Наукові дослідження в університетах відіграватимуть ключову роль
01/26/2007 | 26.01.2007 . Станіслав Ніколаєнко
26.01.2007 . Станіслав Ніколаєнко: наукові дослідження в університетах мають відігравати ключову роль у механізмах прискореного економічного зростання України
Відбулась прес-конференція Міністра освіти і науки України Станіслава Ніколаєнка, повідомляє прес-служба МОН . На зустрічі з журналістами міністр розповів про основні пріоритети у розвитку вищої школи на 2007 рік і підбив підсумки роботи міністерства в галузі вищої освіти у 2006 році. Ніколаєнко С.М. визначив коло проблем вищої школи, які не тільки гальмують входження вітчизняної науки в європейський науково-освітній простір, але й загрожують національній безпеці України.
Міністр назвав якість всієї української освіти, зокрема вищої, проблемою номер один. Головним принципом вищої школи і основою якості є нероздільність освіти і науки. На думку Ніколаєнка С. М., “якісна освіта – це, коли людина закінчила навчальний заклад і, прийшовши на виробництво, отримала якісно новий рівень свого життя, стала заможнішою. І вся держава в результаті цього краще живе. У нас сьогодні багато гарних університетів, але якість життя в державі зростає дуже поступово. Тому головним питанням є повернення науки в університети. Зокрема, збереження молодих наукових кадрів”.
Міністр навів данні проведеного аналізу роботи аспірантур і докторантур за останні 5 років щодо підготовки науково-педагогічних кадрів. Виявляється, з 2000 року маємо позитивну динаміку чисельності молодих наукових кадрів - з 13 000 осіб до 17 600 осіб у 2006 році. І кількість захищених дисертацій зростає, наприклад: у 2000 році – 9%, у 2005 – 21%, за попередніми даними, у 2006 році ця цифра складатиме 25%. Крім того, в середньому випускається більше 3 тисяч аспірантів і 150 докторантів. Але виникає питання, чому тоді загальна чисельність кандидатів і докторів наук в університетах зменшується, а їх середній вік становить 50-60 років?
Ніколаєнко С.М. наголосив на необхідності підтримки молодих науковців не тільки підвищенням стипендій, але “надзвичайно важливо, щоб і викладачі ВНЗ удосконалили механізм заохочення і залучення студентів до наукової роботи. Наприклад, надання кращим науковцям грантів, можливість наукового стажування та участі у наукових конференціях за кордоном. Зі свого боку, Міністерство освіти і науки України готує програму підтримки молодих науковців. Міністр підкреслив, що наукові дослідження в університетах мають відігравати ключову роль у механізмах прискореного економічного зростання України, яке визначено у проекті Урядової Програми “Конкурентна Україна” до 2011 року.
Приєднання України до Болонського процесу є незаперечним фактом міжнародного визнання нашої системи вищої освіти. Це зобов’язує нашу країну, в першу чергу, завершити модернізацію та реформування вищої освіти до 2010 року і надалі здійснювати освітні послуги з урахуванням європейських норм і стандартів. Тому, міністерство освіти і науки розпочинає реформу в системі вищої освіти з роботи по упорядкуванню мережі вищих навчальних закладів та підвищенню ефективності науки в університетах.
І. Перший крок - введення рейтингової оцінки вищих навчальних закладів:
- міжнародний рівень;
- державний рівень.
ІІ. Другий крок - поділ вищих навчальних закладів на:
- дослідницькі університети, які переважно готують магістрів і докторів наук та проводять фундаментальні і прикладні наукові дослідження на міжнародному і загальнонаціональному рівнях, а також їх наукова діяльність має сприяти розвитку інноваційного потенціалу економіки держави;
- університети, які готують бакалаврів, магістрів і докторів наук та проводять наукові дослідження на загальнонаціональному рівні;
- університети професійної підготовки фахівців (бакалаврів, магістрів) та проводять наукові дослідження з окремих галузей.
ІІІ.Третій крок – внесених змін до ст. 39 Закону «Про вищу освіту» буде новий порядок створення, реорганізації та ліквідації вищих навчальних закладів. В результаті, відбудеться підпорядкування всіх вищих навчальних закладів одному центральному органу виконавчої влади - Міністерству освіти і науки України.
Але це не означає що Міносвіти буде командувати університетами. Просто буде створений єдиний порядок укладання, розірвання контракту і паралельно відбуватиметься надання нових прав, створення і набуття автономних ознак, визнання самостійності університетів. Такі кроки прискорять входження української вищої освіти в Європейський освітній простір і будуть сприяти організації більш гнучкого процесу навчання студентів. Така система підвищить пізнавальну активність і допоможе яскравіше розкривати творчі здібності студента, розвиватиме ініціативність та відповідальність, прискорить формування основ професійної майстерності. Допоможуть вирішенню проблеми визнання українських дипломів за кордоном. Зміцнять положення рівноправних позицій освітніх послуг вищих навчальних закладів України на європейському і світовому ринках.
На сьогодні в Україні функціонує 920 вищих навчальних закладів
- 570 технікумів та коледжів;
- 350 університетів, академій, серед яких 236 закладів державної і комунальної форми власності.
Вперше, відповідно до наказу МОН від 04.07.2006 року № 504 “Про організацію прийому та навчання осіб з обмеженими фізичними можливостями (вадами слуху)” спільно з Українським товариством глухих визначено мережу вищих навчальних закладів, перелік напрямів підготовки (спеціальностей) та обсяги прийому осіб з вадами слуху. Починаючи з 2006 року, передбачено в обсягах державного замовлення вищим навчальним закладам квоти на прийом осіб з обмеженими фізичними можливостями (вадами слуху) для підготовки фахівців з вищою освітою. Всього у 2006/2007 навчальному році у ВНЗ України навчається понад 7 тис. осіб з обмеженими фізичними можливостями.
Особливу увагу міністерство приділяє удосконаленню на законодавчому рівні питання працевлаштування випускників вищих навчальних закладів. Зокрема, Верховною Радою у першому читанні прийнято Закон України “Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про вищу освіту” (щодо працевлаштування випускників). Відповідно до цих змін, вищі навчальні заклади будуть зобов’язані укладати тристоронні угоди із студентами та роботодавцями.
А на сьогодні вже діє Постанова Кабінету Міністрів України ( від 26 вересня 2006 року № 1361) “Про надання одноразової адресної грошової допомоги деяким категоріям випускників вищих навчальних закладів”. Випускникам вищих навчальних закладів, які здобули освіту за напрямами і спеціальностями педагогічного профілю та уклали на строк не менше як три роки договір про роботу у загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах, визначених органами управління освітою, починаючи з 1 січня 2007 року, вперше передбачено одноразову адресну грошову допомогу в п’ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати - 2460 гривень.
Для студентів урядом вперше запроваджено іменні стипендії ім. М.С.Грушевського: 70 стипендій студентам та 30 аспірантам в розмірі 553 грн та 10 академічних стипендій ім. Вадима Гетьмана студентам економічних академій, університетів в розмірі 461 грн.
http://www.utr.ukrintell.com.ua/news/?id=9493
Відбулась прес-конференція Міністра освіти і науки України Станіслава Ніколаєнка, повідомляє прес-служба МОН . На зустрічі з журналістами міністр розповів про основні пріоритети у розвитку вищої школи на 2007 рік і підбив підсумки роботи міністерства в галузі вищої освіти у 2006 році. Ніколаєнко С.М. визначив коло проблем вищої школи, які не тільки гальмують входження вітчизняної науки в європейський науково-освітній простір, але й загрожують національній безпеці України.
Міністр назвав якість всієї української освіти, зокрема вищої, проблемою номер один. Головним принципом вищої школи і основою якості є нероздільність освіти і науки. На думку Ніколаєнка С. М., “якісна освіта – це, коли людина закінчила навчальний заклад і, прийшовши на виробництво, отримала якісно новий рівень свого життя, стала заможнішою. І вся держава в результаті цього краще живе. У нас сьогодні багато гарних університетів, але якість життя в державі зростає дуже поступово. Тому головним питанням є повернення науки в університети. Зокрема, збереження молодих наукових кадрів”.
Міністр навів данні проведеного аналізу роботи аспірантур і докторантур за останні 5 років щодо підготовки науково-педагогічних кадрів. Виявляється, з 2000 року маємо позитивну динаміку чисельності молодих наукових кадрів - з 13 000 осіб до 17 600 осіб у 2006 році. І кількість захищених дисертацій зростає, наприклад: у 2000 році – 9%, у 2005 – 21%, за попередніми даними, у 2006 році ця цифра складатиме 25%. Крім того, в середньому випускається більше 3 тисяч аспірантів і 150 докторантів. Але виникає питання, чому тоді загальна чисельність кандидатів і докторів наук в університетах зменшується, а їх середній вік становить 50-60 років?
Ніколаєнко С.М. наголосив на необхідності підтримки молодих науковців не тільки підвищенням стипендій, але “надзвичайно важливо, щоб і викладачі ВНЗ удосконалили механізм заохочення і залучення студентів до наукової роботи. Наприклад, надання кращим науковцям грантів, можливість наукового стажування та участі у наукових конференціях за кордоном. Зі свого боку, Міністерство освіти і науки України готує програму підтримки молодих науковців. Міністр підкреслив, що наукові дослідження в університетах мають відігравати ключову роль у механізмах прискореного економічного зростання України, яке визначено у проекті Урядової Програми “Конкурентна Україна” до 2011 року.
Приєднання України до Болонського процесу є незаперечним фактом міжнародного визнання нашої системи вищої освіти. Це зобов’язує нашу країну, в першу чергу, завершити модернізацію та реформування вищої освіти до 2010 року і надалі здійснювати освітні послуги з урахуванням європейських норм і стандартів. Тому, міністерство освіти і науки розпочинає реформу в системі вищої освіти з роботи по упорядкуванню мережі вищих навчальних закладів та підвищенню ефективності науки в університетах.
І. Перший крок - введення рейтингової оцінки вищих навчальних закладів:
- міжнародний рівень;
- державний рівень.
ІІ. Другий крок - поділ вищих навчальних закладів на:
- дослідницькі університети, які переважно готують магістрів і докторів наук та проводять фундаментальні і прикладні наукові дослідження на міжнародному і загальнонаціональному рівнях, а також їх наукова діяльність має сприяти розвитку інноваційного потенціалу економіки держави;
- університети, які готують бакалаврів, магістрів і докторів наук та проводять наукові дослідження на загальнонаціональному рівні;
- університети професійної підготовки фахівців (бакалаврів, магістрів) та проводять наукові дослідження з окремих галузей.
ІІІ.Третій крок – внесених змін до ст. 39 Закону «Про вищу освіту» буде новий порядок створення, реорганізації та ліквідації вищих навчальних закладів. В результаті, відбудеться підпорядкування всіх вищих навчальних закладів одному центральному органу виконавчої влади - Міністерству освіти і науки України.
Але це не означає що Міносвіти буде командувати університетами. Просто буде створений єдиний порядок укладання, розірвання контракту і паралельно відбуватиметься надання нових прав, створення і набуття автономних ознак, визнання самостійності університетів. Такі кроки прискорять входження української вищої освіти в Європейський освітній простір і будуть сприяти організації більш гнучкого процесу навчання студентів. Така система підвищить пізнавальну активність і допоможе яскравіше розкривати творчі здібності студента, розвиватиме ініціативність та відповідальність, прискорить формування основ професійної майстерності. Допоможуть вирішенню проблеми визнання українських дипломів за кордоном. Зміцнять положення рівноправних позицій освітніх послуг вищих навчальних закладів України на європейському і світовому ринках.
На сьогодні в Україні функціонує 920 вищих навчальних закладів
- 570 технікумів та коледжів;
- 350 університетів, академій, серед яких 236 закладів державної і комунальної форми власності.
Вперше, відповідно до наказу МОН від 04.07.2006 року № 504 “Про організацію прийому та навчання осіб з обмеженими фізичними можливостями (вадами слуху)” спільно з Українським товариством глухих визначено мережу вищих навчальних закладів, перелік напрямів підготовки (спеціальностей) та обсяги прийому осіб з вадами слуху. Починаючи з 2006 року, передбачено в обсягах державного замовлення вищим навчальним закладам квоти на прийом осіб з обмеженими фізичними можливостями (вадами слуху) для підготовки фахівців з вищою освітою. Всього у 2006/2007 навчальному році у ВНЗ України навчається понад 7 тис. осіб з обмеженими фізичними можливостями.
Особливу увагу міністерство приділяє удосконаленню на законодавчому рівні питання працевлаштування випускників вищих навчальних закладів. Зокрема, Верховною Радою у першому читанні прийнято Закон України “Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про вищу освіту” (щодо працевлаштування випускників). Відповідно до цих змін, вищі навчальні заклади будуть зобов’язані укладати тристоронні угоди із студентами та роботодавцями.
А на сьогодні вже діє Постанова Кабінету Міністрів України ( від 26 вересня 2006 року № 1361) “Про надання одноразової адресної грошової допомоги деяким категоріям випускників вищих навчальних закладів”. Випускникам вищих навчальних закладів, які здобули освіту за напрямами і спеціальностями педагогічного профілю та уклали на строк не менше як три роки договір про роботу у загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах, визначених органами управління освітою, починаючи з 1 січня 2007 року, вперше передбачено одноразову адресну грошову допомогу в п’ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати - 2460 гривень.
Для студентів урядом вперше запроваджено іменні стипендії ім. М.С.Грушевського: 70 стипендій студентам та 30 аспірантам в розмірі 553 грн та 10 академічних стипендій ім. Вадима Гетьмана студентам економічних академій, університетів в розмірі 461 грн.
http://www.utr.ukrintell.com.ua/news/?id=9493
Відповіді
2007.01.26 | ukan
А де будуть готувати кандидатів наук ?
А де будуть готувати кандидатів наук ?2007.01.26 | igorg
Re: Наукові дослідження в університетах відіграватимуть ключову роль
Ти диви! Навіть щось розумне іноді проскакує. Побачимо як це виглядатиме в реалізації. Бо частіше всього ми й вони це розуміємо зовсім інакше. Для них наука це, здається, в основному вирішення кадрової проблеми. Тобто кількість успішних захистів . А технічна база де? Та й мета здається прозора. Ліквідація конкурентності на освітньому ринку й встановлення абсолюту влади МОН. Про автономію щось ні мур-мур. Втім може й помиляюся?Вражаючі іменні стипендії . Не знаю як Гетьман, а от Грушевський вже точно б з того плакав. От сміятимуться студенти, що зрозуміли освітній лохотрон і підпрацьовують у фірмах, над стипендіатами . Можна подумати, що панове не в курсі прожиткових мінімумів. Однак коли мова йде про них, то здається, цілком в курсі. Ці суми що, знущання? Особливо їх округлість (певно довго сперечалися за кожню гривню). Пізнаю щедрість жлобуїнчиків. Не шкода спустити на раз в ресторанчику декілька тищ на себе, але й за копійку іншому аж трусяться. Бо нє паложено лохов распускать.
2007.01.27 | Torr
Питання
А чи був хоч один вмєняємий міністр освіти за всю історію незалежності?2007.01.27 | Хвілолог
Ніколаєнківські дослідницькі університети
<<“дослідницькі університети, які переважно готують магістрів і докторів наук та проводять фундаментальні і прикладні наукові дослідження на МІЖНАРОДНОМУ і загальнонаціональному рівнях, а також їх наукова діяльність має сприяти розвитку інноваційного потенціалу економіки держави”<<
Пропоную при складані нового видання Фразеологічного словника української мови ввести нову ідіому “Ніколаєнківські дослідницькі університети” з таким тлумаченням – український еквівалент російської ідіоми “Потемкинские деревни”.
2007.01.27 | igorg
Назвати незрівнянно простіше ніж такими зробити