09/02/2006 | Вітгенштейненко

Зрозуміло, що питання про відмінності цих прошарків населення є тривіальним. Тому ставлю наступне питання: Які риси фамільної подібності існують між бомжами та деякими академіками?

1) Повна зневага до суспільної думки.
Хиба ж ні? Порівняйте голосування 75 відсотків членів НАНУ за обрання віце-президентом Литвина, знаного плагіатора, та ті жалюгідні відсотки, які отримав блок його імені на останніх (у двох можливих значеннях цього слова) чесних виборах. З бомжами, здається, все ясно.
2) Дивно, але у поведінці бомжів на вулиці та у публічних виступах деяких академіків є велика подібність. Це - впевненість у власній зверхності над іншими. Академіки як група навіть не вважають за необхідне реагувати на критику на адрес НАНУ та інституту академіків. Також й бомжі роблять вигляд, що не відчувають бридливе ставлення до себе. Все це пояснюється тим, що й деякы академіки, й бомжі вважають себе іншими ніж ми, а ми з цим погоджуємося. Але перші належать до сакрального світу, другі до низинного світу.
Був в багатьох країнах, спілкувався з найвидатнішими фахівцями з моєї наукової галузі, але такого, як у нас, пихатого виокремлення так званих видатних вчених вітчизняного штибу не спостерігав.
3) Й деякі академіки, й бомжі є необхідним продуктом нашого суспільства, нашої моралі, нашої політики невтручання, нашого життя в хатах з краю. Наше суспільство й ми в ньому так улаштовані, що мають бути позиції податківця, академіка, повії, спікера, військового, бомжа, президента, зрадника та інших. Хто їх займає, не має ніякого суспільного значення.
Ну, яка різниця для нашої освіти, якщо б президентом академії педагогічних наук був не двічі академік Кремень, а, наприклад, академік академії педагогічних наук пан Журавський чи навіть її ж академік пан Ківалов?
4) Іноді суспільної користі від академіка не більш ніж від бомжа.
Що зробили як академіки для країни, не кажучи вже про науку, такі корифеї педагогіки та права, як пан Гуржій, перший заступник міністра МОН (академік академії педагогічних наук), пан Табачник, віце-прем’єр з гуманітарних питань (академік академії правових наук) та інша академічна гуманітарна орда?
5) ....

Прохання продовжити цю лінгвістичну гру у пошуки рис, які об’єднують академіків та бомжів в одну велику родину на ґрунті спільних рис.

Якщо не згодні з наведеними порівняннями, пропонуйте їхні конкретні, зрозумілі та переконливі спростування. Зауважте, що я не стверджую, що висунуті для обговорення тези стосуються ВСІХ академіків та ВСІХ бомжів. Це ж тези про фамільну подібність.
Такі тези неможливо спростувати, наводячи приклад досить пристойного академіка N, або бомжа М, який став бомжем завдяки шахрайству квартирних ділерів. Йдеться про родину, тобто спільний клас академіків та бомжів.
Будь ласка, спростовуйте запропоновані порівняння не натяками на розумову неспроможність та заздрість автора до носіїв академічних титулів, а шляхом висування переконливих теоретичних та емпіричних аргументів. Ви ж не є академіками, носіями абсолютної істини бог знає в якій царині.
Успіхів. Чекаю.