Чергове бла-бла-бла про дослідницькі університети
10/15/2006 | Немаразматик
http://www.zn.kiev.ua/nn/razdel/618/0/
ДОСЛІДНИЦЬКІ УНІВЕРСИТЕТИ: ШАНС ДЛЯ ЄВРОПИ
Михайло ЗГУРОВСЬКИЙ
ректор НТУУ «КПІ», академік НАН України + АКАДЕМІК АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК
Чому б двічі академіку не почати з власного університету? Й з самого себе? Нагадаю, що підписування “загально-філософських” статей до ЗТ не дорівнює власному писанню статей до провідних фахових журналів.
Здається, що в ЗН криза жанру – наступною публікацією буде чергове писання двічі академіка Кременя про національну свідомість. Не пропустить.
ДОСЛІДНИЦЬКІ УНІВЕРСИТЕТИ: ШАНС ДЛЯ ЄВРОПИ
Михайло ЗГУРОВСЬКИЙ
ректор НТУУ «КПІ», академік НАН України + АКАДЕМІК АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК
Чому б двічі академіку не почати з власного університету? Й з самого себе? Нагадаю, що підписування “загально-філософських” статей до ЗТ не дорівнює власному писанню статей до провідних фахових журналів.
Здається, що в ЗН криза жанру – наступною публікацією буде чергове писання двічі академіка Кременя про національну свідомість. Не пропустить.
Відповіді
2006.10.15 | Iryna_
Це не про дослідницькі університети, це про дайте грошей
2006.10.15 | vazazh
Re: Це не про дослідницькі університети, це про дайте грошей
Прочитал п. ректора и могу сказать - есть там одно верное выражение и мысль: - сегодня эти университеты (а особенно КПИ) дают достаточно низкий уровень образования. Т.е. они не справляются со своей основной задачей - готовить кадры. О каких же исследовательских центрах, на их базе может идти речь? А есть ли эта база, для проведения исследовательских работ? Однозначно можно ответить - нет. Как материальной (оборудование), так и человеческой (научных работников). Про КПИ вообще говорить не хочется (ниже плинтуса), а КГУ - 99,9 % работ - уровень мурзилок. Продолжается надувание щек и выпрашивание нового статуса. Как не назовешь "бардак", хоть "массажный салон", он останется "бардаком"2006.10.15 | Сергій Вакуленко
А мірило ж де?
vazazh пише:> Про КПИ вообще говорить не хочется (ниже плинтуса), а КГУ - 99,9 % работ - уровень мурзилок.
Де той рівень вищий?
2006.10.15 | vazazh
Re: А мірило ж де?
Если речь идет о нашей стране - то вынужден констатировать, что в НАНУ. Честно признаюсь, ничего не знаю о гуманитарных, за исключением археологии, где такое же положение.2006.10.15 | Сергій Вакуленко
І що з того випливає?
Цікаво, де студіювали теперішні співробітники НАНУ? Мабуть же все-таки не в Оксфордах чи Сорбонах?Університетська освіта (теперішня) — незадовільна... Нехай так! То маємо її й залишити на цьому рівні? Зачекаємо ще трохи — повимирають останні з компетентних академічних науковців. І що далі? Звідки візьмуться нові компетентні?
2006.10.15 | Wikiped
Вихід є! Але його не буде!!!
Сергій, вихід є!1) З’ясувати who is who в українській освіті та науці за міжнародними стандартами. Тобто потрібна атестація, яку відстоює ВУА ЗЄЦН.
2) Залучати дійсно працюючих науковців для читання спецкурсів та курсів на старших курсах. Тільки їм та науково працюючим викладачам довіряти наукове керівництво курсовими, дипломними та кандидатськими. Кількість таких науково активних в різних установах коливається від 0 до 10 %. Закрити всі установи, де таких активних менш 5 %. Але зберегти активних. Під установами маються структури від лабораторії / відділу чи кафедри та вище.
3) Надавати реальні преференції установам, де таких активно працюючих більш 10%. Зберігати преференції за умови підвищення кожній рік кількості таких активно працюючих на 30%.
4) Залишати після закінчення аспірантури на наукових та викладацьких посадах лише молодих, які довели, що можуть працювати на пристойному, тобто середньому світовому рівні в своїй науковій галузі.
5) Оцінювати менеджерські здібності наукових та освітянських керівників за визнаними світом науковими доробками колективів, якими вони керують.
Це все, що потрібне. Реалізація цього залежить від політичної волі вищих керівників держави. Але цього ніколи не буде і в цьому дійсна трагедія талановитих українців.
2006.10.15 | Сергій Вакуленко
Гаразд! Поговорімо про ідеал
Wikiped пише:> Сергій, вихід є!
>
> 1) З’ясувати who is who в українській освіті та науці за міжнародними стандартами. Тобто потрібна атестація, яку відстоює ВУА ЗЄЦН.
Оті міжнародні стандарти — не панацея.
Скажімо, список ISI містить у категорії "Slavic Literatures" аж сім "узаконених" журналів:
CESKA LITERATURA
Bimonthly
ISSN: 0009-0468
CZECH ACAD SCIENCES, INST CZECH LITERATURE, NA FLORENCI 3, PP 14, PRAGUE 1, CZECH REPUBLIC, 110 15
PRIMERJALNA KNJIZEVNOST
Semiannual
ISSN: 0351-1189
SLOVENE COMPARATIVE LITERATURE ASSOCIATION, ASKERCEVA 2, LJUBLJANA, SLOVENIA, 1000
RUSSIAN LITERATURE
Bimonthly
ISSN: 0304-3479
ELSEVIER SCIENCE BV, PO BOX 211, AMSTERDAM, NETHERLANDS, 1000 AE
RUSSIAN STUDIES IN LITERATURE
Quarterly
ISSN: 1061-1975
M E SHARPE INC, 80 BUSINESS PARK DR, ARMONK, USA, NY, 10504
RUSSKAIA LITERATURA
Quarterly
ISSN: 0131-6095
IZDATELSTVO NAUKA, LENINGRADSKOE OTDELENIE MAKAROVA D4, ST PETERSBURG, RUSSIA
SLAVIC AND EAST EUROPEAN JOURNAL
Quarterly
ISSN: 0037-6752
AMER ASSN TEACHERS SLAVIC EAST EUROPEAN LANGUAGES, UNIV ARIZONA MODERN LANGUAGES BUILDING, TUCSON, USA, AZ, 85287
ZEITSCHRIFT FUR SLAVISCHE PHILOLOGIE
Semiannual
ISSN: 0044-3492
UNIVERSITATSVERLAG C WINTER HEIDELBERG GMBH, POSTFACH 10 61 40, HEIDELBERG, GERMANY, D-69051
http://sunweb.isinet.com/cgi-bin/jrnlst/jlresults.cgi?PC=H&SC=QD
На оцій галузі я трохи розуміюся. То наведена добірка може спричинити бурю емоційних реакцій: від нервового сміху до покручування пальцем біля скроні.
Якщо вона й у решті дисциплін така, то місце їй на смітнику (Це — без перебільшення).
> 2) Залучати дійсно працюючих науковців для читання спецкурсів та курсів на старших курсах. Тільки їм та науково працюючим викладачам довіряти наукове керівництво курсовими, дипломними та кандидатськими. Кількість таких науково активних в різних установах коливається від 0 до 10 %. Закрити всі установи, де таких активних менш 5 %. Але зберегти активних. Під установами маються структури від лабораторії / відділу чи кафедри та вище.
На цьому процесі я теж трохи знаюся. Якщо доручити керувати всіма курсовими дипломними та кандидатськими лише отим 5% "активних", це означатиме, що вся їхня робота зведеться лише до цього.
Натомість лекції читатимуть "неактивні", а про всякі семінарські та практичні заняття я взагалі мовчу. Наслідок передбачити неважко: керувати не буде ким (бо всі студенти будуть сірі, аж страх).
> 3) Надавати реальні преференції установам, де таких активно працюючих більш 10%. Зберігати преференції за умови підвищення кожній рік кількості таких активно працюючих на 30%.
Хто це робитиме?
> 4) Залишати після закінчення аспірантури на наукових та викладацьких посадах лише молодих, які довели, що можуть працювати на пристойному, тобто середньому світовому рівні в своїй науковій галузі.
Чи схочуть залишатися на тих посадах (зважаючи на розмір посадових окладів) молоді, здатні працювати на середньосвітовому рівні?
> 5) Оцінювати менеджерські здібності наукових та освітянських керівників за визнаними світом науковими доробками колективів, якими вони керують.
Щоб було світове визнання, освітянські установи мусять стати водночас і науковими. Якщо вони такими стануть, виникне питання: а навіщо тоді потрібна Академія? Отож, в ідеальному вигляді модус співжиття академічних і освітянських установ мусить змінитися. Инакше занепад чекає й на ті, й на ті.
> Це все, що потрібне. Реалізація цього залежить від політичної волі вищих керівників держави. Але цього ніколи не буде і в цьому дійсна трагедія талановитих українців.
Я не думаю, що все пояснюється тільки браком волі.
2006.10.15 | Versus
Re: Вихід є! Але його не буде!!!
Чергове бла-бла-бла про жахливе майбутнє і трагедію талановитих українців.2006.10.16 | vazazh
Re: Вихід є! Але його не буде!!!
Давайте вернемся к нашим баранам, или как говорится "богу - боговое, а кесарю - кесарево". С чего начиналось - создание исследовательских университетов на базе, так называемых университетов. Так давайте и разделим: исследованием, наукой, пусть занимаются те, кто это должен делать по определению - НАНУ, а университеты пусть выполняют свою основную функцию - подготовку высококвалифицированных кадров, а не научные исследования на низком уровне. Знаете, недавно приходил ко мне коллега, профессор авиационного университета, так вот на него наложили требование - 5 статей в год. В этом и весь бред, у него основная задача не писание этих 5 статей, которые он не в состоянии написать, нет на чем делать работу, остается искать добрых коллег в НАНУ, а готовить кадры!!! Другое дело, привлекать для чтения спецкурсов специалистов из НАНУ, организовать стажировку в НАНУ способных исследователей из числа студентов. Но не устраивать бардак, читать лекции учеными из НАНУ. Многие ли из них - хорошие лекторы по общему курсу? И не валите все в кучу.2006.10.16 | Сергій Вакуленко
Тепер зрозуміло
vazazh пише:> Так давайте и разделим: исследованием, наукой, пусть занимаются те, кто это должен делать по определению - НАНУ, а университеты пусть выполняют свою основную функцию - подготовку высококвалифицированных кадров, а не научные исследования на низком уровне.
Отже, маємо погані університети без належної матеріяльної бази та з некомпетентними викладачами (рівень — нижче від плінтуса) й хочемо залишити все, як є. Але притому сподіваємося на вишкіл висококваліфікованих кадрів. Логічно...
2006.10.16 | igor
Болюча тема і все те ж запитання
Про підготовку фахівців. На сьогодні студент вивчає в семестр 10-13 дисциплін. Типова дисципліна 10-12 лекцій 10-12 практичних занять. Тобто 40-48 аудиторних годин. В плані 150-200 (всього). Десь годин 100 на самостійне вивчення. У студента 3-4 пари в день. Коли і де він тією самостійною роботою буде займатися? Де хоч якось обладнані лабораторії? На практичному занятті 1 викладач на 20-25 студентів. Що він встигне?Живий приклад. Дисципліна економіко-математичне моделювання. Включає курси лінійного програмування, теорії ігор, економетрії, лінійної і нелінійної динаміки, статистичного моделювання. Принаймні. За 11 лекцій і 12 практичних занять? Нехай хтось сам спробує це вивчити
То коли ця дурня закінчиться?
Більше того, це чомусь називають БОЛОНСЬКИМ ПРОЦЕСОМ. Насправді це НІКОЛАЄНКІВСЬКИЙ&КРЕМНЬОВСЬКИЙ МОНівський процес нищення фахової освіти.
Для включення ВНЗ в систему європейського трансферу потрібно
1) Показати ліцензійні документи
2) Показати навчальну програму (англійською)
3) Показати зразки езаменаційних завдань (англійською)
Показати це можна надрукувавши проспект або висвітивши в інтернеті
І ВСЕ!!! Подавайте і отримуйте лейбу.
Хтось вже отримав?!
То може вимоги надважкі. Думаю, що це елементарно.
1) Відсутні стимули цього процесу. 4 рівень акредитації це ясно, національний також, а лейба трансферу? Для чого? Навіщо стимулювати входження в європейський освітній простір, краще про це ла-ла-ла-ла.
2) Показати існуючі навчальні програми просто соромно. Бо це просто суперечить здоровому глузду. Ану пошукайте їх на сайтах ВНЗ! Це ж велике таїнство постсовковських ВНЗ.
Якщо говорити про міжнародний контекст, то за напрямком інформаційних технологій існують міжнародні рекомендації (curricula). Про інші не знаю. Можна ними користуватися? Ага!!! Розігналися! Ви маєте узгодити програму спеціальності у провідному ВНЗ України з даної спеціальності. В тому ж таки КПІ. То невже хтось думає, що там із вами розмовлятимуть фахівці за профілем. Ті що щось хоч колись створили, розробили, відкрили, винайшли. Чиновники панове, чиновники. Із чиновницькою точкою зору. І із відповідним результатом.
Я маю нахабність стверджувати, що в Україні є дуже і дуже здібні діти і молоді люди, студенти. При мінімально розумному до них ставленні за 3-4 років наша країна може явити чудеса високих технологій. Вартість цього мізерна. 150-200 тисяч коштує повне обладнання лабораторії із сучасної мікроелектроніки на 10-12 робочих місць. Це ніщо в порівнянні із євроремонтами університетських корпусів. Плюс 3-6 фахівців, що можуть щось робити руками і головою, а не лише ла-ла-ла. Проте існуюча освітня система ніби змагається в тому, як і здібних студентів і фахівців і викладачів перетворити на сіру масу.
Просте запитання. Хто заважає КПІ обладнати хоч декілька сучасних лабораторій і співпрацювати з провідними компаніями Altera, Xilinx, TI, Simens, Motorola і т.д. за їх університетськими програмами?
Відповідь очевидна. МОН з його совковськими традиціями, доведеними до повного абсурду.
То що робить?
2006.10.16 | Torr
Re: Болюча тема і все те ж запитання
igor пише:> Відповідь очевидна. МОН з його совковськими традиціями, доведеними до повного абсурду.
> То що робить?
Нашкребіть грошей для навчання вашої дитини за кордоном.
2006.10.16 | АВК
КПІ, ректори, "дослідницькі університети" та МОН
1) Боротьба за додаткове фінансування має різні форми.ЗТ і керівництво КПІ намагаються створити нову форму. Яка буде розквітати в тені міфології про сучасні західні університети....
2)Водночас, КПІ має біля 17 % від всього бюджету МОН на фінансування досліджень та розробок. Що заважає стати "дослідницьким"???
3) Мали б ректори бажання - розробили б проекти щодо формування та реалізації ефективної моделі українських "дослідницьких університетів"...
На сьогодні МОН просто неспроможний до будь-якого проектування.
4) Головне питання - як зміна інституційної організації університету вплине на владні ресурси та розподіл влади навколо його діяльності -хто буде контролювати капіталізацію, яку роль будуть грати ректори, МОН, інші міністерства...
2006.10.16 | Меланхолік
Відповідь на запитання "Що заважає стати "дослідницьким?"
Як що?Відсутність критичної кількості викладачів, що працюють на пристойному рівні + квазінауковість ректора двічі академіка.
Але навіть він кращій ніж усі інші ректори всіх наших національних університетів (Скопенка не беремо до уваги – на нього працює весь хімічний факультет КНУ).
Десь до десяти праць Згуровського можна знайти у google та scopus, правда переважно в співавторстві та на теми болонки й загальносистемного базікання. Але у порівнянні з ректором нового національного університету в Тернополі він же справжній науковий титан.
Як вони взагалі, коли можна дізнатися з Інтернету про їхні наукові доробки, точніше про їхню відсутність, насмілюються щось базікати про дослідницькі університети?
Щоб підвищити їхній науковий рейтінг пропоную, щоб Верховна Рада та Секретаріат Президента законодавчо надали Дзеркалу тижня імпакт-індекс 100. Хай це затвердить Генеральна Асамблея ООН. Ось тоді й побалакаємо про дослідницькі університети.
2006.10.16 | Сергій Вакуленко
Дві завваги
igor пише:> Про підготовку фахівців. На сьогодні студент вивчає в семестр 10-13 дисциплін. Типова дисципліна 10-12 лекцій 10-12 практичних занять. Тобто 40-48 аудиторних годин. В плані 150-200 (всього). Десь годин 100 на самостійне вивчення. У студента 3-4 пари в день. Коли і де він тією самостійною роботою буде займатися? Де хоч якось обладнані лабораторії? На практичному занятті 1 викладач на 20-25 студентів. Що він встигне?
> Живий приклад. Дисципліна економіко-математичне моделювання. Включає курси лінійного програмування, теорії ігор, економетрії, лінійної і нелінійної динаміки, статистичного моделювання. Принаймні. За 11 лекцій і 12 практичних занять? Нехай хтось сам спробує це вивчити
> То коли ця дурня закінчиться?
Пристаю на Вашу оцінку. У нас (у філології) — точнісінько те саме. Години на профільні дисципліни щороку скорочуються; натомість квітне всяке "ліве" сміттячко (кременівська "гуманізація освіти" чи як там її пак).
> Більше того, це чомусь називають БОЛОНСЬКИМ ПРОЦЕСОМ. Насправді це НІКОЛАЄНКІВСЬКИЙ&КРЕМНЬОВСЬКИЙ МОНівський процес нищення фахової освіти.
Я взагалі не розумію рації того Болонського процесу. Він начебто покликаний забезпечити студентську мобільність. Але заради чого їхати кудись, якщо скрізь однакові програми й однаковий зміст навчання? Заради туризму? Шляхетна мета...
2006.10.16 | Torr
Re: Дві завваги
Сергій Вакуленко пише:> Я взагалі не розумію рації того Болонського процесу. Він начебто покликаний забезпечити студентську мобільність. Але заради чого їхати кудись, якщо скрізь однакові програми й однаковий зміст навчання? Заради туризму? Шляхетна мета...
Найчастіше exchange students працюють над дипломною (master thesis)і це також виглядає як виробнича практика.
2006.10.17 | Сергій Вакуленко
Re: Дві завваги
Та я вже бачив, як вони "працюють" за «Еразмом». Приїздять, наприклад, із Польщі до Портуґалії без знання мови. Лекції по-портуґальському, але іспити можна складати по-англійському. Цирк на дроті. Якось випадково довелося на заліку попрацювати 10 хв. перекладачем між польською студенткою та портуґальським професором. Залік був успішно складений... Бо хто ж їй того заліку не поставить?Але в Болонському процесі, як я розумію, йдеться не про те, а про уніфікацію програм заради забезпечення сумісності навчального процесу в будь-якій країні Європи з будь-якою иншою.
2006.10.17 | vazazh
Re: Дві завваги
Шер ами Вакуленко,речь идет не о том, чтобы оставить университеты на низком уровне, а о том, чтобы прекратить дурное разлагольствование о исследовательских центрах на их базе. Основное задание преподов в них, готовить кадры на высоком уровне, и за уровень подготовки надо спрашивать, а не за количество написанных статей. Извините, но при своей нагрузке в НАНУ, просто отказываюсь от чтения лекций, у меня нет времени на их подготовку. Так и хорошего препода, у него просто не может быть свободного времени на серьезные занятия исследованиями. Еще раз оговорюсь, я ничего не говорю о гуманитариях, а только о тех. специальностях. Готовить специлистов с экспериментом себя в универе? А не проще ли это делать на базе той же НАНУ? Знаете, в Кракове, Ягеллонка и Политехника (хотя база там нескравненно лучше чем наш КПИ и КГУ), прикрепляют, своих хороших студентов к институтам ПАН. И те не отказываются. Польза обоюдная.
2006.10.17 | Torr
to vazazh
vazazh пише:> Шер ами Вакуленко,
> речь идет не о том, чтобы оставить университеты на низком уровне, а о том, чтобы прекратить дурное разлагольствование о исследовательских центрах на их базе. Основное задание преподов в них, готовить кадры на высоком уровне, и за уровень подготовки надо спрашивать, а не за количество написанных статей. Извините, но при своей нагрузке в НАНУ, просто отказываюсь от чтения лекций, у меня нет времени на их подготовку. Так и хорошего препода, у него просто не может быть свободного времени на серьезные занятия исследованиями. Еще раз оговорюсь, я ничего не говорю о гуманитариях, а только о тех. специальностях. Готовить специлистов с экспериментом себя в универе? А не проще ли это делать на базе той же НАНУ? Знаете, в Кракове, Ягеллонка и Политехника (хотя база там нескравненно лучше чем наш КПИ и КГУ), прикрепляют, своих хороших студентов к институтам ПАН. И те не отказываются. Польза обоюдная.
>>К чести Европы, она приняла вызов и уже в начале ХХІ века предложила новую стратегию развития. Ее суть сводится к повышению конкурентоспособности европейского рынка товаров и услуг, существенного увеличения количества интеллектуально наполненных рабочих мест за счет гармонизированного развития трех вершин так называемого «треугольника знаний», а именно — образования, исследований и инноваций.>>
О мудрый vazazh, ну а где третья вершина в вашем «треугольнике знаний»?
2006.10.17 | Георгій
Це правда
vazazh пише:> речь идет не о том, чтобы оставить университеты на низком уровне, а о том, чтобы прекратить дурное разлагольствование о исследовательских центрах на их базе. Основное задание преподов в них, готовить кадры на высоком уровне, и за уровень подготовки надо спрашивать, а не за количество написанных статей. Извините, но при своей нагрузке в НАНУ, просто отказываюсь от чтения лекций, у меня нет времени на их подготовку. Так и хорошего препода, у него просто не может быть свободного времени на серьезные занятия исследованиями. Еще раз оговорюсь, я ничего не говорю о гуманитариях, а только о тех. специальностях.
(ГП) Це все так. Я зараз як раз такий "препод," біолог, який дійсно має дуже обмежені можливості для дослідницької роботи. Моє лекційне навантаження - 8 лекцій на тиждень, плюс лабораторне - 7 годин лабораторних занять (три секції, з них одна за окремою програмою). Ніяких поімічників я не маю - сам читаю всі лекції, сам пишу всі екзамени і контрольні роботи, сам їх перевіряю, сам читаю і правлю студентські реферати, тощо. В лабораторії в мене формально є одна дівчинка-помічниця (студентка-першокурсниця), але вона виконує головним чином суто препаративну роботу (миє посуд, прибирає, і це власне все); щось хоч трохи складніше, як-от зробити якесь селективне середовище або підготувати лабораторію для якоїсь цікавої демонстрації - це вже я. Плюс засідання кафедри і також засідання одного університетського комітету, де я член. Плюс зустрічі зі студентами для формування їх індивідуального розкладу ("адвайзінг"). Яка там ще дослідницька робота?
Правда, в моєму університеті критерії наукової продуктивності викладачів досить низькі. Якщо викладач друкує одну статтю на 2-3 роки, це вже вважається добре. "Начальство" вимагає тільки, щоби обов"язково велася якась робота з участю студентів, хай і не особливо складна чи інноваційна. Коли студент під моїм керівництвом просто ставить на протязі семестру якісь досліди і потім робить доповідь на студентській конференції, мені це вже зараховується як плюс.
>Готовить специлистов с экспериментом себя в универе? А не проще ли это делать на базе той же НАНУ? Знаете, в Кракове, Ягеллонка и Политехника (хотя база там нескравненно лучше чем наш КПИ и КГУ), прикрепляют, своих хороших студентов к институтам ПАН. И те не отказываются. Польза обоюдная.
(ГП) У США це теж роблять.
2006.10.17 | Сергій Вакуленко
Re: Дві завваги
vazazh пише:> Шер ами Вакуленко,
А можна без амікошонства?
> речь идет не о том, чтобы оставить университеты на низком уровне, а о том, чтобы прекратить дурное разлагольствование о исследовательских центрах на их базе.
А як іще можна підняти їхній півень? Можете щось запропонувати?
> Основное задание преподов в них, готовить кадры на высоком уровне, и за уровень подготовки надо спрашивать, а не за количество написанных статей.
Якщо перефразувати все, сказане Вами дотепер, виходить: "Основне завдання кадрів низького рівня — готувати кадри високого рівня".
> Извините, но при своей нагрузке в НАНУ, просто отказываюсь от чтения лекций, у меня нет времени на их подготовку. Так и хорошего препода, у него просто не может быть свободного времени на серьезные занятия исследованиями.
Оцей "хороший" — що воно за проява? Це той, що трохи вищий від плінтуса?
> Еще раз оговорюсь, я ничего не говорю о гуманитариях, а только о тех. специальностях. Готовить специлистов с экспериментом себя в универе? А не проще ли это делать на базе той же НАНУ? Знаете, в Кракове, Ягеллонка и Политехника (хотя база там нескравненно лучше чем наш КПИ и КГУ), прикрепляют, своих хороших студентов к институтам ПАН.
А що роблять у тих відсталих країнах, де немає ПАН, РАН, НАНУ абощо?
2006.10.17 | igor
Спроба запропонувати конструктив
Отже нищення фахової освіти відбувається не лише за технічними спеціальностями. Я розумію причину цього процесу. Якщо віддати цей процес на відкуп чиновникам то вони мають обов'зково його звести до рівня власного розуміння. Щоб як у школі. Могли прийти на будь-яке заняття і їм було все зрозуміло. Для контролю. Бо не раз переконувався, як дратує чиновника те чого він не розуміє. Проклята ідея тотального контролю і універсальності.При сьогоднішньому стані речей я відверто кажу студентам, що не в змозі їх навчити в рамках навчальної дисципліни. Лише поверхово ознайомити. І рекомендую плюнути на оцінки і вчитися тому, що необхідне в професійній діяльності. Інакше залишаться без роботи.
ПРОПОНУЮ ШАНОВНОМУ ТОВАРИСТВУ ЗВЕРНУТИСЯ ДО МОН, можливо до парламентаріїв із абсолютно чікими запитаннями і пропозиціями стосовно професійної освіти.
ПРОПОНУЮ ДВА ОСНОВНІ ОБЄКТИ обговорення. Це навчальні плани і акредитаційні вимоги.
Стосовно навчальних планів.
1)Вивчення не більше 4-5 дисциплін в семестрі (відповідне скорочення необгрунтовано роздутого переліку дисциплін).
2)Аудиторний обсяг фахових дисциплін не менше 50-80 годин.
3)Гуманітарний блок не більше 1/5 від фахового.
4)Переведення гуманітарного блоку (для нефахівців) із теоретичної площини в практичну (культурологія - відвідування театру, участь в самодіяльності, політологія - участь у виборчому процесі, роботі громадських організацій і т.д.).
5)Обмеження групи для практичних і семінарських занять чисельністю до 12 чоловік.
6)Відновлення викладацької школи ПРОФЕСОР-ВИКЛАДАЧ-АСИСТЕНТ. В тому сенсі, що вони одночасно, кожен на своєму рівні, навчають одній дисципліні.
7)Відновлення інституту допоміжного персоналу: інженерів і лаборантів, для організації і проведення занять у спеціалізованих лабораторіях.
Я усвідомлюю, що ні я особисто, ні цей форум не в змозі підняти це питання на належний організаційний рівень і довести до критичного рівня. Не думаю, що це зможе зробити й ГО ЗА Європейські цінності. Проте можливо можна достукатися до Академічної чесноти, до ректорів-ініціаторів цієї справи. Попри всю критику ректорів слід визнати усвідомлення дуже серйозних проблем української освіти ректорами Львівської політехніки, Вінницького техуніверситету, Могилянки і навіть КПІ. Погодьтеся, що їх рівень є незрівняним із рівнем Кременя чи Ніколаєнка. Але враження таке, що вони не можуть знайти опору для вирішення проблем, а обговорювана стаття нагадує прощальний лист.
Якщо це викличе хоч якийсь інтерес і має якийсь конструктив то я готовий викласти більш обширні матеріали з акредитації та навчальних планів для обговорення і формулювання пропозицій.
2006.10.17 | Сергій Вакуленко
Re: Спроба запропонувати конструктив
igor пише:> 4)Переведення гуманітарного блоку (для нефахівців) із теоретичної площини в практичну (культурологія - відвідування театру, участь в самодіяльності, політологія - участь у виборчому процесі, роботі громадських організацій і т.д.).
Мені здається, що це все взагалі мусить бути винесене за дужки вищої освіти. Чого в середній школі навчили, того й досить. Тим більше, що всі ті "науки" й дотепер читають колишні істирики КПСС абощо.
2006.10.17 | igor
Приємно це чути від фахівця з гуманітарних наук
Здається це продовження спроб отримати щось всебічно потроху освічене, широкопрофільне, що про все щось чуло, але нічого не вміє.З освітнього процесу начисто викинута фізіологія людини і фізіологія розумової праці. Бо якщо розглядати людину, як систему, що зберігає і передає інформацію то всі дослідні дані доводять, що в такі терміни не можна цій системі передати таку величезну кількість інформації. Вона просто губиться, залишаються фрагменти, обривки. І формується стійке відношення до навчальної інформації, як до зовнішнього шуму. Це все одно, що швидко крутити відеокамерою навколо себе, намагаючись записати як мога більше облич і сцен.
Зі шкіл приходять все менш і менш грамотні абутурієнти. Провів експеримент. Студенти 3-й курс (30 чоловік), економісти, заочники. 2/3 не знають, що 2 у -1 степені дорінює 1/2! Але вони успішно здали курс вищої математики, вчилися в школі, здали вступні іспити. Як я їх можу навчити чомусь, якщо дисципліна потребує хоч мінімум математики. Так само нульові знання із теорії ймовірностей, статистики.
Це не означає, що їх не можна навчити. Якщо поставити таку задачу і виділити необхідні ресурси. Якщо навчати необхідному. Бо якщо це непотрібно то для чого цьому вчити.
Все гірша й гірша грамотність. І з української і з російської мов. Покоління, що закінчувало 4-8 класів, більш грамотне ніж те що закінчує 11.
Не знаю чи хтось звернув увагу на останній президентський піар із дитячими листами. Так дописувач, якого відмітили і запросили, елементарно не вмів читати. Не те щоб зовсім, але із великим трудом. Майже по-складах.
2006.10.17 | Георгій
У США точно те саме
igor пише:>із шкіл приходять все менш і менш грамотні абутурієнти. Провів експеримент. Студенти 3-й курс (30 чоловік), економісти, заочники. 2/3 не знають, що 2 у -1 степені дорінює 1/2! Але вони успішно здали курс вищої математики, вчилися в школі, здали вступні іспити. Як я їх можу навчити чомусь, якщо дисципліна потребує хоч мінімум математики. Так само нульові знання із теорії ймовірностей, статистики.
(ГП) Я бачу точно те саме в моєму маленькому провінційному американському університеті (Університет для жінок штату Місісіпі - назва суто історична, насправді він і для чоловіків теж). Тільки-що провів лабораторне заняття з мікробіології. Серед студентів є "фрешмени" (першокурсники), але є і студенти другого, і третього року навчання. Тема була "серійні розведення," там треба рахувати. ВСІ без виключення ДУЖЕ погано рахують. Наприклад, ніхто з групи, в якій 15 студентів, не міг відповісти на питання, скільки буде десять у мінус шостому ступені розділити на десять! А вони ж всі нібито здавали заліки і екзамени з алгебри і навіть з якихось там елементів вищої математики ("калькулюсу"). Так що не переживайте, пане Ігорю. Це "ми" ("Гамерика") вас, українських викладачів, вчимо уму-розуму, ведемо до світлого майбутнього...
> Це не означає, що їх не можна навчити. Якщо поставити таку задачу і виділити необхідні ресурси. Якщо навчати необхідному. Бо якщо це непотрібно то для чого цьому вчити.
(ГП) Так. Але ж для такої величезної частки студентів дійсно НІЧОГО не потрібно. Вони будуть гвинтиками-роботами в різних фірмах, де їх за пару днів навчать, на які кнопки в комп"ютері тицяти, щоб бос був задоволений. І все. Хіба потрібні для цього алгебра, від"ємні ступені, логарифми, статистика, імовірності?
> Все гірша й гірша грамотність. І з української і з російської мов. Покоління, що закінчувало 4-8 класів, більш грамотне ніж те що закінчує 11.
(ГП) Більшість моїх американських студентів дуже погано володіє стадартною літературною американо-англійською мовою. Користуються здебільшого сленгом, типу "yo, whazzup, man, that Dr. X, he, like, gave me an F, ya know, doc, like, bitch!." Пишуть жахливо - дуже часто не здатні написати хоча б одного закінченого речення з підметом і присудком. В екзаменах постійно трапляються "речення" типу "ATP suppose to be synthesize in mitochondria."
> Не знаю чи хтось звернув увагу на останній президентський піар із дитячими листами. Так дописувач, якого відмітили і запросили, елементарно не вмів читати. Не те щоб зовсім, але із великим трудом. Майже по-складах.
(ГП) Я один раз спіймав одну свою студентку на цьому. Вона прийшла жалітися, що стільки часу проводить за підручником, і все рівно має погані оцінки. Я попросив її прочитати один параграф, не дуже довгий, десь 5-6 речень. Вона витратила на це читання більше п"яти хвилин. Справжня функціональна неграмотність (дислексія). А вона ж здала якість там стандартизовані вступні тести, де хтось тестував її навички читання.
2006.10.18 | Сергій Вакуленко
Приємність невелика
Було б приємніше, якби ні ми, ні ви не мали підстав нарікати на однакову біду...2006.10.19 | vazazh
Re: Torrу
В ответ о третьем угле треугольника. Как раз два дня с 18.30 до 23.30 был занят тем, что как эксперт присутствовал на презентации инновационных проектов (конкурс организовал журнал "Эксперт Украины"), третьем - финальном туре. И есть ряд очень красивых и интересных. Они кстати сейчас все должны быть представлены на выставке "Металл-2006" в Экспо-плазе, с 19 до 21 октября. Так что при наличии желания можно ознакомиться.2006.10.19 | igor
Cумно щось на форумах :)
зайшов на Академічну спільноту, а там взагалі мертво. Останні дописи за 2005 рікХоч Вакарчук піснею порадував, качайте, хоч може це і не в тему
http://oe-funs.com/veschasi.mp3
(C) Океан Ельзи - Веселі, брате, часи настали
======================================
(муз.,слова Святослав Вакарчук)
Веселі, брате, часи настали
Нове майбутнє дарує день!
Чому ж на небі так мало сонця стало,
Чому я далі пишу сумних пісень?
Веселі, брате, часи настали
Ми наближаємось до мети!
Чому ж тоді я шукаю іншу стежку
Чому я далі з ними не хочу йти?
Веселі, брате, часи настали
На грудях світить нам слави знак!
Нам очі ніжно закрили, губи медом змастили,
Душу кинули просто так…
Душа прокинулась, та й питає
Сама у себе – чому одна?
Немає в кого спитати - золото замість тата
Замість мами - глуха стіна.
І тихо, тихо навколо стало…
Кудись поділися голоси…
Часи веселі настали, нас лишилось так мало,
Ну їх, брате, такі часи!
Та нам з тобою своє робити,
Відкрити очі і далі йти!
І зуби сильно стиснувши, маму ніжно любити
ХТО Ж ТОДІ, ЯК НЕ МИ, БРАТИ?!! ************