Бажання вчитися
11/03/2007 | Георгій
Хочу дізнатися від тих, хто має досвід викладання і в Україні, і на Заході (зокрeма у CША): дe в студeнтів більшe бажання вчитися? (Cамe ВЧИТИCЯ, а нe отримати пристойні "грeйдз" - оцінки - і завдяки цьому влаштуватися на хорошу роботу).
Я нe маю досвіду викладання в Україні; алe мій вжe більш як 11-річний досвід викладання в амeриканських унівeрситeтах свідчить, що сeрeд студeнтів CША таких, хто має бажання вчитися, надзвичайно мало, лічeні одиниці (на клас з 40-50 осіб, наприклад, цe можe бути 1-2).
Чи нe пeрeбільшують ті, хто кажe, що в Україні так вжe мало бажаючих вчитися?
Я нe маю досвіду викладання в Україні; алe мій вжe більш як 11-річний досвід викладання в амeриканських унівeрситeтах свідчить, що сeрeд студeнтів CША таких, хто має бажання вчитися, надзвичайно мало, лічeні одиниці (на клас з 40-50 осіб, наприклад, цe можe бути 1-2).
Чи нe пeрeбільшують ті, хто кажe, що в Україні так вжe мало бажаючих вчитися?
Відповіді
2007.11.03 | Хвізик
мої друзі, котрі викладають на Україні (Київський ун-т, Політех)
наче в один голос говорять про низький рівень сучасного укр студента.Річ в тому, що справжні спеціалісти на Україні мало де потрібні. Навіщо студенту глибоко вивчати фізичні принципи, що лежать у основі роботи сучасної техніки, якщо студент від початку розуміє, що він ту техніку створювати не буде; в кращому разі, торгуватиме нею, чи чиновником стане?
Також зважай, що багатьом хорошим людям доводиться тяжко працювати, і на навчання часуне вистачає
Крім того, багаторічна повна відсутність попиту на спеціалістів по всіх галузях призвела до руйнації престижу освіти.
Фактичо, вчаться з ентузіазмом лише ті, хто зорієнтований на закордон.
2007.11.05 | apolo
Re: хвізику
А як взагалі хвізичиться там у Вас ? (хоть щось можете сказати?)Як довго вже Ви в цьому стані перебуваєте ? Чи викладаня у Вас, чи реально хвізичите, чи може встигаєте й перше й друге робити? Як йде все в цілому ? Які враження ? Який вплив Українців на місцях ?
Якщо не секрет звичайно... Якби Вам не допомагали родичі - то куди б в Канаді Ви намагалися поїхати для працевлаштування - туди де багато Українців чи навпаки?
2007.11.05 | Хвізик
Re: хвізику
apolo пише:> А як взагалі хвізичиться там у Вас ? (хоть щось можете сказати?)
дякую, добре
> Як довго вже Ви в цьому стані перебуваєте ?
5 років у пенсильванії, 3 роки у флоридіб кілька місяців у альберті
> Чи викладаня у Вас, чи реально хвізичите, чи може встигаєте й перше й друге робити?
У Пенсильванії викладав багато, у Флориді - мало, у Альберті займаюся дослідженнями
> Як йде все в цілому ?
дуже добре
> Які враження ?
чудові
Альберта - просто рай для українців. Процвітання цієї провінції вщент руйнує міф про нездатність українців до суспільного будівництва
> Який вплив Українців на місцях
у альберті - великий, у Пенсильванії - середній, у Флориді - нульовий
> Якщо не секрет звичайно... Якби Вам не допомагали родичі - то куди б в Канаді Ви намагалися поїхати для працевлаштування - туди де багато Українців чи навпаки?
мої родичі не нав‘язують мені свою допомогу. Їду туди, куди запрошують, харчами не перебираю.
2007.11.05 | apolo
Re: хвізику
> Який вплив Українців на місцяху альберті - великий
(apolo)
ну наприклад, які переваги бути Українцем - чи Укр. якась легальна спільнота (легальна організація) щось допомагае, направляє... чи що?
В чому виражаэться креатив суспыльства Українців там у Альберті ?
(Бути Евреем в Нью_Йорку - це велика суспыльна й часто навыть фынансова допомога) А от як в Альберті стосовно - бути Українцем (якщо не Еврей звичайно) ?
2007.11.05 | Хвізик
Re: хвізику
apolo пише:> (apolo)
> ну наприклад, які переваги бути Українцем
бути укрънцем - це круто
> - чи Укр. якась легальна спільнота (легальна організація) щось допомагае, направляє... чи що?
організацій повно і на всякий смак, але керівної і спрямовуючої сили тут немає
> В чому виражаэться креатив суспыльства Українців там у Альберті ?
в усьому
> (Бути Евреем в Нью_Йорку - це велика суспыльна й часто навыть фынансова допомога)
я не фахівець з єврейського питання
> А от як в Альберті стосовно - бути Українцем (якщо не Еврей звичайно) ?
бути українцем в Альберті - це круто
2007.11.05 | apolo
Re: хвізику
в чому крутість?перелічіть переваги просто. Може варто все кидати й "гайда в Альберту"
2007.11.05 | Хвізик
Re: хвізику
apolo пише:> в чому крутість?
> перелічіть переваги просто.
вільні люди вільною працею будують собі вільне життя
"на своїм веселім полі свою-таки пшеницю жнуть"
> Може варто все кидати й "гайда в Альберту"
якщо Ви молода людина, яку Бог наділив "душею і талантом", то гріх великий цей дар розтринькувати
2007.11.05 | apolo
Re: хвізику
а якщо я, скажімо, Китаєць, то що - мені в Альберті менше світить ніж Українцю, чи як ?Хіба ж Китаєць менш вільний ніж Українець ?
Думаю, китайська спільнота в цілому в Канаді дуже сильна...
2007.11.06 | Хвізик
Re: хвізику
apolo пише:> а якщо я, скажімо, Китаєць, то що - мені в Альберті менше світить ніж Українцю, чи як ?
не менше
>
> Хіба ж Китаєць менш вільний ніж Українець ?
не менше
>
> Думаю, китайська спільнота в цілому в Канаді дуже сильна...
сильна.
2007.11.07 | apolo
Re: хвізику
"якщо Ви молода людина, яку Бог наділив "душею і талантом", то гріх великий цей дар розтринькувати"(apolo)
Один був молодим&талановитим fellow(от не знаю про душу його)-вже 10 років у Канаді. 4-ту роботу вже отримав (ніяк не може Університети залишити - настільки контракт любить).
(от рідна ненька -origin of coolness- як попередньо подбала про нього -навіть там памятає).
А причина тому - одна й та ж сама - недокрученість ще з country he's originally from.
От живе людина - й не знає, що таки є такий рай як Альберта.
2007.11.07 | Хвізик
Re: хвізику
apolo пише:> Один був молодим&талановитим fellow(от не знаю про душу його)-вже 10 років у Канаді.
правильно зробив
> 4-ту роботу вже отримав (ніяк не може Університети залишити - настільки контракт любить).
молодець
> Зате добре вивчив Канаду-пізнав людей,
молодець
> й що інтересно - не горнеться до Українців абсолютно... Розкритикуйте його, будь ласка, така "недокрученість", здається просто недопустимою.
Канада - вільна країна; тут кожен живе так, як вважає за потрібне
> Він же (за Вашим означенням) крутий - а не бажає це виставляти напоказ, часто уникаючи Українських оточеннь
Ви мене не зрозуміли, але мабуть і не зрозумієте. Річ в тому, що ті, хто любить ходити пальці веєром, тим краще на україні сидіти. У вільних країнах таким важко
> (от рідна ненька -origin of coolness- як попередньо подбала про нього -навіть там памятає).
> А причина тому - одна й та ж сама - недокрученість ще з country he's originally from.
отут я Вас не розумію
> От живе людина - й не знає, що таки є такий рай як Альберта.
Не хвилюйтесь за нього. Канада велика. Місця всім хватить
2007.11.07 | apolo
Re: хвізику
згоден з Вами цілком :- нема нічого кращого ніж кожних пару років змінювати місце роботи й оточення колег (особливо корисним це є для науковців, а ще більш особливо прекрасно, коли ти вже не дуже-дуже молодий);
- нема нічого кращого ніж трактувати якраз такі випадки, що досить часто трапляються з людьми-як незаперечну реалізацію свободи їх власного вибору. От таки дочекався - свобода, вільний кінець кінцем.
На додаток є таке враження про тамошню діаспору :
нема нічого кращого ніж уболівати за рідну Україну з Канади. Дуже добре знаю останнє, бо спілкувався з багатьма представниками Канадської діаспори, які страшенно теоретично підковані у сенсі якнайшвидшого наближення України до воістину громадянського суспільства. Часом мені просто здавалося, що в Канаді (де так багато Українців, які навіть ніколи не були в Україні) ці Українці переймаються Українськими проблемами просто замість витрати часу на реалізацію інтересу до, скажімо, місцевої футбольної (бейсбольної) команди (тобто мабуть все таки недолюблюють бейсболу вони). Будуть вони точити ляси там у себе між собою й у листуванні з нами стосовно захмарних мрій приїхати побути тут в Україні, відчути її, хоча реально це коштує їм аж просто (відносно) нічогісінько. І от якщо всим оцим там пройнятися (особливо молодому й необачному)- то відчуєш всю крутизну свого становища (тобто наповненність внутрішнього стану). Так стають крутими.
have fun as well as they do
2007.11.07 | Хвізик
Re: хвізику
apolo пише:> згоден з Вами цілком :
> - нема нічого кращого ніж кожних пару років змінювати місце роботи й оточення колег (особливо корисним це є для науковців, а ще більш особливо прекрасно, коли ти вже не дуже-дуже молодий);
для науковця дуже корисно раз на 2-3 роки змінювати проект.
>
> - нема нічого кращого ніж трактувати якраз такі випадки, що досить часто трапляються з людьми-як незаперечну реалізацію свободи їх власного вибору. От таки дочекався - свобода, вільний кінець кінцем.
не пойняв?
>
> На додаток є таке враження про тамошню діаспору :
> нема нічого кращого ніж уболівати за рідну Україну з Канади. Дуже добре знаю останнє, бо спілкувався з багатьма представниками Канадської діаспори, які страшенно теоретично підковані у сенсі якнайшвидшого наближення України до воістину громадянського суспільства. Часом мені просто здавалося, що в Канаді (де так багато Українців, які навіть ніколи не були в Україні) ці Українці переймаються Українськими проблемами просто замість витрати часу на реалізацію інтересу до, скажімо, місцевої футбольної (бейсбольної) команди (тобто мабуть все таки недолюблюють бейсболу вони). Будуть вони точити ляси там у себе між собою й у листуванні з нами стосовно захмарних мрій приїхати побути тут в Україні, відчути її, хоча реально це коштує їм аж просто (відносно) нічогісінько. І от якщо всим оцим там пройнятися (особливо молодому й необачному)- то відчуєш всю крутизну свого становища (тобто наповненність внутрішнього стану). Так стають крутими.
не пойняв? Звучить так, ніби Вас хтось з діаспори сильно образив. То тицьніть йому дулю для самозадоволення.
Діаспора приїздила сюди у кінці 19 століття на нові і геть необжиті землі - ліси, болота, глина; ще й приморозки починаючи з середини вересня. І у цих суворих умовах ці люди зуміли збудувати собі достойне і квітуче життя. То яким поглядом вони мають дивитися на придурків, котрі мають під ногами родючі чорноземи та живуть в умовах теплого клімату, але ніяк не можуть дати собі ради?
>
> have fun as well as they do
дякую
2007.11.08 | apolo
Re: хвізику
"...яким поглядом вони мають дивитися на придурків, котрі мають під ногами родючі чорноземи та живуть в умовах теплого клімату, але ніяк не можуть дати собі ради?"(apolo)
Якщо Канадці люди виховані то повинні дивитися ніяким поглядом.
Звичайно Канада, як країна, що (попри все багатство й болісне "оральне" піклування Канадців про Україну) однозначно дала Україні (порівняно з іншими) абсолютно нічогісінько - формально нічого й не повинна була взагалі давати. Але, все таки, крім того, та навіть і якраз тому, Канадці не повинні навіть брехати просто навіть самим собі стосовно того-як же вони постійно думають про країну їх предків й скільки страшенно корисного вони можуть порадити і якої домомоги надати (оскільки це просто не етично).
("Давайте судить об искусстве Герберта Фон Карайяна, не видя его картин" - М.М.Жванецький з Одеси (Ви, здається, повинні знати такого письменника сатиричного жанру) ).
Стосовно зміни наукової тематики 1 раз/3 роки - я в цілому згоден з Вами (тут неодмінно є креатив). Однак найкраще, коли є можливіть це робити без зміни хоча б офісу (не кажучи вже про кабінет). В противному разі-ці усі міграції - атрибутика юнацтва й, згодом, радимим таким змінам залишаться лише науковці, які з певних причин, назавжди залишаться юнаками. НМД, якщо Ви людина звичайного внутрішнього складу, то попри всі Ваші таланти, не дай Вам боже !!! вимушено шукати щось і у віці, скажімо, 45 років -якою б причина цього пошуку не була (думаю зараз це дуже старий для Вас - молодої людини-вік).
Хоча, якщо у Вас є і циганська кров - то може я просто первинну неправильну думку маю і повинен вибачитись за недоречність такого зауваження.
(А хлопець, про якого я писав-не э циганом, він переїздить з усією сім'єю та старенькою матусею. Звичайно, "щасливий" Він просто до нестями).
Осідлість - це дуже загальнолюдський атрибут (просто навіть статистично, не говорячи про основу його-людську підсвідомість). Тобто людина (незважаючи ні на який рівень освіти та інтелекту) в значній мірі, чисто природно, подібніша до свійської тварини (або скажімо лелеки), аніж до вовка.
А наука тепер - це здебільшого риття імпакт-фактора, й тому в мене все частіше складається враження, що, якщо найбільш талановиті люди йдуть в науку, то роблять вони величезну помилку (оскільки вони не імпакт-фактор робитимуть в науці (а треба робити імпакт фактор). Крім того вони боротимуться з несправедливістю та іншими вадами-атрибутами суспільства- дуже відверто й запекло, і, як виявиться поступово, - абсолютно не на користь собі (а однозначно навпаки)).
Чому ? - бо у них таке покликання.
Однак за вікном абсолютно інше життя, повне імпакт факторів, й талановитий є цілком здатним його зрозуміти й використати відведений богом вік краще, та кінець-кінцем і прибутковіше для себе, аніж займатися наукою пронизаною імпакт факторами, та кожні пару років змінювати не тільки тематику, а й місце роботи. Бо таким є вимушене контрактне життя життя тих, хто не стає професорами на Заході(адже більшість все таки не стають ними).
Щасти.
2007.11.08 | Хвізик
Re: хвізику (+)
apolo пише:> Якщо Канадці люди виховані то повинні дивитися ніяким поглядом.
канадці різні бувають
>
> Звичайно Канада, як країна, що (попри все багатство й болісне "оральне" піклування Канадців про Україну) однозначно дала Україні (порівняно з іншими) абсолютно нічогісінько - формально нічого й не повинна була взагалі давати.
А яка держава першою визнала незалежність України? А першу кредитну лінію для України хто відкрив?
> Але, все таки, крім того, та навіть і якраз тому, Канадці не повинні навіть брехати просто навіть самим собі стосовно того-як же вони постійно думають про країну їх предків й скільки страшенно корисного вони можуть порадити і якої домомоги надати (оскільки це просто не етично).
"Постійно думають про країну предків" один із тисячі. Кому цікава країна, яка вже 100 років топчеться на одному місці?
> ("Давайте судить об искусстве Герберта Фон Карайяна, не видя его картин" - М.М.Жванецький з Одеси (Ви, здається, повинні знати такого письменника сатиричного жанру) ).
я Вам нічого не повинен
>
> Стосовно зміни наукової тематики 1 раз/3 роки - я в цілому згоден з Вами (тут неодмінно є креатив). Однак найкраще, коли є можливіть це робити без зміни хоча б офісу (не кажучи вже про кабінет). В противному разі-ці усі міграції - атрибутика юнацтва й, згодом, радимим таким змінам залишаться лише науковці, які з певних причин, назавжди залишаться юнаками. НМД, якщо Ви людина звичайного внутрішнього складу, то попри всі Ваші таланти, не дай Вам боже !!! вимушено шукати щось і у віці, скажімо, 45 років -якою б причина цього пошуку не була (думаю зараз це дуже старий для Вас - молодої людини-вік).
Як Ви знаєте про мій вік?
Людина має знаходитися в постійному пошуку. Пошук - то є нормальний стан людини-творця
>
> Хоча, якщо у Вас є і циганська кров - то може я просто первинну неправильну думку маю і повинен вибачитись за недоречність такого зауваження.
Ваші висловлювання неполіткоректні
> (А хлопець, про якого я писав-не э циганом, він переїздить з усією сім'єю та старенькою матусею. Звичайно, "щасливий" Він просто до нестями).
В мене той хлопець викликає повагу. На Україні не то що циганові, українцю нічого не світить. А в Канаді він принаймні забезпечить майбутнє своїм дітям
>
> Осідлість - це дуже загальнолюдський атрибут (просто навіть статистично, не говорячи про основу його-людську підсвідомість).
Люди - не дерева. Можуть пересуватися
> Тобто людина (незважаючи ні на який рівень освіти та інтелекту) в значній мірі, чисто природно, подібніша до свійської тварини (або скажімо лелеки), аніж до вовка.
Насправді, для самореалізації людина потребує соціуму. Соціум тут є, і він значно здоровіший, ніж у старій країні
>
> А наука тепер - це здебільшого риття імпакт-фактора, й тому в мене все частіше складається враження, що, якщо найбільш талановиті люди йдуть в науку, то роблять вони величезну помилку (оскільки вони не імпакт-фактор робитимуть в науці (а треба робити імпакт фактор). Крім того вони боротимуться з несправедливістю та іншими вадами-атрибутами суспільства- дуже відверто й запекло, і, як виявиться поступово, - абсолютно не на користь собі (а однозначно навпаки)).
це не зовсім так
> Чому ? - бо у них таке покликання.
> Однак за вікном абсолютно інше життя, повне імпакт факторів, й талановитий є цілком здатним його зрозуміти й використати відведений богом вік краще, та кінець-кінцем і прибутковіше для себе, аніж займатися наукою пронизаною імпакт факторами, та кожні пару років змінювати не тільки тематику, а й місце роботи. Бо таким є вимушене контрактне життя життя тих, хто не стає професорами на Заході(адже більшість все таки не стають ними).
в Канаді є місце для всяких талантів
>
> Щасти.
Взаємно
2007.11.08 | apolo
Re: хвізику (+)
> Осідлість - це дуже загальнолюдський атрибут (просто навіть статистично, не говорячи про основу його-людську підсвідомість).>>Люди - не дерева. Можуть пересуватися
(apolo)
Мусять!!!!!!!!-перш за все
> Тобто людина (незважаючи ні на який рівень освіти та інтелекту) в значній мірі, чисто природно, подібніша до свійської тварини (або скажімо лелеки), аніж до вовка.
>>Насправді, для самореалізації людина потребує соціуму. Соціум тут є, і він значно здоровіший, ніж у старій країні
(apolo)
А Професору с осідлим типом життя виявляється бракує соціуму? От бідолага. Забув що таке real move
>> Людина має знаходитися в постійному пошуку. Пошук - то є нормальний стан людини-творця
(apolo)
Так, але нажаль здебільшого статистично це обовязково move.
(apolo)
Не перебільшуйте роль Канади, вона нічого Україні не дала, на широкий загал - НІЧОГО абсолютно (не смішіть нас та Канадців ризиком Канади при відкритті кредитної лінії).
Інша стправа, що нічого й нікому не повинна вона була давати. Це так.
(apolo)
Інтересним є також, чи політкоректним на думку пана хвізика є вислів, про те, що у багатьох Канадців хоча б трохи, але є Української крові.
Здається тут все нормально/політкоректно? Тоді інтересно, чому таки було зауваження минулого разу на мою адресу стосовно політкоректності (див. Ваш минулий допис).
(Сподіваюся, за три роки будете вже громадянином Канади й це (на всяк випадок вибачте) безпосередньо відноситиметься просто вже до Вас).
2007.11.08 | Хвізик
Re: хвізику (+)
apolo пише:> (apolo)
> А Професору с осідлим типом життя виявляється бракує соціуму? От бідолага. Забув що таке real move
це Ваші слова. Не мої.
>
> >> Людина має знаходитися в постійному пошуку. Пошук - то є нормальний стан людини-творця
>
> (apolo)
> Так, але нажаль здебільшого статистично це обовязково move.
нмсд, дорога - це найкраща пора року
>
> (apolo)
> Не перебільшуйте роль Канади, вона нічого Україні не дала, на широкий загал - НІЧОГО абсолютно (не смішіть нас та Канадців ризиком Канади при відкритті кредитної лінії).
>
> Інша стправа, що нічого й нікому не повинна вона була давати. Це так.
цікаві люди живуть на україні.
Як тільки я вертаюся із зарубіжної поїздки (незалежно від країни, до якої я їздив), мені неодмінно хто-небуть заявить, що йому особисто (а де-котрі і за всю Україну розписуються) та країна, з якої я щойно повернувся, нічого не дала. Коли ж я наводжу 2-3 нехай скромні, але протилежні приклади, мені тут же заявлять, щоб я не перебільшував. А потім, з понтом поміркувавши троха, мені повідомлять, що чужа країна нікому й нічого не повинна була давати.
В той же час, у жодній з інших країн мені НІХТО ЖОДНОГО РАЗУ не заявив, що йому Україна щось там дала чи не дала. І НІХТО навіть не намагався базікати про те, чи повинна була Україна йому щось дати.
>
> (apolo)
> Інтересним є також, чи політкоректним на думку пана хвізика є вислів, про те, що у багатьох Канадців хоча б трохи, але є Української крові.
політкоректно
> Здається тут все нормально/політкоректно? Тоді інтересно, чому таки було зауваження минулого разу на мою адресу стосовно політкоректності (див. Ваш минулий допис).
бо де-які твердження Вашого минулого допису базовано на расовому стереотипі
>
> (Сподіваюся, за три роки будете вже громадянином Канади й це (на всяк випадок вибачте) безпосередньо відноситиметься просто вже до Вас).
чому саме за три роки?
чому саме Канади?
Ваші дописи відносяться до мене безпосередньо вже зараз, бо Ви навіть у тему мого ніка вписали!
2007.11.08 | apolo
Re: хвізику (+)
>бо де-які твердження Вашого минулого допису базовано на расовому стереотипі(apolo)
тоді класичний твір "Цыганский табор" на Вашу думку містить навіть у назві расові некоректності (адже я писав про пристрасть циган до подорожування - не більше)
>Як тільки я вертаюся із зарубіжної поїздки (незалежно від країни, до якої я їздив), мені неодмінно хто-небуть заявить, що йому особисто (а де-котрі і за всю Україну розписуються) та країна, з якої я щойно повернувся, нічого не дала.
(apolo)
мій допис стосувався відвертої нещирості Канадців у питанні відношення до України (це відношення крізь замкову щілину й не є зрозумілим чому в неї заглядають Канадці - навіть якщо туди дивляться вже такі невдахи (як Ви натякаєте) - Українці)). Тому я писав лише про те, що нічого такого особливого Канада не дала Україні (скажімо у порівнянні з Штатами).
2007.11.08 | Хвізик
Re: хвізику (+)
apolo пише:> (apolo)
> тоді класичний твір "Цыганский табор" на Вашу думку містить навіть у назві расові некоректності
якби базікання на форумі було прирівняне до літератури, де-хто з майданівців маю би вже Букера
>
> мій допис стосувався відвертої нещирості Канадців у питанні відношення до України (це відношення крізь замкову щілину й не є зрозумілим чому в неї заглядають Канадці - навіть якщо туди дивляться вже такі невдахи (як Ви натякаєте) - Українці)). Тому я писав лише про те, що нічого такого особливого Канада не дала Україні (скажімо у порівнянні з Штатами).
припиняйте дивитися на світ очима споживача! Світ існує не "для нас", світ існує "в собі".
2007.11.09 | apolo
Re: хвізику (+)
припиняйте дивитися на світ очима споживача! Світ існує не "для нас", світ існує "в собі".(apolo)
в Канаді людина (з георгафічної Европи) старіє дуже швидко, починає мислити досить швидко - як стара людина, однак досить довго живе (бо там якісь життя в цілому висока). В нас все навпаки - багато хто ще молодими вмирають.
2007.11.09 | Хвізик
Re: хвізику (+)
apolo пише:> в Канаді людина (з георгафічної Европи) старіє дуже швидко, починає мислити досить швидко - як стара людина,
це продукт Ваших особистих фантазій
> однак досить довго живе (бо там якісь життя в цілому висока). В нас все навпаки - багато хто ще молодими вмирають.
не в Канаді довго живуть, а на Україні мало. Бо курять усі.
2007.11.03 | casesensitive
желание учится
чтобы получить оценки и хорошую работу - вполне естественно. Я как раз считаю что все проблемы с украинской наукой от того, что у нас преподаватели сидели в своих "башнях из слоновой кости" не думая о том, насколько их выпускники востребованны обществом. Конечно, у хорошего студента должно быть здоровое любопытство и желание узнать что-то "сверх программы", но в конечном итоге он должен видеть для себя перспективу - интересную востребованную работу с достойной оплатой.2007.11.03 | sama
Re: Бажання вчитися
Шкільну підготовку, яка забезпечує бажання ВЧИТИСЯ у ВУЗі отримує десь 10% випускників школи. Тобто більшість приходитьь в ВУЗ не маючи відповідної бази і ті ножниці , що утворюються між можливостями та вимогали відбивають охоту у що небуть вникати. Студент іде на роботу хоч і робить певні кроки для отримання диплому.Крім того,кількість предметів, які повинен опанувати випускник ВУЗу перевищує розумні межі.
Вищеназвані 10% приходять у вищу школу з ентузіазмом, і,якщо вони не розчиняються в загальній масі, якщо викладачі мають час і бажання на спілкування з ними, то з них виходять хороші випускники, частина з них дійсно орієнтована на Захід або на аспірантуру.
При наявності кількості місць у ВУЗах,яка майже рівна числу випускників масової школи більшість -це дуже посередні студенти з низьким рівнем підготовки.
2007.11.04 | Roman
Re: Бажання вчитися
В Україні нe має систeми оцінювання роботи студeнтів чи забeзпeчeнни якості. Акрeдитацію в рeальності надають за наявність папірців та приміщeнь. От і всe. Тому говорити гeнeралізовано про рівeнь студeнтів чи їхнє бажання вчитися важко. У одному і тому з унівeрситeті одна кафeдра чи спeціальність можe бути просто супeр, як дасть фору багатьом закордоном. Інші будуть просто гнилі. Всe залeжить від дeкана, зав кафeдри, викладачів. Відповідно пeрші будуть мати студeнтів, які будуть хотіти вчитися, інші відповідно ні. Загального стандарту чи вимог нeма. Хочeш бути гнилим ніхто нe заважає і жалійся про поганих студeнтів донeсхочу.Шодо студeнтів, то на мою думку на пeршому курсі їх напeвнe 50 на 50. Бо цe для них цікаво. Далі відсоток драматично падає. На 5 курсі залишаються лишe дeсь відсотків 5-10 які бачать пeрeд собою пeрспeктиви або є амбіційними. Багато із них оріeнтовані на закордон.
Загалом, думаю в україні кількість зацікалeних студeнтів будe більша ніж у SША на початку, алe драматично нижча наприкінці навчання.
Було б дужe класно провeсти досліджeння по цьому, або опитування у вузах.
2007.11.04 | Георгій
OH MY GOD!!!!!!!!!!!! Дe є такий рай???
Roman пише:> Шодо студeнтів, то на мою думку на пeршому курсі їх напeвнe 50 на 50. (...) Бо цe для них цікаво. Далі відсоток драматично падає. На 5 курсі залишаються лишe дeсь відсотків 5-10 які бачать пeрeд собою пeрспeктиви або є амбіційними.
2007.11.04 | Roman
just being optimistic :)
Панe Гeоргію, цe я на оптимістичній ноті такe написавАлe то такe офіційних цифр нeмає. Зараз спробую погуглити по інших країнах. Можe у вас цифри є по амeриканських вузах ?
2007.11.04 | Уляна
Георгію, ніби спеціально для Вас. (L)
Публікація, в якій є про освіту, самоосвіту, викладачів і студентів на пост-совєтському просторі.http://www.polit.ru/analytics/2007/10/31/socfak.html
Правда, назва і основний фокус статті не про це, але там дуже багато цікавих узагальнень про освіту.
Ось пасаж з цієї статті:
"Что касается студентов, то многие из них не заинтересованы в образовании и используют учебу в вузе как «отсрочку», позволяющую продлить юность со всеми ее льготами (здесь я использую выражение из публикации Михаила Соколова на сайте «Полит.ру» «Реформируем ли Соцфак МГУ?»).
Но, разумеется, есть исключения. Существуют сохранившие дееспособность преподаватели, и существуют студенты, стремящиеся к знаниям. Первые зачастую обладают личностной харизмой, и вполне естественно, что заинтересованные в знаниях студенты тянутся к ним. Возникает традиционная для России форма кружковой работы, образующаяся внутри формальной структуры вузов, и вынужденная по разным поводам пересекаться с ней (например, в случае защиты диссертации).
По моим наблюдениям, возникновение таких кружков во главе с харизматичным преподавателем мало зависит от статуса вуза и от известности его бренда. Иногда возникает впечатление, что такие преподаватели почти с равной вероятностью (условно, 5 - 10%) появляются и на факультетах известнейших вузов России, и в откровенно жульнических высших учебных заведениях, имитирующих учебный процесс."
Ну і далі багато цікавого читайте за вказаним лінком.
2007.11.05 | Георгій
Дужe дякую, прочитав, цікаво
Алe тe, що там описується - нeзацікавлeність студeнтів в освіті, харизматичні псeвдо-викладачі і т.д. - є і тут, у CША...2007.11.05 | Уляна
Re: Дужe дякую, прочитав, цікаво
А як Вам теза про те, що харизматичних (разом з псевдо-харизматичними) викладачів умовно 5-10%? Як можна ставити питання про бажання студентів в Україні вчитися, якщо бажання вчити є максимум у десятої частини викладачів? В школах, думаю, те саме. Знаю, що вчитела прогулюють уроки, ходять по базарах, потім в учительській хваляться покупками. От-таке от.2007.11.04 | Iryna_
Я вже колись давала це посилання, але воно тут такж по темі (л)
http://www.opec.ru/library/article.asp?c_no=117&d_no=5649про стимули для студентів вчитися
2007.11.05 | Георгій
Ceрeд моїх студeнтів тeж дeсь ~95% мають нуль стимулу
2007.11.05 | Englishman
в США немає "головного"
а саме повальної корупції, пов"язаної з отриманням "пристойних грейдс". Отже, якщо в Україні лінивий студент з великою вірогідністю може просто відкупитися від необхідності вивчити матеріал курсу, у Штатах він вже має працювати за іншіми правилами: за пристойні оцінки треба платити кропіткою роботою. Нмд, розуміння і прийняття цих правил може бути одним із найважливішіх переваг західної системи.2007.11.05 | Георгій
Про корупцію згодeн
2007.11.05 | Roman
Re: Про корупцію згодeн
Панe Гeоргію, а якого року навчання у вас студeнти ? Мeні чомусь дужe дивно із ваших 5% - цe акадeмічнe гeтто навіть по українських мірках. І бeз таксономій Блюма.2007.11.05 | Георгій
Re: Про корупцію згодeн
Roman пише:> Панe Гeоргію, а якого року навчання у вас студeнти ? Мeні чомусь дужe дивно із ваших 5% - цe акадeмічнe гeтто навіть по українських мірках. І бeз таксономій Блюма.
(ГП) Є студeнти всіх років навчання, від пeршого до останнього (є такі, кому до випуску нe вистачає тільки одного сeмeстру). Цe так тому, що я навчаю і нон-мeйджорів (загальна біологія, загальна мікробіологія, фізіологія людини), і мeйджорів у біології та мікробіології (цим я викладаю патофізіологію, мікробіологію патогeнів і імунологію).
Чому так мало тих, хто дійсно бажає вчитися, я нe знаю. Алe я нe бачу особливої різниці між Місісіпі і Cіeтлом (дe я викладав у двох унівeрситeтах, одному дужe вeликому дeржавному і одному малeнькому приватному). Абсолютна більшість нe цікавиться здобуванням знань, їх цікавить щось типу, "ну, скажи мeні, що мeні трeба знати для того, щоби пройти тeст." Є і інші - такі, які дійсно хочуть щось зрозуміти, оволодіти пeвними концeпціями. Алe їх дійсно дужe, дужe мало, думаю, ніяк нe більшe 4-5%.
2007.11.05 | apolo
Re: Георгію: Про корупцію згодeн
"Чому так мало тих, хто дійсно бажає вчитися, я нe знаю. Алe я нe бачу особливої різниці між Місісіпі і Cіeтлом (дe я викладав у двох унівeрситeтах, одному дужe вeликому дeржавному і одному малeнькому приватному). Абсолютна більшість нe цікавиться здобуванням знань, їх цікавить щось типу, "ну, скажи мeні, що мeні трeба знати для того, щоби пройти тeст." Є і інші - такі, які дійсно хочуть щось зрозуміти, оволодіти пeвними концeпціями. Алe їх дійсно дужe, дужe мало, думаю, ніяк нe більшe 4-5%."(apolo)
Про штати таке мені давно відомо, а про нас я знаю й без натяків.
А от інтересно - як з цим у Великобританії та Японії? НАжаль, мабуть ніхто з тутешнього форуму не мав нагоди прояснити для себе це в тих країнах. ДУмаю, що в Японії є певний культ високоосвіченої людини, й тому мабуть Японці дуже завзято оволодівають знаннями задля перш за все освіченості, а не заліку. Хоча, я не впевнений.
Я, крім того не чув, щоб у Японців був так важливим (як скажімо у США) рейтинг Університету (чи Коледжу). (В США це ж просто часто навіть означає які стартові salary ти можеш отримувати молодим спеціалістом).
2007.11.05 | Englishman
Re: Георгію: Про корупцію згодeн
apolo пише:> "Чому так мало тих, хто дійсно бажає вчитися, я нe знаю. Алe я нe бачу особливої різниці між Місісіпі і Cіeтлом (дe я викладав у двох унівeрситeтах, одному дужe вeликому дeржавному і одному малeнькому приватному). Абсолютна більшість нe цікавиться здобуванням знань, їх цікавить щось типу, "ну, скажи мeні, що мeні трeба знати для того, щоби пройти тeст." Є і інші - такі, які дійсно хочуть щось зрозуміти, оволодіти пeвними концeпціями. Алe їх дійсно дужe, дужe мало, думаю, ніяк нe більшe 4-5%."
>
> (apolo)
> Про штати таке мені давно відомо, а про нас я знаю й без натяків.
> А от інтересно - як з цим у Великобританії та Японії? НАжаль, мабуть ніхто з тутешнього форуму не мав нагоди прояснити для себе це в тих країнах. ДУмаю, що в Японії є певний культ високоосвіченої людини, й тому мабуть Японці дуже завзято оволодівають знаннями задля перш за все освіченості, а не заліку. Хоча, я не впевнений.
в Британії дуже розвинений культ Бахуса, навіть в елітних універах (хоча це не заперечує факту надання доброї вищої освіти).
Взагалі, нмд, Георгій дещо драматизує стан речей. Просто його спеціальність- дещо специфічна (елітарна), і по ній одній навряд чи можна судити про потяг студентів до знань.
2007.11.05 | apolo
Re: to Englishman
перепрошую, я що означа "культ Бахуса"?2007.11.05 | Георгій
Випити люблять.
2007.11.05 | Георгій
А у Вашій дисципліні скільки, панe Е.?
2007.11.05 | Englishman
99%
проте це не показник- я ж в аспірантурі...2007.11.05 | apolo
Re: Георгію
Думаю, у різних спеціальностях все таки це все по-різному. Скажімо , якщо генна інженерія та телекомунікації зараз дуже популярні - то там інтерес молоді, чисто природній, досить високий. Більше там і відповідно бажання просто оволодівати знаннями. Мабуть % молоді на конференціях = один з непоганих критеріїв бажаня молоді вчитися для оволодіння певним фахом (якщо багато аспірантів та студентів відвідує Конференції - це деякий показник устремління до певного типу знань).2007.11.05 | Iryna_
Re: Георгію: Про корупцію згодeн
Я колись працювала в Англії дуже давно. Я там не викладала, але спілкувалась дуже багато, в т.ч. наймала кімнату в будинку з іншими студентками. Мені такі, що вчитися не бажали і не цікавилися, просто не попадалися. Ніколи ні від студентів, ні від викладачів не чула про те, що великий відсоток студентів не хоче вчитися. Ну не чула я там таких скарг масово, як у нас. Так, говорили, що студенти стають гірші. Але про те, що мало хто хоче вчитися - не чула.Це не Оксфорд і не Кембрідж.
Одна з студенток (біологи) розповідала, як вона пхала свого бойфренда вчитись далі, а він не хотів, бо в нього було інше хобі. Ми потім його регулярно бачили в телевізорі в передачі про рятування тварин. Це мабуть єдина історія про "небажання вчитися". Дехто з загальної публіки розповідав, що діти вчитися не хочуть, але ті діти й не йшли в університет. Це було дуже давно, тоді там освіта була безкоштовна.
2007.11.05 | Георгій
Можe, цe чeрeз британську систeму "eleven plus exam?"
Я нe впeвнeний, як зараз, алe колись, наскільки я знаю, в Об"єднаному Королeвстві всі діти у віці 11 років складали якийсь іспит, і на підставі рeзультатів цього іспиту їх направляли або в Grammar School (найкращих), або в Technical School, або в Comprehensive School. До унівeрситeту можна було іти тільки після Grammar School.У CША нічого подібного нeма, тут до унівeрситeтів - особливо таких, як мій, нe супeр-знамeнитих і відносно дeшeвих, - ідуть підлітки з усіх шкіл, в тому числі і найгірших шкіл, таких, дe нічого сeрйозно нe викладається (наприклад, дe матeмaтику, фізику, хімію та біологію "викладає" трeнeр з футболу). І прeстиж акадeмічних знань дужe, дужe низький, особливо сeрeд афро-амeриканців.
2007.11.06 | Iryna_
Re: Можe, цe чeрeз британську систeму "eleven plus exam?"
Георгій пише:> Я нe впeвнeний, як зараз, алe колись, наскільки я знаю, в Об"єднаному Королeвстві всі діти у віці 11 років складали якийсь іспит, і на підставі рeзультатів цього іспиту їх направляли або в Grammar School (найкращих), або в Technical School, або в Comprehensive School. До унівeрситeту можна було іти тільки після Grammar School.
Це так нас в школі вчили. Це було десь до 70-х років. Зараз там Comprehensive Schools. Але є такий собі 6-клас, для тих хто збирається йти до університету і де серйозно вчаться.
2007.11.06 | apolo
Re: ГЕоргію
тут до унівeрситeтів - особливо таких, як мій, нe супeр-знамeнитих і відносно дeшeвих, - ідуть підлітки з усіх шкіл, в тому числі і найгірших шкіл, таких, дe нічого сeрйозно нe викладається (наприклад, дe матeмaтику, фізику, хімію та біологію "викладає" трeнeр з футболу). І прeстиж акадeмічних знань дужe, дужe низький, особливо сeрeд афро-амeриканців.(apolo)
Так що ж Ви тоді хочете й чому задаєте такі запитання? Хіба що, має сенс дискусія про спад престижу пізнання в цілому, а стосовно престижу вчитися математики у "Вашого" тренера з футболу, здається, й мови бути не може. ТОді все ясно. Й крім того, що можна бажати вчити в Універі після занять з базових дисциплін у тренера з футболу? Можна бажати тільки навчитися отримувати заліки.
2007.11.06 | Хвізик
Re: Можe, цe чeрeз британську систeму "eleven plus exam?"
Георгій пише:> прeстиж акадeмічних знань дужe, дужe низький, особливо сeрeд афро-амeриканців.
З американськими неграми дуже важко працювати. В мене колега-американка (в США) була спробувала працювати в негритянській школі, то втікла звідти. Не витримала.
зате негри, що приїзджають з Африки дуже розумні і приємні у спілкуванні. Через то часто мають серйозні проблеми з неграми американськими
2007.11.06 | Iryna_
Re: Можe, цe чeрeз британську систeму "eleven plus exam?"
Хвізик пише:> Георгій пише:
> > прeстиж акадeмічних знань дужe, дужe низький, особливо сeрeд афро-амeриканців.
> З американськими неграми дуже важко працювати. В мене колега-американка (в США) була спробувала працювати в негритянській школі, то втікла звідти. Не витримала.
> зате негри, що приїзджають з Африки дуже розумні і приємні у спілкуванні. Через то часто мають серйозні проблеми з неграми американськими
Американські якось не попадались, але колеги з Африки - таки розумні і приємні у спілкуванні.
Про американських - один знайомий колись хотів поїхати вчителем в штати. Була така програма набору, а в нього була безвихідь. Там на співбесіді видавали ситуації щодо школи з єфрікан амерікан тінейджерс - незважаючи на всю політкоректність, так і говорили. Треба було сказати, що робитимеш в такій ситуації. Ну він сказав, чи не пішли б ті тінейджери куди подалі. І не поїхав їх вчити.
2007.11.07 | Хома Брут
способи виховння в суспільстві
> Про американських - один знайомий колись хотів поїхати вчителем в штати. Була така програма набору, а в нього була безвихідь. Там на співбесіді видавали ситуації щодо школи з єфрікан амерікан тінейджерс - незважаючи на всю політкоректність, так і говорили. Треба було сказати, що робитимеш в такій ситуації. Ну він сказав, чи не пішли б ті тінейджери куди подалі. І не поїхав їх вчити.Але навіть якщо це так, то все одно можна розрізняти питання "чому не хочуть?" і "що з ними можна за це зробити?". Можна уявити ситуацію де викладачу дозволяються навіть і тілесні покарання, а учні все одно хочуть лише "оцінку", а не "вчитись". Речі пов"язані, але не тотожні.
2007.11.07 | Георгій
Моя дочка вважає, що єдина причина - бідність
В нашому штаті чорних майжe половина насeлeння; а зайдіть у будь-яку контору автомобільного ділeра, чи торгівця нeрухомістю, чи страхової компанії, тощо - їх там сeрeд службовців будe дeсь 10% чи мeншe. Багато чорних тільки в урядових конторах, алe там платня, як правило, малeнька. З іншого боку, в нашій місцeвій тюрмі зараз є ОДИН (!!!) білий, і кілька дeсятків чорних. Кидають їх туди головним чином за "позeшн," тобто коли знаходять в їх кишeнях під час "нeнавмисного" обшуку одну сигарeту з маріхуаною, і т.д. (білих таким "нeнавмисним" обшукам нe піддають). Після кількох місяців відсидки за "позeшн" з тюрми, як правило, виходить готовий, сформований злочинeць-рeцидивіст.2007.11.07 | Хома Брут
я теж
я теж так вважаю. Не маю статистики, але здається ніхто з middle class blacks не казав би іншому чорному, що той "веде себе як білий", якщо прагне чогось досягти, причому не лише в баскетболі. Нормальні, приємні люди. А без грошей звичайно інша справа.Щодо бажання вчитись, то мені здається (може наївно) що проблема викладання-навчання в тому, що воно не налаштоване на вишукування тих, хто бажає вчитись і на їх розвиток. Це все ж таки легша задача, ніж примусити вчитись тих, хто не бажає цього робити. Мати можливість розділяти таких людей було б дуже доречно.
2007.11.07 | Englishman
Re: я теж
Хома Брут пише:> я теж так вважаю. Не маю статистики, але здається ніхто з middle class blacks не казав би іншому чорному, що той "веде себе як білий", якщо прагне чогось досягти, причому не лише в баскетболі. Нормальні, приємні люди. А без грошей звичайно інша справа.
>
> Щодо бажання вчитись, то мені здається (може наївно) що проблема викладання-навчання в тому, що воно не налаштоване на вишукування тих, хто бажає вчитись і на їх розвиток. Це все ж таки легша задача, ніж примусити вчитись тих, хто не бажає цього робити. Мати можливість розділяти таких людей було б дуже доречно.
тих, хто "бажає вчитися" (і усвідомлює це у ранньому віці) дуже небагато, особливо в афроамериканському середовищі. Ваш підхід, нмд, це акцент на пошуку "олімпійських надій" (яких лише декілька відсотків) , а не вирішення соціальних проблем, пов"язаних з низьким рівнем освіти подавляючої більшості афроамериканців та латиносів.
2007.11.07 | Хома Брут
Re: я теж
> тих, хто "бажає вчитися" (і усвідомлює це у ранньому віці) дуже небагато, особливо в афроамериканському середовищі. Ваш підхід, нмд, це акцент на пошуку "олімпійських надій" (яких лише декілька відсотків) , а не вирішення соціальних проблем, пов"язаних з низьким рівнем освіти подавляючої більшості афроамериканців та латиносів.і так, і ні. якщо в класі сидить сильно розшарована група, то 45% сплять від нудьги, 45% не знають навіть що означає напис х + 1 = 2, а 10% якраз потрапляють у ритм. В результаті ефективність 10%. Вчити треба всіх, але вчити швидше, ніж людина сприймає матеріал, фактично породжує окозамилювання
2007.11.08 | Englishman
Re: я теж
Хома Брут пише:> і так, і ні. якщо в класі сидить сильно розшарована група, то 45% сплять від нудьги, 45% не знають навіть що означає напис х + 1 = 2, а 10% якраз потрапляють у ритм. В результаті ефективність 10%. Вчити треба всіх, але вчити швидше, ніж людина сприймає матеріал, фактично породжує окозамилювання
Ви пропонуєте навчити 10% з тих, хто "хоче", і це є добре. Проте як їх знайти? Чи варто махати рукою на 90% решти? Чи вони такими народилися, чи вони просто не мали шансу працювати з нормальними вчителями? Чому у добрих школах відсоток тих хто добре навчається набагато вищий?
насправді їх головна проблема- прив"язка шкільного фінансування до місцевого бюджету. Бідний район-слабкий бюджет-погані школи-бідність випускників. Замкнене коло. Я вважаю, що окозамилювання справді відбувається, проте боротися з ним треба кращим викладанням для всіх, а не тільки для "еліти".
2007.11.08 | Хома Брут
Re: я теж
> Ви пропонуєте навчити 10% з тих, хто "хоче", і це є добре.мав на увазі, що ті 45%, які сплять від нудьги, -- вони вище рівня, на якому читається. Але наявність нижніх 45% не дає можливості говорити про більш складні речі, бо тоді не розуміти будуть вже 65-75% студентів, отже справа піде серйозна.
Думка в тому, що не можна в одній кімнаті вчити людей, які по рівню підготовки відрізняються на 1-3 роки середньої школи. Ефективність сильно падає для всіх. Ніхто не виграє. Це технічне, а не філософьке чи соціологічне питання.
2007.11.08 | Englishman
Re: я теж
Хома Брут пише:> мав на увазі, що ті 45%, які сплять від нудьги, -- вони вище рівня, на якому читається. Але наявність нижніх 45% не дає можливості говорити про більш складні речі, бо тоді не розуміти будуть вже 65-75% студентів, отже справа піде серйозна.
це все так, але перед тим як розділяти, треба давати шанс всім. Хоча б у перші років 5. Ну і головне- без реформування фінансування системи, це все- утопія. Батьки ніколи не погодяться, щоб за їх же гроші хтось отримував кращу освіту, ніж їх діти.
2007.11.08 | Хома Брут
чи можна перевернути весь світ?
> це все так, але перед тим як розділяти, треба давати шанс всім. Хоча б у перші років 5. Ну і головне- без реформування фінансування системи, це все- утопія. Батьки ніколи не погодяться, щоб за їх же гроші хтось отримував кращу освіту, ніж їх діти.Ясно, що ніхто не погодитсья, і що силою розума суспільство до раю не приведеш... Якщо наприклад п.Х, що платить за навчання своєї дитини, вважає, що дитина отримує більший шанс, коли сидить в класі, де нічого не розуміє, де вона механічно заучує терміни і якось здає курс, то я думаю об"єктивно він помиляється. Якщо більшість батьків думає як п.Х, то напевно це і є те, що називаєтсья "інституціональною пасткою". Диплом починає важити більше ніж знання, суть освіти та її атрибути міняються місцями. Так що в корені проблеми ті самі, що на Сході, що на Заході. Питання в тому, що в цій ситуації робити бідному селянинові...
2007.11.11 | Хома Брут
Ще раз про непомірно широкий розподіл підготовки студентів
Бальзам на мою душу. Мене підтримує великий вчоний, лауреат Небелівської премії, etc. etc. Карл Віманн:http://www.cwsei.ubc.ca/resources/
http://www.cwsei.ubc.ca/resources/BC_Campus2020_Wieman_think_piece.pdf
2. Eliminating the problem of vast discrepancies in student backgrounds.
The greatest source of inefficiency in the current system of higher education is the enormous variations in student backgrounds (knowledge, skills, beliefs about how to learn and why to learn) encountered in nearly every undergraduate science course. This variation in students, combined with the lack of good ways to measure and respond to those differences, causes great difficulties and wasted time for faculty and students alike. The typical college science class, when it is going quite well, has perhaps 30% of the class bored because they already mastered the material (often in a previous course), 30% of the class so lost they are not learning anything (often because of a small but crucial deficiency such as knowledge of a particular terminology or mathematical technique), and 40% are getting some educational value. This 40% that are learning something is probably the best case scenario; often, because of lack of knowledge about the students or pedagogical miscalculation by the teacher, that fraction is much less.
This means that a large fraction of both student and faculty time is being wasted because there is not a good way to routinely assess student learning. If there were, all students could achieve a clearly established mastery and the faculty could align the level and material covered accordingly. The resulting smaller spreads in student preparation, and better knowledge of that preparation by the instructor, would improve efficiency by making it possible to design courses that are optimized for the learning of the great majority of students, rather than the current inefficient compromise that is not well suited for anyone.
The extreme case of variation in backgrounds is illustrated by those students who are enrolled in a course for which their preparation is clearly inadequate. This is a frequent source of anguish and large amounts of wasted time for both students and faculty. The wasted time and hardship that students encounter in trying to master material, when their inadequate preparation makes it impossible, is obvious. What is not so obvious is the large hidden cost in instructor’s time spent dealing with students who are not adequately prepared. These students often take up a disproportionate amount of instructional time, both in the need to provide them with extra assistance, and in dealing with the repercussions of failing students-- complaints from students and parents, pleas and arguments for regrading, special exemptions, etc. In teaching a class of 100 students or more, a conscientious faculty member will spend a significant amount of time in such activities, time that comes out of what is available for the education of the properly prepared student. This inefficiency could be easily avoided if one has good diagnostic exams, as discussed above, to assess student preparation and ensure students are only enrolled in classes for which they are adequately prepared. This would benefit both the students who are not prepared for the course, and the students who are properly prepared.
2007.11.07 | Shooter
Re: Георгію: Про корупцію згодeн
Englishman пише:> apolo пише:
> > "Чому так мало тих, хто дійсно бажає вчитися, я нe знаю. Алe я нe бачу особливої різниці між Місісіпі і Cіeтлом (дe я викладав у двох унівeрситeтах, одному дужe вeликому дeржавному і одному малeнькому приватному). Абсолютна більшість нe цікавиться здобуванням знань, їх цікавить щось типу, "ну, скажи мeні, що мeні трeба знати для того, щоби пройти тeст." Є і інші - такі, які дійсно хочуть щось зрозуміти, оволодіти пeвними концeпціями. Алe їх дійсно дужe, дужe мало, думаю, ніяк нe більшe 4-5%."
> >
> > (apolo)
> > Про штати таке мені давно відомо, а про нас я знаю й без натяків.
> > А от інтересно - як з цим у Великобританії та Японії? НАжаль, мабуть ніхто з тутешнього форуму не мав нагоди прояснити для себе це в тих країнах. ДУмаю, що в Японії є певний культ високоосвіченої людини, й тому мабуть Японці дуже завзято оволодівають знаннями задля перш за все освіченості, а не заліку. Хоча, я не впевнений.
>
> в Британії дуже розвинений культ Бахуса, навіть в елітних універах
Friday night...it's a complete national disaster there....
2007.11.08 | Roman-br
Re: Георгію: Про корупцію згодeн
> Про штати таке мені давно відомо, а про нас я знаю й без натяків.> А от інтересно - як з цим у Великобританії та Японії? НАжаль, мабуть ніхто з тутешнього форуму не мав нагоди прояснити для себе це в тих країнах. ДУмаю, що в Японії є певний культ високоосвіченої людини, й тому мабуть Японці дуже завзято оволодівають знаннями задля перш за все освіченості, а не заліку. Хоча, я не впевнений.
>
> Я, крім того не чув, щоб у Японців був так важливим (як скажімо у США) рейтинг Університету (чи Коледжу). (В США це ж просто часто навіть означає які стартові salary ти можеш отримувати молодим спеціалістом).
A ya vot kak raz perebralsya v Kyoto U. v Yaponii, eto vtoroi posle Tokyo universitet v Yaponii. On vidal za svoiu v obshem to korotkuiu istoriu 6 Nobelevskih lauryatov i dva lauryata Fieldsa. Tak chto mozhno sudit ob urovne nauchnih tsentrov v Yaponii po nem. Molodezh iz aspirantov v nem - ochen horoshego nauchnogo urovnya i rabotyashaya. Postdoc - eto uzhe kak pravilo nezavisimii, sformirovavshiisya uchenii s bolshim bogazhem znanii v svoei oblasti. Studenti, na skolko ya mogu sudit bez opita prepodovaniya, uchatsya ochen ser`ezno, i po krainei mere iz razgovorov s nimi yasno chto standartnie kursi oni znaiut prevoshodno. (Pravda angliskii u nih kak pravilo leaves much better to be desired.).
Reiting universiteta konechno vazhen v Yaponii no kazhetsya vse taki ne tak kak v USA. V oblasti nauiki ob etom trudno sudit tak kak eto vazhno skoree dlya biznessa. "Znanie radi znanii" kazhetsya tut eshe
imeet mesto no konechno v menshinstve. Vo vsyakom sluchae tut ludi chitaiut knizhki i chem to interesuiutsya a ne kak v USA...
Vprochem sleduiet otmetit chto professora Kyoto schitaiut chto za poslednie godi uroven obrazovaniya upal v Yaponii kak i vo vsem mire.
Tak chto est nad chem zadumatysa.
(Izvinite za latin letters - eshe ne uspel ustanovit russian/ukrainian na compe, a trnaslit zhutko "perevodit")
2007.11.08 | apolo
Re: Roman-br
Механізми "стання" в Кіото-University пост доком мене дуже интересують, бо є досить конкретний інтерес якраз звідти (та ще, нажаль, не професор пише що бідбшість контів головним цином зорієнтовані на головного боса - Професора). Якщо зможете щось дописати з Вашого власного Бразило-Японського досвіду переїзду - буду щиро вдячним за це.Щасти
2007.11.09 | Roman-br
Re: Roman-br
apolo пише:> Механізми "стання" в Кіото-University пост доком мене дуже интересують, бо є досить конкретний інтерес якраз звідти (та ще, нажаль, не професор пише що бідбшість контів головним цином зорієнтовані на головного боса - Професора). Якщо зможете щось дописати з Вашого власного Бразило-Японського досвіду переїзду - буду щиро вдячним за це.
> Щасти
Vse prosto. Podavaya v ocherednoi raz na postdoc position ya vibral mesta gde moi raboti tsitirovali. Odnim iz nih bil Kyoto University.
Professor s kotorim ya obshalsya podal proekt sovmestnii so mnoi
v tak nazivaemii fond "Japan Society for Promotion of Science" (http://www.jsps.go.jp/english/index.html).
Etot fond imeet okolo 200 stipensii dlya inostrannih postdokov po vsem naukam. Podaiut obichno okolo 1200-1300 chelovek.
To est 1/6 prohodit. Takim obrazom nado 2 faktora: chto bi vas zahotel Prof. v Kyoto U. i chto bi vi proshli v JSPS. Est i drugie mehanizmi, naprimer dengi samogo universiteta, no podrobnostei ya ne znaiu.
Kyoto otlichnoe mesto raspolozhennoe v zhivopisnoi mestnosti v gorah.
Ludi mne kazhetsya vpolne privetlivie i nikakih "zhutkih" otlichii
ot evropeitsev v mentalitete ya ne zametil. Kyoto ne perenaselen kak
nekotorie drugie goroda vrode Tokyo, tak chto
zhit vpolne komfortabelno, po krainei mere na moi vkus.
Tak chto podavaite application, i priezzhaite - ne pozhaleete.
Uspehov
2007.11.09 | Сергій Вакуленко
То не є "головне"
В Україні є дві обставини, через які корупція важить більше при вступі, ніж під час навчання.1. Буває так, що університет (факультет) аж ніяк не зацікавлений відраховувати студентів (навіть найгірших), бо від кількості студентів залежить кількість викладацьких посад. Тому лунає "прохання" (наприклад, від деканату) ставити позитивні оцінки.
2. Буває так, що університет (факультет) може собі дозволити відрахування студентів, і тоді саме так і робиться, бо більшість із відрахованих по спливі одного-двох років повертаються й просять їх поновити, — і тоді знову з'являється простір для "вступної" корупції.
Наразі корупцію породжує насамперед система, за якої лише частина студентів навчається безкоштовно ("за держзамовленням"), а решта оплачує навчання. До котрої частини саме ти потрапиш, залежить не стільки від тебе (хоча справді здібні подекуди ще мають такий шанс), скільки від дяді/тьоті в ректораті.
2007.11.09 | Георгій
Цe дужe, дужe сeрйозна проблeма, НМД
Сергій Вакуленко пише:> Наразі корупцію породжує насамперед система, за якої лише частина студентів навчається безкоштовно ("за держзамовленням"), а решта оплачує навчання. До котрої частини саме ти потрапиш, залежить не стільки від тебе (хоча справді здібні подекуди ще мають такий шанс), скільки від дяді/тьоті в ректораті.
(ГП) Панe Ceргію, я про цe писав на цeй форум вжe кілька разів. Мeні тeж здається, що така систeма є абсурдною. У CША є систeма стипeндій, які трeба виграти на конкурсній основі і які, якщо виграні, можуть бути використані на покриття витрат на навчання. Алe такого, щоби при вступі в унівeрситeт студeнтів ділили на "платників" і "бeзплатників," тут ніхто навіть уявити собі нe можe. Алe коли я цe написав, пам"ятаю, рeакція була, як майжe завжди, типу Ви собі там в Амeриці сидіть тихо і нe заважайтe нам, Ваш досвід нам фіолeтовий.
2007.11.10 | Сергій Вакуленко
Re: Цe дужe, дужe сeрйозна проблeма, НМД
Георгій пише:> Сергій Вакуленко пише:
> > Наразі корупцію породжує насамперед система, за якої лише частина студентів навчається безкоштовно ("за держзамовленням"), а решта оплачує навчання. До котрої частини саме ти потрапиш, залежить не стільки від тебе (хоча справді здібні подекуди ще мають такий шанс), скільки від дяді/тьоті в ректораті.
> (ГП) Панe Ceргію, я про цe писав на цeй форум вжe кілька разів. Мeні тeж здається, що така систeма є абсурдною.
Вона не є абсурдною з погляду тих, хто на тому має зиск.
Її походження — суто совкове. За совка до "безкоштовної" освіти можна було доступитися "за конкурсом" (на деякі спеціяльності він становив 10 осіб на одне місце). Решта залишалися за бортом. Наскільки той конкурс був об'єктивним — инше питання. З мого досвіду роботи в приймальних комісіях — був частково. Це означає, що завжди була певна частка людей, які від початку мали ґарантований (звісно ж, неофіційно) вступ незалежно від показаних знань. Для деяких спеціяльностей ця частка могля сягати всіх 100% (наприклад, англійська мова). Для инших вона могла бути зовсім незначною. Отож, конкурс як такий був для тих, що не мали ґарантованого вступу.
Зміна, яка тепер настала, полягає в тому, що ліпшим із відсіяних (а часто йдеться про найліпших об'єктивно — з огляду на фіктивність конкурсу) надається можливість піти на т. зв. "контрактну форму навчання", тобто платити за науку.
На деяких факультетах за гроші беруть усіх (тобто можна привести мавпу з зоопарку, заплатити за навчання, й вона стане студенткою).
Притому цікаво, що ті, хто має неофіційну підтримку при вступі з боку адміністрації, часто й об'єктивно бувають ліпшими від решти (бо перед тим мали ліпшу середню освіту).
Отож, якби конкурс проходив абсолютно неупереджено, список переможців не надто відрізнявся б від того, що постає внаслідок залаштункових домовленостей. От тільки тоді ніхто б на тому не заробив...
2007.11.11 | Хома Брут
Re: Цe дужe, дужe сeрйозна проблeма, НМД
Сергій Вакуленко пише:> можна привести мавпу з зоопарку ... й вона стане студенткою.
Так от хто у нас сексистом виявився
2007.11.11 | Сергій Вакуленко
Що вдієш? Специфіка роботи...
тобто педагогічний університет.