Слово в обороні фізики
11/29/2007 | ЛИТОВЧЕНКО -СТРІХА
Слово в обороні фізики
http://umoloda.kiev.ua/number/1052/203/37815/
Цього літа сталася екстраординарна подія. Три факультети столичного Національного університету імені Тараса Шевченка — фізичний, радіофізичний і механікоматематичний — вперше за свою історію не змогли набрати планованої кількості студентів. Наголосимо: йдеться про справді провідні в державі факультети фізикоматематичного профілю, студенти яких ще на старших курсах легко знаходять приробіток у 400—500 у. о. на місяць у різних комп’ютерних фірмах. Однак достатньої кількості охочих учитися на цих факультетах так і не знайшлося. В чому ж причина?
Непопулярна наука?
Рік 2005й, за рішенням ЮНЕСКО, відзначали як «Міжнародний рік фізики» — в пам’ять про надруковані за сто років перед тим три піонерські роботи Ейнштейна (про броунівський рух, про червону межу фотоефекту й про теорію відносності), які поклали початок трьом великим розділам сучасної фізики. Тим, які, без перебільшення, змінили картину навколишнього світу, уможлививши появу ядерної енергетики, телевізорів, комп’ютерів, мобільних телефонів, космічних кораблів.
Українські фізики зробили значний внесок у розвиток науки ХХ сторіччя. Вони й сьогодні впевнено почуваються в умовах достатньо жорсткої світової наукової конкуренції — підтвердженням цьому є те, що їх охоче запрошують працювати провідні західні лабораторії, статті наших фізиків з’являються у найпрестижніших наукових журналах світу. Торік в Україні з ініціативи національного фізичного товариства вперше відбулося засідання виконкому Європейського фізичного товариства. І «вершки» фізиків континенту були непідробно захоплені перспективами, які відкриває співробітництво з українськими науковцями.
Таємниці мікро і макрокосму
Адже й сьогодні фізики стоять на порозі великих відкриттів. Бо саме зараз наука наблизилася до двох найбільших загадок: як народився і як розвивається Всесвіт? І як функціонує і мислить жива істота? Слід визнати: ми досі не знаємо, що таке «темна речовина» й «темна енергія», з яких наш Всесвіт, на думку більшості астрофізиків, складається на понад 95%. І ми досі не зуміли «помацати» приладами й описати формулами жодну, навіть найпростішу думку. Але найближчим часом нас можуть очікувати тут важливі, посправжньому революційні прориви.
Вражають і технічні перспективи застосування фізичних відкриттів. Наголосимо лишень на одному: перспективу глобального потепління й пов’язаних із ним природних катастроф може відсунути бурхливий розвиток сонячної енергетики на основі напівпровідникових фотоперетворювачів третього покоління, в яких застосування надмалих напівпровідникових наноструктур (розмірами в сотні й десятки окремих атомів) дозволить суттєво підвищити коефіцієнт корисної дії і знизити вартість виробленого кіловата енергії до значень, менших, аніж для електрики, виробленої тепловими й атомними електростанціями. Не випадково Європейський Союз лишень цього року витратив 5 мільярдів євро на дослідження в цій галузі.
Отже, працювати в фізиці зараз анітрохи не менш цікаво, аніж півстоліття тому. Але тоді на наші фізичні факультети був величезний конкурс, а зараз — конкурсу не було взагалі.
Деінтелектуалізація України
Тому спробуймо відповісти на два запитання: а чим це загрожує? І з чим це пов’язано?
Почнімо з першого. Фізика — це профільна природнича наука, яка вивчає основи світобудови. Не випадково колись її називали ще «натурфілософією» (знаменитий трактат Ньютона так і називався — «Математичні основи натуральної філософії»). Але фізика — це не лише радість чистого пізнання, а й сотні тисяч і мільйонів практичних застосувань. Адже в основі роботи всіх без винятку електронних пристроїв, в основі всіх сучасних технологій лежать саме фізичні закони. Отже, занепад фізики — це не лише загроза деінтелектуалізації суспільства (де люди гадки не мають, чому працюють усі ті мобільні телефони з комп’ютерами, а натомість охоче записуються до різноманітних «екстрасенсів» і ворожок). Це — прямий шлях до деградації промисловості (й країни взагалі).
Факт залишається фактом: цього року молоді українці масово здавали документи у ВНЗ економічного й правового профілю. Очевидно, що сьогодні ці спеціальності престижніші й дають шанс більшого (й швидшого) заробітку. Але очевидно й інше: якщо ця тенденція триватиме, вже за кілька років ми матимемо великий надлишок менеджерів, правників і дизайнерів — і водночас катастрофічну нестачу кваліфікованих інженерів (про науковців навіть не говоримо).
За цим, очевидно, стоїть брак продуманої державної політики, яка б усвідомлювала стратегічні національні пріоритети й забезпечувала б шляхи їхньої реалізації. Бо, ліцензуючи десятки й десятки нових ВНЗ (часто — без необхідного колективу викладачів, без необхідної матеріальнотехнічної бази, без бібліотек, які є основою основ навчального процесу), дозволяючи відкривати черговий «університет права, лінгвістики, менеджменту й перукарства» на базі першоголіпшого зачиненого дитсадка, держава сама сприяла появі описаних вище перекосів. Фінансуючи ж свою науку «за залишковим принципом», змушуючи емігрувати тисячі й тисячі талановитих учених, вона понизила престиж праці науковця, який на соціальних щаблях опинився далеко нижче від депутатів, естрадних зірок і рекетирів разом із рейдерами...
Безграмотні інженери — запорука подальших катастроф
Звичайно, за нашого рівня владних еліт достатньо складно очікувати, щоб наука з освітою відразу ж зробилися пріоритетами державної політики (хоч прагнути цього, безумовно, слід). Але ж ніщо не заважає вже сьогодні виправити баланс на рівні окремо взятої освітньої сфери. Скажімо, не допускати масового згортання вивчення фізики й математики в середній школі (якість багатьох наших шкільних підручників — окрема сумна тема). Чи не дозволяти скорочувати фізичні курси в навчальних програмах технічних університетів — адже це прямий шлях до появи безграмотних інженерів, а звідси — й до нових техногенних катастроф. Невже вибух будинку в Дніпропетровську й трагедія на шахті імені Засядька нікого нічому так і не навчили?
Звичайно, фізики ведуть «ар’єргардні бої». На радіофізичному факультеті столичного університету відбулася нарада про перспективи викладання фізики. Своє занепокоєння станом природничої освіти емоційно висловили відомі українські фізики академіки Микола Находкін і Антон Наумовець, професори Сергій Рябченко, Олег Третяк і Валерій Григорук... Зі спільним зверненням на адресу державних структур «в обороні» викладання природничих наук у середній та вищій школі виступили Національна академія наук, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Українське фізичне товариство. Але відповіді на ці звернення з боку Міністерства освіти і науки так і немає.
Гуманітарій фізика не зрозуміє
І на завершення. Автори абсолютно не заперечують проти необхідності гуманізації освіти. Більше того, ми хочемо наголосити: майже всі великі фізики були і є людьми з широкими гуманітарними знаннями та інтересами. Відомий англійський письменник і першорядний фізик Чарльз Персі Сноу написав років 45 тому резонансну статтю «Дві культури», короткий зміст якої зводиться до такого: пристойний фізик може говорити на фаховому рівні про теорію Ейнштейна і водночас зрозуміти те, що говорить на фаховому рівні пристойний гуманітарій про драматургію Шекспіра. Водночас цей самий гуманітарій перебуває в дещо асиметричному становищі — бо зрозуміти тонкощі теорії відносності він таки не ладен.
Наші можновладці часто наділені науковими ступенями соціальногуманітарного профілю (хоч справжні гуманітарії й нарікають на способи, якими ці ступені здобувалися). Кандидатів і докторів фізикоматематичних, хімічних, технічних наук серед них майже немає (можливо, тому, що наукові критерії в цих сферах ще менш розхитані, а писати довгі формули — складніше, аніж рівненькі тексти). А відтак ці можновладці часто щиро не розуміють: попри всі економічні розрахунки, в державі не можна запустити великої кількості нових атомних реакторів — з вельми елементарної причини, не пов’язаної навіть з проблемами безпеки, закупівлі чи захоронення ядерного палива. Адже наші обмежені водні ресурси просто не дозволять побудувати необхідну кількість гігантських ставківохолоджувачів. А без них турбіни не зможуть виробляти електроенергію — навіть якщо активна зона реактора й справно «грітиме» теплоносій у першому контурі.
На рівні міста ті ж можновладці, перейняті вирішенням питань земельних ділянок, не розуміють, що на силовий кабель, призначений для одного будинку, не можна підключити ще п’ять, навіть дуже елітних. Адже закон Ома скасувати неможливо, і пожежа тим, хто, водночас із будівництвом, не дбає про розвиток інфраструктури, рано чи пізно гарантована. Як це й сталося кілька років тому з елітним депутатським будинком на столичному бульварі Лесі Українки.
А відтак ми переконані: жодні гуманітарні курси (дай Боже їм бути глибокими, сучасними й виховувати справжніх патріотів) не замінять, однак, у базовій освіті сучасної людини природничих наук. І, зокрема, фізики, яка дає розуміння не лише глибинних явищ світобудови, а й безлічі виявів нашого повсякденного життя. Сьогоднішню освітню ситуацію потрібно негайно виправляти. Бо інакше ми впевнено наближатимемося до рівня навіки відсталих країн «третього світу».
Володимир ЛИТОВЧЕНКО,
президент Українського фізичного товариства, членкореспондент НАН України
Максим СТРІХА, доктор фізикоматематичних наук
http://umoloda.kiev.ua/number/1052/203/37815/
Цього літа сталася екстраординарна подія. Три факультети столичного Національного університету імені Тараса Шевченка — фізичний, радіофізичний і механікоматематичний — вперше за свою історію не змогли набрати планованої кількості студентів. Наголосимо: йдеться про справді провідні в державі факультети фізикоматематичного профілю, студенти яких ще на старших курсах легко знаходять приробіток у 400—500 у. о. на місяць у різних комп’ютерних фірмах. Однак достатньої кількості охочих учитися на цих факультетах так і не знайшлося. В чому ж причина?
Непопулярна наука?
Рік 2005й, за рішенням ЮНЕСКО, відзначали як «Міжнародний рік фізики» — в пам’ять про надруковані за сто років перед тим три піонерські роботи Ейнштейна (про броунівський рух, про червону межу фотоефекту й про теорію відносності), які поклали початок трьом великим розділам сучасної фізики. Тим, які, без перебільшення, змінили картину навколишнього світу, уможлививши появу ядерної енергетики, телевізорів, комп’ютерів, мобільних телефонів, космічних кораблів.
Українські фізики зробили значний внесок у розвиток науки ХХ сторіччя. Вони й сьогодні впевнено почуваються в умовах достатньо жорсткої світової наукової конкуренції — підтвердженням цьому є те, що їх охоче запрошують працювати провідні західні лабораторії, статті наших фізиків з’являються у найпрестижніших наукових журналах світу. Торік в Україні з ініціативи національного фізичного товариства вперше відбулося засідання виконкому Європейського фізичного товариства. І «вершки» фізиків континенту були непідробно захоплені перспективами, які відкриває співробітництво з українськими науковцями.
Таємниці мікро і макрокосму
Адже й сьогодні фізики стоять на порозі великих відкриттів. Бо саме зараз наука наблизилася до двох найбільших загадок: як народився і як розвивається Всесвіт? І як функціонує і мислить жива істота? Слід визнати: ми досі не знаємо, що таке «темна речовина» й «темна енергія», з яких наш Всесвіт, на думку більшості астрофізиків, складається на понад 95%. І ми досі не зуміли «помацати» приладами й описати формулами жодну, навіть найпростішу думку. Але найближчим часом нас можуть очікувати тут важливі, посправжньому революційні прориви.
Вражають і технічні перспективи застосування фізичних відкриттів. Наголосимо лишень на одному: перспективу глобального потепління й пов’язаних із ним природних катастроф може відсунути бурхливий розвиток сонячної енергетики на основі напівпровідникових фотоперетворювачів третього покоління, в яких застосування надмалих напівпровідникових наноструктур (розмірами в сотні й десятки окремих атомів) дозволить суттєво підвищити коефіцієнт корисної дії і знизити вартість виробленого кіловата енергії до значень, менших, аніж для електрики, виробленої тепловими й атомними електростанціями. Не випадково Європейський Союз лишень цього року витратив 5 мільярдів євро на дослідження в цій галузі.
Отже, працювати в фізиці зараз анітрохи не менш цікаво, аніж півстоліття тому. Але тоді на наші фізичні факультети був величезний конкурс, а зараз — конкурсу не було взагалі.
Деінтелектуалізація України
Тому спробуймо відповісти на два запитання: а чим це загрожує? І з чим це пов’язано?
Почнімо з першого. Фізика — це профільна природнича наука, яка вивчає основи світобудови. Не випадково колись її називали ще «натурфілософією» (знаменитий трактат Ньютона так і називався — «Математичні основи натуральної філософії»). Але фізика — це не лише радість чистого пізнання, а й сотні тисяч і мільйонів практичних застосувань. Адже в основі роботи всіх без винятку електронних пристроїв, в основі всіх сучасних технологій лежать саме фізичні закони. Отже, занепад фізики — це не лише загроза деінтелектуалізації суспільства (де люди гадки не мають, чому працюють усі ті мобільні телефони з комп’ютерами, а натомість охоче записуються до різноманітних «екстрасенсів» і ворожок). Це — прямий шлях до деградації промисловості (й країни взагалі).
Факт залишається фактом: цього року молоді українці масово здавали документи у ВНЗ економічного й правового профілю. Очевидно, що сьогодні ці спеціальності престижніші й дають шанс більшого (й швидшого) заробітку. Але очевидно й інше: якщо ця тенденція триватиме, вже за кілька років ми матимемо великий надлишок менеджерів, правників і дизайнерів — і водночас катастрофічну нестачу кваліфікованих інженерів (про науковців навіть не говоримо).
За цим, очевидно, стоїть брак продуманої державної політики, яка б усвідомлювала стратегічні національні пріоритети й забезпечувала б шляхи їхньої реалізації. Бо, ліцензуючи десятки й десятки нових ВНЗ (часто — без необхідного колективу викладачів, без необхідної матеріальнотехнічної бази, без бібліотек, які є основою основ навчального процесу), дозволяючи відкривати черговий «університет права, лінгвістики, менеджменту й перукарства» на базі першоголіпшого зачиненого дитсадка, держава сама сприяла появі описаних вище перекосів. Фінансуючи ж свою науку «за залишковим принципом», змушуючи емігрувати тисячі й тисячі талановитих учених, вона понизила престиж праці науковця, який на соціальних щаблях опинився далеко нижче від депутатів, естрадних зірок і рекетирів разом із рейдерами...
Безграмотні інженери — запорука подальших катастроф
Звичайно, за нашого рівня владних еліт достатньо складно очікувати, щоб наука з освітою відразу ж зробилися пріоритетами державної політики (хоч прагнути цього, безумовно, слід). Але ж ніщо не заважає вже сьогодні виправити баланс на рівні окремо взятої освітньої сфери. Скажімо, не допускати масового згортання вивчення фізики й математики в середній школі (якість багатьох наших шкільних підручників — окрема сумна тема). Чи не дозволяти скорочувати фізичні курси в навчальних програмах технічних університетів — адже це прямий шлях до появи безграмотних інженерів, а звідси — й до нових техногенних катастроф. Невже вибух будинку в Дніпропетровську й трагедія на шахті імені Засядька нікого нічому так і не навчили?
Звичайно, фізики ведуть «ар’єргардні бої». На радіофізичному факультеті столичного університету відбулася нарада про перспективи викладання фізики. Своє занепокоєння станом природничої освіти емоційно висловили відомі українські фізики академіки Микола Находкін і Антон Наумовець, професори Сергій Рябченко, Олег Третяк і Валерій Григорук... Зі спільним зверненням на адресу державних структур «в обороні» викладання природничих наук у середній та вищій школі виступили Національна академія наук, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Українське фізичне товариство. Але відповіді на ці звернення з боку Міністерства освіти і науки так і немає.
Гуманітарій фізика не зрозуміє
І на завершення. Автори абсолютно не заперечують проти необхідності гуманізації освіти. Більше того, ми хочемо наголосити: майже всі великі фізики були і є людьми з широкими гуманітарними знаннями та інтересами. Відомий англійський письменник і першорядний фізик Чарльз Персі Сноу написав років 45 тому резонансну статтю «Дві культури», короткий зміст якої зводиться до такого: пристойний фізик може говорити на фаховому рівні про теорію Ейнштейна і водночас зрозуміти те, що говорить на фаховому рівні пристойний гуманітарій про драматургію Шекспіра. Водночас цей самий гуманітарій перебуває в дещо асиметричному становищі — бо зрозуміти тонкощі теорії відносності він таки не ладен.
Наші можновладці часто наділені науковими ступенями соціальногуманітарного профілю (хоч справжні гуманітарії й нарікають на способи, якими ці ступені здобувалися). Кандидатів і докторів фізикоматематичних, хімічних, технічних наук серед них майже немає (можливо, тому, що наукові критерії в цих сферах ще менш розхитані, а писати довгі формули — складніше, аніж рівненькі тексти). А відтак ці можновладці часто щиро не розуміють: попри всі економічні розрахунки, в державі не можна запустити великої кількості нових атомних реакторів — з вельми елементарної причини, не пов’язаної навіть з проблемами безпеки, закупівлі чи захоронення ядерного палива. Адже наші обмежені водні ресурси просто не дозволять побудувати необхідну кількість гігантських ставківохолоджувачів. А без них турбіни не зможуть виробляти електроенергію — навіть якщо активна зона реактора й справно «грітиме» теплоносій у першому контурі.
На рівні міста ті ж можновладці, перейняті вирішенням питань земельних ділянок, не розуміють, що на силовий кабель, призначений для одного будинку, не можна підключити ще п’ять, навіть дуже елітних. Адже закон Ома скасувати неможливо, і пожежа тим, хто, водночас із будівництвом, не дбає про розвиток інфраструктури, рано чи пізно гарантована. Як це й сталося кілька років тому з елітним депутатським будинком на столичному бульварі Лесі Українки.
А відтак ми переконані: жодні гуманітарні курси (дай Боже їм бути глибокими, сучасними й виховувати справжніх патріотів) не замінять, однак, у базовій освіті сучасної людини природничих наук. І, зокрема, фізики, яка дає розуміння не лише глибинних явищ світобудови, а й безлічі виявів нашого повсякденного життя. Сьогоднішню освітню ситуацію потрібно негайно виправляти. Бо інакше ми впевнено наближатимемося до рівня навіки відсталих країн «третього світу».
Володимир ЛИТОВЧЕНКО,
президент Українського фізичного товариства, членкореспондент НАН України
Максим СТРІХА, доктор фізикоматематичних наук
Відповіді
2007.11.29 | Torr
Re: Слово в обороні фізики
>Сьогоднішню освітню ситуацію потрібно негайно виправляти. Бо інакше ми впевнено наближатимемося до рівня навіки відсталих країн «третього світу».Отут помиляєтесь - ви вже в «третьому світі». Саме тому "гуманітарії" з'їли фізиків.
2007.11.29 | Iryna_
Re: Слово в обороні фізики
Відповідь МОН у ДТ є - "всьо харашо, прєкрасная маркіза..."http://www2.maidanua.org/news/view.php3?bn=maidan_osvita&key=1195313103&first=1195461510&last=1194766892
2007.11.29 | Дідусь
З ким ви, фізики: доктори та академіки
А де ж були ці автори та їхні спілки, коли вводився у школі футбол замість математики та фізики, коли почались нудні розмови одної ... не дуже освіченої персони про обов’язкові уроки християнської етики в школі, коли вже багато років видаються погані підручники з фізики, авторами яких є академіки Академії педагогічних наук, коли звільняли декана фізфаку (за віком), щоб підготувати місто родичу ректора (який на п’ятнадцять років старшій за декана), тощо?
2007.11.29 | Shooter
IMHO, проблема характерна для всього світу
Крім "третіх країн, які розвиваються".Звісно, масштаб не той, і на Заході все ще йдуть в науку, але все менше і менше "розумний загал", а все більше і більше "просто вибрані" (в сенсі - їхнього персонального вибору). Бути науковцем - давно вже втратило свій соціальний престиж.
Найцікавіше, що протилежна тенденція існує саме в "третіх країнах, які розвиваються". І пояснюється це тим (в т.ч.), що науковець в них має суттєво краше матеріальне життя і легші умови робити, ніж 80% "решти населення".
2007.11.29 | Iryna_
Re: IMHO, проблема характерна для всього світу
На Заході ця проблема не є така гостра, тому що є приплив кадрів "з третього світу", у тому числі з України. Була б гостра - задумалися б.До того ж - престижу нема, але жити можна. Кількість "любителів", яких така ситуація цілком влаштовує - для ситуації, коли нема необхідності швидко вирішувати нагальні завдання типу бомби - нормальна. та й та про покращення математичної/фізичної освіти почали думати. А у нас - всьо харашо.
Наявність навіть першого командного місця з фізики щороку не врятує від того, що рядові слюсарі-менеджери-директори ЗОВСІМ не знають фізики (тобто не мають зеленого поняття, що таке "газ" і "тиск") було добре видно з телевізійного освітлення подій у Дніпропетровську і тої дурні яку вони всі несли з телевізора.
Зазначу, що у період Чорнобиля з телевізора несли не кращу дурню. Одне вимірювання "радіоактивності" молока з допомогою радіометра ДП-5А я на все життя запам'ятала.
Мова взагалі не тільки про вчених, а про загальне невігластво населення і "спеціалістів". До якого додається відсутність експертної культури і спроможність підписати буквально будь-що за гроші.
Так що скоро у нас могильники відходів під вікнами будуть.
Тому й вигідне таке викладання фізики та хімії, щоб населення повністю нічого не розуміло.
2007.11.29 | Torr
Re: IMHO, проблема характерна для всього світу
Iryna_ пише:> Тому й вигідне таке викладання фізики та хімії, щоб населення повністю нічого не розуміло.
Натякаєте на врєдітєльство комуняк в МО? Тут простіше - хто має великі грощі, то живуть в версалЯх, які побудовані за законами фізики. А "елітні будинки" - то для прислуги.
2007.11.29 | apolo
Re: IMHO, проблема характерна для всього світу
Shooter пише:> Найцікавіше, що протилежна тенденція існує саме в "третіх країнах, науковець в них має суттєво краше матеріальне життя і легші умови робити, ніж 80% "решти населення".
(apolo)
а ми в якій живемо (маю на увазі тих хто в Україні)? Четвертого світу чи якого?
2007.11.30 | Shooter
Re: IMHO, проблема характерна для всього світу
apolo пише:> Shooter пише:
>
> > Найцікавіше, що протилежна тенденція існує саме в "третіх країнах, науковець в них має суттєво краше матеріальне життя і легші умови робити, ніж 80% "решти населення".
>
> (apolo)
> а ми в якій живемо (маю на увазі тих хто в Україні)? Четвертого світу чи якого?
"другого".
Все-таки, інфраструктура краща, ніж в третьому. Але замість динаміки сьогодні - застій.
2007.11.30 | apolo
Re: IMHO, проблема характерна для всього світу
Shooter пише:> apolo пише:
> > Shooter пише:
> >
> > > Найцікавіше, що протилежна тенденція існує саме в "третіх країнах, науковець в них має суттєво краше матеріальне життя і легші умови робити, ніж 80% "решти населення".
> >
> > (apolo)
> > а ми в якій живемо (маю на увазі тих хто в Україні)? Четвертого світу чи якого?
>
> "другого".
> Все-таки, інфраструктура краща, ніж в третьому. Але замість динаміки сьогодні - застій.
Чесно, дякую. Ніколи б не подумав, що в нас так все ще ОК. А яка країна досить прогресивна з третього світу - just поїхати подивитисЯ -може можна реально чомусь їх навчити, знаючи англійську. В перших країнах вже просто все досить picked up, й просто наперед ясними є обрії максимумів успіху іммігранта (візитера).
2007.11.30 | Раціо
Re: IMHO, проблема характерна для всього світу
> наперед ясними є обрії максимумів успіху іммігрантаМаєте на увазі Збіґнєва Бжезінского, Мілу Йовович, чи Сєрґєя Бріна?
2007.12.02 | Shooter
Re: IMHO, проблема характерна для всього світу
apolo пише:> Shooter пише:
> > apolo пише:
> > > Shooter пише:
> > >
> > > > Найцікавіше, що протилежна тенденція існує саме в "третіх країнах, науковець в них має суттєво краше матеріальне життя і легші умови робити, ніж 80% "решти населення".
> > >
> > > (apolo)
> > > а ми в якій живемо (маю на увазі тих хто в Україні)? Четвертого світу чи якого?
> >
> > "другого".
> > Все-таки, інфраструктура краща, ніж в третьому. Але замість динаміки сьогодні - застій.
>
> Чесно, дякую. Ніколи б не подумав, що в нас так все ще ОК. А яка країна досить прогресивна з третього світу - just поїхати подивитисЯ -може можна реально чомусь їх навчити, знаючи англійську.
Боюся, що якщо кудись їхати, куди варто, то вони нас ще зможуть навчити. Оскільки культура отримання освіти в найкращих універах закордоном, а потім повернення назад налагоджена досить непогано.
В решту їхати - ставати банальним заробітчанином, з втратою навичок науковця.
> В перших країнах вже просто все досить picked up, й просто наперед ясними є обрії максимумів успіху іммігранта (візитера).
Це байка. Якщо Ви достатньо толковий - то і в першому світі без особливих проблем досягнете цілком нормального становища. Наприклад, найсвіжіший приклад - хлопчина закінчив Ужгородський університет, потім 3 роки в Антверпені, після чого отримав PhD і пішов працювати в Deloitte and Touche.
В загальному ж рекомендую ЮК, Щвецію або Швейцарію - там в науці просто купа імігрантів.
2007.12.02 | apolo
Re: IMHO, проблема характерна для всього світу
>В загальному ж рекомендую ЮК, Щвецію або Швейцарію - там в науці просто купа імігрантів.ЮК - щільнувато занадто
Швеція -інтересно, але без знання мови - лише дослідницька робота, максимум Пост Док (тимчасово), а постійно research assistant. Зі знанням мови мене брали Assistant Professor (я сказав що не дуже знаю мову, так воно і є)
Швейцарія - дуже інтересно, однак без Німецької або Франц. -лише максимум тимчасовий Пост Док (хоча Пост Док там непогано заробляэ - як правило!). Якщо знати мови - то щось можна навіть викладати по-троху. Часто ж пропонують дуже дефолтові умови (наче спеціально для нас - з СНД) - тому приїхав-поїхав+заплатив за квартиру+харчі= й майже нічого не залишаеться. Living expences are rather high there.
2007.12.02 | Shooter
Re: IMHO, проблема характерна для всього світу
apolo пише:> >В загальному ж рекомендую ЮК, Щвецію або Швейцарію - там в науці просто купа імігрантів.
>
> ЮК - щільнувато занадто
> Швеція -інтересно, але без знання мови - лише дослідницька робота, максимум Пост Док (тимчасово), а постійно research assistant. Зі знанням мови мене брали Assistant Professor (я сказав що не дуже знаю мову, так воно і є)
Якої мови? Швецької чи англійської?
Далі: якщо це просто рісерч, а не University - сам знаю кількох емігрантів, які без шведської стали зав. відділу (поляк та серб).
> Швейцарія - дуже інтересно, однак без Німецької або Франц. -лише максимум тимчасовий Пост Док (хоча Пост Док там непогано заробляэ - як правило!). Якщо знати мови - то щось можна навіть викладати по-троху. Часто ж пропонують дуже дефолтові умови (наче спеціально для нас - з СНД) - тому приїхав-поїхав+заплатив за квартиру+харчі= й майже нічого не залишаеться. Living expences are rather high there.
Так, мову потрібно знати. Але якщо Ви просто дослідник, а не університетський дослідник - навіть мову (крім англійсьої) дуже не вимагають.
Проте Ви забуваєте, шо в будь-якій третій країні для викладання потрібно знати локальну мову.
2007.12.03 | apolo
Re: Shooter проблема характерна для всього світу
> > Швеція -інтересно, але без знання мови - лише дослідницька робота, максимум Пост Док (тимчасово), а постійно research assistant. Зі знанням мови мене брали Assistant Professor (я сказав що не дуже знаю мову, так воно і є)
>
> Якої мови? Швецької чи англійської?
(apolo) для викладання звичайної класичної дисципліни треба Швецьку
> Далі: якщо це просто рісерч, а не University - сам знаю кількох емігрантів, які без шведської стали зав. відділу (поляк та серб).
(apolo) Так, але дослідницьких інститутів типу Макса Планка (ФРН) в Швеції мало
> > Швейцарія - дуже інтересно, однак без Німецької або Франц. -лише максимум тимчасовий Пост Док (хоча Пост Док там непогано заробляэ - як правило!). Якщо знати мови - то щось можна навіть викладати по-троху. Часто ж пропонують дуже дефолтові умови (наче спеціально для нас - з СНД) - тому приїхав-поїхав+заплатив за квартиру+харчі= й майже нічого не залишаеться. Living expences are rather high there.
>
> Так, мову потрібно знати. Але якщо Ви просто дослідник, а не університетський дослідник - навіть мову (крім англійсьої) дуже не вимагають.
>
> Проте Ви забуваєте, шо в будь-якій третій країні для викладання потрібно знати локальну мову.
(apolo) Тож я вже так бачу, що не тільки в третій, а й в більш вищій країні треба б рідну їхню мову знати.
2007.11.30 | Безробітний
Шутере, Ви це серьозно??? Щодо інфаструктури????
2007.12.01 | Рюген
Конечно серьезно:
Все свмые большие глупости на свете делаются с серьезным выражением лица ("Тот самый Мюнхаузен")2007.12.02 | Shooter
Абсолютно.
Інфраструктура - не тільки дороги, які совіти "на зло врагу" не будували, але й, насамперед, освітня інфраструктура.В Бразілії середня освіта - десь на рівні 5 класів, в Індії - і того менше, в Китаї - 6.
В Україні - більше 8.
2007.11.29 | sama
Re: Слово в обороні фізики
ЛИТОВЧЕНКО -СТРІХА пише:> йдеться про справді провідні в державі факультети фізикоматематичного профілю, студенти яких ще на старших курсах легко знаходять приробіток у 400—500 у. о. на місяць у різних комп’ютерних фірмах.
- Тут і запитання і відповідь. Багато років спостерігаю,як призери Соросівських, Всеукраїнських та міжнародних олімпіад не дотягують до закінчення цих факультетів, а змушені іти на приробітки з 3-4 курсу. Коли мої учні а потім і мій син ішов вчитися в Київ на радіофізику- я повторювала, як заклинання- до 3 курсу НЕ ПРАЦЮВАТИ, а тільки вчитися.Як я це витримувала фінансово- писати не буду, але зараз його статті є в хороших європейських фізичних журналах , стажувався він у Каліфорнії,захищати докторську буде в Європі.Доба має 24 години.Голова одна і не треба говорити, що посильний заробіток розвиває особистість. Більшість тих, хто пробував- програмісти. а не фізики.
--умови навчання і проживання при всіх перевагах столичного вузу (не говорю про периферійні, це просто жах) далекі від людських в сучасному розумінні цього слова.Я була в синовому сьогоднішньому університеті, в гуртожитку(один студент-одна кімната) і лабораторних та навчальних корпусах. Сісти і плакати, згадуючи наші. Чотири -п"ять років нелюдського виживання в столиці, щоб потім залишитися в Києві без житла на нелегальній роботі в приватній фірмі- от і голосують ногами.Особливо це важко для іногородніх. Вони закінчують свої обласні вузи і продають електроніку або збирають комп"ютери.Дістати позику на стипендію для незалежного від батьків проживання, а потім її повернути - в нас нереально.
> Українські фізики зробили значний внесок у розвиток науки ХХ сторіччя. Вони й сьогодні впевнено почуваються в умовах достатньо жорсткої світової наукової конкуренції — підтвердженням цьому є те, що їх охоче запрошують працювати провідні західні лабораторії, статті наших фізиків з’являються у найпрестижніших наукових журналах світу.
-Дійсно наших дітей, а ваших випускників Європа бере з радістю. Вони привчені працювати, дисципліновані, вболівають за місце праці (ясно чому).>
> Отже, працювати в фізиці зараз анітрохи не менш цікаво, аніж півстоліття тому. Але тоді на наші фізичні факультети був величезний конкурс, а зараз — конкурсу не було взагалі.
-- Тоді була надія. А зараз твереза оцінка перспектив дає погані результати.Здається від світу експериментальна фізика відстає назавжди. Розвалять до кінця, а потім виділять трошки грошей:)).
>
> ліцензуючи десятки й десятки нових ВНЗ (часто — без необхідного колективу викладачів, без необхідної матеріальнотехнічної бази, без бібліотек, >
> Безграмотні інженери — запорука подальших катастроф
(якість багатьох наших шкільних підручників — окрема сумна тема). Чи не дозволяти скорочувати фізичні курси в навчальних програмах технічних університетів — адже це прямий шлях до появи безграмотних інженерів, а звідси — й до нових техногенних катастроф. Невже вибух будинку в Дніпропетровську й трагедія на шахті імені Засядька нікого нічому так і не навчили?
>
-Роками вдосконалення програм з фізики велося методом зменшення годиен, викиданням окремих тем з загального контексту, переставлянням номерів у збірниках задач, а потім повного їх (збірників) знищення. Зараз діти 7 класу почали вивчати фізику за новою програмою, більшість шкіл не закупила необхідних збірників задач. З них не виростуть ваші абітурієнти.Інститути удосконалення займаються паперотворчістю, читанням власних лекцій самим собі .Значна частина молодих вчителів має проблеми з розв"язуванням шкільних( не кажу вже про олімпіадні задачі).
> Звичайно, фізики ведуть «ар’єргардні бої». На радіофізичному факультеті столичного університету відбулася нарада про перспективи викладання фізики. Своє занепокоєння станом природничої освіти емоційно висловили відомі українські фізики академіки Микола Находкін і Антон Наумовець, професори Сергій Рябченко, Олег Третяк і Валерій Григорук...
-Щоб не було пізно пити "Боржомі"....
-Доповню ще одним. На сьогоднішній день ще не ясно, чи буде фізика в переліку вступних іспитів до технічних університетів України. Вузи, намагаючись врятуватися від незалежного оцінювання, згодні приймати будь який предмет вручну, а не не у формі сертифікатів.Якщо фізика випаде зі вступу в політехнічні вузи - за рік - два вона загине і в школі.От цього дійсно не можна допустити.
2007.12.01 | apolo
Re: Слово в обороні фізики
- змалечку привчайте дітей до вивчення іноземних мов.- підшуковуйте університете Европи, де ці мови є робочими й крім того ще й дають студентові стипендію (це реально). Її приблизно вистачить на гуртожиток (1 кімната + кухня + туалет&shower)
- якщо студент роботящий - то перші пару років зможе щось трошечки робити десь напр. в магазині etc (заробить лдегко баксі 5090 на харчі + джинси)
- з курсу 3-го легко візьмуть на проекти (тут можна те ж саме лише принаймні отримувати, а часто до 1 тисячі доларів) + стипендія для оплати житла.
ТАк складеться нормальне життя студента (студентки) - Ukrainian National...
Далі - то вже особистітсть - вона, як правило, знаде себе в Европі чи за Океаном. Буде нормальною людиною.
2007.12.01 | sama
Re: Слово в обороні --так і робим:))
2007.12.01 | apolo
Re: Слово в обороні фізики
не вмію редагувати, "заробить легко у часи студенства баксів 500 на харчі й джинси"(див мій минулий допис)
2007.12.01 | sama
Re: Слово в обороні фізики
Досвід показує, що після четвертого курсу розумний студент легко знаходить магістерку в Європі з нормальними умовами. Плюс їхні університети чомусь нашим дітям ще й додатково створюють умови для можливості заробітку.Правда далі його чекає конкурентна перспектива - кожен крок вгору потребує певних зусиль і наукових результатів, а не блату і бабла.2007.12.01 | apolo
Re: Слово в обороні фізики
от створіть корисну тему тут стосовно переліку усіх Евро і не евро університетів за кордоном. Думаю, Shooter, Torr, Георгій, otalavera долуцаться до справи охоче й повыдомлять щось. Це вже користь від форуму безпосередня.2007.12.01 | sama
На початок
http://www.jyu.fi/en/
Університет центральної Фінляндії в Ювяскулі, англомовні групи.
Не знаю як іноземним студентам, а магістрам і аспірантам дуже нормальні умови на їхній стипендії.Оснащення теж на рівні.
2007.12.01 | apolo
Re: Слово в обороні фізики
маю на увазі Уніерів з безкоштовним навчанням (деякі з яких дають ще й стипендію студентам)2007.12.01 | apolo
Re: Слово в обороні фізики
реально, до 2 го курсу включно досить важко підпрацьовувати й нормально вчитися. Тому, якщо батьки можуть щомісяця спонсорити баксів 500 - то проблема вирішена. важливо!! за ці два курси вашого спонсорства дитина повинна змужніти, стати нормальним job-хантером-початківцем. Якщо розслабиться- то треба буде спонсорити її й надалі, й ще невідомо як довго.2007.12.01 | Torr
Re: Слово в обороні фізики
Якщо є знайомий прохфесор там - то пристроїти дитинку на master or PhD - то не є великою проблемою.Проблема в "Деінтелектуалізації України"
Тому спробуйте відповісти на два запитання: з чим це пов’язано? і що робити?
Взагалі, чи була спроба організовать підготовку фізиків на рівні світових стандартів (з визнанням дипломів на заході) хоч би в одному ВУЗі України?
2007.12.01 | Iryna_
Re: Слово в обороні фізики
та дипломи і так нібито визнаються... народ же на пі ейч ді стадіз вступає навіть не тільки з КНУ.А навчання на рівні світових стандартів - вже складніше. І одразу питання - а що далі? Ще один Нєзависимий універсітет (є такий в Москві, типу №1 в світі з математики) - 100% випускників їдуть за кордон?
2007.12.01 | Рюген
Еще один слизанный процессор?
Iryna_ пише:> та дипломи і так нібито визнаються... народ же на пі ейч ді стадіз вступає навіть не тільки з КНУ.
>
> А навчання на рівні світових стандартів - вже складніше. І одразу питання - а що далі? Ще один Нєзависимий універсітет (є такий в Москві, типу №1 в світі з математики) - 100% випускників їдуть за кордон?
http://www.hse.ru/temp/2007/11_06_lando.shtml
Это оно? И где его выпускники?
2007.12.01 | Iryna_
Re: Еще один слизанный процессор?
Независимый московский университет (НМУ)http://www.mccme.ru/ium/
2007.12.01 | Рюген
Re: Еще один слизанный процессор?
В. Мне бы хотелось в перспективе поступить в американскую аспирантуру, а затем найти в Америке работу, получить green card etc. Но, наверное, вы мне не сможете в этом помочь?О. Если из вас получится хороший математик, то наши профессора, наверное, не откажутся написать вам рекомендательное письмо в зарубежный университет, но хорошие математики обычно получаются из людей, ставящих во главу угла математику, а не отъезд за границу.
http://www.mccme.ru/ium/FAQ.html
2007.12.01 | Iryna_
Re: Еще один слизанный процессор?
Дякую за інформацію щодо ВШЕ!Пояснення цього союзу - державні дипломи та відстрочка від армії для НМУ, чого раніше не було:
http://ksonin.livejournal.com/122657.html
То, о чём столько лет говорили, произошло. Независимый университет, один из центров российской математической мысли, стал одним (или, точнее, стал про-матерью одного) из факультетов Высшей школы экономики. Я не знаю никаких деталей, но я уверен, что руководству ВШЭ хватит ума и воли не разменивать это приобретение по пустякам.
Один простой вывод состоит в том, что в одно движение пера, ВШЭ стала - по публикациям, именам, результатом - очень сильным вузом - математики там есть мирового уровня.
2007.12.02 | Рюген
Na zdorovje!
Iryna_ пише:> Дякую за інформацію щодо ВШЕ!
>
А как-таки насчет этого:
http://www2.maidanua.org/news/view.php3?bn=maidan_osvita&trs=-1&key=1196529629&first=1196622300&last=1195491340
Я имею в виду про №1 и 100%?
Я так понимаю, а Вас вся информация аналогичного качества?
2007.12.03 | Iryna_
а в чому власне проблема з інформацією?
2007.12.08 | Рюген
Никакой:
проблема в том, что в качестве информации подается сплетня, которая даже не ложь, а просто хлам. Ни у Вас, ни у кого иного скорее всего нет никакой информации о том, какой процент выпускников этой мат.школы уезжает за бугор, а какой остается, и сколько приехало из-за бугра учиться или работать в этой школе.Причем это проблема Ваша: человек, распространяющий такой хлам априори не внушает доверия, даже если его другие сообщения окажутся правдивыми. Кстати сказать, адвокаты вашего застройщика, с которым Вы боретесь, моглы бы использовать эту Вашу слабость: подбросить Вам какую-нибудь чушь, дождаться, пока Вы ее озвучите, легко ее опровергнуть, а затем двинуть встречный иск о защите чести, достоинства и деловой репутации. Так что смотрите.
2007.12.09 | Iryna_
Re: Никакой:
Рюген пише:> проблема в том, что в качестве информации подается сплетня, которая даже не ложь, а просто хлам. Ни у Вас, ни у кого иного скорее всего нет никакой информации о том, какой процент выпускников этой мат.школы уезжает за бугор, а какой остается, и сколько приехало из-за бугра учиться или работать в этой школе.
> Причем это проблема Ваша: человек, распространяющий такой хлам априори не внушает доверия, даже если его другие сообщения окажутся правдивыми. Кстати сказать, адвокаты вашего застройщика, с которым Вы боретесь, моглы бы использовать эту Вашу слабость: подбросить Вам какую-нибудь чушь, дождаться, пока Вы ее озвучите, легко ее опровергнуть, а затем двинуть встречный иск о защите чести, достоинства и деловой репутации. Так что смотрите.
Про Независимий універсітет інформація з старого ЖЖ Міші Вербіцкого якого вже нема (нема ЖЖ, Міша є). Таке джерело влаштовує?
Щодо забудовників та інформації, реально дуже дякую за пораду. Нам тут підкинули інформацію, яка може бути дуже цікавою і вписується в картину, і яку руки чешуться оприлюднити, але ми довести нічого не можемо в принципі (хоча сказали чітко, як це можуть довести інші зацікавлені особи - нібито дурять там не тільки нас, а й дуже впливових людей) і реально не знаємо, що з нею робити. Оприлюднювати не будемо, будемо шукати вихід на іншу сторону, яку дурять. Якщо встигнемо.
На все те, що ми оприлюднюємо, у нас є документи з підписами і печатками, навіть якщо ми посилаємось на ЗМІ чи чутки, а не на документи. Журналісти теж в основному просять документи. Я взагалі в темі чисто ззовні і бачила лише розміри папок з паперами. Але що можна оприлюднювати знаю. До речі, дрібні чиновники чудово і швидко надають офіційні відповіді чи офіційні копії документів. Бо розуміють тему - чи у них, чи у родичів така сама проблема.
2007.12.09 | Рюген
Re: Никакой:
Iryna_ пише:>
> Про Независимий універсітет інформація з старого ЖЖ Міші Вербіцкого якого вже нема (нема ЖЖ, Міша є). Таке джерело влаштовує?
>
Нет, не влаштовує. Любой блог или форум является прежде всего источником нформациии о своих участниках. И только если они дают ссылки на какие-то общепризнанные источники информации, тогда можно воспользоваться ими. Пример. Я настраиваю себе ОС. Информацию о том, что меня интересует, нахожу на форуме. Там дается описание этого вопроса со ссылкой на соответствующий ресурс. Если ссылки нет - смотрю на то, что описывает этот форумист, стараюсь оценить, насколько он специалист в вопросе и повторяю его рекомендации. Если результат соответствует ожидаемому, информация принимается как надежная.
Я не знаю, кто такой Миша Вербицкий. Но хлам, который Вы у него позаимствовали, не может быть информацией по одной простой причине: никто на ведет учета выпускников этой школы. По крайней мере так заявляют ее преподаватели (в той ссылке, что я Вам давал). Кроме того, просто из общих соображений такое маловероятно. Чрезвычайно. Как итог, это дает информацию ни о школе, ни о ее выпускниках, но о Вас и Мише Вербицком. И Вы сами понимаете, какого рода эта информация.
2007.12.03 | Уляна
Дипломи з маслом і на хліб намащені
Диплом!!! О! Сколько в етом звуке... Просто не науківець, а гібрид мента, митника і прикордонника. І що робити з тими не поодинокими студентами, які попали в на Ph.D. програму після четвертого, третього, а один навіть після друго!!! курсу інституту (Московський фізтех). Треба з цим щось зробити, бо наші науківці можуть через таке назавжди втратити спокій. Як же їм вахту нести при таких непорядках?Iryna_ пише:
> та дипломи і так нібито визнаються... народ же на пі ейч ді стадіз вступає навіть не тільки з КНУ.
>
> А навчання на рівні світових стандартів - вже складніше. І одразу питання - а що далі? Ще один Нєзависимий універсітет (є такий в Москві, типу №1 в світі з математики) - 100% випускників їдуть за кордон?
2007.12.04 | Torr
Re: Дипломи з маслом і на хліб намащені
Уляна пише:> Диплом!!! О! Сколько в етом звуке... Просто не науківець, а гібрид мента, митника і прикордонника. І що робити з тими не поодинокими студентами, які попали в на Ph.D. програму після четвертого, третього, а один навіть після друго!!! курсу інституту (Московський фізтех). Треба з цим щось зробити, бо наші науківці можуть через таке назавжди втратити спокій. Як же їм вахту нести при таких непорядках?
??? Нєпонімайт!!!
2007.12.01 | sama
З тими, хто має знайомих професорів, я не знайома:((
2007.12.01 | sama
Re: Слово в обороні фізики
Torr пише:> Якщо є знайомий прохфесор там - то пристроїти дитинку на master or PhD - то не є великою проблемою.
> Проблема в "Деінтелектуалізації України"
> Тому спробуйте відповісти на два запитання: з чим це пов’язано? і що робити?
> Взагалі, чи була спроба організовать підготовку фізиків на рівні світових стандартів (з визнанням дипломів на заході) хоч би в одному ВУЗі України?
---Ну підготуєте ви їх на рівні світових стандартів ( як не дивно , все ще якось окремі готуються) а де тут ті стандарти? Причому, насамперед моральні.Підготована так людина буде тут професійно непридатною.
2007.12.01 | Torr
Re: Слово в обороні фізики
sama пише:> ---Ну підготуєте ви їх на рівні світових стандартів ( як не дивно , все ще якось окремі готуються) а де тут ті стандарти? Причому, насамперед моральні.Підготована так людина буде тут професійно непридатною.
Підготовити на рівні світових стандартів, щоб випускник одразу роботу знайшов на світовому ринку праці, це насправді дуже-дуже складно. Але як є така кузня кадрів - то це (1) гарний приклад і мабуть моральний стандарт, (2) це отрибут цивілізованої країни, і (3) обов'язково хтось залишиться, бо туди де є інтелект йде венчурний капітал...
2007.12.02 | Shooter
Re: Слово в обороні фізики
Torr пише:> sama пише:
>
> > ---Ну підготуєте ви їх на рівні світових стандартів ( як не дивно , все ще якось окремі готуються) а де тут ті стандарти? Причому, насамперед моральні.Підготована так людина буде тут професійно непридатною.
>
> Підготовити на рівні світових стандартів, щоб випускник одразу роботу знайшов на світовому ринку праці, це насправді дуже-дуже складно.
Тому й багато будуть це робити через Ba в Україні + Ma+PhD - на Заході.
2007.12.02 | Torr
Re: Слово в обороні фізики
Shooter пише:> Тому й багато будуть це робити через Ba в Україні + Ma+PhD - на Заході.
Згоден, так простіше і надійніше. Мабуть тому розмови про дослідницькі універи залишаться балачками. От тільки яку державу це паньство розбудує, Shooter?
2007.12.02 | Shooter
Re: Слово в обороні фізики
Torr пише:> Shooter пише:
> > Тому й багато будуть це робити через Ba в Україні + Ma+PhD - на Заході.
>
> Згоден, так простіше і надійніше. Мабуть тому розмови про дослідницькі універи залишаться балачками. От тільки яку державу це паньство розбудує, Shooter?
Depends. Якщо залишиться Україна "сірою прокладкою" між Золотим мільярдом та Китаєм, то крім ролі тампакса її нічого не очікує.
Якщо ж "мєдлєнно, но увєрєнно" буде зближуватися з ЄС (причому, зауважу, хоч прямо, хоч боком, хоч раком - первинним є кінечний результат, а не шлях. хоча й прямо би було найкоротше), то й все таке буде. Як (прибл.) зараз є в постсоцкраїнах ЄС.
2007.12.01 | sama
Ну от зразок зворотнього потоку
Сьогодні отримала листа від свого учня"Я був одним з ваших учнів у ліцеї. Я виїхав за кордон (в Америку) (в 2001-ому році). Думаю ви мене пам'ятаєте.
Пишу цей лист щоб запитати поради на рахунок можливих варіантів роботи чи продовження навчання. Я зараз допрацьовую над дипломом магістра по спеціальності інженера по механіці. Закінчую навчання в травні 2008-ого року.
Я тут вчуся дуже добре і працюю над багатьма проектами. Тільки що приїхав з конференції MRS (Material Research Society) в Бостоні. Я презентував там свою дипломну роботу - апарат високої точності для компресування матеріалів на мікро/нано шкалі. Я там зустрівся з професором який запропонував мені продовжувати навчання як його студент працюючи в Україні. Яле мені потрібно знайти хорошого професора в Україні з котрим можна працювати.
Якщо маєте для мене якусь пораду, будь-ласка, дайте мені знати. Я знову буду в Україні на свята, планую використати той час для пошуку роботи."
2007.12.02 | Хвізик
Re: Ну от зразок зворотнього потоку
sama пише:> Якщо маєте для мене якусь пораду, будь-ласка, дайте мені знати. Я знову буду в Україні на свята, планую використати той час для пошуку роботи."
Моя порада така:
якщо нагородив Бог талантом, то гріх великий його в землю закопувати. Тому вибирати слід ту пропозицію, яка надасть можливості найбільшого розвитку того таланту. А те, що ця пропозиція надходить не з України, то не варто перейматися. Сучасній Україні науковці НЕ потрібні. А от Україна майбутнього буде задихатися від нестачі кваліфікованих кадрів.
Отже, ПРАЦЮЙМО НА МАЙБУТНЄ!
2007.12.02 | apolo
Re: хвизику
А от Україна майбутнього буде задихатися від нестачі кваліфікованих кадрів.Отже, ПРАЦЮЙМО НА МАЙБУТНЄ!
(apolo)
і що ми тоді заробимо тут ? ЗАраз хоч ще розумыють, що ти ынтелектуал, а зголом і розуміти перестануть (якщо так інтелект цінитимуть як зараз). Тому - краще молодому шукати "країну мрій" в Европі або за Океаном.
2007.12.02 | Хвізик
Re: хвизику
apolo пише:> (apolo)
> і що ми тоді заробимо тут ? ЗАраз хоч ще розумыють, що ти ынтелектуал, а зголом і розуміти перестануть (якщо так інтелект цінитимуть як зараз). Тому - краще молодому шукати "країну мрій" в Европі або за Океаном.
хіба я не про те саме написав??
2007.12.02 | apolo
Re: хвизику
Хвізик пише:> apolo пише:
> > (apolo)
> > і що ми тоді заробимо тут ? ЗАраз хоч ще розумыють, що ти ынтелектуал, а зголом і розуміти перестануть (якщо так інтелект цінитимуть як зараз). Тому - краще молодому шукати "країну мрій" в Европі або за Океаном.
> хіба я не про те саме написав??
(apolo)
>Україна майбутнього буде задихатися від нестачі кваліфікованих кадрів. Отже, ПРАЦЮЙМО НА МАЙБУТНЄ!
Звідси я подумав, що "працювати на майбутнє" треба зараз за кордоном (бо там умови є), але працювати на майбутнє таки України. Тому я зробив протилежний висновок, що (якщо молодий), то таки не треба так "рвати на собі чуба" - особливо тоді (аж у майбутньому), бо зараз то ще хоч хтось поспівчуває цьому "зриву чуба" (оскільки щось таки розуміє). I suppose.
2007.12.02 | Хвізик
Re: хвизику
apolo пише:> Звідси я подумав, що "працювати на майбутнє" треба зараз за кордоном (бо там умови є), але працювати на майбутнє таки України.
правильно зрозуміли
2007.12.03 | apolo
Re: хвизику
Хвізик пише:> apolo пише:
> > Звідси я подумав, що "працювати на майбутнє" треба зараз за кордоном (бо там умови є), але працювати на майбутнє таки України.
> правильно зрозуміли
(apolo)
Таки ні. Мабуть не ховсім. В чому ж тоді майбутнє України, якщо з неї намагатимуться втекти всі, хто хоче на інтелекті заробляти (а не на корупції та перепродажах) ...
Як же це допоможе Україні ? Мабуть навпаки-таки погіршить її стан, що правда вона таки не признає це. Тому все буде, як завжди, ОК.
2007.12.03 | Хвізик
Re: хвизику
apolo пише:> Хвізик пише:
> > apolo пише:
> > > Звідси я подумав, що "працювати на майбутнє" треба зараз за кордоном (бо там умови є), але працювати на майбутнє таки України.
> > правильно зрозуміли
>
> (apolo)
> Таки ні. Мабуть не ховсім. В чому ж тоді майбутнє України, якщо з неї намагатимуться втекти
хіба я казав "втекти"?
2007.12.02 | Рюген
А Вы украиножэр, голубчик:
Хвізик пише:А от Україна майбутнього буде задихатися від нестачі кваліфікованих кадрів. Отже, ПРАЦЮЙМО НА МАЙБУТНЄ!
Тобто, прцюватимете на те, щоб Україна геть задихнулась?
Не вийде. Як перебуває Україна без науки, так і надалі житиме. Навіть і не помітить, що щось там пропало кудись. Аби насінням на зупинках торгували, та лікоть ворушився, щоб пляшку пива в рота можна було встромити.
2007.12.08 | sama
http://www.zn.ua/3000/3300/61350/