Написано дуже гарно, але шо саме автори хтіли сказать? Останнє речення у Abstract:
>Однак сьогодні шляхи використання наукових досягнень висувають перед ученими низку морально-етичних проблем.
але стаття прошечки про інше. Мабуть про це -
>результат будь-якого нового досліду не можна передбачити, звучить
вельми підбадьорливо для недалекоглядного чиновника, у якого превалює спокусливе бажання якомога відчутніше зменшити фінансування науки.
іншими словами, державні грощі академікам давай ... ну шоб позбутися морально-етичних проблем.
Похоже, посылает сигнал, что уже засиделся в член-корах и готов стать академиком.
2007.08.20 | Статистик
Беззубое изложение банальностей
Кстати, а каков вклад лично первого автора и возглавляемого им академического института, а не Алферова и других «великих», в физику полупроводников?
Судя по приводимым ниже показателям не ахти.
Данные на март 2007 г.
Мачулін Володимир Федорович
MACHULIN VF
Число публикаций в журналах иp списка ISI – 26, число цитирований – 29.
Не густо. Под его руководством работают нсы, у которых число публикаций в несколько раз больше, а число цитирований на полтора порядка больше. Не говоря уже о тех, кто уехал
Статья опубликована в главном научном журнале НАНУ, председателем нашего ВАКа.
Но отвечает ли ее содержание требованием к элементам новизны, которым должны удовлетворять научные работы, чтобы быть засчитанными как публикации по кандидатским и докторским?
Ейнштейн створив спеціальну теорію відносності в Берні в 1905 році, до того, як він мав нагоду познайомитися з Планком чи Нернстом. В суто науковому ж сенсі Планк відразу відгукнувся на статтю Ейнштейна, написавши рівняння релятивістської динаміки в 1906 році.
Стосовно Хевісайда. Він був дуже відлюдною людиною. Часто друкувався в британських "мурзілках" (Electrician), тому й був недооцінений. Але все ж таки його праці, зокрема, по наданню векторної форми рівнянням Максвела, були прйняті суспільством. Автори даремно загострюють ситуацію. Значно менше пощастило видатним українським ученим Горенштейну та Гусиніну, які працюють в Інституті теоретичної фізики під проводом академіка Загороднього.
Після Хевісайда Арнольд Зоммерфельд також "відкрив" явище Черенкова. І це передбачення забули, бо воно виявилося передчасним. Пропоную авторам поміркувати, якого розголосу могли б досягти, скажімо, ідеї про напівпровідники в 16 столітті?
Не треба перекручувати історію фізики. Вона й так повчальна.
Відповіді
2007.08.20 | Torr
Re: Фундаментальна наука і суспільний поступ
Написано дуже гарно, але шо саме автори хтіли сказать? Останнє речення у Abstract:>Однак сьогодні шляхи використання наукових досягнень висувають перед ученими низку морально-етичних проблем.
але стаття прошечки про інше. Мабуть про це -
>результат будь-якого нового досліду не можна передбачити, звучить
вельми підбадьорливо для недалекоглядного чиновника, у якого превалює спокусливе бажання якомога відчутніше зменшити фінансування науки.
іншими словами, державні грощі академікам давай ... ну шоб позбутися морально-етичних проблем.
2007.08.27 | Нетак
Re: Фундаментальна наука і суспільний поступ
Похоже, посылает сигнал, что уже засиделся в член-корах и готов стать академиком.2007.08.20 | Статистик
Беззубое изложение банальностей
Кстати, а каков вклад лично первого автора и возглавляемого им академического института, а не Алферова и других «великих», в физику полупроводников?
Судя по приводимым ниже показателям не ахти.
Данные на март 2007 г.
Мачулін Володимир Федорович
MACHULIN VF
Число публикаций в журналах иp списка ISI – 26, число цитирований – 29.
Не густо. Под его руководством работают нсы, у которых число публикаций в несколько раз больше, а число цитирований на полтора порядка больше. Не говоря уже о тех, кто уехал
2007.08.20 | Компаративист
Re: Беззубое изложение банальностей
Статья опубликована в главном научном журнале НАНУ, председателем нашего ВАКа.Но отвечает ли ее содержание требованием к элементам новизны, которым должны удовлетворять научные работы, чтобы быть засчитанными как публикации по кандидатским и докторским?
2007.08.20 | Єхидний історик
Історія науки - теж наука
Ейнштейн створив спеціальну теорію відносності в Берні в 1905 році, до того, як він мав нагоду познайомитися з Планком чи Нернстом. В суто науковому ж сенсі Планк відразу відгукнувся на статтю Ейнштейна, написавши рівняння релятивістської динаміки в 1906 році.Стосовно Хевісайда. Він був дуже відлюдною людиною. Часто друкувався в британських "мурзілках" (Electrician), тому й був недооцінений. Але все ж таки його праці, зокрема, по наданню векторної форми рівнянням Максвела, були прйняті суспільством. Автори даремно загострюють ситуацію. Значно менше пощастило видатним українським ученим Горенштейну та Гусиніну, які працюють в Інституті теоретичної фізики під проводом академіка Загороднього.
Після Хевісайда Арнольд Зоммерфельд також "відкрив" явище Черенкова. І це передбачення забули, бо воно виявилося передчасним. Пропоную авторам поміркувати, якого розголосу могли б досягти, скажімо, ідеї про напівпровідники в 16 столітті?
Не треба перекручувати історію фізики. Вона й так повчальна.