Ходять нано-слухи...
09/25/2007 | Shooter
Шо ініціатівния групи "будущіх дєрібарабанщіков" збираються на нано вибивати в держави (української) під 100 млн євро в рік.
|
|
Архіви Форумів Майдану
Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".
Відповіді
2007.09.25 | Iryna_
Re: Ходять нано-слухи...
Shooter пише:> Шо ініціатівния групи "будущіх
барадєрібанщіков збираються на нано вибивати в держави (української) під 100 млн євро в рік.1. З'їсть то він з'їсть, та хто ж йому дасть
2. Якщо будуть давать так як в Росії (відомо кому невідомо на що)
- толку з того?
3. Серйозне питання - а чи існують в принципі у нас люди, які розуміють що і як насправді треба робити? (я не питаю, чи належать вони до категорії людей, яких хтось слухатиме)
2007.09.25 | Хома Брут
про "що насправді треба"
> 3. Серйозне питання - а чи існують в принципі у нас люди, які розуміють що і як насправді треба робити? (я не питаю, чи належать вони до категорії людей, яких хтось слухатиме)НМД якщо не визначити явно рівень "розуміння" це питання не буде добре поставленим. Навіть в цілому світі напевно мало в кого існує узагальнений погляд на "нано" і на те куди воно врешті має рухатись.
2007.09.25 | Shooter
Тут цей...(+ відповідь Ірині)
Хома Брут пише:> > 3. Серйозне питання - а чи існують в принципі у нас люди, які розуміють що і як насправді треба робити? (я не питаю, чи належать вони до категорії людей, яких хтось слухатиме)
> НМД якщо не визначити явно рівень "розуміння" це питання не буде добре поставленим. Навіть в цілому світі напевно мало в кого існує узагальнений погляд на "нано" і на те куди воно врешті має рухатись.
Проблему НЕ потрібно обмежувати до нано. В статті, яку наводила Ірина, вказувалося, що в США фінансування на нано - це менще від 3% на ціле матеріалознавство.
Нано - buzz-word, модне слово, на грані фетиша вже, яким "понти ганяють" (дуже часто) з надією "вибити бабки" (і особливо в Росії та Україні). Як на мене, потрібно говорити про нано однозначно як хоч і цікаву та перспективну, проте частину більш широкого advanced матеріалознавства.
Тепер щодо питання Ірини.
Люди є всюди - в т.ч. і вчені, і потенційні адміністратори.
На питання "як" відповідь ще простіша: не потрібно придумувати велосипеда. А аплікувати типові для всього світу КОНКУРСНЕ фінансування наукових робіт + створення певних опорних інфраструктурних точок (головне - з точки зору обладнання) - і навіть з обмаллю коштів все поступово налагодиться.
2007.09.26 | Solo
КОНКУРСНЕ фінансування наукових робіт
Shooter пише:> аплікувати типові для всього світу КОНКУРСНЕ фінансування наукових робіт
Як з цим не погодитись. Але чи готові до цього наноначальники ?
2007.09.26 | Shooter
Re: КОНКУРСНЕ фінансування наукових робіт
Solo пише:> Shooter пише:
>
> > аплікувати типове для всього світу КОНКУРСНЕ фінансування наукових робіт
>
> Як з цим не погодитись. Але чи готові до цього наноначальники ?
Це вже потрібно питатися їх.
2007.09.26 | Solo
Re: про "що насправді треба"
Хома Брут пише:> Навіть в цілому світі напевно мало в кого існує узагальнений погляд на "нано" і на те куди воно врешті має рухатись.
Дуже популярні нанотехнології в медицині. В НАНУ є здобутки на рівні R&D.
Наші вчені зробили прорив у медицині. Вони навчилися нарощувати людські кістки, що в свою чергу є нонсенсом нинішньої практики. Адже нині замість кісток ставлять титанові імплантанти.
- На основі нанотехнологій ми розробили дисперсний порошок, - каже доктор фізико-математичних наук, старший науковий співробітник Інституту металофізики імені Курдюмова Володимир Карбівський. - Він сохне при різних температурах і застосовується для лікування переломів. Порошок випаровується й перетворюється на кістку. Ми просто засипаємо ним місце перелому, й він повністю зростається.
Але коли треба замінити, наростити кістку, застосовується інша технологія. Кераміка, розроблена на основі нанотехнологій, дає змогу це робити. Ми працюємо над тим, щоб можна було заміняти кістки повністю, це наша велика мета. Але те, що маємо сьогодні, вже перевірено на практиці. Була єдина операція у Вінниці. Міліціонеру прострелили голову, що призвело до втрати частини черепа. Це великий обсяг роботи, особливо коли йдеться про голову. Завдяки нашій технології вдалося наростити череп і врятувати людину. Адже коли великий обсяг травми й ушкоджену ділянку з усіх боків облягає тканина, то вживлення металу смертельно небезпечне. До того, як ми це винайшли, черепно-мозкові травми залишались порожнистими. Натягувалась шкіра без імплантанту. Просто кажучи, людина все життя змушена була закриватись шапкою. Тому що титанові пластини нормально приростають до м'язів, а от з мозком складніше.
Про ці та інші розробки можна було дізнатися на виїзному засіданні Національної академії наук, яке присвячувалось підсумкам виконання комплексної програми фундаментальних досліджень "Наноструктурні системи, наноматеріали, нанотехнології" за 2004-2006 роки. Вона започаткована в 2003 році як одна з пріоритетних у системі комплексних проектів. Не вдавалося до того часу вирішити це питання на державному рівні, позаяк академія вирішила формувати власну відомчу програму. Адже залишатись осторонь загальноосвітньої тенденції не можна.
Безумовно, всіх присутніх цікавило, наскільки ми проникли в раніше недосяжну галузь використання властивостей елементів. Суть цих технологій полягає в можливості працювати на атомному, молекулярному рівні в масштабі довжин від одиниць нанометрів до сотні. Сфера використання величезна. Учені світу пророкують, що невдовзі нанотехнології поглинуть всі напрямки людського прогресу. Певна річ, треба знати, на якому щаблі в ієрархії перебуває наша країна.
Як пояснив у своїй доповіді академік НАНУ Анатолій Шпак, за останні два десятиріччя нанотехнології перетворилися з наукового прогнозу про перспективи розвитку в індустріальний стратегічний напрямок, який буде визначати лідерів світової економіки. Зараз до наноматеріалів відносять порошки металів, сплавів, а також полімери, вуглецеві структури, пористі матеріали, напівпровідникові, біологічні наносистеми. Загалом ця галузь дуже різноманітна. Поки що немає чітко визначених обмежень. Певна річ, вся метушня навколо цього напрямку обумовлена можливостями значної модифікації та навіть принципових змін властивостей матеріалів при переході до наностану, можливостями створення нових продуктів. Ми - перспективна країна і можемо конкурувати з потужними іноземними державами. Адже в нас достатньо наукового потенціалу.
Анатолій Шпак сказав журналістам, що всі досягнення науки базуються на ентузіазмі, прагненні вчених до відкриттів. Та, як і скрізь, існує проблема фінансування. Адже на всі наші розробки виділяється лише 60 мільйонів гривень. Вони діляться на 33 частини, саме стільки інститутів академії розвивають нанотехнології. Це мізерна сума для такого напрямку. Ясна річ, що на все потрібні гроші, а тим більше на дослідження, розвиток нових технологій. Бо вже ні для кого не секрет, що нанонапрямок, як ніякий інший, повертає дивіденди зі сторицею.
Показником ставлення суспільства до нанонауки є динаміка фінансування відповідних досліджень. У країнах Європи, США, Японії витрати істотно зростають. Зараз це фактично мільярди доларів на рік. Сумарний обсяг ресурсів на нанонауку в усіх країнах світу спочатку впровадження становив 500 мільйонів, а вже 2003 року - 3,5 мільярда, 2004 - 8,6 мілярда доларів США. До 2010 року прогнозується глобальний ринок нанотехнологій. Це вже продукція в обсязі приблизно одного трильйона доларів. Академік вважає, що треба зробити все можливе і неможливе, аби стати частиною світового ринку.
Зважаючи на труднощі в економіці, ми, певна річ, не можемо оперувати такими шаленими коштами, як, наприклад, США. У них на організацію програми досліджень, розробок, яка має назву "Національна наноініціатива", президентом запропоновано виділяти щороку приблизно 1,2 мільярда доларів.
Чи вся ця інформація знайшла відображення в державних головах Президента, Прем'єр-міністра, Голови Верховної Ради? Адже сьогодні весь світ зацікавлений у прориві нанотехнологій. Ми країна з розповсюдженою вищою освітою, маємо власну Академію наук. Як нам донести до вищих гілок влади інформацію про те, що нам треба розвивати нанотехнології швидшими темпами?
На це Анатолій Петрович відповів, що ми дуже мало працюємо з суспільством, недостатньо інформуємо про свої досягнення. Знімаємо фільми про відкриття, є цікаві публікації. Але відомо, що така популяризація працює, коли її доповнює фінансова частина.
На засіданні наводився такий факт. Росія 2006 року на розвиток нанотохнологій витратила 200 мільйонів доларів. Хоча в них немає єдиної програми, але кошти держава виділяє. А нині починається розробка схваленої урядом федеральної цільової програми з фінансуванням у тридцять мільярдів рублів. Тобто росіяни планують витратити трохи більше одного мільярда доларів за чотири роки.
Існує також інша альтернатива. Нині на роль лідера світового ринку нанотехнологій претендує Китай. І не тільки за розвитком, а й за використанням результатів. За кількістю патентів він поступається лише США та Японії, які залучають інвестиції.
- Безумовно, вони працюють як цивілізовані, - вважає президент НАНУ Борис Патон. - Ми виділяємо 60 мільйонів, а це мало. Вони, просто кажучи, розпорошуються. Зрозуміло, що це треба було зробити раніше, або зараз, коли є такі досягнення. Де нам знайти кошти, щоб сконцентрувати свої невеличкі, слабкі сили в цьому напрямку?
На це запитання голова наукової ради комплексної програми з нанотехнологій Анатолій Шпак відповів, що готуються пропозиції. І взагалі трирічна програма розвитку нанотехнологій вважається етапом знаходження наших сильних місць. Треба розглянути структуру програми по-новому. Але для цього потрібні серйозні ресурси, щоб якісно завершити всі дослідження. А ще більші для того, аби їх спрямувати на реальне застосування. Він також згадав, що кілька разів в академії виступав провідний російський вчений з цього напрямку лауреат Нобелівської премії Жорес Алфьоров. Його теорії й експерименти, на жаль, мало використовуються. Він пробував їх впровадити через Державну думу, приватні структури. В нього нічого не вийшло. Разом із нашими академіками він звертався по підтримку до української влади.
- На жаль, нічого масштабного не відбувається, - каже А. Шпак. - Я не думаю, що в Україні можуть бути масштабні прориви. Але вони потрібні. Адже настає час широкого застосування цих дивовижних технологій. Але це вже справа керівництва держави. Ми відповідну ініціативу готові подати.
Не зрозуміло, якими будуть подальші перспективи вітчизняної нанонауки. Навіть ті розробки, що вже готові до використання, схоже, мало кого цікавлять. Наведу один приклад. Уже три роки минуло з того часу, коли завдяки нашим вченим врятовано життя вінницькому міліціонеру. Йому на згадку залишився лише рубець. А науковці сьогодні не дуже затребувані. Вони навіть не можуть запатентувати винахід. А без цього впровадження є неможливим. Однин з авторів розробки сказав: "Ми вчені, а не бізнесмени. Сьогодні, аби донести щось до людей, його треба рекламувати. Тут одного наукового ступеня недостатньо. Потрібен здоровий менеджмент, а ми спеціалісти з синтезу..."
24.01.2007 | 10:17 | "Урядовий кур'єр"
http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/printable_article?art_id=63784687
2007.09.25 | Ответ to Iryna_ на вопрос № 3
Есть такие люди !
http://www.vecherniy.kharkov.ua/ind2.php?id=6473&Division=scienceВалерий ТЫРНОВ, для «Вечерки»
Ранним утром золотой осени хорошо ехать в стареньком ЛАЗе во встречных лучах солнца… Стыки плит подогнаны плохо, сверху плиты залиты асфальтом, он весь в буграх от многочисленных ремонтов, и ЛАЗ везет без особого комфорта. Но плохо ли, хорошо ли, он все-таки вовремя привозит на базу отдыха «Элат», уютно устроившуюся в соснах на берегу Печенежского водохранилища. Вчера здесь открылась международная нанотехнологическая ассамблея-2006, организованная ННЦ «Харьковский физико-технический институт».
Нас встречает «хозяин» — заместитель генерального директора ННЦ по опытно-конструкторским и технологическим разработкам Валерий Шулаев. Это его неустанными хлопотами и стараниями нынешнее мероприятие стало реальностью. Сюда прислали свои доклады ученые 16 стран, из семи стран они приехали лично. При том, что одновременно проходит еще одна нанотехнологическая конференция в куда более привлекательном месте — в курортном Сочи, где можно безмятежно загорать на берегу теплого моря, попивая вино и закусывая шашлыками. Многие предпочли все же куда менее курортные Печенеги. Возможно, потому, что у Шулаева свой взгляд на эти вещи. Не на вино с шашлыками, разумеется, а на научные конференции. «Я как-то, просматривая иностранный журнал, обратил внимание на подписи под статьей: этот из Австралии, этот из Японии, этот из Штатов… — говорит он. — А вот другая работа, сделанная как будто на другом континенте, но некоторые имена повторяются. Такая картина — сплошь и рядом. Сначала я недоумевал, как это у них времени хватает на все эти переезды, встречи и т.д. А потом понял: да они, возможно, вообще не встречались никогда! Так и надо работать, так и надо столбить свои приоритеты, свои права на тот или иной продукт, ту или иную технологию. Современная техника обмена информацией вполне позволяет так работать. Нет проблем получить из журнала статью, еще даже неопубликованную. И всю информацию, которая докладывается на конференциях, можно получить, не только не приезжая на них, но даже и до того, как конференция состоялась! Поэтому (я так думаю) наша основная задача — не столько обменяться готовой информацией, сколько выработать стратегию нашего совместного выживания в нанотехнологическом мире, на нанотехнологическом рынке. А на этот рынок глянешь — голова кругом идет от обилия нанопродуктов. И каких нанопродуктов! Нанотехнологии снимают многие известные ограничения на пределы технического прогресса, мы стоим на пороге очередного прорыва в микроэлектронике, в биотехнологиях… Мы — на пороге очередной промышленной революции».
На Валерии Михайловиче яркий желтый костюм, он выделяется на общем немарком фоне элегантным цветовым пятном и всем видом своим напоминает стихи, написанные когда-то давно харьковским поэтом Аркадием Филатовым: «У физиков все дороже. Дороже на них костюмы. Дороже у них открытья. И женщины им даются дороже, чем нам, поэтам».
Кстати, что касается открытий. В те годы, когда были написаны эти стихи, наномир уже приоткрывался физикам. Они уже с удивлением наблюдали его проявления, но смотрели на них не как на что-то серьезное, а скорее как на курьез, некое баловство, баловство природы и свое собственное. Вскоре появилась и целостная концепция наномира, но она появилась в обществе, не подготовленном к ее восприятию, и по этой причине очень долго оставалась в тени — и она сама, и ее материальное, так сказать, обоснование. Поэтому «переход в наномир» оказался большой неожиданностью, он случился как бы вдруг, когда в 2001 году два очень серьезных и влиятельных в бизнесе и в политике американских издания поместили публикации о нанотехнологиях, оповестившие мир «обо всем этом».
Харьковские физики в целом ряде работ рассказали гостям о своих последних исследованиях в области физики и техники нанопленок, наносимых путем их осаждения из плазмы в вакууме. Это та область, где они давно занимают лидерские позиции. А профессор Владимир Игоревич Марголин из Санкт-Петербурга рассказал о физике, технологии и применениях фрактальных пленок — области, где преуспели питерцы. Можно было бы и дальше перечислять столь же «понятные» вещи, но лучше, наверное, хотя бы на паре примеров продемонстрировать, от чего это у Валерия Шулаева «голова кругом идет». Харьковчанам, например, удается делать мембраны, сочетающие в себе высокую проницаемость для водорода, свойственную механически непрочному палладию, с высокой прочностью вольфрама. Им удается осаждать на палладии пористую вольфрамовую пленку, придающую этому, уже наноизделию, прочность. А фрактальные пленки питерцев могут защищать людей от вредного воздействия излучения мобильных телефонов. Они, оказывается, способны трансформировать импульсное электромагнитное излучение инфразвуковых частот в безвредное непрерывное. Можно вспомнить и о том, что коллоидные растворы, которые составляют львиную долю всего живого вещества, постепенно осознаются, как имеющие наноструктурную природу… Однако не хотелось бы, чтобы у читателя сложилось впечатление, что мы, как и 40 лет назад, «впереди планеты». Многое уже утрачено навсегда. Тот же Марголин грустно сказал: «Вот вы не любите батьку Лукашенко, а я его очень люблю и уважаю. За то, что он сохранил предприятия микроэлектроники, и они до сих пор кое-что делают».
С грустью нужно отметить, что многие ссылки на зарубежных исследователей выглядели так: «Это сделал такой-то, бывший наш соотечественник, из такого-то американского университета». Комментарии излишни. Западные нанотехнологические компании испытывают кадровый голод. Нанотехнологии — это необычная сфера деятельности, требующая всестороннего, широкого образования — такого, которое на прагматичном Западе никогда не культивировалось. И вот парадокс: «буржуи» сейчас сильно интересуются методами, которыми коммунисты выращивали специалистов в годы советской власти, а мы шельмуем «ту» образовательную систему, разрушаем ее и всячески пытаемся заменить болонскими «модулями». Стоит ли?
2007.09.25 | Iryna_
Re: Есть такие люди !
мей бі, але пафосно-дебільний тон статті довіри не викликає...2007.09.25 | Shooter
Пану Шулаєву - респект, але...
...як учасник цієї невеличкої конференції мушу зауважити, що це був досить-таки локальний захід.Але будь-яку ініцативу підтримувати варто
2007.09.25 | Solo
Re: Ходять нано-слухи...
Shooter, а хто з наноначальників був на минулому наносемінарі ?2007.09.25 | Shooter
З 3 анонсованих були двоє. Наумовця не було.
Але, взагалі-то, "кумульовані результати", які вони презентували, були доброго рівня.+ була якась "вєрхованя наногрупа"
2007.09.25 | Solo
Re: З 3 анонсованих були двоє. Наумовця не було.
Ну а Походенко, Шпак, Мачулін, Горбик ?2007.09.26 | Shooter
Re: З 3 анонсованих були двоє. Наумовця не було.
Solo пише:> Ну а Походенко, Шпак, Мачулін, Горбик ?
Не знаю - листа учасників я не бачив.
Була якась "офіційна наногрупа". Думаю, саме по "нанопрограмі". Імена, нажаль, навести не можу.
2007.09.26 | Torr
конкрєтне питання
Shooter пише:> Але, взагалі-то, "кумульовані результати", які вони презентували, були доброго рівня.
Ну і як з тими видатними результатами ознайомитись?
2007.09.26 | Shooter
Re: конкрєтне питання
Torr пише:> Shooter пише:
> > Але, взагалі-то, "кумульовані результати", які вони презентували, були доброго рівня.
>
> Ну і як з тими видатними результатами ознайомитись?
Я не магнітофон і не хард-драйв
Як отримаю презентацію з укр. боку - конкретно відповім.
2007.09.25 | casesensitive
почему я не удивлен.
2007.09.26 | apolo
to Shooter
треба добувати на FP-7 до кiнця, а не йти коли вже не інтересноТак, чулося таке з доповіді Зам Директора ІПМ А.Рагулі - ніби в такому об'ємі є потреба (однак не чулося, що мають таке давати)..
Хоча, може відповідна передвиборна обіцянка вже і прибула.
2007.09.26 | Shooter
Re: to Shooter
apolo пише:> треба добувати на FP-7 до кiнця, а не йти коли вже не інтересно
>
> Так, чулося таке з доповіді Зам Директора ІПМ А.Рагулі - ніби в такому об'ємі є потреба (однак не чулося, що мають таке давати)..
>
> Хоча, може відповідна передвиборна обіцянка вже і прибула.
я був до самісінького
Доречі, яке враження від Workshop'у?
2007.09.26 | apolo
Re: to Shooter
на "4" з мінусом (по 5-бальній системі)Був Іспанець Хосе, а не який-сь серйозно розмовляючий англійською з реальної (а не дотованої (якою є (чи нещодавно була) Іспанія та Португалія)) Европи. Перекладач наш лише заважав, не дуже професійно (бо ясно, що він не професіонал з перекладів). А от Микола (хоча й формально підлеглий цього іспанця) все файно доповів (й навіть не тому, що доповів Українською). Нажаль, мабуть нема цього всього в Інеті. От як завжди, саме важливе я особисто не зарекодив (бо не мав диктофону - хоча були там з диктофонами), й майже нічого я не занотував. Так просто записав мило Миколине (може спитаю де щось подібне до його доповіді прочитати). Та мАбуть ніде... Буклет досить поверхнево й рекламно накиданий, дуже нашвидку змонтований. (Хаврусь рекомендує покласти його скан-копію тут - можу зробити).
Жалко що фундаментал в нас не можна розвивати по FP-7-, однак це ясно й так було. Якщо так зараз стрімко йдуть прикладні результати, то ясно, що фундаментал будуть розвивати лише в себе вдома фондатори (щоб бути абсолютно незаперечними лідерами залишатися й при цьому в білих сорочечках працювати лише над високими матеріями). Нам же залишається пропонувати лише те, що поблискує конкретними використаннями.
Микола конкретно ж натякнув, що фундаментал просто не пропонувати (а крім того конкретно ще november Call покаже все тематично).
2007.09.26 | Shooter
Re: to Shooter
apolo пише:> А от Микола (хоча й формально підлеглий цього іспанця) все файно доповів (й навіть не тому, що доповів Українською). Нажаль, мабуть нема цього всього в Інеті.
http://www2.maidanua.org/news/view.php3?bn=maidan_osvita&key=1190746233&first=1190813825&last=1190041173
> Жалко що фундаментал в нас не можна розвивати по FP-7-, однак це ясно й так було. Якщо так зараз стрімко йдуть прикладні результати, то ясно, що фундаментал будуть розвивати лише в себе вдома фондатори (щоб бути абсолютно незаперечними лідерами залишатися й при цьому в білих сорочечках працювати лише над високими матеріями). Нам же залишається пропонувати лише те, що поблискує конкретними використаннями.
> Микола конкретно ж натякнув, що фундаментал просто не пропонувати (а крім того конкретно ще november Call покаже все тематично).
Ну чому ж не пропонувати - пропонувати, лише в Ideas програмі, а не в Cooperation, куди належить NMP програма. Ну і "базові" принципи там відмінні: в Cooperation-NMP calls йдуть по топіках, в Ideas - "відкриті" (ніби).
2007.09.26 | apolo
Re: to Shooter
по "ideas" (наскільки памятаю) украiнець їде ж у Европу для виконання проекту, якщо виграв... (повинен бути нахил на застосування)От здаеться менi що ще "people" та "Marie-Curie" (incoming) не топІКОВІ. Але Marie-Curie - думаю - теж виконуеться закордоном.
Думаю, що без нахилу до застосування не повинно подаватись в них обох теж.
ТОбто може таки "people" - це не топікова ідея, щоб реалізувати тут з колективом, звичайно помірна по "ціні"
Як на Ваш погляд ?
2007.09.26 | Shooter
Re: to Shooter
apolo пише:> по "ideas" (наскільки памятаю) украiнець їде ж у Европу для виконання проекту, якщо виграв... (повинен бути нахил на застосування)
В Європу - так. Застосування - ні: це по означенню фундаментальна наука (саме тому й існує цілком окрема specific programme). Після виграшу ґранту ті, що виграли (інституці(я/ї)+вчений) можуть вирішити, що певні (під)завдання можуть робити організації з будь-де (крім Пн. Кореї).
Чесно попереджу: в цій програмі (принаймі поки-що) чи ненайжорсткіша конкуренція.
Але подаватися треба
> От здаеться менi що ще "people" та "Marie-Curie" (incoming) не топІКОВІ. Але Marie-Curie - думаю - теж виконуеться закордоном.
> Думаю, що без нахилу до застосування не повинно подаватись в них обох теж.
> ТОбто може таки "people" - це не топікова ідея, щоб реалізувати тут з колективом, звичайно помірна по "ціні"
>
> Як на Ваш погляд ?
People = Marie-Curie (+-). Це, де-факто, "стипендії для вчених", для обміну/"стажування".
Для українських (в Україні) "доступними" є "по-дефолту" incoming fellowships та можуть бути певні host-driven actions (себто, коли проект пише організація, а в разі виграшу стипедії вже постфактум собі шукає стипендіата).
В принципі, Ви можете працювати вже як і на "готовій" темі, яка є цікавою, насамперед, для host institution, так і на темі, запропонованій Вами, якщо host institution з цим погодилася.
2007.09.26 | apolo
Re: to Shooter
В Європу - так. Застосування - ні: це по означенню фундаментальна наука (саме тому й існує цілком окрема specific programme). Після виграшу ґранту ті, що виграли (інституці(я/ї)+вчений) можуть вирішити, що певні (під)завдання можуть робити організації з будь-де (крім Пн. Кореї).А трошки детальніше не можете?
2007.09.26 | Shooter
Re: to Shooter
apolo пише:> В Європу - так. Застосування - ні: це по означенню фундаментальна наука (саме тому й існує цілком окрема specific programme). Після виграшу ґранту ті, що виграли (інституці(я/ї)+вчений) можуть вирішити, що певні (під)завдання можуть робити організації з будь-де (крім Пн. Кореї).
>
> А трошки детальніше не можете?
Питайтеся конкретно.
Азервайс "усьо єсть здеся":
ftp://ftp.cordis.europa.eu/pub/fp7/docs/calls/ideassp_en_pdf.zip
ftp://ftp.cordis.europa.eu/pub/fp7/docs/calls/ecrules_en_pdf.zip
ftp://ftp.cordis.europa.eu/pub/fp7/docs/wp/ideas/l_wp_200701_en_pdf.zip
І "загальна" сторінка:
http://cordis.europa.eu/fp7/find-doc_en.html
2007.09.26 | apolo
Re: to Shooter
People = Marie-Curie (+-). Це, де-факто, "стипендії для вчених", для обміну/"стажування".Для українських (в Україні) "доступними" є "по-дефолту" incoming fellowships та можуть бути певні host-driven actions (себто, коли проект пише організація, а в разі виграшу стипедії вже постфактум собі шукає стипендіата).
В принципі, Ви можете працювати вже як і на "готовій" темі, яка є цікавою, насамперед, для host institution, так і на темі, запропонованій Вами, якщо host institution з цим погодилася.
(apolo)
Так розумiю, що тут вже йдеться про оплачувану роботу лише одного Українця , причому лише закордоном. ТАк ?
2007.09.26 | Shooter
Re: to Shooter
apolo пише:> People = Marie-Curie (+-). Це, де-факто, "стипендії для вчених", для обміну/"стажування".
>
> Для українських (в Україні) "доступними" є "по-дефолту" incoming fellowships та можуть бути певні host-driven actions (себто, коли проект пише організація, а в разі виграшу стипедії вже постфактум собі шукає стипендіата).
>
> В принципі, Ви можете працювати вже як і на "готовій" темі, яка є цікавою, насамперед, для host institution, так і на темі, запропонованій Вами, якщо host institution з цим погодилася.
>
> (apolo)
> Так розумiю, що тут вже йдеться про оплачувану роботу лише одного Українця , причому лише закордоном. ТАк ?
В принципі, так.
2007.09.26 | apolo
Re: to Shooter
заздрю що Ви розібралися в цьому бюрократизмі... Написано ж так, що хоч на вибори йди.. Як тільки таке можна читати ? Невже не могли якось науково написати - без гучних фораз, просто ?От є я з невеликим колективом тут, я керівник (хоча не по посаді - а лише ідейний по НАНО), + є в мене партнер з Канади + є ряд моїх ідей, що цей канадський партнер одобрює й навіть готовий повністю дати зразки й обладнання своеі керованої ним ЛАбораторії. Треба знайти Евро-координатора для фінансування фундаментально-прикладного проекту (я знаю де це все використати). Але що йому самому, цьому европейцеві (якого я знайду) запропонувати в FP-7 (европеець може не знати просто структури й можливостей FP-7, а його треба висватати на координатора, тобто показати себе дуже конкретно).
(ні канадець же ні його команда однозначно не отримають нічого з грошей і тому його бюрократичні Евро-деталі не інтересують).
Call мені не потрібен. Цього не буде в Сall.
2007.09.26 | Shooter
Re: to Shooter
apolo пише:> заздрю що Ви розібралися в цьому бюрократизмі... Написано ж так, що хоч на вибори йди..
> От є я з невеликим колективом тут, я керівник (хоча не по посаді - а лише ідейний по НАНО), + є в мене партнер з Канади + є ряд моїх ідей, що цей канадський партнер одобрює й навіть готовий повністю дати зразки й обладнання своеі керованої ним ЛАбораторії. Треба знайти Евро-координатора для фінансування фундаментально-прикладного проекту (я знаю де це все використати). Але що йому самому, цьому европейцеві (якого я знайду) запропонувати в FP-7 (европеець може не знати просто структури й можливостей FP-7, а його треба висватати на координатора, тобто показати себе дуже конкретно).
> (ні канадець же ні його команда однозначно не отримають нічого з грошей і тому його бюрократичні Евро-деталі не інтересують).
>
>
> Call мені не потрібен. Цього не буде в Сall.
Якщо Вам сall не потрібен, (себто Ви не хочете обмежуватися певним топіком) то Вам (принаймі, цього року) - в Ideas cебе пробувати (там ще, правда, є нюанс в 2 типах грантів - для початківців (від 2 до 8 років після захисту канд. дисертації) та "досвідчених". На кожен тип грантів оголошується окремий call - наприклад, на цей рік був call лише для почтаківців).
Щодо того - що з того єврорейцеві - непогані гроші. В Ideas платиться не лише "стипендія/зарплата", а в загальному всі затрати на грант. Легко на рівні мільйона євро+/кількох мільйонів.
Як шукати європейця - "методом тику". Я в свій час, скажімо, без проблем через публікації та інтернет знайшов "2,5" інституції, які погодилися, що я з ними подаю Marie Curie проект. 4/5 проекту і так пишеться аплікантом, інституція, де-факто, лише заповнює дані про себе.
Я би на Вашому місті шукав сильну профільну інституцію десь в Західній Європі і напряму звертався до керівника групи з пропозицією про написання проекту.
Проект, правда, доведеться писати Вам особисто. Як і бути готовим до того, що в разі виграшу гранту Ви офіційно мусите стати працівником грантоотримувача.
2007.09.26 | apolo
Re: to Shooter
Якщо Вам сall не потрібен, (себто Ви не хочете обмежуватися певним топіком) то Вам (принаймі, цього року) - в Ideas cебе пробувати (там ще, правда, є нюанс в 2 типах грантів - для початківців (від 2 до 8 років після захисту канд. дисертації) та "досвідчених". На кожен тип грантів оголошується окремий call - наприклад, на цей рік був call лише для почтаківців).Щодо того - що з того єврорейцеві - непогані гроші. В Ideas платиться не лише "стипендія/зарплата", а в загальному всі затрати на грант. Легко на рівні мільйона євро+/кількох мільйонів.
Як шукати європейця - "методом тику". Я в свій час, скажімо, без проблем через публікації та інтернет знайшов "2,5" інституції, які погодилися, що я з ними подаю Marie Curie проект. 4/5 проекту і так пишеться аплікантом, інституція, де-факто, лише заповнює дані про себе.
Я би на Вашому місті шукав сильну профільну інституцію десь в Західній Європі і напряму звертався до керівника групи з пропозицією про написання проекту.
Проект, правда, доведеться писати Вам особисто. Як і бути готовим до того, що в разі виграшу гранту Ви офіційно мусите стати працівником грантоотримувача
(apolo)
захистився в 1998. Тому пройшло вже багато... на початківця не "проканаю". Як шукати координатора - думаю розберусь... От що подати, щоб ще й політично використати канадця (хоча дуже доречним є його НАНО-обладнання (cупер) + його зразки) = х/з...
Може писати проект треба мені, а подавати треба EU-координатору (якого знайду), щоб probability виграшу збільшити ? Але тоді ж моя укр-команда з кількох інститутів нічого не отримaє , бо я просто вчешу на пару років у Европу (a там в Украіні у мене лише докторів наук 2 чоловіки...., один з них професор...) Кохання - це ж така річ, що її треба завжди підігрівати...
Европейцем я себе не уявляю - працював Пост-Доком вже в ЕU 2 роки (ми там чужі в усьому окрім роботи)...
2007.09.26 | Solo
100 млн євро в рік
apolo пише:> Так, чулося таке з доповіді Зам Директора ІПМ А.Рагулі - ніби в такому об'ємі є потреба (однак не чулося, що мають таке давати)
Рагуля не казав, в кого потреба в таких грошах - МОН чи НАНУ ?
2007.09.26 | apolo
Re: SOLO 100 млн євро в рік
НАНУ2007.09.27 | Torr
to apolo
ну я нано-європеєць ... майже. якшо з того всього можна шось мати, то...2007.09.27 | apolo
Re: to apolo
ну я нано-європеєць ... майже. якшо з того всього можна шось мати, то...(apolo)_
нічого, окрім пенсії, а по життю-ніякої асиміляції не може бути, окрім "робочої асиміляції".
Просто працюєш і працюєш, і так все життя. Знання мови допоможе не радикально. Трохи таки допоможе.
No matter whether it is Sweden or Germany. Work only...and pub...
2007.09.27 | Torr
Re: to apolo
apolo пише:> Просто працюєш і працюєш, і так все життя. Знання мови допоможе не радикально. Трохи таки допоможе.
>
> No matter whether it is Sweden or Germany. Work only...and pub...
What do you want else, man?!
2007.09.27 | Shooter
Re: to apolo
Torr пише:> apolo пише:
> > Просто працюєш і працюєш, і так все життя. Знання мови допоможе не радикально. Трохи таки допоможе.
> >
> > No matter whether it is Sweden or Germany. Work only...and pub...
>
> What do you want else, man?!
Isn't it clear enough?
Girls, of course!
2007.09.27 | apolo
Re:Torr
What do you want else, man?!(apolo)
It depends on your age and duration of your overseas stay. In Scandinavian countries the psychic troubles are typical attribute (not only for foreigners), while for instance in Germany - it is in much smaller extent.
2007.09.27 | Torr
to Apolo
apolo пише:> It depends on your age and duration of your overseas stay. In Scandinavian countries the psychic troubles are typical attribute (not only for foreigners), while for instance in Germany - it is in much smaller extent.
Can you explain this health phenomena?
2007.09.27 | Shooter
Re: to Apolo
Torr пише:> apolo пише:
>
> > It depends on your age and duration of your overseas stay. In Scandinavian countries the psychic troubles are typical attribute (not only for foreigners), while for instance in Germany - it is in much smaller extent.
>
> Can you explain this health phenomena?
Simple: darkness (or lack of sun). Chemically causes you depression.
As I told already, girls are the best remedy
2007.09.27 | apolo
Re: Shooter
and what you advice to me regarding (34)?2007.09.27 | apolo
Re: Shooter
(apolo)захистився в 1998. Тому пройшло вже багато... на початківця не "проканаю". Як шукати координатора - думаю розберусь... От що подати, щоб ще й політично використати канадця (хоча дуже доречним є його НАНО-обладнання (cупер) + його зразки) = х/з...
Може писати проект треба мені, а подавати треба EU-координатору (якого знайду), щоб probability виграшу збільшити ? Але тоді ж моя укр-команда з кількох інститутів нічого не отримaє , бо я просто вчешу на пару років у Европу (a там в Украіні у мене лише докторів наук 2 чоловіки...., один з них професор...) Кохання - це ж така річ, що її треба завжди підігрівати...
Европейцем я себе не уявляю...
2007.09.28 | Shooter
Re: Shooter
apolo пише:> and what you advice to me regarding (34)?
Женілісь би Ви, барін....
2007.09.27 | apolo
Re: to Apolo
I gather Shooter is not completely correct. Suicide statistics in Hungary, Finland, and Sweden is certainly worst in Europe.Hungary is sunny country... (You know their finest grape wines)...
That's something quite specific, a guess.
2007.09.28 | Shooter
Re: to Apolo
apolo пише:> I gather Shooter is not completely correct. Suicide statistics in Hungary, Finland, and Sweden is certainly worst in Europe.
>
> Hungary is sunny country... (You know their finest grape wines)...
> That's something quite specific, a guess.
Roots, Nancy, roots!
Or may be it's paprika?
Nevertheless, it's medically proven fact: lack of sun might lead to depression.
2007.10.03 | Solo
Презентація з укр. боку
26-09-2007 09:51, Shooter пише:> > Але, взагалі-то, "кумульовані результати", які вони презентували, були доброго рівня.
> Ну і як з тими видатними результатами ознайомитись?
> Як отримаю презентацію з укр. боку - конкретно відповім.
Чи отримали ?
2007.10.04 | Shooter
Re: Презентація з укр. боку
Solo пише:> 26-09-2007 09:51, Shooter пише:
>
> > > Але, взагалі-то, "кумульовані результати", які вони презентували, були доброго рівня.
>
> > Ну і як з тими видатними результатами ознайомитись?
>
> > Як отримаю презентацію з укр. боку - конкретно відповім.
>
> Чи отримали ?
Ще ні.
2007.10.05 | Skapirus
"Нано очумение": ось що говорять про нано-програму в Росії
Замініть Росію на Україну і Москву на Київ і одержите яскраву характеристике сьогоднішнього стану "нано" в Україні.НАНО-ОЧУМЕНИЕ: http://www.spacenews.ru/spacenews/live/full_degests.asp?id=21585
2007.10.05 | Iryna_
це черговий культ карго, типу блакитного майдану
2007.10.07 | Iryna_
ще одна думка (л)
http://www.fraudcatalog.com/modules.php?name=News&file=article&sid=137