03/20/2006 | Приватна думка двох членів Асоціації

Шановний Ігорю (http://www2.maidan.org.ua/n/osvita/1142705371)


По-перше, зазначимо що ми в ніякому разі ні є “заслуженими і визнаними у світі вченими”, а натомість вважаємо себе лише рядовими представниками численної армії науковців, які у важких інформаційних умовах намагаються працювати на належному професійному рівні.

Спробуємо дати відповіді на деякі з Ваших питань.

<Чи може з’явився десь портал де можна поспілкуватися із ініціаторами?

Найближчим часом з’явиться форум, на якому буде можна не тільки поспілкуватися, але й пропонувати та обговорювати конкретні пропозиції стосовно досягнення сформульованих у Зверненні та Основних засадах цілей. Ви також можете зв’язуватися з нами за нашими електронними адресами.

<Якісь проекти, програми хтось виконував і виконує? Хоч якась конкретика до якої можна долучитися є?

<Для початку на цьому форумі будуть виставлені пропозиції, з якими вже виступали члени Асоціації. Вітатимемо їх змістовне професійне обговорення, конкретну критику та доповнення. Вважаємо, що, перш за все, потрібно обговорити та узгодити принципи та “правила гри” в науку.

<Я чесно не розумію, як ініціатори збираються реалізовувати задекларовану мету і принципи. Адже заяви ДУЖЕ серйозні. Як Ви збираєтесь впливати на державну політику?

Якщо спробувати відповісти на межі жарту, то ми бажаємо запропонувати таку концепцію реформування науки, від якої влада буде не в змозі відмовитися, та яку підтримає суспільство й творча частина наукової спільноти.
Створення асоціації і має слугувати одним з механізмів впливу свідомих науковців на державу. Сила та авторитет цього впливу критично залежать від її якісного й кількісного складу, від того наскільки обґрунтованими, переконливими, відповідними до негайних потреб держави та суспільства, існуючого рівня наукових досліджень та наявних ресурсів будуть наші пропозиції.

<А якщо Ви всерйоз вважаєте що зможете, то чому б розвивати не лише зарубіжні а саме Українські наукові ресурси.

Як рядові науковці, ми робимо все, що залежить від нас. Головне, намагаємося працювати на належному науковому рівні. Закордонні журнали не є національними, всі вони є міжнародними, де справжні українські вчені конкурують на рівних. Друкуватися в „мурзілках” – злочин проти вітчизняної науки та величезна шкода для України.

<Ви вже відомі у світі, отже можете піднімати рейтинг українських наукових журналів, популяризувати науку для школярів? Адже в соросовських журналах публікуються статті російською.

Словосполучення “відомий у світі науковець” дуже відповідальне, тому радимо Вам щодо всіх науковців, які ще не перейшли до кращого із світів, не вживати гучних слів.
Авторитет конкретних членів Aсоціації обмежується досить малим колом науковців, які працюють кожен у своїй вельми вузькій науковій царині. А якщо комусь хочеться дізнатися більше про працюючого науковця, то це можна легко зробити, звернувшись до сторінок Інтернету (англійською).

Як додаткову відповідь на це запитання зазначимо, що члени Асоціації багато друкуються й у вітчизняних виданнях, а деякі з нас активні також в царині популяризації науки. Більше про це можна буде дізнатися на сторінці Асоціації.

Як приклад, продивіться перелік публікацій члена Координаційної ради Асоціації О.Габовича, (деякі з них у співавторстві з іншими членами Асоціації), присвячених методологічному, наукометричному, економічному та іншому аналізу науки та освіти, включаючи публікації з поширення наукового світогляду:

1. О. Габович, Н. Габович, Така проста ядерна фізика. Мандрівець, Тернопіль, 2003, 72 стор.
2. Открытие высокотемпературной сверхпроводимости. А. М. Габович. Наука и Жизнь, 1987, N 7, стр. 16-19.
3. Почему просвещение? А. М. Габович. Рыночная площадь, 1995, N 22 (96), 30 июня, стр. 3.
4. Чому не було зроблене відкриття? М. С. Бургін, O. M. Габович. Вісник НАН України, 1997, N 3-4, стор. 55-60.
5. Втрачений пріоритет. Чому в Інституті фізики НАНУ було „загублене” матеріалознавство надпровідних оксидів. O. M. Габович. Вісник НАН України, 1997, N 5-6, стор. 84-88.
6. Для чого потрібна фізика? Наука та магія в сучасному житті. O. M. Габович, Н. О. Габович. Вісник НАН України, N 1-2, стор. 57-62.
7. Роль фізики в сучасному суспільстві. O. M. Габович, Н. О. Габович. Фізика (газета для вчителів), 1999, Лютий, N 4 (16).
8. Наука і культура. Єдність у красі. O. M. Габович, Вісник НАН України, 1999, N 4, стор. 49-56.
9. Гуманітаризація науки чи її криза? O. M. Габович, Вісник НАН України, 2001, N 7, стор. 54-61.
10. Якою повинна і якою не повинна бути фізична освіта (полемічні нотатки). O. M. Габович, Фізика (газета для вчителів), 2002, Серпень, N 22 (142).
11. Мариан Смолуховский и броуновское движение (к 130-летию со дня рождения). А. М. Габович, Квант, 2002, N 6, стр. 3-9.
12. Гіркі плоди фальсифікації в науці. O. M. Габович, Вісник НАН України, 2003, N 3, стор. 37-42.
13. Проклятие невежеством. А. М. Габович, Зеркало Недели, 2003, N 36(461), 20-26 Сентября.
14. Чому Україна – не Японія? Випадкові враження та неостаточні висновки. О. М. Габович. Вісник НАН України, 2004, № 2, стор. 45-52.
15. Вчені на п’єдесталі визначення. Неупереджений аналіз на тлі бурхливого сьогодення. О. М. Габович, Н. О. Габович. Вісник НАН України, 2004, № 12, стор. 41-55.
16. Симптоми тяжкої хвороби. О. Габович, В. Кузнєцов, І. Кашуба, В. Ольховський, В. Єрмаков, Л. Брижик, О. Єремко, О. Хомра, В. Шкода. День, 2005, № 41, четвер, 10 березня.
17. Тоді як Президія НАНУ чоломкалася з „почесним проффесором”. А. Рудчик, І. Кашуба, В. Ольховський, О. Габович, В. Кузнєцов, О. Левон, І. Сименог, І. Корж, М. Дмитрук, Ю. Малюта. Дзеркало тижня, 2005, № 10(538), субота, 19 березня.
18. Про стан фундаментальної науки в Україні. О. М. Габович, В. І. Кузнєцов, І. Є. Кашуба, В. С. Ольховський, В. М. Єрмаков, Л. С. Брижик, О. О. Єремко, О. У. Хомра, В. В. Шкода. Економіст, 2005, № 3 (221), стор. 14-16.
19. Хто і як захищає академіків. О. М. Габович, В. І. Кузнєцов. Економіст, 2005, № 8 (226), стор. 16-25.
20. Наука та еліта. О.Габович, В.Кузнєцов. Економіст, 2006, № 1 (231), стор. 66-73).

<Чому не стоїть питання про пристойні Українські фахові журнали, до яких мати-муть інтерес фахівці у світі, які будуть перекладати.

Деякі пропозиції стосовно того, як це можна зробити, можна буде знайти у наступних матеріалах для обговорення.

<Чи Ви вважаєте, що українська наука має бути 100% англомовною? В світлі заявленого у програмі НСНУ 100% вільного володіння випускниками шкіл іноземною мовою?

Бажаємо ми цього чи ні, але сучасна наука є англомовною. Більшість наукових журналів в неангломовних країнах видається переважно англійською мовою. Включення у світовий наукових процес у будь-якій наукової галузі змушує друкувати наукові праці тільки англійською.
Як нам здається, потрібно робити наші наукові журнали рейтинговими та друкувати статті в них як англійською, так і українською. Але це питання заслуговує на більш докладний колективний аналіз та обговорення.
Взагалі кажучи, вільне володіння англійською є передумовою входження української науки до світового наукового простору. Наші учні та студенти повинні вільно спілкуватися українською та англійською , а для науковців не повинно існувати різниці в спроможності писати свої статті чи-то українською, чи-то англійською.

<Ось на форумі є дуже цікава інформація Хавруся про альтернативне підключення до наукових світових ресурсів. Чим Ваша асоціація може тут допомогти?

Привертанням уваги суспільства та держави до того, що без такого підключення ніякий розвиток української науки та освіти не можливий.

<Без образ, але я поки-що бачу лише такий-собі клуб "власників мерседесів". Який сенс вступати до асоціації? Що це дає її члену, які можливості для реалізації пев-них ідей, які можливості для інтеграції у світ? Особливо з огляду на умови. Якщо вчений вже пробився у світ то для чого йому асоціація, а якщо ні то асоціації він не потрібний? Чи як?

Якщо залишитися на жартівливому рівні, то тільки у деяких з нас є власні автомобілі, які не належать до представницького класу. Решта їздить в метро.
А якщо серйозно, то Асоціація має на увазі згуртувати найбільш активну та продуктивну свідому частину наукової спільноти з метою поступового втілення у наукове життя її цілей.
На жаль, влада та широкий загал не мають адекватного уявлення про наукову діяльність, тому у суспільній думці панує уявлення про те, що в науці повинне існувати якесь розшарування науковців на кшталт того, що ми бачимо на наших шляхах. Мерседеси, вольво, ауді, волги, жигулі, запорожці, трабанти, візки, кравчучки, кучмовози та пішоходи.
У справжньому науковому товариству цінують не регалії та ознаки зверхності одних науковців над іншими, а інтереси наукової істини. Її не в змозі монополізувати навіть ті, хто зробив певні кроки для її часткового розкриття. Є повага до тих науковців, що просунулися трошки далі ніж решта, але є й розуміння того, що будь-які наукові доробки є відносними, є лише кроками в невпинному процесі розвитку науки, де ніякі успіхи не бувають остаточними.
Навіть визнані світовою науковою громадою наукові доробки або наукові доробки, які призвели до просування та значного поширення нашої промисловою продукції на світовому ринку, не повинні забезпечувати довічної синекури, надавати важелі абсолютної влади над іншими науковцями.

<Які КОНКРЕТНІ кроки ви плануєте на найближчий час?
Можна детальніше?

Ми плануємо прийняти до Асоціації нових членів та почати за допомогою їх та інших зацікавлених осіб обговорення та розробку принципів та концепції реформування фундаментально науки.
Якщо робити це серйозно, то це величезна праця. Для її виконання потрібні координовані зусилля не тільки тих, хто безпосередньо займається продуктивною науковою діяльністю та знайомий не лише з совковою організацією науки.
Нам також потрібні фахівці, для яких наука є предметом дослідження, вивчення та аналізу. Ми маємо на увазі правознавців, законодавців, економістів, фінансистів, істориків науки, культурологів, наукознавців, соціологів, фахівців з організаційного менеджменту, фахівців у галузі національної безпеки та інших професіоналів.
Більше того, ми переконані, що для цієї праці вкрай необхідно залучити тих, хто користується науковим знанням, – від бізнесменів до вчителів середньої школи.

Пане Ігорю!

Сподіваємося на Вашу активну участь у діяльності Асоціації у якості дійсного або почесного члена та дякуємо за слушні запитання.

З повагою