якість освітніх послуг - ДОСЛІДЖЕННЯ
06/10/2006 | Людмила
Якість освітніх послуг очима лучан
8 червня в Луцьку Центр муніципальних реформ „Луцьк-1432” презентував результати соціологічного дослідження „Якість освітніх послуг очима лучан”, яке проводилось протягом березня 2006 року в обласному центрі в рамках проекту „Голос громадськості”. Результати дослідження представив керівник Центру муніципальних реформ „Луцьк -1432” Сергій Адамчук.
Серед присутніх були заступник міського голови по гуманітарних питаннях Анатолій Пархом’юк, начальник Управління освіти Луцького міськвиконкому Михайло Махомед та директори шкіл міста.
Вибірка опитуваних включила 282 дитини та 188 батьків учнів майже з усіх шкіл Луцька. Лучани оцінювали рівень освітніх послуг, що надаються в загальноосвітніх навчальних закладах міста, впровадження сучасних методів навчання, матеріально-технічне забезпечення шкіл, організацію позаурочної роботи школярів і т.п. Не оминули ініціатори опитування і питань щодо рівня зарплат вчителів, „платності” безоплатних послуг, згоди чи незгоди батьків „неформально” оплачувати навчання дитини.
Основні результати опитування показали, що 52,5% опитаних учнів старших класів та 49,5% опитаних батьків вважають якість освітніх послуг, що надаються в загальноосвітніх навчальних закладах міста Луцька, достатньою. 17% учнів та 19,7% батьків називають її високою, посередньо оцінили якість освіти 24,8% старшокласників та 27, 1 % батьків, оцінку низька і дуже низька дали 5,6% учнів та 3,7% опитаних батьків.
Трохи більше половини опитаних учнів ( 56,7%) відповіли, що їх залучають до ведення науково-дослідної роботи; 39,4% сказали, що інколи залучають; і лише 2,1% опитаних учнів не є залученими до такої діяльності.
Майже 44 % опитаних лише частково задоволені загальним станом матеріально-технічного забезпечення навчання, третина – повністю задоволена і близько 23 % респондентів абсолютно не задоволені таким станом речей.
59,9 % опитаних учнів вважає, що в школах Луцька створено умови для самореалізації; що не створено впевнені 13,8 %; не змогли відповісти – 26,2 % учнів. Серед них вони назвали учнівське самоврядування (100,0%); спортивні секції (73,4%); гуртки художньої самодіяльності (53,9%).
Близько 65 % опитаних дали позитивну оцінку співпраці між адміністраціями шкіл, учнівським самоврядуванням та батьківськими комітетами.
Лише 54,6% опитаних учнів та 60,6% батьків вважає, що адміністрації шкіл контролюють якість ведення занять вчителями; не контролює впевнені відповідно 4,6% та 3,2%.
Трохи більше половини опитаних дали позитивну характеристику системі медичного обслуговування учнів та системі організації їх харчування. Незадоволені таким станом речей трохи більше 8 % опитаних.
32,3% учнів та 45,2% батьків вважає, що знань отриманих в школі достатньо для т до ВНЗ; відповідно 44,7% та 31,9% думає, що переважно достатньо; 19,5% опитаних учнів та 18,1% батьків переконані, що це не так.
46,6 % опитаних вважає, що державні кошти та матеріально-технічні ресурси, в загальноосвітніх навчальних закладах використовуються ефективно, частково ефективно думає 19,1 %, не ефективно переконані 14,5 % респондентів. Не відповіли на це питання близько 19 % опитаних.
71,3 % опитаних учнів і 79,8% батьків відповіли , що в школах існує платність безплатних послуг, і лише відповідно 28,7% і 20,2% так не думають. Основним статтями витрат лучани назвали ремонт (73,4 %) та подарунки для вчителів (46,8% старшокласників та 39,9 % батьків).
74,5% опитаних батьків готові платити за додаткові освітні послуги, не готові до цього 23,4 %. Важко відповісти було 2,1 % респондентів. Переважно вони готові витрати на навчання своєї дитини до 50 грн в семестр (47,9%) та від 50 до 200 грн . (23,4%)
Оксана Прокопчук
Центр Муніципальних Реформ
“Луцьк-1432”
43000, Україна, м. Луцьк, вул. Ковельська, 2, IV поверх
тел/факс (0332) 78-82-92, тел. 78-82-80, e-mail: reforms@fk.lutsk.ua Web: www.reforms.lutsk.ua
Відповіді
2006.06.11 | sama
Re: якість освітніх послуг
Не знаю, як там у Луцьку, ( хоч про рівень корумпованості у його бувшому педагогічному інституті, який зараз уже ніби університет давно потихенько говорять), а я з проблемою якості освітніх послуг стикнулася з несподіваного боку. Внучці через рік іти в школу. Почала я моніторинг п"яти навколишніх щкіл методом опитування батьків у приватних розмовах на тему - хто знає хорошу вчительку молодших класів.Знайомі зійшлися на тому , що от була мовляв дуже хороша вчителька , та поїхала на заробітки. Є ніби в іншій школі ще одна хороша (імен я свідомо не називаю), але потім додали - правда малий каже, що вона на початку уроку виходить з класу, а коли потім повертається , то дуже на них кричить за те, що вони в час її відсутності були нечемні...Можливо офіційні дослідження дадуть іншу картину.Вчителі дійсно втомилися тягнути на собі турботи про дітей, якими вдома ніхто не займається.А з іншого боку батькам, які намагаються дати дітям нормальну освіту знайти хорошу школу майже неможливо.Приватні школи не виправдали сподівань.
2006.06.12 | Людмила
визначення
а що таке взагалі - ОСВІТНЯ ПОСЛУГА??????
доречі, дуже часто освітяни задля підтвердження рівню їхніх послуг кажуть про оцінки, що отримують їхні учні, або олімпіади, в яких виграють, або ВУЗи, у які поступають...
а що за цим стоїть? спочатку - відбір найкмітливіших, потім - додаткові заняття або цілодобове сідіння за підручниками, і т.і.
в результаті КІЛЬКА дітей показують надзвичайний рівень ЗНАНЬ.
але при чому тут освітні послуги?
2006.06.13 | sama
міркування про визначення
Те, що кілька дітей показують дуже високі результати, підтверджує лише можливість надання освітніх послуг , необхідних для перемоги на олімпіаді певного рівня.Це означає, що в певному місці зустрілися здібний і трудолюбивий учень та добре фахово підготовлений вчитель.Густина розподілу в освітньому середовищі і перших і других дуже мала.Я часто чую аргументи , подібні до Ваших. Але в великому місті обдарованих дітей є хоч і не дуже багато, але це порядку сотень учнів.Чому тільки ті, що потрапили до окремого вчителя стають переможцями? Хто заважає іншим досягти таких же результатів?.(Підкреслюю, що мова іде про чесно проведені олімпіади.Жаль що на цьому треба все частіше наголошувати, особливо на регіональному рівні і особливо з нематематичних дисциплін)Перемога на олімпіаді сама по собі не робить дитину щасливою Це просто тест на її вміння боротися з рівними суперниками, це вміння можливо може бути корисним при подальшій боротьбі за місце під сонцем.Правда, часто блискучі олімпіадники виявляються абсолютно непристосованими до життя в нашому світі подвійних стандартів та компромісів.
Якість освітніх послуг, на мою думку має визначатися можливістю для хорошого учня гарантовано отримати хороші знання, необхідні йому в життя надалі. Чи то для продовження навчання, чи то при виборі сфери діяльності, чи просто для нормального здорового фізичного та інтелектуального функціонування.
Бажано мати можливість здобувати ці знання без перевантажень фізичних та психологічних.Тобто мати можливість віддати дитину в добрі і теплі руки. Тоді будуть і результати.
2006.06.18 | Людмила
цілком згодна
як на мене, то завдання школи навіть не НАВЧИТИ (тим більш - ДАТИ ЗНАННЯ), а набагато ширше - прищепити БАЖАННЯ вчитися та напрацювати навички ЗДОБУВАТИ знання. це має закладатися в школі, а продовжуватися все життя.
натомість, що зараз обіцяє ХОРОША школа батькам своїх потенційних учнів? розширений набір предметів? гарні оцінки? вступ до певних ВУЗів за певних умов (здібності чи гроші)?
як би школа могла пообіцяти батькам певний РЕЗУЛЬТАТ, який можна якось вимірювати, то можна було б казати про ПОСЛУГИ, та про їх ЯКІСТЬ.
перше, що спадає на думку - той результат вимірюється оцінками. але насправді виявляється - це поганий інструмент в цьому випадку. підтвердження тому - неадекватні оцінки (з різних причин).
отакоє от... (с)
2006.06.22 | igor
Ура-а-а-а
з приводу того, що нарешті хоч десь адміністрація зайнялася такою важливою проблемою, як якість освіти. Бо загальноприйнятою є схема де адміністрація (відділи освіти) вказують, як саме навчати і самі ж оцінюють. Проте, навряд чи представлені оцінки можна назвати коректними. 50% школярів залучені до науково-дослідницької роботи? З цього плакати чи сміятися? Бо для чого Україні стільки потенційних науковців і де у школах є база та кадри для отієї роботи? Та в школах навіть мензурку важко знайти. Яка там наука. Можливо якась технічна творчість у найкращому випадку. Хоча й вона потребує і коштів і обладнання і кадрів і часу. А як із здоров'ям. У 90% шкіл парти, столи, стільці не регулюються за зростом. 11 років у скрюченому положенні, під розумовим, сенсорним і нервовим перевантаженням. І що маємо?Дайте дітям елементарні, необхідні для життя знання і навички. Щоб не закидали нас китайським сміттям, щоб вміли щось робити самі і хорошої якості. Щоб знали свої права і вміли їх захищати. Бо скільки можна фінансувати розвиток то Турції то Китаю. Бо скільки можна гнутися перед тупими паханами з грошима.
Я якось пробував підняти на цьому форумі питання про об'єктивні критерії якоcті освіти. Проте активності щось не спостерігалося.
2006.06.23 | vazazh
Re: Ура-а-а-а
Вынужден снова согласиться с Igor. А восторг Людмилы, меня просто пугает. При общем снижении уровня образования восторгаться успехами в Луцке (я не говорю уже о том, что эти успехи наверняка на 50 % дутые, приходилось иметь дело с представителями из выпускников из этого города и ничего хорошего не скажу) напоминает мне старую формулу "О возможности построения социализма и коммунизма в отдельно взятой стране". Пока мои дети учились в школе, приходилось снабжать эти школы посудой и реактивами (это еще 15 лет тому). А сейчас, тоже самое происходит с нашими Педуниверситетом, КТИЛП, Авиа, где мои бывшие коллеги работают, поставляем им свое, что имеем в избытке. А относительно научных работ? Это и в этих вузах сложно поставить, а про школу??? Сын моего сотрудника на каникулах приходит к отцу и тот его обучает работе в лаборатории, и делает он здесь маленькие исследования, потом когда он это все излагает на "Малой академии", там у всех уши отвисают. Но это не решает общей проблемы уровня образования, а не показухи в нем.2006.06.23 | sama
Re: Ура-а-а-а
Вибачте за суржик, але поки "уровень получания" не буде співпадати з "уровнем образования" то середній ( а не окремих індивідуумів, які вчаться в тата в лабораторії) рівень освіти не буде мати стимулів для росту.2006.06.23 | vazazh
Re: Ура-а-а-а
Относительно уровней: это как проблема "что раньше? яйцо или курица?"Знаете, я не верю в формулу - дайте нам деньги и мы повысим уровень. А есть чем повышать? Мы просто держим это в себе?
Согласен с тем, что уровень зарплат учителей, не соответствует необходимости готовить грамотных выпускников. Но сегодня одним повышением зарплаты эту проблему не решить. Это должно быть очевидно всем. Что делать? Честно скажу - не знаю.
2006.06.23 | sama
Re: Ура-а-а-а
Так я не про зарплату для вчителів. Як це не дивно:))Тут якраз пізно пити Боржомі.Вчительство зруйноване, як клас. Зруйноване морально. Не знаю скільки часу займе його відновлення. Раніше ми не платили тим, хто ще хотів працювати, зараз однаково платимо всім, хто залишився.Я про майбутні зарплати тих, хто за партами.Як тільки розум почне оплачуватися- все знайдеться, і батьки, які будуть переживати за рівень знань, а не за оцінки, і школи вишикуються за рейтингом не паперовим, а реальним. (Дуже хочу вірити , що незалежне тестування почне їх вишиковувати).І вчитель, праця якого стане потрібною суспільству, активізується.
Поки що наш розум затребуваний в Європі.Хто здатний в це повірити, до того ж має хорошого вчителя англійської чи німецької - той старанно вчиться.
2006.06.23 | vazazh
Re: Ура-а-а-а
Да ведь ситуация в том, что это все взаимосвязано. Как поднять престиж науки у нас, чтобы в нее хотели идти? Зарплатой? Под что? Под тот же уровень исследований? Т.е.как минимум нужны новые грамотные кадры. А их кто готовит? Сначала школа, а потом ВУЗ. Ведь беда НАНУ в том, что ушли кадры, появился провал в поколении, новые приходят, но их уровень оставляет желать лучшего. Более того, даже в НАНУ у молодых, при наличии шансов поехать - заработать и сделать хорошее исследование, рвения то у 10-15 %, остальные после защиты пересиживают. Либо в двух местах зарабатывают. Но, извините, от их работы престиж науки не вырастет. Меня удивляет, что аспиранты приходят, студенты дипломники, более 90 % из них не имеют базовых знаний, и английского. Это при наличии возможностей.Приходилось бывать на научных центрах крупных фирм. Там система проста. Платят много (в США раза в два более, чем проф. в Универе), но аттестация 2 раза в год и контракт без срока. Т.е. не прпошел аттестацию - пошел гулять за ворота. Трудовой дисциплиной никето не занимается и не следит. Важен результат. Вот он престиж. Так что, пока мы не реформируем по нормальным нормам НАНУ, выкинем баласт, на этой базе поднимем зарплату и сможем иметь современное оборудование, когда ехать куда-то не надо, ничего не будет. Пример, я более 20 лет работаю с Польшей. Раньше, мой коллега, рвался на запад - заработать и сделать хорошее исследование. После реформы, появились деньги на оборудование, уровень работ повысился и выросли возможности заработать на своем месте. Так его теперь не выгонишь на запад - время терять, он за это время на месте и заработает и сделает больше.
2006.06.23 | igor
Ну чому якість освіти напряму звязують із наукою,
адже наукою буде займатися менше 1%. Десь 30% підуть вчитися у ВНЗ (Хоча зараз вже важко зрозуміти що це таке). Якість їхньої шкільної підготовки можна приблизно визначити через успішність навчання у ВНЗ. А що робити із тими що залишилися? Вони взагалі поза увагою. Не думаю що вони чи їх батьки були в числі респондентів. На сьогодні це освітні відходи.Просто освіта має бути зорієнтована окремо на ВНЗ (теоретична) і окремо на прикладну професійну чи мистецьку підготовку. Для чого мучити дітей вищою математикою, якщо вони з трудом пройшли арифметику. Це зовсім не означає, що вони тупі, ледачі і непотрібні. Просто в них інші обдарування, інше сприйняття світу, інакше протікають процеси пізнання. І має бути інша система навчання, що виявляє і розвиває їх практичні навички та інші таланти. Бо існуюча система просто таврує таких дітей. І це при наявності в Україні потужної системи педагогічних закладів. Наукових і освітніх.
Ще більш загадковим в системі освіти є вивчення іноземних мов. Скільки часу і коштів витрачається із абсолютно нульовим результатом. Здається й якість оцінити легко. Але процес це все, а результат ніщо.
Окрема проблема - виховання елементарних навичок суспільного життя і міжособового спілкування. Тут взагалі жах. Бо навіть питання про це не ставиться. 90% інформації засвоюється з екранів TV і відео під супровід радіо FM, що успішно пропагандує культуру рівня зони.
2006.06.23 | Людмила
а де ви бачили той "восторг"?????
2006.06.25 | vazazh
Re: а де ви бачили той "восторг"?????
Пардон. Значит мне так показалось.Сильно уж задолбали эти показухи на ТВ и в прессе. Все как было в СССР. Похоже на тот анекдот, в котором посетитель поликлиники требует записать его на прием к врачу: ухо-глаз. Ему объясняют. что это два отдельных врача, а он все равно требует. Ну наконец спрашивают, какие симптомы? Да, говорит по радио и ТВ слышу одно, а вокруг вижу другое.
2006.06.25 | igor
про достовірність
Сподіваюся, що у Луцьку ситуація краща. Але останнім часом на батьківських зборах мені доводилося постійно заповнювати якісь анкети. Якщо там були актуальні питання, то вчитель просто благала давати на них "правильні" відповіді