А нащо це їм потрібно?
09/30/2006 | Щедріненко
Читаю я пана Ольховського та йогооднодумців і дивуюся. Науки української скоро зовсім не буде, а вони хочуть нашу останню надію відібрати: діточок позбавити можливості хоча б наблизитися до цієї науки, щоб потім, коли атеїсти перетворяться на порох а віруючі на янголів, Україна перетворилася на духовну пустелю. Яка їх мета? Гадаю, що ці люди несвідомо виконують завдання влади. Остання бо хоче мати замість Європейського народу дурних рабів та господарювати без перешкод. Отака виходить неприваблива картина, а шкода Ольховського: гарний колись був чолов'яга.
Наші креаціоністи так і не зрозуміли, чим віра відрізняється від науки, як пан Георгій не старався. Додам ще один простий аргументик. Наука висловлює позиції, твердження, які можна верифікувати, зараз, чи згодом. Твердження віри, релігії не можна верифікувати принципово, бо, коли ти розпочинаєш цей процес, ти виходиш за межі релігійного світогляду. Читайте класиків.
Наші креаціоністи так і не зрозуміли, чим віра відрізняється від науки, як пан Георгій не старався. Додам ще один простий аргументик. Наука висловлює позиції, твердження, які можна верифікувати, зараз, чи згодом. Твердження віри, релігії не можна верифікувати принципово, бо, коли ти розпочинаєш цей процес, ти виходиш за межі релігійного світогляду. Читайте класиків.
Відповіді
2006.10.02 | Георгій
Не знаю, причини можуть бути різні...
Щедріненко пише:> Читаю я пана Ольховського та йогооднодумців і дивуюся. Науки української скоро зовсім не буде, а вони хочуть нашу останню надію відібрати: діточок позбавити можливості хоча б наблизитися до цієї науки, щоб потім, коли атеїсти перетворяться на порох а віруючі на янголів, Україна перетворилася на духовну пустелю.
(ГП) Я думаю, тут складніше. Очевидно, проф. Ольховський і д-р Рудий не ототожнюють креаціонізм з релігійним світоглядом. Вони стверджують, що "креаційна гіпотеза" просто більш вірогідна, що вона ближче до "істини," до об"єктивної реальності, в той час як ідеї еволюціоністів нібито не підтверджуються ніякою об"єктивною реальністю. Їх логіка така: ну от будь-хто ПОБАЧИТь у природі роботу вищого інтелекту, тоді як ну хто ж насправді БАЧИВ ту еволюцію? Виходячи з цього постулату, шановні пп. О. і Р. наполягають на тому, що треба змінити текст підручників, зміст природознавчих курсів тощо.
Як я вже писав, при всьому тому, що я абсолютно не поділяю неправильної, з моєї точки зору, точки зору, що еволюцію нібито "ніхто не бачив" (хто правильно її розуміє, той її таки бачить!) - я в принципі не проти ідеї підредагувати підручники. Дійсно, учням і студентам треба дуже добре, грунтовно, вичерпно пояснювати, що собою яквляє науковий метод. Американські підручники роблять це досить непогано. Наприклад, підручник Старра і Таггарта, який я використовую в своїх курсах загальної біології, приділяє розгляду поняття "природа пізнавального процесу в природничих науках" цілих чотирнадцять сторінок великого формату, з ілюстраціями. Ще більше цьому питанню приділяє підручник Кемпбелла, яким я користувався у 2000-2004 рр. Там дуже детально і дуже професійно роз"яснюється, що таке гіпотеза і теорія, і чому НЕ Є задачею природознавства "довести" якусь гіпотезу чи теорію як "правильну" (на чому постійно наполягають креаціоністи). Задачею природознавства, з іншого боку, Є висувати гіпотези (які обов"язково НЕ включають в себе поза-емпіричні, недоступні людській "диссекції" речі типу "Великий Дух," "Вищий Інтелект" тощо, а включають ТІЛьКИ речі, які можна мацати, міряти тощо), і робити на підставі цих гіпотез передбачення (наприклад, якщо в місцевості, де фабрики випускають сірий попіл, метелики-мутанти з сірим кольором крил розмножаться - їм легше сховатися на забрудненій димом корі дерев, - а метелики "дикого типу" з білими крильцями зменшаться в кількості, значить, гіпотеза про роль природного добору в зміні генефонду популяцій правильна). Якщо тестування підтверджує передбачення, гіпотеза залишається робочою, якщо ні - модифікується, а іноді й зовсім відкидається. Це все.
>Яка їх мета? Гадаю, що ці люди несвідомо виконують завдання влади. Остання бо хоче мати замість Європейського народу дурних рабів та господарювати без перешкод. Отака виходить неприваблива картина, а шкода Ольховського: гарний колись був чолов'яга.
(ГП) У США їх зараз дуже багато... Дуейн Гіш, наприклад, був досить плідним біохіміком у 1960-і - 70-і роки, але зараз став кадровим професором так званого "Інституту креаційних досліджень" біля Сан-Дієго і ніякої наукової роботи не робить (вони навіть не мають наукових лабораторій - тільки лекційні аудиторії і пару маленьких чисто демонстраційних лабораторій для студентів). Те саме Бігі, про якого теологи кажуть, що він може й хороший біолог, але не теолог, а біологи кажуть, що він може й хороший теолог, але не біолог. Проте я не хочу кидати каменя в цих людей, тому що ми, природознавці і вчителі природознавчих дисциплін, самі винні. Ми дійсно часто забігаємо вперед, не роз"яснюємо "ази" наукового методу, а натомість одразу стрибаємо в складні дискусії про еволюцію, інтелект, тощо. Та ще й дійсно за СРСР не було свободи слова і друку, тому люди "зголодніли" за цим...
> Наші креаціоністи так і не зрозуміли, чим віра відрізняється від науки, як пан Георгій не старався. Додам ще один простий аргументик. Наука висловлює позиції, твердження, які можна верифікувати, зараз, чи згодом. Твердження віри, релігії не можна верифікувати принципово, бо, коли ти розпочинаєш цей процес, ти виходиш за межі релігійного світогляду. Читайте класиків.
(ГП) Тут можна згодитися і не згодитися... знаєте, віруючі люди часто кажуть, що для них ну просто все, кожний камінчик, кожна бактерія, кожний зелений листочок і кожна комашка просто ВОЛАЮТь про існування Творця. Я можу це зрозуміти. Але з цього не витікає, що треба відмовитися від традиційного шляху природознавства, яке, заради стандартності методу, заради його охорони від волюнтаризму, суб"єктивізму виключає "вищі," "надприродні," недоступні емпіричному досвідові речі з поля розгляду природознавчих дисциплін. Правда, пп. О. і Р. кажуть, що їх "інтелект," який створив все живе, не є "понадприродним," але вони водночас не відповідають на запитання, де цей інтелект знаходиться і чи можна з ним якось взаємодіяти. Тобто, їх об"єкт все-таки "за дужками" природознавчого процесу.