09/12/2006 | Skapirus

Розбирав пошту, яка накопичилася за час відпустки, надибав на цікаву інформацію від інформаційного центру зі співробітництва з ЄС. На мою думку, є кілька цікавих ідей та фактів, які могли б бути використані в діяльності ВАУ "За європейські цінності в науці"

---

НАЦІОНАЛЬНИЙ ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЦЕНТР ЗІ СПІВРОБІТНИЦТВА З ЄС У СФЕРІ НАУКИ І ТЕХНОЛОГІЙ

Бюлетень № 35, липень 2006 рік

ЦЕНТРИ ДОСКОНАЛОСТІ
Шановні колеги!

Тема цього числа нашого бюлетеню викликана цілою низкою питань, що обговорюються науковою спільнотою України, зокрема й в
засобах масової інформації, а також питаннями, що часто ставлять
перед співробітниками Національного інформаційного центру зі
співробітництва з ЄС в сфері науки і технологій. Цей матеріал не
претендує на роль концепції, що її треба копіювати або дублювати або
переносити на терена України. Це лише спроба показати через наш
бюлетень певне бачення проблеми науковцями з країн ЄС. Й зовсім
необов’язково, що Національний інформаційний центр зі співробітництва
з ЄС в сфері науки і технологій (НІП України) підтримує чи не підтримує
цей погляд.

Для передачі українською мовою поняття "centre of excellence" ми
вибрали "центр досконалості" і будемо використовувати цю назву в
наступних матеріалах.

З повагою,
НІП України

---

Центри досконалості: європейський вимір

1. Що таке центри досконалості в науково-технічному розвитку?

Практично в усіх сферах і науках Європа має державні та приватні центри,
в яких науково-технічний розвиток здійснюється на дуже високому, часто
світовому, рівні. Інтуїтивно очевидно, що такі "центри досконалості" можуть бути
визнані, тому що в них працюють і тому що вони залучають до співпраці
першокласних дослідників і людей, які займаються розвитком, тим самим
заробляючи репутацію визначного джерела прогресу в науці та технології та
розповсюдженні інновацій. Скажімо, прикладами в США можуть бути
Стенфордський університет (він дав розвиток Силіконовій долині), МТІ ("Маршрут
128" та компанії, що були створені як результат проектів) або Принстонський
університет. Цього досить, щоб продемонструвати, яку роль можуть відігравати
центри досконалості. Визначним європейським прикладом може бути CERN
("Європейська організація з ядерних досліджень").

Концепція центрів досконалості інтерпретується та використовується в
Європі по-різному. Найпростішим визначенням, на наш погляд, може бути
наступне: "Центр досконалості - це структура, в якій науково-технічна
діяльність здійснюється за світовими стандартами показників наукової
продукції (включаючи тренінги) та/або технологічної інновації". В кожному
разі, можна назвати кілька ключових показників, що можуть бути частиною цієї
концепції:
* "критична маса" науковців високого рівня, які займаються технологічним розвитком;
* добре визначені структури (в основному такі, що базуються на вже існуючих структурах), що мають свою дослідницьку програму;
* здатність об’єднувати пов’язані галузі та поєднувати взаємодоповнюючі навички;
* здатність підтримувати високий рівень обміну кваліфікованими людськими ресурсами;
* динамічна роль в навколишній інноваційній системі (додаючи цінність
знанням);
* високий рівень міжнародної ефективності та наукової та/або промислової
взаємодії;
* обґрунтована стабільність фінансування та додаткові умови функціонування (основа для інвестування в людей та будівництво партнерства);
* джерела фінансування, що не залежать від додаткового державного фінансування.

Центри досконалості в науково-технічній діяльності розвиваються
безперервно. Разом із добре освіченою робочою силою, вони є невід’ємною
частиною ендогенного економічного зростання. Також вони необхідні для
залучення приватних інвестицій. Аргумент сусідства із дослідницькими центрами
високого рівня стає головним елементом для рішення мультинаціональних
компаній щодо розміщення виробництва. Сам науково-технічний розвиток все
більш активно намагається оволодіти та якнайкраще використати граничні знання
в міждисциплінарному вимірі (глобальні зміни, безпека продуктів харчування,
пізнання, старіння т.ін.). Хоча фізична концентрація першокласних дослідників все
ще залишається ключовим фактором продуктивності науко-технічного розвитку,
інструменти просунутих комунікаційних технологій дедалі більше дозволяють
ефективну взаємодію в межах мережі.

Не існує типових центрів досконалості в науково-технічному розвитку. Однак
концепція може бути проаналізована з трьох позицій, що відповідають: "науково-
технічному розвитку", "центру" та "досконалості":
Типологія науково-технічного розвитку:
1) монодисциплінарні дослідження: найкращі університетські підрозділи, напр.,
Інститут математичних наук ім. Ісаака Ньютона в Кембриджі, та неакадемічні
дослідницькі центри (напр., Інститут трансуранових елементів в Карлсруе);
2) широке міждисциплінарне співробітництво: напр., Institut Superieur des Hautes
Etudes в Парижі;
3) дослідництво базується на головних дослідницьких інфраструктурах (напр.,
CERN), включаючи великі "колективи" як, скажімо, "Глобальний
біодиверсифікований інформаційний комплекс", навколо якого точиться багато
розмов;
4) науково-технічне співробітництво між промисловістю та наукою, напр., в
інститутах Fraunhofer-Gesellschaft ;
5) застосування результатів науково-технічної діяльності в промисловості, напр.,
дослідницькі лабораторії "Філіпс" в Ейндховені.

Типологія побудови центра:
1) окремі центри: підрозділ великого університету або інституту (напр., Інститут
молекулярної біології та біотехнології в Іраклеоні, Королівський медичний
університет в Стокгольмі), або великий дослідницький комплекс як Європейський
синхротронний радіаційний комплекс;
2) мережа структур, що складається із взаємодоповнюючих комплексів або центрів
знань (напр., French Genopoles), включаючи віртуальні інститути.

Умови щодо рівня досконалості:
Якість науково-технічного розвитку може бути виміряна за різними критеріями:
* наукові публікації ("бібліометрія");
* зареєстровані патенти;
* запропоновані наукові посади;
* кількість дослідницького персоналу та іноземних науковців;
* кількість і обсяг комерційних контрактів;
* кількість компаній, що відкриті як результат проектів;
* участь в транс-європейских навчальних проектах тощо.

Кожний критерій має свої сильні та слабкі сторони. Більшість теперішніх
аналізів базується лише на бібліометричному критерії, інформація до якого
широко доступна. Більш збалансовані аналізи можуть бути зроблені з урахуванням
двох або більше критеріїв для добре визначеної галузі науки та технології. Таким
чином, для реального визначення центрів досконалості, підходять й різні корисні
плани та списки, якщо вони інтерпретуються та використовуються в контексті
окремих науково-технічних галузей, та з урахуванням різниці за типами науково-
дослідної діяльності та організаційних структур.

2. Чому Європі необхідно діяти?
Ефективно комбінуючи різними ресурсами знань та інфраструктур, що
розповсюджені в Європі, продуктивність може значно зрости завдяки
* зростанню масштабів науково-дослідної діяльності у галузях, в яких
першокласні дослідники розрізнено стикаються з однаковими проблемами
(з додатковим ризиком непотрібного дублювання). Масштаб стає дедалі
більше релевантним завдяки зростанню складності науково-дослідної
діяльності;
* ефективнішого використання різноманіття науково-технічної діяльності, що
доступна в Європі, використовуючи взаємодоповнюючі джерела знань, ноу-
хау та обладнання. Оскільки НТП дедалі більше залежить від
міждисциплінарних підходів, в межах однієї країни стає дедалі складніше
знайди необхідні джерела.

Зросла продуктивність науково-технічної діяльності є дуже важливим
елементом для конкурентоспроможності європейської промисловості та
вирішення інших соціально-економічних проблем в Європі. Прикладом може бути
СНІД, але це також й науково-дослідна діяльність для майбутніх транспортних
систем, технологій дослідження землі тощо.

Ряд урядів країн намагається максимізувати вплив існуючих центрів
досконалості на національні інноваційні системи, спрямовуючи на такі центри різні
схеми фінансування та використовуючи заходи ефективного трансферу ноу-хау та
технологій. Однак, на європейському рівні існує значний ризик того, що сектори
промисловості та сервісу в одній країні недостатньо використовують першокласні
ресурси інших країн для розвитку інновацій. В зворотній прогресії, національні
стратегії науково-технічного розвитку та програми центрів досконалості можуть
недостатньо брати до уваги потенціал інших країн ЄС для використання
результатів досліджень в галузях (проблема "невідповідності").

Такі проблеми ширше за інформаційні питання та питання обізнаності й
вимагають більш чіткого бачення потреб і пропозицій науково-технічного розвитку
на рівні Європи. Тільки ефективний трансфер знань може підняти рівень науки та
технологій в усьому ЄС і дозволити виникнення нових місцевих "ніш досконалості".
Користь від розвитку інвестицій приватного сектору та більш висока інвестиційна
активність мають бути максимізовані.

Перешкоди також існують на шляху більш загального ефекту розвитку
центрів досконалості: недостатня мобільність дослідників до центрів досконалості
та назад у свої регіони; неможливість використання сучасних інструментів мережі,
адміністративні та технічні перешкоди для дистанційного використання
інфраструктур і конструкцій розповсюджених баз даних.

Досвід показує, що значна непряма користь може бути отримана від
підвищення "бачення" існуючих центрів досконалості в Європі. Через існуючу
фрагментарність самої науково-технічної діяльності між різними країнами та
інформаційних/презентаційних зусиль, світова репутація великої кількості науково-
технічних центрів в Європи може бути нижча за їх дійсний рівень досконалості. Це
безпосередньо впливає на вибір наукової кар’єри й веде до ефекту "витоку мозків"
з Європи. Це також може мати свої наслідки щодо привабливості Європейського
дослідницького простору для не-європейских дослідників і багатонаціональних
компаній.

Далі, краще бачення європейських центрів досконалості дозволить
укріпити роль Європи в майбутніх глобальних наукових ініціативах. Це дасть
більше шансів реалізувати ініціативи, що відповідають європейським пріоритетам,
і отримати свою частку щодо розміщення майбутніх комплексів європейського
рівня. На кінець, краще бачення широким загалом може допомогти поліпшити
імідж науки в Європі.

Проблеми та можливості, що наведені вище, не мають систематичного
характеру, але з ними важко справлятися без загальноєвропейського підходу.
Наукові та стратегічні обговорення історично фрагментарні відповідно до
національних перспектив. Бар’єри існують щодо залучення ресурсів, що, в свою
чергу, веде не лише до втрати можливостей, але також до дублювання без
"взаємодоповнення". Жодна інституція, що створена для стимулювання науково-
технічної діяльності в Європі, не "озброєна" для підтримки центрів досконалості як
таких. Це вказує на необхідність дій європейського масштабу на підтримку центрів
досконалості, на які можна розраховувати, та додаткові зусилля в країнах – членах
ЄС.

3. Що можна зробити через європейський підхід?
Фактично, Європі потрібна велика кількість великих і відомих науково-
технічних центрів досконалості, що мають вирішальний вплив на інноваційну
систему, як це відбувається в США, про що йшлося вище. Такі центри можуть бути
фізично сконцентровані в одному місці, або це можуть бути структури мережі, що
інтегровано виконують науково-технічну роботу.

Процес визначення та підтримки "Європейських центрів досконалості"
повинен уможливити ініціативи дослідницької спільноти або груп користувачів, а
також пріоритетні дії, ініційовані на стратегічному рівні на базі виявлених слабких
сторін або можливостей (напр., нанотехнології). Для цього можуть бути розроблені
методи аналізу та механізми концентрації. В кожному разі, необхідно буде чітко
схематично окреслити галузі науково-дослідницької діяльності та визначити
відповідну концепцію центрів досконалості.

Три паралельні напрями дій для обговорення:
1. Використання європейського потенціалу для максимізації ефекту бачення в світі
європейських центрів досконалості, можуть бути розроблені дії щодо мапування
досконалості та компетенції в ключових науково-технічних галузях, а також
відповідне розповсюдження серед визначеної аудиторії (напр., нагороди, помітні
події).
Мапування має бути дуже тісно прикладене до науково-технічних галузей,
щоб визначити компетенцію, тобто це не може бути, скажімо, просто "фізика".
Методи мапування можуть включати: статистичний аналіз прикладений до
вихідних показників науково-технічної діяльності (публікації, зареєстровані патенти
тощо), номінація країнами-членами (щоб забезпечити складання попереднього
списку центрів для обговорення) та аналіз експертів, які працюють в цій галузі та
інтенсивно використовують результати досліджень.

2. Для оптимізації безпосереднього впливу центрів на європейську інноваційну
систему, заходи можуть стосуватися такого:
* інформаційні системи, що дозволяють більш легкий доступ до
результатів науково-технічної діяльності європейських центрів
досконалості, особливо що стосується малих та середніх
підприємств; коли доречно, окремі центри можуть бути запрошені до
підписання "декларації", спрямованої на забезпечення доступу та
здатності до реагування європейського суспільства в цілому;
аналіз ключових галузей науково-технічної діяльності з наступним
створенням/посиленням окремих загальноєвропейських механізмів
трансферу знань і технологій навколо європейських центрів
досконалості; це може сконцентрувати схеми центрів досконалості
між країнами;
* концентрація уваги на схемах мобільності (прийом та повернення)
європейських центрів досконалості; в ширшому розумінні, можна
запровадити дії для оцінки дослідницької роботи в таких центрах за
освітянськими схемами: навчальні плани/програми, європейський
докторат.

3. Для використання ефекту "критичної маси" дії можуть бути спрямовані на
більше та більш продуктивні центри досконалості в Європі для поєднання
найдоступніших ресурсів. Для кожної ключової науково-технічної галузі це можна
зробити двома шляхами:
* здійснити заходи, щоб сприяти фізичній концентрації ряду європейських центрів досконалості (необхідно підтримати відповідний рівень конкуренції); останні можуть бути новими центрами, або можна почати зі старих національних центрів; концентрація може включати тимчасовий трансфер людських та/або матеріальних ресурсів;
* використовуючи потенціал просунутих інформаційних і комунікативних технологій, нові європейські центри досконалості можуть бути сформовані як структуровані "віртуальні" мережі існуючих науково-технічних центрів. Такі структури мають досягти тісної персональної взаємодії та інтеграції з усіма заходами науково-технічної діяльності між розкиданими так званими "кишенями досконалості" при існуючих інституціях, і, в той же час, бути в змозі, щоб до них зверталися як до організацій. Цьому можуть сприяти загальні дії, спрямовані на створення відповідних високих електронних зв’язків, розвиток/перетворення програмного забезпечення для підтримки науково-технічної співпраці, а також підвищення розуміння та тренінг для дослідників для забезпечення сприйняття та оптимального використання технічних можливостей.

Загальний підхід до обох типів діяльності міг би базуватися на таких принципах:
- досконалість в науково-дослідній діяльності;
- відкрите змагання пропозицій;
- тимчасовий характер державної підтримки;
- комбінування джерел фінансування (державні/приватні, національні/регіональні/європейські).

За матеріалами зарубіжних видань
Національний інформаційний центр
зі співробітництва з ЄС у сфері науки і технологій
при Київському державному центрі науково-технічної та економічної інформації
Адреса: кімн. 801, вул. Горького 180, Київ, 03680
Телефон Інформцентру:(044) 529 0332
Е-mail: post@fp6-nip.kiev.ua
WWW: www.fp6-nip.kiev.ua