Показники, що дають привід задуматися
03/21/2008 | Pianist
http://www.ukrnauka.org.ua/news.htm
Зважаючи на необґрунтовану відмову відділу наукових і керівних кадрів НАНУ оприлюднити інформацію щодо наукових здобутків дійсних членів та членів-кореспондентів НАНУ, учасниками асоціації був проведений відповідний повний аналіз з використанням доступу до бази даних "Web of Science - Thomson Scientific". Для кожної особи наведені дані щодо кількості публікацій, наявних в базі та доступних для міжнародного співтовариства, та кількість цитувань публікацій. У випадку наявності кількох осіб з подібними ініціалами наведені дані, які їх виокремлюють по місцю роботи чи напрямку досліджень
Зважаючи на необґрунтовану відмову відділу наукових і керівних кадрів НАНУ оприлюднити інформацію щодо наукових здобутків дійсних членів та членів-кореспондентів НАНУ, учасниками асоціації був проведений відповідний повний аналіз з використанням доступу до бази даних "Web of Science - Thomson Scientific". Для кожної особи наведені дані щодо кількості публікацій, наявних в базі та доступних для міжнародного співтовариства, та кількість цитувань публікацій. У випадку наявності кількох осіб з подібними ініціалами наведені дані, які їх виокремлюють по місцю роботи чи напрямку досліджень
Відповіді
2008.03.21 | Skapirus
А король-то голий!
2008.03.21 | Сергій
Re: А король-то голий!
Ну я б не став робити висновки по такого роду профанських пошуках. Тщатєльнєє треба шукати! Перед тим як виставити себе на посмішище.2008.03.21 | Torr
М-дя... рясний академічний пустоцвіт -
смердить так, що носа затикай.2008.03.21 | Аноним
Нижайшие просьбы пану Сергею, эксперту и казуисту:
1) Назовите непрофанские источники информации о достижениях мирового уровня наших суперученых
2) Разъясните тщательнее ваши пожелания искать тщательнее свидетельства этих достижений – это как с электронным микроскопом или Хабблом?
2008.03.21 | Сергій
Re: Нижайшие просьбы пану Сергею, эксперту и казуисту:
Справа в тому, що я подивився конкретну людину з відділення ядерної фізики та енергетики, яку я знаю особисто. Це Коломієць В.М. Там у нього записано, що є лише 1 публікація. А я знаю, що це не так. Можливо це тому, що його шукали як KOLOMIETS VM, а він все життя писався як KOLOMIETZ VM. Тому мабуть і результат такий. Я не оправдовую результати багатьох академіків, але якщо я точно знаю, що один результат з даного дослідження невірний, то виникають питання про достовірність усіх результатів.2008.03.22 | apolo
Re: Сергію (ред.)
Ні число публікацій, ні індекс не характеризують науковця конкретно.Адже перший критерій - це ж просто участь у публікації (а не першість автора), ну а другий вже відповідно (повязаний з посиланням на статтю). Тому того, хто приносить гроші завжди залучать до співавторства (а в окремих випадках навіть першим поставлять).
Ці два (три) параметри показують лише вже най-найвразливіших у неуспіху науковців. Це так. Якщо в Члена-Кореспондента два нулі - це трохи примушує задуматись. Хоча, я думаю, що там (де два нулі) - однозначно помилка. Й доречі - прізвище написано неправильно. ТАкого Члена Кореспондента просто нема в нас (я знаю правильне прізвище). Тому Ваша база й не знайшла йому нічого.
Й доречі - науковець дуже-дуже непоганий, аболютно не лизун й не пройдисвіт. Скромна людина, його всі поважають в Інституті.
Тобто фуфло is present. Але все таки, якщо дуже малі показники, то значить база шукає існуючих вчених.
2008.03.22 | Skapirus
А чи не простіше зробити інакше:
якщо людину вважають видатною, то чому б їй не розмістити всі свої здобутки на веб-сайті в Інтернеті, аби не виникало "дурних питань" та потреби в "профанських пошуках"?2008.03.23 | Torr
А чи надіслані листи з показниками до об'єктів тестування?
це треба зробити із ввічливості, і також це є надає можливість виправити "помилки зі спелінгом". Та й панам академікам приємно буде дізнатись, що народ цікавиться їхніми науковими здобутками.2008.03.24 | Skapirus
Ідея непогана. Лише хто це буде робити?
Все-таки написати персональні листи понад півтисячі обранців долі, а перед тим знайти їх адреси - задача хоча й вирішувана, але не з легких. Знову ж таки, через розпорошеність даних та небажання "видатних" світитися в Інтернеті.2008.03.24 | apolo
Re: А чи не простіше зробити інакше:
Я впевнений, що ми кращі аніж бачимося під лупами ISI.Однак треба за все платити, й життя не запитає - чи винен ти конкретно у тому чи іншому недоліку системи. Звичайно сірих Американців та Англійців, Німців - хвата. Однак для нас (статистичних) їхні публікації формально мають одначати показові роботи. І треба бути лише добрим фахівцем, щоби просто не читати лайна (незалежно від мови й журналу) - задля "незасмічування" голови.
Є прекрасні вчені, які люблять посилатися на своїх, люблять публікуватися рідними мовами, й (нажаль) тому виглядають, як кульгуючі в плані ISI показників. Зауважу - вони ж ще й пропагують любов до рідних мов (згадайте яка прекрасна є фізична книжка Українською у Боголюбова - може хто просто нагадає точну назву).
Cтосовно загального недоліку систематизації - важливо відмітити, що попередньо треба було (я перепрошую) просто запитати у Академіків та Член-Корів - як правильно писати їх прізвища агнлійською. Отримати інформацію таку досить просто, адже добродій з високим показником моментально відгукнеться... а низьких показників у нас порівняно небагато (все ж визначають зарплати - треба ж мислити життєво, а не дерти горлянку задля задоволення політичним чи іншим амбіціям).
2008.03.24 | фізик
Re: А чи не простіше зробити інакше:
> згадайте яка прекрасна є фізична книжка Українською у Боголюбова - може хто просто нагадає точну назву.Може ця:
"Боголюбов М.М. Лекції з квантової статистики. К.: Радянська школа, 1949"
2008.03.24 | Skapirus
Re: А чи не простіше зробити інакше:
apolo пише:> Я впевнений, що ми кращі аніж бачимося під лупами ISI.
Звідки така впевненість?
> Однак треба за все платити, й життя не запитає - чи винен ти конкретно у тому чи іншому недоліку системи. Звичайно сірих Американців та Англійців, Німців - хвата. Однак для нас (статистичних) їхні публікації формально мають одначати показові роботи. І треба бути лише добрим фахівцем, щоби просто не читати лайна (незалежно від мови й журналу) - задля "незасмічування" голови.
І що?
> Є прекрасні вчені, які люблять посилатися на своїх, люблять публікуватися рідними мовами, й (нажаль) тому виглядають, як кульгуючі в плані ISI показників.
А кому потрібні публікації заради публікацій окрім самих авторів? Може, все-таки треба публікуватися тоді, коли є шанс, що публікацію не лише прочитають, а потім і згадають в одній зі своїх публікацій?
> Cтосовно загального недоліку систематизації - важливо відмітити, що попередньо треба було (я перепрошую) просто запитати у Академіків та Член-Корів - як правильно писати їх прізвища агнлійською.
Як Ви це собі уявляєте для 500 обранців долі? І чому вважаєте, що вони захотіли б відповідати? Невже не помітили, що навіть на збір, обробку, аналіз та публікацію даних пішло понад півроку, бо вся робота робилася фактично у вільний час. То що вже говорити з написаннями персональних листів?
> Отримати інформацію таку досить просто, адже добродій з високим показником моментально відгукнеться... а низьких показників у нас порівняно небагато (все ж визначають зарплати - треба ж мислити життєво, а не дерти горлянку задля задоволення політичним чи іншим амбіціям).
Знову ж таки: звідки така впевненість? Для прикладу зверніться до Патона, Литвина, Шпака чи Семиноженка і подивіться на результат. Нам теж було б цікаво почути результати таких звернень.
2008.03.24 | apolo
Re: А чи не простіше зробити інакше:
А кому потрібні публікації заради публікацій окрім самих авторів? Може, все-таки треба публікуватися тоді, коли є шанс, що публікацію не лише прочитають, а потім і згадають в одній зі своїх публікацій?(apolo)
Як робити фатор посилань - мені відомо, якщо комусь не зовсім відомо, то далі (з роками) прийде розуміння, як це все клепається. Своїх людей треба мати... причому якомога більше (це не завадить навіть якщо Ви реально пристойний вчений, однак це дуже допомагає, якщо Ви сірість). Система...
Як Ви це собі уявляєте для 500 обранців долі? І чому вважаєте, що вони захотіли б відповідати? Невже не помітили, що навіть на збір, обробку, аналіз та публікацію даних пішло понад півроку, бо вся робота робилася фактично у вільний час. То що вже говорити з написаннями персональних листів?
(apolo)
Я просто критикую, бо 500 - ця цифра не э виправдовуванням для того, кому написали помилково "НУЛЬ" (здаэться я правильно вважаю)
звідки така впевненість? Для прикладу зверніться до Патона, Литвина, Шпака чи Семиноженка і подивіться на результат. Нам теж було б цікаво почути результати таких звернень.
(apolo)
Вони б дали свої імена Англійською. Я майже впевнений. От якраз Вони... Стосовно величин для них = то там, здається, майже нормально все. Й не думаю, що Президент академії повинен сам писати багато робіт (якраз показник, що мається у нього показує в принципі досить чесний і, здаєтьсЯ, принциповий підхід) (не є автором - бо не робив, не писав, не примушував). Все нормально. Ак. Литвин - це ж новітня історія - тут, здається, багато за кордоном не опублікуєш (особливо якщо посилаєшся переважно на наших).
Такі справи
2008.03.21 | Прожектер
До створення українського аналогу WoS в галузі суспільних та гу
манітарних наук
Зафіксована на ukrnauka.org.ua повна невідомість світовому науковому співтовариству наших корифеїв від цих мов би наук та велика кількість претендентів на минулих виборах до лав НАНУ на відповідні академічні синекури змушує висунути такі критерії, якими слушно користуватися при обранні нових литвинів, кременів, левенців, жулинських тощо.
Пропонується враховувати наступні показники та просувати їх як альтернативу НАТОвському WoS на теренах СНД:
1) Кількість публікацій в Мурзилках
2) Кількість посилань в Мурзилках
3) Кількість захищених під мудрим керівництвом кандидатів, але якщо захищений кандидат наук Президент, Прем’єр-Міністр або Голова Верховної Ради, то кількість збільшується в 100 разів, якщо міністр або народний депутат – в 10, якщо голова селищної ради – то в 1,001 разів. Стосовно бізнесюків – чекаю пропозицій на підвищувальний коефіцієнт.
4) Кількість посилань або згадувань в дисертаціях та авторефератах осіб, які захистилися в спеціалізованих учених радах, що очолюють наші видатні науковці, тобто академіки та члени-кореспонденти
5) Кількість отриманих премій, почесних звань та урядових і церковних нагород
6) Роки, проведені в компартійних органах (до 1991 р) та в радах різного рівня, адміністраціях, секретаріатах, міністерствах, торговельних, складських базах та автобазах тощо (до і після 1991 р.).
7) Всі попередні показники збільшуються відповідно до термінів перебування на керівних посадах (наприклад, якщо пан академік N обирався k (k > 2) разів директором/деканом, то відповідні показники збільшуються в k разів.
8) За кожний рік на керівний посаді додається після 65 років + 10%, після 70 – 20%, після 75 – 30%, після 80 – 40%, після 85 – 50%, після 90 – 200%, після 100 – 1000%, після 150 – 100 000% тощо вищезгаданих показників.
9) Сума всіх попередніх показників збільшується на 3% після кожного виступу особи на державному телебаченні, на 2,5% - на приватному каналі, на 2% -- після публікації статті на будь-яку тему, але с кольоровим портретом в засобах масової інформації незалежно від форм власності
10) Радникам з науки наших керманичів за кожний місяць їхніх порад додається право позачергового обрання до НАНУ, якщо вони, з якихось незрозумілих причин ще не є її членами, а якщо вони вже є, то за кожну хвилину консультування по 10 у.е.
2008.03.21 | Сергій
Re: До створення українського аналогу WoS в галузі суспільних та
Мені здається, що повна невідомість наших гуманітарїїв світовому загалу ще не є приводом для глузування. Скоріше для суму. Та й якщо підходити об'єктивно, то слід зазначити, що скоріш за все англомовному суспільству (і редакторам відповідних журналів) глибоко начхати на якусь там українську чи російську культуру. Для них її просто не існує, так приблизно, як вам начхати на в'єтнамську чи зімбабвійську. Тому і попробуйте в англомовному журналі опублікувати який-небуть опус на тему "Шевченко з засланні". Думаю вам прийдеться дуже довго втокмачувати редакторові, з якої це радості форвард "Челсі" опинився в засланні. І він скоріше за все вас відфутболить. Ну це я привів приклад для наочності.2008.03.21 | Трясця
Який там сум? - Лють!
Чого це я маю сумувати, що ницість цих панів стала відома світові. Краще я сумуватиму з приводу від'їзду найкращих науковців або з приводу життя молодих науковців у гуртожитках протягом десятиліть. Навіть глузувати з тих блазнів-академіків не треба. Мене охоплює лють, коли я бачу ці нахабні пики в телевізорах та на прийомах. Байдуже, чи це "національна свідома" нечість, чи проросійська. Чули, як один з правових професорів (а, може, академіків? - підкажіть), Серьога Підрахуй намагався обдурити Яценюка на засіданні ВР і "протягнути" в судді двох бандюків, кандидатури яких відхидив комітет? Гуманітаріїв-академіків, як кажуть молоді люди, в топку!Що ж до прикрої помилки з Володею Коломійцем, то це наслідок невтомної праці наших недолугих міліціонерів, які видають нам паспорти з тією транслітерацією, яка їм заманеться.
2008.03.21 | Прожектер
Міжнародний попит на укр. гуманітарну думку є, немає пропозицій
Шановний пане Сергію:Шевченком займається приблизно 0,1% гуманітаріїв та суспільствознавців. Інші отримають гроші мов би за дослідження в галузі історії, економіки, соціології, права, мови, філософії, логіки, культури, етнографії, політичної філософії, літератури, етики, естетики тощо. Хиба українська точка зору та здобутки не цікаві для дослідників з інших країн? Або редактори міжнародних журналів хворіють на невиліковну українофобію?
2008.03.22 | Сергій Вакуленко
Re: Міжнародний попит на укр. гуманітарну думку є, немає пропози
Прожектер пише:> Шевченком займається приблизно 0,1% гуманітаріїв та суспільствознавців.
Так ото ж. Якщо досліджуєш когось менш відомого, ніж Шевченко, твої шанси опублікуватися десь на Заході меншають.
> Інші отримають гроші
Справді? Отримують гроші? Та ще й грубі, напевно?
> мов би за дослідження в галузі історії, економіки, соціології, права, мови, філософії, логіки, культури, етнографії, політичної філософії, літератури, етики, естетики тощо.
Ви ще забули ґендерні студії.
> Хиба українська точка зору та здобутки не цікаві для дослідників з інших країн?
Українська точка зору може бути в політиці. У науці точка зору не повинна мати національних прикмет.
> Або редактори міжнародних журналів хворіють на невиліковну українофобію?
Зважаючи яких. Скажімо, якщо брати славістику, то вона сьогодні на 90% тотожна з русистикою. Відповідно не бракує й славістів, які на все дивляться через російські окуляри. Навіть не зо зла, а просто через те, що більше нічого не знають.
Тому в багатьох славістичних журналах не тільки української, а й чеської чи болгарської проблематики практично не знайти.
Скрізь та сама "солодка парочка": Достоєвський і Булґаков, Булґаков і Достоєвський...
Причому йдеться навіть не про автуру (автура завжди переважає західна) — росіяни, за винятком еміґрантів, теж друкуються на Заході дуже зрідка.
2008.03.23 | ziggy_freud
Re: Міжнародний попит на укр. гуманітарну думку є, немає пропози
Сергій Вакуленко пише:> Українська точка зору може бути в політиці. У науці точка зору не повинна мати національних прикмет.
На жаль, пану багато хто заперечить. Переважно з москвофільської чи москвофобської точки зору
> Зважаючи яких. Скажімо, якщо брати славістику, то вона сьогодні на 90% тотожна з русистикою. Відповідно не бракує й славістів, які на все дивляться через російські окуляри. Навіть не зо зла, а просто через те, що більше нічого не знають.
повністю погоджусь. Тому що порівняно з українськими ВНЗ навіть російські мають дещо кращі програми обміну. Для українців єдиний варіант кудись поїхати - шукати міжнародний грант, з яких значна частина призначена тільки громадянам країн ЄС.
2008.03.23 | Прожектер
To ziggy_freud and Сергій Вакуленко
"Сергій Вакуленко пише:> Українська точка зору може бути в політиці. У науці точка зору не повинна мати національних прикмет.
ziggy_freud пише:
На жаль, пану багато хто заперечить. Переважно з москвофільської чи москвофобської точки зору"
Шановні, я сподіваюся, що ви щось чули про ЛЬВІВСЬКУ-ВАРШАВСЬКУ школу у логіці, про БРИТАНСЬКИЙ емпіризм у філософії, ФРАНЦУЗЬКИЙ структуралізм у лінгвістиці, навіть про ТАЛЛІННСЬКУ культурологічну школу тощо.
Якщо ні, то це ваші проблеми.
Але хтось у світі чув про УКРАЇНСЬКІ (КИЇВСЬКІ/ ХАРКІВСЬКІ /ЛЬВІВСЬКІ/ ДОНЕЦЬКІ/ ОДЕСЬКІ/ ХОРУЖІВСЬКІ тощо) ІСТОРИЧНУ, ФІЛОСОФСЬКУ, ЛОГІЧНУ, КУЛЬТУРОЛОГІЧНУ, СОЦІОЛОГІЧНУ, ЕКОНОМІЧНУ, МОВОЗНАВЧУ, ПРАВОЗНАВЧУ, ПЕДАГОГІЧНУ, ПОЛІТИЧНУ тощо школи? Дивно, академіки та члени-кореспонденти з купою докторів та кандидатів у великій кількості є. А скільки премій, звань та нагород! А про їхнє наукове існування науковий світ нічого не знає. Це вже проблеми цих так званих ШКІЛ та НАПРЯМКІВ! Чи світу?
2008.03.23 | ziggy_freud
не повинна мати і не має - різні речі
наприклад, читаючи Фройда, можна знайти багато вказівок, що ці твори писав австрійський єврей. Від того вони не стають гіршими або кращими; просто психоаналіз з точки зору американки, українця чи француза виглядає трохи інакше. Окремі "сліди" національної ментальності можна знайти навіть в точних науках. Але гарна наукова теорія практично незалежна від культурних стереотипів автора.в межах одного міста може бути декілька наукових шкіл. В межах Києва (Львова, Харкова) теж. Але, поки ці люди друкуються тільки в затверджених ВАК укр-рос. "мурзілках", їх погляди будуть невідомі колегам з інших країн.
2008.03.23 | Сергій Вакуленко
Re: To ziggy_freud and Сергій Вакуленко
Прожектер пише:> Шановні, я сподіваюся, що ви щось чули про ЛЬВІВСЬКУ-ВАРШАВСЬКУ школу у логіці, >
Та трохи чули.
про БРИТАНСЬКИЙ емпіризм у філософії,
Та трохи знаємо.
> ФРАНЦУЗЬКИЙ структуралізм у лінгвістиці,
Та трохи досліджували.
> навіть про ТАЛЛІННСЬКУ культурологічну школу тощо.
А ось до цього, вибачайте, ми не долучені.
> Якщо ні, то це ваші проблеми.
Ми ті проблеми якось поборемо, коли схочемо.
> Але хтось у світі чув про УКРАЇНСЬКІ (КИЇВСЬКІ/ ХАРКІВСЬКІ /ЛЬВІВСЬКІ/ ДОНЕЦЬКІ/ ОДЕСЬКІ/ ХОРУЖІВСЬКІ тощо) ІСТОРИЧНУ, ФІЛОСОФСЬКУ, ЛОГІЧНУ, КУЛЬТУРОЛОГІЧНУ, СОЦІОЛОГІЧНУ, ЕКОНОМІЧНУ, МОВОЗНАВЧУ, ПРАВОЗНАВЧУ, ПЕДАГОГІЧНУ, ПОЛІТИЧНУ тощо школи?
Лингвистический энциклопедический словарь. – Москва, 1990. – С. 569-570:
2008.03.23 | Прожектер
Подяка пану Сергію Вакуленко
Дуже вдячний за інфо.Але яке сторіччя зараз на дворі? Чомусь здається, що ми обговорюємо сучасний стан, а не історію. Хоча історія науки теж важлива, але не в обговорюванному контексті.
2008.03.23 | Прожектер
Infor for пан Сергій Вакуленко
Naylor, SimonIntroduction: historical geographies of science – places, contexts, cartographies
British Journal for the History of Science (2005)38(1)1-12
This paper outlines the contours of a historical geography of science. It begins by arguing for the relevance of spatially oriented histories of scientific thought and practice. The paper then considers three different historical geographies of science: those concerned with the places and spaces of science, those that detail the spatial contexts of scientific endeavour, and those that analyse the internal ‘cartographies’ of scientific theories and methods. The paper concludes with a discussion of other possible avenues of investigation in this field. Scientific knowledge is made in a lot of different places. Does it matter where? Can the location of scientific endeavour make any difference to the conduct of science?
And even more important, can it affect the content of science? In my (Naylor's) view the answer to these questions is yes
2008.03.23 | Сергій Вакуленко
Re: Infor for пан Сергій Вакуленко
Хто б із тим сперечався?Маючи совковий досвід із "буржуазними псевдонауками" кібернетикою та генетикою?
Та тільки час усе неминуче розставляє на свої місця.
2008.03.23 | Сергій Вакуленко
Про різницю між ХІХ і ХХІ ст. у Харкові
Пишу оце, сподіваючися, що Вам ідеться не про черговий "наїзд" на нікчем-гуманітаріїв, а про з'ясування справжнього стану справ та його причин.Отже, питання стоїть: чому в Україні немає бодай трохи відомих наукових шкіл?
Зупинюся коротко на харківському мовознавстві, бо то є чи не найкращий матеріял для case study.
У ХІХ та ще й на початку ХХ ст. Харків міг похвалитися чимось таким, що потім дістало назву "Харківська лінґвістична школа" (чи слушно, тобто чи до того явища справді достосовується окреслення "школа", — то вже инше питання).
Тепер нічогісінько схожого немає й близько. Харків напевно не може запропонувати нічого такого, про що писатимуть по спливі 100 років (як тепер пишуть про Потебню і Кº).
Чому ж славна "школа" звелася нанівець?
Дещо спрощуючи речі, основних причин можна назвати дві.
1. Погром українського мовознавства в 1930-х рр. призвів до фізичного обірвання традиції. Більше-менше ситуація почала нормалізуватися в 60–70-х рр., коли вже припинилися репресії й почали спокійно формуватися нові кадри.
2. Окрім обірвання власної традиції, обірвалися й наукові контакти зі світом, причому не тільки на особистому рівні, а й щодо надходження літератури. Якщо фонадами ХІХ ст. бібліотека Харківського університету не поступається більшості європейських університетських бібліотек (має всі основні видання німецькою та французькою мовами й досить багато англійською), то після 1914 р. починається одна суцільна прогалина. Як наслідок — хоч би що вже там писали харківські мовознавці в галузі теорії, то неминуче буде безпросвітне постсовкове хуторянство. При цьому надії на швидке поліпшення ситуації немає, бо навіть якщо почнуть хоч якось надходити нові публікації, згаяного вже не повернути й дірок не залатати. А в науках про людину (історичних в істоті речі) історія питання важить не менше (а часто більше), ніж найновіші теоретичні здобутки.
Отож, будь-яка, навіть об'єктивно дуже здібна людина, що хоче бути поважним науковцем, мусить топтатися по тих тематичних клаптиках, де можна працювати, не звертаючися до вже зробленого світовою наукою (у наших умовах то є вузька "емпірична" українознавча проблематика). Зрештою, навіть і тут бажано було б знати західну літературу (якої трохи є), але все-таки кількісне співвідношення в цьому разі безперечно буває, як правило, на користь "українотеренних" публікацій.
З другого боку, розголос від таких праць буває дуже малий — ними цікавляться на Заході знову ж таки вузькі фахівці-українознавці.
Вихід один — частіше їздити за кордон. Однак ті, що виїздять, часто не хочуть потім вертатися...
2008.03.23 | ziggy_freud
менше чхайте. Краще вчить англійську
Сергій пише:> Мені здається, що повна невідомість наших гуманітарїїв світовому загалу ще не є приводом для глузування.
а чим вона є? Дійсно, є цікаві роботи, надруковані українською або російською, які за своїм рівнем могли бути надруковані в справжніх наукових видання.
> англомовному суспільству (і редакторам відповідних журналів) глибоко начхати на якусь там українську чи російську культуру.
скоріше начхати на гуманітаріїв, які не володіють жодною "загальнозрозумілою" в науковому середовищі мовою. Тільки мовноязичним канцеляритом. Які досі збирають відзиви на свої роботи в межах одного села.
Чомусь товариству не начхати на японців, для яких англійська теж друга, або третя. За населенням Японія менша від Росії, і лише вдвічі більша від України. А за кількістю публікацій?
> Для них її просто не існує, так приблизно, як вам начхати на в'єтнамську чи зімбабвійську.
да ви расіст і ксєнофоб, батєнька. Ще й приписуєте власну ксенофобію іншим. Хву.
2008.03.24 | Сергій
Re: менше чхайте. Краще вчить англійську
> а чим вона є? Дійсно, є цікаві роботи, надруковані українською або російською, які за своїм рівнем могли бути надруковані в справжніх наукових видання.>
Вона є приводом для реформування. Можливо, реформувати потрібно за принципом люстрації, щоб старі КПРС-ні кадри туди більше не пролізли.
> скоріше начхати на гуманітаріїв, які не володіють жодною "загальнозрозумілою" в науковому середовищі мовою. Тільки мовноязичним канцеляритом. Які досі збирають відзиви на свої роботи в межах одного села.
А це відбувається тому, що нема жодного незалежного контролю who is хто
> Чомусь товариству не начхати на японців, для яких англійська теж друга, або третя. За населенням Японія менша від Росії, і лише вдвічі більша від України. А за кількістю публікацій?
От коли українська економіка буде другою чи третьою у світі, тоді світові просто не захочеться чхати на її культуру. Все вирішує вага країни у світі і перш за все економічна.
> да ви расіст і ксєнофоб, батєнька. Ще й приписуєте власну ксенофобію іншим. Хву.
А ви батєнька - любитель вішати ярлики! Нє харашо!
2008.03.24 | ziggy_freud
гіпотеза чхання помилкова. І ось чому
Сергій пише:> Вона є приводом для реформування. Можливо, реформувати потрібно за принципом люстрації, щоб старі КПРС-ні кадри туди більше не пролізли.
люстрація - це заміна люстр? Чи вішання на люстрах? Старі кадри КПРС переважно вже давно досягли пенсійного віку. Якщо на їх місце прийдуть проффессори Тоббачьнєґ і Довгий-мл, навряд буде чимось краще.
Членство-нечленство в КПРС навряд може бути основним критерієм професійної придатності. Хоча навіть назви дисертацій і виписка з трудової в декого дуже красномовні.
> А це відбувається тому, що нема жодного незалежного контролю who is хто
яким би великим Ху не була якась особа в політичному сенсі, та сама особа може бути повним Му як науковець.
> От коли українська економіка буде другою чи третьою у світі, тоді світові просто не захочеться чхати на її культуру. Все вирішує вага країни у світі і перш за все економічна.
це пов*язані речі, як потрібно вирішувати в комплексі. Якщо наша культура буде в дупі, економіка теж буде там. Для початку згадайте такі галузі, як книговидавнитцво, кінопрокат, концертна діяльність. Для декого з моїх (майже) колег будь-який забугорний шарлатан є авторитетом. Бо низький рівень культури => неадекватна самооцінка.
> А ви батєнька - любитель вішати ярлики! Нє харашо!
то нема чого припускати, що я колись демонстративно чхав на зімбабвійців. До речі, колись читав англомовну збірку африканськіх антропологів, видану в США. Отже, гіпотеза чхання є помилковою.
2008.03.24 | Englishman
виглядяає, що ви поняття не маєте, про що говорите
пошук гуманітарних журналів на Jstor дав 1395 посилань за ключовим словом "Шевченко". Так що не треба брехати про проіскі Запада.Ось приклад лише однієї сторінки:
1. Shevchenko Studies One Century after the Poet's Death
George S. N. Luckyj
Slavic Review > Vol. 21, No. 4 (Dec., 1962), pp. 722-735
Stable URL: http://links.jstor.org/sici?sici=0037-6779%28196212%2921%3A4%3C722%3ASSOCAT%3E2.0.CO%3B2-F
Article Information | Page of First Match | Print | Download | Save Citation
2. Taras Shevchenko and Ira Aldridge: (The Story of Friendship between the Great Ukrainian Poet and the Great Negro Tragedian)
Demetrius M. Corbett
The Journal of Negro Education > Vol. 33, No. 2 (Spring, 1964), pp. 143-150
Stable URL: http://links.jstor.org/sici?sici=0022-2984%28196421%2933%3A2%3C143%3ATSAIA%28%3E2.0.CO%3B2-9
Article Information | Page of First Match | Print | Download | Save Citation
3. Review: [untitled]
Author(s) of Review: Andrew Fedynsky
Reviewed Work(s): Ukrainian Documentaries: Artists and Writers
Vol. 1: Taras Shevchenko: A Documentary: 1989 by Valentyn Sperkach
Russian Review > Vol. 54, No. 4 (Oct., 1995), pp. 607-609
Stable URL: http://links.jstor.org/sici?sici=0036-0341%28199510%2954%3A4%3C607%3AUDAAW%3E2.0.CO%3B2-A
Article Information | Page of First Match | Print | Download | Save Citation
4. Review: [untitled]
Author(s) of Review: Yar Slavutych
Reviewed Work(s): Taras Shevchenko and Western European Literature by Jurij Bojko
Comparative Literature > Vol. 10, No. 4 (Autumn, 1958), pp. 371-373
Stable URL: http://links.jstor.org/sici?sici=0010-4124%28195823%2910%3A4%3C371%3ATSAWEL%3E2.0.CO%3B2-G
Article Information | Page of First Match | Print | Download | Save Citation
5. Review: Mythmaking: A Redundancy of the Pre-Existent Structures or a Bricolage of the Creative Act?
Author(s) of Review: John Fizer
Reviewed Work(s): The Poet as Mythmaker. A Study of Symbolic Meaning in Taras ševčenko by George G. Grabowicz
Poetics Today > Vol. 4, No. 4, Descriptive Poetics: Bible to Renaissance (1983), pp. 795-801
Stable URL: http://links.jstor.org/sici?sici=0333-5372%281983%294%3A4%3C795%3AMAROTP%3E2.0.CO%3B2-I
Article Information | Page of First Match | Print | Download | Save Citation
6. Review: [untitled]
Author(s) of Review: Frederic L. Propas
Reviewed Work(s): Breaking with Moscow. by Arkady N. Shevchenko
Slavic Review > Vol. 44, No. 4 (Winter, 1985), pp. 730-731
Stable URL: http://links.jstor.org/sici?sici=0037-6779%28198524%2944%3A4%3C730%3ABWM%3E2.0.CO%3B2-A
Article Information | Page of First Match | Print | Download | Save Citation
7. Shevchenko and Pushkin's to the Slanderers of Russia
Clarence A. Manning
Modern Language Notes > Vol. 59, No. 7 (Nov., 1944), pp. 495-497
Stable URL: http://links.jstor.org/sici?sici=0149-6611%28194411%2959%3A7%3C495%3ASAPTTS%3E2.0.CO%3B2-D
Article Information | Page of First Match | Print | Download | Save Citation
8. Review: [untitled]
Author(s) of Review: Marko Pavlyshyn
Reviewed Work(s): Taras Shevchenko: A Life by Pavlo Zaitsev; George S. N. Luckyj
Russian Review > Vol. 49, No. 1 (Jan., 1990), pp. 108-109
Stable URL: http://links.jstor.org/sici?sici=0036-0341%28199001%2949%3A1%3C108%3ATSAL%3E2.0.CO%3B2-V
Article Information | Page of First Match | Print | Download | Save Citation
9. Review: [untitled]
Author(s) of Review: Tatiana Prokopov
Reviewed Work(s): Selected Works by Taras Shevchenko; Irina Zheleznova; John Weir; Olga Shartse
The Modern Language Journal > Vol. 68, No. 1 (Spring, 1984), pp. 89-90
Stable URL: http://links.jstor.org/sici?sici=0026-7902%28198421%2968%3A1%3C89%3ASW%3E2.0.CO%3B2-Y
Article Information | Page of First Match | Print | Download | Save Citation
10. Review: [untitled]
Author(s) of Review: C. H. Andrusyshen
Reviewed Work(s): Taras Shevchenko, the Poet of Ukraine; Selected Poems by Clarence A. Manning; Taras Shevchenko
Russian Review > Vol. 5, No. 2 (Spring, 1946), pp. 112-113
Stable URL: http://links.jstor.org/sici?sici=0036-0341%28194621%295%3A2%3C112%3ATSTPOU%3E2.0.CO%3B2-Q
Article Information | Page of First Match | Print | Download | Save Citation
11. Review: [untitled]
Author(s) of Review: Victor O. Buyniak
Reviewed Work(s): Taras Ševčenko: Sein Leben und Sein Werk. by Jurij Bojko; Erwin Koschmieder
Slavic Review > Vol. 29, No. 2 (Jun., 1970), p. 351
Stable URL: http://links.jstor.org/sici?sici=0037-6779%28197006%2929%3A2%3C351%3ATSSLUS%3E2.0.CO%3B2-O
Article Information | Page of First Match | Print | Download | Save Citation
12. Review: [untitled]
Author(s) of Review: Larissa M. L. Onyshkevych
Reviewed Work(s): The Poet as Mythmaker: A Study of Symbolic Meaning in Taras Sevcenko. by George G. Grabowicz
Slavic Review > Vol. 43, No. 2 (Summer, 1984), pp. 354-355
Stable URL: http://links.jstor.org/sici?sici=0037-6779%28198422%2943%3A2%3C354%3ATPAMAS%3E2.0.CO%3B2-P
Article Information | Page of First Match | Print | Download | Save Citation
13. Review: [untitled]
Author(s) of Review: John A. Barnstead
Reviewed Work(s): Poet As Mythmaker: A Study of Symbolic Meaning in Taras Sevcenko by George G. Grabowicz; Taras Sevcenko
Russian Review > Vol. 42, No. 2 (Apr., 1983), pp. 230-231
Stable URL: http://links.jstor.org/sici?sici=0036-0341%28198304%2942%3A2%3C230%3APAMASO%3E2.0.CO%3B2-Y
Article Information | Page of First Match | Print | Download | Save Citation
14. Review: [untitled]
Author(s) of Review: Mike Bowker
Reviewed Work(s): Breaking with Moscow. by Arkady Shevchenko
International Affairs (Royal Institute of International Affairs 1944-) > Vol. 62, No. 1 (Winter, 1985), p. 147
Stable URL: http://links.jstor.org/sici?sici=0020-5850%28198524%2F198624%2962%3A1%3C147%3ABWM%3E2.0.CO%3B2-S
Article Information | Page of First Match | Print | Download | Save Citation
15. Review: [untitled]
Author(s) of Review: Michel Benisovich
Reviewed Work(s): The Poet of Ukraine by Taras Shevchenko; Clarence A. Manning
The Modern Language Journal > Vol. 30, No. 8 (Dec., 1946), p. 638
Stable URL: http://links.jstor.org/sici?sici=0026-7902%28194612%2930%3A8%3C638%3ATPOU%3E2.0.CO%3B2-W
Article Information | Page of First Match | Print | Download | Save Citation
16. Review: [untitled]
Author(s) of Review: George S. N. Luckyj
Reviewed Work(s): Taras Ševčenko, 1814-1861: A Symposium. by Volodymyr Mijakovs'kyj; George Y. Shevelov
Slavic Review > Vol. 22, No. 4 (Dec., 1963), pp. 781-782
Stable URL: http://links.jstor.org/sici?sici=0037-6779%28196312%2922%3A4%3C781%3ATS1AS%3E2.0.CO%3B2-G
Article Information | Page of First Match | Print | Download | Save Citation
17. Correction: Slovo. Znak. Diskurs. Antologiia svitovoi literaturno-kritichnoi dumki xx st
The Slavic and East European Journal > Vol. 43, No. 2 (Summer, 1999), p. 372
Stable URL: http://links.jstor.org/sici?sici=0037-6752%28199922%291%3A43%3A2%3C372%3ACSZDAS%3E2.0.CO%3B2-Q
Article Information | Page of First Match | Print | Download | Save Citation
18. Review: [untitled]
Author(s) of Review: Victor Swoboda
Reviewed Work(s): The Poet as Mythmaker: A Study of Symbolic Meaning in Taras Sevčenko by George G. Grabowicz
The Modern Language Review > Vol. 78, No. 4 (Oct., 1983), pp. 1005-1006
Stable URL: http://links.jstor.org/sici?sici=0026-7937%28198310%2978%3A4%3C1005%3ATPAMAS%3E2.0.CO%3B2-Y
Article Information | Page of First Match | Print | Download | Save Citation
19. Review: [untitled]
Author(s) of Review: Austin Jersild
Reviewed Work(s): "Kavkaz" Tarasa Shevchenko: Na fone neprekhodiashchego proshlogo by Ivan Dziuba
Russian Review > Vol. 60, No. 1 (Jan., 2001), p. 109
Stable URL: http://links.jstor.org/sici?sici=0036-0341%28200101%2960%3A1%3C109%3A%22TSNFN%3E2.0.CO%3B2-L
Article Information | Page of First Match | Print | Download | Save Citation
20. Review: [untitled]
Author(s) of Review: Maria M. Ovcharenko
Reviewed Work(s): Shevchenko Meets America by Roman Smal-Stocki
The Slavic and East European Journal > Vol. 9, No. 4 (Winter, 1965), pp. 449-450
Stable URL: http://links.jstor.org/sici?sici=0037-6752%28196524%291%3A9%3A4%3C449%3ASMA%3E2.0.CO%3B2-7
Article Information | Page of First Match | Print | Download | Save Citation
21. Review: [untitled]
Author(s) of Review: C. H. Andrusyshen
Reviewed Work(s): Taras Shevchenko, the Poet of Ukraine: Selected Poems. by Clarence A. Manning
American Slavic and East European Review > Vol. 5, No. 1/2 (May, 1946), pp. 206-210
Stable URL: http://links.jstor.org/sici?sici=1049-7544%28194605%295%3A1%2F2%3C206%3ATSTPOU%3E2.0.CO%3B2-Y
Article Information | Page of First Match | Print | Download | Save Citation
22. Review: [untitled]
Author(s) of Review: W. Besoushko
Reviewed Work(s): Ukrains'ka mova v Sovets'kii Ukraini by Roman Smal'-Stots'kii
The Slavic and East European Journal > Vol. 14, No. 1 (Spring, 1970), pp. 109-110
Stable URL: http://links.jstor.org/sici?sici=0037-6752%28197021%291%3A14%3A1%3C109%3AUMVSU%3E2.0.CO%3B2-8
Article Information | Page of First Match | Print | Download | Save Citation
23. Review: [untitled]
Author(s) of Review: Yar Slavutych
Reviewed Work(s): Vybrane by Robert Burns; Mykola Lukash; Vasyl Mysyk
Burns I Schevchenko by J. B. Rudnyckyj
Comparative Literature > Vol. 12, No. 3 (Summer, 1960), pp. 285-286
Stable URL: http://links.jstor.org/sici?sici=0010-4124%28196022%2912%3A3%3C285%3AV%3E2.0.CO%3B2-A
Article Information | Page of First Match | Print | Download | Save Citation
24. Review: [untitled]
Author(s) of Review: John A. Barnstead
Reviewed Work(s): Panteleimon Kulish. A Sketch of His Life and Times by George Luckyj
Russian Review > Vol. 43, No. 2 (Apr., 1984), pp. 222-223
Stable URL: http://links.jstor.org/sici?sici=0036-0341%28198404%2943%3A2%3C222%3APKASOH%3E2.0.CO%3B2-L
Article Information | Page of First Match | Print | Download | Save Citation
25. Review: [untitled]
Author(s) of Review: Clarence A. Manning
Reviewed Work(s): Ukrainian Authors
The Modern Language Journal > Vol. 31, No. 1 (Jan., 1947), p. 61
Stable URL: http://links.jstor.org/sici?sici=0026-7902%28194701%2931%3A1%3C61%3AUA%3E2.0.CO%3B2-3
Article Information | Page of First Match | Print | Download | Save Citation
2008.03.24 | Сергій
Re: виглядяає, що ви поняття не маєте, про що говорите
Взагалі-то, я не є гуманітарієм. Не потрібно буквально сприймати сказане, тим більше, що я в кінці сказав, що про Шевченка я згадав гіпертрофовано для наочності.2008.03.24 | Englishman
здається, у вас ще й з логікою проблеми.
я не казав, що ви є гуманітарій. мені, чесно кажучи, все одно, ким ви є за профілем.я лише відповідав на ваше твердження, що українським вченим важко публікуватися у західних журналах, бо "там" нікого нібито не цікавлять українські питання.
2008.03.24 | Сергій
Re: здається, у вас ще й з логікою проблеми.
На ваші звинувачення (не зрозуміло в чому) можу лише сказати, що це моя особиста (можливо профанська) думка.2008.03.21 | яро
Re: Показники, що дають привід задуматися
Сумно за наших економістів, на всіх - одна стаття.2008.03.21 | Трясця
Для наших економістів
Не знаю, яку статтю карного кодексу треба "дати" всім цим псевдовченим та крадіям майна або, принаймні, народної довіри. Поте я знаю, яке речення повинен їм сказати кожний платник податків, виганяючи з теплих місць у вільне еконмічне плавання в ринковому морі. Речення це належить відомому інтелігенту та інтелектуалу Миколі Азарову. Звучить воно так: "Да пошли ви...!"2008.03.21 | яро
Тут потрібна видима руку Сміта аби всіх їх розігнати
2008.03.21 | docent
Re: Показники, що дають привід задуматися
Один из бестселлеров2008.03.24 | фізик
Про деяке уточнення щодо показників, що дають привід задуматися
Я хотів би вказати на деяку неточність щодо інформаціїпро вже покійного академіка Остапа Степановича Парасюка
(+ 22 листопада 2007):
http://www.mathsociety.kiev.ua/Parasyuk_O.html
В таблиці вказано:
Відділення фізики і астрономії:
Дійсні члени (академіки) НАНУ (станом на 2005 рік):
13. Парасюк Остап Степанович
PARASYUK O S
Кількість публікацій: 0
IC (without himself IC): 4
Якщо шукати: PARASIUK, а не PARASYUK
то кількість публікацій може збільшитись.
Я, наприклад, зробив наступний пошук
http://www.slac.stanford.edu/spires/find/hep/www?AUTHOR=Parasiuk&TITLE=&C=&REPORT-NUM=&AFFILIATION=&cn=&k=&cc=&eprint=&eprint=&topcit=&url=&J=&*=&ps=&DATE=&*=&FORMAT=WWW&SEQUENCE=
Знайдено одну публікацію:
On the Multiplication of the causal function in the quantum theory of fields. (In German)
N.N. Bogoliubov, O.S. Parasiuk . 1957.
Published in Acta Math.97:227-266,1957.
Cited 186 times.
Серед цих цитувань декілька належать лауреату філдсовської премії
Alain Connes (FM 1982),
а також лауреатам нобелівської премії:
Abdus Salam (NP 1979), Kenneth G. Wilson (NP 1982)
І я впевнений, що це не всі цитування:
поряд зі мною лежить підручник з квантової теорії поля С.Вайнберга (NP 1979) в якому є цитування на згадану роботу.
І це не всі публікації ...
================
Ще питання щодо кількості публікацій В. Дрінфельда
(Drinfeld was awarded a Fields Medal in 1990,
http://en.wikipedia.org/wiki/Vladimir_Drinfel'd )
Дані по відділенню математики (cтаном на 30.05.2007 р.):
Дрінфельд Володимир Гершонович
DRINFELD VG
Кількість публікацій: 1
IC (without himself IC): 2310
Невже у нього тільки одна публікація в західних журналах ?!
2008.03.24 | Сергій
Re: Про деяке уточнення щодо показників, що дають привід задуматися
Та я вже писав, що ці дані повне фуфло!!! Відстій!! А авторам - фе!!!2008.03.24 | apolo
Re: Про деяке уточнення щодо показників, що дають привід задуматися
Сергій пише:> Та я вже писав, що ці дані повне фуфло!!! Відстій!! А авторам - фе!!!
згоден, але лише частково. Методично таке збиралося мабуть пару днів - то такі й результати. Якби всі Ак+Чл-кор дали попередні власні прізвища англійською упродовж всього життя - були б інші дані (ОДНОЗНАЧНО). А так для декого все вигляда просто як - обпаскудили ні за що... і виставили напоказ. ТАк - наче вже почалася політика яка-сь. А крім того, якщо ти, скажімо, філолог, чи історик - важко тебе характеризувати з допомогою ISI (бо журнали закордоннІ мають всі підстави не приймати роботи - напр. навіть ФОРМАЛЬНО, за браком посилань на роботи в іноземних виданнях).
2008.03.24 | Сергій
Re: Про деяке уточнення щодо показників, що дають привід задуматися
Абсолютно згоден. Від себе лише додам, що мені здається, що автори даного пошуку хотіли мабуть показати які погані у нас гуманітарії. Мабуть це так і є, але ж якщо уже щось стверджується, то і дані потрібно добирати більш точно. А так, виглядає, що все зроблено нашвидкруч, тяп-ляп і готово. Тому і довіри до таких даних нема. А збирати достовірну інформацію, як насправді пишуться англійською прізвища всіх членів НАНУ, мабуть, лінь, бо це займе купу часу.2008.03.24 | Безробітний
Хлопчики-імпактфактори в черговий раз порадували...
Всі пам"ятають, як саме тут, на цьому сайті, такі ж самі достойники тими же самими методами цькували доктора Шульмана, вкоротивши тому вік.Тепер вони вже цькують академіків.
Але саме зараз хлопчики-імпактфактори довели, що вони не здатні навіть найпростіше дослідження якісно провести.
Чому, запитаєте? А тому...Звичка - друга натура...Саме так імпакт-фактори і статті свої пишуть в журнали, "чіслом поболє, ціною (якістю)падєшєвлє".
Таржєство європєйських цєнностєй в наукє наліце!
2008.03.24 | Трясця
Re: Хлопчики-імпактфактори в черговий раз порадували...
В асоціянтів є проколи, але тенденція та загальна картина вірні.Тепер щодо Парасюка, якого я знав багато років. Цитування на цю (єдину!) працю я колись здивовано знайшов, але це й усе, панове. Остап Степанович прожив академіком десь 30 років (не рахував - це оцінка), і так і не спромігся на ще щось, крім праці молодого науковця спільно з самим БОГОЛЮБОВИМ! Чи не занадто дорого обійшлася платникам податків одна наукова робота?
Тепер до пана Вакуленка. Стосовно гуманітаріїв-академіків питань немає ні в кого, крім Вас. Так рахуй - нулі, а сяк рахуй - ті самі нулі. От якби сам Серьога Підрахуй рахував би, то, мабуть, замість нулів було б щось більш помітне на тлі бундючності, провінційної пихи та тріскотні.
2008.03.25 | Nobel
Re: Хлопчики-імпактфактори в черговий раз порадували...
Учитывая, что О.С. Парасюк умер, считаю любые обсуждения в таком тоне не допустимыми, тем более теми у кого нет совместных работ с Боголюбовым либо каким-то другим ученым уровня Боголюбова. Чернига и Олвер не дотягивают до этого уровня в каких бы журналах они не печатались.2008.03.25 | Трясця
Re: Хлопчики-імпактфактори в черговий раз порадували...
Шановний Нобелю, не Вам визначати, в якому тоні мені писати, і про кого. Ми пишемо, щоб зарадити справі, а не для того, щоб компліменти комусь навішувати.Щодо Олвера (якщо мається на увазі той математик, який займався асимптотичними методами), то він на десять голів вищий за Парасюка, а Черніга - теж, безумовно, вищий. І йдеться не про покійного академіка (мені повідомили, що він був академіком протягом 50 рокіів!), а про замрновані гроші. І на Литвина вони змарновані, і на Скопенка, і на Табачника, і на Кременя.
Зійдить з котурнів, і облиште недоречний, менторський тон, пане.
2008.03.25 | Nobel
Re: Хлопчики-імпактфактори в черговий раз порадували...
По-моему, чисто по-человечески, поливат грязью человека который умер и поэтому не может ответить за себя просто аморально. А Олвер занимается групповым анализом диф. уравнений, а не асимптотическими методами. Относительно Черниги, то он обычный ученик члена-корреспондента Фущича, которых очень много, человек 20. И вряд ли он больший ученый чем Парасюк или Митропольский, или Самойленко.2008.03.25 | Roman
Нобeль ви тут ?
Нобeль ви тут ? Чому нe навeли мeні приклад моїх махрово-націоналістичних висловів на форумі ? (ваш допис від 14.02) Чи у вас така тактика - пeрeскакувати із гілки на гілку форуму і поливати всіх брудом нe відповідаючи за свої слова ?Отож із нeтeрпіннням чeкаю та сподіваюся.
2008.03.25 | Трясця
Олвер та інші
Я не фахівець з теорії дифурів, але книжка Олвера з асимптотичних методів у мене є. Але справа не в Олвері, а в пересмикуванні. Я не сказав, що Черніга видатніший за Митропольського, або Самойленка. Я сказав, що він, "обычный ученик члена-корреспондента Фущича", кращий математик, ніж покійний Парасюк. І це правда. А брудом я Парасюка не поливаю. Ось, дивіться, шановний. Маю знайомих та родичів на селі. Серед них є хороші й розумні люди. Але вони не науковці. Будь-який нормальний науковець (не Литвин!) кращий науковець, ніж вони. Хіба це означає, що я їх брудом поливаю? Логіку, логіку до студії!!2008.03.25 | фізик
Re: Хлопчики-імпактфактори в черговий раз порадували...
> Щодо Олвера (якщо мається на увазі той математик, який займався асимптотичними методами), то він на десять голів вищий за Парасюка, а Черніга - теж, безумовно, вищий.А як Ви проводите вимірювання? Лінійкою? Чи "на глазок" ?!
Треба спочатку зафіксувати методику вимірювання, а то результат може виявитись суб'єктивним ...
2008.03.25 | Трясця
Re: Хлопчики-імпактфактори в черговий раз порадували...
Та я ж як раз і виміряв, за методикою, яку навів. Парасюк нічого не робив 50 років. Оце таке в мене (чи в нього?) вимірювання.2008.09.30 | Владимир
Re: Хлопчики-імпактфактори в черговий раз порадували...
> Черніга - теж, безумовно, вищий ПарасюкаТрясця, что за бред???
2008.09.30 | Simpleton
А що нe так? Парасюк в юності оформив статтю Боголюбову
і більшe за всe життя пальцeм об палeць нe вдарив. На Заході 100% навіть позиції нe отримав би, бо там на публікацією з видатним вчeним нікого нe здивуєш, бо таких там багато. Щоб одeржати позицію трeба самому щось зробити - а з цим у Парасюка нe склалося...2008.10.01 | Трясця
Не подобається - не їжте
Я особисто і дуже давно слухав лекції Парасюка - отстой.2008.03.25 | фізик
Re: Хлопчики-імпактфактори в черговий раз порадували...
> Тепер щодо Парасюка, якого я знав багато років. Цитування на цю (єдину!) працю я колись здивовано знайшов, але це й усе, панове.Наскільки я знаю у О.С.Парасюка дійсно мало публікацій, але точно більше ніж одна.
Наприклад, ось що я знайшов гуглом:
1. N.N. Bogoliubov and O.S. Parasiuk, Sov. Phys. Dokl. 100 (1955), p. 25.
2. Bogoliubov N.N. and Parasiuk O.S., Izv. AN SSSR, Ser. mat., 1956, V.20, 585–610;
3. Parasiuk O.S., Izv. AN SSSR, Ser. mat., 1956, V.20, 843–852;
4. O. S. Parasiuk. K teopii R-onepacii Bogoliubova. Ukr. Math. Z. 12:287, 1960.
5. N.N. Bogoliubov and O.S. Parasiuk, Sov. Phys. Dokl. 42 (1975), p. 127.
6. O.S. Parasyuk, Stationary Localized Solutions to the Equations of Field Interaction in Two-Dimensional Space-Time. (In Russian)
(BITP, Kiev) . ITF-76-50P, May 1976. 8pp.
Можливо ці посилання не є точними.
Пізніше я спробую знайти посилання на його роботи, які вийшли до
періоду співпраці з Боголюбовим.
Вісник НАНУ 2001, N12:
"Ще в 1952—1953 рр. О. С. Парасюк виконує цикл праць, присвячених статистичній теорії динамічних систем. Саме тоді в журналі «Успіхи математичних наук» з'являється невеличка замітка з елегантним доведенням теореми про перемішування героциклічного потоку на поверхнях сталої від'ємної кривизни і визначенням умов ергодичності цієї динамічної системи. У наступних працях ці результати узагальнюються на тривимірні многовиди. Формулюються глибокі ідеї, які згодом були розвинуті іншими авторами і досі становлять суттєву частину стохастичної динаміки."
> Остап Степанович прожив академіком десь 30 років (не рахував - це оцінка), і так і не спромігся на ще щось, крім праці молодого науковця спільно з самим БОГОЛЮБОВИМ!
Без сумніву постановка задачі належить Боголюбову. Але, я сподіваюсь,
Ви не вважаєте, що Боголюбов просто приписав Парасюка, щоб морально підтримати молодого науковця з України. Наскільки я чув, знання функціонального аналізу, яке було здобуте О.С.Парасюком у Львові на семінарах Банаха, істотньо допомогло при доведенні відповідної теореми.
Я зараз не можу точно сказати коли була остання публікація О.С.Парасюка. Приблизно це кінець 70х. Його вік був приблизно 55 р.
(приблизно 10 р. академіком). Чому після цього у нього не було публікацій? Я не знаю. Можливо просто не хотів знизити планку.
> Чи не занадто дорого обійшлася платникам податків одна наукова робота?
Мені здавалось, що висока зарплата академіків -- це щось типу нагороди за видатні наукові досягнення, а не грант на майбутні наукові дослідження. (Інша справа: наскільки відповідні досягнення дійсно видатні). З моєї точки зору, "одна" наукова робота Боголюбова-Парасюка варта більше ніж, умовно кажучи, 100 сіреньких робіт в журналах зі списку ISI, оскілки перша вплинула на розвиток квантової теорії поля і відома навіть нобелівським лауреатам, а останні ні на що не вплинуть і їх читати не будуть, хіба що тільки колеги будуть на них не читаючи посилатись.
2008.03.25 | фізик
Re: Хлопчики-імпактфактори в черговий раз порадували...
> Без сумніву постановка задачі належить Боголюбову.Як мені пояснили, навіть це зовсім не факт. А основна технічна ідея про довизначення добутку узагальнених функцій (в конкретному випадку: польових операторів) з застосуванням теореми Хана-Банаха належить однозначно Парасюку.
2008.03.26 | Трясця
Re: Хлопчики-імпактфактори в черговий раз порадували...
Ви маєте право на власну думку. Я залишаюся при своїй. Спробую стисло резюмувати.1. Платити не за роботу, а за минулі, чи майбутні досягнення, яке оцінюють, до того ж, зацікавлені та необ'єктивні колеги, нечесно та, більше того, злочинно.
2. Справжній науковець працює все життя. Бажаю і Вам 100 сіреньких публікацій зі списку Ай-Ес-Ай. Якщо людина після однієї середньої значущості роботи (приклад - Парасюк) припиняє працювати, але не йде викладати до школи, а отримує зарплату зав. відділом та академічну стипендію протягом 50 років, то це аморально.
3. Парасюк був зав. відділом в Інстититуті теоретичної фізики. Там десятки (!) співробітників більш відомі широкому загалу за межами України, ніж він. За що ж платили саме йому? За що шанували саме його?
4. Парасюк - тільки разючий приклад. Не хочу наводити інші, персональні приклади. Зогнила сама постановка питання.
2008.03.25 | Torr
Ну чому Безробітний не академік?
У нього з ІФ і ІЦ все Ok - не один академік позаздрить таким науковим здобуткам. Навіть іспанську вивчив, щоб хоч якусь роботьонку мати. Каже "не цькуйте академіків", але саме вони його і виперли... чи воно було не так?2008.03.24 | Гость
Класс! Молодцы!
Давно понимал, что академики нас водят за нос, вот вам и доказательства. Интересно, как они теперь будут выкручиваться? "Все ложь и провокация..." Ну-ну, выкручивайтесь дальше.2008.03.25 | loup-garou
Re: Класс! Молодцы!
Анекдот в дусі Коробової - навіяло останнім постом:На лугу пасется огромный бык, спокойно пощипывая зеленую травку. Вдруг он видит где-то вдалеке какую-то белую точку и начинает следить за ней. Точка, приближаясь, постепенно превращается в белый шарик. Бык и не заметил, что этот шарик - на самом деле кролик. Подбежав вплотную к быку, кролик гнет пальцы и начинает орать:
- Ты, лох рогатый, освободи мне дорогу, понял?
Бык продолжает неподвижно стоять, глядя на кролика с безразличным видом.
Кролик:
- Ты че, урод, не слышишь, я сказал, давай дорогу, если по рогам не
хочешь!
Бык не двигается с места. Кролик продолжает наезжать:
- У тебя че, уши говном забиты? Если ты через 10 секунд не сдвинешься, я тебе очко разорву, понял, ты, пидор вонючий? Раз… два… три…
Тугоухий бык со скуки фыркает, поворачивается к кролику задом,
вываливает на него содержимое своего кишечника и неспешно идет прочь.
Пять минут проходит, десять, уже и мухи слетелись… Наконец кролику
удается высунуть голову из этой кучи. Очистив забитый рот, он начинает орать вслед быку:
- Что, обосрался?
А взагалі, мальчікі, "you become famous when you become an adjectif" (c). І Парасюк, і Дрінфельд уже давно - adjectifs (останній мінімум раз 20). Так шо не вам на них тявкать, скільки б "високоякісних наукових робіт" в "журналах зі списку ISI" ви не опублікували.
З листами теж народ з розуму посходив - я тут спробував уявити піонера, шо пише email Дрінфельду:
"Пан Д., пака ви там в Чікаго сідітє бєз дєла, ми тут ета, рєформу хатім сдєлать. Патаму шоб ми маглі абьєктівна аценіть ваш вклад в науку, прішлітє нам спісак ваших публікаций за паслєдніє 10 лєт (разумеется, в журналах индексируемых Thomson, никаких отечественных мурзилок). І єщьо ета... абіснітє пжлста как Ваши рєзультати памогут паднять с калєн украинскую економику. Желатєльно до завтра. В случає "необгрунтованої відмови" ілі failure to do so ми правідьом поіск самі со spelling'ом каторий нам покажется правільним. Так шо хто нє спрятался ми нє вінавати. Долой загнивающих академиков-геронтократов и прочих ретроградов! Да здравствуют европэйськи цинности в науци!
С ув. инициативная группа ассоциации ВУА ЗАЄЦн "
Ну шо, наче нормально, хіба нє?
2008.03.25 | Nobel
Re: Класс! Молодцы!
Надо согласится, ведь Дринфельд член-кор. НАНУ, математик мирового уровня и не академик лишь потому-что больше увлечен наукой, чем стремлением к званиям. В сущности членство в Академии дает лишь возможность создать хороший научный коллектив. Надо было бы провести эксперемент. Избрать кого-то из членов ЗАЙЦА в члены-корреспонденты, того же Чернигу и посмотреть улучшит ли он свой результат или нет?2008.03.25 | Torr
Re: Класс! Молодцы!
Nobel пише:> Надо согласится, ведь Дринфельд член-кор. НАНУ, математик мирового уровня и не академик лишь потому-что больше увлечен наукой, чем стремлением к званиям.
Трапляється, шо і хороша людина попадає до поганої компанії, а потім тікає до Чікаго.
2008.03.25 | Трясця
Re: Класс! Молодцы!
І цей пересмикує! Ви що, домовилися? Хто писав про Дрінфельда, Філдсівського лауреата?А про Парасюка все сказано. Вм вважаєте, що однієї роботи за життя досить, щоб 50 років бути академіком - Ваша справа. Я вважаю, що ні. Асоціація, до якої я не належу, тут ні при чому.
2008.03.25 | Аноним
А можно без истерик?
Обнародованы ВПЕРВЫЕ в истории украинской науки данные о международной известности наших супер-пупер академиков. Это то, что президиум НАНУ отказывается делать, прикрываясь как фиговым листком «Законом об информации».Это то, что уже несколько лет делают россияне на сайте scientific.ru. Может, это и послужило толчком для реформирования российской науки и использования этих показателей для оценки результатов научной деятельности российских ученых. Там тоже наблюдался шум, крики и даже демонстрации. Не российских академиков, а тех, кто этим критериям не соответствует.
Что имеется на данный момент?
Обнаружено несоответствие приведенных данных о некоторых сверхученых с 1) другими данными о них и 2) с имеющимися представлениями об их научной значимости. Учтены не все возможные транскрипции славянских фамилий. Найдено, что иногда один и тот же ученый выступает под несколькими транскрибированными на латинице фамилиями. Странно, но факт.
Ну и что – это же первое приближение. Присоединяйтесь, шлите на сайт ассоциации файлы с вашей информацией. Составители будут только вам благодарны.
Помогите не советами, а конкретным участием. Попробуйте сами опросить всех академиков о каноническом написании их сакральных фамилий, имен и отчеств латиницей.
Не согласны вообще с используемыми критериями, предложите и обоснуйте свои собственные, то такие, чтобы можно было объективно проверить для каждого научного работника, а не только для академика. "Закон для всех один", не так ли? И не стройте домыслы о корысных мотивах составителей, не вспоминайте упомянутых покойников (данные почти годичной данности) и т.д.
Другое дело, насколько обнародованные данные соответствует укоренившемуся в массовом сознании образу (симулякру!) украинских академиков как неизмеримо превосходящих своими достижениями неакадемиков. Это уж судить каждому, исходя из его вовлеченности в научную деятельность и степени близости к тому или иному академику. Раз близки с ними, расскажите об их научных достижениях тем, кто далек.
Кстати, было бы интересно сравнить усредненные показатели членов академий и нечленов по отдельным академическим институтам. Неужели и здесь обнаружится что-то неожидаемое?
Поймите, суть не в отдельных личностях, а в самой системе, которая стимулирует не получение научных результатов, а продвижение по административно-бюрократической иерархии. Вот и имеем академиков-начальничков в разы больше, чем при Советах, а продуктивность всей украинской науки снижается. Вот в чем корень.
2008.03.25 | фізик
Re: А можно без истерик?
Известно, что с нобелевскими лауреатами у нас в Украине туго.Филдсовский лауреат был да уехал.
В связи с этим лично мне интересна была бы такая статистика: на кого из научных сотрудников НАНУ (в том числе академиков) ссылались нобелевские (или филдовские) лауреаты?
Большие выводы из этого я не стал бы делать (лично на меня таких ссылок нет
2008.03.26 | Сергій
Re: А можно без истерик?
Ідея безумовно хороша. Можливо потрібно створити український сайт типу scientific.ua і там вивісити всі дані як нульове наближення, а потім поступово уточнювати інформацію. Та і вносити туди можна не лише академіків та членкорів, але й звичайних "простих смертних" вчених.2008.03.26 | Трясця
Re: А можно без истерик?
Хай кожний, хто має від цього втіху, робить це для себе. Але сенсу в цьому великого нема, бо нобелівських лауреатів обмаль, по одному на великий сектор науки. Їхнє посилання, чи не посилання - річ випадкова.2008.03.26 | apolo
Re: Сергію
Сергій пише:> Ідея безумовно хороша. Можливо потрібно створити український сайт типу scientific.ua і там вивісити всі дані як нульове наближення, а потім поступово уточнювати інформацію. Та і вносити туди можна не лише академіків та членкорів, але й звичайних "простих смертних" вчених.
(apolo)
прекрасна ідея. Впевнений, що багато дійсно професійних професорів зможуть просто за власним бажанням досить наочно показати, що вони не гірші не лише ніж деякі Член-Кори, а й навіть ніж деякі академіки (та й то - це ж буде лише за формальними ознаками (якими багато хто з 500 обранців долі просто "харчуються" як єдино можливими)).
ДУже прекрасна ідея зробити це - треба закликати до продовження цієї традиції вивільненого моніторингу. Хоче це все формальні показники. Можна ж просто писати й переписувати власні роботи- хоч якийсь індекс - та ростиме однозначно. В науці фальшування відсоток дуже великий (бо імпакт фактору час - давно настав).
2008.09.30 | lizard
Re: Сергію
Ну и сколько раз можно себя любимого цитировать. Разница между 100 и 10 все равно существенна, а разницей между 15 и 10 можно и пренебречь2008.09.30 | kfmn
Re: Показники, що дають привід задуматися
Странно, что за полгода никто так и не удосужился исправить показатели Коломийца (http://www.ukrnauka.org.ua/YdFizEnerg.htm ). Неужели это так сложно?