09/08/2007 | Олександр РОЖЕН, Дзеркало Тижня, № 33 (662) 8-14 вересня 2007 р.

Міняємо «часы» на годинник, або Доля нашого хай-тека в нових геополітичних умовах

Автор: Олександр РОЖЕН


Крутий урядовий чиновник нещодавно сказав мені: «Доки ти писатимеш про науку? Невже не можеш знайти теми достойнішої?» Помітивши мій здивований погляд, продовжив: «Заставляюся, що через п’ять, щонайбільше, десять років на тому квадраті, де розташовані численні будівлі Інституту електрозварювання НАНУ, не буде жодної лабораторії — все буде зайнято офісами. Це шикарне місце для ділового центру. Можу назвати ще один приречений науковий квадрат — між вулицями Володимирською й Леонтовича. Незабаром сюди замість базік, які сидять у МОН і президії НАНУ, котрі все ніяк не можуть визначитися, що вони збираються розвивати за допомогою науки, прийдуть молоді менеджери з чітким розумінням свого завдання...

Уже очевидно: підтримувати всі напрями наша не найбагатша у світі держава не може — підірвемося. І в президії НАНУ це розуміють не гірше за мене. Отож потрібно працювати: звільняти ледарів, запрошувати талановитих людей, ризикувати... Але навіщо? Вищу наукову еліту давно не цікавлять перспективи науки, вона націлилася довести все до краю, аби приватизувати академічне майно (за деякими оцінками, воно коштує мінімум 50 млрд. доларів).

Хочеш побачити майбутнє академії — піди на будь-який електронний завод Києва. Тепер на підприємствах, які нещодавно могли втерти носа американцям і японцям, повний розвал. Тож навчися відрізняти романтику від реалій і не піддавайся міфам про якісь українські «силіконові долини» ...

http://www.dt.ua/3000/3100/60352/