Сергій Багряний
11/17/2006 | Пані
(З пошти Майдану. Подивіться, хто в темі, і якщо хороша - поставимо в статті. Я нічог ов цьому не роузмію. - Пані)
Будемо вчитися „по-болонськи”. Чи „по-болванськи”?
Сергій Багряний
„Розквіт чи деградація – що саме чекає на нашу освіту і науку?” ось на яке питання нам слід вже зараз дати чітку відповідь, зваживши всі „за” і „проти” вступу України до так званої Болонської співдружності.
19 травня 2005 року у норвезькому місті Берген на Конференції міністрів країн Європи Україна приєдналася до „Болонського процесу”, зобов'язавшись внести відповідні зміни у національну систему освіти та приєднатися до роботи над визначенням пріоритетів у процесі створення єдиного європейського простору вищої освіти до 2010 року. Але чи до кінця наші чільники від Міносвіти зрозуміли саму сутність цього процесу, чи усвідомлювали наслідки його впровадження на українському грунті?
Для того, щоб вірно означити роль „Болонського процесу” в подальшому розвиткові вітчизняної освіти та науки, треба розібратися в самій його сутності, розглянути позитивні й негативні його сторони.
Отож, в сфері науки цей „процес” прагне до створення єдиного європейського наукового простору, опрацювання системи порівняння наукових ступенів і вчених звань та методики їх присудження, в сфері освіти - єдиного освітнього простору, опрацювання єдиної системи залікових одиниць, перехід на двохступеневу систему освітньо-кваліфікаційних рівнів: бакалавр і магістр. В основу „Болонського процесу” покладено принцип уніфікації системи надання освітніх послуг для всіх країн-членів, що приєдналися до нього. Загалом він передбачає радикальне реформування національних систем і навчальних програм університетської освіти в країнах Європи, які приєдналися до Болонської декларації. В основу уніфікації „по-болонські” покладено Європейську кредитно-трансферну систему ( European Credit Transfer System ). Кредитна трансферна система - це умовна одиниця виміру навчального навантаження і оцінки його засвоєння студентом. Кажучи простими словами, це рейтингова система вимірювання рівня знань студента, в основу якої покладено специфічну шкалу оцінювання. Остання вимірюється однією сотнею балів (ого, сто балів від Ніколаєнка! Це вам навіть не 12 балів від Василя Кременя!)*. З цих ста балів на іспит виноситься лише 20. Як показує практика в українських вузах, зокрема в КНУ імені Шевченка, навіть 60 балів за семестр набрати проблематично, адже доповідь оцінюється в 3 бали (максимум у 5 балів), а доповнення – в один бал. Щоб набрати максимальну кількість балів, студентові необхідно бути присутнім на всіх без винятку семінарах, за цей час 5 разів виступити „з трибуни”, решту семінарів робити мінімум по 5 доповнень. І то це вийде лише близька 80 балів. Щодо „автомату”, то про нього годі й думати. Ситуація може ускладнитися тим, що деякі викладачі за відсутність на семінарі можуть мінусувати до 5 балів, як це відбувається на філософському факультеті вже згадуваного КНУ. За таких обставин навіть з урахуванням 20 екзаменаційних балів у відмінники ти нізащо не вийдеш. Крім вищенаведених „благ”, „БС” вимагає введення модульної системи навчання (модульна система навчання основана на структуруванні навчальних програм на модулях - фрагментах навчального матеріалу, логічно пов'язаних в одній навчальній дисципліні). На практиці це означає, що замість двох семестрів тепер введуть три. А це ж ще одна додаткова сесія. За наявності кредитної системи оцінювання, яка вимагає „вкластися у ліміт”, студентам ні на що інше, окрім навчання не вистачить часу. Врахуйте, що окрім семінарів з’явиться ще й великий обсяг матеріалу для самостійного опрацювання, при цьому курсову (бакалаврську, магістерську) роботу теж ніхто не відміняв.
Об'єм кредитів щороку складає 60 залікових одиниць, що відповідає 1600 навчальним годинам впродовж 1 академічного року (40 тижнів). Нескладний розрахунок показує, що 1 кредит відповідає 24-30 академічним годинам, тривалість тижня становить 1,5 кредиту, тобто 4-5 академічних годин на добу при шестиденному і 5-6 - при п'ятиденному тижні. В переважній більшості вітчизняних ВНЗ тиждень складається з 5 робочих днів, на кожен з яких припадає по 4 академічні години. Тепер, очевидно, буде мінімум 5. Ось що на вас чекає, панове студенти, за кредитно-модульної системи навчання.
Наступний негатив полягає в тому, що за теперішньої необхідності вивчення переважно тих дисциплін, що їх вивчають і по всій Європі, зменшиться кількість годин, а то й взагалі зникнуть цілі спеціальні курси з української історії, філософії, релігієзнавства і т.д. А це в свою чергу не сприятиме вихованню свідомих громадян, патріотів України, не сприятиме поповненню окремих галузей економіки, соціальної сфери, освіти й надана „Болонською системою” („БС”) можливість випускникам національних вищих навчальних закладів отримувати диплом, окрім національного, єдиного європейського зразка із додатками, що дає можливість працевлаштування на європейському ринку праці. Ясно, що за таких обставин значна частина випускників українських ВНЗ, не вірячи в перспективи нормального працевлаштування на Батьківщині, хлине за кордон. Так ми потроху втрачатимемо найкращі уми Нації. До речі, в цьому контексті треба зробити ще одне зауваження. Згідно декларації, приєднання до Болонської конвенції розширить можливості національних вищих навчальних закладів у поповненні власних бюджетів за рахунок збільшення кількості вступу до ВНЗ студентів із європейських та інших зарубіжних країн. По суті, це безсумнівний позитив „БС”. Але тверезо оцінивши ситуацію, слід зазначити, що студенти з заможних країн Європи навряд чи поїдуть до України, навіть до Києва (про Львів чи Донецьк взагалі промовчу). Як говориться, „іх і там нєплохо кормят”. Натомість в Україну хлине навала студентів з країн „третього світу”. Що в свою чергу несе небезпеку Україні стати новою ареною для міжрасових та міжетнічних конфліктів.
Ще один негатив, що на перший погляд видається безсумнівним позитивом, це надання університетам реальної автономії. В нашій країні з цього нічого доброго не вийде. Згадайте КНУ імені Шевченка, який наразі має реальну автономію і підпорядковується тільки Президентові України. Ну і що з того? За рівнем корупції він поза конкуренцією. А тепер уявіть, що, наприклад, Гірнича академія в Дніпропетровську отримає таку ж автономію, що зникне жорстка підзвітність Міністерству освіти. Що на неї чекає? Правильно, зріст рівня хабарництва і неприхованої корупції. І так може статися будь де, адже в наших чиновників, в тому числі й від освіти, корупція у крові. Якщо тепер і присудження наукових ступенів і вчених звань стане прерогативою національних університетів, що наразі дозволяє „БС”, то можна буде уявити, скільки „липових” вчених „наплодять” наші ВНЗ.
Крім всього цього, уніфікація освіти, запропонована Болонською декларацією може негативно відпитися на найкращих традиціях національної освіти та науки. Усвідомлюючи реальність такої небезпеки, деякі Європейські ВНЗ, славні своїми традиціями, сформованими протягом століть, як, наприклад, Кембридж, Паризький інститут політичних наук відмовилися брати участь в Болонському процесі.
Україні, щоб зберегти свої кращі традиції в науці та освіті, залишити в країні найкращі вітчизняні кадри, до процесу треба долучатися поступово, а не сторчголов „болонізуватися” лише задля того аби „болонізуватися”. М. Згуровськогий, ректор НТУУ КПІ, справедливо зазначив, що „для того, щоб стати повноправним членом Болонської співдружності, Україні треба буде піти на суттєві перетворення в системі вищої освіти і науки. Найважливіше при цьому провести ґрунтовний порівняльний аналіз вітчизняної системи науки й освіти з європейською (за болонською моделлю) і за результатами цього аналізу визначити, що потрібно буде змінити в нашій системі, і започаткувати відповідні реформи”. Аби ж тільки ці реформи не завдали шкоди освітньому процесу в нашій країні, в іншому випадку нам треба буде вчасно відмовитися від тих положень, які пропонує „Болонська система” – ця вигадка європейських лібералів.
* Василь Кремень запам’ятався як міністр науки та освіти, що ввів 12-и бальну шкалу оцінювання у школах. Станіслав Ніколаєнко, схоже, увійде в історію як міністр, що ввів стобальну оціночну систему у вищих навчальних закладах України.
Будемо вчитися „по-болонськи”. Чи „по-болванськи”?
Сергій Багряний
„Розквіт чи деградація – що саме чекає на нашу освіту і науку?” ось на яке питання нам слід вже зараз дати чітку відповідь, зваживши всі „за” і „проти” вступу України до так званої Болонської співдружності.
19 травня 2005 року у норвезькому місті Берген на Конференції міністрів країн Європи Україна приєдналася до „Болонського процесу”, зобов'язавшись внести відповідні зміни у національну систему освіти та приєднатися до роботи над визначенням пріоритетів у процесі створення єдиного європейського простору вищої освіти до 2010 року. Але чи до кінця наші чільники від Міносвіти зрозуміли саму сутність цього процесу, чи усвідомлювали наслідки його впровадження на українському грунті?
Для того, щоб вірно означити роль „Болонського процесу” в подальшому розвиткові вітчизняної освіти та науки, треба розібратися в самій його сутності, розглянути позитивні й негативні його сторони.
Отож, в сфері науки цей „процес” прагне до створення єдиного європейського наукового простору, опрацювання системи порівняння наукових ступенів і вчених звань та методики їх присудження, в сфері освіти - єдиного освітнього простору, опрацювання єдиної системи залікових одиниць, перехід на двохступеневу систему освітньо-кваліфікаційних рівнів: бакалавр і магістр. В основу „Болонського процесу” покладено принцип уніфікації системи надання освітніх послуг для всіх країн-членів, що приєдналися до нього. Загалом він передбачає радикальне реформування національних систем і навчальних програм університетської освіти в країнах Європи, які приєдналися до Болонської декларації. В основу уніфікації „по-болонські” покладено Європейську кредитно-трансферну систему ( European Credit Transfer System ). Кредитна трансферна система - це умовна одиниця виміру навчального навантаження і оцінки його засвоєння студентом. Кажучи простими словами, це рейтингова система вимірювання рівня знань студента, в основу якої покладено специфічну шкалу оцінювання. Остання вимірюється однією сотнею балів (ого, сто балів від Ніколаєнка! Це вам навіть не 12 балів від Василя Кременя!)*. З цих ста балів на іспит виноситься лише 20. Як показує практика в українських вузах, зокрема в КНУ імені Шевченка, навіть 60 балів за семестр набрати проблематично, адже доповідь оцінюється в 3 бали (максимум у 5 балів), а доповнення – в один бал. Щоб набрати максимальну кількість балів, студентові необхідно бути присутнім на всіх без винятку семінарах, за цей час 5 разів виступити „з трибуни”, решту семінарів робити мінімум по 5 доповнень. І то це вийде лише близька 80 балів. Щодо „автомату”, то про нього годі й думати. Ситуація може ускладнитися тим, що деякі викладачі за відсутність на семінарі можуть мінусувати до 5 балів, як це відбувається на філософському факультеті вже згадуваного КНУ. За таких обставин навіть з урахуванням 20 екзаменаційних балів у відмінники ти нізащо не вийдеш. Крім вищенаведених „благ”, „БС” вимагає введення модульної системи навчання (модульна система навчання основана на структуруванні навчальних програм на модулях - фрагментах навчального матеріалу, логічно пов'язаних в одній навчальній дисципліні). На практиці це означає, що замість двох семестрів тепер введуть три. А це ж ще одна додаткова сесія. За наявності кредитної системи оцінювання, яка вимагає „вкластися у ліміт”, студентам ні на що інше, окрім навчання не вистачить часу. Врахуйте, що окрім семінарів з’явиться ще й великий обсяг матеріалу для самостійного опрацювання, при цьому курсову (бакалаврську, магістерську) роботу теж ніхто не відміняв.
Об'єм кредитів щороку складає 60 залікових одиниць, що відповідає 1600 навчальним годинам впродовж 1 академічного року (40 тижнів). Нескладний розрахунок показує, що 1 кредит відповідає 24-30 академічним годинам, тривалість тижня становить 1,5 кредиту, тобто 4-5 академічних годин на добу при шестиденному і 5-6 - при п'ятиденному тижні. В переважній більшості вітчизняних ВНЗ тиждень складається з 5 робочих днів, на кожен з яких припадає по 4 академічні години. Тепер, очевидно, буде мінімум 5. Ось що на вас чекає, панове студенти, за кредитно-модульної системи навчання.
Наступний негатив полягає в тому, що за теперішньої необхідності вивчення переважно тих дисциплін, що їх вивчають і по всій Європі, зменшиться кількість годин, а то й взагалі зникнуть цілі спеціальні курси з української історії, філософії, релігієзнавства і т.д. А це в свою чергу не сприятиме вихованню свідомих громадян, патріотів України, не сприятиме поповненню окремих галузей економіки, соціальної сфери, освіти й надана „Болонською системою” („БС”) можливість випускникам національних вищих навчальних закладів отримувати диплом, окрім національного, єдиного європейського зразка із додатками, що дає можливість працевлаштування на європейському ринку праці. Ясно, що за таких обставин значна частина випускників українських ВНЗ, не вірячи в перспективи нормального працевлаштування на Батьківщині, хлине за кордон. Так ми потроху втрачатимемо найкращі уми Нації. До речі, в цьому контексті треба зробити ще одне зауваження. Згідно декларації, приєднання до Болонської конвенції розширить можливості національних вищих навчальних закладів у поповненні власних бюджетів за рахунок збільшення кількості вступу до ВНЗ студентів із європейських та інших зарубіжних країн. По суті, це безсумнівний позитив „БС”. Але тверезо оцінивши ситуацію, слід зазначити, що студенти з заможних країн Європи навряд чи поїдуть до України, навіть до Києва (про Львів чи Донецьк взагалі промовчу). Як говориться, „іх і там нєплохо кормят”. Натомість в Україну хлине навала студентів з країн „третього світу”. Що в свою чергу несе небезпеку Україні стати новою ареною для міжрасових та міжетнічних конфліктів.
Ще один негатив, що на перший погляд видається безсумнівним позитивом, це надання університетам реальної автономії. В нашій країні з цього нічого доброго не вийде. Згадайте КНУ імені Шевченка, який наразі має реальну автономію і підпорядковується тільки Президентові України. Ну і що з того? За рівнем корупції він поза конкуренцією. А тепер уявіть, що, наприклад, Гірнича академія в Дніпропетровську отримає таку ж автономію, що зникне жорстка підзвітність Міністерству освіти. Що на неї чекає? Правильно, зріст рівня хабарництва і неприхованої корупції. І так може статися будь де, адже в наших чиновників, в тому числі й від освіти, корупція у крові. Якщо тепер і присудження наукових ступенів і вчених звань стане прерогативою національних університетів, що наразі дозволяє „БС”, то можна буде уявити, скільки „липових” вчених „наплодять” наші ВНЗ.
Крім всього цього, уніфікація освіти, запропонована Болонською декларацією може негативно відпитися на найкращих традиціях національної освіти та науки. Усвідомлюючи реальність такої небезпеки, деякі Європейські ВНЗ, славні своїми традиціями, сформованими протягом століть, як, наприклад, Кембридж, Паризький інститут політичних наук відмовилися брати участь в Болонському процесі.
Україні, щоб зберегти свої кращі традиції в науці та освіті, залишити в країні найкращі вітчизняні кадри, до процесу треба долучатися поступово, а не сторчголов „болонізуватися” лише задля того аби „болонізуватися”. М. Згуровськогий, ректор НТУУ КПІ, справедливо зазначив, що „для того, щоб стати повноправним членом Болонської співдружності, Україні треба буде піти на суттєві перетворення в системі вищої освіти і науки. Найважливіше при цьому провести ґрунтовний порівняльний аналіз вітчизняної системи науки й освіти з європейською (за болонською моделлю) і за результатами цього аналізу визначити, що потрібно буде змінити в нашій системі, і започаткувати відповідні реформи”. Аби ж тільки ці реформи не завдали шкоди освітньому процесу в нашій країні, в іншому випадку нам треба буде вчасно відмовитися від тих положень, які пропонує „Болонська система” – ця вигадка європейських лібералів.
* Василь Кремень запам’ятався як міністр науки та освіти, що ввів 12-и бальну шкалу оцінювання у школах. Станіслав Ніколаєнко, схоже, увійде в історію як міністр, що ввів стобальну оціночну систему у вищих навчальних закладах України.
Відповіді
2006.11.18 | Roman
таке ставити на Майдан не личить.
Пані пише:> (З пошти Майдану. Подивіться, хто в темі, і якщо хороша - поставимо в статті. Я нічог ов цьому не роузмію. - Пані)
>
Не знаю, Пані, не мою думку, таке ставити на Майдан не личить.
Це суцільні нісенітниці. Внизу можна почитати чому.
>
> Будемо вчитися „по-болонськи”. Чи „по-болванськи”?
> > Для того, щоб вірно означити роль „Болонського процесу” в подальшому розвиткові вітчизняної освіти та науки, треба розібратися в самій його сутності, розглянути позитивні й негативні його сторони.
от-от. а цього і нема у статті. Автор не розуміє, шо таке болонська система і тим більше не розбирається у деталях. Стаття стандартний набір стереотипів, неправильних уявлень. Автор навіть не робить спроби аналізувати, він просто не знає/маніпулює ? фактами
автор пише
"Кредитна трансферна система - це умовна одиниця виміру навчального навантаження і оцінки його засвоєння студентом. Кажучи простими словами, це рейтингова система вимірювання рівня знань студента, в основу якої покладено специфічну шкалу оцінювання. "
Абсолютно не вірно - якшо користуватися інформацією на сайті Європейської комісії, то кредитно-трансферна система це мірило кількості праці (або навчального навантаження)студента необхідної для досягнення академічних цілей. от і все.(http://ec.europa.eu/education/programmes/socrates/ects/index_en.html#1)
Тобто автор абсолютно не вірно трактує термін "кредит" - це у жодному випадку не оцінка.
Далі більше автор наводить стобальну шкалу, яка нібито вимагається для болонським процесом. Нісенітниці - відповідно до положень вуз може мати власну систему оцінювання, яка потім переводять у болонську шкалу. Остання як на диво схожа на нашу вітчизняну - А,Б,С,Д,Ф, ФХ. от і все.
автор пише
"З цих ста балів на іспит виноситься лише 20. Як показує практика в українських вузах, зокрема в КНУ імені Шевченка, навіть 60 балів за семестр набрати проблематично, адже доповідь оцінюється в 3 бали (максимум у 5 балів), а доповнення – в один бал. Щоб набрати максимальну кількість балів, студентові необхідно бути присутнім на всіх без винятку семінарах, за цей час 5 разів виступити „з трибуни”, решту семінарів робити мінімум по 5 доповнень. І то це вийде лише близька 80 балів. Щодо „автомату”, то про нього годі й думати. Ситуація може ускладнитися тим, що деякі викладачі за відсутність на семінарі можуть мінусувати до 5 балів, як це відбувається на філософському факультеті вже згадуваного КНУ. За таких обставин навіть з урахуванням 20 екзаменаційних балів у відмінники ти нізащо не вийдеш."
Практика, яка запроваджена в КНУ (відповідно до опису автора) - це творіння таких ж спеціалістів, як і автор статті. Ніде не має вимоги назначати ти чи іншу кількість балів за доповідь чи екзамен. Викладач сам вибирає форму оцінювання, чи кількість заліків, тошо. Головне, шоб на робота студента над його курсом не забира більше ніж це вказано у кредитах.
Тобто курс, шо пропонує 5 кредитів, не може вимагати більше роботи ніж курс із 7.5 кредитами (кредит наголошую це час студента затрачений для підготовки).
Іншими словами практика в КНУ як його описано, немає нічого спільного із болонською системою.
автор пише
"Kрім вищенаведених „благ”, „БС” вимагає введення модульної системи навчання (модульна система навчання основана на структуруванні навчальних програм на модулях - фрагментах навчального матеріалу, логічно пов'язаних в одній навчальній дисципліні). На практиці це означає, що замість двох семестрів тепер введуть три. А це ж ще одна додаткова сесія. "
Не вірно - модульна система не передбачає триместрів. Я, наприклад, не знаю жодного із європейських вузів шоб змушені це були зробити. Модуль - це приблизно теж саме шо наші теми. Їх вводять для того шоб було можна визначити час роботи студента і звичайно подати матеріал у логічній послідовності. Студенти не зобовязані здавати кожен модуль. Хоча, звичайно відвідувати пари потрібно, як і готиватися до них.
автор пише
"За наявності кредитної системи оцінювання, яка вимагає „вкластися у ліміт”, студентам ні на що інше, окрім навчання не вистачить часу.'
Автор, нехай би поцікавився студентським життям у ЄС, а потім розказував байки. Достатньо зайти на сайт будь-якого хорошого вузу і задати пошук "студентське життя" - можна побачити чим займаються студенти - від дельтапланеризму до театру. І працювати встигають.
>
автор пише
> "Об'єм кредитів щороку складає 60 залікових одиниць, що відповідає 1600 навчальним годинам впродовж 1 академічного року (40 тижнів). Нескладний розрахунок показує, що 1 кредит відповідає 24-30 академічним годинам, тривалість тижня становить 1,5 кредиту, тобто 4-5 академічних годин на добу при шестиденному і 5-6 - при п'ятиденному тижні. В переважній більшості вітчизняних ВНЗ тиждень складається з 5 робочих днів, на кожен з яких припадає по 4 академічні години. Тепер, очевидно, буде мінімум 5. Ось що на вас чекає, панове студенти, за кредитно-модульної системи навчання. "
Вірно - 60 кредтів, це приблизно 1600-1800 годин, тобто один кредит - це 25-30 (із сайту ЄС). Але автор чи не розуміє чи свідомо маніпулює думкою студентів. Це час який студент витрачає не підготовку до предметів, включно із парами. навіть коли сидить у бібліотеці чи ночами у гуртожитку Тобто це зовсім не академічна година в українському понятті.
Тепер рахуємо студент українського вузу має принаймі 3 пари на день, шо на академічні години не 4, а 6. Крім того, йому потрібно до занять готуватися ( і як автор каже магістерські і курсові писати). Нехай ше 4 академічні години на день - 10 а. годин в день - в тиждень - 50. 40 тижнів помножимо на 50 і отримаємо шо наш студент уже перевишує норму.
Тобто збільшення годин не буде. Крім того, магістерська робота, як правило оцінюється у 20-30 кредитів.
>
автор пише
> "Наступний негатив полягає в тому, що за теперішньої необхідності вивчення переважно тих дисциплін, що їх вивчають і по всій Європі, зменшиться кількість годин, а то й взагалі зникнуть цілі спеціальні курси з української історії, філософії, релігієзнавства і т.д. працевлаштування на Батьківщині, хлине за кордон. "
Тлумачення на рівні казки про бабая, бо по іншому назвати не можна. Автор нехай подивиться на сайтах вузів, шо історію кельтів, готів, літературу французького ренесансу і т.п і далі викладають. Тобто болонська система не вимагає вивчення дисциплін лише тих шо у Європі. Нічого нікуди не зникне
Можливо прийдеться скоротити Безпеку життєдіяльності для магістрів лінгвістів. Чи медични підготовку для юристів. Я наприклад пояснити присутність 200 годин медицини і такої ж кількості фізкультури у своєму МА жодному професору закордоном пояснити не можу. Може автор підкаже ?
автор пише
"Так ми потроху втрачатимемо найкращі уми Нації."
Твердження автора про втечу мізків також перебільшені - ніхто нікуди не хлине, бо навіть із дипломом ЄС не так легко знайти роботу. Існує жорстка конкуренція.Тобто значного відтоку не буде. Ті хто хотів втекти і хто відповідає рівню з яким можна працювати у ЄС давно уже це зробили. Кому менш поталанило працює чорноробочим і без диплома.
автор пише
"До речі, в цьому контексті треба зробити ще одне зауваження. Згідно декларації, приєднання до Болонської конвенції розширить можливості національних вищих навчальних закладів у поповненні власних бюджетів за рахунок збільшення кількості вступу до ВНЗ студентів із європейських та інших зарубіжних країн. По суті, це безсумнівний позитив „БС”. Але тверезо оцінивши ситуацію, слід зазначити, що студенти з заможних країн Європи навряд чи поїдуть до України, навіть до Києва (про Львів чи Донецьк взагалі промовчу). Як говориться, „іх і там нєплохо кормят”. "
А це чому ? ви створіть нормальну систему освіти, прочитаєте трохи більше про болонську систему, і всі приїдуть.
автор пише
"Натомість в Україну хлине навала студентів з країн „третього світу”. Що в свою чергу несе небезпеку Україні стати новою ареною для міжрасових та міжетнічних конфліктів. "
Звичайнісінський расизм і нерозуміння сучасних реалій. Найперспективнішим ринком збутy освіти вважаються саме країни, які автор називає третім світом. Пора зрозуміти, шо надалі жити у закритій коробці ссср не можливо. А хороша освіта потребує вкладень грошей і їх потрібно заробляти на студентах із інших країн.
>
> "Ще один негатив, що на перший погляд видається безсумнівним позитивом, це надання університетам реальної автономії. В нашій країні з цього нічого доброго не вийде. Згадайте КНУ імені Шевченка, який наразі має реальну автономію і підпорядковується тільки Президентові України. Ну і що з того? За рівнем корупції він поза конкуренцією. А тепер уявіть, що, наприклад, Гірнича академія в Дніпропетровську отримає таку ж автономію, що зникне жорстка підзвітність Міністерству освіти. Що на неї чекає? Правильно, зріст рівня хабарництва і неприхованої корупції. І так може статися будь де, адже в наших чиновників, в тому числі й від освіти, корупція у крові. Якщо тепер і присудження наукових ступенів і вчених звань стане прерогативою національних університетів, що наразі дозволяє „БС”, то можна буде уявити, скільки „липових” вчених „наплодять” наші ВНЗ. "
Про автономію і корупцію частоково погоджуюся. Але не потрібно повязувати ці поняття. На жаль, у нашій країні шо не придумаєш все "оболванять" знайдуть як корупцію туди впровадити.
>
> "Крім всього цього, уніфікація освіти, запропонована Болонською декларацією може негативно відпитися на найкращих традиціях національної освіти та науки. Усвідомлюючи реальність такої небезпеки, деякі Європейські ВНЗ, славні своїми традиціями, сформованими протягом століть, як, наприклад, Кембридж, Паризький інститут політичних наук відмовилися брати участь в Болонському процесі. "
А їм просто не потрібно, шов хтось десь диплом визнавав. Якшо глухівський чи джонівський університет ніхто не знає, то йому вигідно входити в болонський процес, бо він надасть шанс працевлаштувати своїх студентів ( а це один із головних критегіїв на Заході) і вийти на європейський
ринок.
У той же час випускника Кембриджу на роботу візьмуть одразу. І без болонського визнання дипломів. Тобто для чого лишня морока вузам грандам. І зовсім їм не страшний болонський процес, а просто не прибутковий і не вигідний. Пане автор, покажіть будь-ласка в Україні вуз такого рівня як Кембридж.
>
> "Україні, щоб зберегти свої кращі традиції в науці та освіті, залишити в країні найкращі вітчизняні кадри, до процесу треба долучатися поступово."
Ні, просто потрібно добре розуміти про шо іде мова. Книжки читати, експерів запрошувати. Про краші краші традиції краше не писати, бо ж лише декілька рядків тому автор скаржився, шо корупція, дипломи плодять, ніхто в Україну не приїде. Таке враження, шо автор не читає шо пише.
Вибачайте за помилки, мушу користуватися транслітом, бо сиджу я у оболонізованому вузі Європи - студенти святкують шось і весело шумлять під моїми вікнами. (вистачає часу ). І я переконаний, шо там точно хоча б один є із третіх країн. Певно тому шо навіть у страшних снах не чули про стобальну шкалу
2006.11.18 | igorg
Міністри-комуністи добилися поставленої мети:
дискредитації інтеграції у європейську освіту. Вже є розхоже А! Це все Болонський процесСерйозне, фахове, обговорення підмінюється хто-зна чим і будується міфологія. Можете ще глянути на
http://gazeta.univ.kiev.ua/index.php?act=view&id=1191
Реалии болонской системы в Европе (з www.communist.ru).
На цьому форумі я дав лінк на непогану книгу з цих питань (принаймні з першого читання). Якщо це когось цікавить, тоді давайте обговорювати серйозно і аргументовано.
2006.11.18 | krak
Re:
Позволю себе согласиться с последним автором, обсуждать все надо на уровне профессионалов, специалистов. Поэтому сам обсуждать «Болоно-болвано» процесс не буду, не специалист. Хотя позволю, высказать в конце мнение – дилетанта.А вот к обширному письму п.Романа позволю себе ряд замечаний. Не всегда «количество переходит в качество», поэтому не надо так много писать, тем более, что при этом Вы оказываетесь не в ладах с логикой, помните «краткость – сестра таланта».
Для начала позволю маленькую шпильку в Ваш адрес:
1. «..сиджу я у оболонізованому вузі Європи - студенти святкують шось і весело шумлять під моїми вікнами. (вистачає часу ).» - Простите, сидя в Булонском лесу, не мешало бы знать, что празднуют они день студента.
И по Вашим претензиям к автору и логике:
1. «Твердження автора про втечу мізків також перебільшені - ніхто нікуди не хлине, бо навіть із дипломом ЄС не так легко знайти роботу. Існує жорстка конкуренція.Тобто значного відтоку не буде.» - «Якшо глухівський чи джонівський університет ніхто не знає, то йому вигідно входити в болонський процес, бо він надасть шанс працевлаштувати своїх студентів ( а це один із головних критегіїв на Заході)» --- Так будет или нет отток мозгов (очень условно про мозги)???
2. "Натомість в Україну хлине навала студентів з країн „третього світу”. Що в свою чергу несе небезпеку Україні стати новою ареною для міжрасових та міжетнічних конфліктів. " – Ваш ответ «Звичайнісінський расизм і нерозуміння сучасних реалій» ---Зачем же клеить ярлыки. А современные реалии свидетельствуют о наличии подобных конфликтов, примеры, Франция, Германия, Нидерланды, Великобритания, все совсем недавно. Кстати какую задачу мы ставим? Заработать деньги на неграх из африки, или поднять уровень своего образования? А уровень начального образования у третьих стран я знаю, пришлось учиться вместе с подобными.
3. «Але тверезо оцінивши ситуацію, слід зазначити, що студенти з заможних країн Європи навряд чи поїдуть до України, навіть до Києва (про Львів чи Донецьк взагалі промовчу).» - Ваш ответ просто потрясает: «А це чому ? ви створіть нормальну систему освіти, прочитаєте трохи більше про болонську систему, і всі приїдуть.». - А ниже прекрасное подтверждение тезиса автора: «У той же час випускника Кембриджу на роботу візьмуть одразу. І без болонського визнання дипломів.» - И еще краше: «Пане автор, покажіть будь-ласка в Україні вуз такого рівня як Кембридж.» Вот поэтому они туда и поедут, в Кембридж. И создает ли «Болоно-болвано» систему или уровень?
И в заключение свое мнение дилетанта. Позволит ли вхождение в «Болоно-болвано» Украине, хотя бы одному ВУЗу достичь уровня Кембриджа? Берем ниже. Позволит ли она войти хоть одному ВУЗу за № 500 в список лучших учебных заведений? Мое мнение – нет. Тогда какую цель мы ставим этим? Конвертирование бумажек, за которыми уровень «глухівський ... університет», или подъем уровня обучения, когда бумажка автоматом конвертируется, могу напомнить, что МФТИ и МВТУ еще в советское время на западе конвертировали, да и повыше чем 1:1
2006.11.18 | igorg
Болонський процес не направлений на підвищення
якості, лише має надати можливості для порівняння. Втім рекомендую прочитати книгу, лінк на котру я дав. Там піднімається питання якості освіти і її вимірювання, порівняння. Принципово в Україні є лише декілька десятків людей, що можуть похвалитися своїми прямими контактами з Європою в цьому питанні. Просто потрібно розширювати свої знання з цієї тематики, спілкуватися із колегами, що працюють в європейських, американських університетах.Дійсно в Європі є університети з багатовіковою історією, традиціями, що не переривалися, де навчається еліта. Проте є багато й менш іменитих і зовсім не іменитих. І такі університети також потрібні для підготовки маси рядових фахівців.
Якщо ми маємо ВНЗ, де дають достойну освіту (а такі ВНЗ з певними кафедрами і спеціальностями дійсно є) то чому б не забезпечити вихід у світ. Щоб українці працювали не лише прибиральниками, будівельниками тощо. Українські ВНЗ відсутні у міжнародних рейтингах не з причин низької якості, а скоріше через відсутність інтеграції. Бо не будучи інтегрованими у світ, вони просто не можуть потрапити в міжнародні рейтинги.
2006.11.19 | Roman
Товаришу крук, ви вражаєте.
Товаришу крак,Не можу ніяк зрозуміти, як ви як дилетант даєте поради мені. Ви або володієте предметом розмови або ні.
Трохи інформації вам для роздумів.
1) міжнародний день студента в Європі не святкують на рівні студентів. Дату використовують студентські профсоюзи як можливість привернути уваги до проблем студентів.
Це у вас було просто непереборне бажання "вколоти". Ви ж доросла людяна не опускайтеся до такого рівня.
2)Про проблему відтоку мізків - ви мислити дуже прямолінійно, мяко кажучи. Постарайтеся подивитися, на проблему трохи по іншому. По-перше, цей процес не є суто економічним, а включає і мякі фактори, хоча б такі як адаптація, патріотизм, можливість зберегти власну індентичність. Далі, ви бачите проблему лише у якійсь бінарні опозиції - країна шо втрачає і шо від цього виграє. Прочитаєте будь-ласка - шо таке "brain gain" , "brain circulation"., "reverse brain drain". Тобто не все так однозначно. Крім того, за визначенням брейн дрейн - це відтік лише висококваліфікованих ресурсів. У нас, на жаль, за керівництва такими як проффесор, закордон виїхали всі науковці. Всі хто хотів, уже це зробили.
3) Ви ше раз підтверджуєте, моє твердження про расову нетерпимість певних товаришів. По перше, вони не негри, томи шо ви не "білий". У вас просто відсутня така риса як толерантість і певне я вам марно стараюся вам це пояснити. Вчитаєтеся у ваше речення "А уровень начального образования у третьих стран я знаю, пришлось учиться вместе с подобными.". Останнє слово це про кого ? про людей ? вражає.
4)Фінансове забезпечення освіти і її рівень перебувають таки у дуже чіткій залежності. заробляючи гроші на студентах іноземцях і вкладаючи їх у освіту ви отримуєте вишу якість. Вам не соромно, шо я вам елементарні речі повинен пояснювати. ?
5) Я згідний, шо рівень освіти в Україні низький. У нас немає жодного вузу, шо входить у 500 найкраших вузів. Але я стверджую шо ізоляція та відмова від інтеграції в світовий освітній простір - це результат невігластва та корумпованості.А причина, яка стоїть за всім - це небажання відкрити книгу і прочитати її, не давати едоречних "дилетантських коментарів". Це є елементарне бажанн бути героєм у своїм болоті. І заставляти всіх решту у це вірити. Не дай бог, підвишити мобільність студентів, бо зрозуміють, шо більшу частину професури треба гнати. І вони таки це зроблять.
6) Так, болонський процес дозволить українським вузам ввійти хоча б у 500 найкраших вузів світу при грамотному його запровадженні. Переконувати Вас, товаришу крук , не бачу змісту - вам якісна освіта в Україні не потрібна. ви напевне, не на ту державу працюєте. Жодного позитиву від ваших постів не бачу. Прошавайте !
2006.11.19 | krak
Re: Товаришу крук, ви вражаєте.
Уважаемый п. Роман. Вы меня поразили еще больше. Опять сплошная демагогия, без прямых ответов. Да, я Вас и не учил, а обратил внимание на разлад в Вашей логике, что для математика просто опасно.1. Я так и написал "позволю маленькую шпильку". И Вы не совсем правы, относительно празнования, в моем городе студенты это отмечают.
2. Вместо ответа по поводу двух собственных противоположных высказываний, Вы пытаетесь объяснить что-то.
3. По существу возникающих конфликтов, Вы так и не смогли вразумительно высказаться, но вот ярлык приклеить ухитрились. Хотя меня мало интересовал их цвет, а только уровень образования.
4,5. Вы так и не объяснили поедут или нет, занявшись дальше утверждениями о связи денег на образование с его уровнем. Да на Украине в частных заведениях денег хватает, а вот уровня - нет.
6. К сожалению еще раз могу констатировать, что Ваша демагогия не работает на Украины, в отличие от того, что Вы о себе полагаете. Наоборот, отсутствие конкретики снижает Ваш уровень.
2006.11.20 | vazazh
Re: Товаришу крук, ви вражаєте.
А можно еще одному не специалисту по "Бульонскому процессу" добавить пару слов?Работая в НАНУ я не имею дела с учебным процессом и могу оценивать качество подготовки только по дипломникам, магистрантам и поступающим в аспирантуру. Впечатление: только слова известной Эллочки - "Мрак". Редкие всплески света. И по моим впечатлениям, пока идем не вверх, а вниз.
Книжку, которую тут рекомендуют для ознакомления, вытащить не смог, т.к. после "free" у меня выскакивает платная страничка. Поэтому пользуюсь тем, что написано в статье и коментах Романа. Применительно к себе, я понимаю так, что мне никогда не удалось бы закончить ВУЗ, лекции я посещал, только те, которые меня интересовали, семинары перебирал (надо - не надо), а активность на них проявлял только в крайнем случае. Конспектов не имел, сдавал с книг. Тем не менее закончил процесс нормально (5 оценок 4, остальные 5), один с фака получил рекомендацию в асирантуру и поступил (хотя не на ту специальность, по которой кончил ВУЗ, но в той же области). Что было бы со мной по "Бульонской" системе?
Вопрос к Роману и у меня. Вы серьезно полагаете, что увеличение денег приведет к росту уровня обучения? Т.е. нам бы следовало ожидать уже сегодня, что наличие существующего платного обучения, уже подняло уровень? Или наличие платных ВУЗов? По моим представлениям, если 10 прыгунам в высоту, которые уже 10 лет прыгают на 1,70 м, заплатить по 100 тыс. долларов, то даже через 10 лет при такой зарплате они не станут прыгать на 2,30 м. На сколько больше, не стали платить в Динамо и Шахтере, уровень игры их только падает.
Входить в Европейский процесс и достигать уровня - надо, но ведь не путем того, что "глуховский универ" получает дипломы европейского образца. Может его вообще закрыть? И организовать нормальную конкуренцию за поступление в лучшие ВУЗы?
Тем более, что лучшие ВУЗы, по мнению обоих авторов, плюют на Болонью.
2006.11.20 | Roman
Не так все страшно
Коли я писав свій коментар, то не прагнув повністю розказати про Болонський процес, а лише прокоментувати ті елементи у статті, які я вважаю явно перекрученими і не вірними. Підкреслюю - це далеко не спроба описати болонський процес.
Шодо вашого питання - не думаю, шо вам би було гірше при болонській системі. Я, як і ви, вибирав семінари, які відвідувати, а які ні за корисністю. Деякі були нікому не потрібні.
У більшості із вузів Європи, предмети обирає студент, тобто це уже мінімізує некорисність. І врешті після 2-3 тижнів є право змінити предмети. Тут уся відповідальність лежить на студентові.
Який зміст тобі пари прогулювати ?
Ви кажете "ви здавали із книг" - тут маєте переваги болонського процесу. Вам не потрібно сидіти на парах від 9-3 весь тиждень. Кредит включає самостійну роботу.
Можу надати вам приклад із британського вузу - студент магістр має лише два предмети (30 кредитів разом ), на парах він 6 акад. годин на тижнень, решта у бібліотеці. ( будь-ласка не треба тут коментарів про те, шо наші студенти цього не зможуть і бібліотек нормальний нема. Я знаю, але вважаю, шо це можна змінити)
По-друге, завдяки таким публікаціям як Сергія Багряного у всіх складається враження шо кредити треба заробити побально і шо це якась дивна система оцінювання. . Тобто - якшо студенту потрібно 1 кредит - виступи три рази на семінарі. Це наша ментальність так трансформує весь процес. І тому лише механічно перерахувавши предмети у наших вузах і кількість семінарів/відповідей , відразу виникає думка про неможливість закінчити вуз при таких умовах.
Але кредит це лише кількість праці яку затрачає середній студент для вивчення предмету. І професор лише за одним ессе може визначити зробили ви роботу чи ні і скільки часу ви витратили. (у більшості випадків все оцінювання (особливо студентів бакалаврів) буде зводитись до ессе, презентації і кінцевого екзамену.) На жаль, наші викладачі не розуміють як/не можуть/не хочуть цього робити і тому стараються все перевести у механічний процес. Дві відповіді - один кредит
2) Гроші потрібні для освіти і тому я не можу зрозуміти звідси виникають такі запитання. Можливо тому, шо є безліч прикладів,де кошти використовуються як завгодно, а не на освіту. Знаю у багатьох вузах ремонти роблять, там відкати хороші. Книжки у бібліотеку закуповувати ж не будуть. Мене одного разу так і запитали, а чому у вас така бібліотека і такі кабінети деканів.
Тому звичайно ставити знак рівності між фінансами і якістю не можна. Але у Європі така залежність більш очевидна, і чим багатший університет тим краша освіта. Можливо, кошти ідуть за призначенням.
Якшо ми не хочемо мати "мрак" замість магістрів, то напевне і нам треба рухатися у тому ж напрямку.
Породжуюсь із вами, шо болонський процес - це не надання глухівському університету права видавати дипломи, а комплексний процес. І починається він із елементарного розуміння його механізмів. А ні, то все так і залишиться- будемо читати статті-страшилки, користуватися стереотипами і розказувати про освітній потенціал України, який треба захистити від Європи.
Питання до вас, якшо вузи закрити ( а так хочеться), і НАНУ через декілька років:), то це вирішить проблему освіти ? Дуже просто, нема обєкта нема проблеми. десь це уже було.
( деякі контори, а не вузи може і треба закрити, але для європи майже всі вузи "глухівські" , який вихід ?
2006.11.20 | vazazh
Re: Не так все страшно
Вообще-то меня это все не пугало, у меня только один вопрос был. А действительно ли это нам поможет? Честно говоря Вы меня не убедили, что уровень возрастет. На мой дурной взгляд, как и в НАНУ надо провести аттестацию (по другим конечно параметрам), по-видимому, закрыть часть ВУЗов с низким уровнем, перестать с преподавателей требовать глупости (я уже писал, что мой знакомый профессор с авиаунивера должен написать за год бешеное количество статей), а требовать качественную подготовку (очевидно, выгнать часть преподавателей, грубо, но что поделаешь) и соответствующей оплатой за качество.Кстати, уже не в тему. Знаете ли Вы как может иностранец поступить в аспирантуру в НАНУ или приехать на пост-дока? Мне пришлось интересоваться этими вопросами, были желающие. Оказывается, совсем просто - ты платишь 10 тыс. долл. в год - и поступил к нам в аспирантуру, тебе никакой стипендии и остального. Аналогично с пост-доками, если официально. Вообщем НАНУ считает, что у нас тут такой уровень, что нет отбоя от желающих богатых - заплатить. Аналогично и в ВУЗах, желание платить, возможно только при наличии уровня.
2006.11.20 | Roman
Re: Не так все страшно
Керівництво від освіти подає Болонський процес переважно лише у двох формах - або панацея, або катастрофа. А болонської декларації майже ніхто не читав. А там основною метою вказано не покрашення освіти - а створення європейської освітньої системи і її пропоганда за кордонами Європи.Тому серед цілей, шо виписані у болонському процесі немає написано - "покрашити освіту у Європі". Там написано
- запровадження системи ступеней, які є зрозумілими і порівнюваними (запровадження так званого "диплома сапплемент" - або додатку до диплома. )
- створення двоступеневої освіти (бакалавр, магістр)
- запровадження системи кредитів
- поширення мобільності
- поширення європейської співпраці з питань забезпечення якості
- створення європейського виміру в освіті.
Звідси, болонський процес - це не інструмент, який безпосередньо покрашує освіту. Він приносить результат лише як мережа, та інструмент людського розвитку і на перспективу.
Думаю із перекручення цілей процесу і виникають всі непорозуміння. МОН старається показати, шо реформи у напрямку болонського процесу, це реформа якості освіти. А ці процеси не тотожні і повинні діяти одночасно.
На практиці це вигладає так - викладачі і керівники стараються отримати якість із "кредиту" чи "модуля". звідси і питання як "кредит" покрашить якість освіти, а він і не повинен! викладання у модулях чи ні якості не принесе(якшо викладач ніякий і зарплата у нього така ж).
Загалом, я бачу болонський процес я бачу як реформу форми, яка поступово змінить і контент і взаємодію між внутрішніми елементами, але аж ніяк не реформу контенту. В Україні все подають навпаки, бо не хочуть проводити останню.
P.S. Шодо постдоку не знаю, але зате у найменших деталях знаю механізми для студентів інозмемців. Вона дійсно погана, тому думаю шо і на докторському рівні така ж.
2006.11.21 | Nemo
Больше не могу молчать!
Господа!О чем вы говорите?
Пораскиньте хоть немного тем, что у вас находится под черепной коробкой.
О каком качестве преподавания в высшей школе Украины может идти речь, если 99% работающих в ней преподавателей не только не принимают никакого участия в процессах развития мировой науки, но и об этом ничего не знают. Ведь нет у них доступа к научной периодике.
Чуть-чуть лучше положение в НАНУ. Там где-то около 5% пытаются по собственной инициативе внести свою скромную лепту в эти процессы. Причем по некоторым отделениям хоть что-то есть, а по болтологическим -- абсолютный нуль, несмотря на наличие оравы хорошо откормленных и вещающих практически ежедневно в СМИ академиков и членов-корреспондентов.
А вы о Болонке? Она просто прикрытие для научной несостоятельности не только образовательного и научного начальства, но и тех, кто ему подчиняется.
2006.11.21 | vazazh
Re: Молчи Немо!
Молчи Немо, молчи.Кстати твои ленивые коллеги, ходили бы в ЦНБ, там ведь есть доступ к литературе по нескольким базам (правда, какая б... отбирала названия журналов, я б ему оторвал его достоинство).
2006.11.21 | Skapirus
Німагу малчать, хоча й не Немо...
vazazh пише:> Молчи Немо, молчи.
> Кстати твои ленивые коллеги, ходили бы в ЦНБ, там ведь есть доступ к литературе по нескольким базам (правда, какая б... отбирала названия журналов, я б ему оторвал его достоинство).
По-перше, до однієї бази вже нема. Кілька днів тому в зв"язку з порушенням ліцензії прикрили доступ до Amer.Chem.Soc., у всякому разі сьогодні зранку його ще не відновили.
А по-друге, відносно "какая б... отбирала названия журналов" я насправді не знаю, але оскільки мені треба підтримувати в своєму орденоносному Інституті доступ до електронних версій журналів, то певне уявлення про відбір на майбутнє мені нарисували специ з Вернадки. Назви журналів для підписки на 2007 рік будуть відбиратися по кількості запитів (популярності) вже підписаних журналів у 2006. Нема запитів - не буде підписки. Втім, мені не дали відповіді, яким чином можна включити в список підписаних журналів ті, які не підписані в 2006. Якщо хочете спробувати пробити цю проблему, можу дати телефон людини з Вернадки, яка займається технічною підтримкою. Для того пишіть мені на моє приватне мило. Заодно від техпідтримки може стане відомо, "какая б... отбирала названия журналов".
2006.11.22 | vazazh
Re: Німагу малчать, хоча й не Немо...
Вопрос был чисто ритарический, так как по списку можно догадаться. что это рука первого вице, даже с Б.Китаевской не допустили. иначе список был бы слегка другой. Запрос на пополнение списка мы уже давно закинули, но судя по всему это пустой звук. В любом варианте пару тысяч читателей (которые давно ничего не читают) из ИПМ или другого монстра перевесят 3-4 Института.Мне то это не сильно страшно, так как я пользуюсь своими вариантами доступа давно. Да и коллегам, по представленным ссылкам, вожу диски со статьями. Но.. бардак, чтобы не иметь доступа к литературе.
2006.11.20 | igorg
я ніяк не можу зрозуміти про що тут розгорілася суперечка
Бо не можна вчитися „по-болонськи” чи „по-болванськи” чи по-рядянськи. Потрібно просто вчитися тому що потрібно. А ще не можна освіту перетворювати на примітивний високоприбутковий "бізнес" (а наслідки звалювати на болонський процесПрочитайте текст болонської декларації, документи на сайті МОН. Почитайте хоч щось!!! Я добавив ще лінки на російську книжку. Хоча сам цю книгу встиг лише проглянути. І перше враження непогане.
Про організацію освіти в США мені детально розповідав на цьому форумі шановний Георгій (текст лежить в архіві).
Ще лінки для шановного товариства для предметної розмови не про болонський процес, але про систему освіти.
www.eng.auburn.edu/ece/CCCE/
Computing Curricula - Computer Engineering (CCCE)
www.computer.org/portal/cms_docs_ieeecs/ieeecs/education/cc2001/cc2001.pdf
Computing Curricula 2001 Computer Science (СССS)
http://se.math.spbu.ru/cc2001/ (російський переклад)
Приклад повної української програми навчання зі спеціальності "компютерна інженерія" скину завтра-післязавтра. Для порівняння. Мені особливо цікава думка і враження, якраз не втаємничених в освітній процес фахівців.
На жаль я можу передставити лише близький мені напрямок. Певно щось подібне є й за іншими спеціальностями.