Трудовий колектив КНУ ім.Т.Шевченка глибоко стурбований
09/28/2007 | КИЇВ, 27 вересня. /УКРІНФОРМ/
КОЛЕКТИВ КНУ ІМЕНІ Т.ШЕВЧЕНКА ВИСЛОВЛЮЄ СТУРБОВАНІСТЬ БРУТАЛЬНИМ ВТРУЧАННЯМ У ЖИТТЯ УНІВЕРСИТЕТУ ОКРЕМИХ ЗМІ ТА СИЛ, ЯКІ ЗА НИМИ СТОЯТЬ
КИЇВ, 27 вересня. /УКРІНФОРМ/. Трудовий колектив Київського національного університету імені Тараса Шевченка глибоко стурбований брутальним втручанням у життя університету деяких засобів масової інформації та тих сил, що стоять за ними і замовляють матеріали оманливого й часто непристойного змісту проти університету та ректора. Про це йдеться у зверненні колективу КНУ до громадськості та ЗМІ, переданому УКРІНФОРМу.
Як зазначається у документі, 10 вересня відбулися збори трудового колективу, на яких ректор Віктор Скопенко зробив звіт про свою роботу, в обговоренні якого взяли участь усі бажаючі. "Збори схвально оцінили роботу ректора, бо попри всі інсинуації з боку деяких медіа і їхніх патронів чи замовників чорного піару проти університету та ректора, попри недоліки, які є в роботі кожного і в тому числі ректора, - всі розуміють, що є певна межа в оцінках, межа між здоровим глуздом і прагненням все руйнувати та змінювати", - йдеться у зверненні.
"Ніхто не може знати краще й глибше наших проблем, ніж ми самі. І є можливість у кожного члена колективу висловити ректорові свою незгоду, а він має можливість висловити своє бачення проблеми й переконати колектив у своїй правоті", - зазначають автори звернення. На їх переконання, це внутрішні справи і внутрішня боротьба трудового колективу університету. "І ніхто не має права або недоріс до того права, аби робити зауваження людям, що несуть високі звання докторів і професорів, відомих вчених у світі".
Автори звернення нагадують "маститим" журналістам елементарні закони й правила журналістської діяльності: писати й говорити публічно слід про суспільно значущі речі, про ті факти, замовчування яких може призвести до суспільної загрози. "Невже перевірка ревізійними органами діяльності університету і зауваження, які стосуються його внутрішнього життя, є тим суспільно значущим фактом, нерозголошування якого поставить наше суспільство під удар? То яка ж мета публікацій?", - запитують автори звернення.
Трудовий колектив університету просить громаду не вірити неправдивим публікаціям і звертається до ЗМІ дотримуватися журналістської етики, журналістської честі, вдаватися до ретельного аналізу критичних матеріалів, що надходять до редакцій, не лінуватися й не боятися брати інформацію з першоджерел.
http://news.ukrinform.com/ukr/order/?id=610662
КИЇВ, 27 вересня. /УКРІНФОРМ/. Трудовий колектив Київського національного університету імені Тараса Шевченка глибоко стурбований брутальним втручанням у життя університету деяких засобів масової інформації та тих сил, що стоять за ними і замовляють матеріали оманливого й часто непристойного змісту проти університету та ректора. Про це йдеться у зверненні колективу КНУ до громадськості та ЗМІ, переданому УКРІНФОРМу.
Як зазначається у документі, 10 вересня відбулися збори трудового колективу, на яких ректор Віктор Скопенко зробив звіт про свою роботу, в обговоренні якого взяли участь усі бажаючі. "Збори схвально оцінили роботу ректора, бо попри всі інсинуації з боку деяких медіа і їхніх патронів чи замовників чорного піару проти університету та ректора, попри недоліки, які є в роботі кожного і в тому числі ректора, - всі розуміють, що є певна межа в оцінках, межа між здоровим глуздом і прагненням все руйнувати та змінювати", - йдеться у зверненні.
"Ніхто не може знати краще й глибше наших проблем, ніж ми самі. І є можливість у кожного члена колективу висловити ректорові свою незгоду, а він має можливість висловити своє бачення проблеми й переконати колектив у своїй правоті", - зазначають автори звернення. На їх переконання, це внутрішні справи і внутрішня боротьба трудового колективу університету. "І ніхто не має права або недоріс до того права, аби робити зауваження людям, що несуть високі звання докторів і професорів, відомих вчених у світі".
Автори звернення нагадують "маститим" журналістам елементарні закони й правила журналістської діяльності: писати й говорити публічно слід про суспільно значущі речі, про ті факти, замовчування яких може призвести до суспільної загрози. "Невже перевірка ревізійними органами діяльності університету і зауваження, які стосуються його внутрішнього життя, є тим суспільно значущим фактом, нерозголошування якого поставить наше суспільство під удар? То яка ж мета публікацій?", - запитують автори звернення.
Трудовий колектив університету просить громаду не вірити неправдивим публікаціям і звертається до ЗМІ дотримуватися журналістської етики, журналістської честі, вдаватися до ретельного аналізу критичних матеріалів, що надходять до редакцій, не лінуватися й не боятися брати інформацію з першоджерел.
http://news.ukrinform.com/ukr/order/?id=610662
Відповіді
2007.09.28 | Трясця
Знов ці невгамовні трудящі
зібралися на захист ректора. І дійсно, ще молодий (70 років усього), спритний, продає університетську спадщину за відкати.Не люди, а людці, вас можна тільки зневажати. А те, як захищалася в галузі ФІЗИКИ його заступниця із загальних питань, вас не турбує? А астрономічна обсерваторія? А погіршення знань студентів, а неуки на посадах деканів та завідувачів кафедр? Та, мабуть, вони й уособлюють сумнозвісний, ще радянський, трудовий колектив.
2007.09.28 | Цікаіий
Re: Знов ці невгамовні трудящі
А яка заступниця із загальних питань? В КНУТШ немає такої посади? І хто неуки на посадах деканів і зав.кафедр. Конкретніше, будь ласка2007.09.28 | Стоеросов
Заступниця
Не знаю, как Трясця, а я ее хорошо знаю. Должность, правда, точно не запомнил. Молодая, энергичная, несмотря на то, что проректор, занималась и наукой в свободное от работы время. А ведь закончила только педвуз. Защитила блестящую диссертацию в Институте металлофизики НАНУ. Руководитель из университета - Коновалов, кажется. Все успевает. Муж имеет строительную фирму, которая занимается поставками разного рода услуг Университету. Не трогайте женщину!2007.09.28 | Стоєросову
Re: Заступниця
Дякую, пане Стоєросов, що повідомили деякі деталі. Та справа не в тій чиновниці, а в тих запопадливих, які схиляються перед начальством. Пану Георгію звернення трудящих не подобаються, а нам ще більше.2007.09.28 | 21 вересня 2007 року
ЗВЕРНЕННЯ конференції трудового колективу КНУ ім.Т.Шевченка
http://www.univ.kiev.ua/ua/news/1026/Звернення конференції трудового колективу Київського національного університету імені Тараса Шевченка до громадськості та ЗМІ
21 вересня 2007 року
Трудовий колектив Київського національного університету імені Тараса Шевченка глибоко стурбований брутальним втручанням у життя університету деяких засобів масової інформації та тих сил, що стоять за ними й замовляють матеріали оманливого й часто непристойного змісту проти університету та ректора.
Невже відомі академіки, лауреати державних премій, першовідкривачі багатьох явищ, члени вітчизняних і зарубіжних організацій, переможці світових олімпіад — всі, хто працює в одному з відомих у світі вищих навчальних закладів майже зі 175-літньою історією, заслуговують на звання “прохиндеев”, “самозванцев” та інших негативних оцінок? Невже шеститисячний колектив і двадцятитрьохтисячна спільнота студентів коли-небудь зверталися до ЗМІ і делегували їм право “копирсатися” в справах університету? Хто сміє забирати у трудового колективу свободу його волевиявлення й дорікати йому, що він підтримує не того ректора, який — бач! — комусь не подобається? Адже це право тільки тих, хто працює в цьому закладі, це свобода вираження цього колективу, а не якогось іншого. Яким би не був ректор, але йому трудовий колектив ніколи не сказав свого “ні”. І не такий уже безвольний та неосвічений цей колектив, щоб боявся чи не міг сказати своєму ректорові те, що вважає за потрібне.
10 вересня відбулися традиційні збори трудового колективу, на яких ректор В. В. Скопенко зробив звіт про свою роботу. В обговоренні звіту брали участь всі бажаючі. Збори схвально оцінили роботу ректора, бо попри всі інсинуації з боку деяких медіа і їхніх патронів чи замовників чорного піару проти університету та ректора, попри недоліки, які звісно є в роботі кожного і в тому числі ректора, попри зауваження щодо діяльності університету збоку ревізійних органів,— всі розуміють, що є певна межа в оцінках, межа між здоровим глуздом і прагненням все руйнувати та змінювати.
Хто ті так звані журналісти, які обзивають ректора — академіка, почесного доктора Московського, Ягелонського (Польща), Братиславського (Словаччина), Чаотунгського (Тайвань), Цзілінського (КНР) та інших університетів? Скільки класів закінчили ті Дантеси, які, за висловом Лермонтова, не здатні шанувати нашу славу (бо вона їм чужа!) і який їхній моральний та розумовий рівень, якщо вони можуть поставити під сумнів право вчених працювати так, як вони вважають за потрібне?
І що краще для колективу — досвідчений ректор, який впевнено веде освітній та науковий корабель у бурхливому соціально-політичному морі й не дає йому потонути, чи новий ректор, що немає ще авторитету й досвіду роботи?
Що важливіше для колективу — ректор, який дотримується умов колективного договору й надає у відповідності до норм, у ньому визначених, безвідсоткові позики на поліпшення житлових умов членам трудового колективу, які мають право на отримання таких позик згідно з законом України „Про освіту”, чи зауваження ГоловКРУ України, що це нецільове використання коштів, бо так прописано в якомусь документі, якого вчора не було, сьогодні він є, а завтра його відмінять?
Який колектив хотів би, аби його ректор не дбав про єдність університету, не беріг традицій, не боровся, незважаючи ні на що проти деяких проявів сепаратизму в середині колективу?
Ніхто не може знати краще й глибше наших проблем, ніж ми самі. І є можливість у кожного члена колективу висловити ректорові свою незгоду, а він має можливість висловити своє бачення проблеми й переконати колектив у своїй правоті. Але це внутрішні справи і внутрішня боротьба трудового колективу університету. І ніхто немає права або недоріс до того права, аби робити зауваження людям, що несуть високі звання докторів і професорів, відомих вчених у світі.
Нагадаємо “маститим” журналістам елементарні закони й правила журналістської діяльності.
1. Писати й говорити публічно слід про суспільно значущі речі, про ті факти, замовчування яких може призвести до суспільної загрози. Невже перевірка ревізійними органами діяльності університету і зауваження, які стосуються його внутрішнього життя, є тим суспільно значущим фактом, нерозголошування якого поставить наше суспільство під удар? То яка ж мета публікацій?
2. Методи совєтско-партійної журналістики — вже застаріли. Вони полягали в тому, що якщо ЦК партії дав вказівку пресі “з’їсти” людину, то преса друкувала замовлені матеріали без жодної спроби взяти під сумнів вказівки. Сучасна ж журналістика вимагає дотримуватися інформаційного балансу в матеріалах, особливо критичних. Кожен першокурсник-журналіст знає, що якщо до газети надійшов критичний матеріал, то треба звернутися до особи, яку критикують, за поясненням, вислухати її точку зору і подати паралельно з критикою у газеті. А ще добре подати точку зору експертів, людей так би мовити збоку. Нічого подібного деякі газети не роблять. Вони штампують чорнуху й заказуху. Питається чому? Бояться не вгодити замовникам цих брудних матеріалів, бояться “не відпрацювати” чи може такі недолугі журналісти, що не розуміють елементарних професійно-етичних стандартів сучасної журналістики? Невже редакції тих газет укомлектовано такими журналістами? А ким же тоді є головні редактори?
3. Коли суд постановляє надрукувати у газеті спростування, то газета мала б це зробити, якщо вона має професійну честь і гідність, а не друкувати замість спростування черговий пасквіль на ректора й університет.
Основна аргументація таких газет у викритті нібито “злісних порушень ректора” і бездіяльності “сліпого й нерозумного колективу” (бо тільки такий колектив може бути під керівництвом такого ректора) полягає в тому, що В. В. Скопенко незаконно займає посаду ректора (?) і не переобирався колективом (?)
Закон України про вищу освіту, який вимагав конкурсного обрання для ректорів, набрав чинності лише у 2002 році. На той рік В. В. Скопенко вже 17 років обіймав цю посаду. 12 січня 2000 року Президент України як роботодавець підписав Указ «Про призначеня В.Скопенка ректором Київського національного університету імені Тараса Шевченка» № 47/2000. Отже, В. В. Скопенко, згідно з чинним законодавством, набув права виконувати свої обов’язки безстроково. Трудовий колектив щорічно заслуховував звіт ректора і підтверджував його належну здатність виконувати свої обов’язки. У січні 2007 року колектив підтвердив повноваження ректора у зв’язку зі зміною органу підпорядкування університету. А Указом Президента України від 14 січня 2000 року № 64/2000 університету було надано статус самоврядності (автономності).
Наступний аргумент, що новий статут, який прийнято на конференції трудового колективу, нелегітимний (?)
14 березня 2007 року постановою № 443 Кабінету Міністрів статут було затверджено, а 8 травня 2007 року Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією було проведено державну реєстрацію змін до статуту.
Посилання у газетних матеріалах на те, що Київський університет приховав результати перевірки ГоловКРУ України, безпідставні, оскільки законодавство наше не вимагає оприлюднення актів перевірок КРУ. Необхідно зазначити, що ознак кримінального злочину в діях університету та його керівника не визнано. З деякими висновками ГоловКРУ України університет не погодився, про що в установленому законодавством порядку до КРУ було подано заперечення.
І насамкінець цього звернення до громадськості та ЗМІ. Трудовий колектив університету просить громаду не вірити неправдивим публікаціям і звертається до ЗМІ дотримуватися журналістської етики, журналістської честі, вдаватися до ретельного аналізу критичних матеріалів, що надходять до редакцій, не лінуватися й не боятися брати інформацію з першоджерел.
Журналісти так люблять говорити про свободу свого вираження, про порушення їхніх прав, про втручання у їхню діяльність. То дозвольте, шановні журналісти і шановна громадо, звернути увагу на те, що у світі існує й право університетів на свою автономію та свободу. Є міжнародні документи, які захищають університети в цивілізованих суспільствах — Велика університетська хартія (Magna Charta Universitatum) та Лімська декларація академічних свобод і університетської автономії, згідно з якими “академічна свобода — це свобода членів академічної спільноти, індивідуальна чи колективна, в здійсненні, розвиткові та передаванні знань шляхом досліджень, навчання і студіювання, дискусій, документування тощо без будь-якого втручання чи цензурування з боку державних і недержавних інституцій, політичних партій, релігійних організацій. Всі члени академічної спільноти мають право виконувати свої функції без будь-яких побоювань за можливі втручання чи репресії з боку держави та інших інституцій”.
Прийнято на конференції трудового колективу Київського національного університету імені Тараса Шевченка 18 вересня 2007 року
За рішенням конференції трудового колективу надіслано до газет “Урядовий кур’єр”, “Голос України”, “Освіта України”, “Газета 2000”, “Вечерние вести”, “Україна молода”, “Київський університет”, “Українська правда” (інтернет-видання), до агенцій УНІАН, Укрінформ.
2007.09.28 | Георгій
І я тeж глибоко стурбований...
... систeматичним розміщeнням таких от ідіотських совковських заяв від якихось міфічних "трудових колeктивів" на цьому сайті. Люди, як кажуть, дур"ю маються. Ніякого відношeння ні до освіти, ні до науки цe нe має. Чому б Вам нe помістити цю х*рню на ВФ чи на БП?2007.09.28 | apolo
Георгію: І я тeж глибоко стурбований...
систeматичним розміщeнням таких от ідіотських совковських заяв від якихось міфічних "трудових колeктивів" на цьому сайті. Люди, як кажуть, дур"ю маються. Ніякого відношeння ні до освіти, ні до науки цe нe має. Чому б Вам нe помістити цю х*рню на ВФ чи на БП?(apolo)
respect Георгію, сам бажав таке ж написати, а зустрів Ваш допис.
Можна і на ukrjob написати, як це зроблено було чи Ак. В. Литвиним, чи його прибічниками - стосовно цього ж Університету й, причому, стосовно якраз ректора Ак. Скопенка.
2007.09.28 | Solo
Re: І я тeж глибоко стурбований...
Георгій пише:> ... систeматичним розміщeнням таких от ідіотських совковських заяв від якихось міфічних "трудових колeктивів" на цьому сайті. Люди, як кажуть, дур"ю маються. Ніякого відношeння ні до освіти, ні до науки цe нe має. Чому б Вам нe помістити цю х*рню на ВФ чи на БП?
Георгій, це ж пєрвоісточнік. Було дуже цікаво прочитати.
2007.09.28 | igorg
Та ні, такі от речі є надзвичайно показовими
а те що це сюди потрапило ще й свідчить, що щось твориться й бореться.2007.09.28 | Iryna_
записала лінк на цю гілку
буду використовувати як аргумент проти об'єднання вузів і НАНУ в онлайнових і офлайнових дискусіях -2007.09.28 | Україна Молода
Загубленi мільйони «універу»
http://www.umoloda.kiev.ua/number/971/200/35293/2007.09.28 | igorg
ОООО!!!! Знову ТРУДОВИЙ КОЛЕКТИВ!
Знов матеріалізація нематеріальногоБо є роботодавець, є працівник, є профспілка, є кафедра, є факультет, є Університет. І лише трудовий колектив є чимось неосяжно таємничим і глибоким. І лише залишається здогадуватися з яких сфер принесло цей голос
2007.09.29 | Цікаіий
Re: ОООО!!!! Знову ТРУДОВИЙ КОЛЕКТИВ!
Дивина. Заступниця - це проректор Комарова, проректор з АГЧ. Але вона захищалася в академічному інституті, то мабуть це питання не до університету.А щодо звернення трудового колективу, то варто, мабуть, подивитися в закон УЦкраїни "Про вищу освіту", де чорним по білому записано, що вищим органом ВНЗ є конференція трудового колективу, яка приймає рішення по всіх важливих питаннях. Так що з невіглаством треба боротися
2007.09.29 | Георгій
От такі "закони" трeба тeрміново міняти
Що цe за закон про вищу освіту, хто його приймав? Як цe так вищим органом ВНЗ є конфeрeнція трудового колeктиву? Цe ж маячня...2007.09.29 | apolo
Георгію: От такі "закони" трeба тeрміново міняти
Що цe за закон про вищу освіту, хто його приймав? Як цe так вищим органом ВНЗ є конфeрeнція трудового колeктиву? Цe ж маячня...(apolo)
А як ще інакше підпишуться лизуни, крім як "группа товарищей"
Давно створений совковий штамп, перевірений всіма лизунами.
2007.09.29 | To George
Поздоровлення пану Георгію!
Підтримую Ваше визнання важливості законів та думку про НЕОБХІДНІСТЬ їх радикальних змін. Соціальні системи функціонують у відповідності з закладеними у них правовими нормами.2007.09.30 | Георгій
Я взагалі, чeсно кажучи, нe бачу нeобхідності ОДНОГО...
..."Закону України про ВНЗ." Про всі? А нащо? Мeні здається, дeржава повинна просто визнати права унівeрситeтів, колeджів, ліцeїв і т.д. встановлювати свої власні закони. У CША цe самe так.2007.10.02 | Трясця
Re: Я взагалі, чeсно кажучи, нe бачу нeобхідності ОДНОГО...
Пане Георгій, Ви мене дивуєте. Хіба цим крадіям: Скопенку, Бабаку, Поплавському та іншим нікчкмам, "трудовим колективам", які їх підтримують, студентам, які платять за заліки та іспити, можна довіряти навіть ганчірку для миття підлоги? Контроль держави необхідний. Інша річ, що й державні чиновники мусять стати кращими. Але на зміну одного колективу крадіїв українці ще здатні, а як замінити сотні пройдисвітів зразу й назавжди?Інша річ, Академія. Там і колективи кращі, і критерії більш прозорі.
2007.10.02 | Георгій
Дeржавна акрeдитація повинна бути
Звичайно ж, я нe агітую за повнe усунeння дeржави від контролю над освітою. У CША є акрeдитація всіх ВНЗ, і дeржавних, і приватних. Ось про мій власний унівeрситeт: http://www.muw.edu/misc/accred.htm Алe одного стандартного лeгального кодeксу, який характeризує всі ВНЗ, нe повинно бути - цe совковство.2007.10.02 | Трясця
З відсутністю уніфікації згоден
Але певні демократичні параграфи статуту мають бути. Коли Скопенко гвалтує весь університет, хоче поставити свого зятька на запланований Інститут фізики (замість фізичного та радіофізичного), то держава повинна втрутитися. Ви ж знаєте, які бесправні наші викладачі, не кажучи вже про студентів. А крадія Бабака було усунуто з його посади державними органами, які б вони погані не були. Україна - не США, хоча й, на щастя, не Росія.2007.10.02 | apolo
ТрЯсця
Україна - не США, хоча й, на щастя, не Росія(apolo)
cтосовно державних інституцій в Росії, думаю, Ви перегинаєте (нам ще до них - як до неба рачки)...- такого безладу, як у нас, здається, нема мабуь в усіх країнах СНД.
2007.10.03 | Трясця
Re: ТрЯсця
Наш барадак мені дуже огидний, але я навіть цю недолугість та крадійство не проміняю на чужу гебешну владу плюс таке ж крадійство і таку ж недолугість. А гроші в росіян від нафти та газу. Цьому не зарадиш.