Образование. Состоится ли «перезагрузка»?
01/27/2008 | Вячеслав Эпштейн
Каково состояние дел в системе образования? Существуют ли надёжно установленные обстоятельства? По каким вопросам имеются разные мнения? Каким образом стороны формулируют эти разные мнения?
Ответы на эти вопросы не столь очевидны, как это представляется заинтересованным лицам. И для того, чтобы убедиться в этом попробуйте сами ответить на вопросы.
Вопрос №1. Есть ли коррупция в учреждениях образования?
С одной стороны,
«…я подчеркивал и буду подчеркивать: коррупция как явление существует, прежде всего, в сознании родителей и самих поступающих» (Интервью министра образования, «ЗН», №24, 2007)
Министр, действительно, подчёркивал это многократно. И не только подчёркивал, но и убедительно доказывал: не может быть коррупции, например, при поступлении в ВУЗ, если вместо того, чтобы давать взятку, можно просто поступить на платное отделение. А текущие экзамены «проплачивает» тот (говорит министр), кто не хочет заниматься.
Впрочем, можно привести многочисленные высказывания того же министра (а также президента страны, различных чиновников) утверждающего нечто прямо противоположное. Например
«Незалежне оцінювання знань випускників …унеможливлює корупційні дії на етапах закінчення школи та вступу до ВНЗ.» . Это интервью того же министра (2006 год). Спрашивается, как можно «унеможливлювати» явление, существующее в воображении людей?
Итак, разные мнения по указанному вопросу имеют не только разные чиновники, но и один и тот же (причём очень высокий) чиновник в разные моменты времени.
Вопрос №2. Каков уровень знаний учащихся?
С одной стороны,
существует «ДЕРЖАВНА ІНСПЕКЦІЯ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ МОН УКРАЇНИ». Существуют областные, городские, районные органы образования. Одна из основных задач этих организаций – именно установление результата деятельности системы образования – уровня знаний. Так называемые «срезы знаний» регулярно проводятся во всех школах страны. Учреждения, которые прошли государственную аккредитацию, выдают сертификаты, имеющие государственную гарантию качества. Увы, источник, содержащий информацию о результатах «срезов», а также об отметках в аттестатах отсутствует в природе. Однако листочек с данными по району я нахожу в учительской комнате своего лицея регулярно. С очень неплохими показателями. Что же касается отметок в аттестате зрелости, то ВСЕ ЗНАЮТ, что эти важные документы заполнены вполне приличными отметками. Сторонний наблюдатель, таким образом, должен прийти к выводу о том, что проблема (низкого) уровня знаний в Украине отсутствует.
С другой стороны,
«…на сегодняшний день в массовой школе образование по физике разрушено, а по математике — находится на стадии разрушения.» («ЗН» № 40 (669) 2007). Могу с уверенностью подтвердить вывод авторов цитированной статьи. В этом году я мог (в качестве эксперта районной олимпиады) засвидетельствовать, практически полное отсутствие решений задач: участники районной олимпиады по физике сдали, в подавляющем большинстве, чистые листочки. И это притом, что сами задания находились на уровне обычных школьных задач.
Цитаты, подобные последней, можно множить до бесконечности. Речь идёт не только о преподавании физики с математикой: с другими направлениями школьного образования, оказывается, ситуация не лучше (или не многим лучше). Оптимизм официальных результатов, никто не разделяет. Более того (см. уже цитированное интервью министра) лишь «незалежне оцінювання знань випускників започатковує (!) систему моніторингу якості освітньої діяльності …».
Пусть так, но почему бы не отдать новый инструмент (ВНО) в руки государственных служащих, которые, как мы выяснили, должны устанавливать уровень знаний учащихся, просто выполняя свои должностные обязанности. А если они не способны к исполнению этих обязанностей, то заменить бы на способных…
Более того, подтверждая, что целями ВНО является устранение несоответствие отметок в аттестатах истине, государство, фактически, дезавуирует (прошу простить за выражение) процедуру аккредитации учебных заведений. Но тогда возникает вопрос о персональной ответственности за такое положение.
Итак, и с уровнем знаний не всё понятно.
Вопрос №3. Существует ли конкурс поступающих в ВУЗы Украины?
Авторы статьи в «ЗН» ( №40, 2007, «На что будет опираться шестой технологический уклад…») сообщили о вопиющем факте: впервые в истории Украины ведущие физико-технические ВУЗы (факультеты) не смогли заполнить вакантные места. Но, спрашивается, каким образом осуществляют набор другие учебные заведения?
Сомнения в наличии конкурса прозвучали в недавней публикации «ЗН» (№1, 2008, «Нужно ли Украине ВНО?). Уважаемый Д. Бахматюк, директор гимназии, заметил странное обстоятельство: «В Украине в нынешнем году было 448 тысяч выпускников старшей школы. На телевидении промелькнула информация, что студентами вузов стали 500 тысяч лиц. Что, все выпускники школ стали студентами вузов?».
Уточняю. Согласно сведениям, опубликованным Держкомстатом Украины в 2006/2007 учебном году, принято в ВУЗы 3-4 уровней аккредитации 507,7 тыс. студентов. При этом, в одном из интервью, министр образования сказал, что подают заявления в ВУЗы у нас 70 % выпускников. Государственный заказ составляет, примерно, 60%. Легко вычислить, исходя из этих данных, что, практически, все выпускники средних школ, желающие поступать в ВУЗы, имеют возможность занять оплачиваемые государством места!! Хочу заметить, что, согласно тем же данным, в указанном учебном сезоне принято ещё 151 тыс. студентов в ВУЗы 1-2 уровня аккредитации. Перекрыть наблюдаемую явную диспропорцию могут только выпускники ПТУ (289 тыс), поголовно рвущиеся в ВУЗы. И, разве что, инопланетяне (согласно данным Держкомстата доля иностранных студентов мала). Добавлю к сказанному, что такая диспропорция наблюдается уже не менее 10 лет. Гипотеза о наличии инопланетян при этом становится вполне рабочей.
Как же так, скажет возмущённый читатель! Ведь тот же Держкомстат сообщает о наличии конкурса: отношение поданных заявлений к количеству мест – на уровне 2 (2 абитуриента на одно место).
Уважаемый читатель! В Держкомстате работают настоящие профессионалы. Если бы работники этого уважаемого учреждения опубликовали общее количество поданных заявлений, то выяснилось бы, несомненно, что количество таковых превышает наличные места именно в 2 раза: дело в том, что, как известно, абитуриенты у нас могут подавать заявление в несколько мест одновременно.
Вывод таков. Похоже на то, что в Украине, в целом, конкурс в ВУЗы отсутствует. И, таким образом, возникает проблема избытка ВУЗов, а не избытка абитуриентов. Но тогда появляется ещё один вопрос
Вопрос №4. Зачем проводить Внешнее тестирование???
Ведь тестирование предназначено для того, по определению, чтобы обеспечить ОТБОР лучших абитуриентов. А каким может быть отбор в отсутствие ВЫБОРА?? Каков, к примеру, смысл тестирования по физике (в условиях отсутствия конкурса, и наличия достаточных подтверждений отсутствия знаний)?
В объективности оценивания уровня знаний при помощи тестирования не все уверены. Авторы уже цитированной статьи в «ЗН» утверждают «Как засвидетельствовали вступительные экзамены на механико-математический факультет и факультет кибернетики КНУ, абитуриенты преимущественно не подтвердили уровень оценок по математике, выставленных по результатам независимого тестирования». Аналогичные результаты получены во многих ВУЗах (результаты «нулевых» контрольных работ по математике).
Как же могло получиться это «неподтверждение»? А очень просто. По сведениям, полученным мною от многочисленных учащихся и учителей, принимающих участи в ВНО прошлого учебного сезона, жесткие условия тестирования выполнялись ОТНЮДЬ НЕ ВЕЗДЕ. И, напомню, это происходило в условиях, когда отметка по тестированию решающего значения не имела (можно было пойти и «переписать» экзамен, получив требуемый результат). Чего же можно ожидать в текущем учебном году, когда и масштабы и ответственность тестирования резко возрастут?
Так нужно ли проводить тестирование?
Позволю себе, может быть, несколько парадоксальное утверждение. С моей точки зрения, тестирование проводить следует обязательно! И позорный 15 пункт в приказе №1172 МОН (позволяющий поступать в ВУЗ в обход тестирования) следует обязательно изменить. Но вовсе не в качестве борьбы с коррупцией (суть которой убедительно продемонстрирована бывшим министром образования). И не столько для выяснения уровня знаний (которые можно установить и точнее и значительно дешевле другими средствами). Тестирование следует проводить оттого, что на сегодняшний день это единственное здоровое мероприятие, которое проводит МОН за последние десятилетия. Не исключаю: избежав массовых нарушений правил проведения тестирования, можно надеяться на использование результатов ВНО для разворачивания общественного обсуждения проблем образования. И, в качестве результата такого общественного диалога, следует ожидать позитивные перемены в жизни нашей школы.
Эпштейн Вячеслав. Учитель.
Ответы на эти вопросы не столь очевидны, как это представляется заинтересованным лицам. И для того, чтобы убедиться в этом попробуйте сами ответить на вопросы.
Вопрос №1. Есть ли коррупция в учреждениях образования?
С одной стороны,
«…я подчеркивал и буду подчеркивать: коррупция как явление существует, прежде всего, в сознании родителей и самих поступающих» (Интервью министра образования, «ЗН», №24, 2007)
Министр, действительно, подчёркивал это многократно. И не только подчёркивал, но и убедительно доказывал: не может быть коррупции, например, при поступлении в ВУЗ, если вместо того, чтобы давать взятку, можно просто поступить на платное отделение. А текущие экзамены «проплачивает» тот (говорит министр), кто не хочет заниматься.
Впрочем, можно привести многочисленные высказывания того же министра (а также президента страны, различных чиновников) утверждающего нечто прямо противоположное. Например
«Незалежне оцінювання знань випускників …унеможливлює корупційні дії на етапах закінчення школи та вступу до ВНЗ.» . Это интервью того же министра (2006 год). Спрашивается, как можно «унеможливлювати» явление, существующее в воображении людей?
Итак, разные мнения по указанному вопросу имеют не только разные чиновники, но и один и тот же (причём очень высокий) чиновник в разные моменты времени.
Вопрос №2. Каков уровень знаний учащихся?
С одной стороны,
существует «ДЕРЖАВНА ІНСПЕКЦІЯ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ МОН УКРАЇНИ». Существуют областные, городские, районные органы образования. Одна из основных задач этих организаций – именно установление результата деятельности системы образования – уровня знаний. Так называемые «срезы знаний» регулярно проводятся во всех школах страны. Учреждения, которые прошли государственную аккредитацию, выдают сертификаты, имеющие государственную гарантию качества. Увы, источник, содержащий информацию о результатах «срезов», а также об отметках в аттестатах отсутствует в природе. Однако листочек с данными по району я нахожу в учительской комнате своего лицея регулярно. С очень неплохими показателями. Что же касается отметок в аттестате зрелости, то ВСЕ ЗНАЮТ, что эти важные документы заполнены вполне приличными отметками. Сторонний наблюдатель, таким образом, должен прийти к выводу о том, что проблема (низкого) уровня знаний в Украине отсутствует.
С другой стороны,
«…на сегодняшний день в массовой школе образование по физике разрушено, а по математике — находится на стадии разрушения.» («ЗН» № 40 (669) 2007). Могу с уверенностью подтвердить вывод авторов цитированной статьи. В этом году я мог (в качестве эксперта районной олимпиады) засвидетельствовать, практически полное отсутствие решений задач: участники районной олимпиады по физике сдали, в подавляющем большинстве, чистые листочки. И это притом, что сами задания находились на уровне обычных школьных задач.
Цитаты, подобные последней, можно множить до бесконечности. Речь идёт не только о преподавании физики с математикой: с другими направлениями школьного образования, оказывается, ситуация не лучше (или не многим лучше). Оптимизм официальных результатов, никто не разделяет. Более того (см. уже цитированное интервью министра) лишь «незалежне оцінювання знань випускників започатковує (!) систему моніторингу якості освітньої діяльності …».
Пусть так, но почему бы не отдать новый инструмент (ВНО) в руки государственных служащих, которые, как мы выяснили, должны устанавливать уровень знаний учащихся, просто выполняя свои должностные обязанности. А если они не способны к исполнению этих обязанностей, то заменить бы на способных…
Более того, подтверждая, что целями ВНО является устранение несоответствие отметок в аттестатах истине, государство, фактически, дезавуирует (прошу простить за выражение) процедуру аккредитации учебных заведений. Но тогда возникает вопрос о персональной ответственности за такое положение.
Итак, и с уровнем знаний не всё понятно.
Вопрос №3. Существует ли конкурс поступающих в ВУЗы Украины?
Авторы статьи в «ЗН» ( №40, 2007, «На что будет опираться шестой технологический уклад…») сообщили о вопиющем факте: впервые в истории Украины ведущие физико-технические ВУЗы (факультеты) не смогли заполнить вакантные места. Но, спрашивается, каким образом осуществляют набор другие учебные заведения?
Сомнения в наличии конкурса прозвучали в недавней публикации «ЗН» (№1, 2008, «Нужно ли Украине ВНО?). Уважаемый Д. Бахматюк, директор гимназии, заметил странное обстоятельство: «В Украине в нынешнем году было 448 тысяч выпускников старшей школы. На телевидении промелькнула информация, что студентами вузов стали 500 тысяч лиц. Что, все выпускники школ стали студентами вузов?».
Уточняю. Согласно сведениям, опубликованным Держкомстатом Украины в 2006/2007 учебном году, принято в ВУЗы 3-4 уровней аккредитации 507,7 тыс. студентов. При этом, в одном из интервью, министр образования сказал, что подают заявления в ВУЗы у нас 70 % выпускников. Государственный заказ составляет, примерно, 60%. Легко вычислить, исходя из этих данных, что, практически, все выпускники средних школ, желающие поступать в ВУЗы, имеют возможность занять оплачиваемые государством места!! Хочу заметить, что, согласно тем же данным, в указанном учебном сезоне принято ещё 151 тыс. студентов в ВУЗы 1-2 уровня аккредитации. Перекрыть наблюдаемую явную диспропорцию могут только выпускники ПТУ (289 тыс), поголовно рвущиеся в ВУЗы. И, разве что, инопланетяне (согласно данным Держкомстата доля иностранных студентов мала). Добавлю к сказанному, что такая диспропорция наблюдается уже не менее 10 лет. Гипотеза о наличии инопланетян при этом становится вполне рабочей.
Как же так, скажет возмущённый читатель! Ведь тот же Держкомстат сообщает о наличии конкурса: отношение поданных заявлений к количеству мест – на уровне 2 (2 абитуриента на одно место).
Уважаемый читатель! В Держкомстате работают настоящие профессионалы. Если бы работники этого уважаемого учреждения опубликовали общее количество поданных заявлений, то выяснилось бы, несомненно, что количество таковых превышает наличные места именно в 2 раза: дело в том, что, как известно, абитуриенты у нас могут подавать заявление в несколько мест одновременно.
Вывод таков. Похоже на то, что в Украине, в целом, конкурс в ВУЗы отсутствует. И, таким образом, возникает проблема избытка ВУЗов, а не избытка абитуриентов. Но тогда появляется ещё один вопрос
Вопрос №4. Зачем проводить Внешнее тестирование???
Ведь тестирование предназначено для того, по определению, чтобы обеспечить ОТБОР лучших абитуриентов. А каким может быть отбор в отсутствие ВЫБОРА?? Каков, к примеру, смысл тестирования по физике (в условиях отсутствия конкурса, и наличия достаточных подтверждений отсутствия знаний)?
В объективности оценивания уровня знаний при помощи тестирования не все уверены. Авторы уже цитированной статьи в «ЗН» утверждают «Как засвидетельствовали вступительные экзамены на механико-математический факультет и факультет кибернетики КНУ, абитуриенты преимущественно не подтвердили уровень оценок по математике, выставленных по результатам независимого тестирования». Аналогичные результаты получены во многих ВУЗах (результаты «нулевых» контрольных работ по математике).
Как же могло получиться это «неподтверждение»? А очень просто. По сведениям, полученным мною от многочисленных учащихся и учителей, принимающих участи в ВНО прошлого учебного сезона, жесткие условия тестирования выполнялись ОТНЮДЬ НЕ ВЕЗДЕ. И, напомню, это происходило в условиях, когда отметка по тестированию решающего значения не имела (можно было пойти и «переписать» экзамен, получив требуемый результат). Чего же можно ожидать в текущем учебном году, когда и масштабы и ответственность тестирования резко возрастут?
Так нужно ли проводить тестирование?
Позволю себе, может быть, несколько парадоксальное утверждение. С моей точки зрения, тестирование проводить следует обязательно! И позорный 15 пункт в приказе №1172 МОН (позволяющий поступать в ВУЗ в обход тестирования) следует обязательно изменить. Но вовсе не в качестве борьбы с коррупцией (суть которой убедительно продемонстрирована бывшим министром образования). И не столько для выяснения уровня знаний (которые можно установить и точнее и значительно дешевле другими средствами). Тестирование следует проводить оттого, что на сегодняшний день это единственное здоровое мероприятие, которое проводит МОН за последние десятилетия. Не исключаю: избежав массовых нарушений правил проведения тестирования, можно надеяться на использование результатов ВНО для разворачивания общественного обсуждения проблем образования. И, в качестве результата такого общественного диалога, следует ожидать позитивные перемены в жизни нашей школы.
Эпштейн Вячеслав. Учитель.
Відповіді
2008.01.27 | igorg
Та хто ж проти незалежного тестування. Але ...
Надто багато але.Я, наприклад, абсолютно не розумію, як фізично цей процес можна провести у заданих рамках й отримати хоч якусь якість. Якщо це взагалі можливо. Надто різка зміна масштабу й повна відсутність менеджерської роботи. Все на авось.
Список запитань без відповідей перевищить декілька сотень.
Планується протестувати 520-600 тис. осіб. При тестуванні з 3-х предметів це 1.5 млн. тестів. Зрозуміло про що йде мова? Як Ви вважаєте, можна проконтролювати цей процес, який відбуватиметься одночасно? А давайте порахуємо, скільки коштів це потребує і участі скількох людей. Вони навчені, підготовлені, проінструктовані? Приміщення готові? Хто і як оплатить цю роботу? Хто і за який час перевірить результати? і т.д. і т.п.
Принципові недоліки цієї системи лежать в принциповій площині секретності й закритості цієї процедури. Це принципово не дозволяє
1)Оцінити якість тестів до проведення тестування
2)Проводити тестування розтягнуто в часі, протягом року
Для ВНЗ це взагалі катастрофа, бо процес вступу повністю суперечить основам організації їхнього функціонування, а саме - плановості, який жорстко регламентується державою, аж до кримінальної відповідальності. І ці нормативи ніхто не відміняв , вони діють.
Переплановування на ходу вимагатиме мобільності й викладачів й студентів. Як це можливо забезпечити реально?! Тобто, ви не знаєте апріорі кількості бюджетних місць. Як Вам такий фокус? Вам можуть сказати: так, Ви вступили, але не в Полтаві, а (наприклад) в Харкові, куди передали бюджетні місця з Полтави бо так доцільніше! Уявіть собі можливості МОН і рівень корупції при цьому! Ректори з кейсами з вечора будуть місця будуть займати під МОН, як зараз народ перед зберкасами .
2008.01.30 | В.Г.
Re: Та хто ж проти незалежного тестування. Але ...
igorg пише:> Я, наприклад, абсолютно не розумію, як фізично цей процес можна >провести у заданих рамках
Примерно также можно не понимать возможности создания мясорубки: ведь нужно десяток деталей расчитать, вычертить, вырезать, выточить,свинить, проверить... Кто всем этим будет заниматься??
Процедуру ВНО "внедряют" уже лет 10. И на все вопросы специалисты легко и просто выдадут ответы.
Что же до ответа на вопрос "...хто ж проти незалежного тестування...". Вы, видимо, статью не прочитали. Понимаю: 2 страницы текста... Действительно - много.
2008.01.30 | igorg
Якщо Ви уважно прочитали то може дасте відповіді на поставлені
запитання. Бо я там їх не знайшов, і не тільки там але й узагалі.А на предмет мясорубки то тільки авантюрист візметься за масовий випуск навіть мясорубки (1.5-2 млн.) без проектної і технологічної документації , а тільки на основі ідеї й виточеного напилком з підручних матеріалів зразка хай навіть майстерно випиляного й блискучого. Бо результат буде очевидним.
Тому тим, хто таки хоче ЗНО, треба ці питання підіймати зараз, бо провал з тріском таки може бути основною метою такого "запровадження".
2008.01.30 | Iryna_
Re: Та хто ж проти незалежного тестування. Але ...
ректори з кейсами вже давно встановили графіки і вже багато років до МОН їздятьсподіваємось що новий міністр це припинить
колись їхали ми в купе з ректором однієї філії який якраз повертався з Києва куди їздив з кейсом (за часів Кременя)
відвозив за акредитацію спеціальності (перекладача англійської в райцентрі)
деякі працівники вузів розповідали що їхні ректори не з кейсами їздять а з заповненими мікроавтобусами
2008.01.30 | В.Г.
Re: Та хто ж проти незалежного тестування. Але ...
Iryna_ пише:>
> сподіваємось що новий міністр це припинить
Это кошмар какой-то! Прочитайте приказ министра образования Вакарчука №1172, п 15. В этом пункте министр отменяет тестирование. Там сказано,что учащиеся на подкурсах (т.е. оплатившие подкурсы) могут принести сертификаты ЗНО с отметкой 4 и выше и быть зачисленными НЕ НА ОСНОВЕ КОНКУРСА ОТМЕТОК ЗНО, а на основании собеседования или, как сказано ТОЩО (т.е. чего угодно). И таких льготников может быть до 60 %.
По разрушительному действию это эквивалентно переходу от кейсов к вагонам
2008.01.30 | igorg
Саме так, це страховка ВНЗ. Для спонсорів і для гарантованого
забезпечення прийому. Витративши 2-10 тис. на підготовчі курси ви ж захочете мати гарантію вступу? А ректор також хоче мати гарантію що ви не здимите в інший ВНЗ. Адже планові нормативи підготовки ніхто не відміняв й не збирається . Ліцензований обсяг підготовки в т.ч. держхамовлення. То яка тут болонська мобільність студентів?! Це ж стаття для ректора. Особливо ближче до випуску. І візьметься за нього не МОН, а прокуратура. Бо бдить!А відповідей я так щось і не чую ...
2008.01.31 | В.Г.
Re: Саме так, це страховка ВНЗ. Для спонсорів і для гарантованог
igorg пише:> А відповідей я так щось і не чую ...
А теперь к вопросу об "ответах".
Настоящая ветка обсуждений посвящена предложенной мной для обсуждения статье. У каковой имеется определенное содержание. Автор хотел на некоторые вопросы ОБРАТИТЬ ВНИМАНИЕ. А на многие другие (очень важные, например, снегопад в Иерусалиме, загрязнение окружающей среды, перепроизводство спичек и т.п.) пока что НЕ ОБРАЩАТЬ ВНИМАНИЕ. К примеру, автор НЕ предлагает обсуждать проблему готовности МОН к проведению тестирования.
Интересно, что автор ПРЕДЛАГАЛ обсудить проблему готовности МОН в ВНО в предыдущей статье. Но тогда уважаемые участники обсуждения как раз указанный вопрос рассматривать не очень хотели, зато очень хотели поговорить на многие другие темы, к которым предыдущее выступление автора как раз никакого отношения не имело.
А теперь я прошу подумать об оправданности надежд на быструю разбудову держави при отмеченных качествах передового отряда последней - нашей славной интеллигенции...
2008.01.31 | igorg
Це суто шкільна метода й очікуваня. Вчитель старанно формулює
питання в очікуванні очікуваних відповідей. В реалі так не буває. І це ще одна з проблем шкільної освіти. Її стерильність. Тому реагуйте спокійніше, тут не СШ.Поясню детальніше.
>Тестирование следует проводить оттого, что на сегодняшний день это единственное здоровое мероприятие, которое проводит МОН за последние десятилетия. Не исключаю: избежав массовых нарушений правил проведения тестирования, можно надеяться на использование результатов ВНО для разворачивания общественного обсуждения проблем образования. И, в качестве результата такого общественного диалога, следует ожидать позитивные перемены в жизни нашей школы.
Ті запитання які я задав свідчать, що може ідея й здорова, але сама реалізація й заходи абсолютно непідготовлені і їх реалізація буде швидше спрямована проти ЗНО, або трансформує його в чергове крива дзеркало, як і усі ті контрольні заходи про які Ви пишете. Принциповою помилкою є закритість, таємність підготовки тестів. Витрати зростають фантастично і такого собі не можуть дозволити навіть багаті країни. А з іншого боку це створення вузького клану, монополії на оцінювання. Може хтось щось подібне знайде у світовій освіті? Для прикладу є системи SAT і ACT, з багатьох дисциплін залишається тести перекласти й прийняти разом із системою тестування (розробити потрібно лише мову й історію). Можна для початку навіть запросити їхніх менеджерів для організації процесу. І система зрозуміла і результати можна буде легко співставити й порівняти. Й сертифікат буде придатний для трансферу. Натомість конструкція в дусі секретних служб .
І друге. Чому слідує очікувати позитивні зміни абсолютно незрозуміло, адже ж стан освіти й так є очевидним. Про це й Ви ж пишете. Про це багато пишуть і говорять. Але де ж ті позитиви в результаті?
2008.02.01 | В.Г.
Re: Це суто шкільна метода й очікуваня. Вчитель старанно формулю
igorg пише:> І друге. Чому слідує очікувати позитивні зміни абсолютно незрозуміло, адже ж стан освіти й так є очевидним.
А дело в том, что демократия - это ПРОЦЕДУРА. Тестирование нужно для того, чтобы запустить эту процедуру. А что там кому очевидно...
2008.02.01 | igorg
Невже? А тиранія це не процедура?
>А дело в том, что демократия - это ПРОЦЕДУРА. Тестирование нужно для того, чтобы запустить эту процедуру. А что там кому очевидно...Тобто це означає, що тестування запускає процедуру демократії? Чи готує запуск цієї процедури? А чому саме процедуру демократії? Тести готує вкрай обмежене коло осіб, центр тестування монополіст й фінансується ким? МОН безваріантно цього монополіста включає в процес. Центр не несе відповідальності за якість тестів.
Порівнюємо з іншою ситемою. Є два найбільш поширених тести SAT і ACT з відомим колом запитань й апробованою якістю. Тестування можуть проводити незалежні центри у будь-який час. Університети і коледжі вибирають на який тест їм краще покладатися, або вводять власні процедури. Корупцію знищує свобода й конкурентність разом. Зрозуміло про що йде мова?
Ось тут для прикладу подивіться й порівняйте http://www.studying.ru/index.php?razd=70 а потім скажіть куди ми йдемо.
2008.02.01 | 123
Хіба правильно обмежувати ВНЗ лише тестуванням?
Адже ВНЗ - це незалежна установа. Чому вона не може вирішувати самостійно - кого їй навчати і за якими критеріями?Запровадження єдиного тестування для всіх, за результатами якого приймають до будь-якого ВНЗ. Це означає, що фактично студентів для ВНЗ обирає держава, а ВНЗ не при справах. НМД, не государєва це справа. Государєва справа контролювати рівень освіти - ось тут нехай тестує, атестує тощо. А абітурієнтів ВНЗ нехай набирає яких хоче, тим більше що є держзамовлення. У межах держзамовлення держава могла б визначати, дійсно - вона платить, вона визначає. Але ж пропонується не це, як я розумію.
Сорі за профанські міркування, єслі что
2008.02.01 | igorg
Саме так! Держава має право встановлювати правила
прийому стосовно того, що сама фінансує. Має право контролювати результат. А саме стосовно набору на бюджетні місця та якість випускних робіт й працевлаштування.І то, за нинішніх обставин фінансуватися має АБІТУРІЄНТ а не ВНЗ! Тобто ось є 100 млн. на фінансування і це скажімо 100 тис. абітурієнтів. Тоді перші 100 тис отримають фінансування, яке вони можуть використати прийшовши у ВНЗ. Тоді фінансування передбачатиме повний комплект послуг, а не нишню ситуацію, коли одним вершки а іншим те що лишилося (скажімо повна відсутність фінансування гуртожитків). Можливий варіант з поділом за напрямками, відповідно до потреб ринку праці та щоб випускник мав можливість орієнтуватися. Ось тоді й буде конкурс ВНЗ і відповідне ставлення до студента і до викладача. Тобто вирішуватиме ВНЗ-студент, а МОН лише опосередковано впливатиме на процес, регулюючи певні правила.
2008.02.03 | Раціо
Тут немає протиріччя, а пріорі
Держава може забезпечувати єдиний стандарт тестування. А вже рівень балів по кожному предмету, який дозволяє вступ до університету на той чи инший напрямок, може визначати сам університет. Тільки треба ще зобов'язати університети робити цей рівень публічним пост фактум: це і додаткова страховка від зловживань, і абітурієнти по історичних даних орієнтуватимуться, де кількість, а де якість, і що їм потрібно.2008.01.30 | igorg
для цього міністру потрібно заново побудувати систему освіти
й на 99% поміняти кадри в міністерстві. А скільки паперів треба відмінити й замінити! Сумніваюся що таке можливе. Надто все переплутане й перетягнуте корупційними нитками й взаємними зобовязаннями. На жаль роль міністра значно вужча і скромніша.Ось скажімо акредитація. 3-6 місяців викладачі займаються 100% дурнею. Нарешті папочки заготовлено, в них вкладено конвертики і підуть ті папочки до якоїсь Клави чи Васі КУРАТОРА. Вони довго перевірятимуть ті папірці на відповідність хвормі й критеріям. Потім вже приїдуть ЕКСПЕРТИ і перевірятимуть на місці. Невже міністр це все відслідкує . А викладачі готові скинутися, аби ця дурня вже нарешті закінчилася швидше.
2008.01.27 | igorg
А ось перли із сайту з ЗНО
Чи вважаєте Ви, що існуюча до запровадження зовнішнього тестування система вступних іспитів до вищих навчальних закладів, була справедливою та гарантувала усім рівний доступ до вищої освіти?Так
Ні
Не визначився
Приблизно такі питання формулювали за Грбачова про СРСР .
Для чого ж дурня клеїти, чи автори зовсім не тямлять що роблять?
Невже і їхні тести такі самі?
2008.02.06 | Skapirus
Полохало про зовнішнє незалежне оцінювання
Мені лише цікаво, чи хоча б хтось з зацікавлених тут осіб знав про цей "мєждусобойчік" чомусь лише за участю ректорів та директорів?http://portal.rada.gov.ua/rada/control/uk/publish/article/news_left?art_id=109033&cat_id=37486
Комітет з питань науки і освіти провів "круглий стіл" з питань проведення зовнішнього незалежного оцінювання у 2008 році
Захід відбувся з ініціативи Голови Комітету Володимира Полохала на базі Сумської області і проходив у м.Сумах. У роботі "круглого столу" взяв участь Голова Сумської обласної адміністрації П.Качур, ректори вузів та директори загальноосвітніх навчальних закладів, представники райдержадміністрацій та центрів з проведення зовнішнього оцінювання якості освіти.
У своєму виступі Голова Комітету Володимир Полохало наголосив на тому, що перехід до масового незалежного оцінювання якості освіти викликає багато питань як з боку педагогів, та і з боку випускників та їх батьків.
Насамперед, зазначив він, негайного вирішення потребує проблема законодавчого та нормативного забезпечення зовнішнього незалежного оцінювання якості освіти. Багато складових незалежного оцінювання не унормовано діючими законодавчими і нормативними актами.
На думку Голови Комітету, до запровадження зовнішнього незалежного оцінювання якості освіти необхідно підходити комплексно. Тобто, необхідно приймати окремий цілісний закон про зовнішнє незалежне оцінювання або вносити відповідні зміни до Законів "Про освіту", "Про вищу освіту", "Про загальну середню освіту", а також до таких нормативних актів, як "Інструкція про переведення та випуск учнів навчальних закладів системи загальної середньої освіти усіх типів та форм власності"; "Положення про Золоту медаль "За високі досягнення у навчанні" та Срібну медаль "За досягнення у навчанні"; "Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти".
Наголошувалось також, що для запобігання порушенням процедур зовнішнього незалежного оцінювання, розголошенню змісту тестових завдань, необхідно внести зміни та доповнення до Кодексу України "Про адміністративні правопорушення" і Кримінального кодексу.
Володимир Полохало зазначив також, що невизначеність конкретних дат проведення сесій тестування ускладнює організаційно-технологічний процес незалежного оцінювання. Викликає занепокоєння і те, що запровадження масового незалежного оцінювання може мати руйнівний характер для системи навчання "без відриву від виробництва" (заочна форма навчання), оскільки особи з виробничім досвідом, які давно закінчили школу, не можуть так докладно знати шкільну програму, як цьогорічні випускники.
Голова Комітету звернув увагу на те, що значного посилення потребує інформаційне забезпечення зовнішнього оцінювання у центральних засобах масової інформації. Окрім того, необхідно забезпечити стовідсоткове фінансування заходів щодо його організації та проведення в 2008 році.
Учасники круглого столу звернули увагу на необхідність створення в кожній області регіональних центрів оцінювання якості освіти; вчасне забезпечення випускників 2007-2008 та попередніх навчальних років інформаційними матеріалами та методичними посібниками.
Враховуючи певні ризики, пов`язані з тим, що невелика кількість випускників минулих років буде проходити зовнішнє незалежне оцінювання для вступу на денну та заочну форми навчання, що, в свою чергу, може призвести до суттєвого зниження контингенту вузів та майже повної ліквідації заочної форми навчання, а також погіршення фінансового стану вищих навчальних закладів і зменшення професорсько-викладацького складу, потребують запровадження певні компромісні варіанти, які збережуть ідеологію переходу на зовнішнє оцінювання і нададуть можливість його поступового запровадження.
Зокрема, наголошувалось на засіданні, обов`язкове тестування потрібно застосовувати для всіх випускників 2008 року, незалежно від форми навчання (денна чи заочна) та джерел фінансування, однак для випускників минулих років необхідно залишити технологію вступу минулого року. На 2009 рік обов`язкове тестування необхідно розповсюдити на випускників 2009 року і продовжити так далі за роками. Окрім того, у 2008 році необхідно розповсюдити обов`язкове проходження зовнішнього оцінювання лише на тих абітурієнтів, які вступатимуть на бюджетну та денну форму навчання.
2008.02.06 | Дідусь
Головний месідж цього збіговиська
"Учасники круглого столу звернули увагу на необхідність створення в кожній області регіональних центрів оцінювання якості освіти"