Яким є зміст поняття "академічний" у загальнолюдському значенні?
01/20/2008 | Неопытный
Прошу хто знає надати тлумачення поняття "академічний", академії (з енциклопедії, словників тощо) у загальнолюдському значенні? Можна англійською.
Чим воно на Вашу думку відрізняється від українського контексту?
Чим воно на Вашу думку відрізняється від українського контексту?
Відповіді
2008.01.20 | Simpleton
Wikipedia (link)
http://en.wikipedia.org/wiki/Academia2008.01.21 | Сергій Вакуленко
Загальнолюдських значень не буває
2008.01.21 | Roman
Re: Загальнолюдських значень не буває
2008.01.21 | Неопытный
якщо немаэ поняття загальнолюдської культури,
то - дійсно, не буває.2008.01.22 | Сергій Вакуленко
Звичайно, нема. Культура — в кожного своя
А властиво — завжди індивідуальна.2008.01.21 | Георгій
У CША - цe щось близькe до нашого "фундамeнтально-наукoвий"
Academician (імeнник) - цe той, хто працює в галузях фундамeнтальної науки чи освіти, у протилeжність "businessman," "industrialist," "manager," "administrator," etc.Academic - прикмeтник, який характeризує тe, що роблить academician. Наприклад, academic activities, academic pursuit, academic goals, academic endeavor, etc.
2008.01.22 | Сергій Вакуленко
Collins English Dictionary
academic adj.1. belonging or relating to a place of learning, esp. a college, university, or academy
2. of purely theoretical or speculative interest: an academic argument
3. excessively concerned with intellectual matters and lacking experience of practical affairs
4. (esp. of a schoolchild) having an aptitude for study
5. conforming to set rules and traditions; conventional: an academic painter
6. relating to studies such as languages, philosophy, and pure science, rather than applied, technical, or professional studies
2008.01.22 | Сергій Вакуленко
Duden-Wörterbuch der deutschen Sprache
aka|de|misch :1. an einer Universität od. Hochschule erworben, erfolgend, üblich, vorhanden: achtzehn Personen... in -en Positionen (Hofmann, Fistelstimme 75); die -e Stufenleiter; -es Viertel (die Viertelstunde, um die eine akademische Veranstaltung später als angegeben beginnt); a. [vor]gebildet sein.
2. a) (bild. Kunst abwertend) herkömmlich u. formal musterhaft, aber unlebendig u. ohne Verve: eine Kunst von einer gewissen -en Mustergültigkeit; ein a. gemaltes Porträt;
b) (abwertend) lebensfern, trocken, theoretisch, voller Abstraktionen: ein in -em Stil verfasster Aufsatz; Mein Interesse an der Bergpredigt ist nicht a., sondern existenziell (Alt, Frieden 9);
c) müßig, überflüssig: wenn der Preis 8000 Dollar überschreitet, wird die Frage sowieso a. (auto7, 1965, 11).
© 2000 Dudenverlag
2008.01.22 | Сергій Вакуленко
Dizionario De Mauro della lingua italiana
accademicoac·ca·dè·mi·co
agg., s.m.
1. agg. TS filos. dell'Accademia platonica | agg., s.m., seguace di tale scuola filosofica
2. agg. CO di un'accademia letteraria, artistica o scientifica | agg., s.m., che, chi è membro di una tale accademia: gli accademici della Crusca
3. agg. CO dell'università | s.m., docente universitario
4. agg. CO che segue pedestremente modelli artistici o letterari tradizionali: opera, pittura accademica | s.m., artista tradizionale e poco innovativo
5. agg. CO fig., eccessivamente astratto e ozioso, vacuo: discorso accademico | virtuosistico, fatto per sfoggio
2008.01.22 | Сафаоф
Re: Dizionario De Mauro della lingua italiana
Шановний пане Вакуленко!Я так розуміє, що це є Ваша відповідь
на
Заклик до мовознавців
Росіяни піклуються про розвиток рідної мови, а українці?
http://www2.maidanua.org/news/view.php3?bn=maidan_osvita&key=1199363262&first=1200998791&last=1199569628
Й ще трошки інформації для роздумів.
Крім словникового/мовного аналізу потрібен ще й змістовний аналіз.
В Україні поширені два змісту терміну "академічний", які свідомо або несвідомо плутає не тільки звичайнисенький громадянин, але й АБСОЛЮТНА БІЛЬШІСТЬ осіб, які мовби мають відношення до науки до освіти.
Перший зміст фіксує приналежність науковця до однієї з шості державних академій як системи наукових установ. Які, до речі, Ви прагнете розігнати, тому ще не працюєте в жодній з них. Якщо це відбудеться з НАНУ, то це буде повний капець для науки та України. Це стверджую я -- один із запеклих критиків сучасної ОРГАНІЗАЦІЇ НАНУ та пануючих в ній правил.
До речі чисельність працюючих в НАНУ складає 25 % всіх «науковців» (http://www.ukrstat.gov.ua/), але наукометричний аналіз доводить, що вони створюють абсолютну більшість якісної наукової продукції за критеріями Web of Science.
Скажімо так: в НАНУ в деяких її інститутах є й наука й академіки, але на жаль в ВНЗ є, як правило, академіки, та, як правило, немає науки. Це всього лише констатація фактів, а не причин цього. Нічого особистого. Якщо б моя доля склалася трошки по іншому, а б теж працював в ВНЗ й мав б дуже мало часу для науки. Емпатія.
Коли йдеться про справжню реорганізацію НАНУ, то йдеться про створення умов, щоб в кожному з її інститутів була наука на СВІТОВОМУ РІВНІ, а не підстаркуваті та/або пихаті академіки. Це неможливо без зміни правил гри в науку та без залучення до лав НАНУ ВСІХ здібних науковців, які довели своє право й ПРИВІЛЕЙ займатися переважно науковою діяльністю.
Другий зміст фіксує те, що людина є академіком однієї, а деякі надто супер-розумні -- двох. Такі особи отримують "заробітну" плату не за роботу, а за членство в академіях. Жоден з цитованих Вами словників про цей зміст не згадує, тому що в західних країнах немає реалій, які б йому відповідали.
Якщо б добір до державних академій ґрунтувався на критерії оцінки результатів наукової діяльності та перебування в них жорстко було пов’язане з щорічною відповідністю цим критеріям, то й у Вас був би шанс мати привілей займатися ТІЛЬКИ наукової діяльністю. Наслідком ж сучасної ОРГАНІЗАЦІЇ НАНУ є те, що значна більшість її співробітників лише імітує наукову діяльність. А що казати про інші державні академії?
Сергій Вакуленко пише:
> accademico
> ac•ca•dè•mi•co
> agg., s.m.
> 1. agg. TS filos. dell'Accademia platonica | agg., s.m., seguace di tale scuola filosofica
> 2. agg. CO di un'accademia letteraria, artistica o scientifica | agg., s.m., che, chi è membro di una tale accademia: gli accademici della Crusca
> 3. agg. CO dell'università | s.m., docente universitario
> 4. agg. CO che segue pedestremente modelli artistici o letterari tradizionali: opera, pittura accademica | s.m., artista tradizionale e poco innovativo
> 5. agg. CO fig., eccessivamente astratto e ozioso, vacuo: discorso accademico | virtuosistico, fatto per sfoggio
2008.01.22 | Сергій Вакуленко
Re: Dizionario De Mauro della lingua italiana
Сафаоф пише:> Шановний пане Вакуленко!
> Я так розуміє, що це є Ваша відповідь
>
> на
>
> Заклик до мовознавців
> Росіяни піклуються про розвиток рідної мови, а українці?
> http://www2.maidanua.org/news/view.php3?bn=maidan_osvita&key=1199363262&first=1200998791&last=1199569628
Та читав я цю писанину. Інтенції — домежно прозорі: запопасти яке-небудь фінансуваннячко на нібито "святоє дєло", тобто плекання "вілікава і маґучіва", а насправді на множення ніким не читаної літератури.
До речі, вже в кого, а в нас отих порадників із культури мови (чи "взагалі", чи "ділової") — хоч греблю гати. Одна біда — ніхто їх не читає.
> Й ще трошки інформації для роздумів.
>
> Крім словникового/мовного аналізу потрібен ще й змістовний аналіз.
> В Україні поширені два змісту терміну "академічний", які свідомо або несвідомо плутає не тільки звичайнисенький громадянин, але й АБСОЛЮТНА БІЛЬШІСТЬ осіб, які мовби мають відношення до науки до освіти.
Так ото ж. Ви пишете "в Україні". А питання було про "загальнолюдське".
> Перший зміст фіксує приналежність науковця до однієї з шості державних академій як системи наукових установ. Які, до речі, Ви прагнете розігнати, тому ще не працюєте в жодній з них. Якщо це відбудеться з НАНУ, то це буде повний капець для науки та України. Це стверджую я -- один із запеклих критиків сучасної ОРГАНІЗАЦІЇ НАНУ та пануючих в ній правил.
Мені особисто НАНУ не заважає. Якщо я пропонував її розігнати, то я не мав на думці, що треба розігнати ІНСТИТУТИ (нехай собі живуть і пасуться, якщо зможуть). А от від розгону НАДБУДОВИ над інститутами напевно жодної катастрофи не станеться.
> До речі чисельність працюючих в НАНУ складає 25 % всіх «науковців» (http://www.ukrstat.gov.ua/), але наукометричний аналіз доводить, що вони створюють абсолютну більшість якісної наукової продукції за критеріями Web of Science.
> Скажімо так: в НАНУ в деяких її інститутах є й наука й академіки, але на жаль в ВНЗ є, як правило, академіки, та, як правило, немає науки. Це всього лише констатація фактів, а не причин цього. Нічого особистого. Якщо б моя доля склалася трошки по іншому, а б теж працював в ВНЗ й мав б дуже мало часу для науки. Емпатія.
Я на природничих науках не розуміюся. А до гуманітарних це Ваше твердження погано пасує.
> Коли йдеться про справжню реорганізацію НАНУ, то йдеться про створення умов, щоб в кожному з її інститутів була наука на СВІТОВОМУ РІВНІ, а не підстаркуваті та/або пихаті академіки. Це неможливо без зміни правил гри в науку та без залучення до лав НАНУ ВСІХ здібних науковців, які довели своє право й ПРИВІЛЕЙ займатися переважно науковою діяльністю.
І хто будуть "залучальники до лав"? Поіменно?
> Другий зміст фіксує те, що людина є академіком однієї, а деякі надто супер-розумні -- двох. Такі особи отримують "заробітну" плату не за роботу, а за членство в академіях. Жоден з цитованих Вами словників про цей зміст не згадує, тому що в західних країнах немає реалій, які б йому відповідали.
А які реалії там є?
> Якщо б добір до державних академій ґрунтувався на критерії оцінки результатів наукової діяльності та перебування в них жорстко було пов’язане з щорічною відповідністю цим критеріям, то й у Вас був би шанс мати привілей займатися ТІЛЬКИ наукової діяльністю.
Та я й повикладати можу. З мене не убуде. Ба більше: коли викладаєш, бачиш власні прогалини.
> Наслідком ж сучасної ОРГАНІЗАЦІЇ НАНУ є те, що значна більшість її співробітників лише імітує наукову діяльність. А що казати про інші державні академії?
Цікавий висновок. Уточнімо: в НАНУ наукову діяльність значна більшість імітує з обов'зку, по університетах та сама значна більшість її імітує знехотя. Чи то справді посутня різниця?
2008.01.22 | Сергій Вакуленко
Dictionnaire Flammarion de la langue française
académique, adj.1. Qui appartient ou convient à une académie.
2. D'un style correct mais froid et conventionnel.
3. Palmes académiques, décoration accordée à toute personne qui a contribué à la diffusion du savoir.
2008.01.22 | Физик-нелирик
Re: Dictionnaire Flammarion de la langue française
Милейший языковед!Понимая, что в свете Вашего признания о полной Вашей неосведомленности в сфере естественных наук, чем Вы, как мне кажется, гордитесь, всякие дискуссии с Вам на нему словарей современного украинского языка означают бессмысленную трату времени.
Однако, научные подъязыки и научная терминология являются необходимой частью любого современного национального языка. Нет этих подъязыков и язык постепенно превращается в мертвый, носители которого маргинализируются и вытесняются из национальной культуры. Об успешности этого аспекта русификации мало кто пишет и еще меньше кто осознает ее опасность. Лучше конечно евангелиями да «козацкими» временами заниматься. Все материалы под рукой и никаких полевых исследований.
А как же нам, физикам-нелирикам, без профессиональной помощи украинских лингвистов писать пристойные и литературно изысканные научные тексты на украинском языке?
У Вас есть какая-то особая, кажется, харьковская гордость. При всей Вашей нелюбви к числам, не могли бы Вы подтвердить Ваше утверждение, что, по крайней мере, в области гуманитарной и общественной науки, Ваш родной город не пасет задних и даже впереди Киева? На чем основывается Ваше мнение? Источник, количественные показатели?
А сколько еще словарей в Вашей библиотеке? У меня только английских не менее двух десятков. А у Вас?
2008.01.22 | Сергій Вакуленко
Re: Dictionnaire Flammarion de la langue française
Физик-нелирик пише:> Милейший языковед!
> Понимая, что в свете Вашего признания о полной Вашей неосведомленности в сфере естественных наук, чем Вы, как мне кажется, гордитесь, всякие дискуссии с Вам на нему словарей современного украинского языка означают бессмысленную трату времени.
От якби ще фізики час від часу визнавали свою необізнаність у галузі нефізичних наук...
> Однако, научные подъязыки и научная терминология являются необходимой частью любого современного национального языка. Нет этих подъязыков и язык постепенно превращается в мертвый, носители которого маргинализируются и вытесняются из национальной культуры. Об успешности этого аспекта русификации мало кто пишет и еще меньше кто осознает ее опасность.
Ну, й чого ж, приміром, Ви не можете сказати по-українському?
> Лучше конечно евангелиями да «козацкими» временами заниматься. Все материалы под рукой и никаких полевых исследований.
Оця фраза свідчить про Вашу цілковиту необізнаність зі станом справ у лінґвістиці. Майже ніхто тепер Євангелій і козацьких часів не досліджує. Матеріялів під рукою немає жодних, бо відповідні джерела існують у лічених приміпниках. До них іще доступитися треба. Що ж до теренових досліджень, то вони в нас бувають хіба що в діялектології.
> А как же нам, физикам-нелирикам, без профессиональной помощи украинских лингвистов писать пристойные и литературно изысканные научные тексты на украинском языке?
Та колись того "по гімназіях" навчали. Щоб гарно писати, треба трохи напружитися, дрібку книжок почитати. Гляньте бодай на посилання на форумі «Мова» (з правого боку). Як буде замало, скажу, де ще можна пошукати.
> У Вас есть какая-то особая, кажется, харьковская гордость.
Та нема тепер особливо чим пишатися. Хоча, озираючися в минуле, найбільші мовознавчі здобутки в Україні пов'язані саме з Харковом, і найбільше путніх мовознавців вийшло саме з Харківського університету.
> При всей Вашей нелюбви к числам, не могли бы Вы подтвердить Ваше утверждение,
А де Ви таке моє твердження чули/читали?
> что, по крайней мере, в области гуманитарной и общественной науки, Ваш родной город не пасет задних и даже впереди Киева? На чем основывается Ваше мнение? Источник, количественные показатели?
Та то ви, нелірики, маєте звичку мірятися кількісно. Не знаю, може в вас заведено й покімнатно кількість наукової продукції виміряти. А я знаю цікавіші забави.
> А сколько еще словарей в Вашей библиотеке? У меня только английских не менее двух десятков. А у Вас?
Знову скільки... Важить не скільки, а які. Маю словників досить, аби знайти те, що мені треба.
2008.01.22 | Roman
Re: Dictionnaire Flammarion de la langue française
> Ну, й чого ж, приміром, Ви не можете сказати по-українському? !!!!Ви і справді мовознавeць ?
2008.01.22 | Сергій Вакуленко
Та кажуть...
2008.01.22 | Torr
Re: Dictionnaire Flammarion de la langue française
Физик-нелирик пише:> А сколько еще словарей в Вашей библиотеке? У меня только английских не менее двух десятков. А у Вас?
Sir,
I have one - Lingvo.
2008.01.22 | Георгій
UVMOD: оффтопік, дурна сварка ні про що
Панe Фізик-Нe-лірик, хіба важко, якщо Вам вжe так хочeться поспeрeчатися (помірятися дeчим) з проф. Вакулeнком, відкрити окрeму гілку? Нащо засмічувати дискусію на чітко визначeну тeму прeтeнзіями до українських мовознавців?2008.01.22 | Трясця
Пан Вакуленко сам винен
Нащо він так агресивно подає себе. Як казав великий Подерв'янський: "Скромніше, Зоя Жорівна!" Не можна хизуватися незнанням, хоча не варто й знанням хизуватися.От Подерв'янського читають. Тож він і є гуманітарний герой України. До речі (пан Вакуленко, напевно, теж не читав) Подерв'янський продовжує славні традиції Володимира Винниченка писати суржиком - рідною мовою більшості нинішніх українців, починаючи з Президента Ющенка. Пане Георгію, це теж не по темі? Тоді, даруйте.
2008.01.22 | Неопытный
по темі, якщо доводити, що загальнолюдське бачення поняття "акад
Трясця: "писати суржиком - рідною мовою більшості нинішніх українців, починаючи з Президента Ющенка. Пане Георгію, це теж не по темі? "По темі, якщо доводити, що загальнолюдське бачення поняття "академічний" є невідомим українській еліті (як політичній, так і тій, що у нас називаєтся академічною, а насправді є "Academic administrators" на http://en.wikipedia.org/wiki/Academia (дякую Simpleton за лінк).
Це є суттю дискусії як я її бачу - вихолощене слово і поняття дорівнює ствердженню відсутності існування загальнолюдських значень (і цінності) таких культурних надбань всього людства як "академічний і академія".
Суть комунізму - в зміні змісту понять (читай "1984" Оруела) аж до протилежного.
2008.01.23 | Roman
Щe б дати визначeння поняттю "український науковeць
Я колись запитував члeнів Асоціації за європeйські цінності у науці про їхнє визначeння "європeйських цінностeй у науці". Виявилося, що поняття вихолощeнe.Тeпeр тeж підтвeрджується для "акадeмічний".
Щe б дати визначeння поняттю "український науковeць".
2008.01.23 | Сергій Вакуленко
Побійтеся Бога...
Трясця пише:> Нащо він так агресивно подає себе. Як казав великий Подерв'янський: "Скромніше, Зоя Жорівна!" Не можна хизуватися незнанням, хоча не варто й знанням хизуватися.
Оте, що я його подав, воно не моє, і я ним не хизуюся. То є електронні словники на моєму комп'ютері...
> От Подерв'янського читають. Тож він і є гуманітарний герой України. До речі (пан Вакуленко, напевно, теж не читав) Подерв'янський продовжує славні традиції Володимира Винниченка писати суржиком - рідною мовою більшості нинішніх українців, починаючи з Президента Ющенка. Пане Георгію, це теж не по темі? Тоді, даруйте.
Герої в кожного свої.
2008.01.22 | Skapirus
Трохи є
Але мені здається, поки що не було переходу на особистості, тож особливих підстав якось реагувати поки не бачу. Принаймні, скарг від задіяних в полеміці учасників не було.2008.01.23 | Сергій Вакуленко
Підтверджую
Питання мені ставлять чемно; я намагаюся на них чемно відповідати.Прагнення натякнути на мою нікчемність як філолога не є чимось новим: мовляв, якого дідька він устряє до розмови поважних людей?
Та про це Потебня гарно писав іще року Божого 1881:
Казалось бы равно обязательнымъ для всѣхъ положеніе, что нѣтъ въ мірѣ явленій, изслѣдованіе коихъ было бы недостойно усилій человѣческаго ума, что нѣтъ науки, которая немогла бы вести къ высшимъ задачамъ ума, что можно говорить только относительно удобствъ и количества извѣстныхъ знаній въ такомъ-то мѣстѣ и времени, а не объ ихъ достоинствѣ. И однако, безсознательное самолюбіе нерѣдко подсказываетъ людямъ, что знаніе, которое они случайно усвоили, родъ дѣятельности, на который натолкнули ихъ обстоятельства, — безусловно полезнѣйшій. Какъ гейневскій школьникъ, который нехочетъ знаться съ другимъ неумѣющимъ склонять mensa; какъ институтка высшаго класса, презирающая кофишку; какъ нашъ гимназистъ, — трудно сказать, насколько шутя, насколько серьезно, — величающійся цвѣтомъ канта и буквами на шапкѣ; такъ иногда серьезные люди въ одномъ ходѣ умственныхъ занятій, въ одномъ пріемѣ мысли видятъ достоинства, отъ одного чають блага обществу, его спасенія. Если такія пристрастія или антипатіи принимаютъ обширные размѣры, то въ нихъ знаменіе времени.