МАУП в центрі уваги МОН, а інші?
04/22/2006 | igor
http://maidan.org.ua/static/news/1145603119.html
Воно ніби й непогано, що Ніколаєнко нарешті побачив очевидні речі.
Але чомусь прозріння настало так раптово
і чомусь прозріння не торкнулось філій інших ВНЗ. Як комерційних так і державних.
Здається сьогодні ні для кого не є секретом, що переважна більшість ВНЗ не відповідає акредитаційним критеріям встановлених МОН.
Наприклад за кадровим забезпеченням:
Частка працівників з науковими ступенями та званнями які викладають лекційні години (у % від загальної кількості годин):
бакалавр-75% спеціаліст-85% магістр-95%
в тому числі на постійній основі 50%
З них докторів наук або професорів відповідно 10 20 40
Для підготовки магістрів фахову кафедру має обовязково очолювати доктор або професор.
Масово поширене приписування "мертвих душ". Кандидат, доктор рахується, але нічого не читає і працює десь в іншому місці або й взагалі за кордоном. Така ситуація та ігнорування МОН власних вимог Фактично призводить до девальвації наукових ступенів і звань на викладацькій роботі.
Процедура перевірки цих параметрів не регламентована. Комісія може докопатися, а може і ні. На власний розсуд, або виконуючи конкретне замовлення.
Воно ніби й непогано, що Ніколаєнко нарешті побачив очевидні речі.
Але чомусь прозріння настало так раптово
і чомусь прозріння не торкнулось філій інших ВНЗ. Як комерційних так і державних. Здається сьогодні ні для кого не є секретом, що переважна більшість ВНЗ не відповідає акредитаційним критеріям встановлених МОН.
Наприклад за кадровим забезпеченням:
Частка працівників з науковими ступенями та званнями які викладають лекційні години (у % від загальної кількості годин):
бакалавр-75% спеціаліст-85% магістр-95%
в тому числі на постійній основі 50%
З них докторів наук або професорів відповідно 10 20 40
Для підготовки магістрів фахову кафедру має обовязково очолювати доктор або професор.
Масово поширене приписування "мертвих душ". Кандидат, доктор рахується, але нічого не читає і працює десь в іншому місці або й взагалі за кордоном. Така ситуація та ігнорування МОН власних вимог Фактично призводить до девальвації наукових ступенів і звань на викладацькій роботі.
Процедура перевірки цих параметрів не регламентована. Комісія може докопатися, а може і ні
. На власний розсуд, або виконуючи конкретне замовлення.
Відповіді
2006.04.24 | Iryna_
Re: МАУП в центрі уваги МОН, а інші?
МАУП звичайно масштабний розвод лохів, але далеко не найгірша імітація вузу. Хоча боротьбу з цим бізнесом маюуть з нього й треба починати.Я колись їхала у купе (років п'ять тому) з ректором райцентрівської філії одного такого вузу (не МАУП). І цей ректор розповідав, яким класним бізнесом є приватний вуз. Вся сім'я з зятями включно добре працевлаштована. Філії насправді працюють за системою такого собі неформального френчайзингу (тобто головний вуз нічим взагалі не керує, видає трохи навчальних матеріалів та "бренд", а далі ректори/директори філій роблять що хочуть і платять щось нагору).
Плата встановлюється приблизно на рівні додаткових прожиткових витрат в обласному центрі, тобто щоб людям було дешевше вчити дитину на платному відділенні такого вузу, але не посилати навіть на бюджет в обласному центрі. Спеціальності відкриваються "на прохання трудящих", тобто вони просто анкетують старшокласників, на кого вони хочуть вчитися.
Викладання екзотичних для райцентру спеціальностей (типу перекладач та міжнародна економіка) здійснюється "вахтовим методом", тобто викладачі з облцентру приїздять працювати на два-три дні на місяць, і за цей час вичитують студентам місячну частку курсу. Але більшість викладачів - шкільні вчителі.
Мені не здалося, що цей діяч мав на меті робити відверту халтуру - просто заробити грошей і в рамках цього робити все максимально добре. Та й думаю, що батьки дітей були задоволені - до моменту пошуку роботи.
Наскільки мені відомо, у тих же штатах повно чисто імітаційних або дуже слабких університетів. Але це не дуже велика проблема, якщо всі (студенти, батьки та роботодавці) розуміють, про що йдеться мова. У нас проблемою є не наявність таких вузів, а неінформованість більшості людей про те, за що вони платять гроші такому вузу.
Проблемою для міністерства мабуть є те, що якщо почати якось критикувати ті вузи по суті (програми, ступені викладачів), виявиться, що у половині державних вузів (за які міністерство відповідає безпосередньо) ситуація така сама, включно з філіями. Я знаю декілька філій обласних державних вузів у Києві з чисто номінальним навчанням - що це таке, як не тупий продаж дипломів, але вже державними вузами?
2006.04.24 | Сергій Вакуленко
Re: МАУП в центрі уваги МОН, а інші?
Iryna_ пише:> У нас проблемою є не наявність таких вузів, а неінформованість більшості людей про те, за що вони платять гроші такому вузу.
Це мені нагадує розповіді про нещасних заробітчанок, які їхали за кордон працювати нянями та офіціянтками, а раптом опинилися в борделі. Насправді всі все чудово знають, а як не знають, то на 99% здогадуються. Якість дипломів не дуже тих людей турбує. Їхня настанова: спочатку купимо диплом, потім купимо працевлаштування. Ті, хто хоче, їдуть навчатися далеко насамперед з огляду на престижність університетів. Скажімо, в нас у Харкові повно студентів не лише з Донеччини, Сумщини та Полтащини, а навіть із Житомирщини та Вінничини. Між иншим, у "дальніх" мотивація часто буває дуже цікава: в Харкові дешевше. Я таких бачив аж із Ужгорода.
> Проблемою для міністерства мабуть є те, що якщо почати якось критикувати ті вузи по суті (програми, ступені викладачів), виявиться, що у половині державних вузів (за які міністерство відповідає безпосередньо) ситуація така сама, включно з філіями.
На моє переконання, на сьогодні Міністерство мало б затвердити перелік фахів і перелік обов'язкових предметів для кожного фаху (вкупі з програмами). На ці предмети має йти 90% усіх навчальних годин. Решта 10% — нехай би була місцева творчість. Із часом можна було б поміняти пропорцію.
> Я знаю декілька філій обласних державних вузів у Києві з чисто номінальним навчанням - що це таке, як не тупий продаж дипломів, але вже державними вузами?
Продають не тільки у філіях. Продають скрізь. Різниця — в ціні.
2006.04.24 | igor
Стосовно обізнаності і можливостей
Звичайно, МАУП далеко не найгірший варіант. Очевидно, що має місце упереджене, вибіркове, ставлення повязане з політичною діяльністю. Щокін грубо використовував свої адміністративні важелі для просування власної партії. Ще гірше, що він використовував і студентів і викладачів та кошти, що мали б слугувати освіті. Якщо враховувати, що студенти МАУП були активними учасниками помаранчевої революції то така поведінка Щокіна є абсолютно аморальною і неприйнятною. Але чому б про ці проблеми не говорити прямо і вголос. Напевно тому, що проблема лише в тому що Щокін і Ніколаєнко не домовилися.Чи постраждає від цих "розборок" Щокін? Навряд чи сильно
Чи знали вони куди йшли? І так і ні. В таких установах мімікрія на висоті. Як же вони отримали ліцензію і пройшли акредитацію? Ради експерименту зайдіть у прийомну комісію і поспілкуйтеся. Всі документи у повному порядку. То до кого студентам звертатися із позивом про компенсацію за надання неякісних освітніх послуг? Хто поверне гроші? Чи спитає хтось із "незрячих" чиновників.
До речі, який правовий статус мають ці недержавні заклади? Яким законом мають керуватися. "Про вищу освіту" чи "Про підприємництво"?
Це далеко не одне і те ж саме. Виникає маса колізій. Адже більшість недержавних ВНЗ мають статус ТОВ (ООО).
І якщо у батьків немає коштів навіть на проживання в столиці, чи обласному центрі при навчанні на бюджеті, а тут пропонують отримати цілком легальний університетський диплом (часто навіть київський), за прийнятну суму, що тут вибирати. І студенти в таких закладах мало чим відрізняються від інших. Є ті що старанно вчаться, є й інші. Я принаймні, суттєвої різниці не побачив. Зараз на навчання скрізь приймають всіх, особливо на платне навчання.
Стосовно того чому вчать. Майже скрізь одне і те ж саме. Викладач знаходить книжку з дисципліни і старанно її переказує
Моїй дитині в 10-му класі довелося бути на уроках практикантів з педуніверситету. Так навіть дитина жахається їх рівня знань. І цілком слушно запитує "А хто далі в школах чомусь буде вчити?". І це цілком легальний і успішний ВНЗ.
Мене мучить інше питання. Ну чому нікого не дивує, що для роботодавця не має значення якість освіти! Чому освіта і практика не перетинаються? Чому має значення лише наявність і відсутність диплома про вищу освіту? Гляньте в оголошення про вакансії. Суттєва вимога - наявність стажу роботи на посаді (2-10 років).
2006.04.24 | Сергій Вакуленко
Re: Стосовно обізнаності і можливостей
igor пише:> Чи знали вони куди йшли? І так і ні. В таких установах мімікрія на висоті. Як же вони отримали ліцензію і пройшли акредитацію? Ради експерименту зайдіть у прийомну комісію і поспілкуйтеся. Всі документи у повному порядку. То до кого студентам звертатися із позивом про компенсацію за надання неякісних освітніх послуг? Хто поверне гроші? Чи спитає хтось із "незрячих" чиновників.
Та все всі знають. Головна проблема — у "дипломі державного зразка". Диплом є — решта не важить.
> І якщо у батьків немає коштів навіть на проживання в столиці, чи обласному центрі при навчанні на бюджеті, а тут пропонують отримати цілком легальний університетський диплом (часто навіть київський), за прийнятну суму, що тут вибирати. І студенти в таких закладах мало чим відрізняються від інших. Є ті що старанно вчаться, є й інші. Я принаймні, суттєвої різниці не побачив. Зараз на навчання скрізь приймають всіх, особливо на платне навчання.
Окрім столиці, в нас є де вчитися. А розподіл усе-таки відбувається: амбіційніші прагнуть потрапити до престижніших закладів. Як правило, вони також і краще підготовлені від початку.
> Стосовно того чому вчать. Майже скрізь одне і те ж саме. Викладач знаходить книжку з дисципліни і старанно її переказує
> Моїй дитині в 10-му класі довелося бути на уроках практикантів з педуніверситету. Так навіть дитина жахається їх рівня знань.
Отут якраз і можу посперечатися. Студенти педуніверситетів мають усяких практик силу-силенну (ознайомчі, активні, пасивні й хтозна-які ще). А жахливий рівень знань зумовлений самодіяльністю у формуванні програм. За останні кілька років кількість годин на фахові дисципліни скорочено по деяких предметах удвічі. Замість них з'являються всілякі бздури на кшталт "соціяльної екології". Тепер мало котрий курс триває семестр. Більшість тих "соціяльних екологій" розраховані на 1,5-2 місяці, потім зразу залік (посеред семестру). Час вони забирають, користь — нульова.
> І цілком слушно запитує "А хто далі в школах чомусь буде вчити?". І це цілком легальний і успішний ВНЗ.
І тут можу дати відповідь. Учитимуть найгірші з-поміж теперішніх випускників педуніверситетів. Вони за теперішніх умов часто влаштовуються вчителювати вже з 4-го курсу, дістаючи дозвіл відвідувати заняття "за індивідуальним графіком". У голові — цілковита порожнеча. Хоча практики не бракує.
> Мене мучить інше питання. Ну чому нікого не дивує, що для роботодавця не має значення якість освіти! Чому освіта і практика не перетинаються? Чому має значення лише наявність і відсутність диплома про вищу освіту? Гляньте в оголошення про вакансії. Суттєва вимога - наявність стажу роботи на посаді (2-10 років).
Вона, може, й має значення (бодай инколи). Та от дипломам нашим — віри нема. Чи не тому на них ніхто й не дивиться? Або инакше: аби диплом, а який — байдуже. Усі ж бо — "державного зразка".
2006.04.24 | igor
Педагогічна освіта
Проблема не у вчительській практиці. Проблема в елементарних фахових знаннях та навичках розв'язування навіть шкільних задач з підручникаЦікаво, а де ще у світі в такій пошані чисті педагогічні науки?
2006.04.24 | Сергій Вакуленко
Re: Педагогічна освіта
igor пише:> Проблема в елементарних фахових знаннях та навичках розв'язування навіть шкільних задач з підручника
Так отож.
> Можливо десь краще, але в місцевому педуніверситеті заправляють "чисті педагоги".
Гадаю, в Україні скрізь так.
> Цікаво, а де ще у світі в такій пошані чисті педагогічні науки?
Скажімо, в Портуґалії я забрів колись один раз до лісабонської Escola Superior da Educação. То є аналог наших колишніх педінститутів. Вона й не зветься "університет", а "школа" (хоча й "вища"). То мене вразила подібність атмосфери: усе скрізь заліплене всілякими стіннівками, стрічечками; а над усім переможно лунають самодіяльні співи. Я, властиво, брів до бібліотеки... де виявився єдиним читачем. Бібліотекарі ж гуртом клеїли ще одну стіннівку. У справжніх університетах факультети теж мають "Departamento de Educação". Завдання цих підрозділів — готувати до викладацької роботи. Причому в Лісабонському класичному університеті навіть природничий факультет має власний "Departamento de Educação". Чи так є повсюди, не знаю (бо не цікавився). Але тутешні "педагоги" не такі забамбулені (принаймні деякі). Скажімо, той-таки лісабонський "Departamento de Educação" пропонує курси з історії та з філософії науки, читані на дуже пристойному рівні. Хоча трапляється всяке.
2006.04.24 | igor
Re: Педагогічна освіта
Мені якось у школі щастило на вчителів із університетською (не педуніверситет) освітою. То ж різниця з педагогами у підготовці, методах роботи і навіть світогляді вражаюча.Нещодавно я мав нагоду слухати наукову роботу педагога у вищій школі. Ідея полягала у груповому методі вивчення інженерної графіки за комп'ютером (точніше навіть у вивченні одного із пакетів для креслярських робіт). Виділення лідера, розподіл ролей, психологічне тестування і т.п. Елементарне нерозуміння простого запитання про співвідношення затрачених ресурсів і отриманого результату. Однак вияснилося, що у них на занятті на один комп'ютер 5-6 студентів! Отже вирішується актуальна задача
Відкрите заняття у стилі рольової гри в економічному ВНЗ. Студенти в клоунських ковпаках, шоу на зразок КВН. Останній раз щось подібне довелося бачити в початкових класах. Вчителька приймала участь у конкурсі професійної майстерності і декілька місяців потратила на підготовку і реалізацію сценарію показового уроку. А тут у ВНЗ, на старших курсах! І цей цирк керівництво ставить в приклад.
2006.04.24 | Iryna_
Re: Педагогічна освіта
igor пише:> Проблема не у вчительській практиці. Проблема в елементарних фахових знаннях та навичках розв'язування навіть шкільних задач з підручника
Колись моя подруга, що працювала у педуніверситеті, хотіла подати на відрахування декілька повністю кончених студентів. Ректор її умовляв не подавати - "це ж наші діти, ми їх взяли, і тепер маємо вивчити".
> Цікаво, а де ще у світі в такій пошані чисті педагогічні науки?
Наскільки я розумію (з журналу одного наукового товариства, який я одержую) в США так само в пошані. Там можна викладати наприклад математику чи природознавство (science) без жодної години базового навчання з цих предметів, але з сертифікатом в педагогіки. Поважні науковці думають, що це треба якось мінять, але чомусь вважають таку систему майже нормальною(навіть коли бачать результати такої освіти).
2006.04.26 | NI_ZRADI
Іншим Україна побоку, от Ізраїль ніколаєнку їх і не замовив(-)