Пропозиції до проекту „Концепції розвитку наукової сфери"

09/15/2006 | Всеукраїнська Асоціація “За європейські цінності в науці”

Пропозиції до проекту „Концепції розвитку наукової сфери України ” Ознайомившись з проектом Концепції розвитку наукової сфери України (http://www.nas.gov.ua [Прим. Майдан-ІНФОРМу: мається на увазі очевидно наступне посилання: http://www.nas.gov.ua/knk/pages/koncepc/koncepcm.html ]), розробленою робочою групою при Президенті України, ми стверджуємо, що запропоновані в ній заходи без впровадження системи сучасних світових критеріїв оцінки рівня та якості результатів науково-дослідних робіт та без прив’язки принципів розподілу коштів до цих критеріїв не приведуть до принципового підвищення рівня нашої науки. Ці заходи лише законсервують теперішній провінційний рівень нашої науки. Важлива причина низької ефективності наукових досліджень полягає також в надмірно централізованій системі управління ними та непрозорих методах розподілу коштів. Переважна частина рядових наукових співробітників змирилася з цією практикою й також об’єктивно зацікавлена в її збереженні. Це визнається навіть в Концепції: “значна кількість науковців лише рахується в штатах наукових установ, а фактично вони виконують іншу роботу”. Підкреслимо, що наші пропозиції не передбачають ліквідації НАНУ, приватизації її величезного майна, приєднання НАНУ до університетів, не пропонують раптову та немотивовану зміну “правил гри в науку” тощо. Зауважимо, що наші пропозиції торкаються в основному так званого перехідного періоду реформування вітчизняної науки на базі осмислення досвіду функціонування та організації науки у країнах-лідерах наукового поступу. Остаточна організаційна структура може бути визначена лише наприкінці перехідного періоду. На теперішній час відсутня повна, адекватна та об’єктивна інформація про те, що являє НАНУ, яке справжнє місце займають українські вчені з різних галузей науки в світовому науковому просторі, наскільки відповідають потребам розвитку України їхні доробки. Тому ми вимушені були спиратися на власний досвід та розуміння того, як організована та оцінюється наука на Заході, як має бути організована вітчизняна наукова діяльність та як мають оцінюватися її результати. Просимо розглядати наші пропозиції також як заперечення твердження з проекту Концепції про “не ефективну діяльність більшості або відсутність громадських наукових товариств та спілок, їх незначний вплив на демократизацію наукового життя”.

ЗАВДАННЯ ПЕРЕХІДНОГО ПЕРІОДУ РЕФОРМУВАННЯ (4-6 РОКІВ)

Найскладнішою проблемою реформування науки є зміна структури організації наукової сфери таким чином, щоб результати наукової діяльності відповідали світовому рівню та допомагали вирішувати актуальні проблеми розвитку країни. По-перше, потрібно вибрати модель, за якою має відбуватися реформування. Спочатку варто скористатися досвідом реформування Польської АН, а через деякий час провести наступний етап вже на базі моделі CRNS. По-друге, необхідно всі державні академії в Україні, можливо за винятком Академії мистецтв, організаційно об’єднати в одну — НАН України. Існування науково-дослідних та науково-технічних установ фактично однакового профілю, але при різних академіях, які фінансуються з державного бюджету є абсолютно невиправданим. Потрібно розмежувати НАНУ як підтримувану державою систему наукових інститутів та інститут академіків і членів-кореспондентів як громадську організацію. По-третє, необхідно організаційно розділити фундаментальні та прикладні дослідження в державі. У реформованої НАНУ необхідно залишити лише ті інститути (або їх частини, у випадку відомих інститутів-монстрів), які можуть проводити (мають фахівців високої кваліфікації та матеріальну базу) фундаментальні наукові дослідження на сучасному міжнародному рівні в галузі природничих наук (фізико-математичних, хімічних та біологічних наук), а також інститути зі сфери гуманітарних (включно з економікою) наук. З цією метою провести об’єктивне дослідження наукового доробку всіх інститутів, їх підрозділів та наукових працівників. Всі інститути НАНУ та інших державних академій із домінуванням прикладних досліджень (за винятком тих структурних підрозділів, які займаються також і фундаментальними дослідженнями) повинні бути передані у відповідні міністерства або стати самостійними госпрозрахунковими НДІ. По-четверте, необхідно переробити всі законодавчі акти та нормативні документі стосовно наукової діяльності з метою формулювання чітких та однозначних у застосуванні критеріїв оцінки результатів наукової діяльності, які можна було б перевіряти. Перехідний період складається з двох етапів. На першому етапі (1-2 роки) перехідного періоду реформування необхідно вирішити проблему кількості та якості персоналу реформованої НАНУ. 1. Вона має вирішуватися у відповідності до загальноприйнятої міжнародної практики на підставі аналізу наукової продукції кожного науковця (зрозуміло, за винятком початківців) за останні 10 років (як варіант—15 років). Головним інтегральним критерієм оцінки праці науковця має бути кількість його праць із урахуванням відповідних імпакт-факторів, опублікованих у журналах з переліку Інституту наукової інформації (США, www.isinet.com), монографії видані у провідних наукових видавництвах світу (таких як „Springer-Verlag”, “Academic Press”, “Oxford University Press”, “Elsevier”, „Наука”) та кількість цитувань його праць іншими авторами. 2. Оскільки абсолютній більшості наукових журналів України не присвоєно жодного імпакт-фактору, то для врахування публікацій у них необхідно кожному з них присвоїти це значення на рівні 50% найнижчого серед світових наукових журналів відповідної спеціалізації. 3. Наголосимо, що порівнювати отримані інтегральні дані можна тільки в межах однієї й тієї ж науки. Підкреслимо, що вся інша науково-педагогічна та науково-організаційна діяльність повинні бути лише допоміжним критерієм оцінки роботи науково-дослідної установи та конкретного науковця. Такий підхід дозволить встановити «who is who» серед десятків тисяч докторів та кандидатів наук нашої держави. Для молодих науковців, які працюють в науково-дослідних установах менше п’яти років, вищезазначені критерії повинні бути модифіковані. 4. Для проведення цього аналізу необхідно створити Спеціальну атестаційну комісію (САК) при Кабінеті міністрів. До складу САК повинні ввійти дві групи членів – представники держапарату та активно працюючі науковці, які не обіймають адміністративних посад. Розроблені САК критерії, регламент праці, її персональний склад та праця мають бути публічними та доступними в Інтернеті. 5. За результатами роботи САК буде отримана об’єктивна база даних, на основі якої буде розроблена модель структурно-організаційної та кадрової оптимізації інститутів НАНУ. Буде також виявлено кількість науковців, на яку може претендувати кожна науково-дослідна установа та кількість установ, які необхідно закрити, переводячи їхніх найкращих працівників до споріднених установ НАНУ. Науковцям, які не пройдуть таку атестацію, потрібно дати певні соціальні гарантії, зокрема, випробний період (1—3 роки, залежно від посади) з метою адаптування до нових умов (тобто термінового опублікування наукових праць в журналах зі списку ISI), пошуку нової роботи (на цей період їхня зарплатня має бути заморожена), або виходу на пенсію (зокрема, дострокового з відповідною фінансовою компенсацією). На другому етапі (3-4 роки) перехідного періоду реформування вирішуються такі завдання. 1. Формування груп лідерів з наукових напрямів в кожній науково-дослідній установі. Для цього кожен претендент на таке лідерство повинен пройти міжнародну експертизу. Тобто його роботи, опубліковані протягом цих 10 років, представниками САК направляються трьом-чотирьом провідним іноземним фахівцям, які працюють у тих самих наукових напрямах з проханням надіслати науково обґрунтовані відгуки. У підсумку буде отримано об’єктивний перелік науковців, які справді є провідними українськими вченими (принаймні на сучасному етапі розвитку науки). Тим самим, в кожній установі перш за все із вчених, які були виявлені на першому етапі, буде виявлена певна кількість лідерів наукових напрямів, яким і слід доручити сформувати структурні одиниці (відділи, лабораторії). 2. Всі найважливіші питання життєдіяльності інституту повинна вирішувати рада лідерів наукових напрямів. Зокрема, вона повинна обирати директора інституту та його заступників (після завершення перехідного періоду вибори директора здійснювати шляхом таємного голосування всього колективу науковців інституту). 3. При обранні директора важливими факторами повинні бути його здібності як менеджера та усвідомлення про чітке обмеження терміну займання посади директора інституту (установи) однією і тією особою (не більше, ніж два терміни по 4 роки). 4. Необхідно припинити практику друкування за державний кошт сотень наукових журналів в Україні, більшість з яких мають відверту низьку наукову якість. Запропонувати головним редакторам цих журналів розробити бізнес-плани та підписати з ними 5-річні контракти з відповідним державним фінансуванням за умови входження журналу до списку ISI через 5 років. 5. Розробити та затвердити новий демократичний статут НАНУ, в якому адекватно відобразити новий статус Академії як найавторитетнішої громадської організації українських вчених найвищої кваліфікації. Внести зміни та прийняти в новій редакції закони та відомчі підзаконні акти, які стосуються функціонування науково-технічної сфери в Україні.

ДЕЯКІ КОНКРЕТНІ ЗАУВАЖЕННЯ ДО ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ СТРУКТУРИ.

1. Оцінка результатів НДР колективів інститутів, структурних одиниць та окремих науковців має здійснюватися на підставі чітко визначених критеріїв, деталізованих з урахуванням особливостей НДІ, зокрема, гуманітарного профілю. Така оцінка повинна проводитися згаданою вище САК кожні 4 роки (варіант—3 роки) і вона повинна визначати базове фінансування НДІ та структурних одиниць інститутів на наступні 4 роки. Зокрема, це означатиме, що кожен НДІ матиме свій рейтинг після чергової чотирирічки. 2. Необхідно запровадити часові рамки для захисту кандидатської дисертації та модифікованої докторської дисертації – габілітація (habilitation). Ввести граничний термін у 5-6 років для навчання в аспірантурі та наукової роботи до захисту дисертації. 3. Треба запровадити чіткі і прозорі правила для зайняття всіх керівних та наукових посад в НДІ, які повинні ґрунтуватися на загальноприйнятій практиці в країнах Євросоюзу—відкритий конкурс. Зокрема, повинна існувати веб-сторінка в Інтернеті, на якій повинні оприлюднюватися об’яви про всі такі конкурси в межах України. Також мають бути створені персональні веб-сторінки для кожного наукового співробітника та керівників всіх підрозділів. Вони мають містити як стисле викладення отриманих власно наукових результатів, так й поточну інформацію за останній рік. 4. Мають щорічно виділятися службові квартири для найталановитіших молодих науковців (≤ 35 років) на підставі чітко розроблених критеріїв. При цьому треба передбачити умови, за яких вона передається в приватну власність (наприклад, якщо науковець працює в Україні понад 20 років). Встановити сотню щорічних державних стипендій для найталановитіших молодих науковців, кожна з яких повинна становити не менше половини посадового окладу директора НДІ і надаватися за результатами відкритого конкурсу. 5. Необхідно встановити віковий ценз у 65 років на займання будь-яких керівних та адміністративних посад. Це буде одною з умов припливу і утримання найталановитіших вчених молодого та середнього віку. 6. Інститути реформованої НАНУ та університети повинні отримати обопільні мотиви для реальної співпраці. Зокрема, провідні вчені інститутів НАНУ повинні отримати реальну можливість читати спецкурси, які відображають сучасний стан науки, для студентів старших курсів.

ФІНАНСУВАННЯ

1. Організаційні та фінансові основи для розвитку фундаментальної науки в Україні забезпечують Кабінет міністрів (базове фінансування) та ДФФД (ґрантове фінансування). ДФФД повинен бути реорганізованим в незалежний державний орган. Всі НДІ та їхні структурні одиниці повинні бути поставлені в максимально рівні умови щодо фінансування, але з урахуванням результатів роботи за попередній період. Це не заперечує можливості мати інші джерела фінансування, зокрема, отримувати кошти за міжнародними ґрантами, кошти для виконання окремих досліджень суто прикладного характеру спільно з галузевими НДІ чи конкретного державного замовлення на короткий проміжок часу. 2. Об’єм фінансування через ґранти ДФФД повинен бути сумірним з базовим фінансуванням (складати не менше третини) і мати стійку тенденцію до зростання. . 3. Середня зарплатня науковців (при рівні споживчих цін 2006 р.), якщо вони отримуватимуть її з двох джерел -- базова платня та ґрантова платня—повинна становити 3500-7000 гривень (залежно від кваліфікації, стажу, посади та наявності чи відсутності ґрантів). Повинна бути обґрунтована суттєва диференціація в посадових окладах залежно від посади та кваліфікації. 4. При ДФФД створити окремий фонд (з прозорими правилами формування його складу на конкурсній основі) для заохочення участі українських науковців у світовому науковому процесі. Зокрема цей фонд повинен: 4.1. фінансово стимулювати українських науковців за публікації в провідних світових наукових журналах з найвищими імпакт-факторами (протягом перехідного періоду реформування); 4.2. встановити окремі ґранти для участі українських науковців з доповідями на престижних міжнародних наукових конференціях; 4.3. значно збільшити кількість ґрантів для молодих вчених та обсяг їх фінансування ; 4.4. встановити окремі ґранти для стимулювання розробки української наукової термінології та написання англо-українських термінологічних словників; 4.5. встановити гранти для заохочення написання провідними науковцями України науково-популярних книжок і навчальних посібників для школярів та студентів; 4.6. встановити спеціалізовані ґранти для придбання НДІ унікального наукового обладнання, ціна якого складає сотні тисяч євро та більше. Ми сподіваємося на наукове та державницьке ставлення до наших пропозицій з боку як колег-науковців, так і державних керівників. „Пропозиції” прийняті на засіданні Координаційної ради Всеукраїнської Асоціації “За європейські цінності в науці” (Протокол № 9 від 13.09.2006 р.)

Всеукраїнська Асоціація “За європейські цінності в науці” к. 10, вул. Стуса 28 Київ, 03142, Україна Ел. адреса:ukrnauka@email.ua Інтернет: www.ukrnauka.org.ua Реєстраційний №161 від 11.03.2006 Міністерства Юстиції України

Відповіді

2006.09.16 | Skapirus

Невеликий коментар
По-перше, при розміщенні на стартовій Майдану я поправив буквально в кількох місцях (їх не більше 3) очевидні опечатки та додав лінк на робочу сторінку, де розміщені матеріали щодо "Концепції розвитку наукової сфери". Погодьтеся, шукати на nas.gov.ua не кожен з читачів зможе/зуміє.

По-друге, завжди люблю перевіряти, хто укладав вордівський документ. Власне "Концепцію розвитку наукової сфери" укладав користувач "Яцків Я.С." в установі "НАН України". ЧИ справді це Яцків робив, чи хто інший, можна лише здогадуватися. Даю лише інформацію до роздумів.

І останнє. Як по мені, над документом від ВАУ "За європейські цінності в науці" дуже добре попрацювали. Все ясно і зрозуміло, без зайвої води, більшість обговорюваних на цьому форумі речей втілені. Якби лише це діло вдалося б вбити в голову наших достойників в робочій групі при Президентові, яким доручено реформування науки. Тому нині про ці пропозиції треба якомога голосніше кричати, щоб їм не вдалося зробити вигляд, що вони нічого не чують чи не одержували.
згорнути/розгорнути гілку відповідей
- 2006.09.16 | Віра
  
  Запитання
  > У підсумку буде отримано об’єктивний перелік науковців, які справді є провідними українськими вченими (принаймні на сучасному етапі розвитку науки). Тим самим, в кожній установі перш за все із вчених, які були виявлені на першому етапі, буде виявлена певна кількість лідерів наукових напрямів, яким і слід доручити сформувати структурні одиниці (відділи, лабораторії).
  
  > Необхідно запровадити часові рамки для захисту кандидатської дисертації та модифікованої докторської дисертації – габілітація (habilitation). Ввести граничний термін у 5-6 років для навчання в аспірантурі та наукової роботи до захисту дисертації.
  
  Для чого кандидатська та докторська дисертація через ВАК, якщо провідних вчених - лідерів буде виявляти САК ?
  
  Як збереження кандидатськоого та докторського ступенів узгоджується з європейською науковою традицією та сучасним Болонським процесом ?
- 2006.09.17 | Versus
  
  Re: Невеликий коментар, а може правка
  16-09-2006 00:06, Skapirus пише
  
  > По-перше, при розміщенні на стартовій Майдану я поправив буквально в кількох місцях (їх не більше 3) очевидні опечатки
  
  Якщо Ваша ласка, подивіться цей абзац.
  
  > По-перше, потрібно вибрати модель, за якою має відбуватися реформування. Спочатку варто скористатися досвідом реформування Польської АН, а через деякий час провести наступний етап вже на базі моделі CRNS.
  
  Мені здається, що має бути CNRS (Centre National de la Recherche Scientifique). Якщо так, то може варто виправити. А то не за тією базою моделі реформуємся.
  
  Стосовно прийнятності орг структури CNRS, так то окрема розмова.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей
  - 2006.09.17 | Skapirus
    
    То питання до укладників. Як схочуть, дадуть знати
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    - 2006.09.17 | Versus
      
      Re: То питання до укладників. Як схочуть, дадуть знати
      17-09-2006 23:18, Skapirus
      > То питання до укладників. Як схочуть, дадуть знати (-)
      
      Skapirus, thanks. Versus
  - 2006.09.18 | vazazh
    
    Re: Невеликий коментар, а може правка
    С обоими замечаниями согласен. Как по CNRS, так и по тому, стоит ли ее так идеализировать.
2006.09.16 | velychenko

Re: Пропозиції до проекту „Концепції розвитку наукової сфери"

shanovni kolegy

I failed to see reference to the English language in your proposal on
European Values in Scholarship.
<http://maidan.org.ua/static/mai/1158352963.html> Allow me to point out
that until Ukrainian students stop reading Russian language works and
begin reading English language works -- because English is the language of
world scholarship -- there cannot be any "European Values" in Ukrainian
scholarship.
The logical first step would seem to be to make Englsih compulsory in all
primary schools. This, in turn, will create market for English language
books and eventually make them cheaper than Russian language books in
Ukraine. A second possible step would be to use only Ukrainian and English
for all academic conferences in Ukraine. Again, I saw no reference to any
such proposal either.

diakoiu

___________________________________________
Stephen Velychenko
Research Associate,CERES
Research Fellow,Chair of Ukrainian Studies
Munk Center
University of Toronto
Devonshire Place
Toronto M53 3K7
згорнути/розгорнути гілку відповідей
- 2006.09.17 | Георгій
  
  Hear, hear
  Agree with you on all points (except "dyakUju" is spelled, as well as pronounced, with an "u" and not with an "o"). --Heorhij (George)
  
  *****
  George V. Pinchuk, M.D., Cand. Sci. Med.
  Assistant Professor of Microbiology
  Department of Sciences and Mathematics
  Mississippi University for Women
  1100 College St., MUW-100
  Columbus, MS 39701-5800
  Telephone (662) 329-7281
  FAX (662) 329-7238
  E-mail gpinchuk@muw.edu
  http://www.muw.edu
2006.09.16 | Безробітний

Як на мене, пропозиція є елементарним рафінованим жлобством...
І по відношенню до суспільства, і по відношенню до колег, і по відношенню до старших товарішів..

Не згадуючи вже про ваше ставлення до прикладної науки...

Отож відповім вам вашою ж монетою. Сподіваюсь, що такий стиль легше доходить до людей, які здатні викинути на вулицю своїх колег заради власного добробуту...

А чи не перейти б і вам, панове, на госпрозрахунок.

7000 гривень зарплатні їм заманулось...

Шановні, а хто ви такі? Чому вчителька начальних класів повинна отримувати в 10 разів менше за вас, самозакоханих? Невже її праця є менш суспільно-корисною ніж ваша? Чому їй не дати службову квартиру? Чи вона на те не заслуговує?

Викладацькою та педагогічною діяльністю вони, вибачте, гребують...

Невже розвиток української науки призвів до підвищення життєвого рівня українського суспільства? Чи призведе до цього підвищення у недалекому майбутньому? Чому українське суспільство повинно оплачувати ваше марнославство?

Ах, в усіх розвинених країнах вчений користується повагою...Ах, усі передові країни підтримують науку...

Так і є, але в тих країнах наука є потужною виробничою силою (доречі, так було і в Радянському Союзі), і досягнення та відкриття науковців в тих суспільствах призводять до відчутного зростання життєвого рівня співгромадян.
Тамтешній бюргер наразі відчуває власну користь від наукових досліджень.

А яку користь має таж сама вчителька молодших класів від вас та ваших статей в журналах з високим імпакт-фактором? Чому вона повинна ще вас утримувати?

Коротше, панове, переходьте на госпрозрахунок.
Ви працюєте у фундаментальній науці?
Отож Нобелівська премія - цілий мільон доларів - вистачить і вам і дітям вашим. Не можете здобути премію Нобеля - то хто вам, нездарам, крім вас самих винен?

Отож "не судіть та не судимими будете". Ваших колег без публікацій ви в шию з роботи пропонуєте гнати...

Можна ще книжку видати чи підручник для студентів запропонувати...Якщо цікава та корисна книжка, то також на хліб з маслом вистачить...

Гроші, квартири вам службові потрібні? З передачою в приватну власність? За що???

Перельман довів відому теорему, відмовився від 1000000 доларів та живе в старій квартирі у Ленінграді. І нічого не вимагає. Отримує задоволення від власної праці та спілкування з учнями.
Викинути колег з приміщення інституту та відправити на пенсію старших колег також не вимагає.
Оце і є справжній вчений, а не пересічний жлоб зі ступенем...

Шановні, більшість з вас мали змогу працювати в умовах не гірших, ніж Перельман зараз, за Радянської Влади...Вам цього не вистачало. Причиною було те ж саме рафіноване жлобство. Ви розміняли шановану працю та повагу суспільства на закордонні поїздки, можливість перепродати з наваром барахло або чужу квартиру...Деякі навіть розміняли ту повагу на можливість безкарно красти...
Той вибір є, звичайно, вашою особистою проблемою або проблемою вашого виховання...
Але...
При тому ви та вам подібні опустили нашу країну на рівень країн континентальної Африки.
А яка в Африці наука? Так, Бокассу почесним доктором можна оголосити та щось за це отримати. Або асоціацію створити "За сантобарбарські цінності в центральноафриканській науці"

Отож "маєте те що маєте".
Або за що боролися, на те й напоролися.
Шкода, що ви всіх оцих простих речей не здатні зрозуміти...
згорнути/розгорнути гілку відповідей
- 2006.09.17 | Меланхолік
  
  Шановний Безробітний з доступом до Інтернету
  
  Ви часом не переплутали адресат Ваших інвектив?
  Щось мені здається, що в Україні давненько існує певний прошарок науковців, який робить та має майже все те, про що Ви з обуренням пишете, який має майже абсолютну владу в науці, який користується пошаною та Любов’ю з боку вищого державного керівництва, який повністю відповідальний за сучасне становище української науки та який до смерті буде боротися проти будь-яких спроб об’єктивної оцінки їхнього внеску в науку. Як й Ви теж.
  Зрозуміло, що й цінності у них не європейські, незважаючи на європейські костюми, квартири, лімузини та зарплатню.
  Раджу спрямувати Вашу енергію на обґрунтування засобів переведення чільних представників цього прошарку на запропонований Вами господарчий розрахунок.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей
  - 2006.09.19 | Безробітний
    
    Re:
    Меланхолік пише:
    
    > Ви часом не переплутали адресат Ваших інвектив?
    > Щось мені здається, що в Україні давненько існує певний прошарок науковців, який робить та має майже все те, про що Ви з обуренням пишете, який має майже абсолютну владу в науці, який користується пошаною та Любов’ю з боку вищого державного керівництва, який повністю відповідальний за сучасне становище української науки та який до смерті буде боротися проти будь-яких спроб об’єктивної оцінки їхнього внеску в науку. Як й Ви теж.
    
    Знаєте, не треба переходити на особистості. Тим більше, що я вже багато років працюю за так званими "європейськими принципами" в науці. Тобто мою працю оцінюють за імпакт-факторами, індексом цитувань та різною іншою формальною фігнею. З чисто матеріальної сторони така оцінка мене задовольняє, бо комуністи дали мені хорошу освіту та привчили жити скромно, отож чистої місячної зарплати в 4500$ мені вистачає.
    Справа в іншому. Я дуже добре знаю всі недоліки запропонованої системи оцінок. Також я дуже добре вивчив наслідки цієї системи. Перечитайте останній допис Резонера, він багато в чому правий.
    
    > Зрозуміло, що й цінності у них не європейські, незважаючи на європейські костюми, квартири, лімузини та зарплатню.
    > Раджу спрямувати Вашу енергію на обґрунтування засобів переведення чільних представників цього прошарку на запропонований Вами господарчий розрахунок.
    
    А отут Ви глибоко помиляєтесь. Завданням українських вчених не є перероздоділ існуючих благ. Ви багато не виграєте, відібрав персональну пенсію або персональну надбавку в якогось старого академіка та вигнав з роботи якогось СНС без публікацій. Завданням є різке збільшення фінансування науки в цілому, зокрема різке збільшення витрат на сучасне наукове обладнання.
    
    А Вас, вибачте, як Шарікова, натравили на керівництво Академії Наук з метою подальшого знищення науки та приватизації майна НАНУ.
    А потім вони викинуть і Вас, як використану ганчірку, і ніякі європейські принципи Вам не допоможуть.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    - 2006.09.19 | Меланхолік
      
      Безробітному захиснику академіків та СНС без публікацій
      
      Було цікаво дізнатися від Вас, що у наших шановних академіків, крім довічних академічних стипендій є ще персональні пенсії та персональні надбавки.
      
      Дякую за інфо.
- 2006.09.17 | Юморист
  
  Пане Безробітний! Вы не перепутали Пенсионный фонд с наукой?
  
  По поводу пенсий и много чего другого, о чем Вы с таким наигранным пафосом изливаете свою классовую ненависть к авторам Пропозиций, нагло предлагающим и дальше беззастенчиво грабить бедных учительниц, нищих хирургов и все остальное народонаселение, обращайтесь в Верховную Раду и Кабмин. Там тьма-тьмущая персон с «учеными» и «проффесорскими» званиями, «академическими» регалиями и государственными погремушками на груди.
  Они Вас поймут и даже могут взять к себе советником по науке. Только такие там и водятся.
  Только вот вопрос к Вам? Как стало возможным появление такой околонаучной срани да еще в таком количестве?
  Смогли бы получить удостоверенные оппонентами, учеными советами по защитам и родным ВАКом «сертификаты» своей научной значимости эти, с позволения сказать, народные депутаты и госчиновники, в условиях существования европейской системы оценки результатов научной деятельности? Иными словами, при функционировании в политикуме и научном сообществе минимально нормальных человеческих ценностей, не говоря уж о несколько продвинутых и процедурно оформленных европейских ценностях.
  Можете себе представить плагиатора Литвина, кучмовско-регионального арифмометра Кивалова и им подобных в качестве члена British Royal Society? Там кстати нужно платить членские взносы, а не получать пожизненное денежное довольствие.
  
  Какая наглость и какое глумление над лучшими сынами Украины. Это ж такое выдумать надо -- проверять их на профпригодность!
  згорнути/розгорнути гілку відповідей
  - 2006.09.17 | Versus
    
    Re:Пропозиції до проекту „Концепції розвитку наукової сфери"-мод
    17-09-2006 11:46, Юморист пише :
    
    > Смогли бы получить удостоверенные оппонентами, учеными советами по защитам и родным ВАКом «сертификаты» своей научной значимости эти, с позволения сказать, народные депутаты и госчиновники, в условиях существования европейской системы оценки результатов научной деятельности?
    
    1. Як САК буде впливати на ВАК і вчені ради ? На якому етапі реформування ? Через 10 років ? Може прислухатись до думки академіка Кухаря відносно наукового "опогонення" ?
    
    2, Дайте посилання на сайт одного з європейських університетів, де діє європейска система оцінки результатів наукової діяльності, на яку Ви посилаєтесь.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    - 2006.09.18 | vazazh
      
      Re:Пропозиції до проекту „Концепції розвитку наукової сфери"-мод
      Если Вы внимательно прочитали Предложения, то САК не имеет отношения к остепенению. Да и суть то в том, что степень Вам будет никакая не нужна, если Вы не будете работать на приличном уровне, с публикациями. Не зависимо от Вашей степени и звания, САК то Вас и зарубит в отношении места работы.
      Относительно Универов. То еще раз приведу пример. В прошлом году писал отзыв на одного из ученых, кот. хотел занять место проф. в University of Cincinnati (OH, USA). В его документах были 1)импакты факторы журналов. где он опубликовался, 2)список статей с индексом цитирования, каждой, 3) список публикаций в реферируемых Proceed. (с ИЦ), 4) список публикаций в не реферируемых Proceed. и т.д. И это таже система в действии. Еще пример. Ягеллонский Универ в Кракове или Политехника в Кракове. Там ежегодно ведется учет публикаций каждого с его ИЦ и ИФ. Результаты дают себя знать по окончанию контракта и подписанию нового.
- 2006.09.17 | Iryna_
  
  Re: Як на мене, пропозиція є елементарним рафінованим жлобством...
  1. Менше вірте неграмотним журналістам. Перельман ні від якого мільйону не відмовлявся, бо його (премію інституту Клея) ще йому не дали (там йде процес перевірки результатів). Він відмовився бути присутнім на врученні медалі Філдса, де премія - щось типу 13 тис. євро, і ще не факт, що він ту премію не візьме без церемонії.
  
  2. Якщо критикуєте когось, спершу прочитайте те, що критикуєте. Автори пропозицій пропонують таке:
  "2. Оскільки абсолютній більшості наукових журналів України не присвоєно жодного імпакт-фактору, то для врахування публікацій у них необхідно кожному з них присвоїти це значення на рівні 50% найнижчого серед світових наукових журналів відповідної спеціалізації."
  У переважної більшості наших вчених, а особливо академіків, повно публікацій в "абсолютній більшості наукових журналів України", тому атестацію за пропонованими критеріями вони пройдуть з легкістю.
  Тобто члени асоціації пропонують навіть пом'якшити "європейські" критерії комітету академіків (якось складно підозрювати, що пропозицію щодо 50% мінімальної величини імпакт-фактору для, наприклад Вісника **** університету, який навіть у список ВАК не беруть, можна включати у число "європейських критеріїв оцінювання").
  Так що вони пропонують відправити на пенсію суттєво меншу кількість людей, ніж автори обговорюваної концепції.
  
  3. Лікарі і вчители (в сільській місцевості) - це окрема проблема. До речі, хороших вчителів з сіл та маленьких містечок зараз запрошують престижні школи Києва і доплачують з "фондів школи" на найм квартири.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей
  - 2006.09.17 | Співробітник НАНУ
    
    Для чого тоді весь цей САК ? (мод.)
    17-09-2006 12:08, Iryna_ пояснює :
    
    > У переважної більшості наших вчених, а особливо академіків, повно публікацій в "абсолютній більшості наукових журналів України", тому атестацію за пропонованими критеріями вони пройдуть з легкістю.
    
    > Тобто члени асоціації пропонують навіть пом'якшити "європейські" критерії комітету академіків (якось складно підозрювати, що пропозицію щодо 50% мінімальної величини імпакт-фактору для, наприклад Вісника **** університету, який навіть у список ВАК не беруть, можна включати у число "європейських критеріїв оцінювання").
    
    > Так що вони пропонують відправити на пенсію суттєво меншу кількість людей, ніж автори обговорюваної концепції.
    
    Для чого тоді весь цей САК ?
    
    Від модератора форуму: пане "Співробітник НАНУ" він же "Versus" він же "к.х.н.". Навчіться користуватися форумом і не перетворюйте дописи та обговорення в кашу. Натисність "Відповісти" на потрібному Вам повідомленні (напр. повідомленні від Iryna_) і у відкритому віконці пишіть все, що думаєте. Не примушуйте мене займатися перепощуваннями Ваших повідомлень у відповідне місце. Будете продовжувати - просто Ваші думки доведеться терти. Тому давайте жити дружно.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    - 2006.09.17 | Versus
      
      Re: Для чого тоді весь цей САК ? (мод.)
      > Не примушуйте мене займатися перепощуваннями Ваших повідомлень у відповідне місце. Будете продовжувати - просто Ваші думки доведеться терти. Тому давайте жити дружно.
      
      Шановний модераторе,
      
      дякую за увагу. Які там думки в мене та якогось там кхна ? Де ви їх побачили ? Так, "мыслишки". А за думками - це в Асоціацію, в яку, ніхто не вступає. І чому це ?
      
      Будемо жити дружно !!! Але бажано чути хоч би 10-20 % аргументів опонента. Як до європейських funding foundations, то це цілком нормальний та прийнятний yield.
  - 2006.09.18 | vazazh
    
    Re: Як на мене, пропозиція є елементарним рафінованим жлобством...
    Ирина. Посмотрите внимательно, что получается по ИФ. Средний журнал из списка ISI - имеет ИФ (минимум)- 1-2. Наш оцениваемый журнал. который не входит в список - 0, 01. Предлагается (только первый этап, сегодня, а не следующие 5 лет) дать таким "Вестникам" ИФ - 0,005. Результат = 100 публикаций в мусоре не дотянут до одной приличной публикации.
    Относительно учителей и врачей. Это же предложения о реформировании научной сферы, а не всей страны. А в отношении научной сферы, сокращение числа людей, удовлетворяющих свое любопытство за счет государства сократится и деньги пойдут на повышение зарплат тем, кто действительно работает в науке.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    - 2006.09.18 | Iryna_
      
      Re: Як на мене, пропозиція є елементарним рафінованим жлобством...
      vazazh пише:
      > Ирина. Посмотрите внимательно, что получается по ИФ. Средний журнал из списка ISI - имеет ИФ (минимум)- 1-2. Наш оцениваемый журнал. который не входит в список - 0, 01. Предлагается (только первый этап, сегодня, а не следующие 5 лет) дать таким "Вестникам" ИФ - 0,005. Результат = 100 публикаций в мусоре не дотянут до одной приличной публикации.
      
      Є такі шедеври, для яких і 0.000005 забагато...
      Наскільки я зрозуміла, ви (асоціація) пропонували
      "2. Оскільки абсолютній більшості наукових журналів України не присвоєно жодного імпакт-фактору, то для врахування публікацій у них необхідно кожному з них присвоїти це значення на рівні 50% найнижчого серед світових наукових журналів відповідної спеціалізації"
      мінімальний рівень для спеціальності може бути більшим за 0.01
      і умовні імпакт-фактори будуть однаковими для умовно-пристойних "Український журнал ****" який не входить до списку ISI виключно внаслідок недбалості редакції, та "Вісник ****" який навіть на звання мурзилки не тягне.
      
      > Относительно учителей и врачей. Это же предложения о реформировании научной сферы, а не всей страны. А в отношении научной сферы, сокращение числа людей, удовлетворяющих свое любопытство за счет государства сократится и деньги пойдут на повышение зарплат тем, кто действительно работает в науке.
      
      Та це зрозуміло. Кращий спосіб знищити дискусію про покращання будь-чого - поговорити про те, що "а *** ще гірше, краще покращіть життя тим". Ми, до речі, обговорюємо реформування наукової системи, а не покращення життя науковців. Я чомусь думаю, що більшості зараз куди краще, ніж було б після пропонованої реформи.
- 2006.09.17 | Skapirus
  
  A Баба Яга как всегда против!
  Шановні, хто не знає, Безробітний є типовим форумним тролем і обпльовує все, що хоча б трохи ворушиться та намагається щось покращити. Спробуйте через меню "Пошук" знайти його дописи на форумі "Без правил", побачите його "обліко моралє". Єдина відмінність його від Рюгена, що він інколи послугується українською мовою, а по суті є рафінованим "гомо совєтікус".
  
  Своє перше і останнє попередження на цьому форумі він вже одержав. Далі буде знищення його дописів або в кращому разі перенос на "Без правил".
2006.09.17 | Torr

Re: Пропозиції до проекту „Концепції розвитку наукової сфери"
Да уж, давно пора разобраться, who is who, и делить бюджетные деньги по справедливости (согласно списку опублик-х работ, индексу цитирования, и т.п.). Вот только одна проблема - у нас что не науковець, то гений великий, и на всех гениев бюджетных средств не хватит. Да и что государству делать с науковими добутками, если таковы появятся?

А не пора ли понять,господа, что научный продукт есть ТОВАР? Он должен быть произведен по заказу и ПРОДАН. Прикладные научные исследования требуют больших финан-х затрат, и практически могут осуществляться по заказу крупных западных фирм или с участием венчурного капитала. Для развертывания научной отрасли на Украине есть дешевые кадровые ресурсы, но нет необходимой законодательной базы. Реформу в науке надо бы начинать с раскрепощения науковця - дать ему возможноть заняться делом во благо его кошелька.
згорнути/розгорнути гілку відповідей
- 2006.09.18 | vazazh
  
  Re: Пропозиції до проекту „Концепції розвитку наукової сфери"
  Так ведь и предлагается поделить всех "гениев" на категории: действительно работающих гениев, считающих себя гениями, и рассказывающих на кухне, что они гении, которых никто не ценит.
  Относительно прикладных исследований - предлагается - перевести их в русло заказного, т.е. востребованности и самоокупаемости.
  И изменения законодательной базы предлагается провести.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей
  - 2006.09.18 | Torr
    
    Re: Пропозиції до проекту „Концепції розвитку наукової сфери"
    vazazh пише:
    > Так ведь и предлагается поделить всех "гениев" на категории: действительно работающих гениев, считающих себя гениями, и рассказывающих на кухне, что они гении, которых никто не ценит.
    > Относительно прикладных исследований - предлагается - перевести их в русло заказного, т.е. востребованности и самоокупаемости.
    > И изменения законодательной базы предлагается провести.
    
    Вот, вот, разберитесь и поделитесь "на категории", что б было ясно кого как "ценить".
    А относительно перевода в русло "заказного" - так это уж будет не до смеху, если профессоров заказывать будут.
  - 2006.09.19 | Versus
    
    Re: Пропозиції до проекту „Концепції розвитку наукової сфери"
    18-09-2006 13:53, vazazh пише
    
    > Относительно прикладных исследований - предлагается - перевести их в русло заказного, т.е. востребованности и самоокупаемости.
    
    В чому сенс розділення фундаментальних та прикладних досліджень ? Навіть їх протиставлення. В тому числі з економічної точки зору. Яке обгрунтування ?
2006.09.19 | Резонер

Чому я проти "європейських цінностей" (мій коментар у <>))
Додаю свій коментар до цього маніфесту. Мої коментарі надруковані
в кутових дужках - Л.Ш.

Всеукраїнська Асоціація “За європейські цінності в науці”:

Пропозиції до проекту „Концепції розвитку наукової сфери» Додано: 15-09-2006

Пропозиції до проекту „Концепції розвитку наукової сфери України ”

Ознайомившись з проектом Концепції розвитку наукової сфери України (http://www.nas.gov.ua [Прим. Майдан-ІНФОРМу: мається на увазі очевидно наступне посилання: http://www.nas.gov.ua/knk/pages/koncepc/koncepcm.html ]), розробленою робочою групою при Президенті України, ми стверджуємо, що запропоновані в ній заходи без впровадження системи сучасних світових критеріїв оцінки рівня та якості результатів науково-дослідних робіт та без прив’язки принципів розподілу коштів до цих критеріїв не приведуть до принципового підвищення рівня нашої науки.

<Застерігаю проти сліпого копіювання американських критеріїв. Цитованість та імпакт-фактори – дурниця, вигадана безграмотними американськими кадровиками, які, маючи дипломи менеджерів та піарників, не здатні оцінити працю науковця по суті. Впровадження американської системи породжує своєрідну корупцію: взаємні посилання з мотивів солідарності. Взагалі, якщо за якимось критерієм двірник може оцінити Ейнштейна, цей критерій не просто поганий, він соціально шкідливий, оскількі віддає науковців на поталу безграмотним чиновникам. Правильну оцінку науковцю та його працям можуть дати тільки спеціалісти-колеги. Процедуру розподілу коштів слід зробити більш прозорою та демократичною, але головне тут – звести до нуля роль і владу чиновників. Деякі американські університети заборонили користуватися цитованістю для визначення зарплати науковця. Перевагу віддано експертній оцінці безпосереднім науковим керівником. – Л.Ш.>

Ці заходи лише законсервують теперішній провінційний рівень нашої науки.

<Цей висновок помилковий засадничо, оскільки базується на припущенні, що всі науковці однакові і працюють на одному провінційному рівні. Насправді має місце розподіл науковців за інтелектами, який описується законом Шеннона. Тобто завжди є такі, які працюють краще середнього світового рівня (їх приблизно 5%), на середньому рівні та нижче середнього рівня. Провінційний рівень нашої науки – беззмістовне поняття, оскільки рівня всієї науки не існує взагалі, бо кожен науковець і кожна група дослідників має свій рівень. Матеріально-технічне забезпечення нашої науки дійсно значно нижче середньосвітового рівня, але це є наслідком державної політики, а не рівня науковців.- Л.Ш. >

Важлива причина низької ефективності наукових досліджень полягає також в надмірно централізованій системі управління ними

<Це твердження абсолютно помилкове. Наукові результати визначаються власним талантом науковця, його творчими здібностями, в експериментальних науках – ще й матеріально-технічним забезпеченням, а не розпорядженнями начальства. Ця теза відбиває поширене в нашому суспільстві войовниче невизнання творчого характеру праці вченого. Чи можна сказати, що поліпшення управління спілкою письменників матиме результатом написання видатних літературних творів? Ні? А в науці, виходить, все визначає централізоване командування?- Л.Ш.>

та непрозорих методах розподілу коштів. Переважна частина рядових наукових співробітників змирилася з цією практикою й також об’єктивно зацікавлена в її збереженні. Це визнається навіть в Концепції: “значна кількість науковців лише рахується в штатах наукових установ, а фактично вони виконують іншу роботу”.

<Правильне, але дуже підступне твердження, яке не відбиває суті справи. Коли мали місце багатомісячні затримки зарплати, коли зарплата інженерів в академічних установах стала недостатньою для забезпечення сім’ї, чимало науковців та інженерів змушені були шукати можливостей додатково щось заробити. Тут є різні варіанти: праця за кордоном, викладання в університетах, різні консультації, праця за сумісництвом. Дайте науковцям та інженерам достойну зарплату і “виконання іншої роботи” припиниться, крім викладання, яке існувало завжди і не може вважатися негативним явищем. – Л.Ш.>

Підкреслимо, що наші пропозиції не передбачають ліквідації НАНУ, приватизації її величезного майна, приєднання НАНУ до університетів, не пропонують раптову та немотивовану зміну “правил гри в науку” тощо.

<Хоч це добре. Багато хто не розуміє загальнофілософського принципу. Будь-яке втручання у будь-яку систему, яка встановилася шляхом тривалої еволюції, з помилками та їх виправленнями, для цієї системи руйнівне, а відтак шкідливе. Згадаємо культурну революцію в Китаї. Революційна реформа науки, як і будь-чого іншого запускає систему на новий багаторічний цикл еволюції шляхом спроб і помилок. Найімовірніше, що у підсумку відтвориться те, що вже було. Яскравий приклад – економічні ринкові реформи, які відкинули сьому в світі економіку України майже на 200-е місце. А консерватор і антидемократ Луукашенко не пішов шляхом реформаторства і збільшив економічний потенціал Білорусі. Коли в Росії прийшли до влади більшовики, вони реформували систему освіти, а саме: впровадили бригадний метод навчання як противагу буржуазній індивідуалістичній системі. На уроках за всю бригаду відповідав бригадир, твори писав також він. Коли Червона Армія почала отримувати призовників із середньою освітою, які не вміли читати і писати, військове керівництво наполягло на відновленні з деякими змінами дореволюційної системи, коли вчився кожний учень, а не бригадири. – Л.Ш.>

Зауважимо, що наші пропозиції торкаються в основному так званого перехідного періоду реформування вітчизняної науки на базі осмислення досвіду функціонування та організації науки у країнах-лідерах наукового поступу. Остаточна організаційна структура може бути визначена лише наприкінці перехідного періоду. На теперішній час відсутня повна, адекватна та об’єктивна інформація про те, що являє НАНУ, яке справжнє місце займають українські вчені з різних галузей науки в світовому науковому просторі, наскільки відповідають потребам розвитку України їхні доробки.

<Питається, в кого вона відсутня? Я, астрофізик, володію більш-менш повною інформацією про ситуацію в астрономії, астрофізиці та космічних дослідженнях, але, природньо, не маю інформації про аграрні та інші науки. Думаю, що так само і всі інші. Знов та сама помилка. НАНУ – не єдине ціле. “Справжнє місце в світовій науці” належить не НАНУ, а кожному вченому окремо. І в кожного воно своє. Щодо відповідності потребам України, то фундаментальні науки не мають відповідати потребам України. Місцевої фізики, математики, астрономії, хімії та біології не може бути. Відповідати національним потребам мають прикладні (технічні, медичні, аграрні, фармацевтичні, геологічні...) науки. І тут ясно, що ці науки готові відповідати потребам держави, але держава не вміє і не бажає використовувати власну прикладну науку, бо зорієнтована на побудову сировинно-експортної економіки, якій наука взагалі не потрібна. Даний виступ “За європейські цінності” якраз і є демонстрацією такої позиції, оскільки його підкилимна мета – виправдати скорочення науки. А будівлі і майно можно буде приватизувати після скорочення. – Л.Ш.>

Тому ми вимушені були спиратися на власний досвід та розуміння того, як організована та оцінюється наука на Заході, як має бути організована вітчизняна наукова діяльність та як мають оцінюватися її результати.

Просимо розглядати наші пропозиції також як заперечення твердження з проекту Концепції про “неефективну діяльність більшості або відсутність громадських наукових товариств та спілок, їх незначний вплив на демократизацію наукового життя”.

<А хіба вони працюють ефективно? Хіба вони мають якісь повноваження і фінансові можливості?>

ЗАВДАННЯ ПЕРЕХІДНОГО ПЕРІОДУ РЕФОРМУВАННЯ (4-6 РОКІВ)

Найскладнішою проблемою реформування науки є зміна структури організації наукової сфери таким чином, щоб результати наукової діяльності відповідали світовому рівню та допомагали вирішувати актуальні проблеми розвитку країни.

<Свята простота! Читайте байку Крилова «Квартет». А вы друзья, как ни садитесь, все ж в музыканты не годитесь. Не треба змішувати фундаментальні науки (інтернаціональні по суті) із прикладними, які мусять працювати на економіку країни. Але вони не можуть цього зробити, позаяк виробництво належить не науковцям, а власникам. Щоб “Укрндіметалургпром” працював на Україну, треба було “Кріворіжсталь” не продавати корпорації “Лакшмі Мітал”, а подарувати цьому інститутові. І так вчинити з усією прикладною наукою. Натомість щодня ліквідуються прикладні НДІ.>

По-перше, потрібно вибрати модель, за якою має відбуватися реформування. Спочатку варто скористатися досвідом реформування Польської АН, а через деякий час провести наступний етап вже на базі моделі CRNS.

<Польща не може слугувати взірцем для України, оскільки там наука виконує суто декоративну роль, як у радянських азійських республіках. Якщо у Польщі з’являється хороший дослідник, він миттю тікає далі на Захід. Мені відомі окремі винятки з такого висновку. Але Україна значно переважає Польщу за масштабом наукових досліджень. Щодо французької моделі, то вона не є винаходом де Голля, а є спробою втілити у Франції деякі елементи радянської системи. Тому там нема чого запозичати. Все це ми вже маємо.-Л.Ш.>

По-друге, необхідно всі державні академії в Україні, можливо за винятком Академії мистецтв, організаційно об’єднати в одну — НАН України. Існування науково-дослідних та науково-технічних установ фактично однакового профілю, але при різних академіях, які фінансуються з державного бюджету є абсолютно невиправданим. Потрібно розмежувати НАНУ як підтримувану державою систему наукових інститутів та інститут академіків і членів-кореспондентів як громадську організацію.

<Вкрай шкідлива пропозиція. Фактично пропонується тоталітарна монополізація наукових досліджень. Там де монополії – там застій і загнивання. В науці, як і в будь-якій галузі творчої праці має бути диверсифікація, параллелізм та дублювання. Повинна панувати атмосфера конкуренції та змагальності. Саме тому в Радянському союзі ніхто не немагався об’єднати в одне бюро КБ Антонова, Туполева та Ільюшина. Було б, навпаки, доцільніше розділити НАНУ на Академію науково-технічного прогресу, Академію соціогуманітарних досліджень та Національну академію фундаментальних наук.– Л.Ш.>

По-третє, необхідно організаційно розділити фундаментальні та прикладні дослідження в державі. У реформованої НАНУ необхідно залишити лише ті інститути (або їх частини, у випадку відомих інститутів-монстрів), які можуть проводити (мають фахівців високої кваліфікації та матеріальну базу)

<Тоді всю науку варто закрити, бо тривале недофінансування визначило відсталість матеріальної бази – Л.Ш.>

фундаментальні наукові дослідження на сучасному міжнародному рівні в галузі природничих наук (фізико-математичних, хімічних та біологічних наук), а також інститути зі сфери гуманітарних (включно з економікою) наук. З цією метою провести об’єктивне дослідження наукового доробку всіх інститутів, їх підрозділів та наукових працівників. Всі інститути НАНУ та інших державних академій із домінуванням прикладних досліджень (за винятком тих структурних підрозділів, які займаються також і фундаментальними дослідженнями) повинні бути передані у відповідні міністерства або стати самостійними госпрозрахунковими НДІ.

<Нічого з того не вийде, доки цим інститутам не будуть підпорядковані заводи – Л.Ш.>

По-четверте, необхідно переробити всі законодавчі акти та нормативні документі стосовно наукової діяльності з метою формулювання чітких та однозначних у застосуванні критеріїв оцінки результатів наукової діяльності, які можна було б перевіряти.

<Питається, а хто буде перевіряти? Безграмотні чиновникки, озброєні безграмотними, але “європейськими” критеріями? Вважаю, що треба вчинити навпаки. Щомиті треба привчати чиновництво до думки, що воно не компетентне в питаннях науки, а відтакк не має анінайменшого права давати оцінку науковцям. – Л.Ш.>

Перехідний період складається з двох етапів

На першому етапі (1-2 роки) перехідного періоду реформування необхідно вирішити проблему кількості та якості персоналу реформованої НАНУ.

<А чого тут вирішувати? Європа вважає, що їй невистачає 500000 науковців на приблизно 500 млн. населення. Якщо б Україна стала на інноваційний шлях, ми мали б потребу у додаткових 50000 науковцях. Але ж ми бажаємо мати декоративну науку, як Польща. Вистачить 2000, та й тих переважно гуманітарієв. Чи таке пропонують прихильники “європейських цінностей”?>

1. Вона має вирішуватися у відповідності до загальноприйнятої міжнародної практики на підставі аналізу наукової продукції кожного науковця (зрозуміло, за винятком початківців) за останні 10 років (як варіант—15 років). Головним інтегральним критерієм оцінки праці науковця має бути кількість його праць із урахуванням відповідних імпакт-факторів, опублікованих у журналах з переліку Інституту наукової інформації (США, www.isinet.com), монографії видані у провідних наукових видавництвах світу (таких як „Springer-Verlag”, “Academic Press”, “Oxford University Press”, “Elsevier”, „Наука”) та кількість цитувань його праць іншими авторами.

<Таким чином видавничу діяльність НАНУ слід припинити. Закриємо біля 80 журналів, періодичних збірок, з яких 25 перекладаються і виходять англійською мовою. Не будемо друкувати монографії. Правда, невідомо, де брати гроші на посторінкову плату в найпрестижніших журналах. І ще. Як зворушливо! Російське видавництво “Наука” наші “європейці” визнають, а український науковий друк пропонують закрити! А ось видавництву Kluwer не пощастило, його не визнано. Все це самоприниження і комплекс меншовартості не викликає схвалення. “Европейці” наші спотворюють саме призначення науки. Виявляється головна мета науковця – сподобатися західним колегам і рецензентам західних журналів. Мій досвід свідчить, що рецензійний бар’єр найлегше долають сірі трівіальні праці, які не зачипають нічиїх амбіцій. Праці з оригінальними новими ідеями завжди зустрічають опір. Видатних праць, які б зустріли розуміння колег в момент публікації в історії науки обмаль. Ось чому і індекс цитування і імпакт-фактори – погані критерії. – Л.Ш.>

2. Оскільки абсолютній більшості наукових журналів України не присвоєно жодного імпакт-фактору, то для врахування публікацій у них необхідно кожному з них присвоїти це значення на рівні 50% найнижчого серед світових наукових журналів відповідної спеціалізації.

<Дурниця! Може відразу присвоїти 0. Наприклад, журналу з кріогеніки, який видає ФТІНТ і який перекладається і читається у світі.– Л.Ш.>

3. Наголосимо, що порівнювати отримані інтегральні дані можна тільки в межах однієї й тієї ж науки. Підкреслимо, що вся інша науково-педагогічна та науково-організаційна діяльність повинні бути лише допоміжним критерієм оцінки роботи науково-дослідної установи та конкретного науковця. Такий підхід дозволить встановити «who is who» серед десятків тисяч докторів та кандидатів наук нашої держави.

<Питається, кому дозволить? Безграмотним чиновникам? Ми, кожний у своїй галузі, знаємо це про своїх колег і без усяких формальних критеріїв.>

Для молодих науковців, які працюють в науково-дослідних установах менше п’яти років, вищезазначені критерії повинні бути модифіковані.

4. Для проведення цього аналізу необхідно створити Спеціальну атестаційну комісію (САК) при Кабінеті міністрів. До складу САК повинні ввійти дві групи членів – представники держапарату та активно працюючі науковці, які не обіймають адміністративних посад.

<Правильно. Найкращі судді вчених – працівники держапарату. Тим більш, що серед них знайдуться видатні “вчені”: кандидати й доктори з політичних наук та державного управління. Хто краще за них оцінить фізика-експериментатора, який вивчає наноструктури, астронома, якого хвилюють комети чи проблема темної матерії у Всесвіті. До речі, саме ці представники держапарату і призначатимуть “активно працюючих науковців”. Як бачимо замість ліквідації бюрократичного впливу на наукову творчість “європейці” пропонують зробити його визначальним. Зрозуміло, що буде корупція. Як ви гадаєте, скільки коштуватиме для вченого довідка, що САК визнала його видатним науковцем?–Л.Ш.>

Розроблені САК критерії, регламент праці, її персональний склад та праця мають бути публічними та доступними в Інтернеті.

5. За результатами роботи САК буде отримана об’єктивна база даних, на основі якої буде розроблена модель структурно-організаційної та кадрової оптимізації інститутів НАНУ. Буде також виявлено кількість науковців, на яку може претендувати кожна науково-дослідна установа та кількість установ, які необхідно закрити, переводячи їхніх найкращих працівників до споріднених установ НАНУ. Науковцям, які не пройдуть таку атестацію, потрібно дати певні соціальні гарантії, зокрема, випробний період (1—3 роки, залежно від посади) з метою адаптування до нових умов (тобто термінового опублікування наукових праць в журналах зі списку ISI), пошуку нової роботи (на цей період їхня зарплатня має бути заморожена), або виходу на пенсію (зокрема, дострокового з відповідною фінансовою компенсацією).

<Ось тут і видно, що головна мета пропозиції “європейців” – ліквідація науки. Бачимо невизнання наукової праці творчою, тобто віру у можливість перекидати вченого з інституту до інституту як пересічного канцелярського виконавця. Нерозуміння, що більшість науки – експериментальна праця на обладнанні, яке створювалося роками. Взагалі є загальна риса всіх завзятих реформаторів. Вони належать до кабінетнизх наук, де наукова праця полягає в писанні текстів за письмовим столом. До таких наук належать всі гуманітарні, математика і теоретична фізика. Цієї науки в НАНУ не більш ніж 5%. Всім іншим потрібне обладнання. Наприклад, вирішили закрити Інститут ядерних досліджень, а фізиків перевести до Інституту фізики. А що робити з ядерним реактором, та іншими установками, а з будівлями? Передати? Тоді вийде просте злиття інститутів. Це нічого позитивного не дасть. І ще один приклад. Хай вчений-агроном за 6 років вивів новий сорт пшениці. Що, вимагати від нього публікацій у провідних західних журналах? А потім вигнати його через відсутність таких публікацій і посилань? – Л.Ш.>

На другому етапі (3-4 роки) перехідного періоду реформування вирішуються такі завдання.

1. Формування груп лідерів з наукових напрямів в кожній науково-дослідній установі. Для цього кожен претендент на таке лідерство повинен пройти міжнародну експертизу. Тобто його роботи, опубліковані протягом цих 10 років, представниками САК направляються трьом-чотирьом провідним іноземним фахівцям, які працюють у тих самих наукових напрямах з проханням надіслати науково обґрунтовані відгуки. У підсумку буде отримано об’єктивний перелік науковців, які справді є провідними українськими вченими (принаймні на сучасному етапі розвитку науки). Тим самим, в кожній установі перш за все із вчених, які були виявлені на першому етапі, буде виявлена певна кількість лідерів наукових напрямів, яким і слід доручити сформувати структурні одиниці (відділи, лабораторії).

<Який комплекс меншовартості! Яка недовіра до власних спеціалістів! Хто є хто і хто чого вартий, ми знаємо без іноземців, які, до речі, ані трохи не передовіші за нас. Принаймі так у фундаментальних науках. Зарплати в них більші, обладнання краще, фінансування нормальне, але на відміну від нас вони надто вузькоспеціалізовані і в середньому слабші. Яка наївна віра в об’ективність та чесність закордонних суддів! Вони ж конкуренти, тому замість об’єктивної оцінки можете отримати спотворену. А в деяких галузях розкривати зміст роботи іноземцям – брутальне ворушення безпеки держави. Чи можна, наприклад, видати на суд іноземців ядерну фізику, науку ракетно-космічної галузі та авіаційну?>

2. Всі найважливіші питання життєдіяльності інституту повинна вирішувати рада лідерів наукових напрямів. Зокрема, вона повинна обирати директора інституту та його заступників (після завершення перехідного періоду вибори директора здійснювати шляхом таємного голосування всього колективу науковців інституту).

<Це положення правильне. За винятком того, що лідерів пропонується призначати згори державною бюрократією. Насправді лідери формуються спонтанно. Ніхто не може призначити людину на посаду видатного науковця.>

3. При обранні директора важливими факторами повинні бути його здібності як менеджера та усвідомлення про чітке обмеження терміну займання посади директора інституту (установи) однією і тією особою (не більше, ніж два терміни по 4 роки).

<Не треба повчати людей, як обирати директора, але ротація абсолютно необхідна. Не підлягають ротації керівники, які є науковими керівниками. Всі адміністративні керівники мають обов’язково переобиратися. Навіть 8 років гадто тривалий термін, який створює можливість зловживань. Я б установив один термін 5 років>

4. Необхідно припинити практику друкування за державний кошт сотень наукових журналів в Україні, більшість з яких мають відверту низьку наукову якість. Запропонувати головним редакторам цих журналів розробити бізнес-плани та підписати з ними 5-річні контракти з відповідним державним фінансуванням за умови входження журналу до списку ISI через 5 років.

<Абсолютно шкідлива пропозиція. Є подібні пропозиції – перевести на комерційну основу оперні театри та симфонічні оркестри. Шкідливість цих пропозиції полягає в тому, що суспільство має потреби, які незрозумілі пересічному обивателю. Він купує порножурали, ходить на виступи рок-груп, а в картинну галерею, оперу чи музей не ходить. Тому ці види діяльності в галузі науки і культури повинні фінансуватися з бюджету, а не прирікатися на знищення комерціалізацією. Безглуздо продавати в кіосках “Український фізичний журнал”, а потім ліквідувати його за нерентабельністю. Це вам не “Все про секс”.– Л.Ш.>

5. Розробити та затвердити новий демократичний статут НАНУ, в якому адекватно відобразити новий статус Академії як найавторитетнішої громадської організації українських вчених найвищої кваліфікації. Внести зміни та прийняти в новій редакції закони та відомчі підзаконні акти, які стосуються функціонування науково-технічної сфери в Україні.

<Мені здавалося, що “європейці” розуміють різницю між науковою (здобування нового знання) і технічною (стоврення нових матеріалів, пристроїв, машин та технологій) діяльністю. Виходить, я помилився?>

ДЕЯКІ КОНКРЕТНІ ЗАУВАЖЕННЯ ДО ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ СТРУКТУРИ.

1. Оцінка результатів НДР колективів інститутів, структурних одиниць та окремих науковців має здійснюватися на підставі чітко визначених критеріїв, деталізованих з урахуванням особливостей НДІ, зокрема, гуманітарного профілю. Така оцінка повинна проводитися згаданою вище САК кожні 4 роки (варіант—3 роки) і вона повинна визначати базове фінансування НДІ та структурних одиниць інститутів на наступні 4 роки. Зокрема, це означатиме, що кожен НДІ матиме свій рейтинг після чергової чотирирічки.

<В часи Брежнєва була спроба впровадите щось подібне в НДІ Фізхімії ім. Карпова у Москві. Результат був жахливий. Інститут паралізувало. Люди не працювали, а боролися за рейтинги. Основна ідея недовіри до вчених та посилення контролю їх з боку безграмотних, але повноважних бюрократів – шкідлива антидержавна нісенітниця. А може впровадимо атестацію бюрократів? Будемо рахувати, скільки разумних розпоряджень вони видали, скільки разів вони згадуються у провідних західних газетах і журналах? А? – Л.Ш.>

2. Необхідно запровадити часові рамки для захисту кандидатської дисертації та модифікованої докторської дисертації – габілітація (habilitation). Ввести граничний термін у 5-6 років для навчання в аспірантурі та наукової роботи до захисту дисертації.

<Це теж шкідлива пропозиція. Аспірантура і зараз обмежена трьома роками. А накласти вікове обмеження на дисертації – дурниця. Ніхто не знає, коли і якому вченому може прийти в голову яскрава наукова ідея. Бюрократичне втручання у наукову творчість неприпустиме. Воно здатне бути тільки гальмом. Коли герою п’єси Маяковського “Баня” главначпупсу Победоносикову винахідник приніс свій винахід, машину часу, секретар главначпупса Оптимістенко відрубав: “Ваш винахід не передбачено перспективним планом на найближчі 25 років. Забирайтеся геть!” “Європейці” пропонують відсилати геть навіть дисертації з найвидатнішими науковими результатами під приводом, що автор надто старий. Який маразм!–Л.Ш.>

3. Треба запровадити чіткі і прозорі правила для зайняття всіх керівних та наукових посад в НДІ, які повинні ґрунтуватися на загальноприйнятій практиці в країнах Євросоюзу—відкритий конкурс. Зокрема, повинна існувати веб-сторінка в Інтернеті, на якій повинні оприлюднюватися об’яви про всі такі конкурси в межах України.

<Не треба ломитися у широко відчинені двері. В НАНУ завжди були конкурсними посади керівників відділів і лаборатоорій, а раніше і старших наукових працівників. Але є реальна ситуація. Хто і як працює в який галузі, нам добре відомо, тому й відомо коло майбутніх претендентів на керівництво науковими підрозділами. В галузевих інститутах існував інший порядок. Керівників інститутів і підрозділів призначало міністерство, не рахуючись з відсутністю наукової кваліфікації. “Європейці” стоять на засадах невизнання творчого характеру наукової праці і функцій наукового керівника. Їм здається, що на керівну посаду можна призначити будь-кого, хто має велику цитованість. Це не так. Науковий відділ чи лабораторія створюється роками науковцями, які здатні до лідерства і генерації ідей. Часто ці підрозділи складаються з учнів керівника, його колишніх аспірантів. “Європейці” гадають, що будь-яка стороння людина може побажати вихопити керівну посаду з-під чинного керівника. У нашому науковому світі така поведінка вважається брутальним порушенням наукової етики. Вона зустрічає загальне засудження.– Л.Ш.>

4. Також мають бути створені персональні веб-сторінки для кожного наукового співробітника та керівників всіх підрозділів. Вони мають містити як стисле викладення отриманих власно наукових результатів, так й поточну інформацію за останній рік.

<Це вже є. Може, правда, не повсюдно. – Л.Ш.>

5. Мають щорічно виділятися службові квартири для найталановитіших молодих науковців (≤ 35 років) на підставі чітко розроблених критеріїв. При цьому треба передбачити умови, за яких вона передається в приватну власність (наприклад, якщо науковець працює в Україні понад 20 років). Встановити сотню щорічних державних стипендій для найталановитіших молодих науковців, кожна з яких повинна становити не менше половини посадового окладу директора НДІ і надаватися за результатами відкритого конкурсу.

<Стосовно квартир це – фантастика. Для цього треба вести житлове будівництво і мати таку можливість. Як визначити, хто талановитіший: філолог, який досліджує творчість Стуса, друкується українською мовою і не має посилань на себе в західних журналах, чи біолог, який завдяки тому, що його шеф налагодив співпрацю з американськими колегами, має цитованість статей, писаних у співавторстві з американцями, які часто просто приписуються заради полегшення публікації? А стипендії для молодих науковців існують: і стипендія Президента України, і стипендія Президії НАНУ. Правда, розмір невеликий. – Л.Ш.>

6. Необхідно встановити віковий ценз у 65 років на займання будь-яких керівних та адміністративних посад. Це буде одною з умов припливу і утримання найталановитіших вчених молодого та середнього віку.

<Фактично вікове обмеження існує, правда невідомо, чому для членів академії зроблено виняток. Поширена думка, ніби старше покоління вчених закриває молодим шлях у науку – нісенітниця. Низький рівень оплати знизив престиж науково-дослідної праці. Молодь шукає працевлаштування за кордоном. Дехто йшов до комерційних структур. Правда зараз ідуть і в науку, але справа не у відсутності вакансій, ніби то зайнятих вченими похилого віку. – Л.Ш.>

7. Інститути реформованої НАНУ та університети повинні отримати обопільні мотиви для реальної співпраці. Зокрема, провідні вчені інститутів НАНУ повинні отримати реальну можливість читати спецкурси, які відображають сучасний стан науки, для студентів старших курсів.

<Знов ломитеся у відчинені двері. Давно читаємо. Я – років 20. На яких курсах та що викладати, визначається учбовими програмами. Деякі науки настільки випередили рівень підготовки студентів, що читання спецкурсів у вигляді оглядів найсучасніших результатів не завжди можливе. Та й наші університетські колеги теж мають достатню квліфікацію. Для посилення співпраці потрібно ліквідувати погодинний облік праці викладачів в університетах. – Л.Ш.>

ФІНАНСУВАННЯ

1. Організаційні та фінансові основи для розвитку фундаментальної науки в Україні забезпечують Кабінет міністрів (базове фінансування) та ДФФД (ґрантове фінансування). ДФФД повинен бути реорганізованим в незалежний державний орган. Всі НДІ та їхні структурні одиниці повинні бути поставлені в максимально рівні умови щодо фінансування, але з урахуванням результатів роботи за попередній період. Це не заперечує можливості мати інші джерела фінансування, зокрема, отримувати кошти за міжнародними ґрантами, кошти для виконання окремих досліджень суто прикладного характеру спільно з галузевими НДІ чи конкретного державного замовлення на короткий проміжок часу.

<Тут бачимо загальні декларації, але немає важливих пропозицій. Грантове фінансування в Україні відрізняється від західного тим, що, по-перше, у нас є монопольний грантодавець, а на Заході таких грантодавців безліч, по-друге, розміри грантів значно менші, по-третє, в нас гранти надаються інститутам, а на Заході – персонально вченим. Це означає, що наші гранти часто розчиняються в інститутському бюджеті і нічого грантоотримувачеві не дають. Все це випало з поля зору “європейців”. – Л.Ш.>

2. Об’єм фінансування через ґранти ДФФД повинен бути сумірним з базовим фінансуванням (складати не менше третини) і мати стійку тенденцію до зростання.

<Це знов позиція кабінетних наук, які в змозі працювати в режимі епізодичних контрактів. У експериментальних науках треба роками створювати матеріальну базу, обростати обладнанням і кадрами, набувати досвіду розробки певної галузі науки. Ось чому переведення таких наук в режим епізодичного грантового фінансування – смертельна небезпека. Залишається також питання: а судді хто? – Л.Ш>

3. Середня зарплатня науковців (при рівні споживчих цін 2006 р.), якщо вони отримуватимуть її з двох джерел—базова платня та ґрантова платня—повинна становити 3500-7000 гривень (залежно від кваліфікації, стажу, посади та наявності чи відсутності ґрантів). Повинна бути обґрунтована суттєва диференціація в посадових окладах залежно від посади та кваліфікації.

<Диференціація вже є. 25 тарифних розрядів. – Л.Ш.>

При ДФФД створити окремий фонд (з прозорими правилами формування його складу на конкурсній основі) для заохочення участі українських науковців у світовому науковому процесі. Зокрема цей фонд повинен:

3.1. фінансово стимулювати українських науковців за публікації в провідних світових наукових журналах з найвищими імпакт-факторами (протягом перехідного періоду реформування);

<А посторінкову плату хто платитиме? Чи обмежимося журналами без посторінкової плати? Давати премію за публікацію за кордоном – безглуздя. Кожен хоче цього сам. – Л.Ш.>

3.2. . встановити окремі ґранти для участі українських науковців з доповідями на престижних міжнародних наукових конференціях;

<Це – слушна пропозиція. Нам соромно відвідувати міжнародні конференції коштом оргкомітетів та інших міжнародних організацій і дивитися на численну китайську делегацію, яка приїхла за рахунок своєї держави. Проте грантова схема фінансування закордонних наукових відряджень не оптимальна. Конференції відбуваються майже щодня, а розподіл грантів бюрократи зроблять не оперативним, а, наприклад, раз чи два рази на рік, як, наприклад, гранти ЮНЕСКО. Впровадять конкурси, які будуть конкурсами впливів директорів.–Л.Ш>

3.3. значно збільшити кількість ґрантів для молодих вчених та обсяг їх фінансування ;

3.4. встановити окремі ґранти для стимулювання розробки української наукової термінології та написання англо-українських термінологічних словників;

3.5. встановити гранти для заохочення написання провідними науковцями України науково-популярних книжок і навчальних посібників для школярів та студентів;

3.6. встановити спеціалізовані ґранти для придбання НДІ унікального наукового обладнання, ціна якого складає сотні тисяч євро та більше.

<Це – майже слушна пропозиція. Але грантів тут замало. Треба, по-перше, звільнити імпорт наукового обладнання, а також всього, що потрібне для наукових досліджень, від мита та ПДВ, по-друге, слід скасувати стосовно науково-дослідних інститутів вимогу, щоб на обладнання вартістю понад 1000 євро оголошувався тендер. Вчені самі є найвищими експертами у своїй галузі. Найчастіше нам потрібен прилад з певними характеристиками, а не просто із певною назвою. Коли нам потрібен тендер, ми оголосимо його самі без бюрократичного тиску.>

3.7. Ми сподіваємося на наукове та державницьке ставлення до наших пропозицій з боку як колег-науковців, так і державних керівників.

„Пропозиції” прийняті на засіданні Координаційної ради Всеукраїнської Асоціації “За європейські цінності в науці” (Протокол № 9 від 13.09.2006 р.) Всеукраїнська Асоціація “За європейські цінності в науці”

к. 10, вул. Стуса 28 Київ, 03142, Україна Ел. адреса:ukrnauka@email.ua Інтернет: www.ukrnauka.org.ua

Реєстраційний №161 від 11.03.2006 Міністерства Юстиції України Постійна адреса цієї сторінки в Інтернеті: http://maidan.org.ua/static/mai/1158352963.html Надруковано з Майдану. http://maidan.org.ua/
згорнути/розгорнути гілку відповідей
- 2006.09.19 | не академик
  
  А что о Польской реформе кому известно?
  >
  > Ці заходи лише законсервують теперішній провінційний рівень нашої науки.
  >
  > Тому ми вимушені були спиратися на власний досвід та розуміння того, як організована та оцінюється наука на Заході, як має бути організована вітчизняна наукова діяльність та як мають оцінюватися її результати.
  >
  > По-перше, потрібно вибрати модель, за якою має відбуватися реформування. Спочатку варто скористатися досвідом реформування Польської АН, а через деякий час провести наступний етап вже на базі моделі CRNS.
  
  Может ли кто-то внятно и относительно детально рассказать о том как пыталась переходить от национальной к интернациональной схемы Польша? Ну вот ничего не знаю об этом. По ГДР знаю хорошо и лично, но там были не реформы, а "поглощение" западной Германией. Иногда доходящее до люстраций не по научным критерием. Пытался у выяснить у двух польских постдоков, но ничего внятного не услышал - молоды, не знают, видимо. О теперешнем состоянии отзывы нелестные (но это в сравнении), возвращаться в Польшу не хотят ни в какую.
  
  Почему Польша. По моему мнению, а состояние Советской Украинской науки я знаю/помню хорошо, за исключением десятка направлений и была АН УССР провинциальной и "игрушечной". По сравнению с союзной академией. Ну, чуть получше, чем в Польше, но именно за счет этого десятка школ. Которых сейчас и не существует как таковых... Так может имеет смысл посмотреть на опыт Польши?
  згорнути/розгорнути гілку відповідей
  - 2006.09.19 | Iryna_
    
    Re: А что о Польской реформе кому известно?
    Про Польщу.
    Багато колег там працюють (викладачами), нібито задоволені.
    
    Колеги-поляки не дуже задоволені і чомусь заздрять навіть чехам.
    Позитивним є те, що хоча б декоративна функція (дякую пану Резонеру за чудовий термін) виконується (а наша академія на міжнародному рівні навіть з декоративною функцією не дуже справляється). Доступ до журналів та конференцій хоч у якійсь мірі є. Молодь теж якось у науку йде. Ще одна хороша річ - вони все-таки підтримують зв'язки з тими, хто виїхав. За якоюсь експертною допомогою до закордонних поляків можна звертатись. Поляки за кордоном (наукові працівники та викладачі)дійсно дуже не хочуть повертатись до Польщі і тримаються за закордонні місця чомусь набагато більше, ніж наші. Принаймні таке моє особисте враження. Правда, результатом "європейських критеріїв" є те, що редактори журналів скаржаться на великий потік слабких статей з Польщі (і Китаю).
    
    Про НДР.
    Один знайомий західний німець, який у свій час займався реформуванням науки НДР, говорив, що йому дуже неприємно про це згадувати, і це робилось неправильно. Враження східних німців - взагалі окрема історія. Говорячи коротко, не позитивні.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    - 2006.09.20 | Visitor
      
      Re: А что о Польской реформе кому известно?
      I am now in Poland and want to make some comments (in English, because I have no Cyrillic keyboard). The situation in Polish science is not brilliant. But it has been steadily improving since the crackdown of communism. Really, many Polish scientists work abroad but many remained home and they are able to buy modest apartments after several years of working abroad, where salaries are much larger. However, the apartment prices in Kiev or Kharkov are MUCH larger than in Warsaw or Krakow. As for the scientific component of our and their life, it has improved in Poland greatly. Look, I can download a lot of articles from many journals here. I can use the Web of Science to understand why L. Sh. is so angry with the West. His beloved astrophysics is not worse in Poland than in his Department and Polish scientsits publish in the leading journals. They DO have equipment for various investigations. And their applied science has survived OUTSIDE the Polish Academy of sciences.
      
      Now some remarks about patriotism. I have taken part in a Polish National (sic!) conference in one of the solid state physics branches, which gathered more than a hundred participants including many students, PhD students, etc. The government institutions paid for it. And everything has been carried out in Polish. The simultaneous growth of the scientific output and the conservation of the national character of the scientific community may be considered as a good template for our scientific future.
      
      Unfortunately, being in Poland I came to know that Proffesor Yanukovich declared that Ukraine must be out of NATO. His policy is just what L. Sh. recommends in the other area of the human life.
      
      Sorry for that.
    - 2006.09.20 | не академик
      
      Re: А что о Польской реформе кому известно?
      Iryna_ пише:
      > Про Польщу.
      > Багато колег там працюють (викладачами), нібито задоволені.
      >
      
      Я знаком со многими Львовянами, которые имеют профессуру в Польше. Нельзя сказать, что довольны очень, но их это устраивает. А вот об ПАН, реформах в ней, тольком нет информации "с первых рук".
      
      > Позитивним є те, що хоча б декоративна функція (дякую пану Резонеру за чудовий термін) .... Правда, результатом "європейських критеріїв" є те, що редактори журналів скаржаться на великий потік слабких статей з Польщі (і Китаю).
      >
      
      Так ведь речь не идет о декоративной функции, тут "планов громадьё".
      
      Что касается статей. Я получал несколько статей поляков. Очень-очень слабые. Может быть потому, что моя область (широко - механика сплошных сред, гидромеханика) у них и ранее не была адекватно представлена. Писать отриц. рецензии было легко, явные глупости, невежество...
      
      Что касается других стран, где введены "принципы". Китай. Там даже плагиата много, особенно "дерут" со старых рускоязычных работ. Вот недавно окрываю "J. Sound and Vibration" и нахожу статейку, которая (без ссылки) в своей теоретической части переписывает результаты одного из тех, кого я считаю учителем своим. Потом идут примеры и дискуссия. Примеры уже новые. Оригинальные результаты середины 70-х, малоизвестные. Английских аналогов я не знаю. Точно "сдерты", поскольку в оригинальных результатах была одна неточность, которая була исправлена в середине 80-х. Китайцы об этом не знали...
      
      Валом идут "курсовые работы" из Кореи. Там грантодатели из shipbuilding требуют статьи в качестве отчета. "Принципы"... Уровень - ниже китайского.
      
      Наконец, дай мне ошибиться, но за 2 последних года упал уровень (относительно, конечно) британских авторов. Там тоже в уни стали экспериментально вводить "принципы". Тут, правда, другая "картинка" - результаты есть, но идет их тиражирование по нескольким статьям. В этом году впервые написал отрицательную рецензию на британскую работу. Известных мне лично людей. Прочем дважды и на одну и ту же. Сначала из "Royal Society Proceedings", а чуть позднее ее же из ZAMP.
      
      > Про НДР.
      > Один знайомий західний німець, який у свій час займався реформуванням науки НДР, говорив, що йому дуже неприємно про це згадувати, і це робилось неправильно. Враження східних німців - взагалі окрема історія. Говорячи коротко, не позитивні.
      
      Я работал в Германии с 97 по 01. Знаю детали "реформ".
- 2006.09.20 | Torr
  
  Re: Чому я проти "європейських цінностей" (мій коментар у <>))
  
  > <Свята простота! Читайте байку Крилова «Квартет». А вы друзья, как ни садитесь, все ж в музыканты не годитесь. Не треба змішувати фундаментальні науки (інтернаціональні по суті) із прикладними, які мусять працювати на економіку країни. Але вони не можуть цього зробити, позаяк виробництво належить не науковцям, а власникам. Щоб “Укрндіметалургпром” працював на Україну, треба було “Кріворіжсталь” не продавати корпорації “Лакшмі Мітал”, а подарувати цьому інститутові. І так вчинити з усією прикладною наукою. Натомість щодня ліквідуються прикладні НДІ.>
  >
  
  Прикладна наука зараз робиться в лаб-х крупних корпорацій і є основою бізнесу.
  
  > <Польща не може слугувати взірцем для України, оскільки там наука виконує суто декоративну роль, як у радянських азійських республіках. Якщо у Польщі з’являється хороший дослідник, він миттю тікає далі на Захід. Мені відомі окремі винятки з такого висновку. Але Україна значно переважає Польщу за масштабом наукових досліджень. Щодо французької моделі, то вона не є винаходом де Голля, а є спробою втілити у Франції деякі елементи радянської системи. Тому там нема чого запозичати. Все це ми вже маємо.-Л.Ш.>
  >
  Це приклад того, що станеться при відокремлені прикладної науки від промисловості.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей
  - 2006.09.20 | Безробітний
    
    Ви впевнені?
    Torr пише:
    >
    > > <Свята простота! Читайте байку Крилова «Квартет». А вы друзья, как ни садитесь, все ж в музыканты не годитесь. Не треба змішувати фундаментальні науки (інтернаціональні по суті) із прикладними, які мусять працювати на економіку країни. Але вони не можуть цього зробити, позаяк виробництво належить не науковцям, а власникам. Щоб “Укрндіметалургпром” працював на Україну, треба було “Кріворіжсталь” не продавати корпорації “Лакшмі Мітал”, а подарувати цьому інститутові. І так вчинити з усією прикладною наукою. Натомість щодня ліквідуються прикладні НДІ.>
    > >
    >
    > Прикладна наука зараз робиться в лаб-х крупних корпорацій і є основою бізнесу.
    
    Насправді???
    Візьміть, наприклад, любий журнал серії IEEE transactions і переконайтесь в тому, що левова частка статей надходить з університетів або науково-дослідницьких центрів.
    
    А тепер чекаю на підтвердження Вашої тези "Прикладна наука зараз робиться в лаб-х крупних корпорацій і є основою бізнесу".
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    - 2006.09.20 | Torr
      
      Re: Ви впевнені?
      
      >
      > Насправді???
      > Візьміть, наприклад, любий журнал серії IEEE transactions і переконайтесь в тому, що левова частка статей надходить з університетів або науково-дослідницьких центрів.
      >
      > А тепер чекаю на підтвердження Вашої тези "Прикладна наука зараз робиться в лаб-х крупних корпорацій і є основою бізнесу".
      
      Ну а где субмикронная технология микросхем разрабатывается? В универ-х студенты-аспиранты с софтом от Cadance работают, тестовые чипы по заказу на фабрике делаются, а результаты публикуются в IEEE transactions. Вот в основном такая академическая наука. Помимо IEEE transactions, есть и IBM research journals
      http://www.research.ibm.com/journal/
      Фирмачи свои достижения представляют на специализированных конференциях, куда пересічним аспирантам-профессорам не попасть.
      
      Конечно, в некоторых крупных универ-х есть хорошо оснащенные лаб-и, но зачастую они создавались на деньги от крупных фирм.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      - 2006.09.20 | Безробітний
        
        Тутешня більшість полюбляє імпакт фактори....
        IBM Journal of R&D 1.03
        IEEE T on Comp 1.875
        IEEE T on Neutal Net 2.2
        IEEE T on Wireless Com 2.6
        IEEE T on Inform Theory 2.2
        
        > Ну а где субмикронная технология микросхем разрабатывается? В универ-х студенты-аспиранты с софтом от Cadance работают, тестовые чипы по заказу на фабрике делаются, а результаты публикуются в IEEE transactions. Вот в основном такая академическая наука. Помимо IEEE transactions, есть и IBM research journals
        > http://www.research.ibm.com/journal/
        
        Вот только алгоритмы и методы, использованные в софте от Cadance, были разработаны именно в университетах и опубликованы в журналах.
        И та же субмикронная технология в непромышленном исполнениии впервые была опробована в университетах.
        
        > Фирмачи свои достижения представляют на специализированных конференциях, куда пересічним аспирантам-профессорам не попасть.
        
        А вот отсюда поподробнее...
        Какие такие сверхсекретные конференции, куда доступ университетским ученым закрыт?
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        
        2006.09.20 | Torr
        
        А на кого вы работаете, Безробітний?
        Безробітний пише:
        > А вот отсюда поподробнее...
        > Какие такие сверхсекретные конференции, куда доступ университетским ученым закрыт?
        
        А на кого вы работаете, Безробітний?
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        
        2006.09.21 | Безробітний
        
        На Мі-89...Вони мені доручили...
        прокопати тунель від Мельбурна до Лондону з метою розвалу науки в Україні...
- 2006.09.20 | vsv
  
  Re: Чому я проти "європейських цінностей" (мій коментар у <>))
  Прочитал заметки Л.Ш. Очеивдно это и есть печально известный Шульман, который славен своим трепом без конкретных примеров, претендующим на роль великого знатока всего. В чем его основа и кто это такой? Не вызывает сомнений, что это агент Мосада на Украине и выполняет соответствующее задание. Понятно, что им не выгодно иметь Украину сильным государством с высокоразвитой наукой и технологиями. Поэтому очевидно желание оставить так как есть, пусть гниют дальше. Зачем? Не буду ссылаться на известные "Протоколы ...", просто отсылаю любопытных к Платонову, там все рассказано. Но... Есть и другие причины. Сегодня Израилю нужен запасной аэродром, уж сильно жарко им становится на Сионе. Арабы наконец то поняли, что дилетантством воевать нельзя и противопоставили в последнем конфликте достаточно хорошо подготовленный спецназ, что привело к небывало большим потерям среди победоностной армии Израиля и вызвало соответствующую реакцию недовольства КМ. Понятно, что если это началось, то дальше будет больше, а учитывая достаточно грамотные ракетные удары по территории Израиля, в любую точку, там стало жарко. Если принять во внимание возникновение еще одного ядерного государства в этом районе, то становится там совсем не до смеху. Надо искать новую землю обетованую. Украина для этого - прекрасный регион. Скажите - бред сумашедшего? Тогда обратите внимание на то, как Украина в этом году принимала детей из Израиля. Скажите - мы такие добрые и жалко детей. Отвечу - а что же мы все это время детей палестинцев, которых прессуют годами, не жалели. Так, что мой совет, ракссматривать замечания Л.Ш. через эту призму.
- 2006.09.21 | Безробітний
  
  Додам ще...
  Резонер пише:
  
  > <Застерігаю проти сліпого копіювання американських критеріїв. Цитованість та імпакт-фактори – дурниця, вигадана безграмотними американськими кадровиками, які, маючи дипломи менеджерів та піарників, не здатні оцінити працю науковця по суті. Впровадження американської системи породжує своєрідну корупцію: взаємні посилання з мотивів солідарності. Взагалі, якщо за якимось критерієм двірник може оцінити Ейнштейна, цей критерій не просто поганий, він соціально шкідливий, оскількі віддає науковців на поталу безграмотним чиновникам. Правильну оцінку науковцю та його працям можуть дати тільки спеціалісти-колеги. Процедуру розподілу коштів слід зробити більш прозорою та демократичною, але головне тут – звести до нуля роль і владу чиновників. Деякі американські університети заборонили користуватися цитованістю для визначення зарплати науковця. Перевагу віддано експертній оцінці безпосереднім науковим керівником. – Л.Ш.>
  >
  
  >
  > <Цей висновок помилковий засадничо, оскільки базується на припущенні, що всі науковці однакові і працюють на одному провінційному рівні. Насправді має місце розподіл науковців за інтелектами, який описується законом Шеннона. Тобто завжди є такі, які працюють краще середнього світового рівня (їх приблизно 5%), на середньому рівні та нижче середнього рівня. Провінційний рівень нашої науки – беззмістовне поняття, оскільки рівня всієї науки не існує взагалі, бо кожен науковець і кожна група дослідників має свій рівень. Матеріально-технічне забезпечення нашої науки дійсно значно нижче середньосвітового рівня, але це є наслідком державної політики, а не рівня науковців.- Л.Ш. >
  >
  
  Додам дещо до Вашої тези...
  
  Тих, хто працює на світовому рівні, залякувати репресіями та "оцінками" згідно "європейським принципам" не має сенсу. Для тих людей наука є сенсом життя.
  Але, за законами науки та спорту, на одного рекордсмена світу приходиться з півдесятка чемпіонів континентів або Олімпійських Ігор, сотні національних чемпіонів, тисячі чемпіонів областей та десятки тисяч майстрів районного рівня.
  
  Для багатьох "майстрів районного рівня" наука є тяжким, майже непосильним тягарем, марудною, малоцікавою працею. Ось тут і потрібні "європейські критерії", щоб виключно страхом змусити їх щось робити.
  Не заперечую - чиновникам формалізація оцінки праці вченого також подобається.
  
  Отже "європейські принципи" заточені під нездар. І породжують лише науку другого-третього ешелону. Тобто, ніяких "перших в світі" та "найкращих" результатів така наука в принципі дати не може.
  
  Але, на жаль, тут є ще й інша небезпека...
  
  Картинка з натури...Лабораторія одного з європейських університетів, добре оснащена коштовним обладнанням. Обладнання не вмикається місяцями - всі сидять за ЕОМ та займаються "компьютерною фізикою". Тобто моделюють на комерційних програмах-симуляторах віртуальну реальність. І потім результати симуляцій публікують - просто та дешево, не вимагає тривалої експериментальної праці. Результат - купа статей та цитат заради "європейських принципів".
  
  Вчені-сусіди, які працюють та отримують невіртуальні результати, знаходяться під тиском адміністрації - у них статей значно менше. Отож мусять або публікувати ті самі результати кілька разів або уходити у "віртуальну реальність".
  
  Але повернемось на нашу землю. В результаті так званих реформ Україна опинилась в числі країн третього світу. В країнах третього світу ніякої дійсно результативної науки не було і бути не може. Отож саме на цих теренах працюють-вдосконалюються "європейські" принципи. І ці принципи продукують ритуально-показову науку. Науку нездар та "майстрів районного рівня".
  
  Сумніваюсь, що у ліберастично-ринковій Україні ситуація може бути іншою.
  Але, заради справедливості, мушу відзначити, що для побудови ритуально-показової науки "європейські принципи" є найкращим інструментом. Отже якщо метою є побудова саме такої науки - вперед та з піснями, Захід вам допоможе.
2006.09.20 | Сергій Вакуленко

Спробую здобутися на одну конструктивну заввагу
Всеукраїнська Асоціація “За європейські цінності в науці” пише:

> 4. Необхідно припинити практику друкування за державний кошт сотень наукових журналів в Україні, більшість з яких мають відверту низьку наукову якість. Запропонувати головним редакторам цих журналів розробити бізнес-плани та підписати з ними 5-річні контракти з відповідним державним фінансуванням за умови входження журналу до списку ISI через 5 років.

Якщо "припинити практику друкування за державний кошт", то що це буде? Позакриваються журнали, та й годі. На мою думку, слід учинити инакше: переспрямувати ті кошти, які тепер ідуть на прямі субвенції, до бібліотек (наукових і вузівських), але з цільовим призначенням: на передплату українських наукових періодичних видань. Тоді, може, запрацює якийсь механізм просіювання за якістю: зовсім слабкі видання не схочуть передплачувати.

До речі, тих наукових періодичних видань в Україні зовсім не так багато, як декому ввижається. Принаймні там, де я трохи орієнтуюся (в гуманітарних науках) їх є так мало, що аж сміх, — у порівнянні з будь-якою західною країною сумірної величини...
згорнути/розгорнути гілку відповідей
- 2006.09.20 | vazazh
  
  Re: Спробую здобутися на одну конструктивну заввагу
  Попробую слегка ответить на все последние комментарии. Начнем с конца.
  Речь идет не о том, чтобы прекратить печатание журналов за бюджетные деньги и перевести их на платные издания. А о поднятии уровня этих журналов (см. конец этого пункта). Нет смысла издавать издания, которые никто не читает. И не так много надо для этого. Если редактор будет знать, чтобы вылетит из него, то он будет подбирать рецензентов и заботиться бо уровне публикаций. Сегодня большинство из них превратились в такие себе самиздаты, для своих, независимо от качества.
  Теперь относительно Польши. Комментарии того же Л.Ш просто непрофессиональны и это профанация. Я работаю с ПАН с 1984 года. Хорошо знаю состояние нескольких Институтов (технический профиль).
  В период социализма - это действительно был уровень ниже плинтуса, сравнение с АНУ не в их пользу. И до середины 90-х особых сдвигов не наблюдалось. Потом был сделан первый шаг - Президиум ПАН перестал распределять деньги по Институтам, этим стал заниматься КБН (комитет бадань науковых) при КМ. Второй шаг был сделан позже - Институты получают деньги напрямую из КМ и идут отдельной строкой в бюджете. Недавно КБН вошел подразделением в МОН с функциями определения грантового финансирования. КБН вначале распределял бюджет в соответстии со штатным расписанием (сложившимся к тому моменту в Институтах) и давал гранты по двум направлениям - на научные исследования и целевые на оборудование. В конце 90-х поняв, что тратить в пустую бюджет невозможно, провели аттестацию Институтов (соответствеено и сотрудников в них). Параметры аттестации: число публикаций, ИФ публикаций, ИЦ публикаций, средний возраст, патенты. Был определен и опубликован рейтинг Институтов по результатам. В итоге первые 50 - получили 100 % бюджетное, следующие 50 - 80 % и следующие 50 - 50 %, остальные - поиск инвесторов или переход в частные руки (самовыживание). Освободившиеся финансы - на грантовое финансирование с превалированием (по сумме) - оборудование. Плюс к этому оплата лицензионного доступа к базе данных ISI и доступа к полным текстам публикаций ScienceDirect (журналы c 1995 г. и число их постоянно растет, в этом году где-то 6000). В результате все Институты получили свободный доступ к информации и возможность контроля своего ИЦ. Грант на оборудование до 1 млн. $. Результат - сегодня 2 Института, с которыми я работаю, имеют суперсовременное оборудование. Отсюда и повышение уровня исследований, и легкость публикаций на западе. Сегодня объем внутренних грантов на исследования резко снижен, уклон на получение ЕС грантов. Разница существенная между нами и ими в знании английского, отсюда и разница в публикациях и ЕС грантах. ЕС гранты обеспечивают - финансы на командировки, оборудование, материалы, зарплат там нет или практически нет (премии незначительные). В Институте ПАН ученый секретарь ежегодно определяет ИЦ и ИФ публикаций каждого сотрудника и доводит до его сведения его позицию среди аналогичных ему. Теперь об уровне зарплат. Адьюнкт (т.е.аналог чего среднего между нашим н.с. и с.н.с) получает ставку 1800 зл., по курсу это между 500 и 600 $. Отсюда и понятно нежелание работающих на западе за значительно большие деньги возвращаться назад. Хотя это не выглядит так трагически как у нас. Степень возврата у них больше. Профессор получает значительно больше. Я не говорю о возможностях получать доплаты и прочих вариантах. Это кратко о том, что в Польше.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей
  - 2006.09.20 | Сергій Вакуленко
    
    Я вже й окуляри протер
    А все-таки бачу в цитованому документі дуже ясно написане:
    
    "Необхідно припинити практику друкування за державний кошт сотень наукових журналів в Україні"
    
    Запропонована екзегеза:
    
    "Речь идет не о том, чтобы прекратить печатание журналов за бюджетные деньги и перевести их на платные издания", –
    
    якогось мало не орвелівського ґатунку.
    
    Запропонована альтернатива ще химерніша:
    
    "підписати... 5-річні контракти з відповідним державним фінансуванням за умови входження журналу до списку ISI через 5 років".
    
    Що оце все означає? Або державне фінансування починається через п'ять років після входження журналу до списку ISI, або — ще краще — воно починається за п'ять років до входження під ґарантію обіцянки-цяцянки (от уже де поле для корупції...).
    
    А яка точка опертя, що за її допомогою планується перевернути науковий світ:
    
    "Если редактор будет знать, чтобы вылетит из него, то он будет подбирать рецензентов и заботиться бо уровне публикаций".
    
    Редакторський страх — то й є європейська цінність у науці?
    
    Я вже не кажу про те, що сумніви беруть із приводу сподівань на страх як рушій проґресу...
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    - 2006.09.21 | Безробітний
      
      А в мене контактні лінзи випали....
      Бо вперше погоджуюсь з шановним Вакуленком:
      
      Сергій Вакуленко пише:
      >
      > Редакторський страх — то й є європейська цінність у науці?
      >
      > Я вже не кажу про те, що сумніви беруть із приводу сподівань на страх як рушій проґресу...
      
      Я додам від себе...
      Страх вченого (не дай боже не опублікую - виженуть або не виплатять зарплату) - то також "європейська цінність" в науці.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      - 2006.09.21 | Юморист
        
        Безработного в академики, чтобы не боялся
        Господин Безработный!
        
        При Вашей зарплате в 4 500 у.е. и Ваших бесспорных, мирового уровня, научных достижениях у Вас остается только один способ избавиться от страха.
        
        Надо чтобы Вас избрали академиком или членом-корреспондентом одной из многочисленных государственный академий. Вас никто и никогда не сможет уволить и Вы сможете каждый месяц на Вашу академическую стипендию покупать качественные зарубежные не только линзы, но и оправы для очков. Рекомендую Шанель.
        
        Поскольку, как утверждает великий знаток академической кухни и известный законодатель академик Сытник, коррупция уже добралась до академий, то проконсультируйтесь у него, какова цена избрания в бессмертные. Далее алгоритм Ваших действий понятный.
        Желаю Вам долгой творческой жизни, чтобы Вы смогли компенсировать Ваши затраты на избрание.
        
        И действительно, зачем Вам и вашим многочисленным сторонникам эти пресловутые европейские ценности? Вам и здесь все хорошо, а в любом другом месте просто не выжить.
        
        Омерзительные ценности!
        Вынуждают, ну просто насилуют лиц, занимающихся научной работой, какие-то там приличные публикации делать как регулярное подтверждение своей научной состоятельности.
        
        НАТОвцы проклятые! Не хотят гады платить просто за звания, должности, регалии, за, наконец, глубокую веру в собственную научную гениальность.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        
        2006.09.21 | Безробітний
        
        А мне нечего бояться...Меня и так никто не может уволить...
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        
        2006.09.21 | Злой следователь
        
        Вопросы неувольняемому Безработному
        
        Вы работаете на Западе?
        
        Маловероятно, Ваши 4 500 у.е. слишком мало для печатающегося в журналах с наивысшим импакт-фактором, очевидно в NATURE или в SCIENCE. Нет там регулярных публикаций украинских авторов.
        
        Вы работаете в Украине? Возможно.
        
        Только одну категорию сотрудников нельзя уволить без их желания -- это действительные члены и члены-корреспонденты НАНУ и других госакадемий.
        Вероятно, Вы принадлежите к этой категории.
        
        Тогда то, что Вы утверждаете о Ваших замечательных публикациях -- это ложь. Нет таких среди наших бессмертных.
        
        Даже складно врать не умеете. И туда же лезете.
        
        Насчет возможности "заработать" эту сумму для представителей этой категории - у меня сомнений нет.
        
        Вице-президент НАНУ Литвин признался, что его заработок на этой должности всего 4,500 гривны.
        
        Плюс две пожизненные академстипендии, о которых он скромно умолчал. Около 6 000 гривен.
        
        Люди Вашего калибра насколько ценны для нашей науки и образования, что они обычно еше как минимум зав отделом в НИИ, завкафедрой в парочке вузов, а еще профессора в парочке вузов. Председатели комиссий по приему госэкзаменов. Авторы гениальных книг, которые МОН настоятельно рекомендует приобретать подчиненным вузам по 200 экз.
        Куча аспиранток. Вот и набегает еще порядка 10-15 000 гривен.
        
        Непонятно одно, как они при такой загруженности еще успевают справлять малую и великую нужду.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        
        2006.09.21 | Безробітний
        
        Это имеет отношение к обговариваемой теме?
        Ладно, удовлетворю частично ваше нездоровое любопытство...
        Вначале, уважаемый, надо бы научиться понимать прочитанное.
        
        Злой следователь пише:
        >
        > Вы работаете на Западе?
        >
        > Маловероятно, Ваши 4 500 у.е. слишком мало для печатающегося в журналах с наивысшим импакт-фактором, очевидно в NATURE или в SCIENCE. Нет там регулярных публикаций украинских авторов.
        
        Я сказал, что публикую мои работы в журналах с наивысшим импакт-фактором ПО МОЕЙ СПЕЦИАЛЬНОСТИ. Причем тут NATURE, SCIENCE или "Наука и Жизнь". К тому же я писал, что "когда мне есть что рассказать коллегам и есть желание поделиться опытом," а не раз в месяц.
        
        Моей зарплаты, повторяю, мне хватает. Но вот интересно- сколько, по-Вашему, остается чистой зарплаты у среднестатистического преподавателя ВУЗа в США после выплаты обязательных налогов?
        
        > Вы работаете в Украине? Возможно.
        
        Невозможно...
        
        > Только одну категорию сотрудников нельзя уволить без их желания -- это действительные члены и члены-корреспонденты НАНУ и других госакадемий.
        > Вероятно, Вы принадлежите к этой категории.
        >
        > Тогда то, что Вы утверждаете о Ваших замечательных публикациях -- это ложь. Нет таких среди наших бессмертных.
        
        Это называется - маразм крепчал, деревья гнулись...
        
        > Даже складно врать не умеете. И туда же лезете.
        >
        > Насчет возможности "заработать" эту сумму для представителей этой категории - у меня сомнений нет.
        
        Сколько обвинений сразу...А все от того, что мальчика в детстве не заставляли пересказывать прочитанных рассказов...Вот он и не может в солидном возрасте понять прочитанного.
        
        > Вице-президент НАНУ Литвин признался, что его заработок на этой должности всего 4,500 гривны.
        
        Как он, бедный существует???
        
        > Плюс две пожизненные академстипендии, о которых он скромно умолчал. Около 6 000 гривен.
        
        Такой маладой, и уже на пензиии, не работаит....Вот падлец...
        
        > Люди Вашего калибра насколько ценны для нашей науки и образования, что они обычно еше как минимум зав отделом в НИИ, завкафедрой в парочке вузов, а еще профессора в парочке вузов. Председатели комиссий по приему госэкзаменов. Авторы гениальных книг, которые МОН настоятельно рекомендует приобретать подчиненным вузам по 200 экз.
        
        Нет, это для меня мелко. Не тот масштаб...
        Мои работы настоятельно советуют приобретать по 2...3 у е за страницу.
        
        > Куча аспиранток. Вот и набегает еще порядка 10-15 000 гривен.
        
        Поясните свой тезис про аспиранток. Меня сильно заинтересовал Ваш ход мысли...
        
        > Непонятно одно, как они при такой загруженности еще успевают справлять малую и великую нужду.
        
        Поверьте, мне их искренне жаль....
      - 2006.09.21 | vazazh
        
        Re: Жаль что вставная челюсть не отвалилась
        А если по серьезному.
        Вам нравится издание в стране кучи журналов, которые никто не читает и они существуют только для защит диссертаций, потому что попали в список ВАК? Тратится труд, матценности на создание макулатуры, кторую сразу можно пускать на переработку. А Вам какое удовлетворение от этого всего? Был такой фильм "Гений", если помните, там герпой не нашел другого места кроме стен туалета для своих АС. Вот так и будете оклеивать стенки статьями в этих изданиях?
        И немного о роли главреда. Он определяет политику журнала и его качество. На моих глазах один из журналов, который входил в список ISI, после смены редактора опустился ниже плинтуса и вылетел оттуда. И это несмотря на то, что он выходит и в английском варианте, т.е. платит авторам гонорар. Может именно поэтому он и превратился в карманный журнал для своих. Главред второго журнала, которому я привез предложение от одного из журналов из списка ISI (с небольшим ИФ) объедениться и сделать хороший международный журнал, ответил отказом. Мотивировка проста, я определяю политику, а там кто будет? Я публикую англ. версию и плачу авторам гонорар, а в международном этого не будет. И это при том, что журнал с 1996 г. перестал входить даже в Current Contant.
        А относительно страха, как двигателя, то так оно и есть. Страх того, что после оценки твоей работы за полгода, ты можешь оказать за бортом исследовательского центра фирмы и без зарплаты в 8-12 тыс. $, заставляет работать на уровне и без учета времени. Давление этого же момента заставляет многих уходить из фирмы в Универы на должность проф. с меньшей зарплатой, но без такого прессинга.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        
        2006.09.21 | Безробітний
        
        Лапшичку на вуха будете клеїти іншим...
        vazazh пише:
        > А если по серьезному.
        > Вам нравится издание в стране кучи журналов, которые никто не читает и они существуют только для защит диссертаций, потому что попали в список ВАК? Тратится труд, матценности на создание макулатуры, кторую сразу можно пускать на переработку. А Вам какое удовлетворение от этого всего? Был такой фильм "Гений", если помните, там герпой не нашел другого места кроме стен туалета для своих АС. Вот так и будете оклеивать стенки статьями в этих изданиях?
        
        Я не оклеиваю стенки статьями в этих изданиях. Уже лет десять. Когда мне есть что рассказать коллегам и есть желание поделиться опытом, я публикую статьи в журналах с наивысшим импакт-фактором по моей специальности.
        
        > И немного о роли главреда. Он определяет политику журнала и его качество. На моих глазах один из журналов, который входил в список ISI, после смены редактора опустился ниже плинтуса и вылетел оттуда. И это несмотря на то, что он выходит и в английском варианте, т.е. платит авторам гонорар. Может именно поэтому он и превратился в карманный журнал для своих. Главред второго журнала, которому я привез предложение от одного из журналов из списка ISI (с небольшим ИФ) объедениться и сделать хороший международный журнал, ответил отказом. Мотивировка проста, я определяю политику, а там кто будет? Я публикую англ. версию и плачу авторам гонорар, а в международном этого не будет. И это при том, что журнал с 1996 г. перестал входить даже в Current Contant.
        
        А Вы не подскажете, как из двух фиговых журналов может получиться один хороший? А журнал вылетел с 1996, потому что именно с 1991 вылетело много чего хорошего и в науке и в жизни.
        
        > А относительно страха, как двигателя, то так оно и есть. Страх того, что после оценки твоей работы за полгода, ты можешь оказать за бортом исследовательского центра фирмы и без зарплаты в 8-12 тыс. $, заставляет работать на уровне и без учета времени. Давление этого же момента заставляет многих уходить из фирмы в Универы на должность проф. с меньшей зарплатой, но без такого прессинга.
        
        Знаете, не надо . Люди с зарплатой свыше 120К в год сами определяют кого выгнать, а кому остаться, а не дрожат за свой письменный стол каждые полгода.
        И уж тем более не надо про неудачников, которые с фирм уходят на скромную должность профессора в универе. Конкурс и отбор на должность профессора гораздо сложнее и серьезней, чем на должность мелкого исследователя в фирме с пересмотром контракта каждые полгода.
        Моим только защитившимся аспирантам фирмы США предлагают трехлетние контракты от 70К в год, бывшим ученикам с болеее солидным CV - от 85К. Но я не знаю случая, чтобы кто-то из них согласился разменять должность преподавателя в ВУЗе на должность исследователя.
        А о страхе...
        Угроза страха порождает только малоэффективный рабский труд.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        
        2006.09.21 | vazazh
        
        Re: Лапшичку на вуха будете клеїти іншим...
        Ну, если у Вас такая тоска по тому что произошло в 1991 году, то это уже клинический диагноз.
        Относительно остального то Ваши познания к сожалению мелковаты.
        Моих знакомых, которые по этой причине ушли из фирм США в Универы человек 20. И причину я слышал от них, а не от Вас. Поэтому то Ваши знакомые и не хотят пойти на фирму, когда жизнь в Универе спокойнее.
        Относительно объединения журналов, вы еще более хреново знаете ситуацию. Только в Elsevier по своей области знаю штук 5. Не говоря уже о журналах Германии.
        Так что мне кажется демагог вы большой, а вот познаний маловато.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        
        2006.09.21 | Безробітний
        
        С 1991 года начался последний этап развала науки на Украине...
        vazazh пише:
        > Ну, если у Вас такая тоска по тому что произошло в 1991 году, то это уже клинический диагноз.
        
        С 1991 года начался последний этап развала науки на Украине...
        К тому сопровождавшийся развалом промышленно-экономического потенциала страны.
        В результате резко возросла смертность и снизилась рождаемость, население Украины уменьшилось на 6000000. ВВП страны сейчас составляет 0.7 от уровня 1991.
        Вас это радует?
        Почему?
        Случилось что-то позитивное??????
        Вообще-то подобные вещи просходят со страной, проигравшей войну на тотальное уничтожение.
        Ах даааааа, я забыл...Воровать можно безнаказанно или чужое барахло перепродавать с 1991.
        Так у кого из нас клиника?
        
        vazazh пише:
        
        > Относительно остального то Ваши познания к сожалению мелковаты.
        > Моих знакомых, которые по этой причине ушли из фирм США в Универы человек 20. И причину я слышал от них, а не от Вас. Поэтому то Ваши знакомые и не хотят пойти на фирму, когда жизнь в Универе спокойнее.
        
        И эти люди в фирмах США, работая простыми исследователями (с оценкой результатов работы и переоформлением контракта каждые полгода), получали около 150К в год???? Это может быть правдой?
        
        И на какую же зарплату они перешли в универы? на 60К в год?
        
        > Относительно объединения журналов, вы еще более хреново знаете ситуацию. Только в Elsevier по своей области знаю штук 5. Не говоря уже о журналах Германии.
        
        И в результате объединения двух хреновых журналов получился один отличный? Вы это хотите сказать?
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        
        2006.09.21 | Torr
        
        А что им делать, Безробітний?
        Вы уж поддайте конструктиву.
        
        2006.09.22 | vazazh
        
        Re: Читайте чаще Булгакова
        Разруха началась немного раньше, советую почитать Булгакова еще раз.
        Относительно зарплаты на фирме, я не знаю, что такое слабые специалисты. Те с кем я работал, получали именно такие от 8 до 12 в месяц. В том числе и я был приглашен на 8. А в 1992 я получал за одну консультацию от французской фирмы 1. Аван-проект который мы им готовили стоил 30.
        Относительно журналов - именно так и было и есть сейчас. Кстати Elsevier часто практикует спихивание слабых журналов в Kluwer. а там реализуют объединение или закрытие. При подъеме рейтинга журнал снова переезжает. Понятно почему объединение дает эффект. Портфель редакции становится полным и отбор по качеству растет. Соответственно растет ИЦ и ИФ.
        А в соответствии с замечанием к Вам Torr, то мне кажется, что конструктива от Вас, кроме самолюбования, не дождемся.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        
        2006.09.22 | Torr
        
        Re: Читайте чаще Булгакова
        vazazh пише:
        > Разруха началась немного раньше, советую почитать Булгакова еще раз.
        > Относительно зарплаты на фирме, я не знаю, что такое слабые специалисты. Те с кем я работал, получали именно такие от 8 до 12 в месяц. В том числе и я был приглашен на 8. А в 1992 я получал за одну консультацию от французской фирмы 1. Аван-проект который мы им готовили стоил 30.
        
        > А в соответствии с замечанием к Вам Torr, то мне кажется, что конструктива от Вас, кроме самолюбования, не дождемся.
        
        Очень я за вас рад,vazazh, и зарплата у вас неплохая, и специалист вы хороший, и даже вот нашли время потребовать у гастербайтера Torr конструктиву. Эту субстанцию,любезный vazazh, попробуйте выдавить из Безробітного, он ведь профессор американского универа - личность неординарная, со старорежимным мировозрением. А может он прав, и давно пора делом заняться, а не лупить друг дружку ИФ и ИЦ?
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        
        2006.09.22 | Безробітний
        
        дело даже не в том,
        что я НЕ профессор американского универа.
        
        Дело в том, что задачей науки есть генерация новых знаний, публикация результатов при этом важна, но не должна подменять основной задачи.
        
        Повторю в десятый раз - последовательное применение ЕЦ порождает науку второго-третьего ешелона, науку-паразита, науку "мастеров районного масштаба", науку показательно-ритуальную. Я убедился в этом лично, более 10 лет работаю в условиях 100% применения ЕЦ.
        
        Еще смешней наблюдать "поток сознания" обиженных академиками и директорами институтов. Вот мол, они не публикуют, а мы - да. Вот введем "европейские принципы", подсчитаем ИФ и ИЦ, мы будем наверху, а они - внизу, там, где им и место.
        
        Огорчу любителей ЕЦ - даже эта "детская" подножка у вас не выйдет. На следующий день после введения ЕЦ прибежит в кабинет директора-академика покладистый СНС Василий Палыч и скажет "Вот мы Вас в пару статеек включим, а Вы нам, Владимир Андреевич, лишнюю комнатку под расширение отдадите". А таких Палычей в институте с полдесятка всегда наберется. И комнат пустующих у директора тоже хватит. А не хватит - вас потеснит и удовлетворит Палыча. И будет директор-академик ИФ и ИЦ обвешан - далее некуда. Раз в пять поболее публикаций у него будет, чем у вас...
        
        А соорганизоваться и дать отпор вы не сможете, потому что помимо европейских ценностей в науке у вас развит европейский индивидуализм - каждый сам за себя, а один бог за всех...
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        
        2006.09.22 | Георгій
        
        Але ж так не завжди було, і не скрізь...
        Безробітний пише:
        > На следующий день после введения ЕЦ прибежит в кабинет директора-академика покладистый СНС Василий Палыч и скажет "Вот мы Вас в пару статеек включим, а Вы нам, Владимир Андреевич, лишнюю комнатку под расширение отдадите". А таких Палычей в институте с полдесятка всегда наберется. И комнат пустующих у директора тоже хватит. А не хватит - вас потеснит и удовлетворит Палыча. И будет директор-академик ИФ и ИЦ обвешан - далее некуда. Раз в пять поболее публикаций у него будет, чем у вас...
        (ГП) Але ж так не завжди було і не в усіх наукових закладах. Моя перша робота в науці була в Інституті фізіології ім. О.О. Богомольця АН УРСР, з 1984 до 1990 р. Там директор, П.Г. Костюк, на таку пропозицію "покладістого Палича" відповів би так, що покладістий Палич наклав би в штани і більше з такими пропозиціями до П.Г. не приходив. П,Г. мав купу публікацій, але це дійсно були його публікації, в тій вузькій галузі, де він сам особисто був фахівцем (іонні канали). І він дійсно якщо не сам сидів за експериментальною установкою, то принаймні уважно дивився результати і обговорював з молодшими колегами, що ті результати значили.
        
        Якщо зараз таких П.Г. Костюків більше нема, то це ж не тому, що комуністів при владі замінили, як Ви кажете, "ліберасти..." Швидше це так тому, що молодше покоління П.Г. Костюків виїхало за межі України. Воно б і за комуністів теж виїхало, якби тоді пускали...
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        
        2006.09.23 | vazazh
        
        Re: Але ж так не завжди було, і не скрізь...
        Все так оно и есть. Кроме одного, что таких сейчас нет. У меня в свое время зав. отделом был член-кор., который работал (не в том смысле что стоял на эксперименте), и сейчас я знаю до 10 академиков, (это в близкой мне области)которые по прежнему работают с полной нагрузкой, в том числе и по субботам и воскресеньям бывают на работе и в после 18.00 их можно поймать на работе. Есть конечно и балласт, тоже знаю. Но ведь беда в том, что в более нижнем эшалоне этого балласта на порядок больше и не столько руководители, сколько коллеги разлагают атмосферу.
        
        2006.09.23 | Torr
        
        Re: дело даже не в том,
        Безробітний пише:
        > что я НЕ профессор американского универа.
        >
        Ой, вибачте що назвав вас "профессором американского универа", помилився, Ви мабуть з американських академіків будете.
        
        > Дело в том, что задачей науки есть генерация новых знаний, публикация результатов при этом важна, но не должна подменять основной задачи.
        >
        Це так, але трошечки не так, бо це в далекому минулому науковці колупанням в носу генерували нове знання, а в наш час наука інтегрована в виробництво і є потужною виробничою силою. В яких журналах ви знайдете детальний опис технологічного процесу якогось там Hi-Tech продукту? ОСНОВНОЙ ЗАДАЧЕЙ НАУКИ ЕСТЬ ГЕНЕРАЦИЯ ДЕНЕЖНЫХ ЗНАКОВ.
        
        > А соорганизоваться и дать отпор вы не сможете, потому что помимо европейских ценностей в науке у вас развит европейский индивидуализм - каждый сам за себя, а один бог за всех...
        
        А тут категорично не згоден. Вони хворіють азіатським пофігізмом.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        
        2006.09.23 | vazazh
        
        Небайдужість
        Torr, это ваша грандиозная ошибка. Если пофигизм лежал бы в основе действий Ассоциации, то ее бы и не создавали. Ведь в составе членов Асссоциации вообщем то достаточно успешные люди, с хорошим ИЦ, публикующиеся в журналах с высоким ИФ (достаточно глянуть в требования к членам Ассоциации). Многие из которых поработали за рубежом, и ездят далее туда, ведут и совместные работы и участвуют в конференциях. Т.е. у них все нормально по нашим меркам. Только одно ненормально - то что на украинском языке звучит как "небайдужість" к своей стране, и уровню науки в ней, в значительной мере определяющей лицо страны. Им обидно. что обладая потенциалом, мы плетемся в хвосте мировой науки. Поэтому они и пытаются что-то предложить для исправления ситуации, возможно, и спорные моменты, или даже неправильные. Но как в науке - это поиск правильного решения. Вам же кажется, что члены Ассоциации ищут для себя благ. Ну, тут уж каждый испорчен в меру своих возможностей. Жаль, что вместо конструктивных предложений, которые могли бы принести пользу, мы видим от Вас лишь простую поливу.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        
        2006.09.23 | Torr
        
        Re: Небайдужість
        vazazh пише:
        > Torr, это ваша грандиозная ошибка. Если пофигизм лежал бы в основе действий Ассоциации, то ее бы и не создавали. Ведь в составе членов Асссоциации вообщем то достаточно успешные люди, с хорошим ИЦ, публикующиеся в журналах с высоким ИФ (достаточно глянуть в требования к членам Ассоциации). Многие из которых поработали за рубежом, и ездят далее туда, ведут и совместные работы и участвуют в конференциях. Т.е. у них все нормально по нашим меркам. Только одно ненормально - то что на украинском языке звучит как "небайдужість" к своей стране, и уровню науки в ней, в значительной мере определяющей лицо страны. Им обидно. что обладая потенциалом, мы плетемся в хвосте мировой науки. Поэтому они и пытаются что-то предложить для исправления ситуации, возможно, и спорные моменты, или даже неправильные. Но как в науке - это поиск правильного решения. Вам же кажется, что члены Ассоциации ищут для себя благ. Ну, тут уж каждый испорчен в меру своих возможностей. Жаль, что вместо конструктивных предложений, которые могли бы принести пользу, мы видим от Вас лишь простую поливу.
        
        Ох, уважаемый vazazh, вы меня достали, хоть я и очень далеко от вас.
        Я согласен с вами, что члены Ассоциации уважаемые господа, и делают они великое дело, но по моему глубокому убеждению реформировать вот таким образом сии околонаучные учреждения НЕВОЗМОЖНО. Тем более, что реорганизация НАНУ есть вопрос сугубо ПОЛИТИЧЕСКИЙ, и уважаемым членам Ассоциации такое не по силам. Более того, у меня сложилось впечатление, что господа реформаторы имеют целью перекрасить- перестроить на европейский лад то что есть, и при этом не затрагивать основ заложенных советской властью.
        
        Относительно пользы ИФ и вреда ИЦ.
        ИФ позволяет определить в каком журнале предпочтительнее опубликовать статью. А вот ИЦ от беса. Лично мне ИЦ стал ненавистен после второй рецензии на мою статью с рекомендацией включить ссылки на работы не относящиеся к обсуждаемым вопросам. Учет ИФ опубликованных статей будет полезен, но это не может заменить экспертную оценку достигнутых результатов.
        
        Финансирование научных изысканий.
        Прикладники должны работать на Hi-Tech индустрию. Выклянчивание денег на науку у нищего государства ЕСТЬ ДЕЛО ПРОТИВНОЕ РАЗУМУ УЧЕНОГО.
        
        Regards
        Torr
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        
        2006.09.23 | Политобозреватель
        
        Dear Torr:
        
        Можно поподробнее, что Вы понимаете под экспертными заключениями? Как Вы видите их организацию, контроль за ними и частоту их проведения? Как отобрать самих экспертов? Будут экспертные заключения платными или нет? Будет ли форма экспертных заключений свободной или стандартизированной? (Тут у нас с одной не кравшей руки очень модна такая форма аргументации при ее полном отсутствии: Я глибоко переконаний, що blablabla). Какова ответственность экспертов за некачественную экспертизу и пр. и пр. Будут экспертные заключения анонимными или нет? Как быть, если эксперты нужного профиля отсутствуют в стране? Каков механизм проверки объективности экспертных заключений? Кто и как принимать будет решения по результатам экспертизы?
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        
        2006.09.24 | Torr
        
        Re: Dear Torr:
        Политобозреватель пише:
        >
        >
        > Можно поподробнее, что Вы понимаете под экспертными заключениями? Как Вы видите их организацию, контроль за ними и частоту их проведения? Как отобрать самих экспертов? Будут экспертные заключения платными или нет? Будет ли форма экспертных заключений свободной или стандартизированной? (Тут у нас с одной не кравшей руки очень модна такая форма аргументации при ее полном отсутствии: Я глибоко переконаний, що blablabla). Какова ответственность экспертов за некачественную экспертизу и пр. и пр. Будут экспертные заключения анонимными или нет? Как быть, если эксперты нужного профиля отсутствуют в стране? Каков механизм проверки объективности экспертных заключений? Кто и как принимать будет решения по результатам экспертизы?
        
        А качество какого научного продукта Вам оценить то надо? Если сей продукт и производится в Украине, то в ничтожных количествах. Вы бы, господа реформаторы, задумались над тем как трансформировать ведущие институты НАНУ в Hi-Tech компании. Вот рынок и будет делать им объективную экспертизу ежедневно.
        А дележ и прожирание бюджетных денег есть неизбежно процесс естественно-коррупционный. А в такой нищей стране как Украина - абсолютно аморальный. Уж лучше бы эти средства тратились на образование и здравохранение, чем вот на такую "национальную науку."
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        
        2006.09.24 | Shooter
        
        Re: Dear Torr:
        Torr пише:
        > Политобозреватель пише:
        >Вы бы, господа реформаторы, задумались над тем как трансформировать ведущие институты НАНУ в Hi-Tech компании.
        
        Це неможливо. І взагалі, офф-спіни сьогодні - це "щасливий випадок", а більшість апплайд ресерчу - це або аутсорсінг, або інвестиції великих фірм (себто, "зворотній" процес).
        
        > А дележ и прожирание бюджетных денег есть неизбежно процесс естественно-коррупционный.
        
        Не зовсім і не всюди.
        
        Але погоджуюсь з Вами: більша частина з "грошей на науку" повинна давати практичний результат.
        
        2006.09.24 | Политобозреватель
        
        Dear Torr
        Если уж украинская наука вырастила Вас, как можно сделать вывод -- ученого мирового уровня, то может в ней еще остались ученые Вашего калибра. И может быть есть смысл их поддерживать, а не науку вообще?
        Кстати, ответа на мои вопросы об экспертных заключениях я от Вас не получил.
        
        2006.09.25 | vazazh
        
        Re: Небайдужість
        Уважаемый Torr.
        Начку с последнего. Да так ведь и предлагается отделить научные исследования (кстати я не делю их на фундаментальные и прикладные, т.к. это научные исследования) от опытно-конструкторских и внедренческих работ. И последние должны финансировать заказчики, потребители, а не государство. Хотя я не исключаю и целевого задания от государства по определенной технологии.
        Экспериза получееных результатов - вещь нужная. Но представьте себе, что я напишу отчет за 5 лет с суперрезультатами, даже не имея их, но прекрасно зная литературу и пользуясь компом. Бумага все вытерпит. Какие документальные подтверждения этим результатам? Только публикации. С преувеличением роли ИФ я не согласен, так как проследил двух интересующих меня авторов по их двум статьям в Nature. Индекс цитирования их статей был у одного 4, у второго 5 за 5 лет после публикации. В тоже время по этому вопросу они опубликовали работы в спецжурналах, ИФ, которых значительно ниже 2.7 и 3.2(которые ближе к теме) и индекс цитирования у одного 23 у второго 34. Т.е. востребованность оказалась выше. А не опубликуй они их там, эти результаты остались бы незамеченными. Относительно цитирования работ, тут надо бороться. Я дважды получал, подобные замечания и оба раза отвечал, что эти работы не касаются сущности наших данных, а вот те которые я цитирую - ближе. И все проходило. Нужно только аргументировать.
        Относительно роли Ассоциации. Совершенно верно, она р не ставит задачу сама реформировать. Знаете "кто ее ужинает, тот ее и танцует". В данном случае ужинает НАНУ КМ, он и должен реформировать. Но как? Тут нужны предложения, чтобы потом не посыпать голову пеплом, когда сотворят отсебятину. Относительно сохранения совковости - не согласен. Переход на финансирование каждого Института прямым ходом из бюджета по отдельной строке, плюс ДФФИ - при кабмине, ламает основы распределения внутри НАНУ. Вопрос в том, сразу все сломать и строить с нуля либо потратить 4-5 лет на переход к этому с постепенной ломкой и созданием основ новых структур. Пример Польши, склоняет меня ко второму пути. Тут конечно, есть еще и специфика в ментальности.
        
        2006.09.25 | vazazh
        
        Re: Небайдужість
        Уважаемый Torr.
        Начку с последнего. Да так ведь и предлагается отделить научные исследования (кстати я не делю их на фундаментальные и прикладные, т.к. это научные исследования) от опытно-конструкторских и внедренческих работ. И последние должны финансировать заказчики, потребители, а не государство. Хотя я не исключаю и целевого задания от государства по определенной технологии.
        Экспериза получееных результатов - вещь нужная. Но представьте себе, что я напишу отчет за 5 лет с суперрезультатами, даже не имея их, но прекрасно зная литературу и пользуясь компом. Бумага все вытерпит. Какие документальные подтверждения этим результатам? Только публикации. С преувеличением роли ИФ я не согласен, так как проследил двух интересующих меня авторов по их двум статьям в Nature. Индекс цитирования их статей был у одного 4, у второго 5 за 5 лет после публикации. В тоже время по этому вопросу они опубликовали работы в спецжурналах, ИФ, которых значительно ниже 2.7 и 3.2(которые ближе к теме) и индекс цитирования у одного 23 у второго 34. Т.е. востребованность оказалась выше. А не опубликуй они их там, эти результаты остались бы незамеченными. Относительно цитирования работ, тут надо бороться. Я дважды получал, подобные замечания и оба раза отвечал, что эти работы не касаются сущности наших данных, а вот те которые я цитирую - ближе. И все проходило. Нужно только аргументировать.
        Относительно роли Ассоциации. Совершенно верно, она р не ставит задачу сама реформировать. Знаете "кто ее ужинает, тот ее и танцует". В данном случае ужинает НАНУ КМ, он и должен реформировать. Но как? Тут нужны предложения, чтобы потом не посыпать голову пеплом, когда сотворят отсебятину. Относительно сохранения совковости - не согласен. Переход на финансирование каждого Института прямым ходом из бюджета по отдельной строке, плюс ДФФИ - при кабмине, ламает основы распределения внутри НАНУ. Вопрос в том, сразу все сломать и строить с нуля либо потратить 4-5 лет на переход к этому с постепенной ломкой и созданием основ новых структур. Пример Польши, склоняет меня ко второму пути. Тут конечно, есть еще и специфика в ментальности.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        
        2006.09.26 | Torr
        
        Re: Небайдужість
        vazazh пише:
        > Уважаемый Torr.
        > Начку с последнего. Да так ведь и предлагается отделить научные исследования (кстати я не делю их на фундаментальные и прикладные, т.к. это научные исследования) от опытно-конструкторских и внедренческих работ. И последние должны финансировать заказчики, потребители, а не государство. Хотя я не исключаю и целевого задания от государства по определенной технологии.
        > Экспериза получееных результатов - вещь нужная. Но представьте себе, что я напишу отчет за 5 лет с суперрезультатами, даже не имея их, но прекрасно зная литературу и пользуясь компом. Бумага все вытерпит. Какие документальные подтверждения этим результатам? Только публикации. С преувеличением роли ИФ я не согласен, так как проследил двух интересующих меня авторов по их двум статьям в Nature. Индекс цитирования их статей был у одного 4, у второго 5 за 5 лет после публикации. В тоже время по этому вопросу они опубликовали работы в спецжурналах, ИФ, которых значительно ниже 2.7 и 3.2(которые ближе к теме) и индекс цитирования у одного 23 у второго 34. Т.е. востребованность оказалась выше. А не опубликуй они их там, эти результаты остались бы незамеченными. Относительно цитирования работ, тут надо бороться. Я дважды получал, подобные замечания и оба раза отвечал, что эти работы не касаются сущности наших данных, а вот те которые я цитирую - ближе. И все проходило. Нужно только аргументировать.
        
        Уважаемый vazazh,
        А кому ваши выдающиеся результаты нужны?! Может государству?
        Представте например, что вы провели научные исследования по госбюджетной тематике и опубликовали результаты в журнале с высоким ИФ. А спустя несколько лет вы узнаете, что ваши результаты использованы зарубежной компанией в коммерческих целях. На что государственные деньги потрачены?
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        
        2006.09.26 | vazazh
        
        Re: Небайдужість
        Отвечу. Со мной это было. Мы как-то с моим аспирантом опубликовали одну работу, которую потом фирма использовала для разработки своего нового процесса. При этом в своем патенте честно сослалась, что основой была наша работа. Беда в другом, что не только эти результаты,но и многое другое, в том числе и разработка, доведенная до госиспытаний оказалась ненужной в нашей стране. Проще купить на западе, чем строить и нести за это ответственность. Так что в этом случае, слава богу, что хоть кто-то использовал эти новые знания. А если говорить вообщем, то из статей стараюсь убирать то, что называется ноу-хау.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        
        2006.09.26 | Torr
        
        Re: Небайдужість
        vazazh пише:
        > Отвечу. Со мной это было. Мы как-то с моим аспирантом опубликовали одну работу, которую потом фирма использовала для разработки своего нового процесса. При этом в своем патенте честно сослалась, что основой была наша работа. Беда в другом, что не только эти результаты,но и многое другое, в том числе и разработка, доведенная до госиспытаний оказалась ненужной в нашей стране. Проще купить на западе, чем строить и нести за это ответственность. Так что в этом случае, слава богу, что хоть кто-то использовал эти новые знания. А если говорить вообщем, то из статей стараюсь убирать то, что называется ноу-хау.
        
        Если из статей убираете это, то вы нечестный ученый. Да и куда это вы складываете?
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        
        2006.09.27 | vazazh
        
        Re: Небайдужість
        Не совсем так. Свойства полученного материала описываются достоверно (в конце концов это важно), но вот в методике его получения, либо идет ссылка на общеизвестную методику, либо один из этапов слегка видоизменяется. Кстати это практикуется фирмами во всех (почти всех) патентах, посему они и не воспроизводятся.
        Куда складываю - на полку, до момента возникновения интереса у потребителя материала или процесса, ведущего к получению какого то материала.
        C'est la vie.
        
        2006.09.24 | Безробітний
        
        Найдете описание...
        Torr пише:
        
        > Це так, але трошечки не так, бо це в далекому минулому науковці колупанням в носу генерували нове знання, а в наш час наука інтегрована в виробництво і є потужною виробничою силою. В яких журналах ви знайдете детальний опис технологічного процесу якогось там Hi-Tech продукту? ОСНОВНОЙ ЗАДАЧЕЙ НАУКИ ЕСТЬ ГЕНЕРАЦИЯ ДЕНЕЖНЫХ ЗНАКОВ.
        
        Можете зайти в базу IEEE, там достаточно описаний новых технологических процессов.
        
        Совсем недавно я послал в один из журналов IEEE Trans финальную версию статьи, где как раз детально описывается технология изготовления разработанного нами устройства.
        
        >
        > > А соорганизоваться и дать отпор вы не сможете, потому что помимо европейских ценностей в науке у вас развит европейский индивидуализм - каждый сам за себя, а один бог за всех...
        >
        > А тут категорично не згоден. Вони хворіють азіатським пофігізмом.
        
        Нет...Это классическое - "моя хата скраю" або "Все одно Петро здохне на п"ять хвилин раніше за мене"
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        
        2006.09.25 | vazazh
        
        Re: Безработному
        С сожалением вынужден констатировать, что именно Ваша поза и напоминает "моя хата с краю". Гордо описывая свои достижения и ссылаясь на разработанные технологии, Вы как-то ни слова не пол-слова о том, что же сделать. чтоб не только Вы были таким гениальным, но и другие как-то делали науку на уровне. Т.е. - сижу. ковыряюсь, собой доволен. а на остальных - глубоко плевать. Пусть они реформируют, дают предложения, а я буду делать свой Hi-Tech.
        Вопрос - а на кой черт Вы теряете свое драгоценное время на переписку с дебилами, которые что-то предлагают?
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        
        2006.09.29 | Безробітний
        
        Противоречие...
        vazazh пише:
        > С сожалением вынужден констатировать, что именно Ваша поза и напоминает "моя хата с краю". Гордо описывая свои достижения и ссылаясь на разработанные технологии, Вы как-то ни слова не пол-слова о том, что же сделать. чтоб не только Вы были таким гениальным, но и другие как-то делали науку на уровне. Т.е. - сижу. ковыряюсь, собой доволен. а на остальных - глубоко плевать. Пусть они реформируют, дают предложения, а я буду делать свой Hi-Tech.
        > Вопрос - а на кой черт Вы теряете свое драгоценное время на переписку с дебилами, которые что-то предлагают?
        
        Ваше первое предложение и последний Ваш вопрос противоречивы.
        
        Трачу время на переписку отнюдь не с дебилами, потому что мне небезразлично состояние науки. Хотя бы потому, что считаю Киев лучшим городом мира и лет десять жизни не глядя бы махнул на возможность пятнадцать лет продуктивно поработать в Киеве.
        
        Предлагаете Вы на первый взгляд правильные рецепты...Но ведут эти рецепты в тупик. Может более красивый, с цитатами и импакт-факторами, но тупик. Повторюсь еще раз - более десяти лет живу по доведенным до абсурда европейским принципам. Результат - наука третьего мира, практически полная гибель науки прикладной, отрыв науки от промышленности, работа вдогонку по спекулятивно-флеймовым направлениям.
        
        Конечно, если вашей целью является построение именно такой науки, то европейские принципы - отличный инструмент.
        
        Почему не конструктива? Нет его, потому что хоть убейте, но не знаю я как организовать в стране третьего мира передовую науку...И возможно ли это вообще.
        Знал бы - рассказал, а сейчас просто предупреждаю о недостатках предложенных методов научного администрирования.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        
        2006.09.29 | Defendor academia
        
        Живущему по европейским стандартам Безработному
        Ну не могут противоречить утверждение и вопрос. Ну не могут, светило Вы наше патриотичное и озабоченное судьбой украинской науки.
        
        2006.09.26 | Torr
        
        Re: Найдете описание...
        Безробітний пише:
        > Torr пише:
        >
        > > Це так, але трошечки не так, бо це в далекому минулому науковці колупанням в носу генерували нове знання, а в наш час наука інтегрована в виробництво і є потужною виробничою силою. В яких журналах ви знайдете детальний опис технологічного процесу якогось там Hi-Tech продукту? ОСНОВНОЙ ЗАДАЧЕЙ НАУКИ ЕСТЬ ГЕНЕРАЦИЯ ДЕНЕЖНЫХ ЗНАКОВ.
        >
        > Можете зайти в базу IEEE, там достаточно описаний новых технологических процессов.
        >
        > Совсем недавно я послал в один из журналов IEEE Trans финальную версию статьи, где как раз детально описывается технология изготовления разработанного нами устройства.
        >
        > >
        
        описана в деталях и может быть воспроизведена и в Китае?
        
        http://www.polit.ru/science/2006/03/06/aleksandrov.html
        
        Другое наблюдение состоит в том, что, на самом деле, наука – это побочный продукт специфического рынка экспертного знания, экспертного труда. С.Г. Кордонский перед лекцией меня спрашивал: «Кто такие эксперты?» Почему я так люблю это слово – мой интерес к этому слову связан с некой общей концепцией научной деятельности, где огромную роль играет неявное знание. Есть замечательная книжка Поляни о личностном знании. Поляни был прекрасным химиком и хорошо понимал, что в совершенно строгой науке, в которой он работал, в физической химии, очень много «кулинарных тайн» хороших рук и специфических техник, которые не передаются через публикации.
        
        И на эту тему в последнее время есть замечательные работы. Например, о том, как в Советском Союзе открыли некоторое явление, которое было важно для технической оптики, и никто в мире не мог его повторить. И все считали, что это очередная советская «лысенковщина». А когда открылись границы и народ начал ездить в разные страны, люди понесли эту технику в зарубежные лаборатории, она стала воспроизводиться, и теперь все в мире считают, что да, это очень важная вещь. Для этого людям нужно было просто лично выехать, публикации никак не помогали.
        
        Такое личностное знание, дополненное знанием вербализируемым, характеризует «серую зону» между знанием, кодифицированным для открытой науки (научные статьи для журналов), и знанием, кодифицируемым другим способом: патентные разработки, лабораторные регламенты – там, где это начинает уходить в промышленность. Новое реальное знание добывается в этой серой зоне, где люди еще не знают, куда пойдет дело и как, на каком языке нужно это излагать. То ли все это можно излагать в журнальных статьях, но тогда все равно какая-то часть неявным образом останется, то ли все это можно перевести в патенты и реальные права собственности, там будет совершенно другая секретность, другие скрытые элементы. Это примерно как различие знаний и информации, которое часто проводится, например, в экономической науке. Именно это экспертное владение явным и неявным знаниями характеризует и хороших врачей с дальних времен до наших дней, и всех других, самых разных, специалистов. Для регуляции деятельности таких экспертов были придуманы научные степени и многие другие институты.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        
        2006.09.26 | vazazh
        
        Re: Torrу
        Уж извини, доцент был тупой. Так и не понял о чем идет речь. О важности экспертизы? О необходимости сокрытия в публикации части данных, которые могут представить интерес для промышленности?
        Кстати пробовали ли воспроизвести патент США или Японии по описанию? И что у Вас вышло? Правда не понял какое это все имеет отношение к основной затронутой в разделе тематике?
        
        2006.09.23 | vazazh
        
        Re: дело даже не в том,
        Ну, я вроде и не обижен никем. Да и на место директора или зама не хочу. Меня не привлекает администрирование и трата времени на это. Это во-первых. Во вторых, генерация новых знаний для кого? Для себя лично? Если для всех, то тогда и публикация должна быть, но в журнале, который читают. А в третьих, вариант описанный Вами очень даже возможен. Но это зависит не только от начальника, но и от нас. Да и не хватит ему одного Василия Ивановича. Кроме того, это довольно быстро (если введут одновременно выборы директора со сменой через 8 лет обязательной) вопрос о лизании отпадет сам по себе.
        
        2006.09.23 | vazazh
        
        Re: Читайте чаще Булгакова
        Да, ведь дело не в том, какая у меня зарплата была или сейчас. А по поводу специалиста, я ведь себя могу переоценивать. А если хорошо работать языком ниже талии начальнику. то и он может оценивать прекрасно. Поэтому то и предлагается ввести критерии для независимой оценки.
        
        2006.09.22 | Георгій
        
        Re: Лапшичку на вуха будете клеїти іншим...
        vazazh пише:
        > Моих знакомых, которые по этой причине ушли из фирм США в Универы человек 20. И причину я слышал от них, а не от Вас. Поэтому то Ваши знакомые и не хотят пойти на фирму, когда жизнь в Универе спокойнее.
        (ГП) В мене теж були такі знайомі. Коли я був постдоком в Університеті Південної Каліфорнії, там працював один імунолог, на ім"я Емі Оджо-Амаізе (американець першого покоління з Нігерії, освіту здобув у Швеції). Емі перейшов до університету на дуже скромне місце асистента, з заробіною платнею десь біля 30 тис. на рік, з величезної фармацевтичної фірми, де він мав зарплатню мінімум разів в 5-6 більше. Він казав, що коли йому виповнилося 40 років, він просто відчув потребу жити трохи спокійніше, без тієї жахливої конкуренції - а гроші собі на все життя він вже заробив, тому заробітна платня його взагалі не хвилювала. І ще можу пригадати пару таких випадків, але в цілому не багато.
        
        Знаю один протилежний випадок. Був такий завідувач кафедрою імунології в Університеті шт. Вашінгтон, Роджер Перлмуттер. Він раптом, нібито на порожньому місці, на очах у своїх спантеличених співробітників, кинув свою кафедру і пішов на посаду віце-президента у фірму "Мерк." Пояснювалося все просто - заробітна платня в мільйон доларів на рік, тоді як на кафедрі він отримував якісь 80-90 тисяч.
    - 2006.09.21 | Юморист
      
      Пан Сергей!
      Пан Сергей!
      Вспоминаю Ваши жалобы по поводу Ваших коллег, которым до одного места Ваши семинары, которые Вы пытались проводить в начале 90-х годов.
      Вот у них то страха за свои квазинаучные синекуры нет и не будет при существующих порядках.
      Сидят на научных должностях и ни черта не делают. Как же свобода, преобразовавшаяся в полную безответственность.
      Интересно, а держали бы шахтера, если бы он не добывал уголь, фермера -- если бы не выращивал пшеницу, и врача -- если бы он не лечил больных?
      Короче, в науке все должно быть как в нашем политическом террариуме -- никакой позитивной деятельности -- только схватки у корыта.
      Не ожидал от Вас такой логики -- видите Вас уже и провокатор Безработный поддерживает.
      Дело не в страхе -- а в том, что нужно на любой работе отрабатывать зарплату, которую получаешь.
      Научный сотрудник, который годами и десятилетиями не публикуется в мурзилках, не говоря уже о приличные изданиях, это же, как говорят лингвисты, оксюморон.
      Жареный лед, круглый квадрат.
      Неужели не ясно?
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      - 2006.09.21 | Сергій Вакуленко
        
        Re: Пан Сергей!
        Юморист пише:
        > Пан Сергей!
        > Вспоминаю Ваши жалобы по поводу Ваших коллег, которым до одного места Ваши семинары, которые Вы пытались проводить в начале 90-х годов.
        
        То є трохи некоректне порівняння, бо в нашому випадку йшлося про щиру залюбленість у свою справу. Оскільки наше товариство недержавне, участь у його роботі не дає жодних матеріяльних зисків. Ба більше — може статися моральна шкода, бо в нас на авторитети зважати не заведено й будь-чию доповідь можуть розтрощити на дрібні друзки, якщо на те будуть підстави. Але Ви помиляєтеся, кажучи, ніби я на когось нарікав: якраз навпаки — то дуже добре, коли відомо, хто є хто.
        
        > Вот у них то страха за свои квазинаучные синекуры нет и не будет при существующих порядках.
        
        Уявімо на хвилинку, що в тих людей на додачу до всіх инших емоцій (не завжди шляхетних) з'явиться ще й страх: невже Ви гадаєте, що з них через те стануть путні науковці?
        
        > Сидят на научных должностях и ни черта не делают. Как же свобода, преобразовавшаяся в полную безответственность.
        > Интересно, а держали бы шахтера, если бы он не добывал уголь, фермера -- если бы не выращивал пшеницу, и врача -- если бы он не лечил больных?
        
        Ви сильно помиляєтеся. Якраз ті люди повсякчас і працюють (тобто ніби щось роблять). От тільки їхня бурхлива діяльність не пов'язана з наукою. Воно, бачте, є різниця між науковим пошуком і колупанням вугілля чи копирсанням у землі.
        
        > Дело не в страхе -- а в том, что нужно на любой работе отрабатывать зарплату, которую получаешь.
        > Научный сотрудник, который годами и десятилетиями не публикуется в мурзилках, не говоря уже о приличные изданиях, это же, как говорят лингвисты, оксюморон.
        
        Ото щодо страху, то я саме це й намагався сказати. Але якщо не страх, то що саме мало б змусити людей "відробляти зарплату"?
        
        Не хочу вихвалятися, але наведу власний приклад: останнім маю пересічно десь по три публікації щороку в західних виданнях. Невже Ви гадаєте, що то я "відробляю зарплату"? (Якби мені хтось таке сказав, я б відповів: яка зарплата, така й робота). Можу Вас запевнити, що мої спонуки зовсім инші: мені просто цікаво робити те, що я роблю. Якби я того запрагнув, міг би надрукувати більше, але не бачу в тому жодної рації. А якщо трапиться якийсь рік без публікацій, не бачитиму в тому трагедії.
        
        На мою думку, система організації науки має ґрунтуватися не на неґативних стимулах (страх перед покаранням), а на позитивних (надання можливостей для повнішої самореалізації науковця).
        
        І то є різниця між "імітацією бурхливої діяльності" та справжнім науковим поступом (нехай він іздебільшого буває маленький).
  - 2006.09.20 | не академик
    
    Re: Спробую здобутися на одну конструктивну заввагу
    vazazh пише:
    
    > Теперь относительно Польши.
    > Теперь об уровне зарплат. Адьюнкт (т.е.аналог чего среднего между нашим н.с. и с.н.с) получает ставку 1800 зл., по курсу это между 500 и 600 $. Отсюда и понятно нежелание работающих на западе за значительно большие деньги возвращаться назад. Хотя это не выглядит так трагически как у нас. Степень возврата у них больше. Профессор получает значительно больше. Я не говорю о возможностях получать доплаты и прочих вариантах. Это кратко о том, что в Польше.
    
    Спасибо. Но тут ключевая фраза о зарплате. Она слишком мала. Так что молодежь пишет не ради "критериев", а чтобы уехать. Это больший стимул. Аппликации на постдоки и прочии временные работы вероятнее пройдут при наличии публикаций. Мне так кажется. Судя по разговорам в нашими постдоками. Я бумал зарплата повыше будет... Теперь понятно почему не хотят уезжать и сразу по прибытию ищут работу "в индустрии". На всякий случай...
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    - 2006.09.21 | Torr
      
      шукаю постдока
      не академик пише:
      > vazazh пише:
      >
      > > Теперь относительно Польши.
      > > Теперь об уровне зарплат. Адьюнкт (т.е.аналог чего среднего между нашим н.с. и с.н.с) получает ставку 1800 зл., по курсу это между 500 и 600 $. Отсюда и понятно нежелание работающих на западе за значительно большие деньги возвращаться назад. Хотя это не выглядит так трагически как у нас. Степень возврата у них больше. Профессор получает значительно больше. Я не говорю о возможностях получать доплаты и прочих вариантах. Это кратко о том, что в Польше.
      >
      > Спасибо. Но тут ключевая фраза о зарплате. Она слишком мала. Так что молодежь пишет не ради "критериев", а чтобы уехать. Это больший стимул. Аппликации на постдоки и прочии временные работы вероятнее пройдут при наличии публикаций. Мне так кажется. Судя по разговорам в нашими постдоками. Я бумал зарплата повыше будет... Теперь понятно почему не хотят уезжать и сразу по прибытию ищут работу "в индустрии". На всякий случай...
      
      Да вот тут ищют постдока по полупроводникам на зарплату в 2.5 раза больше. Да где такого сыщеш?
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      - 2006.09.21 | Skapirus
        
        Re: шукаю постдока
        Torr пише:
        > Да вот тут ищют постдока по полупроводникам на зарплату в 2.5 раза больше. Да где такого сыщеш?
        Детальніше можна? В мене знайомий в цій темі недавно захистився, хочу йому запропонувати. CV я думаю в нього буде не надто сильний, але може й підійде? Дайте блск знати куди звертатися.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        
        2006.09.21 | Torr
        
        шукаю постдока - info
        грузіть CV & list of publications
        
        phdsemiconductors@yahoo.ca
        
        З_Європа на 3 роки
        
        спец.- напівпровідникі і ...
        keywords: thin film technology, optical sensors, solar cells
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        
        2006.10.10 | Skapirus
        
        Coppi, але...
        Мій знайомий, недавньоспечений кандидат ф.-м. наук в галузі напівпровідників, для якого я цікавився позицією, після тривалих роздумів та вагань вирішив, що для нього більш важливі амурні справи. Я умиваю руки і з сумом констатую, що таких у нас - більшість. Навіть якщо це молодь. Тож про яке майбутнє НАНУ можна говорити.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        
        2006.10.10 | vazazh
        
        Re: Coppi, але...
        Это с одной стороны. А с другой - когда ж ему заниматься амурными делами? Не на пенсии же. А то будет как в той миниатюре: "Ты что больше любишь секс или новый год?" "Новый год!" "Почему?" "Чаще бывает"
        
        2006.10.10 | Iryna_
        
        Re: Coppi, але...
        Skapirus пише:
        > Мій знайомий, недавньоспечений кандидат ф.-м. наук в галузі напівпровідників, для якого я цікавився позицією, після тривалих роздумів та вагань вирішив, що для нього більш важливі амурні справи. Я умиваю руки і з сумом констатую, що таких у нас - більшість. Навіть якщо це молодь. Тож про яке майбутнє НАНУ можна говорити.
        
        НМД правильно вирішив.
        У нас куди більші проблеми з народжуваністю, ніж з наукою.
        А якщо без жартів - насправді ті молоді вчені, які виїхали за кордон до одруження, як правило мають потім великі проблеми з тим, щоб знайти собі пару. Думаю, у всіх перед очима є приклади.
        А так він, може, поки що буде створювати майбутнє НАНУ. А за кордон поїхати встигне.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        
        2006.10.10 | Skapirus
        
        Боюся, це той випадок, коли за кордон він не поїде ніколи
        Iryna_ пише:
        > А якщо без жартів - насправді ті молоді вчені, які виїхали за кордон до одруження, як правило мають потім великі проблеми з тим, щоб знайти собі пару. Думаю, у всіх перед очима є приклади. А так він, може, поки що буде створювати майбутнє НАНУ. А за кордон поїхати встигне.
        Побачимо. Вона поки що лише аспірантка 1-го року навчання. Я радив своєму знайомому хоча б написати і попитати подробиці. Може навіть місце двом знайшлося б: йому - постдок, їй - місце в аспірантурі. А вони просто побоялися смикатися з логікою: почекаємо, поки вона захиститься, а там побачимо.
        
        Крім того, в мене чомусь склалося стійке враження, що вони бояться туди їхати через слабке володіння іноземною мовою. Принаймні, я бачив, що вони вдвох читають лише російськомовні статті.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        
        2006.10.11 | vazazh
        
        Re: Боюся, це той випадок, коли за кордон він не поїде ніколи
        В отличие от Ирины у меня негативных примеров нет. Трое ребят, которые выехали, потом женились на наших девушках и увезли их с собой, а из девушек тоже три вышли замуж, две за наших парней там. а одна за местного. Но это уж дело чисто личное.
        Относительно чтения статей на русском - жизнь научит, захотят стать научными работниками - станут читать английские статьи.
      - 2006.09.22 | Shooter
        
        Re: шукаю постдока
        Torr пише:
        > не академик пише:
        > > vazazh пише:
        > >
        > > > Теперь относительно Польши.
        > > > Теперь об уровне зарплат. Адьюнкт (т.е.аналог чего среднего между нашим н.с. и с.н.с) получает ставку 1800 зл., по курсу это между 500 и 600 $. Отсюда и понятно нежелание работающих на западе за значительно большие деньги возвращаться назад. Хотя это не выглядит так трагически как у нас. Степень возврата у них больше. Профессор получает значительно больше. Я не говорю о возможностях получать доплаты и прочих вариантах. Это кратко о том, что в Польше.
        > >
        > > Спасибо. Но тут ключевая фраза о зарплате. Она слишком мала. Так что молодежь пишет не ради "критериев", а чтобы уехать. Это больший стимул. Аппликации на постдоки и прочии временные работы вероятнее пройдут при наличии публикаций. Мне так кажется. Судя по разговорам в нашими постдоками. Я бумал зарплата повыше будет... Теперь понятно почему не хотят уезжать и сразу по прибытию ищут работу "в индустрии". На всякий случай...
        >
        > Да вот тут ищют постдока по полупроводникам на зарплату в 2.5 раза больше. Да где такого сыщеш?
        
        В Львові, Києві, Чернівцях, Ужгороді - без особливих проблем, думаю.
        
        А там - це де? (якщо не секрет фірми )
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        
        2006.09.22 | Torr
        
        Re: шукаю постдока
        >
        > А там - це де? (якщо не секрет фірми )
        
        На курорті. Але будувати лаб-ю прийдеться.
        Володіння англійською обов'язкове.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        
        2006.09.22 | vazazh
        
        О количестве бумаг
        Вспомнил о горячих дискуссиях по поводу бумаг, которые надо оформлять при защите и посмотрел материалы, представленные мне для опинии по апликанту, который хотел занять пост профессора в Унивре Цинциннати. Оказалось, что это 32 страницы 12 фонтом через 1 интревал. Так что хочешь занять пост и делать науку - пиши бумажки.
  - 2006.09.22 | Shooter
    
    Re: Спробую здобутися на одну конструктивну заввагу
    vazazh пише:
    > ЕС гранты обеспечивают - финансы на командировки, оборудование, материалы, зарплат там нет или практически нет (премии незначительные).
    
    Це питання...гм...специфічне. Якщо організація комерційна, то грант ЕС оплачує половину зарплати (принципово). Якщо некомерційна - то грантом ЕС можна оплачувати і цілу зарплату, проте лише темпорари стафф, які працюють по даному проекту (без різниці - PhD cтудент це чи просто "контрактник"). Відповідно, перманент стафф може отримати лише компенсацію за "перепрацьовані" години на проекті ЕС ("преміальні").
    
    (Прим. поділ на комерційні та некомерційні є дещо більше "специфічним", але не хочу ускладнювати)
    
    В реаліях: погляд "знизу" (наукова організація) - на розподіл коштів дещо інший. Причому, залежить багато від типу організації - приватна, державна комерційна, державна некомерційна (приватні некомерційні - рідке виключення). Часто "викручуєшся як можеш", тому гроші "плавно перетікають" з однієї статті витрат на іншу.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    - 2006.09.22 | vazazh
      
      Re: Спробую здобутися на одну конструктивну заввагу
      Речь насколько я помню шла о ПАНе. Насколько я знаю, как соучастник, по FP-6, COST, INTAS можно взять на контракт нового человека, аспиранта, но Dr.Hab и Prof. имеют мизерные премии, да и вообще зарплатные там малы.
      Другое дело, что в ПАН есть другой канал. Статья, которая у нас называется "работы сторонних организаций". Если у нас вы заключаете договор с организацией, например, на измерения, и понятно какая часть дойдет до исполнителя. Я не говорю о том, сколько бумаг придется оформить по этому договору. То там вы заключаете договор с непосредственным исполнителем (1 стр.) и он получает всю сумму за вычетом налога и медстраховки (2 бумажки по 1 стр.).
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      - 2006.09.23 | Shooter
        
        Re: Спробую здобутися на одну конструктивну заввагу
        vazazh пише:
        > Речь насколько я помню шла о ПАНе. Насколько я знаю, как соучастник, по FP-6, COST, INTAS можно взять на контракт нового человека, аспиранта, но Dr.Hab и Prof. имеют мизерные премии, да и вообще зарплатные там малы.
        > Другое дело, что в ПАН есть другой канал. Статья, которая у нас называется "работы сторонних организаций". Если у нас вы заключаете договор с организацией, например, на измерения, и понятно какая часть дойдет до исполнителя. Я не говорю о том, сколько бумаг придется оформить по этому договору. То там вы заключаете договор с непосредственным исполнителем (1 стр.) и он получает всю сумму за вычетом налога и медстраховки (2 бумажки по 1 стр.).
        
        Я про дещо інше. Байдуже, хто є реципієнтом гранту по FP6 (Intas може бути подібним, СОST - відмінним, оскільки INTAS - то EU програма, СОST - міждержавна; але щодо фінансових принципів і в одній, і вдругій - не в курсі) - ПАН, чи НАНУ, чи хоч Рога-унд-Копита.
        
        Є дві головні бюджетні моделі: Full Cost модель, коли платиться 50% всіх еліджібл коштів, включаючи зарплату (причому на декларовну суму можна лупити додатково оверхедс, теоретично - необмеженої величини), і яка є типовою для комерційних організацій. Для некомерційних типовою є Additional Cost модель, коли ЄК оплачує 100% зарплату (120%, якщо врахувати оверхедс), проте лише темпорари стаф, зарплата якого повністю або частково йде з проекту або перманент стаф, якщо вони працюють "в додатковий час" (себто, ЄК цілком логічно не бажає доплачувати Професору вдруге за одну й ту ж роботу - Професор є на ставці).
        
        Ходять слухи, щов ФП7 всі організації будуть FC, проте такому підходу існує сильна опозиція в ЮК та Німецьких університетах. Тому поживемо - побачимо
2006.09.25 | Versus

Як ВУАЗЄЦН бачить фундаментальні та прикладні дослідження ?
Чи є консолідована думка членів ВУАЗЄЦН відносно фундаментальних і прикладних досліджень ?

15-09-2006 23:42, Всеукраїнська Асоціація “За європейські цінності в науці” пише :
> По-третє, необхідно організаційно розділити фундаментальні та прикладні дослідження в державі.

18-09-2006 13:53, vazazh пише :
> Относительно прикладных исследований - предлагается - перевести их в русло заказного, т.е. востребованности и самоокупаемости.

25-09-2006 11:02, vazazh пише :
> Да так ведь и предлагается отделить научные исследования (кстати я не делю их на фундаментальные и прикладные, т.к. это научные исследования) от опытно-конструкторских и внедренческих работ.
згорнути/розгорнути гілку відповідей
- 2006.09.25 | Shooter
  
  Пропоную за приклад ФП7
  European Research Council (фундаментальні дослідження) матиме згруба 1/7 бюджету ФП7. Cooperation (набл - "прикладні дослідження") - згруба 4/7.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей
  - 2006.09.26 | vazazh
    
    Re: Пропоную за приклад ФП7
    Тогда еще раз об этом. Я подразделяю этотаким образом: научные исследования (чисто фундаментальные, теоретические и имеющие прикладной характер, но научных исследований); опытно-конструкторские работы (надеююсь понятно, что это доведение научной разхработки до уровня опытного образца); внедренческие работы. Вот два последних уровня и выводятся из под финансирования науки. И финансируются либо непосредственными потребителями, либо на уровне госзаказа (целевая программа). Либо фирмой. сели Вы под нее работаете. Если на этих двух этапах возникает проблема дополнительных научных исследований, то держатель разработки и финансирует эти исследования в научном центре. Вообщем тут нет ничего нового, по такому принципу я работал еще в СССР. Аналогичная ситуация и в США, Франции, где фирма поручает часть научных исследований спецам из Универов.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    - 2006.09.26 | Shooter
      
      Re: Пропоную за приклад ФП7
      vazazh пише:
      > Тогда еще раз об этом. Я подразделяю этотаким образом: научные исследования (чисто фундаментальные, теоретические и имеющие прикладной характер, но научных исследований); опытно-конструкторские работы (надеююсь понятно, что это доведение научной разхработки до уровня опытного образца); внедренческие работы. Вот два последних уровня и выводятся из под финансирования науки. И финансируются либо непосредственными потребителями, либо на уровне госзаказа (целевая программа). Либо фирмой. сели Вы под нее работаете. Если на этих двух этапах возникает проблема дополнительных научных исследований, то держатель разработки и финансирует эти исследования в научном центре. Вообщем тут нет ничего нового, по такому принципу я работал еще в СССР. Аналогичная ситуация и в США, Франции, где фирма поручает часть научных исследований спецам из Универов.
      
      Не маю нічого проти Вашого підходу, проте я веду мову лише про науку, а не вже про впровадження
      
      В ФП 7 на "Коллаборейшн" (аплікована наука, як в ФП 6) передбачено 32 млрд євро, на "Айдіаз" (basic research) - 7 з лишнім оних (ФП7 - на 7 років).
      
      І саме такий помір видається мені слушним щодо фінансування науки за рахунок платників податків. В разі аплікованих проектів всі подальші кроки в напрямку провадження повинні фінансуватися вже "виробничим капіталом" і бути на "комерціній" основі.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      - 2006.09.27 | vazazh
        
        Re: Пропоную за приклад ФП7
        Т.е. в настоящее время мы говорим о разпределении денег из ФФИ на теорию и практику. Тут я не совсем согласен с таким распределением. И вот почему. У нас существует сильная проблема с современным оборудованием и ее надо также рещать. И посему, я бы ставил это таким образом 50 % - прикладная наука (но не технологии), 30 % - оборудование и 20 % - теория. Но это дело вкуса. Теоретики и гуманитарии будут против, им такой фонд на оборудование не нужен.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        
        2006.09.28 | Shooter
        
        Re: Пропоную за приклад ФП7
        vazazh пише:
        > Т.е. в настоящее время мы говорим о разпределении денег из ФФИ на теорию и практику. Тут я не совсем согласен с таким распределением. И вот почему. У нас существует сильная проблема с современным оборудованием и ее надо также рещать. И посему, я бы ставил это таким образом 50 % - прикладная наука (но не технологии), 30 % - оборудование и 20 % - теория. Но это дело вкуса. Теоретики и гуманитарии будут против, им такой фонд на оборудование не нужен.
        
        Ми знову розмовляємо про дещо відмінне. Я вів мову чисто про фінансування проектів, оскільки обладнання (дороге) ЄК безпосередньо в проектах, як правило, не фінансує.
        
        Є окрема стаття видатків (програма), але вона є порівняно незначною. Для порівняння бюджет ФП7 (млрд. євро):
        
        Cooperation 32,4
        Ideas 7,5
        Capacities + Research Infrastructures 6 (туди належить далеко не тільки обладнання)
        Total 50,5
        
        Cебто, в ФП7 згруба виходить: 60% на прикладну науку, 15% на базову і трохи менше "на обладнання". Правда, існують інші можливості фінансування інфраструктури - скажімо, Структурні Європейські Фонди.
        
        В загальному ж, як на мене, з Вашим підходом можна погодитись
        
        Доречі, заради інфо: скажімо, в Чехії за державний кошт останнім часом купили кілька нових мікроскопів (не high-end, aле вже high-tech ). В Словачиині ж цього року купили перший на країну FE скануючий з EBSD приставкою мікроскоп за кошти, "зароблені" "(напів)комерційним державним" інститутом напротязі останніх 4-5 років. Подібне обладнання на Заході вже є "must be стандарт" років 5-8.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        
        2006.09.28 | vazazh
        
        Re: Пропоную за приклад ФП7
        Мы и говорим об одном и том же. Гос. фонд фундаментальных (научных) исследований должен и финансировать на грантовой основе. Скажем так -внутренний аналог ФП7. Только с учетом нашей специфики - необходимость в современном оборудовании.
        Кстати аналогично работает грантовая система в Польше. Так к примеру, Институт, который мне близок, купил с таких грантов за последние года: AFM, STM (атомно-силовая и сканирующая туннельная микроскопии), XRD с высокотемпературной камерой, XPS (фотоэлектронная спектроскопия со сканированием), HPLC , все в сумме где то на 3,5 млн. $.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        
        2006.09.29 | Shooter
        
        Re: Пропоную за приклад ФП7
        vazazh пише:
        > Институт, который мне близок, купил с таких грантов за последние года: AFM, STM (атомно-силовая и сканирующая туннельная микроскопии), XRD с высокотемпературной камерой, XPS (фотоэлектронная спектроскопия со сканированием), HPLC , все в сумме где то на 3,5 млн. $.
        
        AFM та STM - це вже круто. І, як Ви вірно зауважуєте, на такі "апарати" потрібні вже цільові державні гранти.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        
        2006.09.29 | Безробітний
        
        Питаннячко....
        Shooter пише:
        > vazazh пише:
        > > Институт, который мне близок, купил с таких грантов за последние года: AFM, STM (атомно-силовая и сканирующая туннельная микроскопии), XRD с высокотемпературной камерой, XPS (фотоэлектронная спектроскопия со сканированием), HPLC , все в сумме где то на 3,5 млн. $.
        >
        > AFM та STM - це вже круто. І, як Ви вірно зауважуєте, на такі "апарати" потрібні вже цільові державні гранти.
        
        І в який імпакт-фактор поляки збираються засунути оті AFM та STM????
        Звичайна гра навздогін, в науці - найпрограшна стратегія...
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        
        2006.09.29 | Defendor academia
        
        Прав Безработный
        Пример надо брать с наших академиков. Большинство из них них играет не в догонку, а вперед. И без всяких там импактов и индексов и впереди всей планеты. Лучшие бронедвери в мире. Учитесь.
        
        2006.09.29 | Shooter
        
        Як завжди - глибоко онаністичне
        Безробітний пише:
        > Shooter пише:
        > > vazazh пише:
        > > > Институт, который мне близок, купил с таких грантов за последние года: AFM, STM (атомно-силовая и сканирующая туннельная микроскопии), XRD с высокотемпературной камерой, XPS (фотоэлектронная спектроскопия со сканированием), HPLC , все в сумме где то на 3,5 млн. $.
        > >
        > > AFM та STM - це вже круто. І, як Ви вірно зауважуєте, на такі "апарати" потрібні вже цільові державні гранти.
        >
        >
        > І в який імпакт-фактор поляки збираються засунути оті AFM та STM????
        > Звичайна гра навздогін, в науці - найпрограшна стратегія...
        
        Уміляєте. Коли там в cупер-пупер науково розвинутому Союзі почали робити свої нормальні електронні мікроскопи? Відповідь - ніколи. Скільки там часу потрібно було чекати, скажімо, в Францевича, щоб попасти на самий банальний SEM+EDX? Відповідь - 2-3 місяці. От так і "шагалі впєрєді планєти всєй".
        
        АFM - то тобі, звісно, не пристрій для фемтохімії, який коштує мільярд євро і який будується цілою Європою, але і з його допомогою можна багатенько чого досліджувати.
        
        А щодо впєрєді - а толку? Он в Брно електронний мікроскоп перший в соцблоці були зробили - а де тепер Тесла? Уся в FEI ушла... Чи толку з того, що я бачив "левітуючий в магнітному полі" надпровідник ще в середині 80-х, якщо Трансрапід німці будують...
        
        А щодо поляків - запевняю Вас, через 20 років до них вже всьому пост-союзу буде далеченько. І в першу чергу - через економічні причини. І саме через них поляки сьогодні, скажімо, мають установку для Plasma Spark Sintering, яку, скажімо, першу в Франції купували зовсім недавно.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        
        2006.09.29 | vazazh
        
        Re: Безработному
        Сэр, как то не совсем врубился в смысл Ваших замечаний по моим сообщениям.
        Чем Вас так разъярили новые современные приборы? Лучше как у нас, в программе нанотехнологии демонстрировать результаты на уровне мкм и говорить о том, какие у нас достижения в этой области? Рисовать на компе наночастицы не имея экспериментального доказательства? По поводу ИФ и ИЦ - они производные от уровня работы, которые определяется не только уровнем мысли или идеи, но и уровнем получения эксперимента.
        О Польше. Наблюдая и работая с ними с 1984 г. я просто вижу как они из-под нас, шагнули через нас, и просто скоро не будут нас замечать. За исключением одного - дешевая рабсила с мозгами.
        О странах третьего мира (мы к сожалению уже в четвертом измерении). Как работающего на Западе, могу понять Ваше недовольство ими. Недавно был в Германии, в одном из Институтов Макс Планка. Жаловались мне знакомые немцы - вон китаец, 7 лет назад приехал пост-доком, а теперь он правая рука директора. Я им правда сказал, ребята Вы же вечерком к мадхен бежали, а он по библиотекам, да на работе сидел.
        О том, что качество статей у них (трет. мир) низкое. В общем, да. Но и цитируют их не бурно. Статей много, да работают не мало, да и оборудование классом повыше нашего.
        Относительно потери прикладных работ (где?). Если на Западе - то это не отвечает действительности, в частности в той области, где я работаю. У нас?
        На это могу только анекдотом ответить. В сжатом виде: встреча на высшем уровне Ученых наших и Китая. Наш представитель долго рассказывает о радости сотрудничества, возможности успехов, прорывов в мировую науку и т.д. И после каждого абзаца китайский переводчик сообщает одно слово "Сяо". В конце такого научного спича - "сяо ляо".
        В итоге, наш обиженный научный босс долго терзает нашего переводчика, выясняя насколько богат китайский язык, каков уровень переводчика инаконец о смысле перевода его речи. Узнает, что "сяо" - "трепется" (в оригинале - более грубо), а "сяо ляо" - "кончил трепаться".
        Поэтому предлагаю - "сяо ляо" и перейдем к конкретике.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        
        2006.11.04 | Call to Karakay
        
        The last hope of Ukrainian Science
        
        Якщо всі зацікавлені особи прийняли участь в обговоренні та вони сказали все те, що бажали сказати, то тоді дуже велике ОЙ.
        Кранти всій українській науці з такими дискутантами!
        Вся надія на пана Ю.В.Каракая, голову Міжфракційного депутатського об’єднання України «За науку України».
        Farewell my dear Ukrainian colleagues, Feinde und Freunde!
        
        2006.11.05 | ~N
        
        Покупали не здесь?
        vazazh пише:
        > Кстати аналогично работает грантовая система в Польше. Так к примеру, Институт, который мне близок, купил с таких грантов за последние года: AFM, STM (атомно-силовая и сканирующая туннельная микроскопии), XRD с высокотемпературной камерой, XPS (фотоэлектронная спектроскопия со сканированием), HPLC , все в сумме где то на 3,5 млн. $.
        
        http://ru.ntmdt.ru/About-Section/index.html
        
        Га?
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        
        2006.11.05 | Анатолій з центру
        
        Re: Покупали не здесь?
        Шановні учасники обговорення, а чи не пора підняти питання якісного рівня наших науковців? Маю на увазі класність їхніх основних розробок, які виливаються в дисертаціях. У нас є серйозна проблема, і це ДИЛЕНТАНТИЗМ. Подивіться скільки у нас розвелось проффесорів, які пишуть дисертації по чужих для них галузях. Особисто знаю декількох: геолог пише докторську з економіки, біолог з філософії, механік став кандидатом економ. наук, інженер с.госп. став канд. істор. наук пише докторську. Це просто жах. Вважаю потрібно на це звернути увагу. А скільки у нас низькопробних юристів та економістів? І ви хочете щоб ці дилетанти реформували науку. А ще візьміть до уваги той факт, що можновладці рванули до наукових звань. То хіба людина, яка обрала з юного віку один фах та й працює вже декілька десятків років може прорватись через ці хащі примітиву? Певно треба спочатку тут порядок навести. а коли ми визначимось із спеціалістами по галузях тоді можна буде говорити про якусь якість української науки. Я не проти поєднання галузей, але ж має бути якийсь базовий рівень, адже ці псевдонауковці потім викладають чужі для них науки студентам, от і маємо низький рівень науки серед молоді.
2006.11.10 | Анатолій з центру

Re: Пропозиції до проекту „Концепції розвитку наукової сфери"
Я так розумію, що проблеми з підготовкою науковців, а особливо їхніми якісними характеристиками нікого не цікавлять? Яке в колег ставлення до дилентантизму в процесі підготовкі кандидатів та докторів наук? невже тут нічого не можна зробити, невже ВАК (якщо він вже є у нас) не має програми по відсіюванню лівих науковців. Я маю на увазі псевдонауковців з числа керівників державних установ, бізнесменів, людей з відсутністю базової вищої освіти і т.п. Нізащо не повірю що людина яка навчалась на агронома чи зоотехніка, працювала в органах влади за радянських часів може стати класним істориком чи філософом, особливо якщо це дає право навчати студентів з цих дисциплін. Яка думка в наукової громадськості?
2006.11.15 | Координаційна рада ВУА „За європейські цінності в науці”

Офіційна версія Пропозицій
http://www.ukrnauka.org.ua/concept.htm

„Пропозиції” прийняті на зборах Всеукраїнської Асоціації “За європейські цінності в науці” п’ятого жовтня 2006 р.

Архіви Форумів Майдану

Пропозиції до проекту „Концепції розвитку наукової сфери"

Відповіді

Невеликий коментар

Запитання

Re: Невеликий коментар, а може правка

То питання до укладників. Як схочуть, дадуть знати

Re: То питання до укладників. Як схочуть, дадуть знати

Re: Невеликий коментар, а може правка

Re: Пропозиції до проекту „Концепції розвитку наукової сфери"

Hear, hear

Як на мене, пропозиція є елементарним рафінованим жлобством...

Шановний Безробітний з доступом до Інтернету

Re:

Безробітному захиснику академіків та СНС без публікацій

Пане Безробітний! Вы не перепутали Пенсионный фонд с наукой?

Re:Пропозиції до проекту „Концепції розвитку наукової сфери"-мод

Re:Пропозиції до проекту „Концепції розвитку наукової сфери"-мод

Re: Як на мене, пропозиція є елементарним рафінованим жлобством...

Для чого тоді весь цей САК ? (мод.)

Re: Для чого тоді весь цей САК ? (мод.)

Re: Як на мене, пропозиція є елементарним рафінованим жлобством...

Re: Як на мене, пропозиція є елементарним рафінованим жлобством...

A Баба Яга как всегда против!

Re: Пропозиції до проекту „Концепції розвитку наукової сфери"

Re: Пропозиції до проекту „Концепції розвитку наукової сфери"

Re: Пропозиції до проекту „Концепції розвитку наукової сфери"

Re: Пропозиції до проекту „Концепції розвитку наукової сфери"

Чому я проти "європейських цінностей" (мій коментар у <>))

А что о Польской реформе кому известно?

Re: А что о Польской реформе кому известно?

Re: А что о Польской реформе кому известно?

Re: А что о Польской реформе кому известно?

Re: Чому я проти "європейських цінностей" (мій коментар у <>))

Ви впевнені?

Re: Ви впевнені?

Тутешня більшість полюбляє імпакт фактори....

А на кого вы работаете, Безробітний?

На Мі-89...Вони мені доручили...

Re: Чому я проти "європейських цінностей" (мій коментар у <>))

Додам ще...

Спробую здобутися на одну конструктивну заввагу

Re: Спробую здобутися на одну конструктивну заввагу

Я вже й окуляри протер

А в мене контактні лінзи випали....

Безработного в академики, чтобы не боялся

А мне нечего бояться...Меня и так никто не может уволить...

Вопросы неувольняемому Безработному

Это имеет отношение к обговариваемой теме?

Re: Жаль что вставная челюсть не отвалилась

Лапшичку на вуха будете клеїти іншим...

Re: Лапшичку на вуха будете клеїти іншим...

С 1991 года начался последний этап развала науки на Украине...

А что им делать, Безробітний?

Re: Читайте чаще Булгакова

Re: Читайте чаще Булгакова

дело даже не в том,

Але ж так не завжди було, і не скрізь...

Re: Але ж так не завжди було, і не скрізь...

Re: дело даже не в том,

Небайдужість

Re: Небайдужість

Dear Torr:

Re: Dear Torr:

Re: Dear Torr:

Dear Torr

Re: Небайдужість

Re: Небайдужість

Re: Небайдужість

Re: Небайдужість

Re: Небайдужість

Re: Небайдужість

Найдете описание...

Re: Безработному

Противоречие...

Живущему по европейским стандартам Безработному

Re: Найдете описание...

Re: Torrу

Re: дело даже не в том,

Re: Читайте чаще Булгакова