Відповіді

• 2007.08.20 | Torr

  Re: Фундаментальна наука і суспільний поступ

  Написано дуже гарно, але шо саме автори хтіли сказать? Останнє речення у Abstract:
  >Однак сьогодні шляхи використання наукових досягнень висувають перед ученими низку морально-етичних проблем.
  але стаття прошечки про інше. Мабуть про це -
  >результат будь-якого нового досліду не можна передбачити, звучить
  вельми підбадьорливо для недалекоглядного чиновника, у якого превалює спокусливе бажання якомога відчутніше зменшити фінансування науки.
  іншими словами, державні грощі академікам давай ... ну шоб позбутися морально-етичних проблем.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2007.08.27 | Нетак

    Re: Фундаментальна наука і суспільний поступ

    Похоже, посылает сигнал, что уже засиделся в член-корах и готов стать академиком.

• 2007.08.20 | Статистик

  Беззубое изложение банальностей

  
  Кстати, а каков вклад лично первого автора и возглавляемого им академического института, а не Алферова и других «великих», в физику полупроводников?
  Судя по приводимым ниже показателям не ахти.
  Данные на март 2007 г.
  Мачулін Володимир Федорович
  MACHULIN VF
  Число публикаций в журналах иp списка ISI – 26, число цитирований – 29.
  Не густо. Под его руководством работают нсы, у которых число публикаций в несколько раз больше, а число цитирований на полтора порядка больше. Не говоря уже о тех, кто уехал
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2007.08.20 | Компаративист

    Re: Беззубое изложение банальностей

    Статья опубликована в главном научном журнале НАНУ, председателем нашего ВАКа.
    Но отвечает ли ее содержание требованием к элементам новизны, которым должны удовлетворять научные работы, чтобы быть засчитанными как публикации по кандидатским и докторским?
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2007.08.20 | Єхидний історик

      Історія науки - теж наука

      Ейнштейн створив спеціальну теорію відносності в Берні в 1905 році, до того, як він мав нагоду познайомитися з Планком чи Нернстом. В суто науковому ж сенсі Планк відразу відгукнувся на статтю Ейнштейна, написавши рівняння релятивістської динаміки в 1906 році.
      
      Стосовно Хевісайда. Він був дуже відлюдною людиною. Часто друкувався в британських "мурзілках" (Electrician), тому й був недооцінений. Але все ж таки його праці, зокрема, по наданню векторної форми рівнянням Максвела, були прйняті суспільством. Автори даремно загострюють ситуацію. Значно менше пощастило видатним українським ученим Горенштейну та Гусиніну, які працюють в Інституті теоретичної фізики під проводом академіка Загороднього.
      
      Після Хевісайда Арнольд Зоммерфельд також "відкрив" явище Черенкова. І це передбачення забули, бо воно виявилося передчасним. Пропоную авторам поміркувати, якого розголосу могли б досягти, скажімо, ідеї про напівпровідники в 16 столітті?
      
      Не треба перекручувати історію фізики. Вона й так повчальна.