Про етичність, конкурентність та прдуктивність. І не лише в НАНУ
12/10/2006 | Вячеслав Хаврусь
Минулого тижня відвідав конференцію "Європа-Польща-Схід" (http://www.cstei.lviv.ua/modules/news/article.php?storyid=84), яка мала місце в Білистоку за участю бізнесменів та розробників інновацій з Польщі, України, Білорусії та Росії. Щодо основної теми залишу якось на потім, мені найбільше сподобалася тема, представлена доповідачем з Польщі Яном Баламутом (Jan Baŀamut) про етичність, конкуренційність та продуктивність різних фірм в ЄвроСоюзі та Польщі на основі проведеного ним дослідження.
Зрозуміло, що найтоншим моментом в цьому дослідженні було чисельне визначення такого ефемерного поняття, як етичність в колективі, який складає певну фірму. Для того він розробив анкети для простих співробтників, менеджменту та власників фірм (для кожного прошарку окремо). Всі ці анкети польською мовою є в мене.
Так от, на основі проведеного дослідження він знайшов наступну кореляцію: прогрес та успіх фірми в першу чергу обумовлений етичними відносинами всередині колективу. Чим вище етичність - тим вище конкурентноздатність, і, як наслідок, продуктивність фірми.
При визначенні кількісних критеріїв за 100% були обрані показники фірм з Євросоюзу (синій колір) на рисунку. На основі цього була зроблена шкала віж 0 до 100%, 0 якої знаходиться в центрі трикутника, а 100% - у вершині (до уваги хіміків: я спочатку вирішив, що це трьохфазова діаграма, але це не так, не ведіться на зовнішню подібність!).
Так от, виявилося, що для найкращих польських фірм цей трикутник скорочується всередину через нижчу етичність, а найгірші знаходяться взагалі поблизу центра трикутника (див. картинку за наступним лінком: http://maidan.org.ua/n/foto/1165779426).
Після доповіді я підійшов до пана Баламута та задав йому простеньке питання: а як Ви вважаете, чи можна сказати, що фірми з низьким рівнем етичності можуть бути схильними до корупції? На жаль, доповідач не готовий був до такого повороту подій, тому не знайшов що сказати. Але думаю, що цим питанням відповідний напрямок досліджень був йому підказаний.
До чого я тут веду: крім того, що в нашій реформі науки ми маємо передбачати кількісні критерії, треба розглядати і питання етичності. Бо доти, поки НАНУ будуть керувати такі як Литвин та Патон, у нас немає майбутнього. І не тільки у випадку НАНУ.
Переговорив з деякими українськими колегами, будемо сподіватися, що темою перекладу анкет та просування етичності займеться одна з наших організацій в Україні.
Самі анкети я мабуть не вправі тут розміщувати, зацікавленим, які знають польську мову, готовий показати при зустрічі.
Зрозуміло, що найтоншим моментом в цьому дослідженні було чисельне визначення такого ефемерного поняття, як етичність в колективі, який складає певну фірму. Для того він розробив анкети для простих співробтників, менеджменту та власників фірм (для кожного прошарку окремо). Всі ці анкети польською мовою є в мене.
Так от, на основі проведеного дослідження він знайшов наступну кореляцію: прогрес та успіх фірми в першу чергу обумовлений етичними відносинами всередині колективу. Чим вище етичність - тим вище конкурентноздатність, і, як наслідок, продуктивність фірми.
При визначенні кількісних критеріїв за 100% були обрані показники фірм з Євросоюзу (синій колір) на рисунку. На основі цього була зроблена шкала віж 0 до 100%, 0 якої знаходиться в центрі трикутника, а 100% - у вершині (до уваги хіміків: я спочатку вирішив, що це трьохфазова діаграма, але це не так, не ведіться на зовнішню подібність!).
Так от, виявилося, що для найкращих польських фірм цей трикутник скорочується всередину через нижчу етичність, а найгірші знаходяться взагалі поблизу центра трикутника (див. картинку за наступним лінком: http://maidan.org.ua/n/foto/1165779426).
Після доповіді я підійшов до пана Баламута та задав йому простеньке питання: а як Ви вважаете, чи можна сказати, що фірми з низьким рівнем етичності можуть бути схильними до корупції? На жаль, доповідач не готовий був до такого повороту подій, тому не знайшов що сказати. Але думаю, що цим питанням відповідний напрямок досліджень був йому підказаний.
До чого я тут веду: крім того, що в нашій реформі науки ми маємо передбачати кількісні критерії, треба розглядати і питання етичності. Бо доти, поки НАНУ будуть керувати такі як Литвин та Патон, у нас немає майбутнього. І не тільки у випадку НАНУ.
Переговорив з деякими українськими колегами, будемо сподіватися, що темою перекладу анкет та просування етичності займеться одна з наших організацій в Україні.
Самі анкети я мабуть не вправі тут розміщувати, зацікавленим, які знають польську мову, готовий показати при зустрічі.
Відповіді
2006.12.11 | igorg
Цікаво, а які результати були б в Україні