з корупцією в сфері освіти ведеться системна боротьба
04/17/2007 | Minister
Міністр освіти України: з корупцією в сфері освіти ведеться системна боротьба
Міністр освіти України Станіслав Ніколаєнко стверджує, що корупція в українській освіті є, але ми з нею системно боремося. Про це він заявив в інтерв'ю міжнародному щотижневику "Профіль Україна".
Торкаючись наболілої теми корупції в сфері освіти, Ніколаєнко відзначив, що після подій 2004 року, так званої "помаранчевої революції", пішло, чесно говорячи, протверезіння та оздоровлення по багатьом аспектам нашого життя.
"Ми проводили соціологічні дослідження, і якщо три роки тому до 17% першокурсників говорили, що хтось дзвонив або щось платив за їхній вступ, то дослідження, проведене наприкінці 2006 року, показало, що таких студентів залишилося удвічі менше, - проінформував міністр освіти. - У західних регіонах України корупція найбільш висока, погана ситуація в Донецьку, в Одесі, більш здорова - у Харкові та Києві. Ці явища є, і ми з ними боремося за допомогою системного підходу, комплексу заходів. Насамперед фінансово-економічних - зарплата вчителів за 2,5 роки зросла удвічі".
За його словами, також ведеться робота на законодавчому рівні, порушники притягуються до кримінальної відповідальності, піднімаються питання, пов'язані з морально-духовними аспектами. "Ми підключили громадськість до цих процесів, у нас створюється громадська комісія при кожному університеті", - відзначив міністр освіти.
Ніколаєнко також повідомив, що українська освіта переходить на зовнішнє тестування, торік кожний десятий випускник у такий спосіб випробував свої сили, цього року - кожний третій. За його словами, "наша система зовнішнього оцінювання дає позитивний результат, і ми плануємо перенести її й на університети. Дуже добре підключилися до цієї проблеми студенти, студентське самоврядування".
"Крім того, працюємо з пожежними, санслужбами, силовиками, щоб вони нікого не "затаскували" в університет", - продовжив Ніколаєнко. За його словами, "міністр освіти України Ніколаєнко не дзвонить ректорам і не просить, щоб когось хтось приймав в університет. І співробітники міністерства цього не роблять. Хоча нерідко так чинять силовики, нардепи й так далі".
Відповіді
2007.04.17 | Skapirus
Прохання
Прошу не забувати вказувати джерело повідомлення та причину, виходячи з якої Ви вважаєте, що повідомлення має бути цікавим учасникам форуму.2007.04.21 | Vlad
Re: з корупцією в сфері освіти ведеться системна боротьба
На мій погляд, термін "боротьба з корупцією в освіті" має лише декларативний характер і використовується для реклами міністра освіти. Або не з тими бореться, або не так бореться. А тема дуже цікава.2007.04.21 | igorg
Ха-ха-ха! Панове з міністерства нє в курсє,
що корупція не при вступі здійснюєтьсяПлата за іспити й заліки є абсолютно рядовим явищем в українськиї ВНЗ. До речі у Києві з/плата викладачів значно вища ніж в інших містах. Майже удівічі.
Щодо системної боротьби то це відверта брехня. Ніякої системності тут немає. Та власне це не діло МОН, а зовсім інших органів
МОН могло б створювати умови за яких корупція мала б зменшуватися. Але студент намертво залежить від викладача, викладач від зав.кафедрою, той від ректора, а ректор від міністра. Системний моніторинг на предмет корупції не ведеться. Та й взагалі моніторинг не ведеться.
Втім чим менше МОН втручається тим краще. Поступово формуються ВНЗ де за все платять і ті де не платять(майже). Є вибір.
У нас платять. Не тотально. Все залежить від викладача. Хабарник нічому не вчить і піднімає планку до стелі. Це основна ознака. Уточнюється ознака проблемами зі здачею у потенційно хороших студентів та "заподлянками" цим же студентам.
Потенційно не дуже складно скласти перелік характерних "непрямих" ознак корумпованості (чи потенційних умов для неї) у ВНЗ для моніторингу. Такий собі індекс корупції
Є величезна проблема в різниці між вимогами до того що має навчитися і знати студент і реальними можливостями цим оволодіти. Ці вимоги роздуто до неймовірних розмірів, а години урізано до мінімуму. Часу на самостійну роботу студенту також не залишили. Та й умови для такої роботи відсутні.
2007.04.24 | Stas
Re: Ха-ха-ха! Панове з міністерства нє в курсє,
Панове з міністерства якраз в курсє, більше того, система поборів, і не тільки з бідних студентів, вибудовувалась багато років не без участі міністерства. тільки я не називав би це словом "корупція", хоча воно звучит набагато краще, ніж банальне "хабарництво".2007.04.27 | Stas
Звідки все починається.
Кожна спеціальність, з якої навчальний заклад проводить підготовку фахівців, проходить три етапи: 1) ліцензування; 2) навчання студентів протягом визначеного терміну; 3) акредитація.На мою думку, кожний з цих етапів з точки зору поборів слід розглядати окремо. Але склалась така ситуація, що на кожному етапі зацікавлені особи не можуть вирішити потрібні питання в правовому полі, а вирішувати потрібно. От звідси все й починається.
2007.04.29 | Igor
Re: Звідки все починається.
Так все-таки откуда?2007.05.05 | Stas
Re: Звідки все починається.
А починається все з надзвичайно цікавої процедури ліцензування.Для ліцензування спеціальності необхідно погодити в облдержадміністрації концепцію спеціальності , написати обґрунтування щодо нагальної потреби області в фахівцях даної спеціальності о отримати підтвердження цього в державних органах. Це щодо того, що міністр освіти неодноразово заявляв, що у нас «перевиробництво» економістів, менеджерів, юристів. Отже процес «перевиробництва» іде під благословенням облдержадміністрацій, де, між іншим, є управління освіти і науки, які контролюються міністерством освіти.
Всі інші документи, необхідні для ліцензування (кадри, матеріально-технічна база, навчально-методичне забезпечення) – справа техніки. Для ліцензування нової спеціальності збираються кадри з даного навчального закладу, які після ліцензування повертаються на свої основні робочі місця. Можна домовитись про перевід на деякий час декількох викладачів з інших закладів (прокат). Але це дорожчий варіант, оскільки цим викладачам доведеться платити компенсацію за запис в трудовій книжці.
Окремої уваги заслуговує такий показник, як ліцензований обсяг набору. Ліцензується по максимуму, щоб не втрачати жодного абітурієнта. Це називається «доступність вищої освіти». При цьому значна кількість навчальних закладів після ліцензування набирає половину або трохи більше половини дозволеної ліцензією кількості студентів (мова йде про навчання на платній основі, оскільки бюджетні місця, як правило, заповняються повністю, а для приватних навчальних закладів – про весь обсяг набору). Беруть всіх, хто вміє читати і без помилок пише своє прізвище. Наслідком цього є академічні групи з кількість 35-40 студентів при обсязі ліцензованого набору 50 осіб. Формально групи не перевищують 20-25 осіб, а фактично, з метою економії коштів, їх зводять в одну групу на семінарські, практичні та лабораторні заняття.
У свій час ліцензійну експертизу проводили фахові ради, які володіли ситуацією щодо свого фахового спрямування по всій Україні, оскільки членами фахових рад були представники вищих навчальних закладів з практично усіх обласних центрів України. Оскільки обійти фахову раду з недостовірними даними обійти було неможливо, то вони комусь сильно заважали і були успішно ліквідовані міністерством (слід зазначити, що фахові ради працювали на засадах самоокупності). Після цього шлюз відкрився і зараз маємо чи не в кожному райцентрі або селищі міського типу як не університет, то філію університету. В деяких із них, кандидат історичних наук, наприклад, викладає економічну теорію, мікроекономіку, макроекономіку, основи менеджменту тощо і так приблизно 12-15 дисциплін.
Я не веду мови про корупцію або хабарництво, тому що з цими явищами ведеться «системна боротьба», але така кількість вищих навчальних закладів та їхніх філій комусь для чогось потрібна. Інакше їх просто не було б.
Для нормалізації ситуації потрібно лише виконувати вимоги щодо ліцензування, які міністерство або само затверджує, або готує на затвердження.
2007.04.30 | igorg
Все починається з МОН там і закінчується
Простий рецепт як завалити будь-яку і будь-де акредитацію. Просто проведіть зріз знань зі своїм власним комплектом білетів, або навіть із їхнім, але таки проведіть під особистим контролем і самі перевірте. І це не біда ВНЗ чи викладача. Це "розтяжка" МОН. І таких розтяжок на стежках освіти неміряно. Якщо у вас немає криші і ви не подобаєтесь МОН то освітній процес перетвориться на прогулянку по мінному полі.2007.04.30 | igrot
Re: з корупцією в сфері освіти ведеться системна боротьба
На міжнародній конференції "Корупція в освіті", яку проводив Центр тестування в позаминулому році, представник МОН заявив, що слово корупція стосується державних службовців, а освітяни - не є такими, і тому їх не можна називати корупціонерами. Ніколаєнко знову не "в курсі справи"2007.05.01 | Torr
А чи є корупція в сфері освіти?
igrot пише:> На міжнародній конференції "Корупція в освіті", яку проводив Центр тестування в позаминулому році, представник МОН заявив, що слово корупція стосується державних службовців, а освітяни - не є такими, і тому їх не можна називати корупціонерами. Ніколаєнко знову не "в курсі справи"
Ніколаєнко якраз і "в курсі справи", а ви, шановний - нє. Освітяни - сама передова частина суспільства, яка намагається ввести елементи ринкової економіки в освіту. Це народна ініциатива знизу,яка знаходить розуміння і підтримку у населення. Тому повино бути вам соромно, igrot, називати ентузіастів цього почину корупціонерами.
2007.05.01 | igorg
Певно то суто наш винахід, коли професор за 200-300 грн
ставить залік, а без грн - ні2007.05.01 | sama
Скільки можна товкти воду в ступі.
Як вже неодноразово говорилося на ВФ та тут:1. Кількість студентських місць перевищує кількість випускників шкіл, які в силу своїх здібностей спроможні вчитися у вузі. (Змушені набирати мох і болото).
2. Кількість предметів, які вивчаються, перевищує розумні межі. (Вивчити ту купу непотрібної інформації нема ні сил ні можливості).
3. Рівень вимогливості викладачів обернено пропорційний до їх власного рівня інтелекту.При відсутності конкурсного відбору викладачів ( а він неможливий через матеріальні аспекти)- це назавжди.
4.От так сформовані ножниці і стрижуть , скільки вдасться.
А про системну боротьбу - не смішіть мої капці.
2007.05.06 | Pridurok
Re: Скільки можна товкти воду в ступі.
http://www.narodnapravda.com.ua/life/46327d7b1361f/"Не бандиты мы, не урки – мы придурки от Бандурки..." – усмехнулся Сергей, вспомнив ходившую по райотделам неизвестно кем сочиненную эпиграмму на выпускников университета внутренних дел. Это была, разумеется, гнусная клевета на замечательное учебное заведение, которое возглавлял генерал-полковник милиции Бандурка, но дыма без огня, как известно, не бывает. Выпускники этого славного милицейского вуза работать на "земле" как правило не хотели и, зачастую, не умели. Неизвестно зачем они поступали и чему учились целых пять лет, но раз уж назначали молодых специалистов в райотдел – никуда от них не деться: они обязаны были отработать положенные три года по распределению, и приходилось обучать лейтенантов милиции фактически с нуля.
Сергей Сокольский считал такую систему набора новых кадров порочной. В милиции, по его мнению, должны служить только самые достойные, то есть те, кто пришел в правоохранительные органы по зову сердца. Еще совсем недавно, лет восемь-десять назад, когда университета внутренних дел не было и в помине, почетное право охранять покой граждан предоставлялось, как правило, по рекомендации трудовых или армейских коллективов, сейчас же в милицейские вузы стали набирать кого попало, лишь бы родители будущего офицера милиции нашли деньги на поступление "вне конкурса".
Ни для кого не было секретом, что в "бандуркино" учебное заведение поступали за взятки, но кого сейчас этим удивишь, и в каком вузе этих взяток не берут? Любой тупица, обладая определенной суммой, запросто может получить высшее образование, появляясь в стенах вуза лишь для того, чтобы оплатить зачеты и экзамены. Поди теперь разберись: кто купил диплом, а кто добросовестно отучился положенное время? Ладно там выпустили безграмотного инженера – это еще куда ни шло, после окончания технического вуза сейчас по специальности все равно почти никто не работает, но вот врач-недоучка или липовый юрист – это уже тревожный симптом. Будущих врачей хоть натаскивают в ординатуре и только после этого допускают "к телу", а вот новоиспеченных ментов сразу бросают в "бой". Каких "ценных" специалистов готовит Бандурка, Сокольский уже не раз имел счастье убедиться.
Русик еще ничего – делает вид, что старается, чего нельзя было сказать об остальных "молодых дарованиях", наводнивших милицию за последние три-четыре года. Никакой надобности в бандуркиных выпускниках, основной контингент которых составляли детишки милицейских тузов и крутых бизнесменов (в недалеком прошлом – бандитов), органы внутренних дел не испытывали. По всей стране шло повальное сокращение личного состава, но Бандурка с каждым годом увеличивал набор курсантов, расширяя свои и без того многочисленные филиалы, и для того чтобы потом пристроить его "золотую" молодежь приходилось увольнять опытных сотрудников на пенсию сразу по достижении ими сорокапятилетнего возраста. Происходило элементарное вымывание профессионального милицейского ядра, и майор милиции Сокольский полагал, что такую политику вряд ли можно было назвать разумной...
- Руслан, ответь, только честно. Папа у тебя фирмач, мама солидную должность в банке занимает, как это тебя угораздило попасть в милицию? – спросил он у тревожно шмыгающего носом лейтенанта.
- А меня никто и не спрашивал. У мамани знакомый в ментуре работал, вот меня и пристроили типа юридическое образование получить.
- Если не секрет, сколько отдал за поступление?
- Три штуки баксов пришлось отвалить, – небрежно бросил Чеботарев, словно речь шла о трех рублях. – Эх, чувствую, фиг я в этой дежурке родительские денежки отобью!
- Зря ты в милицию подался, шел бы лучше в банкиры!
- Да скука в этом банке. В ментуре куда интересней!
2007.05.07 | Dan
Re: Скільки можна товкти воду в ступі.
это парафия не министерства образования. Не валите все в одну кучу.2007.06.28 | Vlad
Re: з корупцією в сфері освіти ведеться системна боротьба
У рекламному буклеті вищого навчального закладу «Університет Сучасних Знань» (УСЗ) вказано, що університет має розгалужену мережу регіональних підрозділів – більше десяти філій у різних регіонах України. Виникає питання: скільки регіональних підрозділів (філій) університет має в дійсності і що це за підрозділи з точки зору їх відповідності критеріям вищого навчального закладу. Це питання спробуємо з’ясувати на прикладі одного з таких підрозділів Черкаської філії Університету Сучасних Знань.Черкаська філія УСЗ існує з 2002 року, але до цього часу у філії відсутня ліцензія на право провадження освітньої діяльності. Головною причиною цього є те, що у філії повністю відсутня матеріально-технічна база: немає бібліотеки, комп’ютерів, приміщень. Договір на оренду приміщень Черкаською філією заклечається лише на місяць, тоді як вимогою МОН є наявність такого договору на цикл навчання (4 або 5 років). Орендовані аудиторії знаходяться у вкрай запущеному стані, а, отже, немає дозволу санепідстанції на їх використання.
У Черкаській філії УСЗ немає жодного штатного працівника, включаючи директора філії, а з тих, що працюють за сумісництвом, частка викладачів з науковими ступенями незначна.
Заняття зі студентами майже не проводяться: під час сесії на аудиторних заняттях дається менше половини дисциплін, а з інших даються лише екзаменаційні питання і завдання на контрольні роботи. Окремі викладачі викладають по 10 і більше дисциплін. При такій ситуації питання про рівень знань взагалі не може ставитись. В той же час університет видає дипломи державного зразка, тим самим держава гарантує, що університет забезпечує потрібний рівень знань випускників. Так може саме такий рівень знань і потрібен державі в особі Міністра-соціаліста?
У вищезгаданому буклеті вказано, що міністр Кабінету Міністрів Толстоухов Анатолій Володимирович є головою Піклувальної ради Університету Сучасних Знань, а одним із членів Піклувальної ради – колишній міністр освіти і науки України, Президент АПН України Кремінь Василь Григорович. Отже виникає питання: чи дійсно ці високоповажні державні мужі є не тільки палкими прихильниками такої так званої освіти, а навіть, як члени Піклувальної ради, керують нею?
Закінчується буклет словами: Університет Сучасних Знань – це ваше стабільне майбутнє.
2007.06.28 | igorg
Та я вже років зо два пишу про цю систему філій
коли в метрополії створюється показушний університет, а у філіях відкривають ніби то підрозділи. Справа потенційно збиткова. Уявіть скільки мають коштувати поїздки викладачів, оплата праці почасовиків і т.п. Але, виявляється, при певних підходах, якщо дечого не помічає МОН, це справжній клондайк.2007.07.05 | Natasha
Re: Та я вже років зо два пишу про цю систему філій
Шановний igorg!При тому, що ви майже 2 роки пишете про систему філій, ви дуже далекі від реалій, що відбуваються в філіях. Нікуди викладачі не їздять (маю на увазі з базового університету), навчальні плани вичищені так, що і на стаціонарі і на заочній формі навчання аудиторні заняття зведені до мінімуму, позааудиторна робота викладачам не оплачується. Якщо в розкладі занять стоїть прізвище професора, то це ще нічого не означає: заняття проведе вчорашній студент. Так що це дійсно клондайк, особливо при повній відсутності контролю за діяльністю філії зі сторони університету. Основний параметр, який контролюється, це відрахування студентів: це не допускається, оскільки це прямі збитки. А якщо взяти до уваги, що набір іде без конкурсу, ліцензованих місць завжди більше, ніж бажаючись вчитися, то можна уявити, що за фахівці виходять з філій. Але поки є попит буде пропозиція.
2007.08.04 | Sign
Re: Та я вже років зо два пишу про цю систему філій
На мій погляд, ніхто із міністерських чиновників форуми не читає, тому, шановні, пишемо самі для себе