Міністру освіти і науки України: cписок найважливіших проблем
12/23/2007 | Ігор Гарасимів
Добрий день, шановні пані та панове,
Я маю пропозицію для форуму "Освіта та наука":
Зібрати, обговорити та послати новому міністру МОН України проф. Вакарчуку список тем/проблем, які необхідно вирішити для покращення освіти у нашій країні.
Пропоную до включення у список найважливіших тем/проблем такі дві:
1) "Почати співпрацю України у Міжнародному навчальному проєкті OLPC:
лептоп - кожній дитині";
2) "Запровадити в Україні оцінювання знань школярів PISA".
Допоміжна інформація з Інтернет до цих тем подана нижче.
Веселого Різдва та щасливого Нового Року!
З дружніми вітаннями,
Ігор Гарасимів
Допоміжна інформація з Інтернет до
теми 1.
"Почати співпрацю України у
Міжнародному навчальному
проєкті OLPC:
лептоп - кожній дитині"
1.1. Що таке OLCP?
Віповідь – наприклад, на сайтах:
http://www.laptop.org/index.ukr.html
та
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%BE%D1%83%D1%82%D0%B1%D1%83%D0%BA_%D0%B7%D0%B0_100_%D0%B4%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2
які містять інформацію про дуже
важливий навчальний
проєкт ХХІ
століття: створення недорогого
лептопа (ноутбука) для
школярів, за
допомогою якого вони отримають доступ
до сучасної
освіти та Інтернет.
1.2. OLCP і Україна.
На карті http://www.laptop.org/map.ukr.html Україна
позначена як
країна, “яка висловила зацікавлення
цим навчальним проєктом на рівні
Міністерства Освіти
або вищому”.
Але на сайті МОН (www.mon.gov.ua ) немає
жодного
посилання на цей
навчальний проєкт. Більше того, пошук
на сайті не дає
жодного документа
на цю тему.
Допоміжна інформація з Інтернет до
теми 2.
"Запровадити в Україні оцінювання
знань школярів
PISA".
2.1. Що таке PISA?
Відповідь (повна) – у http : //www.pisa.oecd.org
Коротко:
PISA = The Programme for International Student
Assessment
(Програма для Міжнародного Оцінювання
(Знань) Школярів
або:
Міжнародна Програма для Оцінювання
(Знань) Школярів) –
це міжнародна стандартизована
програма оцінювання
знань 15-річних
школярів, яка розроблена
країнами-учасниками¬
Організації економічного
співробітництва та розвитку
(ОЕСР)
(Organization for Economic Cooperation and Development
= OECD,
див. h t t p : //www.oecd.org
Established: 1961
Location: Paris, France
Membership: 30 countries,
Official languages: English/French
).
2.2. PISA: Деяка статистика і план.
1-е оцінювання: 2000 рік, у 43 країнах
(див.:
http://www.pisa.oecd.org/pages/0,3417,en_32252351_32236310_1_1_1_1_1,00.html
)
2-е оцінювання: 2003 рік, у 41 країні;
(див.:
http://www.pisa.oecd.org/pages/0,3417,en_32252351_32236331_1_1_1_1_1,00.html
)
3-є оцінювання: 2006 рік, у 57 країнах; звіт
опубліковано 04.12.2007
(див.:
http://www.pisa.oecd.org/pages/0,3417,en_32252351_32236342_1_1_1_1_1,00.html
)
У кожній країні у тестах PISA беруть
участь від 4 500
до 10 000
15-річних школярів.
Наступне 4-е оцінювання заплановано на
2009 рік у 62
країнах,
підписалися до участі; список (PISA National
Project
Managers 2009) – у
http://www.pisa.oecd.org/pages/0,3417,en_32252351_32235907_1_1_1_1_1,00.html
.
2.3. PISA і Україна.
На жаль:
- в Україні не було жодного оцінювання
PISA;
- України немає у списку країн, які
заявили про участь
у PISA-2009;
Більше того, на сайті МОН України (
www.mon.gov.ua )
немає жодної
згадки про PISA.
===
Допоміжна інформація з Інтернет до завдання 1. "Почати співпрацю України у Міжнародному навчальному проєкті OLPC: лептоп - кожній дитині".
1.1. Що таке OLCP?
Віповідь – наприклад, на сайтах:
http://www.laptop.org/index.ukr.html
та
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%BE%D1%83%D1%82%D0%B1%D1%83%D0%BA_%D0%B7%D0%B0_100_%D0%B4%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2
які містять інформацію про дуже важливий навчальний проєкт ХХІ століття: створення недорогого лептопа (ноутбука) для школярів, за допомогою якого вони отримають доступ до сучасної освіти та Інтернет.
1.2. OLCP і Україна.
На карті http://www.laptop.org/map.ukr.html Україна позначена як країна, “яка висловила зацікавлення цим навчальним проєктом на рівні Міністерства Освіти або вищому”.
Але на сайті МОН (www.mon.gov.ua ) немає жодного посилання на цей навчальний проєкт. Більше того, пошук на сайті не дає жодного документа на цю тему.
Допоміжна інформація з Інтернет до 2. "Запровадити в Україні оцінювання знань школярів PISA".
2.1. Що таке PISA?
Відповідь (повна) – у http : //www.pisa.oecd.org
Коротко:
PISA = The Programme for International Student Assessment
(Програма для Міжнародного Оцінювання (Знань) Школярів
або:
Міжнародна Програма для Оцінювання (Знань) Школярів) –
це міжнародна стандартизована програма оцінювання знань 15-річних школярів, яка розроблена країнами-учасниками
Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР)
(Organization for Economic Cooperation and Development = OECD,
див. http: //www.oecd.org
Established: 1961
Location: Paris, France
Membership: 30 countries,
Official languages: English/French
).
2.2. PISA: Деяка статистика і план.
1-е оцінювання: 2000 рік, у 43 країнах
(див.:
http://www.pisa.oecd.org/pages/0,3417,en_32252351_32236310_1_1_1_1_1,00.html
)
2-е оцінювання: 2003 рік, у 41 країні;
(див.:
http://www.pisa.oecd.org/pages/0,3417,en_32252351_32236331_1_1_1_1_1,00.html )
3-є оцінювання: 2006 рік, у 57 країнах; звіт опубліковано 04.12.2007
(див.:
http://www.pisa.oecd.org/pages/0,3417,en_32252351_32236342_1_1_1_1_1,00.html )
У кожній країні у тестах PISA беруть участь від 4 500 до 10 000 15-річних школярів.
Наступне 4-е оцінювання заплановано на 2009 рік у 62 країнах, підписалися до участі; список (PISA National Project Managers 2009) – у http://www.pisa.oecd.org/pages/0,3417,en_32252351_32235907_1_1_1_1_1,00.html .
2.3. PISA і Україна.
На жаль:
- в Україні не було жодного оцінювання PISA;
- України немає у списку країн, які заявили про участь у PISA-2009;
Більше того, на сайті МОН України ( www.mon.gov.ua ) немає жодної згадки про PISA.
***
Я маю пропозицію для форуму "Освіта та наука":
Зібрати, обговорити та послати новому міністру МОН України проф. Вакарчуку список тем/проблем, які необхідно вирішити для покращення освіти у нашій країні.
Пропоную до включення у список найважливіших тем/проблем такі дві:
1) "Почати співпрацю України у Міжнародному навчальному проєкті OLPC:
лептоп - кожній дитині";
2) "Запровадити в Україні оцінювання знань школярів PISA".
Допоміжна інформація з Інтернет до цих тем подана нижче.
Веселого Різдва та щасливого Нового Року!
З дружніми вітаннями,
Ігор Гарасимів
Допоміжна інформація з Інтернет до
теми 1.
"Почати співпрацю України у
Міжнародному навчальному
проєкті OLPC:
лептоп - кожній дитині"
1.1. Що таке OLCP?
Віповідь – наприклад, на сайтах:
http://www.laptop.org/index.ukr.html
та
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%BE%D1%83%D1%82%D0%B1%D1%83%D0%BA_%D0%B7%D0%B0_100_%D0%B4%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2
які містять інформацію про дуже
важливий навчальний
проєкт ХХІ
століття: створення недорогого
лептопа (ноутбука) для
школярів, за
допомогою якого вони отримають доступ
до сучасної
освіти та Інтернет.
1.2. OLCP і Україна.
На карті http://www.laptop.org/map.ukr.html Україна
позначена як
країна, “яка висловила зацікавлення
цим навчальним проєктом на рівні
Міністерства Освіти
або вищому”.
Але на сайті МОН (www.mon.gov.ua ) немає
жодного
посилання на цей
навчальний проєкт. Більше того, пошук
на сайті не дає
жодного документа
на цю тему.
Допоміжна інформація з Інтернет до
теми 2.
"Запровадити в Україні оцінювання
знань школярів
PISA".
2.1. Що таке PISA?
Відповідь (повна) – у http : //www.pisa.oecd.org
Коротко:
PISA = The Programme for International Student
Assessment
(Програма для Міжнародного Оцінювання
(Знань) Школярів
або:
Міжнародна Програма для Оцінювання
(Знань) Школярів) –
це міжнародна стандартизована
програма оцінювання
знань 15-річних
школярів, яка розроблена
країнами-учасниками¬
Організації економічного
співробітництва та розвитку
(ОЕСР)
(Organization for Economic Cooperation and Development
= OECD,
див. h t t p : //www.oecd.org
Established: 1961
Location: Paris, France
Membership: 30 countries,
Official languages: English/French
).
2.2. PISA: Деяка статистика і план.
1-е оцінювання: 2000 рік, у 43 країнах
(див.:
http://www.pisa.oecd.org/pages/0,3417,en_32252351_32236310_1_1_1_1_1,00.html
)
2-е оцінювання: 2003 рік, у 41 країні;
(див.:
http://www.pisa.oecd.org/pages/0,3417,en_32252351_32236331_1_1_1_1_1,00.html
)
3-є оцінювання: 2006 рік, у 57 країнах; звіт
опубліковано 04.12.2007
(див.:
http://www.pisa.oecd.org/pages/0,3417,en_32252351_32236342_1_1_1_1_1,00.html
)
У кожній країні у тестах PISA беруть
участь від 4 500
до 10 000
15-річних школярів.
Наступне 4-е оцінювання заплановано на
2009 рік у 62
країнах,
підписалися до участі; список (PISA National
Project
Managers 2009) – у
http://www.pisa.oecd.org/pages/0,3417,en_32252351_32235907_1_1_1_1_1,00.html
.
2.3. PISA і Україна.
На жаль:
- в Україні не було жодного оцінювання
PISA;
- України немає у списку країн, які
заявили про участь
у PISA-2009;
Більше того, на сайті МОН України (
www.mon.gov.ua )
немає жодної
згадки про PISA.
===
Допоміжна інформація з Інтернет до завдання 1. "Почати співпрацю України у Міжнародному навчальному проєкті OLPC: лептоп - кожній дитині".
1.1. Що таке OLCP?
Віповідь – наприклад, на сайтах:
http://www.laptop.org/index.ukr.html
та
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%BE%D1%83%D1%82%D0%B1%D1%83%D0%BA_%D0%B7%D0%B0_100_%D0%B4%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2
які містять інформацію про дуже важливий навчальний проєкт ХХІ століття: створення недорогого лептопа (ноутбука) для школярів, за допомогою якого вони отримають доступ до сучасної освіти та Інтернет.
1.2. OLCP і Україна.
На карті http://www.laptop.org/map.ukr.html Україна позначена як країна, “яка висловила зацікавлення цим навчальним проєктом на рівні Міністерства Освіти або вищому”.
Але на сайті МОН (www.mon.gov.ua ) немає жодного посилання на цей навчальний проєкт. Більше того, пошук на сайті не дає жодного документа на цю тему.
Допоміжна інформація з Інтернет до 2. "Запровадити в Україні оцінювання знань школярів PISA".
2.1. Що таке PISA?
Відповідь (повна) – у http : //www.pisa.oecd.org
Коротко:
PISA = The Programme for International Student Assessment
(Програма для Міжнародного Оцінювання (Знань) Школярів
або:
Міжнародна Програма для Оцінювання (Знань) Школярів) –
це міжнародна стандартизована програма оцінювання знань 15-річних школярів, яка розроблена країнами-учасниками
Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР)
(Organization for Economic Cooperation and Development = OECD,
див. http: //www.oecd.org
Established: 1961
Location: Paris, France
Membership: 30 countries,
Official languages: English/French
).
2.2. PISA: Деяка статистика і план.
1-е оцінювання: 2000 рік, у 43 країнах
(див.:
http://www.pisa.oecd.org/pages/0,3417,en_32252351_32236310_1_1_1_1_1,00.html
)
2-е оцінювання: 2003 рік, у 41 країні;
(див.:
http://www.pisa.oecd.org/pages/0,3417,en_32252351_32236331_1_1_1_1_1,00.html )
3-є оцінювання: 2006 рік, у 57 країнах; звіт опубліковано 04.12.2007
(див.:
http://www.pisa.oecd.org/pages/0,3417,en_32252351_32236342_1_1_1_1_1,00.html )
У кожній країні у тестах PISA беруть участь від 4 500 до 10 000 15-річних школярів.
Наступне 4-е оцінювання заплановано на 2009 рік у 62 країнах, підписалися до участі; список (PISA National Project Managers 2009) – у http://www.pisa.oecd.org/pages/0,3417,en_32252351_32235907_1_1_1_1_1,00.html .
2.3. PISA і Україна.
На жаль:
- в Україні не було жодного оцінювання PISA;
- України немає у списку країн, які заявили про участь у PISA-2009;
Більше того, на сайті МОН України ( www.mon.gov.ua ) немає жодної згадки про PISA.
***
Відповіді
2007.12.23 | Сергій Вакуленко
Re: Міністру освіти і науки України: cписок найважливіших пробле
Ігор Гарасимів пише:> Добрий день, шановні пані та панове,
> Я маю пропозицію для форуму "Освіта та наука":
> Зібрати, обговорити та послати новому міністру МОН України проф. Вакарчуку список тем/проблем, які необхідно вирішити для покращення освіти у нашій країні.
>
> Пропоную до включення у список найважливіших тем/проблем такі дві:
> 1) "Почати співпрацю України у Міжнародному навчальному проєкті OLPC:
> лептоп - кожній дитині";
Якби бодай викладачі університетів мали один комп'ютер, під'єднаний до мережі (не конче лаптоп), на десятьох, уже було б добре.
Про студентів і школярів мовчу.
2007.12.23 | Shooter
В галузі освіти
Виходячи з того, що "наприємніший спосіб досягти повного краху - змарнувати обмежені ресурси на намагання досягти завідомо недосяжної мети" (с), я би пропонував наступні міри.1. Середня освіта.
1) дві обов'язкові іноземні мови для вивчення. 1а обов'язкова - англійська, друга - на вибір (в т.ч. російська). Третя (бажано) - факультативна.
2) Перехід на "спеціалізовані середні школи". Чи, вірніше, зміна структури середньої школи від домінування "загальної" в бік "спеціалізованих" (а ля технікумів).
2. Вища освіта.
1) Підвищення фінансування вищої освіти з деравних та, при можливості, приватних коштів (tax incentives). Збільшення абсолютної кількости "безплатних" абітурієнтів.
2) Запровадження незалежного тестування для вступу.
3) Збільшення наукової ваги вищої школи, в т.ч. через запровадження чітких наукометричних критеріїв необхідних для захисту дисертацій та права обіймати викладацькі посади.
2007.12.23 | Дедусь
Зачем каждому школьнику ноутбук?
Зачем каждому школьнику ноутбук? Пожалуйста, конкретный и обоснованный ответ!Мой ответ: На 100 % -- для игр, не говоря уже о путешествиях по очень интересным для них сайтам. Обучать пользованию, да. Но не погрузить школьников в бесконтрольное, бездумное, тупое и бесполезное для развития ума странствование по дебрям Интернета. Говорю, как человек, привезший из-за бугра первый ноутбук в Киев аж в далеком 1987 г., как человек, имеющий внуков и не представляющий свою научную работу без доступа к Интернету -- к научным журналам через ЦНБ.
Поддерживаю идею международного регулярного тестирования знаний наших школьников. Более того, при обнаруженном по сравнении с предыдущим тестированием снижении уровня увольнять весь состав Министерства образования и науки. Принять такой закон!
2007.12.23 | sama
Re: Зачем каждому школьнику ноутбук?-без потреби
Спустіться на грішну землю. Ще не всі учні мають зимове взуття.Нагороджуйте ноутбуками- коли навчимося випускати дешевші, тих хто має в тому необхідність - дітей з особливими потребами, олімпіадників та юні таланти. А от вчителям слід видавати примусово.2007.12.23 | Раціо
Маю альтернативну пропозицію
Shooter пише:> Збільшення абсолютної кількости "безплатних" абітурієнтів.
Зменшення частки безплатних абітурієнтів до нуля. Натомість, спрямування вивільнених коштів на ґранти для особливо обдарованих та відтермінування/погашення відсотків по освітніх кредитах для решти.
Гадаю, це повинно сприяти раціональнішому використанню цих обмежених ресурсів. Студенти відповідальніше ставитимуться до навчання, як необхідного щоб повернути кредит, а не як способу перекантуватися "на шару" й отримати формально необхідний папірець, як то є зараз.
До того ж, через корупцію теперішні "безплатні" місця все-одно є платними, як і "безплатна" медицина, і т.і., тобто гіршими в плані зрівняння шансів, ніж система з кредитами.
2007.12.23 | Torr
Re: Маю альтернативну пропозицію
Бажаю новому міністру не вляпатись в так званний "проєкт OLPC". Ціль сумнівна, технічне рішення - застаріле, і корупційна складова дуже велика. Більш доцільно поліпшити викладання інформатики в середній школі.2007.12.23 | Shooter
Як ідеальна - вона може й непогана
Як і в тих країнах, де студент, оплачуючи своє навчання із своєї кишені, має можливість відносно безболісно сплатити кредит із зарплати.В Україні це неможливо в 90%-95% випадків. В наступних 4% можливо, якщо вже відучившись брати великі хабарі.
Раціо пише:
> Shooter пише:
> > Збільшення абсолютної кількости "безплатних" абітурієнтів.
>
> Зменшення частки безплатних абітурієнтів до нуля. Натомість, спрямування вивільнених коштів на ґранти для особливо обдарованих та відтермінування/погашення відсотків по освітніх кредитах для решти.
>
> Гадаю, це повинно сприяти раціональнішому використанню цих обмежених ресурсів. Студенти відповідальніше ставитимуться до навчання, як необхідного щоб повернути кредит, а не як способу перекантуватися "на шару" й отримати формально необхідний папірець, як то є зараз.
Все впирається в ціну. Якщо ціна буде така, яка є сьогодні на "платних" - у ВУЗ будуть йти виключно діти багатєнькіх Буратін, яким просто вигідніше взяти в держави пільговий кредит, чим прямо платити за навчання (маючи, в принципі, таку можливість).
Більше того - подібна система просто доб'є рівень ВУЗів в Україні вже навіть нижче того нуля, який сьогодні існує - через сепарацію абітурієнтів та різке скорочення числа студентів.
> До того ж, через корупцію теперішні "безплатні" місця все-одно є платними
При бажанні, цю частину "зафіксувати" порівняно легко - незалежне тестування усуває головні можливості корупції при вступі.
2007.12.24 | Раціо
Така економіка не може існувати
Shooter пише:> Як і в тих країнах, де студент, оплачуючи своє навчання із своєї кишені, має можливість відносно безболісно сплатити кредит із зарплати.
Якщо випускник не заробляє достатньо, щоб заплатити за навчання, то в чому сенс такого навчання? Якщо своє навчання не можуть оплатити 90% студентів, то хто саме його оплачує й навіщо? Виходить таке-собі просунуте рабство, де раб працює не за їжу, а за освіту+їжу.
2007.12.23 | sama
Re: В галузі освіти
1) Вступ до вузів за сертифікатами центру незалежного тестування.Забрати з рук вузів всякі там внутрішньовузівські вступні фокуси (100% вступ для слухачів дорогих підготовчих курсів, чи прийом екзаменів, що не входять до переліку тестування, крім творчих))2)Використати позитивну складову досвіду Лілі Гриневич в керівництві роботою того центру;
3)Пам"ятати, що перших три кола претендентів на керівні посади стояли в тих колах при всіх партіях та режимах, змінюючи колір шарфиків при потребі.Професіоналізм, як критерій відбору.
4)Забезпечити в кожному регіоні можливість тому невеликому відсоткові дітей , що хоче і може опановувати природничо-математично-інженерний профіль умови для отримання освіти високого рівня.
5)Нарешті довести заробіток вчителя до середнього у виробничій сфері.
2007.12.29 | Ігор Гарасимів
Re: В галузі освіти
Якщо я вірно зрозумів, то сертифікат, який видає центр незалежного тестування, є фактично атестатом про середню освіту?Якщо це так, то таке централізоване незалежне тестування позитивно вплине на відносини “учитель-учень” у школі. Адже до тепер кожен учитель сам
1) подає навчальний матеріал,
2) видає завдання для перевірки знань учнів,
3) оцінює виконані завдання.
Іншими словами, учитель є прокурор і суддя в одній особі, що є причиною дуже багатьох конфліктів і випадків корупції у школі.
А у випадку незалежного тестування учитель стає подібним до тренера, а учні класу - як команда, яка хоче якнайкраще підготуватися до тестування. Наслідок: навчальний клімат у класі поліпшиться, а кількість конфліктів і випадків корупції у школі - зменшиться.
2008.01.04 | sim
Предложения по независимому экзаменированию
Ігор Гарасимів пише:> Адже до тепер кожен учитель сам
> 1) подає навчальний матеріал,
> 2) видає завдання для перевірки знань учнів,
> 3) оцінює виконані завдання.
> Іншими словами, учитель є прокурор і суддя в одній особі, що є причиною дуже багатьох конфліктів і випадків корупції у школі.
100%. Задание МОН - сломать эту систему. Но независимое письменное тестирование необходимо дополнить устными экзаменами независимым учителям-преподавателям через Интернет. Это снизит транспортно-командировочные расходы, обеспечит максимально полную фиксацию экзаменационного процесса.
Ученик-студент беседует с учителем-преподавателем на тему экзаменационного билета. Ответы оценивает непосредственно собеседник, а также еще 2 или более учителей-преподавателей. При оценке используется стандартизированная форма оценки базовых и специальных компетентностей ученика-студента. Система запоминает ответы, оценки в разрезе каждого предмета, темы, ученика, преподавателя и т.п.
Если ученик-студент претендует на грант-стипендию, а также при соискании места в престижном вузе - комиссия или вуз заказывают дополнительные оценки ответов. Здесь принцип независимости оценщиков сохраняется, но могут устанавливаться дополнительные требования к их статусу.
Итоговая оценка - в общем, средняя величина (формула может обсуждаться: например, с учетом предыдущих оценок учителей и т.п.)
> А у випадку незалежного тестування учитель стає подібним до тренера, а учні класу - як команда, яка хоче якнайкраще підготуватися до тестування. Наслідок: навчальний клімат у класі поліпшиться, а кількість конфліктів і випадків корупції у школі - зменшиться.
А игры - каждый год в школе, каждый семестр в вузе.
2007.12.23 | igorg
Пропоную спуститися з висот небесних на грішну землю
Хтось знайшов клондайк? Кожному школяреві по лептопуОсь днями зав кафедрою пропонує купити мультимедійну дошку, а я достеменно знаю, що випускники його кафедри креслення не можуть намалювати
Почніть 1)з кваліфікації вчителів і оплати їх праці (поверніть чоловіків у школи)
2)виясніть нарешті кого і чому потрібно вчити в школі, щоб це не було пустою схоластикою.
3)припиніть знущатися з кафедр і викладачів з акредитаціями й ліцензуванням, а також з абсолютно тупими навчальними планами.
Для початку. Які там лептопи, 1/3 пересічного школярства просто голодні, й сидять за партами 50-х у скрученому стані.
В педуніверситеті з 32 кафедр на 19 нема ЖОДНОГО компютера! Слово Інтернет звучить як прекрасноє далєко, а запас песимізму в тих стінах можна експортувати сотні років. Викладач має 10-15 дисциплін за основною роботою і ще бігає по 2-3 ВНЗ.
Рахуємо. Середній курс має 20-24 годин лекцій, 20-30 практичних, 8-10 іншого. Навантаження на 1 ставку 800-1000 грн. 1000-1200 годин аудиторних. Згідно Закону він має мати не більше 4-х дисциплін. Як звести таку арихметику. Ліцензія на 25-40 студентів на напрямок. І тих напрямків уже зашкалює. Де розум?
2007.12.23 | Сергій
додатково про науку
Не чинити спротиву аспірантам та молодим науковцям для проходження стажування в закордонних наукових центрах, не чинити перешкод про поверненні в аспірантуру та на попередню роботу.Визнавати дипломи Dr. rer. nat. та хабілітації, що видані або проводились в країнах ЄС, США та Канади. Усунути бюрократичну, принизливу систему визнання таких дипломів ВАКом.
Проводити ПРОЗОРО конкурси на заміщення вакантних викладацьких посад в вузах, сприяти регулярній і здоровій ротації кадрів на адміністративних посадах.
При Міністерстві створити єдину базу вакансій науково-педагогічних кадрів, туди ж включати оголошення про конкурси тощо, слідкувати за достовірністю і оновленням інформації. Можливо також включення вакансій в гімназіях, ліцеях та школах.
2007.12.24 | sama
Re: додатково про науку і освіту
Кількість вчителів і науковців на форумі легко оцінити. Дуже значна частина вчителів просто не має не те що доступу до інтернету, а навіть можливості вільного доступу до комп"ютера, я вже не кажу до власного.2007.12.24 | Сергій
Re: додатково про науку і оствіту
Йдеться не про власний комп. З власного досвіду - зараз я мешкаю в одному з найвіддаленіших від обл. центру райцентрі Хмельницької області.В місті у кожній гімназії/школі є комп. клас і вихід в інтернет, великі сільські школи теж хоч щось, та мають, навіть якісь сайти шкіл "з-під палки" роблять, інші якби хотіли хоч dial-up мати - можливо вирішити, проблема ж в тому, що більшісь вчителів не знають, що то таке і з чим його їдять, а молодь на роботу в школу не затягнеш з відомих усім причин, а також феодального ладу на чолі з директорами, завідувачами відділу освіти тощо.
2007.12.24 | sama
Re: додатково про науку і освіту
Щоб вчитель середнього віку і досвіду знав , що це таке, йому треба мати власний комп і час в нього потикатися. Він не прийде в комп"ютерний клас під регіт п"ятикласників шукати дірку для дискети в сучасному компі. ( з самою так колись було:))У вчителя література вже щезла, а комп"ютер ще не з"явився.А про феодальний лад в освіті- це у вас вийшло супер.На жаль, правда.
2007.12.24 | Раціо
Такий учитель гівна вартий
sama пише:> Він не прийде в комп"ютерний клас під регіт п"ятикласників шукати дірку для дискети в сучасному компі.
Ви вважаєте, що людині з такими комплексами можна довіряти навчати? От я в дитинстві троха намучився з деякими ідіотами, які вважали, що їхня посада зобов'язує "доводити, що вони розумніші".
2007.12.24 | sama
Re: Такий учитель ... вартий- ну маєм те шо маєм.
2007.12.24 | Сергій
Re: додатково про науку і освіту
Ви, ясна річ, праві, не буду сперечатися - комп вдома потрібен кожному і не лише вчителеві, проте щоб вміти працювати потрібні базові елементарні навички. Було б незле, коли в межах школи проводилися б семінари вчителями інформатики для інших, хто того потребує. А в кабінетах інформатики не завжди ж зайнято, колись ще навчаючись в універі (ЛНУ ім. Франка) ми доволі непогано співіснували і з аспірантами, і з викладачами в користуванні комп. класом, не було ні комплексів, ні конфліктів, хіба часу, як все, не вистачало, але для примітивних потреб вистачило б.Але на жаль просто в реаліях - переважна маса викладачів - дами від 45 і до..., навантаження немале, в школах міста катастрофічно не вистачає іноземців (викладають люди і без освіти, котрі знають кілька слів англійською, заочники тощо), математиків, інформатиків, фізиків, навіть кваліфікованих мовників не вистачає. А ви думаєте районний відділ освіти давав замовлення до вузів чи центру зайнятості - помиляєтесь...
Серез старшого покоління є чудові викладачі, проте вони скаржаться власне на дітей, адже в класі не менше 50% дітей виховуються в неповних сім"ях чи бабусями-дідусями - наслідок - неконтрольованість. І, повірте, після 5-6 уроків за день у них є одне бажання - втікти додому, подалі і все. А в кожного ще й власна сім"я...
Думаю, вони заслуговують трохи поваги та уваги...
2007.12.24 | apolo
ВСім
!!!!!! Дуже ймовірно, що скоро буде можливість писати прямо на сайт КМУ - причому кожному конкретному міністру особисто, окремо.Тож придивляйтесь, всі , хто мае щось дуже конкретне написати,
думаю справа далеко-далеко не в дитячих ноутбуках.
Слушним є те, що тут -на форумі-можна продискутувати багато чого.
Ніяк не думаю, що Міністра Освіти варто турбувати з проблемам суто академічної науки - бо по-перше йому б хоча би трохи з чисто освітою розібратися. Тут "на тепер" просто невичерпна глибина проблем.
2007.12.25 | Ігор Гарасимів
Re: ВСім
Добрий день усім,як видно з обговорення, запропонована тема
2. "Запровадити в Україні оцінювання знань школярів PISA"
не викликає заперечень і тому може бути внесена у список найважливіших тем/проблем для МОН України.
Щодо теми
1."Почати співпрацю України у Міжнародному навчальному проєкті OLPC: лептоп - кожній дитині".
Тим, хто сумнівається у важливості проєкту OLPC, варто пошукати додаткову інфо, а також прочитати статтю у
BBC ( http://news.bbc.co.uk/2/hi/technology/7068084.stm ):
Назва:
"Uruguay buys first '$100 laptops'"
Витяг із статті:
"...The first official order for the so-called "$100 laptop" has been placed by the government of Uruguay.
The South American country has bought 100,000 of the machines for schoolchildren aged six to 12.
A further 300,000 may be purchased to provide a machine for every child in the country by 2009.
...
"
Інфо для порівняння ситуації в Уруґваї та Україні:
https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/geos/uy.html
та
https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/geos/up.html
.
Наприклад,
- Уруґвай: GDP - per capita (PPP): $10,900
- Україна: GDP - per capita (PPP): $7,800
.
2007.12.25 | Раціо
OLPC - це неефективне використання освітніх коштів
Звісно, всюди мусять бути адекватно обладнані компутерні класи, але більшости учнів більшість часу ноутбук не потрібен. Катастрофа шкільної освіти в Україні спричинена браком кадрів, а не ноутбуків. Середній рівень освіти суттєво нижчий, ніж на момент розвалу совка, коли ноутбуків не було в принципі. Натомість проєкти на кшталти OLPC - зручний спосіб зобразити бурхливу діяльність, в той час як падіння поглиблюватиметься.Щодо PISA - то все залежить від вартости проєкту. Якщо це недорого, то мабуть варто суто із міркувань інтегрованости в світові структури. Але в найкращому можливому випадку (у малоймовірному випадку, коли левова частка грошей буде витрачена не на шопінґові чартери до Парижу для коханок міністерських чиновників) витративши гроші на PISA ми будемо мати об'єктивну оцінку, що все дуже погано - а це легко визначити, не витрачаючи ні шеляга. Першочерговими мають бути проєкти, які би привабили й утримали в школі _вчителів_ - навряд чи PISA до таких належить.
2008.01.04 | sim
Re: OLPC - це неефективне використання освітніх коштів
Раціо пише:> Звісно, всюди мусять бути адекватно обладнані компутерні класи, але більшости учнів більшість часу ноутбук не потрібен. Катастрофа шкільної освіти в Україні спричинена браком кадрів, а не ноутбуків. Середній рівень освіти суттєво нижчий, ніж на момент розвалу совка, коли ноутбуків не було в принципі. Натомість проєкти на кшталти OLPC - зручний спосіб зобразити бурхливу діяльність, в той час як падіння поглиблюватиметься.
100%. Сначала нужно инвестировать в кадры для школ.
> Щодо PISA - то все залежить від вартости проєкту. Якщо це недорого, то мабуть варто суто із міркувань інтегрованости в світові структури. Але в найкращому можливому випадку (у малоймовірному випадку, коли левова частка грошей буде витрачена не на шопінґові чартери до Парижу для коханок міністерських чиновників) витративши гроші на PISA ми будемо мати об'єктивну оцінку, що все дуже погано - а це легко визначити, не витрачаючи ні шеляга. Першочерговими мають бути проєкти, які би привабили й утримали в школі _вчителів_ - навряд чи PISA до таких належить.
Тоже верно
2007.12.27 | grot
Re: Міністру освіти і науки України: cписок найважливіших проблем
Маємо:6% практично здорових випускників шкіл - хворе суспільство!!!
Відсутність кваліфікованих робітників в Україні!
Величезне падіння рівня знань вчителів при значному збільшенні їх на кількість учнів!
Побори в школі- звичка до корупції.
Потрібно:
Перегляд навчальних програм і введення 6-ти годинного робочого дня для вчителя з відповідним збільшенням зарплати за рахунок скорочення некваліфікованих педагогів - ось тут потрібне незалежне тестування.
Заборонити профілізацію до 9-го класу, що буде підвищувати рівень знань з природничих дисциплін, ввести органічну хімію в основну школу як запоруку безпечності життя.
Матеріальне заохочення вчителів - за результатами незалежного оцінювання учнями та батьками.
2007.12.27 | sama
А як ви уявляєте незалежне оцінювання
учнями та батьками? Колись прообразом того були Соросівські гранти для вчителів. Вже на третьому крузі вони почали трошки редагуватися:))Тоді проводили опитування студентів ( це дійсно незалежні вже від вчителя люди).Проте не з усіх шкіл діти стають студентами. І не тільки через рівень знань.Провчитися в місті 5 років , не мати ні житла ні перспективи на нього, починати з мінімального заробітку - краще лишитися продовжувати татову господарку.Тобто для оцінки сільського вчителя треба додатково обдумати умови2007.12.27 | Дмитро
Щодо впровадження MATLAB vs вільне ПЗ
Доброго дня, шановні пане міністре та інші співробітники МОН,звертаюся до Вас з приводу Вашого впровадження MATLAB:
http://www.mon.gov.ua/main.php?query=science/development/matlab
Доречі, я сам є сертифікований спеціаліст MATLAB з 3-річним досвідом роботи у цьому ПЗ.
Але усі ті начебто пільговою ціни - невже Ви не розумієте, що усе це лише пастка? Маючи досвід MATLAB та влаштувавшись працювати, нові співробітники будуть вимагати встановлення саме MATLAB (і тут вже без усіяких пільг, а тому це тисячі USD).
У той же час за кордоном є велика тенденція щодо переходу з МАТLAB до Octave (octave.org, ліцензія GPL) або numpy/scipy (scipy.org, ліцензія BSD). Я сам тривалий час мав підписку на mailing lists Octave, а щодо numpy/scipy - маю підписку й наразі. Якщо навіть заможні країни (США, Західна Європа) вважають за потрібне єкономити на ВПЗ - то для України це ще набагато важливіше!
Якщо порівнювати за ліцензією, то BSD краща від GPL, тому що дозволяє включати ПЗ до будь-якого коду, не лише вільного. Окрім того, мова программування Python має ООП та набагато більш розвинуті програмні конструкції ніж МАТLAB/Octave.
За RAD-властивостями та швидкістю numpy/scipy мають приблизно ті ж самі властивості що й MATLAB (тому що наразі як numpy/scipy, так і MATLAB мають дуже багато С- та Fortran-коду, зокрема з бібліотек Intel MKL, AMD ACML, BLAS, LAPACK і таке інше);
Треба також зазначити що мова програмування Python є дуже простою та може бути опанована за тиждень (навіть школярами), а розробка на Python, як зазначають багато фахівців, швидша за Фортран десь у 2 рази.
А тому: чи не вважаєте Ви за потрібне рекомендувати технічним ВНЗ обирати саме вільне ПЗ, таке як Octave або numpy/scipy? Чи хоча б поінформувати їх про ці вільні альтернативи?
Треба зауважити - є деяка ймовірність, що деякі співробітники МОН мають деякий власний зиск з комерційного ПЗ, тому будуть чинити великій спротив запровадженню вільного ПЗ.
З повагою, Дмитро.
2007.12.28 | igorg
Дайте лінки на вільне ПЗ на зразок МATLAB
Хоча вартість менша в 20 разів, однак залишається практично недоступною 250-300 тис.грн. за 50-60 робочих місць це для ВНЗ вельми значні кошти не кажучи вже про школи. До того ж очевидно мова йде про мінімальний комплект, а окремі тулси потрібно докуповувати.Є іще один варіант що не розглядається, це використання старих версій. Функціональність збільшується мало, чого не скажеш про розміри й ріст складності самої системи.
2007.12.29 | Дмитро
Re: Дайте лінки на вільне ПЗ на зразок МATLAB
scipy.orgoctave.org
Щодо використання бескоштовних старих версій - Mathworks у будь-який час може зупинити цю практику (особливо якщо вона набере велике поширення), або ввести значні обмеження (збільшити період, через котрий версія стає бескоштовною, до 2-3 років, або дозволити бескоштовні версії лише для освіти).
Окрім того, що робити випускникам ВНЗ - теж користуватися на роботі застарілими версіями чи вимагати у начальства закупку нових, дуже коштовних, та ще й декілька тулбоксів до них? Та й не дуже воно приємно - навіть при навчанні - користуватися чимось застарілим, коли вже є нове, та ще й бескоштовне opensourse - у будь-який момент можна щось подивитися або навіть підправити у коді, можна розробити своє ПЗ та не боятися, що доведеться час від часу платити за апгрейд MATLAB.
Доречі, якщо Sun Microsystems зазнає успіху зі своїм Fortress (наступником Fortrany, але перший реліз навряд буде раніше 2010 року), то переписати щось з Python (+NumPy+SciPy) буде набагато простіше ніж з MATLAB, тому що MATLAB (який жах!) не дозволяє pass-by-reference (має лише pass-by-copy) та має індексацію з одиниці (Fortress (default) та Python - з нуля). Та й ООП в MATLAB таке огидне, що їм майже ніхто й не користується.
Треба також не забувати, що Octave - це "tentative implementation of MATLAB language" (тому має усі його вади), та не має нормальних IDE (Python має багато, та ще й бескоштовних).
2007.12.29 | igorg
Пропоную гілку з вільного ПО в Освіті. Здається це актуально
Стосовно МАTLAB то є певні моменти що заставляють ним користуватися. Наприклад, підтримка фірмами Texas Instrument, Motorolla, Altera, Xilinx. Але це в основному для цифрової обробки сигналів.Старими версіями цілком можна користуватися для вивчення математики, чисельних методів. Навіть досовським варіантом
2007.12.29 | Dmitrey
Re: Пропоную гілку з вільного ПО в Освіті. Здається це актуально
>Стосовно МАTLAB то є певні моменти що заставляють ним користуватися. Наприклад, підтримка фірмами Texas Instrument, Motorolla, Altera, Xilinx. Але це в основному для цифрової обробки сигналів.Для ЦОС є багато іншого вільного ПЗ, зокрема на С та асемблері (чим і займається мій батько разом зі співробітниками). Мабудь, вже є і ВПЗ з RAD, якщо навіть і нема - то це лише справа часу. А частка студентів котрим ПЗ потрібне саме для цього є досить невеликою (у порівнянні з усіма студентами техннічних ВНЗ).
>Старими версіями цілком можна користуватися для вивчення математики, чисельних методів. Навіть досовським варіантом
Яку саме математику Ви маєте на увазі? Якщо теоретичну, якто матаналіз чи лінійну алгебру - то можна й взагалі без ЕОМ обійтися. Але якщо мова йде саме про CAM/CAD/CAGD/etc, то користуватися застарілим та ще й невільним ПЗ вважаю вкрай недоречним. Ось прийде якийсь випускник працевлаштовуватись, і шо він на співбесіді скаже? Що вміє у DOS щось там у тескстовому режимі набивати? Та кому він такий потрібен, якщо немає досвіду з сучасними IDE, з дебагерами, системами версійного контролю і таке інше?
2007.12.29 | Ігор Гарасимів
Re: Щодо впровадження MATLAB vs вільне ПЗ
Пане Дмитре,наведений Вами факт про впровадження MATLAB нагадав мені про обговорення на цьому форумі питання: чому МОН купує ліцензії на закриту ОС, а не використовує відкриті (вільні) ОС?
Я ще спробую знайти у архіві форуму відповідні посилання.
Але пригадую, що ця проблема - перехід освіти на відкриті ОС та ПЗ – була визнана дуже важливою і актуальною.
Тому пропоную таке формулювання цієї теж найважливішої теми:
“Перевірити, як виділялися кошти МОН на комерційні ОС та ПЗ, і розробити план переходу освіти на відкриті ОС та ПЗ”.
Це дасть значну економію коштів, яких так не вистачає.
2008.01.04 | sim
Re: Щодо впровадження MATLAB vs вільне ПЗ
Ігор Гарасимів пише:> наведений Вами факт про впровадження MATLAB нагадав мені про обговорення на цьому форумі питання: чому МОН купує ліцензії на закриту ОС, а не використовує відкриті (вільні) ОС?
> “Перевірити, як виділялися кошти МОН на комерційні ОС та ПЗ, і розробити план переходу освіти на відкриті ОС та ПЗ”.
> Це дасть значну економію коштів, яких так не вистачає.
Нужно организовать разработку открытого ПО, как национальный учебный проект, учить на практике с четкими критериями оценки результатов. В результате будут готовиться не только кадры программистов, но и руководителей проектов разного уровня.
Проектное обучение - это не только прирост человеческого и социального капиталов, но и прирост нового продукта и услуг. Если этот принцип заработает хотя бы на уровне вузов - это будет означать качественные изменения в образовании.
Пока система образования не рассматривается, как производственная сфера, образование не будет качественным, будет неэффективным.
2008.01.05 | Torr
Re: Щодо впровадження MATLAB vs вільне ПЗ
sim пише:> Нужно организовать разработку открытого ПО, как национальный учебный проект, учить на практике с четкими критериями оценки результатов. В результате будут готовиться не только кадры программистов, но и руководителей проектов разного уровня.
>
> Проектное обучение - это не только прирост человеческого и социального капиталов, но и прирост нового продукта и услуг. Если этот принцип заработает хотя бы на уровне вузов - это будет означать качественные изменения в образовании.
>
> Пока система образования не рассматривается, как производственная сфера, образование не будет качественным, будет неэффективным.
Про це треба писать лист від Асоціації до нового міністра освіти!
2007.12.29 | Ігор Гарасимів
Re: Щодо впровадження MATLAB...
Пане Дмитре,наведений Вами факт про впровадження MATLAB нагадав мені про обговорення на цьому форумі питання: чому МОН купує ліцензії на закриту ОС, а не використовує відкриті (вільні) ОС?
Я ще спробую знайти у архіві форуму відповідні посилання.
Але пригадую, що ця проблема - перехід освіти на відкриті ОС та ПЗ – була визнана дуже важливою і актуальною.
Тому пропоную таке формулювання цієї теж найважливішої теми:
“Перевірити, як виділялися кошти МОН на комерційні ОС та ПЗ, і розробити план переходу освіти на відкриті ОС та ПЗ”.
Це дасть значну економію коштів, яких так не вистачає.
2008.01.05 | Dmitrey
Re: Щодо впровадження MATLAB vs вільне ПЗ
Треба також зазначити, що приблизно 10% від вартості комерційного ПЗ потрібно витрачати на оновлення програмних бібліотек щорічно. Якщо мінімальна вартість MATLAB (без компілятора та усіяких його тулбоксів, без знижок для навчальних закладів) складає приблизно 4000$, то 400$/рік є дуже великі кошти для багатьох українських розробників програмного забеспечення, особливо у порівнянні з вільним ПЗ.Дивіться також:
Інше наукове ПЗ мовою програмування Python:
http://pypi.python.org/pypi?:action=browse&show=all&c=385
(найбільш відомими з них є NumPy та заснований на ньому SciPy, домашня сторінка обох є scipy.org)
website українських програмістів Python:
http://python.com.ua/
2007.12.29 | Ігор Гарасимів
Re: Міністру освіти і науки України: cписок найважливіших проблем
Ще раз про тему1."Почати співпрацю України у Міжнародному навчальному проєкті OLPC: лептоп - кожній дитині".
Коли я прочитав відповідні дописи, у мене склалося враження, що колеги їх написали без детального вивчення інформації, яка є у
http://www.laptop.org/index.ukr.html
та
http://uk.wikipedia.org/ wiki/%D0%9D%D0%BE%D1%83%D1%82%D0%B1%D1%83%D0%BA_%D0%B7%D0%B0_100_%D0%B4%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2
.
Наприклад, один автор пише: “Нагороджуйте ноутбуками - коли навчимося випускати дешевші, .... А от вчителям слід видавати примусово.”.
Мої відповіді:
1.1. Так цього треба буде дуже довго чекати - адже уже тепер OLPC-лептоп коштує тільки 100 доларів США.
1.2. Від “примусового” нічого доброго не буває.
Ось ще приклади коментарів:
- “OLPC - це неефективне використання освітніх коштів...”
- “Бажаю новому міністру не вляпатись в так званний "проєкт OLPC". Ціль сумнівна, технічне рішення - застаріле, і корупційна складова дуже велика. Більш доцільно поліпшити викладання інформатики в середній школі...”
Мої відповіді:
2.1. Прошу детальніше пояснити та обгрунтувати технічну відсталість OLPC - лептопа, навести приклади корупції при їх впровадженні та відповідні лінки.
2.2. Я теж за поліпшення викладання інформатики, але OLPC-лептоп – це засіб для навчання і доступу до знань взагалі, а не тільки для вивчення інформатики та програмування. Досвід показує, що цим лептопом – як електронною інтерактивною книгою – можуть користуватися навіть першокласники.
2007.12.29 | теж_вчоний
Re: Міністру освіти і науки України: cписок найважливіших проблем
Ігор Гарасимів пише:> 2.2. Я теж за поліпшення викладання інформатики, але OLPC-лептоп – це засіб для навчання і доступу до знань взагалі, а не тільки для вивчення інформатики та програмування. Досвід показує, що цим лептопом – як електронною інтерактивною книгою – можуть користуватися навіть першокласники.
Тут вже відповідали:
1. Людина з нормальною освітою навчиться користуватися комп"ютером "in no time at all".
2. Людина, котра з першого класу з ранку до вечора гралася на комп"ютері в усілякі стрілялки вийде зі школи дебілом.
Он у метро про лікування наркотичної, алкогольної та комп"ютерної залежності в одній об"яві.
Будь моя воля, заборонив би у школі графічні комп"ютери повністю.
Вивчити програмування можна і без графіки, а стати ігровим маніяком (як і алкоголіком) дитині у сто разів легше, ніж дорослій людині.
2007.12.29 | Torr
Re: Міністру освіти і науки України: cписок найважливіших проблем
теж_вчоний пише:> Он у метро про лікування наркотичної, алкогольної та комп"ютерної залежності в одній об"яві.
І це не жарт. Computer addiction - це вже визнана хвороба. Оті 100-долярові лептопи - це як травка і колеса замість шкільних обідів.
2007.12.29 | Ігор Гарасимів
Re: Міністру освіти і науки України: cписок найважливіших проблем
Я це теж добре розумію.Усе, що придумали люди, може бути використано як на добро, так і на зло.
Крім того, я - не тільки за лептопи, а і за шкільні обіди, і за достатню кількість занять спортом, тощо.
2007.12.29 | Ігор Гарасимів
Re: Міністру освіти і науки України: cписок найважливіших проблем
Я не фахівець у комп’ютерних іграх, але розумію, що вони дуже небезпечні для здоров’я, особливо дітей.З іншого боку, хіба на OLCP-лептопі з його мінімалізованими ресурсами
(дивись
http://www.laptop.org/index.ukr.html
http://uk.wikipedia.org/wiki/Ноутбук_за_100_доларів
)
можна встановити сучасні ігри?
2007.12.29 | sama
Re: Міністру освіти і науки України: cписок найважливіших проблем
Ігор Гарасимів пише:> Ще раз про тему
> 1."Почати співпрацю України у Міжнародному навчальному проєкті OLPC: лептоп - кожній дитині".
>
> Коли я прочитав відповідні дописи, у мене склалося враження, що колеги їх написали без детального вивчення інформації, яка є у
> http://www.laptop.org/index.ukr.html
> та
> http://uk.wikipedia.org/ wiki/%D0%9D%D0%BE%D1%83%D1%82%D0%B1%D1%83%D0%BA_%D0%B7%D0%B0_100_%D0%B4%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2
> .
> Наприклад, один автор пише: “Нагороджуйте ноутбуками - коли навчимося випускати дешевші, .... А от вчителям слід видавати примусово.”.
> Мої відповіді:
> 1.1. Так цього треба буде дуже довго чекати - адже уже тепер OLPC-лептоп коштує тільки 100 доларів США.
> 1.2. Від “примусового” нічого доброго не буває.
Очевидно, я не є фахівцем з лаптопів. Але 35 років в школі дозволяє мені бачити першочергові проблеми наших учнів зовсім реально.Дайте дітям нормальних вчителів, нормальні програми і виконайте нормативи по наповнюваності класів (щоб не 35 першачків там сиділо) а тоді- любий каприз.
Стосовно " примусово"- звичайно це жарт. Вищевказаний досвід переконав мене, що можна спати спокійно. От учителеві то вже точно нічого примусово давати не будуть:)).
Я чула, у фінів найкраща система шкільної освіти. Їх чомусь проблема лаптопів так сильно не хвилює.
2007.12.29 | Ігор Гарасимів
Re: Міністру освіти і науки України: cписок найважливіших проблем
На жаль, я не був у Фінляндії і не знаю, як вони організували свою системи освіти.Мабуть добре організували, бо результати тестування PISA у них добрі.
Але проблема OLPC-лептопів їх цікавить - погляньте на
http://www.laptop.org/index.fi.html
а також на карту:
http://www.laptop.org/map.ukr.html
де Фінляндія теж позначена.
До речі, цікаво порівняти, як на цій карті позначені країни – сусіди України...
2008.01.02 | Брателло
А мине лаптоп када дадут, волки пазорніе?
2008.07.06 | Вячеслав Хаврусь
Re: Міністру освіти і науки України: cписок найважливіших проблем
Ігоре, дякую за посилання. Після нашого сьогоднішнього спілкування (який тісний світ!) та перегляду наведених Вами лінків, я думаю, було б дуже добре, аби Ви могли написати популярну статтю, де серед іншого виклали б підсумки по темі OLCP та PISA. Сторонній людині доволі важко через нестачу часу передивлятися наведені Вами лінки та зрозуміти суть наведеного матеріалу, підтвердженням тому можуть бути деякі репліки в обговоренні.