На що б я витрачав гроші, якщо б моя зарплата зросла
10/24/2007 | Мрійник-науковець
на половину академічної стипендії.
Спочатку трохи про власну життєву ситуацію.
За кваліфікацією покійного пана Шульмана, я належу, до науковців, головним знаряддям праці яких є комп’ютер.
За п’ятдесят. Доктор. Професор. Ведучий науковий співробітник. Квартиру отримав перед розпадом СРСР після п’ятнадцяті років черги та життя в академічному гуртожитку. Діти доросли. Самостійні. Один працює у бізнесі, інша на Заході, точніше в Африці, викладає в одному з університетів Ботсвани.
Раз у два-три роки виграю конкурси (не наші) на отримання грантів на короткочасну працю за кордоном: Велика Британія, США, Німеччина, Швеція, Італія, Австралія.
За показниками наукової праці, що тут часто обговорюються, в Україні мене перевершує лише одна людина, не академік і не член-кореспондент. Мої доповіді завжди приймаються оргкомітетами міжнародних конференцій, але відвідую їх лише один раз на три роки й тільки в Європі. Навіть це коштує родинному бюджетові біля 1000 євро. Коли був молодше, то ночував з пацюками на вокзалах, просив фінансової допомоги від організаторів. Зараз це робити соромно. Професор!!!
Крім академії, підробляю читанням лекцій в двох приватних ВНЗ (на що витрачаю два дні на тиждень). До Національного Київського університету не взяли. Думаю, зрозуміло чому. Зрозуміло й те, чого варті балачки про поєднання академічної науки та вищої освіти.
Маю десь 5 000 гривень на місяць. Нам з дружиною поки ще вистачає.
Ось мої потенційні витрати, якщо б я отримував ще 6 000 у.е. на рік:
1) Відвідування двох міжнародних конференцій на рік – 2 500 у.е.;
2) Купівля річного доступу до професійної бази даних – 500 у.е.;
3) Відмова від читання лекцій, дуже студенті непідготовлені. Ніякого задоволення + вимога керівництва не ставити двійки, яких заслуговує 75%. І ці люди щось кажуть про Болонський процес. Компенсація 3000 у.е.
Що б зробив за ці гроші. Не маю ніякого стосунку до новомодних речей на кшталт інноваційних технологій та економіки знань.
Працюю у галузі традиційних теоретичних фундаментальних досліджень.
Враховуючи зекономлений за рахунок лекцій час, більш інтенсивні міжнародні контакти й оперативний доступ до новітньої періодики вдвічі б збільшив кількість своїх річних публікацій в журналах зі списку ISI, за три роки написав б монографію для N University Press.
А на що б Ви у Вашій життєвій ситуації потратили ці гроші, шановні колеги?
Відповіді
2007.10.24 | Shooter
Porada
Мрійник-науковець пише:>
> на половину академічної стипендії.
>
> Спочатку трохи про власну життєву ситуацію.
>
> За показниками наукової праці, що тут часто обговорюються, в Україні мене перевершує лише одна людина, не академік і не член-кореспондент.> Працюю у галузі традиційних теоретичних фундаментальних досліджень.
Aplikujte na grant v ERC (SP Ideas, FP7). Mozhete zdijsnyty svoju mriju bez problem.
2007.10.25 | Вячеслав Хаврусь
А коли наступна подача?
Останній Call завершився 25 квітня.Сюди ж: як бути з тим, що там в умовах стоїть наступна вимога: "The host institution must be situated in the European Union or in an Associated Country". Україна до них не відноситься. Тобто фактично стимулються виїзд на роботу в Євросоюз? А чому в Україні не можна робити роботу?
2007.10.26 | Shooter
Publication - till end of November
Вячеслав Хаврусь пише:> Останній Call завершився 25 квітня.
>
> Сюди ж: як бути з тим, що там в умовах стоїть наступна вимога: "The host institution must be situated in the European Union or in an Associated Country". Україна до них не відноситься. Тобто фактично стимулються виїзд на роботу в Євросоюз?
Ce lyshe shchodo fundamental'noki nauky. (ERC - SP Programme Ideas)
>А чому в Україні не можна робити роботу?
Mozhna - jakshcho prykladna nauka (SP Coopertaion)
2007.10.26 | Вячеслав Хаврусь
Дякую за інфо
2007.10.25 | apolo
Re: Мрійнику-науковцю
А може б варто було не брехати самому собі й просто не читати тих лекцій (яких ніхто не розуміє) - щоб не псувати собі настрій і марно не готуватися до них ? Отримували б менше - зате зробили б реально для науки значно быльше. Мотивація Ваша досить примітивна (вибачте). Вам потріно якраз 1000 доларів (й задля цього Ви готові йти на компроміс з власною совістю), - -а чому тоді не підняти планку до 1500 й мрійно не обгрунтувати що можна було б купити ?спочатку ми самі свідомо створюємо пеньків - а потім дивуємося, що нема вже кого навіть в науку брати.. От проявіть мужність - не пишіть на майдан, а робіть справу (не зважайте на те, що Чл-Кори та академіки беруть багато просто так, історія покаже, їх бог не забуде, не хвилюйтеся, хай харчуються допоки евростандарти не приблизяться до нас впритул).
2007.10.25 | To Apolo від мрійника-науковця
Re: Мрійнику-науковцю
Шановний Apolo:Дякую за Ваші щирі, від всього Вашого доброго серця та від великого розуму поради. Дай Вам Бог здоров’я.
На жаль відмовитися від читання лекцій не можу з двох поважних причин. Перша, суто матеріальна. Без платні за лекції я перетворюся на справжнього бомжа, тому що прожити в Києві вдвох з хворою дружиною на 2 500 гривень неможливо. Повірте мені.
Друга. 75% студентів після п’ятої чи шостої спроби іспит таки здають. Повірте, що в результаті їх рівень знання кращий, ніж у відмінників з інших «провідних національних» ВНЗ. Крім того, залишаються ще 25% студентів, які мої лекції розуміють з першого разу. З них 10% це справжні діаманти, з яких вийдуть нові Ярослави Церковняки. А на них вся надія.
Але прислуховуюся до Вашої слушної поради залишити цей форум, тому що дійсно в моїй участі немає сенсу. Вибачаюсь, що випадково заліз на цей форум. З Вашого дозволу, трохи ще затримуюся, щоб дізнатися про поради інших досвідчених людей.
В свою чергу, пропоную подумати над застосуванням Вашої останньої мудрої поради до самого себе. Ввів пошукове слово Apolo й здивувався, що Ви теж витрачаєте без міри свій молодий час талановитого науковця на різну балаканину, замість того щоб прославляти своєю науковою працею рідну Батьківщину.
2007.10.25 | apolo
: Мрійнику-науковцю
1) Я не знав Вашоі ситуації - бо вона неп випливала з попереднього Вашого допису, а тому писав відповідно.2) Щодо довготи перебування на форумі, то Ви не дуже науково дивитеся, бо тут вистача тих, хто давно вже не гривні отримують й не в Україні, але давно вже й багато дописують. Звичайно це особисте враження.
3) Відсоток "Церковняків" у Вас аномальний - такого не може бути (не говорячи вже про нашу багату (особливо зараз) країну). Традиційно, за наявності умов super - це завжди трохи менше выд 5% (а 5 - це багато).
Вчімося, в тому числі і з таких форумів теж.
2007.10.25 | Реаліст
Re: Мрійнику-науковцю
> З них 10% це справжні діаманти, з яких вийдуть нові Ярослави Церковняки. А на них вся надія.Надійтеся. Бажаю не помилитись.
2007.10.25 | Вячеслав Хаврусь
Мод: Не треба поспішати йти звідси
To Apolo від мрійника-науковця пише:> Шановний Apolo:
> Дякую за Ваші щирі, від всього Вашого доброго серця та від великого розуму поради. Дай Вам Бог здоров’я.
> На жаль відмовитися від читання лекцій не можу з двох поважних причин. Перша, суто матеріальна. Без платні за лекції я перетворюся на справжнього бомжа, тому що прожити в Києві вдвох з хворою дружиною на 2 500 гривень неможливо. Повірте мені.
Все і так зрозуміло. Для Києва це не гроші, враховуючи нинішні ціни на все.
> Друга. 75% студентів після п’ятої чи шостої спроби іспит таки здають. Повірте, що в результаті їх рівень знання кращий, ніж у відмінників з інших «провідних національних» ВНЗ. Крім того, залишаються ще 25% студентів, які мої лекції розуміють з першого разу. З них 10% це справжні діаманти, з яких вийдуть нові Ярослави Церковняки. А на них вся надія.
Добре, що вони знадобляться для науки, але жаль, що науки не в Україні.
> Але прислуховуюся до Вашої слушної поради залишити цей форум, тому що дійсно в моїй участі немає сенсу. Вибачаюсь, що випадково заліз на цей форум. З Вашого дозволу, трохи ще затримуюся, щоб дізнатися про поради інших досвідчених людей.
Кгм, я Вас розумію, але Інтернет це така штука, де рота комусь важко закрити. Тому я просто прошу Вас ігнорувати подібні випади. Якщо будуть відверті та прямі образи - я буду терти відповідні повідомлення.
До речі, шановний колего, по суті Вашого матеріалу мушу сказати, що я теж трохи мрійник, хоча до професора та доктора наук мені ще ой як далеко, і не знаю, чи я того хочу. Лише завдяки тому, що я цей рік вибрався на кілька місяців в Німеччину, я поїхав з Дрездена за свої кровні (десь 700 євро) на конференцію в Страсбургу. Якби там не жили друзі, то не поїхав би, бо не було б де жити, платити за готель було б занадто. Це при тому, що я вже 18 років живу по гуртожитках, а пан доктор Арсенюк ділить квартири між більш видатними вченими по одним йому відомим критеріям. Що стосується участі в конференції, то я не жалкую - їздити треба, справа корисна, купа свіжих ідей та контактів.
2007.11.07 | apolo
Re: Мод: Не треба поспішати йти звідси
> Але прислуховуюся до Вашої слушної поради залишити цей форум, тому що дійсно в моїй участі немає сенсу. Вибачаюсь, що випадково заліз на цей форум. З Вашого дозволу, трохи ще затримуюся, щоб дізнатися про поради інших досвідчених людей.>>Кгм, я Вас розумію, але Інтернет це така штука, де рота комусь важко закрити. Тому я просто прошу Вас ігнорувати подібні випади. Якщо будуть відверті та прямі образи - я буду терти відповідні повідомлення.
(apolo)
порад залишити форум ніхто, здається, не давав. Просто якби не було допису про нудьгу викладати для тих, хто не хоче вчитися - то не було б і побажання не викладати у відповідь. Лише у відповідь на останнє прийшло зауваження, що гроші конче необхідні - напр. в тому числі й на лікування. (Ну тоді звичайно, все ясно, треба працювать, а не мріяти).
2007.10.25 | Мрійник-науковець
Дякую за всі поради, але мій message був трохи іншим
Шановні!Дякую за всі поради, які є та які ще будуть.
Але мій message був трохи іншим.
«А на що б Ви у Вашій життєвій ситуації потратили ці гроші, шановні колеги?»
Я тут як «анонімний алкоголік» сподівався, що дізнаюся про інші життєві історії, про те, чи правильно я б вчинив, витрачаючи суто віртуальні гроші на участь у закордонних конференціях та доступ до сучасної літератури з мого фаху.
Мабуть й хтось з безсмертних розповів б, на що він нові реальні гроші буде витрачати, враховуючи, що гроші на відрядження вони отримують від НАНУ, а не своєї кишені. І якій буде науковий результат від підвищення довічної академічної зарплатні? Чув також, що і квартири вони отримують не так як ми. Є в НАНУ якесь будівельне управління?
2007.10.26 | apolo
Re: Дякую за всі поради, але мій message був трохи іншим
б, на що він нові реальні гроші буде витрачати, враховуючи, що гроші на відрядження вони отримують від НАНУ, а не своєї кишені. І якій буде науковий результат від підвищення довічної академічної зарплатні? Чув також, що і квартири вони отримують не так як ми.(apolo)
- якщо вони зам. директори або директори - то відряджаються на шару.
- сюди вони не дописують (та й навряд чи читають) - тож відповіді про їхні витрати мабуть не буде. Наукового результату з росту стипендії не тільки буде (бо більшість їх дуже похилого віку), а й може ще й (в принципі) бути взагалі зняття цих усіх стипендій (як напр. одна з Евро-новацій помаранчевих)
- якщо стаєш академіком - то мабуть знайдуть як дати квартиру на щару, якщо є підстави.
2007.10.26 | apolo
Re: Дякую за всі поради, але мій message був трохи іншим
а на сайті ЦНБ ім. Вернадськго є ВЕб-лінк однієї з баз даних. Реєструєшся - і працює нормально й безкоштовно 1 місяць (все окрім конференцій, які не публікували 1)printed matter й 2) у відомих Журналах. (Далі -якщо написати автору, маючи абстракт, то як правило завжди висилае pdf - copy статті).Як працювати далі (після закінчення free trial 1-month term) з цією ж базою - Ви повинні вгадати самостійно
2007.10.27 | otalavera
Re: На що б я витрачав гроші, якщо б моя зарплата зросла
ок, припустимо Ви, як і я, eкономіст.Стосовно данних, то нe є вeликою проблeмую зібрати їх самому. Головнe, щоб був добрий доступ до інтeрнeту і цікаве питання дослідження. Альтeрнативно, шукайтe співавторів які знаходяться в унівeрситeтах з готовими базами данних.
Стосовно викладання, то всe залeжит від Вашої кваліфікації. Якщо вона достатня, то можна отримати посаду Visiting Prof. і час від часу їздити викладати там, дe Ваші знання дійсно цінуються.
Стосовно студeнтів, то кращe відмовитися, а інвeстувати час і намагання в написання Grant Proposal. Якщо пройде, тоді з`являться додаткові гроші для поїздок за кордон. Алe, варто відмовлятися поступово.
все IMHO,
----
talavera.rv.ua
2007.10.27 | apolo
otalavera
от якби ще Ви звідти (та ті, хто продає доступи до баз даних)пропонували недорозвинутим країнам (типу України) створювати спільні для багатьох організацій доступи до цих баз, то:1) бази краще продавалися б (тобто збільшився б прибуток Західних продавців правильних баз даних), оскільки скинутись на тисяч 9 доларів в рік десятці недорозвинутих організацій - це не є проблемою (тоді як для однієї організації це важко);
2) було б краще реальним - дійсно науковцям - з недорозвинутих країн;
3) дисциплінувалися б професійні совкові плагіатори (бо база ж покаже все (треба лише вміти навчитися бачити)).
В чому тут складність для продавців ? - це видавати не суцільні масиви IP для доступу, а відповідно .... скажімо по 10 компів з кожного з 10 інститутів (кожен з яких заплатив по 900 доларів). У противному разі недорозвинутим країнам треба самим створювати у себе реально, фізично, колективний центр для доступу багатьох організацій (однак це ще не зовсім незручно в межах одного міста, а в межах України - це просто жах).
2007.10.27 | otalavera
Re: otalavera
давайтe, Apollo, подискутуємо. На Вашу думку, "ми звідти всe маємо"... На чому базується такe твeрджeння?Щодо літeратури, мій інститут нe має доступу до ScienceDirect, Blackwell... Якщо слідувати Вашій пропозитсії, то я маю тeж дорікати амeриканським компаніям за обмeжeний доступ до літeратури. Так, є JSTOR, алe дужe часто шукаються статті щe у вигляді working paper, і скачування їх є бeзкоштовним.
Стосовно колeктивного доступу до данних, то в Бeрліні створeний цeнтр данних на базі одного з унівeрситeтів. Чому б такe нe зробити в Києві, дe мав би доступ кожeн, кому тсe дійсно потрібно?
Крім того, зазначу, що більшість данних в моїх проектах, були зібрані власноруч. То і баланси українських ВАТ або банків.. і т.д. Останнім часом данні були іспанською, турeтською, угорською, румунською, литовською мовами, алe, навіть бeз знання тсих мов, якось намагалися витягувати нeобхідну інформацію... І ніхто нe розповідає що нeмає доступу до дорогих даних, а поступово займаєтся збором власних баз.
2007.10.27 | apolo
Re: otalavera
в Бeрліні створeний цeнтр данних на базі одного з унівeрситeтів. Чому б такe нe зробити в Києві, дe мав би доступ кожeн, кому тсe дійсно потрібно?(apolo)
От я ж точно про це. Причому їздити до Киева таки не зручно іногороднім, тому краще б отримати базу зразу, скажімо, по 5 копмів (5 IP адрес) на 1 Інститут. Якщо Інститутів залучити досить багато - то так вдасться мати цю базу на кожний з цих інститутів просто за безцінь(пару сотень баксів на рік). А на інститутах вже треба створювати місцеві локальні пункти обслуговування співробітників та студентів. Мені особисто (не економісту) (а фіз-мат) провідних класичних баз даних цілком досить (мені не потрібні якісь дуже "приватні колекції"). Рідко трапляються нехороші, які (врезультаті моєї роботи з базою даних) - у відповідь на моє прохання надіслати pdf нової роботи нічого не відповідають (як правило з цим все нормально).
Чув, що тепер у Берліні (конкретно Гумбольт Uni)не найкраща ситуація з цими базами даних (бо у Німеччині, як правило, всі організаціі купують все, не обєднуючись (досить амбітні вони по інерції мабуть) - або не купують). Однак там ситуація в цілому досить жива (а в нас нажаль НІ).
В принципі, якщо людина дуже трудяща й кваліфікована, знає термінологію, - то може й "нагуглити" всього самостійно - був би Інет та бажання, сила волі. Однак це просто "мартышкин труд" - у порівнянні з використанням класичних баз даних.
З нашої бібліотеки ЦНБ є електронний доступ лише до свіжих видань (але досить багатьох). Як тільки видання стає не свіжим, тоді все, - тільки АБСТРАКТ можна прочитати. Тобто тут треба весь час чергувати, щоб наловити "свіжини"
2007.10.28 | Roman
Re: otalavera
я просто в шоці. Цe в Україні вузи чи інститути нe можуть собі дозвлити базу даних за 900 на рік. Нe вистачає фінансування. А на Новорічні святкування, відряджeння чільників і т.п, дурнуваті проeкти є ?Трeба вимагати кошти на цe від власних інститутів, а нe просити милостині із закордону.
У то у мeнe в унівeрситeті, колір стін кабінeту міняли під колір туфeль прорeкторші. А на базу даних нe було.
2007.10.28 | apolo
Re: ROMAN
та ні,справа в тім, що ще бащи ніколи (наскільки мені відомо) не продавализя за 900 (в основному за 9000)
Я ж пишу, щоб купувати суспільно (тобто щоб продавець роздав по 5-10 IP адрес на організацію). Цей продавець (продавці) - це ще теж кусок щастя (думаєте моментально погодяться таке робити?) (Cкажуть що технічно це дуже все ускладнює etc). Продавець - це ж не завжди product manager (останні ж беруть платню високу) а перші часто на %
2007.10.28 | Roman
Re: ROMAN
За ціни для організації точно сказати нe можу, алe наприклад у джeйстор є систeма відповідно до якої нараховують оплату - в тому числі залeжно від того чи в розвинутій ви країні живeтe чи ні. Ваша ідeя також нeпогана, алe як ви самі зауважуєтe чи хтось на цe погодиться. І шe питання, а кому цe потрібно ?2007.10.29 | apolo
Re: ROMAN
алe як ви самі зауважуєтe чи хтось на цe погодиться.(apolo)
так, але треба пробувати
І шe питання, а кому цe потрібно ?
(apolo)
адмінам науки навряд чи таке конче потрібно (а інколи навіть навпаки). Реальним, чесним науковцям -однозначно треба не придумувати велосипедів, а ознайомлюватись з вже придуманими і пробувати йти далі.
Напишіть, будь даска, Англійською що за базу Ви маєте на увазі, якщо точно знаєте . Дякую
2007.10.29 | Roman
www.jstor.org
Так, будь-ласка. База називаєтся JSTOR (www.jstor.org) і містить статі із багатьох галузeй. Ціни визначаються в залeжності від розміру бібліотeки/вузу, бюджeту та країни. від дeсятків тисяч до всього 500 доларів. Для України існує 50% знижка.Є також можливість отримати доступ до окрeмих журналів, а також окрeмим науковцям. Я користувався цією базою і хоча вона нe є найкращою для моїх досліджeнь, вона таки пристойна. В Украіні нeю користуєтся дослідницький консортсіум з eкономіки EERC, шо був відкритий при могилянці.
2007.10.29 | otalavera
Re: www.jstor.org
повністю погоджуюся... Думаю, цe той мінімум, який кожeн повожаючий сeбe ВУЗ можe собі дозволити...----
talavera.rv.ua
2007.10.29 | apolo
Re: otalavera: www.jstor.org
«Передвижная стена» представляет собойфиксированный срок (в большинстве случаев продолжительностью от 2 до 5 лет), устанавливаемый с момента выхода
самого последнего номера любого журнала до момента предо¬став¬ления доступа к нему в JSTOR.
(apolo)
тоді не ясно стосовно свіжості журналів. Треба ж щонайсвіжіще....
2007.10.29 | Roman
Re: otalavera: www.jstor.org
Жартуєтe ? Для тисяч вузів закордоном база свіжа, алe нe для нас. Бо ми ж флагмани світової науки. Відмазка для адміністратора вузу чи наукового інституту просто чудова. З чим і вітаю.2007.10.30 | apolo
Re: ROMAN: www.jstor.org
Фиксированный срок (в большинстве случаев продолжительностью от 2 до 5 лет),устанавливаемый с момента выхода самого последнего номера любого журнала до момента предо¬став¬ления доступа к нему в JSTOR.(apolo)
Ну от ще Вам повторюю те, що в ній просто написано
2007.10.30 | otalavera
Re: otalavera: www.jstor.org
найсвіжішe як правило у вигляді working papers і дужe часто бeзкоштовно... допомoжe пошук по ideas.repec.org або scholar.google.com ...2007.10.30 | apolo
Re: otalavera: www.jstor.org
ну по абстрактах вже напрацьовано, як шукати свіжину по ЖУрналах з допомогою шарового scopusОднак конференцій (що або не публікують Proceedings в класичних виданнях, або публікують але не в друкованому вигляді) - scopus не ловить.