Відсотки науковців у різних країнах
02/17/2008 | apolo
Інтересна тема.
Може просто у нас з часів СРСР надлишок науковців - тому недостатньо годуємо й оснащаємо?
Пропоную докладати сюди Ваші дані, якщо маєте, про конкретні країни. Варто здається роздобувати їх хто як може.
Ми за населенням близькі до - Польші, Півд. Кореї та інших. От можна і продискутувати. Е й інші країни з такими показниками населення. Може в цих країнах просто наукою займається значно менше громадян. (тобто безладдя - може й не є єдиною причиною недооснащення та недогодовування науки).
Може просто у нас з часів СРСР надлишок науковців - тому недостатньо годуємо й оснащаємо?
Пропоную докладати сюди Ваші дані, якщо маєте, про конкретні країни. Варто здається роздобувати їх хто як може.
Ми за населенням близькі до - Польші, Півд. Кореї та інших. От можна і продискутувати. Е й інші країни з такими показниками населення. Може в цих країнах просто наукою займається значно менше громадян. (тобто безладдя - може й не є єдиною причиною недооснащення та недогодовування науки).
Відповіді
2008.02.22 | Svitlana
Re: Відсотки науковців у різних країнах
apolo пише:> Інтересна тема.
> Може просто у нас з часів СРСР надлишок науковців - тому недостатньо годуємо й оснащаємо?
>
> Пропоную докладати сюди Ваші дані, якщо маєте, про конкретні країни. Варто здається роздобувати їх хто як може.
>
> Ми за населенням близькі до - Польші, Півд. Кореї та інших. От можна і продискутувати. Е й інші країни з такими показниками населення. Може в цих країнах просто наукою займається значно менше громадян. (тобто безладдя - може й не є єдиною причиною недооснащення та недогодовування науки).
Такої штуки як "рекомендована кількість науковців на душу населення" - немає.
Тут є одне але - яким чином і яких науковців рахувати? Американці, наприклад, інженерів науковцями вважають, а європейці - ні. Загальна думка така - навіть якщо і вдасться зараз Вам віднайти якісь абсолютні показники, без відомостей про те, як ці показники були отримані, вони - порожні цифри, що ні про що не говорять. Як у соціології.
В схематичному вигляді воно є таким чином - від кінця ХІХ століття для опису динаміки чисельності наукових працівників зазвичай використовували експотенціальний закон зростання. Десь в наприкінці 1950-х на початку 1960-х в цих динамічних рядах почали виникати дискретні проміжки. Згодом зростання подекуди значно зменшилося. Це було визнано новим етапом розвитку науки
Ми значно покращили свої показники у 1990-х, коли значна частина науковців розбіглася як у часи денікіна. Так що загальні показники не мають сильно зашкалювати.