ВАКовские сборники вредят украинской науке?
07/06/2008 | ЗН № 25 (704) 5-11 июля 2008 р.
Большое количество аккредитованных Высшей аттестационной комиссией научных сборников наносит значительный вред украинской науке, считает профессор, член-корреспондент НАНУ Анатолий Билоус. По его мнению, эти сборники отвлекают ученых от написания статей в международно реферируемые научные журналы, где их труд был бы более полезным для мировой науки.
«Развелось очень много ВАКовских сборников. Я считаю, что люди, которые провели через ВАК и утвердили эти сборники, нанесли большой вред науке, — заявил Анатолий Билоус. — ак как это фактически самиздат, который никто не контролирует, не рецензирует, который никому не нужен, который никто в мире не читает».
По мнению профессора, объективным показателем успешности ученого является не количество публикаций в украинских сборниках, а его ейч-фактор, который вычисляется на основе количества публикаций в международно-реферируемых журналах и количестве ссылок на эти публикации в трудах других ученых.
«Весь мир оценивает научные результаты, выводя т.н. эйч-факторы. Для этого необходимо публиковаться только в реферативных журналах, и при этом публиковать хорошие статьи, чтобы на тебя ссылались другие», — отметил Анатолий Билоус.
В то же время желание развивать исключительно украинские научные издания, которые не являются популярными в мировом научном содружестве, приводит к самоизоляции и резкому снижению эффективности научных исследований, считает профессор. «Мы фактически создали закрытую украинскую науку, которая никому не нужна», — констатировал он.
http://www.zn.ua/3000/3100/63494/
«Развелось очень много ВАКовских сборников. Я считаю, что люди, которые провели через ВАК и утвердили эти сборники, нанесли большой вред науке, — заявил Анатолий Билоус. — ак как это фактически самиздат, который никто не контролирует, не рецензирует, который никому не нужен, который никто в мире не читает».
По мнению профессора, объективным показателем успешности ученого является не количество публикаций в украинских сборниках, а его ейч-фактор, который вычисляется на основе количества публикаций в международно-реферируемых журналах и количестве ссылок на эти публикации в трудах других ученых.
«Весь мир оценивает научные результаты, выводя т.н. эйч-факторы. Для этого необходимо публиковаться только в реферативных журналах, и при этом публиковать хорошие статьи, чтобы на тебя ссылались другие», — отметил Анатолий Билоус.
В то же время желание развивать исключительно украинские научные издания, которые не являются популярными в мировом научном содружестве, приводит к самоизоляции и резкому снижению эффективности научных исследований, считает профессор. «Мы фактически создали закрытую украинскую науку, которая никому не нужна», — констатировал он.
http://www.zn.ua/3000/3100/63494/
Відповіді
2008.10.25 | Ед
Re: ВАКовские сборники вредят украинской науке?
Дуже слушна думка. Цікаво, чи багато академічних начальників так думають.2008.10.25 | Torr
Re: ВАКовские сборники вредят украинской науке?
Ед пише:> Дуже слушна думка. Цікаво, чи багато академічних начальників так думають.
Та нє-є, це не збірники, а саме академічні начальники врєдять ... бо дуже-дуже врєдні.
2008.10.26 | apolo
Re: ВАКовские сборники вредят украинской науке?
я могу возразить Проф. Белоусу (см. ниже) очень сильно. ДЕло в том, что в цитируемых и реферируеміх иностр. изданиях можно публиковать такой плагиат + фальсификацию, что никакой ВАК не спасет. Я знаю многочисленные случаи когда одни получали замечательные результаты и немедленно докладывали их на конференциях (и соответственно публиковались в Proceedings) а другие тем временем (конкурирубщие) именно переопубликовывали (переполучив уже полученные результаты) это все в регулярных реферируемых изданиях. Главное для проходимца - это пройти через первое сито (осмотр эдитора работы вцелом), потом уже с рецензентами можно будет домять-дожать , доупрашивать. НА эдитора тоже проходимцы умеют выходить (как правило профессионалы этого грязного дела никогда не делают такое сами (т.е. узким СНГ-овским кругом (зачастую есть зарубежные желатели присесть в работу)) + как правило никогда не делается on-line submission (поскольку теряется приватность приватного обращения).Если человек ПОДОНОК и пройдоха по природе своей, то он удовлетворит любым требованиям по рейтинговости работ, потом подберет нужных оппонентов (+ с серьезными должностями и званиями) и подопрет хорошо работу и защитится.
А что - далее? Далее ВАК сам видит, что сравнительно не особо известный человек, а работа подпирается такими важными персонами и тут уже ВАК просто взвешивает (отрабатывать ли этот намек по-честному или следовать выводам оппонентов).
С другой стороны, всем известно как реально "интересуются" нашими журналами зарубежом. Так вот, с хороших, но плохо известных работ, опубликованных в чисто наших журналах, можно смастерить новые работы для западного заказчика и после опубликования их уже в западных журналах - защитить еще одну диссертацию, но уже ТАМ.
Спастись от этого радикально (навсегда) невозможно. Порок не просто есть, он объединяет определенных людей, делает их моментально сговорчивыми. И они далее творят свое черное дело.
ЗН № 25 (704) 5-11 июля 2008 р. пише:
> Большое количество аккредитованных Высшей аттестационной комиссией научных сборников наносит значительный вред украинской науке, считает профессор, член-корреспондент НАНУ Анатолий Билоус. По его мнению, эти сборники отвлекают ученых от написания статей в международно реферируемые научные журналы, где их труд был бы более полезным для мировой науки.
>
> «Развелось очень много ВАКовских сборников. Я считаю, что люди, которые провели через ВАК и утвердили эти сборники, нанесли большой вред науке, — заявил Анатолий Билоус. — ак как это фактически самиздат, который никто не контролирует, не рецензирует, который никому не нужен, который никто в мире не читает».
>
> По мнению профессора, объективным показателем успешности ученого является не количество публикаций в украинских сборниках, а его ейч-фактор, который вычисляется на основе количества публикаций в международно-реферируемых журналах и количестве ссылок на эти публикации в трудах других ученых.
>
> «Весь мир оценивает научные результаты, выводя т.н. эйч-факторы. Для этого необходимо публиковаться только в реферативных журналах, и при этом публиковать хорошие статьи, чтобы на тебя ссылались другие», — отметил Анатолий Билоус.
>
> В то же время желание развивать исключительно украинские научные издания, которые не являются популярными в мировом научном содружестве, приводит к самоизоляции и резкому снижению эффективности научных исследований, считает профессор. «Мы фактически создали закрытую украинскую науку, которая никому не нужна», — констатировал он.
>
> http://www.zn.ua/3000/3100/63494/
2008.10.26 | apolo
Re: добавлю
Да, на Западе реально фальсификата и плагиата меньше. Но это только потому, что там и национальные (а не интернациональные) журналы очень читаемы и почитаемы. Поэтому интернациональные жерналы - не являются определенным, уж очень уважаемым барьером. Так зачастую возникает, как бы, правильная, благодатная к чеснтости, круговая порука.Кроме того, многие страны вообще не имеют своих национальных журналов - а только интернациональные.
Тогда все маневры проходимцев сводятся к тонкости повторного преподнесения уже ранее преподнесенного.
ДА и прикиньте сами, неужели каждый раз, читая работу, которую вы рецензируете, вы знаете априорно, что точно уже сделано из самого принципиального в той или инной области. Как правило, Вы (как и любой Западный рецензент) стремитесь, прочитав работу, хорошо ее понять. Если Вам это без проблем удается, Вы, с небольшими замечаниями, ее одобряете.
ТОчно так же делает и западный рецензент. РАбота (это же как правило НЕ ОТКРЫТИЕ какое-то супер-важное) должна быть хорошо с педагогической точки зрения читаемой и понимаемой, тогда рецензент сам поможет Вам опубликоваться ...
Я иногда на Западных конференциях слышал выкрикивания из зала :
"послушайте, Вы заявляете о том, что уже давно извнстно"
Это означает, что заыедомо не проставляя (кстати по разным причинам - иногда и не умышленно )нужных ссылок, тот или инной автор публиковал то или инное , уже в ообще говоря, известное. Но почему ему это удавалось? Да потому, что он своим изящным изложением и последовательностью в пояснениях и простановкой ссылок, методично убеждал рецензентов одного за другим в том, что он получает и поясняет именно НОВОЕ.
ВОТ здесь и вся серьмяга. НИкакой (самый идеальный) рецензент не собирается тратить на рецензию недели рабочего времени. Прочел и написал отзыв. И все, забыл как вроде ничего и не было (своей работы по самое горло)... ТАких читателей большинство и , читая хороший английский, они априори просто сразу верят, что все так преподносимое - таким и является (и смотрят прост текущую фактуру, а не берут scopus и ищут по ключевым словам что же именно сделано до этого).
2008.10.27 | Трясця
Не на вищих щаблях
Так, середнім науковцям, але з нормальним мозком, вдається триматися на СЕРЕДНЬОМУ рівні та мати гранти. Але на вищі щаблі вони ніколи не потраплять. Там відбір жорсткіший, доробок проглядається уважніше. Єдине, що хитрим середнякам залишається, це красти здобутки радянських учених давніх часів. Але, знов-таки, ці роботи застаріли за визначенням. Так що стати українським академіком середняк може, професором в університеті штату Небраска теж, а нобелівським лауреатом - ні.2008.10.27 | apolo
Re: Не на вищих щаблях
будь-яку застарілість задля однієї лише дисертації неважко перепоказати як сучасність (щоби просто тему мати й поступати в аспірантуру). Гроші ж не грантові на аспір йдуть, а державні. Здебільшого так.2008.11.04 | Pyrrho
Re: добавлю
Я думал долго на заявлениями apolo. это или жеский стеб, или на форуме засланый ВАКовский казачок. И немаленького уровня.2008.11.03 | Pyrrho
Re: ВАКовские сборники вредят украинской науке?
Вредят, вредят. На Украине просто нету специалистов, могущих оценить ту или иную работу по узкой специальности. А члены экспертного совета ВАК просто не в состоянии это сделать. Особенно, если h-индекс большинства из них равен - 1, а то и нулю. Тогда и начинаются патриотические стенания.2008.11.05 | apolo
Re: ВАКовские сборники вредят украинской науке?
давайте поднимать шум по поводу введения и у нас создания советов по каждой конкретной диссертацииНА высокие индексы в международных журналах тратятся деньги высокие - и зарубежом (относительно) высоко зарабатывают. Как требовать сравнимой высоты индексов у нас, если зарплата отличиется раз в 5? (И это я еще не говорю про оборудование вообще...)
2008.10.27 | Георгій
Так! І щe, Волга впадає у Каспійськe морe!
2008.10.27 | apolo
Re: Георгію
Не збірники ВАК_у шкодять науці, а шкодить науці сама наукова система... причому перфектною вона не є ніде. В нас звичайно just a hell, а ВАК це форпост вже для таких дисертацій, що їх мабуть страшно рідко захищають. Може тому й нема ВАК_ів у цивілізованих країнах Заходу. А що там? Там Репутауція Університетів (якесь таке слово, яке в нас ніяк не може почати чого-сь суттєвого означати).2008.10.29 | ziggy_freud
пан автор правильно оцінює укр. ситуацію. Але
трохи ідеалізує ситуацію на "Заході". Бо Захід, як і Схід (Південь, Північ), буває дуже різний; там є різний рівень науки, особливо в гуманітарці; там є любі друзі редактора і проф...есори з двома та більше "ф". Є також способи штучної накрутки рейтинга. В цьому сенсі скоріше погоджусь з п.Apolo.Але... За більшістю ваківських мурзілок в їх нинішньому вигляді плакати не стану. Бо концентрація в них грамотних текстів надто низька і надто розпорошена за тематикою. Гортати в бібліотеці підшивку за всі роки, аби знайти 2-3 потрібних статті (або взагалі 0) за наявності інтернет трохи нераціонально.
Треба натомість створювати англомовні видання з міжнародною редакцією. Це візьме не набагато більше зусиль, ніж друкування мурзілок. Але результат буде зовсім інший...
2008.10.29 | apolo
Re: пан автор правильно оцінює укр. ситуацію. Але
>>Треба натомість створювати англомовні видання з міжнародною редакцією. Це візьме не набагато більше зусиль, ніж друкування мурзілок.про зусилля ясно
А як стосовно бабок? Де брати ? В нас же не може головний редактор все англомовне сам виправити, а коректори (з Англ) на такі гроші НЕ ПІДУТЬ. І це лише не стосується якості науки, це лише про те, як себе суто протокольно показувати. Якість науки - то окрема, по-суті невичерпна тема.
2008.10.29 | ziggy_freud
Re: пан автор правильно оцінює укр. ситуацію. Але
apolo пише:> А як стосовно бабок? Де брати ? В нас же не може головний редактор все англомовне сам виправити, а коректори (з Англ) на такі гроші НЕ ПІДУТЬ. І це лише не стосується якості науки, це лише про те, як себе суто протокольно показувати. Якість науки - то окрема, по-суті невичерпна тема.
прошу пана, на ЯКІ гроші? Якщо ВНЗ має достатньо грошей на позолочені ручки на дверях або на щорічну заміну люстр в кабінеті декана, то гроші на оплату праці одного фахового філолога теж знайдуться. Решта бюджету - та сама, що й в типового мурзілкі. Хіба що значно менше "принесіть мені дискету" і "передайте мені пляшку" ;0) і значно більше - "надішліть мені електронну пошту".
Вишукувати бліх у тексті то не є функція головного редактора. А хто сам погано знає англійську, хай працює з фаховим перекладачем за свої. Мені недавно сказала редакторка міжнародного видання: "В нас нема посади літредактора. Стаття в вас загалом прийнятна, але про правильну мову потурбуйтесь самі."
2008.10.29 | Miśku, batiar z Kliparowa
Re: пан автор правильно оцінює укр. ситуацію. Але
ziggy_freud пише:> Треба натомість створювати англомовні видання з міжнародною редакцією. Це візьме не набагато більше зусиль, ніж друкування мурзілок. Але результат буде зовсім інший...
Наприклад: Chemistry & Chemical Technology. Друкується лише англійською в "Львівській політехніці" 2-й рік. Деталі можна знайти на сайті nauka.lp.edu.ua (там же є й тексти всіх номерів). В Editorial Board і Program Board м.ін. професори з США, Німеччини, Мексіки, Бразілії, Франції, Швеції, Індії, Греції, Хорватії, Польщі, Росії... Випадково потрапив до рук "паперовий" V.2, Nr.2 - статті також авторів з Індії, Ізраїлю, Бразілії, Росії (не співавтори українців!). Це не реклама видання, але мабуть Вам йшлося свме про такий результат? Отже - люди щось-таки роблять.
2008.10.29 | ziggy_freud
майже. Крім того, видання може бути електронним,
мати свій сайт та регулярно розміщувати call for papers за певною вузькоспеціальною тематикою2008.10.29 | apolo
Re: майже. Крім того, видання може бути електронним,
ziggy_freud пише:> мати свій сайт та регулярно розміщувати call for papers за певною вузькоспеціальною тематикою
емоці=то таке...
А от все таки, хто редагуватиме Англійську ? Реально в закордонних виданнях Вас ніхто не виправляє, однак зауважують допоки дійсно не поліпшиться Англійська. ТАм все пораховано. Так от. Хто це в нас робитиме, які люди візьмуть на себе відповідальність вважати правильно чи неправильно граматично написаною ту чи іншу роботу...?(робіт же не десяток, якщо це пристойна мурзилка)
2008.10.29 | ziggy_freud
хто буде відповідати
apolo пише:> Хто це в нас робитиме, які люди візьмуть на себе відповідальність вважати правильно чи неправильно граматично написаною ту чи іншу роботу...?(робіт же не десяток, якщо це пристойна мурзилка)
1) сам науковець, який надсилає статтю
2) фаховий філолог, який редагуватиме часопис. Хтось же викладає іноземну мову фізикам (хімікам, психологам). Якщо викладає добре, ця сама людина може і редагувати.
а хто в ваківських мурзілках відповідає за правильну українську? Невже Тарас Шевченко? Тоді за англійську відповість Шекспір
2008.10.29 | псевдоквази
Питання про "Сачь мачь?" (С)
А знаєте, скільки беруть ПРОФЕСІЙНІ перекладачі за переклад та редактування? НОРМАЛЬНИЙ перекладач не буде за зелену десятку за сторінку працювати, це тільки редактура може стільки коштувати. А фаховий переклад тільки починається з 20-25 "зелених" за сторінку. Проте, це діло авторів, кілька разів заплатять і будуть мати гарний стимул для вивчення англійської.2008.10.29 | apolo
Re: Питання про "Сачь мачь?" (С)
псевдоквази пише:> А знаєте, скільки беруть ПРОФЕСІЙНІ перекладачі за переклад та редактування? НОРМАЛЬНИЙ перекладач не буде за зелену десятку за сторінку працювати, це тільки редактура може стільки коштувати. А фаховий переклад тільки починається з 20-25 "зелених" за сторінку. Проте, це діло авторів, кілька разів заплатять і будуть мати гарний стимул для вивчення англійської.
йдеться про те, щоби хоча би авторам давати прявильні натяки з допомогою філолога - тобто ще додатково правити Англ. чи вже норммально.
Ніяких послуг ніякі коректори не виконуватимуть. Такого ніде й нема мабуть у некомерційних виданнях.
2008.10.30 | псевдоквази
Re: Питання про "Сачь мачь?" (С)
apolo пише:> йдеться про те, щоби хоча би авторам давати прявильні натяки з допомогою філолога - тобто ще додатково правити Англ. чи вже норммально.
> Ніяких послуг ніякі коректори не виконуватимуть. Такого ніде й нема мабуть у некомерційних виданнях.
Звичайно, в мене нема ніякої статистики з питання, але мабуть я не дуже погрішу проти істини, якщо скажу, що "натяки" допоможуть 1-2% наших науковців, ще 4-8% можуть щось нашкрябати на рівні "Сачь мачь" (С), де вже натяки не допоможуть, а 90+% - жодного слова. Треба таки бути реалістами!
Якісний переклад статей з наукової тематики, особливо вузькоспеціальної, починається з 15 центів за слово, а скоріше це 25-35, і це ціни кінцевих виконавців, а не агенств а тим більш не MLV. Але є і зворотній бік в цьому явищі (повторююсь) - це величезний стимул таки вивчити ту кляту англійську.
2008.10.30 | apolo
Re: Питання про "Сачь мачь?" (С)
я не про те зовсім.Деякий (може й великий %) не почне писати Англ. (мурзилок консервативних залишиться досить). Якщо хтось з них почне -то ОК, а ны - теж ОК.
РЕшті - треба буде давати лише натяки. ОТ задля роблення цих натяків зарплати вчителя може й не вистачити.
В РОсії є журнали, які самі повністю перекладають геть усе (причому попередньо ніхто в журнали Англ. ніколи не пише). Можете собі лише уявити скільки це коштуе ? Адже реально виходить просто ще один журнал Англ.
НАм таке однозначно не по кишені.
2008.10.30 | kfmn
Re: Питання про "Сачь мачь?" (С)
> В РОсії є журнали, які самі повністю перекладають геть усе (причому попередньо ніхто в журнали Англ. ніколи не пише). Можете собі лише уявити скільки це коштуе ? Адже реально виходить просто ще один журнал Англ.
>
> НАм таке однозначно не по кишені.
На Украине такие переводные журналы тоже есть.
2008.10.30 | apolo
Re: Питання про "Сачь мачь?" (С)
имелись в виду те, кто сам отдельный Англ. журнал издает в этой же редакции (таких в Украине теперь наверное мало). В России - полно, причем они же сами рассылают.Если напр. Харьковская НИзкотемпературная Физика (довольно импактный дня нашей страны журнал) такое имеет - то это перевод, делаемый зарубежом (а не за деньги Харьковчан). Причем, опять таки, зарубеж сам же и рассылает. Вот это (я так понимаю) уровень!
Я когда то пару-тройку раз публиковался в таком журнале, который только тогда (ранее) переводился зарубежом (а теперь перестал переводиться) - ни разу денег не получал. Взял кто-то, наверное, но это совсекм другое.
2008.10.30 | ziggy_freud
правильно, хай науковці рахують, що вигідніше
як на мене, простіше самому розібратись в фаховій термінології, а потім дати трохи поправити фаховому філологу чи носієві мови. Ніж платити якомусь бюро добрих послуг за переклад непередбачуваної якості.псевдоквази пише:
> А фаховий переклад тільки починається з 20-25 "зелених" за сторінку.
Порядок цін десь такий. Але досить часто з цих грошей 75% забирає посередник, який передає роботу шкільному вчителю чи студенту. Висока ціна не є гарантією якості...
2008.10.31 | псевдоквази
Re: правильно, хай науковці рахують, що вигідніше
ziggy_freud пише:> псевдоквази пише:
> > А фаховий переклад тільки починається з 20-25 "зелених" за сторінку.
>
> Порядок цін десь такий. Але досить часто з цих грошей 75% забирає посередник, який передає роботу шкільному вчителю чи студенту. Висока ціна не є гарантією якості...
Я про ціну у КІНЦЕВОГО виконавця, наприклад, перекладача-фрилансера з відповідною галуззю спеціалізації, що цінує свою репутацію та кваліфікацію. Скільки при цьому буде посередників і скільки все це буде коштувати кінцевому користувачу... може дійти і до 100 "зелених" за сторінку, і це ще не межа!
Можна за 20-25 звернутися до нашого бюро перекладів, от тоді кінцевий виконавець і буде вчитель чи студент з платнею по 1-2-3 центи за слово (3-8 "зелених" сторінка) і з відповідною "якістю"
2008.10.29 | apolo
Re: хто буде відповідати
ziggy_freud пише:> apolo пише:
> > Хто це в нас робитиме, які люди візьмуть на себе відповідальність вважати правильно чи неправильно граматично написаною ту чи іншу роботу...?(робіт же не десяток, якщо це пристойна мурзилка)
>
> 1) сам науковець, який надсилає статтю
> 2) фаховий філолог, який редагуватиме часопис. Хтось же викладає іноземну мову фізикам (хімікам, психологам). Якщо викладає добре, ця сама людина може і редагувати.
>
> а хто в ваківських мурзілках відповідає за правильну українську? Невже Тарас Шевченко? Тоді за англійську відповість Шекспір
не думаю, що фаховими філологами так легко поповнити укр. журнали, які не можуть більш-менш пристойно платити. Все дуже просто. Вони завжди є, але фаховий філолог легше дасть 2 приватних заняття вдома, аніж сидітиме над статтями (і матиме долярів 40 в день). Редакція ж зможе фаховому філологу платити зарплату вчителя середньої школи.
2008.10.30 | Сергій Вакуленко
Re: хто буде відповідати
ziggy_freud пише:> 2) фаховий філолог, який редагуватиме часопис. Хтось же викладає іноземну мову фізикам (хімікам, психологам). Якщо викладає добре, ця сама людина може і редагувати.
То в нас дуже rara avis. Проблема наших філологів у тому, що вони й самі не читають англомовної літератури бодай із власного фаху (з двох вульґарних причин: 1. тієї літератури в нас кіт наплакав, 2. ніхто від них того й не вимагає). Відповідно, й науковим стилем вони, як правило не володіють. Я дуже часто дрібною сльозою вмиваюся, як читаю англомовні summaries до філологічних статей.
Ось типовий зразок (з академічного журналу «Мовознавство»):
The author elucidates intrinsic relation between L. A. Bulakhovskyj's teaching and his scholarly research activity, emphasizing a major role of the former, as it is in active communication with his audience that his insights emerged before being elaborated in his works.
Або ще таке:
This article analyses principal problems of the phenomenon of Ukrainian-Russian «Surzhyk» in modern Ukraine.
2008.10.30 | apolo
Re: хто буде відповідати
я тут лише по це й пишу. Фахівець-філолог направить граматику й не більше. А точніше - філолог натякне просто, де конкретно треба правити автору (а сам філолог не торкатиметься рукопису). Але це годиться лише для тих, хто вже більш-менш володіє мовою. Решта ж повинні або вчити Англ й поступово надсилати, або писати в ті журнали, які самі все фахово перекладають, або писати в ті журнали які не перекладають і ніколи не перекладатимуть.се-ля-ві
2008.10.29 | 2
Очень злокачественная мурзилка.
С Ind.Chem.J. конкурировать ни в коем случае не может. Могу обосновать, но лучше эти обоснования не заказывайте. Спокойнее будет спаться.2008.11.03 | Miśku, batiar z Kliparowa
Re: Очень злокачественная мурзилка.
2 пише:> С Ind.Chem.J. конкурировать ни в коем случае не может. Могу обосновать, но лучше эти обоснования не заказывайте. Спокойнее будет спаться.
Waćpan się myli - moje nazwisko nie Bratyczak i nie jestem szef-redaktorem Chem. & Chem. Ind. I nawet nie jestem autorem pisującym do tego czasopisma. I jeszcze więcej - nawet nie jestem kandydatem nauk jakichkolwiek. Więc możesz pan swoje mniemanie obgruntować jaknajbardziej - sypiać spokojnym snem będę w każdym przypadku, zapewniam. Chociaż z innej strony - zaintrygowałeś mnie pan. Czym owo czasopismo przed panem tak zawiniło, że doczekało się na tyle miażdżącej opinii 'oчень злокачественная мурзилка'? Czy może tym że wogóle zaistniało "na rynku"?
2008.11.04 | 2
Например.
Vol. 2, No. 3, 2008 Maryna Stasevych, Svitlana Sabat, Rostyslav Musyanovych and Volodymyr NovikovSYNTHESIS OF CONDENSED S-, N-CONTAINING HETEROCYCLIC SYSTEMS ON THE BASE OF 2-AMINO-4,9-DIOXO-4,9-DIHYDRONAPHTHO[2,3-b]THIOPHENE-3-ETHYLCARBOXILATE
Статья относится к органической химии, но в ней полность отсутствуют литературные ссылки, посвященные собственно химической стороне дела. Все приводимые ссылки касаются биологической активности веществ, которые авторы считают аналогами соединений, синтезированных ими в данной работе. Авторы занимаются вопросом, которому, начиная с 60-х годов прошлого века посвящены многие сотни, если не тысячи работ – синтезу конденсированных тиенопиримидинов и тиенооксазинов на основе 2-амино-3-карбалкокситиофенов. Авторам следовало бы указать, так сказать, место своей работы в этой груде, иначе может создаться впечатление, что имело просто применение известных синтетических методов по своему прямому назначению. В частности, следовало бы указать, чем примененная авторами трехстадийная процедура синтеза тиенопиримидинов лучше описанного индийскими химиками в 70-х годах одностадийного метода синтеза таких соединений путем конденсации 2-амино-3-карбалкокситиофенов с нитрилами. То, что синтезированные в данной работе вещества ранее не были описаны, само по себе давно уже не может считаться элементом новизны – ежегодно синтезируются многие сотни тысяч, если не миллионы, новых веществ.
Перевод статьи на английский выполнен с ошибками. Например, на стр. 159: The mixture of 2-monoarylamino and 2,2-diarylaminosubstituted-… Из смысла расказываемого понятно, что в данном случае правильно было бы 2-monoaroylamino and 2,2-diaroylaminosubstituted-… На стр. 161: ammonium hydrate in ethanol – грубый ляпсус. Имелся в виду водно-этанольный раствор аммиака, а получился несуществующий «гидрат аммония». Аммиак - это ammonia, а не ammonium.
Бывает ammonium hydroxyde, а ammonium hydrate не бывает.
Vol. 2, No. 2, 2008 Victor Yavorsky NEW PRINCIPLES IN THE POLYMERIC SULFUR TECHNOLOGY
Безнадежно мурзилочный характер этой статьи виден уже из списка литературы. Цитируются лишь две работы, причем это работы самого автора. Одна из них – это книга, изданная в Москве в 1985 году, вторая – авторское свидетельство СССР.
2008.11.05 | Miśku, batiar z Kliparowa
Re: Например.
Ponieważ nie jestem specjalistą w tej dziedzinie, muszę zdać się na pańskie słowo i stwierdzić - tak, są to przykłady "мурзилочнoгo характерa" tych (jak być może również i niektórych innych) artykułów we wspomnianym czasopismie. Lecz - może te pretensje trzeba skierować przede wszystkim do autorów, drukujących takie prace? Co przeszkadza Waćpanu napisać i wysłać "List do redakcji" z tymi zarzutami? Przynajmniej spróbować o tym dyskutować. Sądzę, że takie listy mogły by skorygować wydawniczą politykę redakcji in plus. Na razie (tak sobie po prostu rozważam) może w redakcji brak ekspertów w zakresie chemii"конденсированных тиенопиримидинов и тиенооксазинов"
Z uszanowaniem,
Miśku