10 академиков и 20 членкоров прорвут нано в РАНе
01/12/2008 | Лечение РАН
http://www.rg.ru/2007/12/20/nauka.html
Лечение РАН
Академики запросили дополнительные вакансии
Юрий Медведев
"Российская газета" - Центральный выпуск №4548 от 20 декабря 2007 г.
Вчера Общее собрание РАН проголосовало за создание в академии нового отделения - нанотехнологий и информационных технологий.
По сути число структур в академии не увеличится, только нынешнее Отделение информационных технологий и вычислительных систем, которым руководит Евгений Велихов, получит новое название. Зато увеличится когорта "избранных". Академия намерена выйти в правительство с просьбой выделить под "нано" дополнительно 10 вакансий для будущих академиков и 20 для членов-корреспондентов.
Когда Юрий Осипов объявил, что выборы этих новых членов академии состоятся 26 мая одновременно с выборами нового президента РАН, в кулуарах заседания зазвучала фамилия будущего руководителя нашей науки. Мол, члена-корреспондента РАН Михаила Ковальчука, главного идеолога в сфере нанотехнологий, сначала изберут на одну из академических вакансий, чтобы затем он имел полное право баллотироваться в президенты.
А то, что он станет академиком, сегодня сомнений практически ни у кого нет. Достаточно привести слова Жореса Алферова, который, завершая свой доклад о ситуации с нанотехнологиями, сказал: "Для реализации академической программы нам потребуются огромные деньги, и здесь мы возлагаем большие надежды на Михаила Валентиновича Ковальчука, который является заместителем председателя Совета по нанотехнологиям при правительстве России".
И по мнению президента РАН Юрия Осипова, сейчас у академии появился редкий шанс, который "мы ждали давно, поэтому просто обязаны включиться в этот крупный проект".
Для создания нового отделения надо срочно вносить изменение в только что утвержденный правительством Устав РАН. Впрочем, эта поправка будет не единственной. Необходимо привести в соответствие с уставом организационно-правовые формы региональных отделений РАН, откорректировать вопросы финансового обеспечения и т.д.
Завершающим аккордом двухлетней борьбы с чиновниками министерств назвал новый устав академик Юрий Осипьян, возглавлявший Комиссию по его подготовке. Он поздравил Общее избрание с исторической победой. Итак, чиновники повержены, но много ли выиграла наука? По мнению многих ученых, главный тормоз академической науки остался тем же, что был и раньше: это принцип распределения денег. Даже несмотря на различные конкурсы, очень часто финансирование получают далеко не самые лучшие, в то время как действительно сильные ученые и научные коллективы остаются на голодном пайке.
С этим же связана и другая острейшая проблема науки: молодежь не видит перспектив карьерного роста.
На Западе талантливый ученый получает возможность открыть собственную лабораторию, где реализует свои идеи. У нас подобного "счастья" большинству приходится ждать до седых волос. Кстати, из устава ушел пункт, который был в первоначальном проекте, о введении в академии возрастного ценза для руководителей различных подразделений.
В научной среде все настойчивей раздаются голоса, что РАН необходима реформа. Но надежду на нее придется, видимо, отложить до мая, когда состоятся выборы нового президента академии.
Лечение РАН
Академики запросили дополнительные вакансии
Юрий Медведев
"Российская газета" - Центральный выпуск №4548 от 20 декабря 2007 г.
Вчера Общее собрание РАН проголосовало за создание в академии нового отделения - нанотехнологий и информационных технологий.
По сути число структур в академии не увеличится, только нынешнее Отделение информационных технологий и вычислительных систем, которым руководит Евгений Велихов, получит новое название. Зато увеличится когорта "избранных". Академия намерена выйти в правительство с просьбой выделить под "нано" дополнительно 10 вакансий для будущих академиков и 20 для членов-корреспондентов.
Когда Юрий Осипов объявил, что выборы этих новых членов академии состоятся 26 мая одновременно с выборами нового президента РАН, в кулуарах заседания зазвучала фамилия будущего руководителя нашей науки. Мол, члена-корреспондента РАН Михаила Ковальчука, главного идеолога в сфере нанотехнологий, сначала изберут на одну из академических вакансий, чтобы затем он имел полное право баллотироваться в президенты.
А то, что он станет академиком, сегодня сомнений практически ни у кого нет. Достаточно привести слова Жореса Алферова, который, завершая свой доклад о ситуации с нанотехнологиями, сказал: "Для реализации академической программы нам потребуются огромные деньги, и здесь мы возлагаем большие надежды на Михаила Валентиновича Ковальчука, который является заместителем председателя Совета по нанотехнологиям при правительстве России".
И по мнению президента РАН Юрия Осипова, сейчас у академии появился редкий шанс, который "мы ждали давно, поэтому просто обязаны включиться в этот крупный проект".
Для создания нового отделения надо срочно вносить изменение в только что утвержденный правительством Устав РАН. Впрочем, эта поправка будет не единственной. Необходимо привести в соответствие с уставом организационно-правовые формы региональных отделений РАН, откорректировать вопросы финансового обеспечения и т.д.
Завершающим аккордом двухлетней борьбы с чиновниками министерств назвал новый устав академик Юрий Осипьян, возглавлявший Комиссию по его подготовке. Он поздравил Общее избрание с исторической победой. Итак, чиновники повержены, но много ли выиграла наука? По мнению многих ученых, главный тормоз академической науки остался тем же, что был и раньше: это принцип распределения денег. Даже несмотря на различные конкурсы, очень часто финансирование получают далеко не самые лучшие, в то время как действительно сильные ученые и научные коллективы остаются на голодном пайке.
С этим же связана и другая острейшая проблема науки: молодежь не видит перспектив карьерного роста.
На Западе талантливый ученый получает возможность открыть собственную лабораторию, где реализует свои идеи. У нас подобного "счастья" большинству приходится ждать до седых волос. Кстати, из устава ушел пункт, который был в первоначальном проекте, о введении в академии возрастного ценза для руководителей различных подразделений.
В научной среде все настойчивей раздаются голоса, что РАН необходима реформа. Но надежду на нее придется, видимо, отложить до мая, когда состоятся выборы нового президента академии.
Відповіді
2008.01.13 | sama
Re: 10 академиков и 20 членкоров прорвут нано в РАНе
Лечение РАН пише:> http://www.rg.ru/2007/12/20/nauka.html
> На Западе талантливый ученый получает возможность открыть собственную лабораторию, где реализует свои идеи. У нас подобного "счастья" большинству приходится ждать до седых волос.
Как рассказывают мои ученики,на Западе аспирант, занимающийся нанотехнологиями составляет список нужных ему приборов и через пару дней получает полный их комплект.+ электронный ключ, позволяющий работать в лаборатории в удобное время+ свободный доступ к научным журналам.
2008.01.13 | Skapirus
Так і є
sama пише:> Как рассказывают мои ученики,на Западе аспирант, занимающийся нанотехнологиями составляет список нужных ему приборов и через пару дней получает полный их комплект.
Я саме так працював в Німеччині. Мало того, що потрібні реактиви мені приносили через день-два після замовлення, так і обладанання все було доступне. ІЧ-спектрометр стояв прям в лабі, XPS, HRTEM та XRD були в сусідніх лабах, а єдина незручність з потрібним мені щодня сканучюим електронним мікроскопом полягала в тому, що я мав спуститися на один поверх нижче в спеціальну кімнату. Вдень синтезував свої нанотрубки, а ввечері йшов на мікроскоп, працював на ньому сам, бо все настільки просто, що оператор зайвий. У нас, аби потрапити на мікроскоп в "Центрі колктивного користування" (http://www.nas.gov.ua/NAS/ReferenceBook/CentersCollectiveUse/) треба кожні півроку оформляти тонни паперів та оббігувати кілька вельми добреоплачуваних та гонорових осіб. На найближчі півроку я вже не встигаю подати заявку, пізно взнав про це, бо прийом заявок до 15 січня. Так що доведеться розраховувати лиш на те, що колись поїду в Німеччину та подивлюся там свої зразки.
2008.01.13 | Torr
Re: Так і є
Skapirus пише:> Так що доведеться розраховувати лиш на те, що колись поїду в Німеччину та подивлюся там свої зразки.
Подивитись щоб задовольнити особисту цікавість і мати фотки для статті, чи то людству буде якась користь від ваших нанотрубок? На шо життя марнуєте, Skapirus?
2008.01.13 | Саваоф
А яка, Торр, користь й кому від ваших "запитань",
А яка, Торр, користь й кому від ваших "запитань", тупих та зовсім не дотичних до суті будь-яких обговорюваних тут проблем. Займиться власним влаштуванням та удосконаленням. Ви мабуть бреду такого собі філософа Хамітова по Ері наслухалися?2008.01.13 | теж_вчоний
Якщо не помиляюсь, Піфагор на запитання одного з новоприбулих
на навчання: "А яка користь від науки?" відреагував так:"Дайте йому грошей і нехай собі йде: він шукає вигоди, а не знань."
Мій коментар: скільки шкоди приніс українській науці Патон своєю пропагандою прикладної науки. Зверніть увагу: країни, котрі мають високорозвинену фундаментальну науку є дуже багатими, у той час як Україна з її електрозварниками є однією з найвбогіших країн світу.
2008.01.13 | Torr
Якщо не помиляюсь,
теж_вчоний пише:> Мій коментар: скільки шкоди приніс українській науці Патон своєю пропагандою прикладної науки. Зверніть увагу: країни, котрі мають високорозвинену фундаментальну науку є дуже багатими, у той час як Україна з її електрозварниками є однією з найвбогіших країн світу.
Логіка тут може бути зворотньою - високорозвинуті країни можуть собі дозволити підтримку фундаментальної науки. Але найбільщі кошти витрачаються саме на engineering. Мабуть це тому, що більщість студентів шукає саме ВИГОДИ - великих грошей в промисловості.
2008.01.13 | теж_вчоний
Інновації без фундаментальних знань? В Україні вже були винайшли
джерело дешевої ядерної енергії з піску, "ліки без ліків" на основі пам"яті, що нібито зберігається в структурі води, електрозварювння живих тканин, витренківські вітрогенератори... То де компанії з мільярдними прибутками?Знов-таки, якщо не помиляюсь, Клінтон казав, що Америка фінансує науку не тому, що є багатою, а є багатою тому, що фінансує науку. Під наукою малася виключно фундаментальна наука, бо принаймні федеральний уряд фінансує тільки таку науку. Вважається, що прикладну науку повинні фінансувати зацікавлені приватні компанії.
2008.01.13 | Torr
Re: Інновації без фундаментальних знань?
теж_вчоний пише:> Знов-таки, якщо не помиляюсь, Клінтон казав, що Америка фінансує науку не тому, що є багатою, а є багатою тому, що фінансує науку. Під наукою малася виключно фундаментальна наука, бо принаймні федеральний уряд фінансує тільки таку науку. Вважається, що прикладну науку повинні фінансувати зацікавлені приватні компанії.
Якщо Клінтон так казав, то так вон є.
2008.01.13 | теж_вчоний
Сполучені Штати є абсолютним лідером у галузі фундаментальної
науки, тож студенти знаходяться легше, ніж будь-де. Але США також є абсолютним лідером у галузі нових технологій, тож студентів на все не вистачає, тому запрошують студентів з усього світу, зокрема, з України.Таку саму політику проводять усі солідні країни, і лише Україна є донором студентів і науковців для інших країн, бо надто розумні люди заважають нашій "еліті" будувати Гондурас. Патон і Ко. потрібні їм саме для того, щоб допомогти здихатися від усяких розумників.
2008.01.13 | Torr
Re: Сполучені Штати є абсолютним лідером у галузі фундаментальної
теж_вчоний пише:> науки, тож студенти знаходяться легше, ніж будь-де. Але США також є абсолютним лідером у галузі нових технологій, тож студентів на все не вистачає, тому запрошують студентів з усього світу, зокрема, з України.
Безперечно, Сполучені Штати - то є для нас зразок. А чи довелось вам там бувать, шановний?
2008.01.14 | теж_вчоний
А до чого тут це? Хочете сказати, що бідність чорношкірих є
наслідком високорозвиненої науки? Ну то візьміть Швейцарію чи Великобританію. Там наука теж на дуже високому рівні, але замість "суспільства контрастів" (США) має місце "велферівське" суспільство.2008.01.14 | Torr
Re: А до чого тут це? Хочете сказати, що бідність чорношкірих є
теж_вчоний пише:> наслідком високорозвиненої науки? Ну то візьміть Швейцарію чи Великобританію. Там наука теж на дуже високому рівні, але замість "суспільства контрастів" (США) має місце "велферівське" суспільство.
Та нє-є... Я тільки хтів спитать, чи можна працювать в Америці за Європейськими Принципами в Науці?
2008.01.14 | теж_вчоний
Мій обмежений досвід роботи на Заході не дає мені можливості
зробити надто кваліфіковану оцінку двох систем. Сказав би так: абстрагуючись від видатних досягнень західноєвропейців, організаційно їхня наука ближча до України, ніж до США. Оскільки масштаби неспівмірні, маю на увазі не кількісні показники, а якісні. Можна пояснити це такою ілюстрацією. Якщо порівняти західноєвропейську науку з "Мерседесом", то українська буде "Запором"Таке у мене склалося враження.
2008.01.13 | Хома Брут
про відкриття
>> На Западе талантливый ученый получает возможность открыть собственную лабораторию, где реализует свои идеи. У нас подобного "счастья" большинству приходится ждать до седых волос.> и через пару дней получает ... электронный ключ, позволяющий работать в лаборатории в удобное время
Це в плані того, що навіть аспірант може відкрити свою лабораторію?
2008.01.13 | sama
Re: про відкриття
в плані, що аспірант має доступ до всіх лабораторій,до "чистої кімнати", до електронних мікроскопів.Ключ реєструється і працюй собі.2008.01.13 | Хома Брут
Re: про відкриття
ну sorry, напевно жарти мої не знайшли підтримки широких мас.