Пропозиції академіка В.Кухаря versus ВУА ЗАЄЦН
09/16/2006 | Versus
Академік В. Кухар
ДТ № 47 (371) 1 - 7 Грудня 2001 року
http://www.zn.kiev.ua/nn/show/371/33062/
Можна запропонувати іншу схему підготовки наукових кадрів, ближчу до визнаної за кордоном. Приміром, Україна переходить від двоступінчастої кваліфікації учених — докторів і кандидатів наук — до одноступінчастої: доктор філософії або доктор наук (хімічних, математичних, педагогічних тощо).
Одноступінчаста система кваліфікації науковця та обов’язковість аспірантури, термін якої просто необхідно збільшити до чотирьох років, різко знизить ажіотаж і «потяг» до докторського ступеня у багатьох, м’яко кажучи, мало причетних до науки. Водночас перед справжніми ученими, котрі плідно працюють у своїй галузі науки, відпаде необхідність марнувати неоціненний час на написання нової товстої дисертації та зазнавати додаткових стресів, пов’язаних із її захистом.
versus
„Пропозиції” прийняті на засіданні Координаційної ради Всеукраїнської Асоціації “За європейські цінності в науці” (Протокол № 9 від 13.09.2006 р.)
http://www2.maidanua.org/news/download_thread.php3?bn=maidan_osvita&trs=-1&thread=1158352963
Необхідно запровадити часові рамки для захисту кандидатської дисертації та модифікованої докторської дисертації – габілітація (habilitation). Ввести граничний термін у 5-6 років для навчання в аспірантурі та наукової роботи до захисту дисертації.
ДТ № 47 (371) 1 - 7 Грудня 2001 року
http://www.zn.kiev.ua/nn/show/371/33062/
Можна запропонувати іншу схему підготовки наукових кадрів, ближчу до визнаної за кордоном. Приміром, Україна переходить від двоступінчастої кваліфікації учених — докторів і кандидатів наук — до одноступінчастої: доктор філософії або доктор наук (хімічних, математичних, педагогічних тощо).
Одноступінчаста система кваліфікації науковця та обов’язковість аспірантури, термін якої просто необхідно збільшити до чотирьох років, різко знизить ажіотаж і «потяг» до докторського ступеня у багатьох, м’яко кажучи, мало причетних до науки. Водночас перед справжніми ученими, котрі плідно працюють у своїй галузі науки, відпаде необхідність марнувати неоціненний час на написання нової товстої дисертації та зазнавати додаткових стресів, пов’язаних із її захистом.
versus
„Пропозиції” прийняті на засіданні Координаційної ради Всеукраїнської Асоціації “За європейські цінності в науці” (Протокол № 9 від 13.09.2006 р.)
http://www2.maidanua.org/news/download_thread.php3?bn=maidan_osvita&trs=-1&thread=1158352963
Необхідно запровадити часові рамки для захисту кандидатської дисертації та модифікованої докторської дисертації – габілітація (habilitation). Ввести граничний термін у 5-6 років для навчання в аспірантурі та наукової роботи до захисту дисертації.
Відповіді
2006.09.17 | Iryna_
Хороші в академіка пропозиції....(-)
2006.09.17 | Versus
Re: Хороші в академіка пропозиції....(-)
17-09-2006 15:26, Iryna_> Хороші в академіка пропозиції....(-) (-)
Невже ? А ВУА ЗАЄЦ НАУЦІ мовчить і не коментує. Не подобається дійсно європейська система ?
2006.09.17 | Iryna_
Re: Хороші в академіка пропозиції....(-)
Versus пише:> 17-09-2006 15:26, Iryna_
> > Хороші в академіка пропозиції....(-) (-)
>
> Невже ? А ВУА ЗАЄЦ НАУЦІ мовчить і не коментує. Не подобається дійсно європейська система ?
Ну не можна ж очікувати миттєвої відповіді у вихідні...
А пропозицію пана Кухаря було б непогано доповнити ще систематичним навчанням в тій аспірантурі. За західними стандартами.
2006.09.18 | vazazh
Re: Хороші в академіка пропозиції....(-)
Разница по сути только в одном: оставлять вторую защиту или habilitation или нет. Тут есть и своя специфика, связання с бывшей совковой системой кандидатских и нынешней. С такими публикациями, как у нас Вы на западе кандидатскую не защитите. Так что... Дополним - и 4 публикации не списку ВАК, а по списку ISI. И будет полная гармония.А относительного первого момента - разницы нет. Только его можно дополнить, так как например в Польше. 4 года - аспирантура (с суровыми занятиями и сдачей коллокивиумов + 1 год еще на защиту. А если не сделал - все деньги за аспирантуру верни государству, кот. тебя кормило напрасно.
2006.09.18 | Iryna_
Re: Хороші в академіка пропозиції....(-)
vazazh пише:> Разница по сути только в одном: оставлять вторую защиту или habilitation или нет. Тут есть и своя специфика, связання с бывшей совковой системой кандидатских и нынешней. С такими публикациями, как у нас Вы на западе кандидатскую не защитите. Так что... Дополним - и 4 публикации не списку ВАК, а по списку ISI. И будет полная гармония.
> А относительного первого момента - разницы нет. Только его можно дополнить, так как например в Польше. 4 года - аспирантура (с суровыми занятиями и сдачей коллокивиумов + 1 год еще на защиту. А если не сделал - все деньги за аспирантуру верни государству, кот. тебя кормило напрасно.
Погоджуюсь на 100%
Проблема лише в тому, де взяти стільки наукових керівників, здатних так керувати аспірантами, щоб ті за 5 років зробили 4 реально якісних публікації...
Хочу також зауважити, що серед журналів ISI теж повно 100% мурзилок.
Наші специ швидко розберуться, де за гроші публікують буквально все, і ті, хто матиме доступ до грошей для оплати перекладачів та публікацій, там опублікують що завгодно якою попало англійською...
У тих закордонних списках, які Ви згадуєте, є якесь розрізнення "мурзилок ISI" від "немурзилок" (типу "reputable refereed journals", точно не пам'ятаю формулювання).
2006.09.18 | vazazh
Re: Хороші в академіка пропозиції....(-)
Опа-на! Приехали!Сначала давай нам как в Европе и США только одну диссертацию, а теперь где взять? Если повышать качество и сохранять время, так и повышать его. Т.е. так как положено там. 4-5 публикаций в хороших журналах. В Голландии например, Вы переплетаете копии своих публикаций, пишите общее введение и заключение и вот она - степень. Но и уровень публикаций при этом есть.
Далее. Нет руководителей, то может и не надо столько аспирантов? Тут в одном Институте берут 25 в год. И о какой качественной подготовке может идти речь? Подобное мероприятие позволит и выбрать руководителей, способных по своему уровню обеспечить уровень. И подготовит свежих, способных, с уровнем. И заставит выучить английский аспирантов или желающих в аспирантуру. У нас же часто бегут от армии туда, а не для работы. И продолжают работть еще где-то в фирме. И результат - налицо.
Относительно платных журналов из ISI -их немного. А импакт-фактор обеспечивает среди них отбор. Качественный журнал или нет. Некачественый быстро вылетит из списка. Да и рецензенты там все таки по принципиальней наших.
Относительно оплаты переводчиков, ничего плохого нет. Во-первых аспирант за деньги шефа получит возможность публиковать в хорошем журнале, опять же не зря руководитель за него деньги получает. Во-вторых, я и сегодня советую тем. кто рассказывает, что он не публикуется на западе, потому что не знает языка, - платите переводчику. Или учите язык. Все польза.
2006.09.18 | Iryna_
Re: Хороші в академіка пропозиції....(-)
vazazh пише:> Опа-на! Приехали!
> Сначала давай нам как в Европе и США только одну диссертацию, а теперь где взять? Если повышать качество и сохранять время, так и повышать его. Т.е. так как положено там. 4-5 публикаций в хороших журналах. В Голландии например, Вы переплетаете копии своих публикаций, пишите общее введение и заключение и вот она - степень. Но и уровень публикаций при этом есть.
> Далее. Нет руководителей, то может и не надо столько аспирантов? Тут в одном Институте берут 25 в год. И о какой качественной подготовке может идти речь? Подобное мероприятие позволит и выбрать руководителей, способных по своему уровню обеспечить уровень. И подготовит свежих, способных, с уровнем. И заставит выучить английский аспирантов или желающих в аспирантуру. У нас же часто бегут от армии туда, а не для работы. И продолжают работть еще где-то в фирме. И результат - налицо.
> Относительно платных журналов из ISI -их немного. А импакт-фактор обеспечивает среди них отбор. Качественный журнал или нет. Некачественый быстро вылетит из списка. Да и рецензенты там все таки по принципиальней наших.
> Относительно оплаты переводчиков, ничего плохого нет. Во-первых аспирант за деньги шефа получит возможность публиковать в хорошем журнале, опять же не зря руководитель за него деньги получает. Во-вторых, я и сегодня советую тем. кто рассказывает, что он не публикуется на западе, потому что не знает языка, - платите переводчику. Или учите язык. Все польза.
Я тільки за - і за одну дисертацію, і за вимогу публікуватись в нормальних журналах для захисту. Я просто намагаюсь описати можливі наслідки та запобігти абсолютизації застосування запропонованих критеріїв.
І що робити аспіранту, шеф якого не має грошей на оплату перекладача/публікації?
Щодо середньої якості журналів зі списку ISI - звичайно, вона вища за список ВАК, але з мого досвіду, там повно ніш для слабких статей чи відвертих аферистів. Тому існування такої вимоги саме по собі не призводить до суттєвого покращання якості наукових результатів. У деяких країнах, (в основному таких, що розвиваються) вже існують аналогічні вимоги. Які разом з загальним невисоким рівнем та клановим науковим кліматом призводять до того, що вчені з цих країн мають можливість працювати (і публікуватись у хороших журналах), якщо поштиво ставляться до глав кланів, своїх керівників та осіб, що розподіляють кошти. І дуже слабкі статті з цих країн хороші журнали активно публікують. А ще більше їх туди надсилають. І відповідно до вчених з цих країн ставляться. А сильні вчені що не хочуть поштиво ставитись мусять виїжджати. Мені б дуже не хотілось, щоб наша наука пішла такою ж дорогою.
Я до того, що саме по собі застосування формальних критеріїв не може зруйнувати феодально-кланову систему, що у нас в багатьох галузях є. А може її й посилити.
2006.09.18 | vazazh
Re: Хороші в академіка пропозиції....(-)
1. Могу сразу сказать, что мне трудно оценить, что делается в гуманитарных науках. За исключением археологии, вернее той ее части, что называется археометрия. Там есть платные журналы, но качество публикаций очень высокое. В своей области я не знаю платных журналов с хорошим ИФ.2. Да, есть и в хороших журналах слабые работы и в основном из стран, так называемого 3-его мира. Это определяется качеством рецензий. Некоторые из них учитыаают трудности работы в этих странах и дают добро таким работам. Если редактор не следит за этим (хотя трудно после положительных рецензий выбросить работу) то ИФ журнала снижается и тут не до жиру. Я пишу рецензии не взирая на страну. И должен сказать, что получал несколько раз благодарности от редактора за отрицательные рецензии, так как он считает. что это может только повысить их ИФ.
3. А как иначе, если не иметь критерии одинаковые (конечно для каждой из областей есть ньюансы)? Это как в футболе, считают только голы. а не удары в сторону ворот или угловые.
4. Аспиранту - один совет, учить язык и писать самому. Нормальный шеф - поможет, чем сможет. Ненормальных - надо исключать из оборота.
5. По поводу аферистов. Если помните был такой бум с холодным термоядом. Ну и что достаточно быстро их вычислили и все закончилось.
6. Что такое клан? Это то что мы называем научной школой?
7. И еще раз об ИФ. Он сам конечно не решает уровня публикации. А вот сумма ИФ и ИЦ публикации многое показывает. Бывают и проколы, с тем, то публикация в журнале с очень высоким ИФ плохо цитируется. Вывод - не совсем от профиль журнала выбрал автор, либо статья была не того качества.
8. Что лучше? Дальше рассказывать, что наша наука самая сильная и наши публикации и журналы лучше всех?
9. Конечно одними критериями сыт не будешь. Но стимулирование ими публикаций в таких журналах позволит, -увереннее бороться за гранты, - получить определенную финансовую самостоятельность (за счет грантов), - поднять и понять свой уровень, - как следствие, воспротивиться давлению главы клана.