12/06/2006 | Майбутні правники майбутнім історикам

Майбутнім історикам!
Ви справжні нахаби. Потрібна ж певна межа у вкрай необхідній справі по звеличанню Над-Академіка Литвина. Але ж живуть і плідно працюють на українських теренах наукові постаті дійсно всесвітнього, міжгалактичного, масштабу. І молодші, ніж Литвин, тобто з безмежною перспективою. І зі значно більшими науковими досягненнями та науково-творчими потенціями.
Йдеться про чільного представника нашої правничої науки, академіка Академії правових наук пана Д.Табачника.
Порівняйте стислий опис незаперечних наукових досягнень Литвина і Табачника й визнайте, що це надто не справедливо, коли перший вже академік НАНУ и АПрНУ, а другий лише академік АПрНУ. А яке безмежне коло наукових інтересів у пана Табачника! А скільки іноземних державних нагород!
Залишаючи пана Табачника за межами елітарного зібрання дійсних членів НАНУ, ця установа паплюжить свій авторитет, дає поганий сигнал молодому поколінню дослідників, які замість натхненної благородної наукової діяльності змушені займатися в уряді грізною працею по розчищенню Авгієвих конюшень вітчизняної гуманітарної політики.

Джерело Хто є хто в Україні, 2006. – К.: К.І.С., 2006.
Табачник Дмитро Володимирович, д.іст.н. (1995), проф. (1997), акад. АПрНУ (Відд. історії і теорії держави і права, історія політ, і правових вчень, 12.2000); Віце-прем'єр-міністр України (з 04.08.2006); Нац. експертний ін-т НАНУ, директор (з 02.2005); гол.н.п. Ін-ту нац. відносин і політологи НАНУ (з 06.1997); деп. ВР АР Крим (з 04.2006), чл. Блоку "За Януковича”. Н. 26.11.1963 (м.Київ); укр.; батько Володимир Ігорович (1940) — інж.-авіабудівельник, пенс; мати Алла Вікторівна (1938) — інж.-будівельник, пенс.; брат Михайло Володимирович (1970) — президент корпорації “ТЇКо"; дружина Назарова Тетяна Євгенівна (1960) — нар. арт. України, нар. арт. Роси, актриса Нац. театру рос. драми ім. Лесі Українки. Осв.: Київ.ун-т ім.Т.Шевченка (1986), історик; аспір. Ін-ту історії України АНУ (1989); канд. дис. "Масові репресії в Україні в другій половині 30-х — на початку 40-х рр." (1991); док. дис. "Феномен тоталітарно-репресивного суспільства в Україні в 20-х — наприкінці 50-х рр." (1995). Нар. деп. України 4 склик. 04.2002-03.03 від блоку "За єдину Україну!", №21 в списку. На час виборів: нар. деп. України, член Політичної партії "Трудова Україна". Чл. фракції "Єдина Україна" (05.-06.2002), уповноваж, пред. фракції партій ППУ та Трудова Україна" (з 06.2002), голова Комітету у закордонних справах (з 06.2002). Склав деп. повноваження 06.03.2003. Нар. деп. України 3 склик. 03.1998-04.2002, виб. окр. №91, Київ. обл. На час виборів: радник Президента України, проф. катедри політології Укр. академії держ. управління при Президентові України. Позафр. (05.1998-09.99), чл. Групи "Відродження регіонів" (09.1999-06.2000), позафр. (06.-07.2000), чл. Групи Трудова Україна" (3 07.2000). Чл. Ком-ту з питань бюджету (07.1998-06.2000), чл. Ком-ту з правової політики (з 06.2000). 09.-10.1980 — фільмоперевіряльник 2-ї категорії госпрозрахункової Групи, Центр, держ. архів кінофонофотодокументів УРСР. 08.1981-06.86 — студент, 07.-09.1983 — інженер (тимчас.), Київ, ун-т ім. Т.Шевченка. 09.1985-10.86—кореспондент, редакція "Київський університет". 10.-11.1986 — архівіст 1-ї категорії, Центр, держ. архів кінофонофотодокументів УРСР. 11.1986-11.89 — аспірант, 11.1989-02.90 — м.н.п., Ін-т історії АНУ. 02.1990-01.91 — зав. відділу, Київ. МК
ЛКСМУ/МДС. 01.1991-09.92 — ст. консультант, 09.-12.1992 - гол. консультант, Секретаріат Комісії ВР України у справах молоді. 12.1992-03.93 — кер. прес-служби КМ України. 03.-09.1993 — прес-секр. Уряду України — нач. Гол. упр. інформації та зв'язків з пресою і громадськістю КМ України. 09.1993-08.94 — 1-й заст. Голови, Держ. ком-т України у справах преси, видавництв, поліграфи та книгорозповсюдження. 1994 — керівник виборчої кампанії кандидата в Президенти України Л.Кучми. 07.1994-12.96 — Глава, Адмін. Президента України. 07.-10.1997 — гол.н.п. відділу нац. меншин, Ін-т нац. відносин і політології НАНУ. 09.1997-05.98 — радник Президента України. 26.11.2002-03.02.05 — Віце-прем'єр-міністр України. 11.1995-02.99 — проф. катедри політології, Укр. академія держ. управління при Президентові України. 1999
— заст. кер. виборчого штабу Л.Кучми на виборах Президента України. 07.2003-08.05—проф. Ін-ту міжнар. відносин Київ, ун-ту ім. Т.Шевченка. Чл. Ради нац. безпеки при Президентові України (08.1994-11.96); чл. Конституційної Комісії від Президента України (11.1994-07.96). 1990-94 — депутат Київради. Чл. політвиконкому парти Трудова Україна" (з 11.1999); чл. Президії Політ, партії Трудова Україна" (11.1999-11.2005). 1990-94 — деп. Київради. Чл. редколегій журналів: "Національна безпека", "Воєнна історія", "Губернатор", "Політика і час", "Український часопис міжнародного права", "Президент", "Пам'ятки України"; президент т-ва "Україна-Еспанія" (з 12.1993). Був чл. Ради нац. безпеки при Президентові України (08.1994-11.96); чл. Конституційної Комісії від Президента України (11.1994-07.96); чл. Ради з питань науки та науково-тех. політики при Президентові України (03.1996-01.97); голова Комісії з держ. нагород України при Президентові України (08.1994-02.97); чл. Комісії з державних нагород та геральдики при Президенті України (06.2002-04.05); співгол. Ради роботи з кадрами при Президентові України (07.1995-01.97); голова Нац. ради з питань молодіжної політики при Президентові України (11.1995-03.97); чл. Комісії з питань відтворення видатних пам'яток історії та культури при Президентові України (12.1995-04.2000); чл. Ком-ту законодавчих ініціатив при Президентові України (06.1995-07.2000); голова Комісії з організації діяльності технологічних парків та інноваційних структур інших типів (01.2003-04.05); голова наглядової ради Нац. заповідника "Софія Київська" (з 03.2003); голова комісії з комплексного обстеження стану фондів бібліотек, архівів та музеїв України (з 02.2003); співгол. Ради роботи з кадрами при Президентові України (07.1995-01.97). Голова Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі (08.2004-04.05); голова наглядової ради Укр. фонду соціальних інвестицій (01.2003-07.05). Голова нагляд, ради Нац. тех. ун-ту України "Київський політехнічний інститут" (з 2004). Чл.-кор. АПрНУ (1996). Чл. Нац. спілки журналістів України (з 1986). Заслужений діяч науки та техніки України (2002). Дипломат ранґ — Надзв. і Повн. Посол (11.2004). Держ. службовець 1 -го рангу (08.1994). Лавреат Держ. премії України в галузі науки і техніки (1999; за серію монографій "Українська фалеристика та боністика"). Ордени Богдана Хмельницького III ст. (12.1999); князя Ярослава Мудрого V ст. (11.2003). Почесна грамота КМ України (11.2003). Лавреат премії СЖУ "Золоте перо" (1989), премії ім. М.Островського (1991). 7 медалей України і СРСР. 17 орденів зарубіж. країн, зокрема Еспанії, Італії, Франції, Ватикану, Греції, Португалії, Литви, Бразилії, Індонезії, Чилі, Польщі, Бельгії, Перу, Болівії, Домініканської респ. Автор (співав.) понад 400 наук, праць, зокрема монографій, книг: "За стандартними звинуваченнями" (1990), "Чорні роки історії" (1990), "Олексій Кириченко: штрихи до політичного портрету" (1991), "Останній з могікан застою" (1992), "Масові репресії в Україні" (1992), "Репресоване відродження" (1993), "Україна на порозі XXI століття" (1995), "Україна на шляху в світ" (1996), "Україна: альтернативи поступу. Критика історичного досвіду" (1996), "Нагороди України: Історія, факти, документи" (1996, в 3-х т.), "Україна: альтернативи поступу. Критика історичного досвіду" (1997), "Україна і 21 століття: історико-політологічні аспекти" (1998, угорською мовою), "Україна: третій шанс"(2002),"Памятники русской истории й культури в Украине ХУІІ-ХХІ вв." (2003), "Україна: проблеми самоорганізації" (2003, в 2 т.), "Міжнаціональні відносини і національні меньшини України" (2004), "Історія української дипломатії в особах" (2004), "Міжнаціональні відносини в Україні: стан, тенденції, перспективи" (2004), Технологічні парки: світовий та український досвід" (2004), Україна—діаспора: можливості економічної співпраці. Довідник" (2004, в 2 т.), Українська військова символіка" (2004),"Українська фалеристика. З історії нагородної спадщини"(2004), "Українська дипломатична енциклопедія" в 2 т. (2004-5), "Італійці та італійська культура в Україні" (2005), "Шляхи інноваційного розвитку України" (2005), розділів в 19 колект. монографіях, численних публікацій з питань політичної та військ, історії України, політичної персоналістики. Володіє анґл. мовою. Захопл.: театр, полювання, збирання живопису та холодної зброї.

Литвин Володимир Михайлович, д.іст.н., проф. (19%), акад. НАНУ (Відд. історй', філософії та права, новітня історія України, 05.2003), акад. АПрНУ (2000); віце-президент НАНУ (з 05.2006); проф. катедри новітньої історії Київ. нац. ун-ту ім. Т.Шевченка; чл. президії ВАКу України (з 11.1998); чл. спеціалізованих вчених рад Ін-ту історй' України-НАНУ та іст. ф-ту Київ. нац. ун-ту ім. Т.Шевченка; чл. редколегії журналів "Український історичний журнал" та 'Інтелектуальна власність*; чл. Ком-ту з Держ. премій України в галузі науки і техніки (з 06.2000); голова спостережної ради Київ. нац. ун-ту ім. Т.Шевченка (з 01.2003); голова Народної партії (з 06.2004). Н. 28.04.1956 (с.Слобода-Романівська, Новоград-Волинський р-н, Житомир, обл.); укр.; батько Михайло Климович (1930) і мати Ольга Андріївна (1929) — селяни, пенсіонери; дружина Тетяна Костянтинівна (1960) — економіст; дочка Олена (1982); син Іван (1989). Осв.: Київ, ун-т ім. Т.Шевченка, іст. ф-т (1973-78); аспір. (1980-84); докт. (1992-94); канд. дис. "Діяльність Комуністичної парти' України з вдосконалення підготовки викладачів суспільних дисциплін (1966-1975 рр.)" (1984); док. дис. "Політична арена України: Дійові особи та виконавці (Суспільно-політичний розвиток України у другій половині 90-х років)" (1995). 03.2006 канд. в нар. деп. України від Народного блоку Литвина, №1 в списку. На час виборів: Голова ВР України, чл. НП. Нар. деп. України 4 склик. 04.2002-04.06 від блоку "За єдину Україну!", №1 в списку. На час виборів: Глава Адміністрації Президента України, б/п. Уповноваж, пред. фракції "Єдина Україна" (05.2002). Голова ВР України (з 28.05.2002). 08.1978-06.86 — ст. методист, пом. ректора, ст. викладач іст. ф-ту, Київ, ун-т ім. Т.Шевченка. 06.1986-01.89 — нач. упр., Мін-во вищої і середньої спец, освіти УРСР. 01.1989-09.91 — лектор, консультант, пом. секретаря, ЦК КПУ. 09.1991-10.92 — доц. іст. ф-ту, 10.1992-08.94 — докторант, Київ, ун-т ім. Т.Шевченка. 08.1994-11.95 — пом. Президента України. 11.1995-09.96 — заст. Глави, Адмін. Президента України. 09.1996-11.99 — 1-й пом. Президента України — кер. групи помічників і референтів Президента України. 22.11.1999-06.2002 — Глава, Адмін. Президента України. 05.2002-05.06 — Голова ВР України. Чл. Ради нац. безпеки і оборони України (21.12.1999-11.09.06). Голова Народної аграрної партії України (з 06.2004; з 02.2005 — Народної парти). Чл.-кор. НАНУ (1997). Засл. діяч науки і техніки України (11.1998). Лауреат Держ. премії України в галузі науки і техніки (1999; за серію монографій "Українська фалеристика та боністика"). Герой України (з врученням ордена Держави, 09.12.2004). Автор (співав.) понад 300 наук, праць, зокрема книг:"Політична арена України: особи та виконавці"(1994),"Украйна: политика, политики, власть" (1997), "Україна на межі тисячоліть (1991-2000)" (2000), "Україна: досвід та проблеми державотворення (90-і роки XX ст.)" (2001), "Україна: хроніка поступу (1991-2001)" (2001), "Вимір історією" (2002), Тисяча років сусідства і взаємодії" (2002), "Україна-2004. Події. Документи. Факти." (2005,3 томи) та ін. Захопл.: книги, футбол.