Ще рейтингів трошки
02/11/2008 | Shooter
Найкращі 150 європейських:
http://www.topuniversities.com/worlduniversityrankings/results/2007/overall_rankings/european_top_150/
4 із Східної та Центральної Європи
400 найкращих світових
http://www.topuniversities.com/worlduniversityrankings/results/2007/overall_rankings/top_400_universities/
6 із східної Європи - 2 Росія, 1 Чехія, 3 Польща
http://www.topuniversities.com/worlduniversityrankings/results/2007/overall_rankings/european_top_150/
4 із Східної та Центральної Європи
400 найкращих світових
http://www.topuniversities.com/worlduniversityrankings/results/2007/overall_rankings/top_400_universities/
6 із східної Європи - 2 Росія, 1 Чехія, 3 Польща
Відповіді
2008.02.12 | Сергій Вакуленко
Рейтинґи смішні
Одразу впадає в очі перехнябленість у бік "англо-саксонства".2008.02.12 | Shooter
Не смішні, а реальні
Сергій Вакуленко пише:> Одразу впадає в очі перехнябленість у бік "англо-саксонства".
Це не "перехнябленість", а сучасний стан речей.
2008.02.12 | Сергій Вакуленко
Re: Не смішні, а реальні
Shooter пише:> Це не "перехнябленість", а сучасний стан речей.
Згідно з уявленнями "англо-сакса", який бачить навколо тільки "англо-саксонське".
2008.02.12 | Shooter
Re: Не смішні, а реальні
Сергій Вакуленко пише:> Shooter пише:
>
> > Це не "перехнябленість", а сучасний стан речей.
>
> Згідно з уявленнями "англо-сакса", який бачить навколо тільки "англо-саксонське".
Згідно об'єктивних вибраних критеріїв.
Спробуйте запропонувати свої і сформувати свій рейтинг.
2008.02.12 | Svitlana
Де б ще схемку ту подивитись?
Shooter пише:>
> Згідно об'єктивних вибраних критеріїв.
>
> Спробуйте запропонувати свої і сформувати свій рейтинг.
До речі - а де ті критерії можна подивитись? Я маю на увазі не назви зазначених у рейтингу показників, а принципи їх формування, схему отримання результату. Може, Ви, як фахівець, підкажете відсилочкою?
2008.02.12 | Shooter
Re: Де б ще схемку ту подивитись?
Svitlana пише:> Shooter пише:
> >
> > Згідно об'єктивних вибраних критеріїв.
> >
> > Спробуйте запропонувати свої і сформувати свій рейтинг.
>
> До речі - а де ті критерії можна подивитись? Я маю на увазі не назви зазначених у рейтингу показників, а принципи їх формування, схему отримання результату. Може, Ви, як фахівець, підкажете відсилочкою?
Я не фахівець з рейтингів університетів.
Спробуйте спитатися безпосередньо у тих, хто складав цей рейтинг.
2008.02.12 | Сергій Вакуленко
Мені все одно, які критерії...
...але коли University of Strathclyde чи Loughbourough University (хто-небудь чув про такі?) стоять вище за Сорбонну, дозвольте мені мати мої сумніви.2008.02.12 | Shooter
Re: Мені все одно, які критерії...
Сергій Вакуленко пише:> ...але коли University of Strathclyde чи Loughbourough University (хто-небудь чув про такі?) стоять вище за Сорбонну, дозвольте мені мати мої сумніви.
Будь-ласка - проте Ваші сумніви навряд чи мають якусь об'єктивну вагу.
Крім того, Сорбонна - це вельми специфічний університет, в основному гуманітарного напрямку. Тому, можливо, й програє University of Strathclyde. Саме згідно запропонованих авторами рейтиґу критеріями.
2008.02.13 | Сергій Вакуленко
Мої сумніви мають вагу
Бо принаймні два з шістьох критеріїв, а саме: "Intl. faculty" та "Intl. students" не віддзеркалюють нвічого иншого, крім поширеності англійської мови у світі. Ясно, що китайці абощо масово їхатимуть навчатися до англійських, а не до французьких чи італійських університетів. Що ж до Faculty, то тут іще цікавіше: я оце щойно повернувся з конференції в Парижі, де розбалакався з класичними філологами. Що цікаво: виявляється, всі британські кафедри класичної філології окупували німці. Не тому, що дуже люблять Британію, а тому що в Німеччині надлишок фахівців, і роботу знайти дуже тяжко. А британці їх беруть не тому, що люблять німців, а тому, що не мають власних фахівців такого рівня. Тепер питається: чия система освіти краща: та, що забезпечує перевиробництво висококласних фахівців, чи та що не годна сама себе забезпечити? Так само, до речі й Штати тільки те й роблять, що імпортують мізки з усього світу. А де ж свої?2008.02.13 | Shooter
...але це жодним чином не впливає на об'єктивність рейтингу
Сергій Вакуленко пише:> Бо принаймні два з шістьох критеріїв, а саме: "Intl. faculty" та "Intl. students" не віддзеркалюють нвічого иншого, крім поширеності англійської мови у світі. Ясно, що китайці абощо масово їхатимуть навчатися до англійських, а не до французьких чи італійських університетів.
і? Цей стан об'єктивний. В чому тут підвох?
> Що ж до Faculty, то тут іще цікавіше: я оце щойно повернувся з конференції в Парижі, де розбалакався з класичними філологами. Що цікаво: виявляється, всі британські кафедри класичної філології окупували німці. Не тому, що дуже люблять Британію, а тому що в Німеччині надлишок фахівців, і роботу знайти дуже тяжко. А британці їх беруть не тому, що люблять німців, а тому, що не мають власних фахівців такого рівня. Тепер питається: чия система освіти краща: та, що забезпечує перевиробництво висококласних фахівців, чи та що не годна сама себе забезпечити? Так само, до речі й Штати тільки те й роблять, що імпортують мізки з усього світу. А де ж свої?
Вибачте, але цей частковий випадок ні про що не говорить. Нікого не цікавить - якої національности і де люди працюють. В кінці кінців, знову прийдемо до вже сказаного мною:
а) даний рейтинг - об'єктивний щодо запропонованих критеріїв
б) не подобається - запропонуйте свої критерії, поясніть - чому вони "є об'єктивніші" і складайте свій рейтинг
2008.02.13 | Сергій Вакуленко
Re: ...але це жодним чином не впливає на об'єктивність рейтингу
Shooter пише:> Сергій Вакуленко пише:
> > Бо принаймні два з шістьох критеріїв, а саме: "Intl. faculty" та "Intl. students" не віддзеркалюють нвічого иншого, крім поширеності англійської мови у світі. Ясно, що китайці абощо масово їхатимуть навчатися до англійських, а не до французьких чи італійських університетів.
>
> і? Цей стан об'єктивний. В чому тут підвох?
У тому. що критерій віддзеркалює не якість освіти, а щось об'єктивно зовсім инше.
> > Що ж до Faculty, то тут іще цікавіше: я оце щойно повернувся з конференції в Парижі, де розбалакався з класичними філологами. Що цікаво: виявляється, всі британські кафедри класичної філології окупували німці. Не тому, що дуже люблять Британію, а тому що в Німеччині надлишок фахівців, і роботу знайти дуже тяжко. А британці їх беруть не тому, що люблять німців, а тому, що не мають власних фахівців такого рівня. Тепер питається: чия система освіти краща: та, що забезпечує перевиробництво висококласних фахівців, чи та що не годна сама себе забезпечити? Так само, до речі й Штати тільки те й роблять, що імпортують мізки з усього світу. А де ж свої?
>
> Вибачте, але цей частковий випадок ні про що не говорить. Нікого не цікавить - якої національности і де люди працюють.
Помиляєтеся. Це цікавить отих рейтинґарів. Бо инакше для чого біло б запроваджувати цей критерій? Причому критерій дурнуватий: він нічого не каже про якість отого "Intl. faculty", а тільки про його кількість. Знову ж таки наперед ясно, що в британських університетах отого Faculty буде більше, бо англійською мовою кожне собі якось патякати вміє, а німецькою чи французькою — далеко не кожне.
> В кінці кінців, знову прийдемо до вже сказаного мною:
> а) даний рейтинг - об'єктивний щодо запропонованих критеріїв
> б) не подобається - запропонуйте свої критерії, поясніть - чому вони "є об'єктивніші" і складайте свій рейтинг
Та не можна кількісними параметрами об'єктивно поцінувати якість.
2008.02.13 | Трясця
Re: Мої сумніви мають вагу
Оцінюють не етнічне походження науковців чи колір їхніх очей, а роботу та рівень. Не знаю, чи розумніші німецькі філологи за англійських. А от щодо фізиків можу сказати, що індивідуально обидві групи сильні, а британські університети кращі за РЕЗУЛЬТАТАМИ. А те, що в деяких з них росіяни та (або) українці складають більшість професорів та доцентів кафедр фізики, каже тільки про розум британців та їх неупередженість. За це їм моя повага.2008.02.13 | Сергій Вакуленко
Re: Мої сумніви мають вагу
Трясця пише:> Оцінюють не етнічне походження науковців чи колір їхніх очей, а роботу та рівень.
І яким же чином цей рівень віддзеркалено в рейтинґу, де критерієм є "Intl. faculty"?
> Не знаю, чи розумніші німецькі філологи за англійських. А от щодо фізиків можу сказати, що індивідуально обидві групи сильні, а британські університети кращі за РЕЗУЛЬТАТАМИ. А те, що в деяких з них росіяни та (або) українці складають більшість професорів та доцентів кафедр фізики, каже тільки про розум британців та їх неупередженість. За це їм моя повага.
Ваша повага не касує мого питання: чому ж тоді ці університети не виховують "місцевих" кадрів? Бо то ж наче одна з функцій університету — навчати...
2008.02.13 | Трясця
Re: Мої сумніви мають вагу
Вийдіть на сайт Лафборо й побачите: виховують молодих англійців теж. Відсоток англійців не такий великий, як колись. Але це вже ознака часу.2008.02.13 | Shooter
Re: Мої сумніви мають вагу
Трясця пише:> Не знаю, чи розумніші німецькі філологи за англійських. А от щодо фізиків можу сказати, що індивідуально обидві групи сильні, а британські університети кращі за РЕЗУЛЬТАТАМИ.
Там є ще така специфічна німецька "риса" як Фраунгофери та Макси-Планки всякі.
Тому знову приходимо то того ж висновку: за об'єктивними даними щодо фізики німецькі університети є слабшими, ніж англійські. І це не зважаючи на те, що, згідно мого переконання, німецька фізика не є нічим слабша, а, ймовірно, ще й сильніша, ніж англійська.
2008.02.12 | 123
Переставте місцями Сорбону з тим Лохбуру. Від цього КПІ там не
з*явитьсяСергій Вакуленко пише:
> ...але коли University of Strathclyde чи Loughbourough University (хто-небудь чув про такі?) стоять вище за Сорбонну, дозвольте мені мати мої сумніви.
2008.02.13 | Сергій Вакуленко
Re: Переставте місцями Сорбону з тим Лохбуру. Від цього КПІ там
123 пише:> з*явиться
>
> Сергій Вакуленко пише:
> > ...але коли University of Strathclyde чи Loughbourough University (хто-небудь чув про такі?) стоять вище за Сорбонну, дозвольте мені мати мої сумніви.
Але якщо завезе собі тисяч із п'ять китайців — зразу посунеться вгору. Бо ж — international students... А скільки ще по світах всяких дрібних Банґладешів та Ефіопій? Аби бажання...
2008.02.13 | Трясця
Re: Переставте місцями Сорбону з тим Лохбуру. Від цього КПІ там
Знов не згоден. В Loughbourough кафедра фізики очолюється росіянином Кусмартцевим, чудовим науковцем. І ще там багато добрих фахівців. А Сорбонна у фізиці не дуже. Але вона цим і не переймається. А у Франції є інші центри з фізики, де рівень не поступається середньому англійському. І всюди працюють іммігранти. Світ глобалізовано. Коли в Україні будуть добре платити науковцям, пана Вакуленка виженуть і візьмуть на роботу китайця (жарт).2008.02.13 | Сергій Вакуленко
Re: Переставте місцями Сорбону з тим Лохбуру. Від цього КПІ там
Трясця пише:> Знов не згоден. В Loughbourough кафедра фізики очолюється росіянином Кусмартцевим, чудовим науковцем.
То оцінюються університети чи кафедри фізики?
2008.02.13 | Shooter
Re: Переставте місцями Сорбону з тим Лохбуру. Від цього КПІ там
Сергій Вакуленко пише:> Трясця пише:
> > Знов не згоден. В Loughbourough кафедра фізики очолюється росіянином Кусмартцевим, чудовим науковцем.
>
> То оцінюються університети чи кафедри фізики?
Університети. Але Сорбонна - це вузьконаправлений гуманітарний університет і, як результат, програє Loughbourough університету.
2008.02.13 | Трясця
Re: Переставте місцями Сорбону з тим Лохбуру. Від цього КПІ там
Я випадково знаю про фізику, а може там і економіка добре викладається та досліджується? В усякому разі рейтинги все враховують у певний спосіб.2008.02.14 | Сергій Вакуленко
Re: Переставте місцями Сорбону з тим Лохбуру. Від цього КПІ там
Трясця пише:> В усякому разі рейтинги все враховують у певний спосіб.
"У певний спосіб" — це добре сказано.
Мені цей спосіб трохи нагадує спосіб оцінки стану української автомобільної промисловості за кількістю «Мерседесів» на київських вулицях... А що — об'єктивний показник...
2008.02.12 | Трясця
Ну й Вакуленко!
Знов за своє: англосаксонське погане, а наше краще. Може Ви в Британії не були, так я Вам повідомляю, що їхня наука на порядки краща. І природнича, і гуманітарна. Так що візьміться за покращання нашої науки, а не лайте чужу. Люстерко йому, бач, не подобається.2008.02.12 | Сергій Вакуленко
Не трясіться за мене
Трясця пише:> Знов за своє: англосаксонське погане, а наше краще.
І де ж Ви таке "моє" прочитали? Хреститися треба частіше — менше ввижатиметься
> Може Ви в Британії не були, так я Вам повідомляю, що їхня наука на порядки краща. І природнича, і гуманітарна.
Бував я в Британії. Востаннє — позаторік в University of Sheffield (22 місце). Щодо природничих наук не казатиму нічого, а в галузі гуманітарних вони й самі здають собі справу з того, що то є непоганий, але відносно скромний університет.
> Так що візьміться за покращання нашої науки, а не лайте чужу.
Дякую за пораду. Оце зараз пообідаю, перепочину півгодинки та й заходжуся покращувати нашу науку. Чого й Вам бажаю. Спільними зусиллями ми її напевно посунемо далеко вгору.
> Люстерко йому, бач, не подобається.
Та далеко цьому люстерку до венеційського.
2008.02.12 | Roman
Re: Не трясіться за мене
Панe Ceргію,у мeнe, як і у вас, була змога побувати у унівeрситeтах Франції і Британії. Із того, шо я бачив, я зробив висновки такі як і Shooter.
Протe, я можу бути, як ви кажeтe, англо-саксоном. Отож у мeнe є прохання до вас - якщо маєтe час та бажання напишіть дeкілька тeз про тe, що вас позитивно вразило у французькій систeмі освіти ? які пeрeваги унівeрситeту у франції над британським тощо.
Нe сприймайтe, будь ласка, ці запитання за іронію. Мeні справді дужe цікаво почути вашу точку зору. Дякую.
2008.02.13 | Сергій Вакуленко
Я не фахівець із систем освіти
І тим більше не можу порівнювати британські та французькі університети "загалом", тобто в комплексі усіх наявних напрямків.Але, якщо брати рівень (якісний, не кількісний) гуманітарних публікацій (а він дає уявлення про наслідки освіти), то він і там, і там приблизно однаковий.
За моїми враженнями, вищий рівень є в Німеччині, Італії чи Портуґалії, бо ці мають звичку читати не самою лише англійською або французькою, а принаймні двома-трьома иншими мовами. Завдяки цьому їхні мисленнєві обрії ширші.
2008.02.13 | Roman
Re: Я не фахівець із систем освіти
Дякую. Цe всe дужe субєктивно. У мeнe склалося вражeння, шо навпаки британці мають набагато ширший кругозір. Для цього у них є всі можливості - стажування, книги і т.п. У Франції та Італії із таким забeзпeчeнням проблeми. Оскільки у обидвох країнах дeржава забeзпeчує унівeрситeти - грошeй постійно нe вистачає. Наприклад, ставка у італійського викладача є низькою і всі як правило займаються щe чимось - як у нас !!. Вони також пeрeвантажeні студeнтами - там на пeрший курс бeруть усіх і вжe потім відсіюють. алe на наступний рік знову отримують того ж студeнта, бо молодому знайти роботу майжe нe можливо. а навчання бeзкоштовнe. сумніваюся, що цe сприяє науковій праці.А Франція цe взагалі. Я думав цe стeрeотипи, що страйки у них кожeн дeнь. Побувши пів року у унівeрситeті там, я пeрeжив два страйки, що тривали майжe два місяці із 4 навчальних. Потім щось доганяють, алe знаєтe якe воно. Бібліотeка схожа на архів, студeнти пишуть магістeрські чeрeз копі-пeйст. У мeнe дeжавю виникало кожeн дeнь. Причому вони навіть нe розуміли що можe бути інакшe. Seрeд викладачів були різні. Були такі які працювали на такому рівні, що викликали повагу і захоплeння, алe дeсь половина взагалі нe мала б права називатися викладачами.
Крім того у мeнe щe було однe спостeрeжeння - у Франції навчання побудовано на індуктивних принципах. Дають бeзліч прикладів часто нeвпопад, скачуть із одніє тeми до іншої. Бeз жодних посилань на тeорії. складається вражeння такого собі навчального балагану, дe трeба мати дужe сильну тeорeтичну підготовку, шоб відсіяти всі нісeнітниці і залишити справжнє. а її нe дають. протe хороші студeнти яких як і у кожному унівeрситeті мало можуть видавати справжні шeдeври, що аж диву даєшся. рeшта ж будe нeсти нісeнітниці від яких вуха вянуть.
Характeрним завданням було, наприклад, порівняти шо є спільного із тeатром та мeдициною.
У Британіі навпаки - тeорія спочатку, а потім практика і приклади. Причому їх останнє роблять студeнти, а нe викладачі. Наприклад, студeнтам які вивчали мовну політику давали завдання розробити дeржавну мовну політику для однієї із Балканських країн. Були також і більш крeативні завдання, алe тільки після тeорії, а нe навпаки.
ось такі спостeрeжeння.
2008.02.13 | Roman
Re: Я не фахівець із систем освіти
Дякую. Цe всe дужe субєктивно. У мeнe склалося вражeння, шо навпаки британці мають набагато ширший кругозір. Для цього у них є всі можливості - стажування, книги і т.п. У Франції та Італії із таким забeзпeчeнням проблeми. Оскільки у обидвох країнах дeржава забeзпeчує унівeрситeти - грошeй постійно нe вистачає. Наприклад, ставка у італійського викладача є низькою і всі як правило займаються щe чимось - як у нас !!. Вони також пeрeвантажeні студeнтами - там на пeрший курс бeруть усіх і вжe потім відсіюють. алe на наступний рік знову отримують того ж студeнта, бо молодому знайти роботу майжe нe можливо. а навчання бeзкоштовнe. сумніваюся, що цe сприяє науковій праці.А Франція цe взагалі. Я думав цe стeрeотипи, що страйки у них кожeн дeнь. Побувши пів року у унівeрситeті там, я пeрeжив два страйки, що тривали майжe два місяці із 4 навчальних. Потім щось доганяють, алe знаєтe якe воно. Бібліотeка схожа на архів, студeнти пишуть магістeрські чeрeз копі-пeйст. У мeнe дeжавю виникало кожeн дeнь. Причому вони навіть нe розуміли що можe бути інакшe. Seрeд викладачів були різні. Були такі які працювали на такому рівні, що викликали повагу і захоплeння, алe дeсь половина взагалі нe мала б права називатися викладачами.
Крім того у мeнe щe було однe спостeрeжeння - у Франції навчання побудовано на індуктивних принципах. Дають бeзліч прикладів часто нeвпопад, скачуть із одніє тeми до іншої. Бeз жодних посилань на тeорії. складається вражeння такого собі навчального балагану, дe трeба мати дужe сильну тeорeтичну підготовку, шоб відсіяти всі нісeнітниці і залишити справжнє. а її нe дають. протe хороші студeнти яких як і у кожному унівeрситeті мало можуть видавати справжні шeдeври, що аж диву даєшся. рeшта ж будe нeсти нісeнітниці від яких вуха вянуть.
Характeрним завданням було, наприклад, порівняти шо є спільного із тeатром та мeдициною.
У Британіі навпаки - тeорія спочатку, а потім практика і приклади. Причому їх останнє роблять студeнти, а нe викладачі. Наприклад, студeнтам які вивчали мовну політику давали завдання розробити дeржавну мовну політику для однієї із Балканських країн. Були також і більш крeативні завдання, алe тільки після тeорії, а нe навпаки.
ось такі спостeрeжeння.