Відповіді

• 2007.05.25 | Георгій

  Re: Яка різниця між науковим ступенем та науковим званням ?

  Я можу тільки сказати, як це розуміється у США. Тут вчений ступінь (по-англійськи "degree") - це щось таке, що людині присуджує університет, за умови, що ця людина успішно пройшла певну навчальну програму (кілька курсів), i написала і захистила дисертаційну роботу (яку у США називають "thesis"). Вчений ступінь може бути магістерський (Master's degree) або докторський (doctoral degree). З іншого боку, вчене звання ("rank") - це щось таке, що дається адміністрацією під час прийому на роботу або під час просування в академічній кар"єрі. "Звання" Associate Professor і Professor (або, в наукових центрах без викладацької діяльності, Associate Member i Member) приблизно відповідають нашим науковим званням наукового співробітника (або, в університетах, доцента) і старшого наукового співробітника (в університетах професора).
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2007.05.25 | Rank

    Re: Яка різниця між науковим ступенем та науковим званням ?

    25-05-2007 20:01, Георгій
    
    > З іншого боку, вчене звання ("rank") - це щось таке, що дається адміністрацією під час прийому на роботу або під час просування в академічній кар"єрі. "Звання" Associate Professor і Professor (або, в наукових центрах без викладацької діяльності, Associate Member i Member) приблизно відповідають нашим науковим званням наукового співробітника (або, в університетах, доцента) і старшого наукового співробітника (в університетах професора).
    
    Тобто звання дається під час прийому на роботу. Чи правильно я розумію, що професор не може називатися професором коли переходить на роботу в компанію, починає заматися приватним бізнесом чи виході на пенсію ?
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2007.05.25 | Георгій

      Re: Яка різниця між науковим ступенем та науковим званням ?

      Rank пише:
      > Тобто звання дається під час прийому на роботу. Чи правильно я розумію, що професор не може називатися професором коли переходить на роботу в компанію, починає заматися приватним бізнесом чи виході на пенсію ?
      (ГП) Взагалі неофіційно може "називатися" (так само як, наприклад, президент США до самісінької смерті "називається" президентом - до нього звертаються "містер президент," і т.д.) - але він не Є професором. Правда, університети можуть давати звання "Professor Emeritus" - щось типу "заслужений професор," але це дається дійсно за заслуги, далеко не всім тим, хто іде на пенсію.

• 2007.05.25 | igorg

  Re: Яка різниця між науковим ступенем та науковим званням ?

  Для отримання наукового ступеня потрібно захистити дисертаційну (кваліфікаційну) роботу перед спеціалізованою Вченою радою. Має бути наукова новизна та кваліфікаційний рівень. Захист публічний. Голосування таємне. Роботу рецензують опоненти, провідна установа. Автореферат рецензують (потенційно) відомі наукові установи.
  Згодом роботу проглядають експерти ВАК і затверджують на експертній раді (чи відхиляють). Наукових ступені два. Кандидат наук і доктор наук.
  Наукове звання більш локальне. Воно присуджується Вченою радою наукового чи освітнього закладу де працює викладач (вчений) за певними формальними підсумками діяльності (стаж роботи на посаді, кількість публікацій, методичних робіт і т.п.). В науці це звання м.н.с., старшого наукового співробітника, г.н.с., у навчальних закладах звання доцента і професора. Ці звання затверджує МОН. Піблічного захисту кваліфікаційної роботи немає.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2007.05.26 | Георгій

    Американцям неможливо пояснити, що таке "вчена рада"

    Тут вчений ступінь присвоює не рада, а університет, на підставі рекомендації "комітету" з кількох (як правило, 5-7) професорів, який створюється "ad hoc," тобто тимчасово і тільки з метою роглянути саме цю дану дисертацію. Коли дисертація захищена або не захищена, комітет автоматично перестає існувати. Членами комітету можуть бути професори даного університету, і також "гості" зі сторони, аби вони "петрали" щось саме в цій вузькій галузі (підбирають за публікаціями).
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2007.05.26 | igorg

      Ну чому ж, спробую

      Спеціалізована Вчена рада створюється спеціально для розгляду дисертацій на отримання вченого ступеня. Створюється вона при університеті з фахівців відповідного профіля за певним переліком спеціальностей. Наприклад: "Радіотехнічні та телевізійні системи", "Управління в технічних системах". Термін існування Ради 2 роки після цього вона має пройти переєстрацію у ВАК.
      Рада в основному складається з працівників університету, хоча частина фахівців може бути запрошена зовні. Сама Рада ніби й присвоює ступені, але остаточне рішення приймає на національному рівні Вища атестаційна комісія (ВАК). Дисертація розглядається експертами ВАК а потім затверджується на засіданні ВАК і у позитивному випадку видається диплом ВАК.
      Така структура (якщо порівнювати з описаною Георгієм) забезпечує фактичну підконтрольність Ради адміністрації і ВАК. Тому в діяльності Ради значну роль відіграють "політичні" фактори й політичні ігри. А якщо сказати грубо то 90% вчених-фахівців грають роль масовки в іграх чиновників.
      Певно, що це важко зрозуміти з того боку, бо тут дуже велика різниця в ментальності науковців.

• 2007.05.26 | Rank

  Vazazh, яка різниця між науковим ступенем та науковим званням ?

  Vazazh, чи можете Ви прокоментувати ці питання:
  
  1) Яка різниця між науковим ступенем та науковим званням в контексті п. 3, який в обох випадках вимагає від особи мати вищу освіту, глибокі фахові знання і значні досягнення в певній галузі науки ?
  
  2) Чому науковий ступінь присуджується, а наукове звання присвоюється ?
  
  Дякую.

• 2007.05.27 | Roman-br

  Re: Яка різниця між науковим ступенем та науковим званням ?

  ""Звання" Associate Professor і Professor (або, в наукових центрах без викладацької діяльності, Associate Member i Member) приблизно відповідають нашим науковим званням наукового співробітника (або, в університетах, доцента) і старшого наукового співробітника (в університетах професора)."
  
  Mne kazhetsya eto ochen formalnoe viskazivanie. Ya dumaiu chto
  v REALNOSTI - Associate Professor v prilichnom universitete - analog nashego Professora, a ochen chasto i dazhe mnogo luchshe teh nashih Professorov kotorie zanimiutsya let 20 veshami kotorie nuzhno let 20 kak zabit. U menya imenno takoe vpechatlenie slozhilos po krainei mere v oblasti fiz-mat nauk. Kak tam s gumanitarnimi naukami - ne znaiu. Chego uzh govorit ob USA. V Brazilii gde ya rabotaiu (University of Sao Paulo-130 kakoe-to mesto v mirovom reitinge po nauke), Associate Professor eto chelovek s minimum 30-40 statyami v high impact factor journals i uzhe priglashavshisya kak Invited Speaker na solidnie mezhdunarodnie konferentsii i vospitavshii Ph.D
  students. U nas zhe v Ukraine polno Professorov kotorie ne komu ne izvestni za predelami Sovka i kotorie NE MOGUT opublikovat nichego v skol-nibud avtoritetnom zhurnale po ochenvidnoi prechine - to chem oni zanimaiutsya uzhe nikomu ne interesno.
  Vse eto konechno ne otnositsya k tem nemnogim isklucheniyam kotorie est eshe v Ukraine i kotorie imeeno v silu svoei malochislennosti ne silno popravyat obshuiu situatsiu.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2007.05.27 | apolo

    to Roman-br

    respect , in general, Roma!
    
    despite:
    http://www2.maidanua.org/news/view.php3?bn=maidan_osvita&trs=-1&key=1180196278&first=1180227247&last=1177939547
    
    keep staying there for longest posible time, and tend to move to the "North"
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2007.05.28 | Roman-br

      Re: to Roman-br

      Uv. apolo
      Prochital ssilku kotoruiu vi dali i s nei vpolne soglasen - ona govorit kak raz o teh isklucheniyah o kotorih ya upominal. Ih ochen ne mnogo. Da i plohoi angliskii seichas mne kazhetsya ochen bolshaya redkost. Tak chto malo kto iz horoshih uchenih ne publikuet raboti v international journals iz-za plohogo angliskogo.

    • 2007.05.28 | Roman-br

      to apolo

      Uv. apolo
      Dobavlenie.
      Est odno viskazivanie v vashe ssilke
      "место опубликования однозначно одначает лишь разницу в кворуме читателей (а не нормальное или супер - качество работы)"
      s kotorim ya ne soglasen. Vse taki v moei oblasti (teor fizika)
      ya mogu sudit o kachestve. Odnoznachno kachestvo vedushih international journals (s visokim IF) na mnogo vishe natsionalnih i provintsialnih, t.e. V SREDNEM rabota v high IF international journal
      namnogo luchshe raboti v national journals. Bolee togo esli mi govorim ob ukrainskih zhurnalah - to tut delo sovsem ploho - oni seichas zabiti "delami davno minuvshih dnei", a inogda dazhe oshibochnimi ili "potalogicheskimi" rabotami. Prosto vstrechaiutsya tam i pervoklassnie stati, no kak redkoe iskluchenie.
      (Ya dumaiu chto ya mogu ob etom sudit po krainei mere v svoei oblasti tak kak yavlyaius referee mnogih international journals s IF ot 1 do 7. Pravda bit referee ukrainskih zhurnalov mne ne prihodilos)
      згорнути/розгорнути гілку відповідей

      • 2007.05.28 | apolo

        romanu_br

        1)Я имел в виду - абсолютно (одзначает Укр-Рос журнал опубликования работы слабость этой работы или НЕТ). НЕТ - однозначно не означает.
        
        2)Я тоже такой рефери как и ты. Тогда мы с тобой знаем что такое, кроме английского - просто пробиваться в тот или иной настоящий Инстранный журнал. Это так наз. publishing impact - место "вскакивания" всегда должно быть слегка тобой разогрето (тогда дело пойдет легче). Не встречал случаев, когда подаешь нормальную работу именно из СНГ (без Западных соавторов), а ее (без рецензирования) эдитор отпраляет обратно, мотивируя это тем, что она "не совсем точно подходит под профиль журнала" и рекомендует тебе пробовать послать ее куда-то еще? (Как правило на стартовое отношение эдитора негативно влияет СНГ-страна (т.е. сама СНГ-страна производства работы, если она одна при отсутствии Западных соавторов из западных университетов)). А теперь скажи мне, зачем это человеку почтенного возраста, признанному специалисту - изворачиваться перед такими чинушами? Он не станет этого делать. Для теор физиков (и других физиков) нормальный стартовый , довольно непредвзятый жкрнал напр. Phys. Stal. Sol. (кстати он именно давно известен своей нормальной непредвзятостью).
        згорнути/розгорнути гілку відповідей

        • 2007.05.28 | Roman-br

          to apolo

          Uv. apolo
          Ti pishesh
          "Как правило на стартовое отношение эдитора негативно влияет СНГ-страна (т.е. сама СНГ-страна производства работы, если она одна при отсутствии Западных соавторов из западных университетов))."
          
          Veroyatno eto imeet mesto v tvoei oblasti. Ya zanimaius gravity i referee, sredi prochih zhurnalov, v Physical Review Letters, Physics Letters (A, B), Physical Review D. Na moi vzglyad nikakogo natsionalnoi descriminatsii v etih zhurnalah net - oni ochen demokratichni. Ya sam startoval s ryada rabot v etih zhurnalah bez soavtorov iz zapada buduchi togda eshe v Ukraine.
          
          "А теперь скажи мне, зачем это человеку почтенного возраста, признанному специалисту - изворачиваться перед такими чинушами? Он не станет этого делать. Для теор физиков (и других физиков) нормальный стартовый , довольно непредвзятый жкрнал напр. Phys. Stal. Sol. (кстати он именно давно известен своей нормальной непредвзятостью)."
          
          Mn kazhetsya situatsiya kotoruiu ti opisivaesh (redkaya sama po sebe) svyazana s dvumya factorami:
          1) Chasto nashi horoshie fiziki kotorie ne izvestni na zapade i rabotaiut v isolyatsii pishut rabotu s 5 ssilkami v nei (na uchebnik Landau-Lifshitsa, Einshteina i eshe chto nibud 50-letnei davnosti). Dlya takoi raboti editoru trudno naiti referee to est cheloveka kotorii dannoi temoi zanyat v nastoyashee vremya i mozhet po dostoinstvu otsenit rabotu.
          Dlya editora - rabota eto kluchevie slova i references v kontse raboti. Namnogo legche s rabotami kotorie v kakom-to izvestnom rusle
          - ih legko klassifitsirovat i dat obektivnuiu retsenziu.
          2) Kak pravilo luchshie zhurnali rabotaiut po printsipu "negativa", t.e. esli hotya bi odin iz referee viskazal kakoi-to negativ, rabota vozvrashaetsya s raznoi stepeniu otakza i dalshe delo avtora dokazat chto referee ne prav. Avtori iz SNG kak pravilo pochemu-to ne appeliruiut i ne pitaiutsya dokazat svoiu pravotu, a skazhem avtori iz CHINA i India ochen lubyat appelirovat dazhe kogda ochevidno chto
          ih raboti ochen slabie.
          
          Nu i nakonets imeet mesto, kak ti virazilsya, razogrev temi v zhurnale, no i tut mne kazhetysa net nikakoi natsionalnoi descriminatsii - lubomu maloizvesnomu uchenomu (nezavisimo ot natsionalsnosti) mozhet bit trudno
          prodvinut chto-to printsipialno novoe chem eshe nikto ne znaimalsya v krutom zhurnale. Nu a uzh vozvrat raboti po teme zhuranala bez retsenzii -eto chto-to sovsem gadkoe.
          Sereznie zhuranli tak ne delaiut.
          
          Vprochem kak ya ponimaiu iz tvoih slov - v drugih oblastyah (a v kakih ?) national deskriminatsiya vse-taki est.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей

          • 2007.05.29 | apolo

            to Roman-br

            Большие издательские группы -скажем напр. Elsevier делят между собой пространство как Editorial так и уже просто соответственно refferring-пространство тоже (т.е. кроме главного Эдитора существует человек 15 Local Editors (по разным странам) (будь уверен, зачастую ни Украины ни Белоруссии ни России там нет)). Наверное есть и разделение - сколько какая группа опубликует - а почему нет (ведь статистика же все время набирается)?
            
            Вот ты шлешь с Украины в online рукопись в Elsevier и тебе приходит е-мейл, где указывается главный эдитор (как правило Европеец) и много (больше деясятка) local editors (c указанием их имен, стран и е-мейлов) + в е-мейле УКАЗАНО КТО именно ТЕБЯ КУРИРУЕТ. Украину курируют, как правило, такие страны как, напр., Индия, Китай. Эти же страны у себя (как правило) и рецензируют наши работы (ну не будут же китайские Эдиторы пригружать Европейских рефери рукописями для рецензирования). Ну а дальше,если ты знаешь более-менее менталлитет больших и пока еще небогатых стран с очень большим населением (и количеством ученых)- ты поймешь, как же сильно они хотят нас пропускать на опубликование (это конечно, если на общих основаниях, без всяких знакомств).
            
            (Хорошо здесь вспомнить известную укр. пословицу - "хто раніше встав, той штани і одягнув").
            
            Потом же есть журналы, которые просто берут плату с тех кто может платить и не берут ее с тех, кто не может платить (ну догадайся тут уж сам - Украина, Россия, Белоруссия - как они, как правило, платят - и каким будет соответствующая составляющая общего отношения к работе?). Это опыт по технической (а не теоретической) физике.
            
            Я думаю, аттестовать работы по теор. физике проще однозначно. Эти работы все очень четко показывают : актуальность, конкретную задачу, модель(ли) ее решения (т.е выбранные приближения), само решение (сами выкладки, оптимальный лаконизм их), и результат: правильность/"неправильность" решения задачи, которая (желательно)должна быть видна в конце из общефизических рассуждений (ведь никакой же рефери не будет перерисовывать сам твои выкладки у себя на бумаге, а потом писать программы и проверять правильность расчетов). Плюс, если есть современность (ГОДЫ работ на которые ссылаешься) и нормальность подбора фактуры ссылок (хорошие журналы) + нормальный Английский (т.е. хорошее изложение по науке и по методике преподнесения фактичекого материала), - то вероятность успеха опубликования намного больше чем в журналах, публикующих техническую физику (ибо такая теор. статья видна от "А" до "Я" - нормальная она или нет, и поэтому задавить хорошую работу крайне трудно).