06/08/2008 | Никер

http://www.apsu.org.ua/ua/news/vypusk/

Про наукову діяльність АПН України в 2007 році

та завдання на 2008 рік


Шановні учасники Загальних зборів!

Слайд 1

Рік, що минув, для Академії педагогічних наук був часом подальшого її розвитку як вищої наукової організації держави з проблем освіти, педагогіки і психології. Президією, відділеннями, усіма підрозділами Академії здійснювалась різнопланова робота з метою методологічного, теоретичного і методичного забезпечення модернізації національної системи освіти. У своєму інституційному й інноваційному рості Академія значно посилила акцент на якості планування, виконання, результативності діяльності, своєчасному й успішному реагуванні на виклики перед вітчизняною освітою та психолого-педагогічною наукою у зв’язку із глобальними цивілізаційними змінами, перетвореннями в українському суспільстві.

Слайд 2

Президія Академії продовжувала зосереджувати зусилля на підвищенні актуальності наукових досліджень, якості та значущості їх результатів. Створювалися умови для конкурсного відбору, об’єктивної експертизи, системної координації, якісного і вчасного виконання наукових досліджень, оновленні комплексу організаційних засад і заходів щодо всього циклу наукових досліджень.

Проводилася робота з удосконалення мережі наукових установ. Інститут педагогіки і психології професійної освіти реорганізовано в Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих. На базі Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти та Донецького інституту післядипломної освіти інженерно-педагогічних працівників утворено Університет менеджменту освіти. Створено Інститут обдарованої дитини. Підготовлено пропозиції для перетворення Педагогічного музею України в наукову установу Академії педагогічних наук. На часі створення Інституту дошкільної освіти. Питання утворення в Академії експериментальної школи-інтернату для обдарованих дітей-сиріт за дорученням Президента України опрацьовується АПН спільно з МОН і Київською державною міською адміністрацією. Адже, за великим рахунком, наукові установи Академії мають цілісно охоплювати повний спектр навчальних і виховних проблем усієї освітньої сфери – від дошкільної до післядипломної освіти.

Відбулися позитивні зрушення в удосконаленні інфраструктури підготовки наукових і науково-педагогічних кадрів. Розвивалася мережа аспірантури і докторантури, кандидатських і докторських спеціалізованих учених рад, фахових наукових видань, зокрема в електронному форматі. Обґрунтовано і запроваджено в Україні нові спеціальності “Теорія та методика управління освітою”, ”Політична психологія”.

Поліпшилося фінансування Академії. У 2007 році бюджет збільшено на 14 млн. гривень, або на 29 %. Це дало змогу вдосконалити наукову мережу, розширити тематику наукових досліджень, збільшити обсяги підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації кадрів, підвищити посадові оклади науковців, оновити матеріально-технічну базу. Уперше отримано цільові кошти на друкування наукової продукції. Водночас слід звернути увагу, що значно посилився контроль з боку контрольно-ревізійних органів та Рахункової палати України за цільовим й ефективним використанням державних коштів. Це зобов’язує нас ще більш відповідально ставитися до формування запитів і виконання державного бюджету.

Ми вдячні Президенту України В.А.Ющенку, Кабінету Міністрів України за постійну підтримку ініціатив Академії, глибоке розуміння проблем, що постають перед педагогічною і психологічною наукою в умовах модернізації вітчизняної освіти.

У розв’язанні освітянських проблем АПН України співпрацювала з Міністерством освіти і науки України, ВАК України, НАН України, галузевими академіями наук. Ми постійно відчували підтримку з боку Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти. Академія брала активну участь у створенні важливих для національної освіти документів, що мають законодавчий і методологічний характер. Завершено реалізацію плану співпраці МОН і АПН України на 2005-2007 роки.

Шановні учасники зборів!

Минулий 2007 рік знаменний для Академії педагогічних наук України відзначенням 15-річчя від дня її заснування. Було проведено ювілейні засідання вчених рад наукових установ, висвітлено діяльність Академії в засобах масової інформації, відбулися звітні конференції, видано тематичні випуски наукових збірок і часописів, підготовлено експозиції в Педагогічному музеї України та Державній науково-педагогічній бібліотеці України ім. В.О. Сухомлинського. У листопаді відбулася ювілейна наукова сесія "Розвиток педагогічної і психологічної наук в Україні (1992-2007 роки)", до якої було видано п’ятитомник наукових праць членів Академії "Педагогічна і психологічна науки в Україні", а також підготовлено Академією до видання колективну працю ”Енциклопедія освіти”. Листопадові Загальні звітно-виборчі збори АПН України підсумували її розвиток за останні п’ять років і за час існування.

Академія здійснювала свою діяльність відповідно до статутних завдань з огляду на виклики сьогодення, що постали перед українською освітою. Зокрема, опрацьовувалися засади філософії сучасної освіти, розроблялися державні стандарти для різних освітніх рівнів, проводилися пошуки шляхів поліпшення якості освіти, її моніторингу, створювалися підручники і навчальні посібники, нові особистісно орієнтовані технології та засоби навчання, здійснювався психологічний супровід оновлення змісту і структури освіти тощо.

Слайд 3

Загалом у звітному 2007 році учені АПН України виконували 250 науково-дослідних робіт за 38 науковими напрямами з різних проблем педагогічної і психологічної наук й освітньої практики. Зокрема, розпочато 63 і завершено 77 тем. За тематичними планами науково-дослідних робіт підвідомчих установ виконувалося 109 тем, за тематичним планом наукових досліджень членів АПН України – 141 тема. Крім того, 10 наукових тем розроблялися за завданнями двох державних і однієї міжгалузевої програм, що фінансувалися з коштів Державного бюджету України: Державна програма розвитку і функціонування української мови на 2004–2010 роки; Програма розвитку позашкільних навчальних закладів на 2002–2008 роки; Міжгалузева комплексна програма "Здоров’я нації" на 2002–2011 роки.

Слайд 4

За результатами наукових досліджень членами Академії та науковцями підвідомчих установ опубліковано понад 3 тисячі праць, у тому числі 73 монографії, 224 підручники і навчальні посібники, 49 навчальних програм і концепцій, 204 методичні посібники і рекомендації, 15 словників і довідників, випущено 77 збірників наукових праць. Разом з тим слід наголосити, що при такому суттєвому доробку на академічний конкурс праць, які видано в 2007 році, було подано лише 17 робіт, з них тільки 3 монографії.

За звітний період отримано вагомі наукові результати. Обґрунтовано концептуальні підходи і напрями реформування освітнього простору України на основі людиноцентризму, з’ясовано психолого-педагогічні умови та засоби розвитку дошкільника в сучасному суспільстві, розроблено інноваційні форми та методи виховання гуманістичних цінностей школярів, технології навчання і виховання дітей з порушеннями психофізичного розвитку.

Щодо профільного навчання у старшій школі, то розроблено структуру профілів, організаційні форми навчання, визначено сутність і функції предметів за вибором та дидактичні вимоги до їх змісту, напрацьовано програмне забезпечення та відповідний зміст профорієнтаційної роботи.

Обґрунтовані в попередні роки дидактичні і методичні основи відбору змісту освіти дали змогу підготувати для основної школи сучасні підручники і навчально-методичні комплекти, зокрема на електронних носіях. Експериментально перевірені нові форми і методи контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів на засадах компетентнісного підходу, стандартизовані вимоги до педагогічного оцінювання якості освіти, методика моніторингових досліджень навчальних досягнень учнів.

Запропоновано критерії і технології управління якістю шкільної освіти. Визначено філософські та теоретично-методологічні засади розвитку змістових і структурних складових вищої освіти в контексті Болонського процесу. Виявлено особливості розвитку систем професійної освіти і навчання в європейських країнах, розроблено дидактичні та методичні засади проектування змісту і процесу професійного навчання кваліфікованих робітників. Сформульовано нові підходи до проведення соціально-психологічних досліджень у сучасних умовах.

Вагомі результати досліджень пов’язані з психолого-педагогічним супроводом особистісно орієнтованих технологій навчання, розвитком особистісних якостей школяра, соціалізацією особистості в умовах сучасного суспільства. Проаналізовано психологічні закономірності становлення та розвитку духовності особистості, змодельовано систему психолого-педагогічних впливів на процес розвитку особистісної активності в освітньому просторі, виявлено основні психологічні особливості реалізації та розвитку творчого потенціалу молодої людини в різних сферах діяльності, визначено зміст та структуру когнітивних й особистісних чинників у розвитку обдарованості.

Учені установ АПН України проводили експериментальну роботу на базі 942 експериментальних закладів і організацій. У ході 134 експериментів різних рівнів, зокрема 18 всеукраїнських, експериментально випробувано 152 педагогічні і психологічні інновації.

З метою апробації отриманих результатів Академією організовано і проведено 83 науково-комунікаційних масових заходи. Загалом науковці підвідомчих установ виступили більше як на трьох тисячах різноманітних науково-практичних симпозіумах, конференціях, семінарах тощо.

Упровадження результатів наукових досліджень в освітню практику здійснювалось насамперед у формах:

– підготовки і видання наукової, навчальної, методичної, довідкової літератури, концепцій, програм тощо;

– науково-методичного консультування діяльності експериментальних навчальних закладів;

– утілення наукових результатів у нормативно-правові й організаційно-розпорядчі документи, що регулюють діяльність навчальних закладів.

– представлення наукових результатів на конференціях, семінарах, круглих столах, висвітлення в засобах масової інформації, на радіо і телебаченні тощо.

Найпоширенішим видом упровадження результатів досліджень є публікація наукових праць.

Найбільша кількість упроваджених розробок припадає на Інститут психології ім. Г.С. Костюка (79), Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих (76), Інститут педагогіки (72), Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти (51), Інститут проблем виховання (49).

За місцем упровадження розподіл наукових розробок такий: середні загальноосвітні школи – 231, вищі навчальні заклади – 200, професійно-технічні навчальні заклади – 107, інші навчальні заклади (дошкільні, позашкільні тощо) – 35, інші організації, установи – 73.

Інститутом педагогіки в практику початкової ланки освіти впроваджено 15 навчально-методичних комплектів з різних навчальних предметів. Тривало впровадження програм, підручників, навчальних і методичних посібників для 6-х класів 12-річної школи (усього 37 розробок), перероблених і доповнених підручників для 11-річної школи (16 підручників). Розпочато впровадження семи підручників для 7-х класів (українська, російська, німецька мови, геометрія, хімія, фізика, біологія, трудове навчання), які посіли призові місця на конкурсі підручників і видані за рахунок державних коштів. Готові до впровадження в практику загальноосвітніх шкіл експериментальні підручники з шести предметів (рідна мова, 6-8 класи; українська література, 5-6 класи; англійська мова, 5 клас; історія стародавнього світу, 6 клас; математика, 5-6 класи; трудове навчання, 8 клас) та двох курсів за вибором (деревообробка, основи економіки).

Слайд 5

Науковці Академії залучалися до розроблення та експертизи різних нормативно-правових актів, спрямованих на ефективне функціонування та розвиток системи освіти. Зокрема, спільно розроблено Концепцію Державної цільової соціальної програми "Школа майбутнього" на 2007-2010 роки, Концепцію Державної цільової програми "Наука в університетах" на 2008-2012 роки, які затверджено Урядом, до Парламенту надіслано пропозиції і зауваження до 10 законопроектів, матеріали до двох парламентських слухань, до Кабінету Міністрів України – 16 матеріалів.

Слайд 6

За звітний період відбулися дві сесії Загальних зборів АПН України і відділень, проведено 13 засідань Президії, у тому числі виїзне засідання на базі Харківського національного педагогічного університету ім. Г.Сковороди. На Загальних зборах у березні 2007 року підведено підсумки наукової діяльності АПН України за 2006 рік і окреслено основні завдання на 2007 рік; затверджено нове Положення про Відділення АПН України.

В осінню сесію, 15-16 листопада 2007 року відбулися Загальні звітно-виборні збори АПН України, на яких проаналізовано наукову і організаційну діяльність Академії за звітний період (2002-2007 роки) і обрано керівництво Академії.

На засіданнях Президії розглянуто 423 питання з різних проблем статутної діяльності Академії.



Шановні учасники зборів!

Сьогодні в складі АПН України працюють 50 дійсних членів і 90 член-кореспондентів, 29 іноземних членів і 9 почесних академіків.

Слайд 7

Загалом наукові дослідження здійснювали майже 1,8 тисячі осіб, які працюють у підвідомчих наукових установах Академії, у тому числі близько 1,2 тисячі (66 %) штатних співробітників. В інститутах і наукових центрах АПН України працювали 164 доктори наук і 485 кандидатів наук. На жаль, середній вік наукових співробітників Академії досить високий: у докторів наук він дорівнює 59 років, у кандидатів наук – 49 років; більшість керівників наших установ – пенсійного віку.

Слайд 8

Значна увага приділялася підготовці та атестації наукових і науково-педагогічних кадрів. У червні 2007 року на Президії АПН всебічно проаналізовано стан роботи аспірантури та докторантури і прийнято відповідне рішення. Нині в підготовці молодих науковців головне завдання полягає в підвищенні ефективності роботи аспірантури і докторантури, у наближенні їх діяльності до основних засад Болонського процесу. У звітному році в аспірантурі навчалося 539 осіб (з них 162, або 30 %, за державним замовленням) з 18 наукових спеціальностей; у докторантурі перебувало 46 осіб (40, або 87 %, за державним замовленням) з 12 спеціальностей. Завершили підготовку 101 аспірант і 12 докторантів, ефективність їх підготовки відповідно становить 37 і 42 відсотки, що вище ніж в середньому по країні.

Зросла мережа спеціалізованих учених рад і нині налічує 15 рад, які діють у 9 підвідомчих наукових установах і майже повністю покривають перелік наукових спеціальностей з педагогічних і психологічних наук. У них захищено 236 дисертацій: 30 докторських і 206 кандидатських.

Розвивалися міжнародні зв’язки Академії. Укладено угоди з Американськими радами з міжнародної освіти та навчальними закладами Канади. Після укладення угод про співробітництво з Польською академією, Британською Радою двостороння співпраця набула характеру стратегічного партнерства. Ученими Академії виконуються наукові програми ЮНЕСКО, ЮНІСЕФ, Ради Європи, Європейського Союзу і інших міжнародних організацій та спільні проекти з освітніми установами Білорусії, Італії, Німеччини, Росії, Швеції.

Слайд 9

Важливою ділянкою в поліпшенні якості наукових досліджень є їх координація. У 2007 році до Ради з координації наукових досліджень надійшло на узгодження і розглянуто понад 1,5 тисячі тем докторських і кандидатських дисертацій, схвалено 1,2 тисячі (80 %) тем, відхилено 300 тем.

Аналіз тем дисертаційних досліджень, розглянутих у Раді з координації, свідчить про певну неоптимальність розподілу тематики за науковими спеціальностями, не повну адекватність запитам сучасної педагогічної і психологічної наук, особливо стосовно актуальності та відповідності науковій проблематиці наукових установ, орієнтацію на особисті потреби здобувачів, брак узгодженості з паспортами спеціальностей. Нерідко теми, що подаються на координацію, занадто звужені і тривіальні, або, навпаки, занадто глобальні і неконкретні.

Ураховуючи законодавчо визначену функцію АПН України щодо координації прикладних наукових досліджень у галузі педагогічної і психологічної наук, необхідно спільно з МОН удосконалити зміст, порядок і процедуру діяльності Ради з координації, перетворивши її на Міжгалузеву раду та реально поширивши її роботу на координацію всіх прикладних наукових психолого-педагогічних досліджень, що здійснюються в Україні за кошти державного бюджету. Такі пропозиції направлені в Міністерство освіти і науки України.

Шановні колеги!

Слайд 10

Академією педагогічних наук України в 2007 році за загальним фондом державного бюджету отримано фінансування в сумі 62 млн. грн., у тому числі на фундаментальні дослідження – майже 35 млн. грн. (56 %), на підготовку наукових і науково-педагогічних кадрів – понад 3 млн. грн. (близько 5%), перепідготовку та підвищення кваліфікації педагогічних і керівних кадрів – 8,4 млн. грн. (13,5 %), підготовку робітничих кадрів – 4,8 млн. грн. (близько 8 %) тощо. Основна частина коштів витрачена на виплату заробітної плати, нарахувань на неї і стипендії – понад 53 млн. гривень (86 % усіх видатків), частину – спрямовано на зміцнення матеріально-технічної бази, друк навчальної і наукової продукції. Зокрема, підготовлено приміщення для проживання аспірантів та докторантів. Понад асигнування, що виділені з державного бюджету за загальним фондом, підвідомчі установи Академії отримали за спеціальним фондом бюджету майже 12 млн. грн., що на 3,4 млн. грн. (28 %) більше від надходжень у 2006 році. Крім того, передача Центральною виборчою комісією на баланс АПН комп’ютерного обладнання забезпечила ресурсну частину програми широкосмугового підключення установ Академії до мережі Інтернет.

Шановні колеги!

Слайд 11

Стисло зупинюсь на характеристиці найвагоміших результатів науковців Академії за відділеннями. Найбільш значущими результатами наукових досліджень минулого року вчених Відділення теорії та історії педагогіки є такі.

Науковці Інституту проблем виховання АПН України (акад. Бех І.Д.):

- розробили науково-методичне забезпечення Програми розвитку і виховання дитини раннього віку “Зернятко”;

- обґрунтували концепцію та розробили модель поліцентричної інтеграції художніх знань учнів на уроках мистецтва в основній школі, що знайшло своє відображення у створених навчальних програмах, навчальних і методичних посібниках;

- розробили Концепцію профілактики девіантної поведінки особистості в умовах сучасного молодіжного середовища та науково-методичне забезпечення застосування інтерактивних технологій з профілактики дитячої бездоглядності, алкоголізму, наркоманії, ВІЛ/СНІДу в превентивному вихованні дітей та підлітків.

Розроблено (акад. Мадзігон В.М.) Державні стандарти з освітньої галузі “Технологічна освіта”, відповідно до яких видано ряд навчальних програм і підручників з трудового навчання для учнів та методичних посібників для вчителів.

Обґрунтовано й експериментально апробовано (чл.-кор. Лосюк П.В.) модель діяльності загальноосвітньої школи на засадах етнопедагогіки, розроблено відповідні виховні технології.

В Українському колежі ім. В.О.Сухомлинського здійснено апробацію виховання духовності школярів різного віку на засадах традиційних національних цінностей та духовно-світоглядних витоків вітчизняної культури (чл.-кор. Хайруліна В.М.).

Запропоновано (академіки Прокопенко І.Ф., Кузь В.Г., члени-кореспонденти Лозова В.І., Євдокімов В.І., Троцко Г.В.) нові підходи й нове змістове наповнення як навчального, так і виховного процесу у вищих педагогічних начальних закладах в умовах входження України до Болонського процесу, розроблено нові технології навчання і виховання студентів – майбутніх учителів.

Визначено ефективні шляхи вдосконалення управлінської діяльності в навчальних закладах, інтеграції вищої школи України в європейський і світовий освітній простір (академіки Бондар В.І., Луговий В.І., члени-кореспонденти Курило В.С., Сидоренко О.Л.).

У створених при Відділенні науково-практичних центрах, які діють при провідних університетах – Науково-методичний центр етнопедагогіки і народознавства (Прикарпатський національний університет ім. Василя Стефаника), Науковий центр соціальної педагогіки і соціальної роботи (Луганський національний педагогічний університет ім. Тараса Шевченка), Науково-дослідний центр з дослідження проблем педагогічного краєзнавства (Уманський державний педагогічний університет ім. Павла Тичини) – розроблялися і перевірялися засади інтеграції академічної та університетської науки.

У наступні роки Відділення має розвивати й поглиблювати розроблення проблем духовно-морального виховання дітей та молоді, більш активно оприлюднювати свою позицію.

У Відділенні більш активно має розгортатись дослідження із здоров’язберігаючих технологій розвитку дитини.

Відділення слід посилити увагу до розроблення питань дошкільної освіти, як визначальної ланки подальшого розвитку дитини, створити відповідні програми, методики, проекти, що мають охопити всі категорії дітей дошкільного віку.

Слайд 12

Ученими Відділення дидактики, методики та інформаційних технологій в освіті розкрито зміст уміння вчитися як ключової компетентності шкільної освіти, обґрунтовано засади інтеграції змісту окремих предметів початкової школи, з’ясовано функції і розроблено критерії формування змісту предметів за вибором і спеціальних предметів як компонентів профільного навчання. Ряд навчальних програм профільного навчання стали переможцями всеукраїнського конкурсу і рекомендовані Колегією МОН України до впровадження.

Розроблено методику особистісно орієнтованого навчання історії в основній школі, а також створена система науково-методичного забезпечення інтегрованого навчання природознавства в початковій і основній школі.

Створено дві моделі формування мовленнєвої особистості дошкільника в рідномовному та полікультурному середовищах, методики формування в учнів основної школи умінь у різних видах мовленнєвої діяльності, запропоновані методи і прийоми вироблення граматичних умінь з української мови в початкових класах шкіл з польською мовою навчання та усного українського мовлення в учнів початкових шкіл з угорською мовою навчання.

Дослідниками Кримського науково-методичного центру управління освітою обґрунтовано зміст і методи формування лінгвокультурологічної компетенції старшокласників цього регіону у взаємозв’язках навчальної і позанавчальної діяльності.

Ученими Відділення підготовлено понад 30 рукописів нових підручників з різних шкільних предметів. Чільне місце серед них посідає серія з 18 підручників для 8-го класу, у якому з наступного навчального року запроваджується новий зміст освіти. Це фактично результат заключного етапу досліджень, на якому теоретичні напрацювання втілюються у найважливішу дидактичну книгу. На жаль, це не завжди усвідомлюється під час проведення всеукраїнського конкурсу підручників для загальноосвітніх навчальних закладів, процедура якого вимагає істотного перегляду.

Розгорнуто створення і видання в академічному видавництві "Педагогічна думка" експериментальних підручників, зокрема, з української мови (6-9 класи), української літератури (5-6 класи), інформатики (7 клас) та ін., у яких реалізовано авторські методичні системи.

В авторській школі М.П. Гузика реалізовано ідею інтегрування академічних компонентів навчання із специфічними видами діяльності, у яких виявляються, використовуються на практиці і розвиваються природні задатки і здібності кожного учня.

Знайдено ряд оригінальних форм особистісно орієнтованого педагогічного процесу, що втілюють ідею його здійснення на основі тісної взаємодії всіх учасників цього процесу – педагогів, учнів та їхніх батьків, в експериментальній школі м. Вінниці.

Завершено розроблення й експериментальну перевірку системи урочної навчально-дослідницької роботи учнів на засадах креативної парадигми в Криворізькому природничо-науковому ліцеї.

Визначено тенденції формування інформаційного освітнього простору в процесі модернізації загальної середньої освіти в Україні і світі, розроблено відповідні пропозиції. З’ясовано можливості застосування комп’ютерно орієнтованих засобів для підтримки інтерактивного навчання, розроблено два варіанти комп'ютерних програмних засобів реалізації Інтернет орієнтованих автоматизованих систем опрацювання результатів навчальної діяльності учнів загальноосвітньої школи. Здобуто нові дані в розв’язанні проблеми автоматизації складання тестів, що так важливо в умовах переходу до 100-відсоткового незалежного тестування випускників шкіл, у чому ми підтримуємо МОН.

Обґрунтовано концептуальні підходи до засобів стандартизації педагогічного оцінювання навчальних досягнень школярів, досліджено методологічні засади такого оцінювання за допомогою стандартизованих тестів навчальних досягнень учнів 1-2 класів з формування в них мовленнєвої, читацької, математичної, природознавчої, соціальної, здоров’язберігаючої компетентностей, розроблено системи їх вимірювання.

З вересня звітного року розпочато цикл досліджень з педагогічних проблем виявлення, навчання і розвитку інтелектуально обдарованих дітей в новоствореному Інституті обдарованої дитини.

Слайд 13

Учені Відділення психології, вікової фізіології та дефектології проводили дослідження за кількома напрямами. В Інституті психології ім. Г.С. Костюка розроблено концепцію психічного розвитку особистості. Це відкриває шляхи до поєднання теоретичних здобутків психології із соціальними запитами на модернізацію системи освіти з метою побудови системи організації психологічної підтримки особистісного розвитку.

Новий підхід до дослідження особистості відбито в підручнику для вищих навчальних закладів "Психологія особистості" за редакцією академіка Максименка С.Д.

Науковим колективом, очолюваним членом-кореспондентом Боришевським М.Й., здійснено аналіз соціально-психологічної сутності духовності особистості. З’ясовано основні складові духовності, визначено систему ознак, що характеризують поведінку духовної особистості.

Створено систему психодіагностичних методик, спрямованих на визначення схильності дитини до соціально дезадаптованої поведінки та виявлення ступеня її соціальної дезадаптації (керівник доктор психологічних наук Максимова Н.Ю.). На часі розроблення дієвих програм та технологій психологічної корекції девіантної поведінки.

Науковцями під керівництвом доктора психологічних наук Смульсон М.Л. розроблено психолого-педагогічне забезпечення підготовки освітян до застосування сучасних телекомунікаційних систем дистанційного навчання.

Співробітниками Інституту психології імені Г.С. Костюка також розроблено комплекс психологічних діагностичних методик, здатних реально виявляти не актуальний, а потенційний рівень можливостей дітей (керівник кандидат психологічних наук Гончаренко С.А.).

У науково-методичному посібнику "Творча діяльність в ускладнених умовах" за редакцією академіка Моляка В.О. розкрито психологічні особливості творчої діяльності людини в складних та екстремальних умовах.

Розроблено (керівник доктор психологічних наук Карамушка Л.М.) концепцію діяльності організацій в умовах соціально-економічних змін.

В Інституті соціальної та політичної психології АПН України досліджено особливості й динаміку сприймання суспільною свідомістю освіти як суспільного інституту. Протягом кількох років освіта впевнено утримує свої позиції серед тих інститутів суспільства, які користуються найбільшою довірою громадян. Сьогодні більше, ніж освіті, наші співвітчизники довіряють тільки церкві.

Водночас опитуваннями зафіксовано суттєві недоробки і прогалини у формуванні громадської думки щодо реформування та модернізації системи освіти.

Досліджено також причини і чинники, що завдають шкоди авторитетові освіти в суспільстві. Це, насамперед, хабарництво.

Запропоновано нову дефініцію предмета соціальної психології, переглянуто існуючі уявлення щодо її місця в системі наукового знання, уточнено концепцію соціальної психології як фундаментальної, базової психологічної дисципліни (Слюсаревський М.М.), побудовано типологічно-прогностичну модель соціально-психологічних проблем сучасного українського суспільства (Татенко В.О., Слюсаревський М.М.), розроблено низку концептуальних моделей: інформаційного впливу (Фролов П.Д.), спільного вчинку (Татенко В.О.), колективного самовизначення спільноти (Васютинський В.О.), соціального та рефлексивного капіталу територіальної спільноти (Найдьонова Л.А.), соціально-організаційних чинників, що зумовлюють політичний вибір особистості та її електоральну поведінку (Казміренко В.П.), політичної участі молоді (Кияшко Л.О.).

В Інституті спеціальної педагогіки розроблено модель психолого-педагогічної готовності дітей з порушеннями психофізичного розвитку до шкільного навчання, в якій представлено три компоненти: соціальний, інтелектуальний та особистісний; концепцію неперервної освіти таких дітей; методики дослідження стану сформованості психічних процесів у дітей з аутизмом. Визначено концептуальні засади та особливості застосування мови жестів у навчально-виховному процесі та ін. У контексті Національної програми „Здоров’я нації" розроблено зміст і методики психолого-педагогічного супроводу дітей з комбінованими порушеннями (слуху та інтелекту). Надалі передбачено подібні розробки і стосовно інших категорій дітей зі складними порушеннями.

Розроблення навчальних програм, посібників і підручників, методичних матеріалів для початкової ланки спеціальної освіти забезпечило в цілому її перехід на новий зміст навчання.

Слайд 14

Ученими Відділення педагогіки і психології вищої школи обґрунтовано, що модернізаційні процеси в системі вищої освіти, ініційовані Болонськими деклараціями, підвищують її якість, конкурентноздатність, привабливість і затребуваність в європейському освітньому просторі. Розроблено засади проектування особистісно орієнтованих технологій навчання і виховання у вищих навчальних закладах (наук. керівн. НДР М.М.Левшин).

Згідно з концепцією, розробленою в Інституті вищої освіти (акад. Андрущенко В.П., чл.-кор. НАН Михальченко М.І.), самовизначення індивіда базується перш за все на виборі системи цінностей, з якими він себе ідентифікує і які намагається втілити в повсякденному житті.

У звітному році співробітниками Інституту вищої освіти (акад. Луговий В.І., чл.-кор. Степко М.Ф., докт. філос. наук Корсак К.В.) доведено існування в Україні суперечності між законодавчим національним визначенням вищої освіти та більшістю її реальних рис і загальновизнаних характеристик, що істотно гальмує створення дієвого плану модернізації вищої школи. Запропоновано здійснити поділ вищої освіти на академічну і практико орієнтовану професійну, здійснювати моніторинг її якості на основі міжнародних, а не вітчизняних уявлень і стандартів. Доведено, що єдиний шлях повернення українській вищій школі світового реноме – відновлення пріоритетного значення точних наук з урахуванням швидкого розвитку нанонауки і нанотехнології в світі.

Установлено, що підвищення якісних показників вищої школи неможливе без її інтеграції у світову систему вищої освіти, без утворення розвиненої інфраструктури інформаційного забезпечення. Складовими такої інтеграції насамперед є суттєві демократичні перетворення в освітній політиці, децентралізація системи вищої освіти, підвищення автономності університетів, упровадження державно-громадського управління вищими навчальними закладами.

Науковці зазначеного інституту (докт. економ. наук Бобров В.Я. та ін.) запропонували теоретико-методологічне обґрунтування інноваційних основ розвитку ВНЗ, їх адаптації до змін, що відбуваються у сфері соціально-орієнтованої ринкової економіки.

Розроблено методи вивчення студентами і фахівцями української мови як нерідної або іноземної мови (доктор педаг. наук Оникович Г.В.).

У Центральному інституті післядипломної педагогічної освіти розроблено зміст і методичне забезпечення навчальних курсів з євроінтеграції України, підвищення кваліфікації керівних і педагогічних кадрів у системі дистанційного навчання, моделювання та формування їх фахової компетентності, зокрема економічної, стимулювання особистісного розвитку.

Вагомий внесок у розв’язання актуальних проблем вищої школи, здійснено академіками Євтухом М.Б., Згуровським М.З., Мазаракі А.А., Павленком А.Ф., Таланчуком П.М., Шкілем М.І., членами-кореспондентами Горобцем Ю.І., Довгим С.О., Малаховим В.П., Поважним С.Ф., Тугаєм А.М., Шевченко Г.П. та ін.

Разом з тим освітня практика чекає наукових рекомендацій стосовно того, як у процесі адаптації системи вищої освіти України до стандартів європейського освітнього простору не знівелювати національні особливості української системи вищої освіти, не перетворити її на конгломерат штучно й еклектично пристосованих освітніх блоків, запозичених із освітніх систем інших європейських країн.

Відділенню варто перейти від пасивного спостерігання до активного ініціювання оновлення нормативно-правового забезпечення функціонування системи вищої освіти. Маю на увазі необхідність удосконалення правового статусу суб’єктів освітніх відносин, визначення статусу європейського додатка до диплома на території України, законодавче закріплення трьох циклів (ступенів) вищої освіти, прийняття закону про освіту дорослих, внесення змін і доповнень до закону про вищу освіту. Наукового обґрунтування і законодавчого унормування потребують питання еквівалентності наукових ступенів „кандидат наук” і „доктор наук” європейському ступеню „доктор”, зіставлення нормативів державного освітнього стандарту з європейською системою перезарахування кредитів і т.ін.

Слайд 15

Здобутки науковців Відділення педагогіка і психології професійно-технічної освіти характеризують такі результати досліджень.

Інститутом педагогічної освіти і освіти дорослих теоретико-методологічно обґрунтувано положення щодо розвитку неперервної професійної освіти з урахуванням світових тенденцій, динаміки змін на вітчизняному ринку праці та особливостей розвитку різних економічних галузей в умовах інформаційно-технологічного суспільства. Створено дидактичні комплекси, підручники, навчальні посібники і методичні рекомендації.

Водночас слід зазначити, що як Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих, так і іншим академічним інститутам доцільно більш активно шукати шляхи впровадження власних розробок.

На жаль, ця важлива діяльність гальмується внаслідок відсутності цільового фінансування експериментальної роботи, неможливості видавати необхідним накладом дидактичні та інші матеріали, розроблені для експериментальної перевірки, браку належного морального і матеріального заохочення педагогів-експериментаторів.

Інституту професійно-технічної освіти, який розпочав свою діяльність у 2006 році і становлення якого ще триває, доцільно спрямувати зусилля на створення наукового колективу, який би глибоко усвідомлював сучасні проблеми професійно-технічної освіти і був спроможний давати науково обґрунтовані пропозиції щодо їх розв’язання. Дослідницькі зусилля Інституту насамперед мають бути спрямовані на науково-методичне забезпечення розроблення національної системи кваліфікацій, освітніх стандартів на основі положень Копенгагенської декларації, створення підручників, розроблення інноваційних методик викладання, організації виробничого навчання та виробничої практики відповідно до сучасних вимог ринку праці.

Учені Донецького інституту післядипломної освіти інженерно-педагогічних працівників дослідили рівень професійного самовизначення і мотивації професійного вибору учнів загальноосвітніх шкіл і учнів професійно-технічних навчальних закладів. На нашу думку, створення Університету менеджменту освіти шляхом злиття Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти і Донецького інституту дасть поштовх оновленню змісту та форм організації підвищення кваліфікації викладачів спеціальних дисциплін та майстрів виробничого навчання з урахуванням галузевого спрямування.

Львівським науково-практичним центром професійно-технічної освіти АПН України розроблено методологічні підходи до вивчення проблеми якісної підготовки кваліфікованих робітників в умовах регіоналізації професійно-технічної освіти. У подальшому Центру доцільно розширити експериментальну роботу на базі професійно-технічних навчальних закладів не тільки Львівщини, й сусідніх областей, а також центрів зайнятості населення та на виробництві, брати активну участь у підготовці державних стандартів з професій.

Відділення багато уваги приділяє розвитку міжнародної співпраці. Так, у 2007 р. відбувся українсько-польський форум – "Теоретичні та методичні засади розвитку педагогічної освіти: педагогічна майстерність, творчість, технології".

Розвитку творчої співпраці з науковцями Російської академії освіти сприяло проведення в Україні Других міжнародних наукових читань, присвячених пам’яті академіка Сергія Яковича Батищева.

Відділенню педагогіки і психології професійно-технічної освіти доцільно посилити увагу до координації діяльності наукових підрозділів, забезпечити їх творчу взаємодію з метою підвищення ефективності науково-дослідної роботи, спрямованої на надання допомоги в підготовці кваліфікованого виробничого персоналу для сучасного ринку праці як окремим професійно-технічним навчальним закладам, так і системі професійно-технічної освіти в цілому.

Шановні учасники Загальних зборів!

Академія педагогічних наук у минулому році перейшла 15-річну межу своєї діяльності – це зобов’язує вдумливо і самокритично аналізувати наші здобутки і прорахунки, визначати перспективи розвитку і конкретні кроки з удосконалення.

Коротко зупинюсь на найважливіших завданнях Академії в 2008 р.

Насамперед слід продовжити розпочаті зміни в нашій діяльності. Вона має бути більш помітною і зрозумілою, результативною й ефективною, суспільно значущою в системному розв’язанні багатьох проблем модернізації освіти, її науково-методичному супроводі.

Передусім це пов’язано з розширенням функцій і відповідною інституційною розбудовою АПН України з метою посилення її впливу на інноваційні процеси на всіх рівнях освіти. Демократизація науково-організаційної діяльності Академії, гуртування і піднесення репутації наукових шкіл, відкритість і змагальність у дослідженнях, зміщення акцентів на досягнення суттєвого кінцевого результату – ось пріоритетні принципи подальшої розбудови Академії.

У поточному році необхідно визначитися із проблематикою відомчих цільових програм як загальноакадемічних, так і по окремих відділеннях. Скажімо, на загальноакадемічному рівні можна було б інтенсифікувати і систематизувати роботу щодо підготовки і видання науково-популярних енциклопедій, довідників, словників з педагогічної тематики. Або, приміром, назрілою є проблема корпоративної інформатизації діяльності Академії. Комплексною загальноакадемічною програмою могли б бути і дослідження, спрямовані на виявлення, розвиток і підтримку обдарованих дітей, молоді. У цій роботі слід повною мірою використати додаткові повноваження, що надані відділенням новим Положенням про них.

Також слід продовжити пошук дійсних критеріїв оцінки якості результатів наукових психолого-педагогічних досліджень та форм їх реального впровадження в освітню практику. Як відомо, важливою складовою будь-якого дослідження є реалізація одержаних результатів на практиці. Невдовзі буде видрукуваний збірник результатів наукових досліджень АПН, що заслуговують впровадження.

Окрім інших, важливим засобом впровадження результатів дослідження в практику залишається педагогічна преса. Академія є засновником чи співзасновником багатьох фахових журналів і газет. Однак ця можливість використовується не повною мірою. Скажімо, "Педагогічна газета" виходить невеликим тиражем. При низькій вартості передплати нерідко навіть члени АПН її не передплачують. Слід подумати на тим, як цю ситуацію виправити.

Результати досліджень учених Академії мають також створювати наукову основу для оновлення освітнього законодавства в Україні, експертизи законодавчих актів у сфері освіти і науки.

У поточному році слід подумати над організаційним і структурним вдосконаленням діяльність відділень і наукових установ Академії. Адже розширення функцій Академії необхідно вимагає певної модернізації її структурних підрозділів з метою посилення їхньої ролі у розвитку педагогічної і психологічних наук. Здійснюючи відповідну роботу, слід оптимально охопити всі рівні та основні аспекти освіти.

Слайд 16

Якщо говорити про змістовну спрямованість психолого-педагогічних досліджень, то у 2008 р. має бути посилена їх орієнтація на методологічне, теоретичне і методичне забезпечення процесу розвитку і функціонування цілісної системи неперервної освіти в країні, орієнтованої на розвиток кращих задатків, найповнішу самореалізацію засобами освіти кожної людини, надання їй компетентностей, важливих для успішного життя в глобалізованому, конкурентному і змінному суспільному середовищі.

У цьому році завершується розроблення навчально-методичного забезпечення основної школи, зокрема конкурсний відбір підручників для 9-х класів. Основне тут завдання – забезпечити конкурентноздатність наших підручників. Один з шляхів його розв’язання – це створення теорії сучасного підручника. Така фундаментальна праця, по-перше, буде корисною авторам при підготовці підручників, по-друге, сприятиме їх стабільності.

Потрібно розпочати системну роботу щодо моніторингу результатів навчання за новими програмами і підручниками з тим, щоб своєчасно внести відповідні пропозиції МОНу щодо коректив їх змісту.

У нинішньому році треба завершити розроблення комплексу наукового і навчально-методичного забезпечення допрофільної підготовки учнів з метою професійної їх орієнтації і сприяння обґрунтованому вибору профільного навчання в старшій школі.

У спеціальній педагогіці необхідно розпочати розроблення програм для дітей з особливими потребами дошкільного віку, а також для навчання дітей з психофізичними аномаліями в основній школі.

Усе це передбачає розроблення освітніх стандартів та створення високоякісних підручників для всіх рівнів і типів освіти та науково-методичного забезпечення їх упровадження.

Слід інтенсифікувати опрацювання теорії і методики моніторингу якості шкільної і професійної освіти, критеріїв і тестових процедур оцінювання навчальних досягнень, діагностики набутих в освіті компетентностей, результативності й ефективності педагогічних систем, їх комплексної оцінки.

Для вирішення цих та інших питань Академія підготувала план співпраці АПН з МОН на 2008 – 2010 роки. Важливо розширити співробітництво також з іншими міністерствами, Національною та галузевими академіями наук, навчальними закладами, передусім з тими, де працюють члени Академії.

Необхідно посилити співробітництво з різними громадськими організаціями освітянського спрямування – учительськими спілками, асоціаціями, товариствами, об’єднаннями вчених, викладачів, студентів, роботодавців, різними благодійними фондами, а також підприємствами,

Безсумнівно, головною фігурою в Академії має бути активно і плідно працюючий науковець, який створює науковий продукт, потрібний і теорії, і практиці. Кадрова політика в Академії повинна спрямовуватися на омолодження і забезпечення наступності наукового складу підвідомчих установ, підвищення частки основних наукових працівників.

Актуальною і не повністю розв’язаною проблемою залишається розробка і впровадження інформаційних технологій навчання. Добре, що за останні роки відбувся перехід від фрагментарного використання програмних засобів до створення цілісних комп'ютерних систем навчання. Поряд з цим, треба розпочати психолого-дидактичне обґрунтування програмних засобів. Це проблема міжгалузева і виходить за межі наукової діяльності одного інституту. Тому необхідно започаткувати комплексну, міжінститутську тему для дослідження цієї проблеми.

Цей рік має стати переломним у вдосконаленні інформаційного забезпечення наукових досліджень, науково-організаційної та управлінської діяльності усіх структур АПН, широкого використання інформаційно-комунікаційних технологій, Інтернету, запровадження електронного документообігу, електронної каталогізації фондів Державної науково-педагогічної бібліотеки ім. В.О.Сухомлинського, уведення її до міжнародної електронної мережі бібліотек.

Шановні колеги!

Зазначені принципово важливі заходи із розвитку Академії педагогічних наук у 2008 р. мають бути конкретизовані і реалізовані в діяльності Президії Академії, її відділень та наукових академічних установ, кожного науковця.

Сподіваюсь, що зазначені аспекти і згадані проблеми нашої діяльності знайдуть відгук у виступах учасників Загальних зборів Академії і відділень.

Дякую за увагу!