Наразі у вищій освіті катастрофічно накопилися проблеми
06/15/2008 | igorg
Найголовніша проблема фінансова.
1) Бюджет не фінансує достатньо підготовку фахівців за держзамовленням. Фактично оплачується лише заробітня плата й частина комунальних послуг. Тобто, фактичного розрахунку витрат на студента немає. Ця вартість не переглядається.
Наслідок: зростання вартості комунальних послуг протягом року в рази призвело до фінансової катастрофи. Корекція бюджету відсутня.
2) Студенти що навчаються власним коштом фактично оплачують навчання бюджетних студентів, й лише частково власне. Сума оплати є фіксованою на 4 роки. Зважте на інфляцію й комунальні послуги.
Наслідком є скорочення навчальних й аудиторних годин, скорочення допоміжного персоналу (лаборантів, інженерів), неспроможність виплатити викладачам гарантовані соціальні виплати, скорочення доплат. В підсумку дуже суттєве зниження реальної заробітної плати викладачів, зростання аудиторного навантаження й подальше зниження якості освіти.
Існуюча система окладів жодним чином не привязана до результатів роботи й є просто мізерною. Відверто порушується Конституція в частині вимоги за рівну працю - рівну оплату. Оплата залежить від статусу ВНЗ й місцезнаходження, але аж ніяк не від особистої праці.
1) Бюджет не фінансує достатньо підготовку фахівців за держзамовленням. Фактично оплачується лише заробітня плата й частина комунальних послуг. Тобто, фактичного розрахунку витрат на студента немає. Ця вартість не переглядається.
Наслідок: зростання вартості комунальних послуг протягом року в рази призвело до фінансової катастрофи. Корекція бюджету відсутня.
2) Студенти що навчаються власним коштом фактично оплачують навчання бюджетних студентів, й лише частково власне. Сума оплати є фіксованою на 4 роки. Зважте на інфляцію й комунальні послуги.
Наслідком є скорочення навчальних й аудиторних годин, скорочення допоміжного персоналу (лаборантів, інженерів), неспроможність виплатити викладачам гарантовані соціальні виплати, скорочення доплат. В підсумку дуже суттєве зниження реальної заробітної плати викладачів, зростання аудиторного навантаження й подальше зниження якості освіти.
Існуюча система окладів жодним чином не привязана до результатів роботи й є просто мізерною. Відверто порушується Конституція в частині вимоги за рівну працю - рівну оплату. Оплата залежить від статусу ВНЗ й місцезнаходження, але аж ніяк не від особистої праці.
Відповіді
2008.06.15 | псевдоквази
Re: Наразі у вищій освіті катастрофічно накопилися проблеми
igorg пише:> Найголовніша проблема фінансова.
Не можу погодитися, більш важливими є ряд організаційних та ідеологічних проблем. Збільшення фінансування само по собі не вирішує жодної проблеми.
> Існуюча система окладів жодним чином не привязана до результатів роботи й є просто мізерною. Відверто порушується Конституція в частині вимоги за рівну працю - рівну оплату. Оплата залежить від статусу ВНЗ й місцезнаходження, але аж ніяк не від особистої праці.
В цілому вірно, але є зауваження - в провінції ті 2000 грн. "чистими", що заробляє, наприклад, доцент ВНЗ, є доволі пристойним заробітком. А якщо врахувати якість отриманої продукції...
2008.06.15 | igorg
Така політика наразі й формує провінцію
Провінція це характерна ознака вельми централізованої влади, а особливо імперій. Стосовно результативності то маю сказати що значна частина вчених з центру просто присвоює результати роботи колег з провінції. Особливо це стосується аспірантів.То що 2000 в провінції є класно не більше ніж міф. Не задумувалися чому ж тоді за такого пристойного становища люди їдуть до центру?
2008.06.16 | Iryna_
Re: Така політика наразі й формує провінцію
1) 2000 грн достатньо у порівнянні з іншими типу вчителямивченому цього мало - дуже багато витрат на наукову діяльність вуз не покриває - відрядження наприклад дуже рідко оплачують
2) на жаль, з усіх вузів зробити щось пристойне не вийде
треба вибирати - або в усіх вузах продовжувати існуючий цирк та лицемірство, або чесно ділити їх на сорти
і в вищому сорті таки і зарплати платити, і науку розвивати
але ж це непопулярно
2008.06.16 | псевдоквази
Re: Така політика наразі й формує провінцію
Iryna_ пише:> 1) 2000 грн достатньо у порівнянні з іншими типу вчителями
> вченому цього мало - дуже багато витрат на наукову діяльність вуз не покриває - відрядження наприклад дуже рідко оплачують
Ми ж тут тільки про "Жалкоє жалованіє" (середня платня у нашому місті в цілому 1200 доречі), якщо з нього покривати всі витрати на науку, на те ж обладнання, то не буде досить і 20 000! А якщо брати взагалі, так в більшості ВНЗ наука вся полягає в тому, що є проректор з науки та своя "мурзілка" або навіть кілька.
> 2) на жаль, з усіх вузів зробити щось пристойне не вийде
> треба вибирати - або в усіх вузах продовжувати існуючий цирк та лицемірство, або чесно ділити їх на сорти
> і в вищому сорті таки і зарплати платити, і науку розвивати
> але ж це непопулярно
Не то слово, що непопулярно! Якщо якийсь президент, прем"єр або міністр надумає скоротити кількість ВНЗ, то такого політичного самовбивцю товарищі з його ж таки партії відправлять до "дурки".
2008.06.16 | Сергій Вакуленко
Мене турбує не наявність "провінції"...
... а брак "столиці".Іще в 90-х рр. я мав враження, що кияни, встигши розвинути комплекси вищості супроти решти України, не звільнилися від комплексу меншовартості супроти Москви.
Тепер вони наче не щоразу на Москву озираються, але щонайменше через раз.
Притому в моїй галузі Київ, попри всі переваги столичного розташовання в централізованій постсовковій державі, не може похвалитися науково-освітніми установами, істотно ліпшими за провінційні.
2008.06.16 | Трясця
Провінція та наука
Якщо дозволите негуманітарію, висловлю деякі міркування з цього приводу. Перевага Києва, і суттєва, існує де-факто. Вона, в першу чергу, зумовлена великою кількістю науково-освітніх закладів у столиці. Ніякої упередженості киян проти некиян у галузі науки не існує. Глибока провінційність притаманна як Києву (за винятком декількох кращих закладів), так і решті міст України. Пов’язана вона з тим, що люди не бували за кордоном, не знайомі з останніми досягненнями світової культури. Більше того, гуманітарна частина спільноти войовниче протидіє західному впливові. Щодо Росії, то тільки гуманітарії заграють з нею (останні вітання Чорномирдіна НУНСовими гуманітарями про це свідчать). Для природничників Москва – така ж глибока провінція, як і Київ. Власні спостереження під час подорожей показали мені, що Росія – ментально інша держава. Тільки той, хто там нещодавно бував, розуміє, що за винятком російської мови, якою українці володіють не гірше, майже нічого спільного не залишилося. Шляхи розійшлися. Намагання об’єднати невпихуєме марні. Прошарок Литвин-Ющенко-Мороз остання надія імперців. Про Януковича не варто говорити, бо він не розуміє, що таке Росія, що таке Україна, що таке культура.2008.06.16 | Сергій Вакуленко
Re: Провінція та наука
Трясця пише:> Якщо дозволите негуманітарію, висловлю деякі міркування з цього приводу. Перевага Києва, і суттєва, існує де-факто. Вона, в першу чергу, зумовлена великою кількістю науково-освітніх закладів у столиці.
Та в нас у Харкові їх, мабуть, не менше.
> Ніякої упередженості киян проти некиян у галузі науки не існує.
Але певна зверхність є (иноді навіть неусвідомлена).
> Глибока провінційність притаманна як Києву (за винятком декількох кращих закладів), так і решті міст України. Пов’язана вона з тим, що люди не бували за кордоном, не знайомі з останніми досягненнями світової культури.
Хто хотів, бував і знайомий.
> Більше того, гуманітарна частина спільноти войовниче протидіє західному впливові.
Не варто ототожнювати гуманітарну спільноту з екс-істориками КПСС.
> Щодо Росії, то тільки гуманітарії заграють з нею (останні вітання Чорномирдіна НУНСовими гуманітарями про це свідчать).
А можна про НУНС окремо, про науку окремо?
Що ж до загравань, то багато що залежить від галузі та від ідеологічних уподобань.
> Для природничників Москва – така ж глибока провінція, як і Київ.
Для мене так само (хоча якісь винятки можна знайти).
> Власні спостереження під час подорожей показали мені, що Росія – ментально інша держава.
Не тільки держава; народ — так само.
> Тільки той, хто там нещодавно бував, розуміє, що за винятком російської мови, якою українці володіють не гірше, майже нічого спільного не залишилося. Шляхи розійшлися. Намагання об’єднати невпихуєме марні. Прошарок Литвин-Ющенко-Мороз остання надія імперців. Про Януковича не варто говорити, бо він не розуміє, що таке Росія, що таке Україна, що таке культура.
Тут ізнов-таки слід розрізняти політику/ідеологію та аполітичну науку. Понад 300 років спільного життя в тій самій імперії без сліду не минули. Зокрема, й природничники (хоч би й учасники цього форуму) полюбляють "звірятися" з російськими тенденціями. А гуманітарії просто мусять зважати на російський складник. Беручи найхрестоматійніший приклад: чи можна сказати щось путнє про Шевченка, абстрагувавшися від російського чинника? На жаль, дехто полюбляє зважати в такий спосіб, що по тому зважанні мало українського залишається.
2008.06.16 | псевдоквази
Re: Провінція та наука
Тут, до речі, показово, що навіть і та дурня, яка спершу з"явилася в РФ, через 2-3 роки впроваджується і у нас, наприклад, ЄГЕ - ВНО, "Болонка", які впроваджуються навіть не зважаючи на те, що досвід РФ вказує на їх неефективність.2008.06.16 | псевдоквази
Re: Така політика наразі й формує провінцію
igorg пише:> То що 2000 в провінції є класно не більше ніж міф. Не задумувалися чому ж тоді за такого пристойного становища люди їдуть до центру?
е знаю жодного прикладу, щоб хтось переїхав з провінції до Києва працювати знову в ВНЗ (якщо тільки не на керівній посаді) навіть до національних ВНЗ, де платня вища. Знаю приклади переїзду до провінції з Києва.