Відповіді

• 2007.09.29 | Serge

  Re: Шовкопряди на древі науки, або Як витрачаються гроші

  Грустные мысли вызвала у меня статья Ольги Скрипник «Шелкопряды на дереве науки, или Как тратят деньги на международные научные проекты». Вспомнилась непростая судьба нашего замечательного зоолога, орнитолога и этолога профессора Александра Павловича Крапивного. В начале шестидесятых годов он подготовил и успешно защитил кандидатскую диссертацию, посвященную голенастым птицам Беловежской Пущи. Оставалось получить подтверждение из ВАК… Но события стали разворачиваться не так, как ожидалось. Автореферат диссертации каким-то образом попал на глаза самому Никите Сергеевичу Хрущеву. В «Правде» появилась разгромная статья о том, что в то время, как вся страна решает важнейшие хозяйственные задачи, Крапивный занимается бессмысленным изучением цапель и аистов. После этого Александр Павлович долгие годы подвергался всяческим притеснениям. Вспомнились и события не такого уж далекого прошлого: борьба с мухолюбами-человеконенавистниками, которые растрачивали народные деньги на игры с мушками дрозофилами вместо того, чтобы повышать урожайность, надои и т.п. Как известно, это закончилось разгромом генетики в СССР, господством неучей и проходимцев в науке. Не ожидает ли подобная судьба нашу микробиологию и палеонтологию после упоминаний названий проектов, относящихся к этим областям знания, в статье г-жи Скрипник?
  
  Вообще, как можно оценить, какие проекты следует финансировать и имеет ли смысл проводить те или иные исследования? Возможно, у человека далекого от науки вызовет удивление, что можно заниматься не только вирусами черного перца и карпатскими мамонтами, но и закономерностями наследования окраски семян гороха, рассматриванием под микроскопом зубного налета и многим другим, чем интересуются ученые. Однако, то, что на первый взгляд выглядит чудачеством и пустой тратой денег, в действительности оказалось чрезвычайно важным для развития науки: опыты Менделя с горохом заложили основы современной генетики, а Левенгук открыл целый мир микроорганизмов, исследуя капли воды и другие объекты.
  
  В современном мире существуют общепринятые стандарты того, как следует оценивать качество фундаментальных исследований. Результатом таких исследований должны являться публикации в международных научных журналах. Там они подвергаются самой тщательной проверке со стороны главного редактора и нескольких рецензентов, которые являются признанными специалистами в данной области науки. Учитывается и качество самого научного журнала через его импакт-фактор – среднее количество цитирований одной статьи за два года. Этот показатель свидетельствует, насколько востребованы научным сообществам результаты исследований, публикуемые в журнале. Введение объективных критериев оценки деятельности ученого – вот, в чем мы так нуждаемся, но об этом в статье не сказано ни слова.
  
  Таким образом, то, что выгладит на первый взгляд бессмыслицей и курьезом, в действительности может оказаться очень важным и полезным. Следует признать, что у нас за последние полтора десятка лет вырос барьер непонимания между обществом и учеными. В Украине нет ни популярных телепередач, ни изданий, которые бы в доступной форме объясняли, чем занимаются ученые, зачем изучать шелкопрядов, вирусы черного перца и мамонтов. К сожалению, статья Ольги Скрипник не способствует разрушению этого барьера.
  
  Сергей Утевский, Харьков
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2007.09.29 | To Serge

    Re: Шовкопряди на древі науки, або Як витрачаються гроші

    Сергей! Видно, что Вы случайный посетитель этого сайта.
    Все, что Вы предлагаете, здесь уже обсуждалось и вызвало почти единодушное одобрение.
    Не должно быть никаких публикаций в рейтинговых международных журналах, никаких индексов цитирования и всяких европейских выдумок. Все Ваши пресловутые эксперты куплены мировой закулисой.
    Неужели Вы не понимаете, что реализация Ваших наивных и коварных предложений приведет, что госакадемии реорганизуют и, вероятнее всего, разгонят, в результете чего некоторые останутся без приличной affiliation. И как тогда быть с их намечающимися статьями в Nature?
    Все надежды следует возложить на экс - и будущего спикера, он же несправедливо обвиняемый в плагиате. Он же с народом, то есть с нами forever.
    И вообще, таким как Вы экстремистам прямая дорога к авантюристам, карьеристам и экстремистам из ВУА ЗЕЦН (www.ukrnauka.org.ua).
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2007.09.29 | Iryna_

      Re: Шовкопряди на древі науки, або Як витрачаються гроші

      To Serge пише:
      > Сергей! Видно, что Вы случайный посетитель этого сайта.
      > Все, что Вы предлагаете, здесь уже обсуждалось и вызвало почти единодушное одобрение.
      > Не должно быть никаких публикаций в рейтинговых международных журналах, никаких индексов цитирования и всяких европейских выдумок. Все Ваши пресловутые эксперты куплены мировой закулисой.
      > Неужели Вы не понимаете, что реализация Ваших наивных и коварных предложений приведет, что госакадемии реорганизуют и, вероятнее всего, разгонят, в результете чего некоторые останутся без приличной affiliation. И как тогда быть с их намечающимися статьями в Nature?
      > Все надежды следует возложить на экс - и будущего спикера, он же несправедливо обвиняемый в плагиате. Он же с народом, то есть с нами forever.
      
      Я розумію Ваш гумор. І 100% за публікацію в нормальних журналах, а не мурзилках. Але проти оцінювання виключно за кількісними показниками.
      І проти висування не-оцінювання виключно за кількісними показниками як основної проблеми академії.
      
      А за те, що необхідно разом пояснювати громадськості, навіщо потрібна наука. Бо судячи з статті, на яку є посилання у першому постингу, найменшого поняття про це ні конкретний журналіст, ні редакція ДТ не має.
      
      А розмови "НАНУ-погана" без адекватного пояснення, що потрібно і як це має бути - це вода на млин любителів захоплення нерухомості. Якщо у вас є якісь ілюзії щодо науки в університетах - почитайте сусідню статтю про КНУ. Наука у нас погана. Але краща, ніж нічого без надії на щось в майбутньому. На жаль, для існуючої влади авторитетом ( з мало раціональними мотивами - просто у якості священних корів) є лише наші академіки незалежно від ІЦ їхніх публікацій.
      
      В тому ідеальному світі, який собі малюють ВУА ЗЕЦН, можна поговорити про критерії оцінки. Я вже тут наводила приклад про борців за ремонт
      дитмайданчику, які в цьому світі одержать замість ремонту лише багатоповерхівку на місці дитмайданчику.
      
      В цьому реальному світі реально корисною громадською роботою я вважаю наприклад, створення наукових товариств, мінімально залежних від академіків (простий способ забезпечити це - зробити це товариство максимально залежним від інтернету), які займаються також і популяризацією науки.
      
      > И вообще, таким как Вы экстремистам прямая дорога к авантюристам, карьеристам и экстремистам из ВУА ЗЕЦН (www.ukrnauka.org.ua).

    • 2007.09.30 | apolo

      Re: to Serge

      Но, в то же время, все таки, вообще-то не так уж и давно СССР не так уж сильно и боготворил именно западные публикации и опубликование в них - как это делается зачастую сейчас, а наука наша в общем довольно таки уровне была (ибо были же просто серьезные формальные показатели (напр. космос)).
      
      Я уверен, что, если Россия серьезно возьмется за науку, то там просто совершенно отойдет на второй план пресловутая актуальность опубликования именно на Западе.
      
      М.б. мы и увидим еще это своими глазами (хоть уж как в России - коль скоро у нас нет ни ума, ни денег).
      
      По-моему, не в том дело где публиковать - а что публиковать. И если это взять за серьезный критерий - не один журнал можно поднять. Другое дело, что Западную публикацию больше людей прочтет. Это однозначно... Но , если только так и мыслить - то можно вообще ни одного журнала у нас не оставить - ведь все же есть на Западе
      згорнути/розгорнути гілку відповідей

      • 2007.09.30 | Serge

        To Apolo

        Журналы (пусть даже российские) должны соответствовать международным стандартам: публиковать статьи на английском языке, посылать рукописи рецензентам, являющимся экспертами в данной области, привлекать для дополнительной проверки пруф-ридеров, размещать публикации или абстракты в Интернете. Тогда нет разницы, где издается журнал - в Швеции, США или на Филиппинах.
        
        У россиян сейчас действительно много возможностей, но столько же странных вещей: пользуясь современным оборудованием, публикуются в местных вестниках, которых раздобыть практически невозможно, на конференциях (я посетил недавно 3) в последнее время не принято задавать вопросы докладчику. Странно...
        згорнути/розгорнути гілку відповідей

        • 2007.09.30 | apolo

          у

          Журналы (пусть даже российские) должны соответствовать международным стандартам: публиковать статьи на английском языке, посылать рукописи рецензентам, являющимся экспертами в данной области, привлекать для дополнительной проверки пруф-ридеров, размещать публикации или абстракты в Интернете. Тогда нет разницы, где издается журнал - в Швеции, США или на Филиппинах.
          
          (apolo)
          А как вы думаете, ведущие Европейские журналы часто приглашают Россиян для рецензирования рукописей? Я думаю, что НЕТ.. А специалистов очень много в России. Вот тогда и поймите позицию Российской стороны. (Те кто делают on-line submissions из Украины или России без иностранных соавторов знают, куда мы попадаем, к какому locAL-editor, - как правило Китайцу или Индийцу. Выводы сами можете сделать (по какой причине, далеко не по научной причине такое имеет место)).
          згорнути/розгорнути гілку відповідей

          • 2007.10.01 | Трясця

            Це вже занадто

            Ще й як вони запрошують росіян і українців рецензувати! Я відбитися не можу від цих клятих пропозицій. Часу нема, а вони мені підкидають безоплатну роботу. Може Вам, особисто, не пропонують, але це вже інша справа.
            згорнути/розгорнути гілку відповідей

            • 2007.10.01 | apolo

              Re: Трясця

              Ще й як вони запрошують росіян і українців рецензувати! Я відбитися не можу від цих клятих пропозицій. Часу нема, а вони мені підкидають безоплатну роботу. Може Вам, особисто, не пропонують, але це вже інша справа.
              
              (apolo)
              дякую за натяк. Я отримую статті на рецензування
              Стосовно вас (і мене)- ми отримуемо на рецензування тому, що ви (і я) публiкуемось закордоном в значній мірі. Однак це не означа, що ми провідні спеціалісти. Задумайтеся.
              згорнути/розгорнути гілку відповідей

              • 2007.10.01 | Torr

                apolo,

                apolo пише:
                > Стосовно вас (і мене)- ми отримуемо на рецензування тому, що ви (і я) публiкуемось закордоном в значній мірі. Однак це не означа, що ми провідні спеціалісти. Задумайтеся.
                
                що такє "провідні спеціалісти" на ваш розсуд?

              • 2007.10.01 | Трясця

                Re: Трясця

                Це означає, що ми втягнуті в процес. Нас публікують і ми рецензуємо. Хто заважає іншим це робити? Лише брак кваліфікації.
                згорнути/розгорнути гілку відповідей

                • 2007.10.01 | Torr

                  Re: Трясця

                  Трясця пише:
                  > Це означає, що ми втягнуті в процес. Нас публікують і ми рецензуємо. Хто заважає іншим це робити? Лише брак кваліфікації.
                  
                  Неконкрєтно. Спостерігав випадки коли PhD студентів просили прорецензувати статтю. І чи має значення ІФ і ІЦ?
                  згорнути/розгорнути гілку відповідей

                  • 2007.10.01 | To Torr

                    Re: Трясця

                    Голубчик, а что Вы КОНКРЕТНО ПРЕДЛАГАЕТЕ. Да, лично ВЫ! По большому счету, все что Вы здесь предлагаете, сводится к одному -- оставить все, как оно есть.

                • 2007.10.01 | apolo

                  Re: Трясця

                  Це означає, що ми втягнуті в процес. Нас публікують і ми рецензуємо. Хто заважає іншим це робити? Лише брак кваліфікації.
                  
                  (apolo)
                  Дуже багато "інших" (особливо з Росії) спокійно публікують хороші роботи у себе російською, й посилаються переважно на своїх (як доречі це люблять робити також і Европейці та в певній мірі Американці).
                  Це не однача, що вони не "дотягують" до чого-сь, просто вони і таким чином відчувають себе самодостатніми.
                  згорнути/розгорнути гілку відповідей

                  • 2007.10.02 | Трясця

                    Самодостатність

                    Можна взагалі не публікуватися і відчувати себе самодостатнім. Я, наприклад, не вважаю хорошого двірника не самодостатнім. Але зараз 21 століття. Ми, всі науковці, об"єднані разом тими міжнародними журналами, про які йдеться. Якщо в Кришталя, скажімо, сотні публікацій та тисячі посилань, то він - член цього міжнародного товариства. А якщо Володимир Володимирович Пупкін має сотні статей в російських мурзілках, то він не є членом цього товариства, а, натомість, входить до іншого. Така його сумна (щаслива?) доля. Все. Я хочу бути членом всесвітнього товариства науковців, членський квиток до якого заробляю кожного разу своєю працею. Повторюю, кожного разу. Минулі досягнення або зовсім не враховуються, або дуже швидко забуваються. Є винятки: великі вчені. Одна публікація Галуа - і всесвітня слава, хоча й посмертна. У нас, в Україні, "галуйов", на жаль, нема. Проте є безліч Литвиних.

• 2007.09.29 | Shooter

  Cмєшалісь в кучу...

  Приватні приміщення УНТЦ - це одне.
  
  Вимагати негайного впровадження результатів АКАДЕМІЧНОЇ (хай навіть прикладної) науки - це наївно. В цілому світі "миттєва аплікувальна успішність" подібних проектів є низькою. Бо все, що є "завтра аплікувальним" не потребує public funds, а без проблем фінансується промисловістю або venture капіталом.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2007.09.29 | Iryna_

    Re: Cмєшалісь в кучу...

    На жаль, ця стаття знову підкреслює фантастичну непрофесійність ДТ щодо освіти та науки. Проблема реально існує - очевидно, що МОН витрачає гроші "наліво". І дадуть сьогоднішньому МОН щод оцієї статті витрат - крастимуть ще десь. Чула чудові історії про акредитацію вузів та друк підручників.
    
    Але журналіст не побачив реальної проблеми -
    відсутності конкурсів та процедур оцінки результатів. Оті смішні суми просто роздаються "по своїм" або їх витрачають чиновники на відрядження.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2007.09.29 | To Iryna

      Re: Cмєшалісь в кучу...

      А процедури оцінки стосуються недоторканих, тобто обрання та діяльності академіків та членів-кореспондентів?
      згорнути/розгорнути гілку відповідей

      • 2007.09.29 | Iryna_

        Re: Cмєшалісь в кучу...

        Мова йде про оцінку проектів, а не персон. Щось мені здається, що до тих проектів МОН академіки мали мінімальний стосунок.

• 2007.10.18 | ШПАК і МАЧУЛІН

  Міжнародне наукове співробітництво в НАНУ

  Academician A. Shpak, First Vice President of the Ukrainian Academy of Sciences (UAS), Director General of the Institute of Metal Physics, Dr. V. Machulin, member of the Presidium of UAS and Director General of the Institute of Semiconductor Physics, Dr. S. Myakushko, Director General of the International Relationship Office of UAS and their entourage paid a visit to the Shanghai Institute of Ceramics, CAS and the Shanghai Institute of Technical Physics.
  
  http://www.conference.ac.cn/Newewsletter/html/new44/fv.htm