Poland tackles science like a business
07/29/2008 | Barbara Kudrycka
Просьба к комментаторам указывать при обсуждении одну из перечисленных ниже опций.
Мы отстали от Польши на а) 10, б) 50, и) 100 лет или г)навсегда?
NBNB
"WE PLAN TO AUDIT THE INSTITUTES, AFTER WHICH ONLY THE BEST WILL SURVIVE" (кстати, это же предлагала и заплеванная здесь ВУАЗЕЦН, вроде бы прекратившая свое существование)
Последнее замечание. Кроме того, что пани министр умна и молода,она еще и красива. Это ж надо тебе!
Poland tackles science like a business
Polish leaders were disconcerted in January, when the nation’s scientists came away empty-handed from the first round
of applications for the European Research Council’s starting-grant competition. The country is also performing poorly in
other European Union research programmes (see page 558). Science minister Barbara Kudrycka explains how the Polish
government plans to reform the country’s science and higher-education system.
What are the strengths of the existing
Polish science system?
We are among the top 20 science nations
in fields such as physics, mathematics,
chemistry and space. However, we are
missing the opportunity to translate this
potential into concrete business solutions.
That is what we call the innovation gap, and
it can best be seen in the number of patents
granted in these areas.
But even in applied research there are
fields where Polish researchers’ performance
is among the best in the European Union
(EU). For instance, our share of grants
awarded through the European research
programmes in thematic priorities such as
security is outstanding.
What changes have been proposed?
The biggest change is introducing
competitive mechanisms into the system. We
want to implement them in the next few years
wherever possible — from the distribution
of research grants to the development of
academic careers. One concrete idea is to
create ‘flagship’ universities.
We also propose abandoning the
Habilitation [a post-PhD qualification usually
required for progress in academia].
How will science in Poland benefit
from the changes?
Well, I would like to say that these changes
will lead to Polish Nobel prizewinners, but
that would be an overstatement. Our aim is to
create excellent conditions for students and
scientists in order to create a solid foundation
for a knowledge-based society. What we
can do from the political point of view is to
create an appropriate framework and provide
suitable incentives to make science flourish.
Whether it does so is a matter for the scientific
community itself.
The level of financing dedicated to research
and higher education is meant to be increased
substantially in the next few years. But these
additional funds have to be spent effectively.
That is why the whole system has to be better
organized, with the ministry playing a strategic
part and two funding agencies dealing with
cutting-edge applied and basic research.
How much extra money will become
available, and when?
Currently, budgetary expenditure on
research and development (R&D) and higher
education amounts to little more than 1% of
gross domestic product (GDP). We would
like to increase funding by 0.15% of GDP per
year until 2013. What is equally important
is attracting private funds. Today Poland
has one of the lowest R&D expenditures
financed by the business sector in the
whole European Union. We are working
on new legislative measures that will make
investment in research more attractive for
private companies.
How will the money be distributed?
Our National Science Council will provide
funds for frontier research on a competitive
basis. Those parts of the system that become
competitive will receive extra funding. We
want to reduce expenses where the results
— scientific, economic or academic — are
not evident whatsoever.
Are you concerned that academia will try
to block the reform?
Everyone agrees that we should not only
prevent talented young scientists from
leaving our country but also attract them
from abroad. At present, if an experienced
professor from Oxford or Sydney wants
to take up a post at a Polish university,
they have to undergo a long and complex
evaluation procedure simply because they
don’t have the proper scientific degree.
Parts of the academic community are
unenthusiastic about the proposed changes,
such as abandoning the Habilitation. But
Habilitation does not exist in most countries.
If we want to become attractive we have to
be open.
Are there any particular fields of science
that you think should become priorities?
The first priority will be advanced energy
technologies. Work on strategic programmes
for information and communication
technologies and health are also to be
concluded very soon.
How will the reform affect the role of the
Polish Academy of Science?
Academy institutes should focus their
research on selected areas of science that
correspond to our national strategic and
priority areas. Some of these institutes are
outstanding, some are not that good. We plan
to audit the institutes, after which only the
best will survive.
What can be done to make Poland more
attractive to young scientists, from
Poland and from abroad?
This is a crucial problem for us. Abandoning
the Habilitation could be helpful, but it is not
enough. We would like to impose a system in
which each position will be filled in an open,
competitive, international process. Attractive
postdoctoral fellowships should also be more
accessible.
Poland’s participation in EU-funded
research is modest at best. How can it be
improved?
Polish scientists often don’t meet the
direction and criteria of EU-funded research.
It is not because of the quality, but the
subject of the proposed projects that they are
rejected. To gain more European grants, we
need to modify the direction of our research
so that it will respond to EU priorities. ■
I
nterview by Quirin Schiermeier
NATURE|Vol 453|NEWS 22 May 2008
Q&A
Мы отстали от Польши на а) 10, б) 50, и) 100 лет или г)навсегда?
NBNB
"WE PLAN TO AUDIT THE INSTITUTES, AFTER WHICH ONLY THE BEST WILL SURVIVE" (кстати, это же предлагала и заплеванная здесь ВУАЗЕЦН, вроде бы прекратившая свое существование)
Последнее замечание. Кроме того, что пани министр умна и молода,она еще и красива. Это ж надо тебе!
Poland tackles science like a business
Polish leaders were disconcerted in January, when the nation’s scientists came away empty-handed from the first round
of applications for the European Research Council’s starting-grant competition. The country is also performing poorly in
other European Union research programmes (see page 558). Science minister Barbara Kudrycka explains how the Polish
government plans to reform the country’s science and higher-education system.
What are the strengths of the existing
Polish science system?
We are among the top 20 science nations
in fields such as physics, mathematics,
chemistry and space. However, we are
missing the opportunity to translate this
potential into concrete business solutions.
That is what we call the innovation gap, and
it can best be seen in the number of patents
granted in these areas.
But even in applied research there are
fields where Polish researchers’ performance
is among the best in the European Union
(EU). For instance, our share of grants
awarded through the European research
programmes in thematic priorities such as
security is outstanding.
What changes have been proposed?
The biggest change is introducing
competitive mechanisms into the system. We
want to implement them in the next few years
wherever possible — from the distribution
of research grants to the development of
academic careers. One concrete idea is to
create ‘flagship’ universities.
We also propose abandoning the
Habilitation [a post-PhD qualification usually
required for progress in academia].
How will science in Poland benefit
from the changes?
Well, I would like to say that these changes
will lead to Polish Nobel prizewinners, but
that would be an overstatement. Our aim is to
create excellent conditions for students and
scientists in order to create a solid foundation
for a knowledge-based society. What we
can do from the political point of view is to
create an appropriate framework and provide
suitable incentives to make science flourish.
Whether it does so is a matter for the scientific
community itself.
The level of financing dedicated to research
and higher education is meant to be increased
substantially in the next few years. But these
additional funds have to be spent effectively.
That is why the whole system has to be better
organized, with the ministry playing a strategic
part and two funding agencies dealing with
cutting-edge applied and basic research.
How much extra money will become
available, and when?
Currently, budgetary expenditure on
research and development (R&D) and higher
education amounts to little more than 1% of
gross domestic product (GDP). We would
like to increase funding by 0.15% of GDP per
year until 2013. What is equally important
is attracting private funds. Today Poland
has one of the lowest R&D expenditures
financed by the business sector in the
whole European Union. We are working
on new legislative measures that will make
investment in research more attractive for
private companies.
How will the money be distributed?
Our National Science Council will provide
funds for frontier research on a competitive
basis. Those parts of the system that become
competitive will receive extra funding. We
want to reduce expenses where the results
— scientific, economic or academic — are
not evident whatsoever.
Are you concerned that academia will try
to block the reform?
Everyone agrees that we should not only
prevent talented young scientists from
leaving our country but also attract them
from abroad. At present, if an experienced
professor from Oxford or Sydney wants
to take up a post at a Polish university,
they have to undergo a long and complex
evaluation procedure simply because they
don’t have the proper scientific degree.
Parts of the academic community are
unenthusiastic about the proposed changes,
such as abandoning the Habilitation. But
Habilitation does not exist in most countries.
If we want to become attractive we have to
be open.
Are there any particular fields of science
that you think should become priorities?
The first priority will be advanced energy
technologies. Work on strategic programmes
for information and communication
technologies and health are also to be
concluded very soon.
How will the reform affect the role of the
Polish Academy of Science?
Academy institutes should focus their
research on selected areas of science that
correspond to our national strategic and
priority areas. Some of these institutes are
outstanding, some are not that good. We plan
to audit the institutes, after which only the
best will survive.
What can be done to make Poland more
attractive to young scientists, from
Poland and from abroad?
This is a crucial problem for us. Abandoning
the Habilitation could be helpful, but it is not
enough. We would like to impose a system in
which each position will be filled in an open,
competitive, international process. Attractive
postdoctoral fellowships should also be more
accessible.
Poland’s participation in EU-funded
research is modest at best. How can it be
improved?
Polish scientists often don’t meet the
direction and criteria of EU-funded research.
It is not because of the quality, but the
subject of the proposed projects that they are
rejected. To gain more European grants, we
need to modify the direction of our research
so that it will respond to EU priorities. ■
I
nterview by Quirin Schiermeier
NATURE|Vol 453|NEWS 22 May 2008
Q&A
Відповіді
2008.07.29 | псевдоквази
Заплановано рішучі , хоч і болючі заходи.
Але їх ще треба здійснити. А щодо відставання... ну, може і на 50 років, а може і назавжди - це залежить від того, чи буде у нас щось робитися, чи буде продовжуватися те, що маємо. До речі, читав тут днями розповідь Р.Фейнмана як він їздив до Польші (тоді там наука, очевидно, була = а-ля СРСР) і що він думав про польську науку, дуже повчально.2008.07.29 | UTV
А от російські вчені
ловлять чорні дірки у підвалах. Учора по телеку показували. А ще є білі дірки у надрах Землі. Як кажуть, очевидне - неймовірне!2008.07.29 | Iryna_
Re: Poland tackles science like a business
якщо поляки скасують хабілітацію, результатом буде масовий відтік туди не тільки українських докторів, а й кандидатів....2008.07.29 | Трясця
Re: Poland tackles science like a business
Так і буде, а ще багато з західняків скористаються нагодою отримати карту поляка, яка дозволить їм вирішити багато побутових проблем.Відтік науковців до Польщі, Німеччини, Британії мене не дивує. Мене дивує відсутність віддтоку російсько-патріотичних українців до Росії. Якщо там так добре, то тікайте туди. Так ні ж, тікають на Захід, як і всі. Своєрідні вони - патріоти та прихильники російської мови. Згодні спілкуватися каліченою польською або, скажімо, французькою, але українську зневажають та її цураються.
Єдине, чому вже не так сумно, так це тому, що "лавочка" зачиняється назавжди. Дуже скоро не буде, кому їхати взагалі, бо ті Губерські-Бакирови природничників придушать, як кішка пацючка. І буде "одно сплошноє тєлєвідєніє". А гуманітарії наші полякам до д..., а іншим до(підберіть слово самі).
2008.07.29 | Iryna_
Re: Poland tackles science like a business
в Росію теж тікаютьу нас (з колишніх аспірантів мого наукового керівника) в Польщі 5, в Америці 2, в Росії 1
2008.07.29 | Сергій Вакуленко
А чому б не спробувати писати про те, що знаєш?
Трясця пише:> А гуманітарії наші полякам до д..., а іншим до(підберіть слово самі).
Помиляєтеся, шановний.
У Польщі працює дуже багато викладачів англійської мови з України (бо поляки-англісти вже й собі повтікали хто куди).
Притому й професорів/доцентів-гуманітаріїв, які працюють по польських університетах, я один знаю десятки (з-поміж своїх знайомих).
2008.07.29 | Iryna_
Re: А чому б не спробувати писати про те, що знаєш?
англійська - так, навіть шкільні вчителі їдутькрім англ. мови мені ще розповідали про музикознавство
2008.07.29 | Iryna_
Дякую!
2008.07.29 | Трясця
Re: А чому б не спробувати писати про те, що знаєш?
Те, що вони беруть і вчителів, і лікарів, я знаю. Знаю також одну розумну жінку, яка ВИКЛАДАЄ українську мову в університеті. Але гуманітарну НАУКУ поляки роблять самі. Я ще не зустрічав українських НАУКОВЦІВ, які займаються дослідженнями в цій царині людської діяльності в Польщі. Може це пов'язане з інтимним характером гуманітарної діяльності? Може з іншими чинниками. Але мені здається, що з нашого боку немає гідних пропозицій. Мабуть, всі колоски зрізали в стародавні часи, а поле засипали сіллю. Не росте там нічого.З природничими науками справи зовсім інші. Наприклад, в Інституті фізики в Варшаві приблизно половина аспірантів - українці. І вони добряче допомагають полякам в НАУЦІ.
2008.07.30 | Сергій Вакуленко
По-перше, в Польщі квітне україністика — супроти
инших європейських країн, — тож їм потрібні фахівці з України.По-друге, й по инших (неукраїністичних) напрямках наших людей там не бракує.
Скажімо, мій колишній університетський викладач Володимир Василенко написав у Харкові дисертацію про Болєслава Лєсьмяна, виїхав до Польщі й уже понад два десятки років професорує в Познані.
Одна моя випускниця вступила до докторантури в Люблині, нещодавно оборонила там-таки дисертацію й має з цього вересня викладати перекладознавство в Ольштині.
Тимчасово виїжджає туди працювати досить багато філологів навіть із Харкова, а про Західну Україну я взагалі мовчу.
2008.07.30 | vsv
Re: По-перше, в Польщі квітне україністика — супроти
Кстати в Кракове в Ягеллонском Универе существует украинская филология с набором где-то около 100 чел ежегодно студентов. Руководит Владимеж Мокрий. Он же создал в Кракове Украинский культурный центр, недалеко от Вавеля, на Каноничей.2008.07.30 | Сергій Вакуленко
Re: По-перше, в Польщі квітне україністика — супроти
Тепер кафедрою керує Адам Фаловськийhttp://www.rubl.uj.edu.pl/pracownicy/index.php?wybor=3&w=1#KU
А ось і людина з України
http://www.rubl.uj.edu.pl/pracownicy/fiszka.php?os=09_Tomczuk&jed=KU&w=1
А ось іще одна
http://www.rubl.uj.edu.pl/pracownicy/fiszka.php?os=03_baraniwska&jed=KU&w=1
2008.07.31 | Калькулятор
Re: По-перше, в Польщі квітне україністика — супроти
Что же это такое. Такие люди и покинули нас. И в Италии есть. Я понимаю еще, когда математики и разные там физики с химиками. Это ж не государственный приоритет, да и опасно их поддерживать для будущего поместной церкви. Но языковеды? А кто же здесь будет вести борьбу за светлое будущее? Один только пан Вакуленко остается. А жаль ..один в поле не воин.2008.07.31 | Сергій Вакуленко
Re: По-перше, в Польщі квітне україністика — супроти
Калькулятор пише:> Что же это такое. Такие люди и покинули нас. И в Италии есть.
А Ви щось знаєте про цих людей? Чи плещете язиком, аби поплескати?
Принаймні в Кракові їх визнали за досить компетентних. Ви маєте щось проти?
> Я понимаю еще, когда математики и разные там физики с химиками. Это ж не государственный приоритет, да и опасно их поддерживать для будущего поместной церкви.
А Ви гадаєте, що філологія — державний пріоритет? То можу Вас повідомити: аж ніяк не більший, ніж математика чи фізика з хімією.
Що ж до церкви, то Ви ще забули — як представник дуже точних наук — згадати пасіку та трипільські черепки. Тоді був би повний джентльменський набір арґументів постсовкового наукового світоча-природничника. (На більше якось усі наукові світочі гуртом не спромоглися — бо їхня ерудиція вичерпується почутим із дебілізора від світочів журналістською риторики).
> Но языковеды? А кто же здесь будет вести борьбу за светлое будущее?
Бачу, у недосвіточа в голові бракує світла. То я Вас просвіщу. Мовознавці ніколи не боролися за світле майбутнє. То є прероґатива наукових комуністів. Між мовознавцями та науковими комуністами приблизно стільки ж спільного, скільки між хіміками та астрологами.
> Один только пан Вакуленко остается. А жаль ..один в поле не воин.
Не переймайтеся — я й один легко здолаю сотню таких калькуляторів, як Ви.
2008.07.31 | Трясця
Re: По-перше, в Польщі квітне україністика — супроти
Пане Вакуленко, не хвилюйтеся: Ви вже всіх калькуляторів здолали. Тепер лише електронні калькулятори залишилися. Якби в нашої молоді їх відібрали, то ніхто б корінь квадратний з 1000 не обрахував. А дорікають певним особам пасікою та трипільцями, бо вони країну занапастили. І нам прикро, що так сталося. А Вашу мовознавську працю ніхто не забороняє. Полеміка ведеться досить коректно, я б відзначив, що підкреслено коректно.2008.08.01 | Сергій Вакуленко
Re: По-перше, в Польщі квітне україністика — супроти
Трясця пише:> Пане Вакуленко, не хвилюйтеся: Ви вже всіх калькуляторів здолали. Тепер лише електронні калькулятори залишилися.
Я не маю нічого спільного з виробниками електронних калькуляторів.
> Якби в нашої молоді їх відібрали, то ніхто б корінь квадратний з 1000 не обрахував.
Два запитання:
1) То Вакуленко винен, що їх не навчив?
2) А як із тим у "ненашої" молоді?
> А дорікають певним особам пасікою та трипільцями, бо вони країну занапастили.
А Ви потрясіть головою й подумайте ще раз: чи напевно саме ця особа країну занапастила? І що вона могла вчинити інакше, щоб країну розбудувати?
> І нам прикро, що так сталося.
Не люблю висловів на кшталт "сталося" та "історично склалося". Відповівши на питання: "Хто історично складав саме в цей спосіб?" — зробимо перший крок на шляху пізнання причин.
Ваша кандидатура (пасічник), далебі, не пасує. Адже, якщо придивитися, не можна не побачити, що занепад "стався" до нього. При ньому просто зберігається стан, успадкований ним від попередників.
Мене теж зовсім не тішить брак поступу в цій справі (причому гуманітарні науки не мають жодних преференцій від держави — заспокойтеся, шановні природничники). Але ще більше мене дратує геть змітологізоване мислення вболівальників над долею занапащеної науки — бо воно веде на манівці. Приклади:
1) Замість москалів, які "з'їли наше сало", знайшли собі в усьому винних винуватців-гуманітаріїв (Жулинського, Кураса та под.). От якби не вони, то квітла б собі, мовляв, спокійнісінько вкраїнська природнича наука...
2) Уся причина наукових лих — у державотворенні, переході на українську мову, насадженні православ'я тощо (це вже — без конкретних імен супостатів-гуманітаріїв, а "взагалі"). Запитайте себе: якщо прибрати зі шкіл християнську етику, діти завдяки цьому навчаться рахувати квадратові корені? Притому я особисто не є прихильником викладання християнської етики — надто вже сумнівні викладацькі кадри цим опікуються. Однак я не пов'язую з християнською етикою невміння випускників порозставляти коми перед ЩО та ЯК...
> А Вашу мовознавську працю ніхто не забороняє.
У нашій цікавій недавній історії (відомо ким складеній) по-всякому бувало. Що ще цікавіше: ті самі (або такі самі) складачі історії й надалі намагаються її складати.
> Полеміка ведеться досить коректно, я б відзначив, що підкреслено коректно.
Щоб було коректно, слід звільнитися від деяких стереотипів, що я їх назвав би "корпоративним марнославством": от, мовляв, ми (математики, фізики, астрономи) — найрозумніші (шляхом природного відбору, — твердив один із тутешніх дописувачів), а решта — заздрісні дурні, які заважають нам працювати.
2008.08.01 | псевдоквази
Щодо стереотипів
Сергій Вакуленко пише:> Щоб було коректно, слід звільнитися від деяких стереотипів, що я їх назвав би "корпоративним марнославством": от, мовляв, ми (математики, фізики, астрономи) — найрозумніші (шляхом природного відбору, — твердив один із тутешніх дописувачів), а решта — заздрісні дурні, які заважають нам працювати.
Та ні, то деяке перебільшення, однак треба було б таки розвести науки* (природничі та технічні) та інші науки ** (гуманітарні, економічні) і ще деякі інші (наприклад, медичні) в окремі спільноти та якось по-різному їх назвати, щоб не плутати, от і все.
2008.08.01 | Сергій Вакуленко
Re: Щодо стереотипів
псевдоквази пише:> треба було б таки розвести науки* (природничі та технічні) та інші науки ** (гуманітарні, економічні) і ще деякі інші (наприклад, медичні) в окремі спільноти та якось по-різному їх назвати, щоб не плутати, от і все.
Якщо Ви маєте на думці розведення в структурі Академії наук, то я прихильник знищення самої структури.
Що ж до університетів, то вони й так розведені по різних факультетах (хоча в нас у Харкові є таке диво, як Українська інженерно-педагогічна академія — але то спадок іще від совка).
2008.08.01 | псевдоквази
Да! Карфаген должен быть разрушен!
2008.08.01 | vsv
Две копейки
Если можно вставлю свои две копейки. По вопросу о христианской этике. Мои многолетние наблюдения в Польше и сопоставление с нашими реалиями (кстати это же относится и к прибалтам), привели меня к одному мнению. Разница в том, что происходит или в ментальности, связана с наличием в этих странах довольно крепкого, с детства, христианского воспитания, когда много заходит в голову и там остается (понятно, что не у всех, но...). У нас же смотреть, как взрослые дядечки, с партийным прошлым и прочими регалиями (в голове) социализма-комунизма, которые еще и передают по наследству, только позируют в церкви, просто невозможно, ну и в общей массе тоже самое. Выйдя из церкви, в голове у них ничего не изменилось. Так что это о пользе христианской этики. Кстати, сам я не верующий, так что не надо подозревать меня в религиозном фанатизме.2008.08.01 | псевдоквази
О христианской этике.
Не пойму, при чем тут слово "христианская". В Сингапуре, Японии и Юж. Корее тоже не принято на улицах гадить, но неужели благодаря христианской этике? А вот Бразилия - католическая страна. Видали бы вы их "христианскую этику" в действии - мрак! И тоже о негритянских кварталах в США, где все - баптисты. Так что не будем про это ХЭ...2008.08.01 | Трясця
Re: По-перше, в Польщі квітне україністика — супроти
Стільки накидали, що не розгребеш і за рік. Гуманітарій! Але на певні тези треба відповісти, щоб мізерність Вашої позиції висвітлити"А Ви потрясіть головою й подумайте ще раз: чи напевно саме ця особа країну занапастила? І що вона могла вчинити інакше, щоб країну розбудувати?
"
Раніше занапастили країну інші люди. Але вони вже пішли. Тому їх критикувати не конструктивно. А він зараз сидить, і країну знищує, причому знищення науки шляхом розголосу антинаукових тверджень та уподобань - то його фішка.
"Щоб було коректно, слід звільнитися від деяких стереотипів, що я їх назвав би "корпоративним марнославством": от, мовляв, ми (математики, фізики, астрономи) — найрозумніші (шляхом природного відбору, — твердив один із тутешніх дописувачів), а решта — заздрісні дурні, які заважають нам працювати."
Ви типовий пересмикувач, пане Вакуленко. Цебто виставляєте тезу, приписуєте її колезі, з яким (якою) дискутуєте, а потім її спростовуєте. Ай-ай-ай! Так робити не можна в цивілізованому суспільстві. Бідні Ваші студенти!
А насправді, заважають науці неуки, котрі видерлися на вищі щаблі в державних структурах. Більшість з них - гуманітарії, але й природничники трапляються. Нажаль.
2008.08.01 | Сергій Вакуленко
Re: По-перше, в Польщі квітне україністика — супроти
Трясця пише:> Стільки накидали, що не розгребеш і за рік. Гуманітарій! Але на певні тези треба відповісти, щоб мізерність Вашої позиції висвітлити
Тут насправді зовсім "мало літер". Природничник!..
Правда, конструктивний тон конструктивної дискусії? Добра ілюстрація тез із мого попереднього допису.
> Раніше занапастили країну інші люди. Але вони вже пішли. Тому їх критикувати не конструктивно. А він зараз сидить, і країну знищує, причому знищення науки шляхом розголосу антинаукових тверджень та уподобань - то його фішка.
І в чому ж конструктивність? У бджолофобії? Потрясіть знову головою та подумайте, що означають слова "знищення науки шляхом розголосу антинаукових тверджень та уподобань". По-перше, якщо науку можна знищити такими твердженнями та вподобаннями, то вона й ламаного шеляга не варта. По-друге, розголос — це краще ніж його брак. По-третє, хотілося б прочитати конкретні приклади антинаукових тверджень "від нього".
>
> "Щоб було коректно, слід звільнитися від деяких стереотипів, що я їх назвав би "корпоративним марнославством": от, мовляв, ми (математики, фізики, астрономи) — найрозумніші (шляхом природного відбору, — твердив один із тутешніх дописувачів), а решта — заздрісні дурні, які заважають нам працювати."
>
> Ви типовий пересмикувач, пане Вакуленко. Цебто виставляєте тезу, приписуєте її колезі, з яким (якою) дискутуєте, а потім її спростовуєте.
Читай вище (про гуманітарія, чиї дурниці й за рік не розгребеш). Слова, очевидно ж, чергового світоча науки...
Ай-ай-ай! Так робити не можна в цивілізованому суспільстві. Бідні Ваші студенти!
Та студенти наче не нарікають.
> А насправді, заважають науці неуки, котрі видерлися на вищі щаблі в державних структурах. Більшість з них - гуманітарії, але й природничники трапляються. Нажаль.
Прохання перелічити поіменно неуків-гуманітаріїв (оскільки їх більшість, то Вам напевно буде неважко подати десяток-другий прізвищ).
2008.08.01 | Трясця
Re: По-перше, в Польщі квітне україністика — супроти
Відповідаю лише на останній закид, хоча вся ваша псевдо-гуманітарна конструкція купи не тримається. Неуки з академічними документами в кишені (декілька на вибір):Табачник, Кремінь, Литвин, Толстоухов, Жулинський, Губерський.
Але тут, невгамовний пане, виникає питання, а хто ж "уки"? Назовіть, будь-ласка, широко відомих з позитивного боку за межами нашої держави гуманітаріїв-науковців (природничників я й сам знаю). Скажіть стисло в одному реченні, чим прославили вони, ці генії рідного слова, свою країну, яка їх десятки років поспіль непогано годує? Га?
2008.08.01 | Сергій Вакуленко
Re: По-перше, в Польщі квітне україністика — супроти
Трясця пише:> Табачник, Кремінь, Литвин, Толстоухов, Жулинський, Губерський.
По-перше, з названих принаймні Жулинський зовсім не неук. По-друге, Губерський явно не "дотягує" до нищителя науки на державному рівні. По третє, список не "дотягнув" і до першого десятка. По-третє, Толстоухов і Литвин на державних посадах працювали "не за фахом". По-четверте, Литвина на віце-президента НАНУ обрано переважно голосами природничників. По-п'яте, було б бажано довідатися про конкретні дії названих осіб, якими нищено природничі науки.
> Але тут, невгамовний пане, виникає питання, а хто ж "уки"?
Не виникає такого питання. Бо питання, яке обговорюється, стосується до нищителів на державному рівні, які, опосівши високі посади, зруйнували природничі науки.
> Назовіть, будь-ласка, широко відомих з позитивного боку за межами нашої держави гуманітаріїв-науковців (природничників я й сам знаю). Скажіть стисло в одному реченні, чим прославили вони, ці генії рідного слова, свою країну, яка їх десятки років поспіль непогано годує? Га?
До 1991 р. їх годувала нерідна країна. І завдання очільників гуманітарної науки було суто ідеологічне: не допускати "крамоли". Усі ці люди залишилися на своїх місцях і тільки потроху вимирають.
Що ж до годованих після 1991 р., то а) нових академіків обирали старі за власним образом і подобою, б) неакадеміків ніхто "непогано" не годував.
Українську гуманітарну науку знають у вузьких зарубіжних колах гуманітаріїв-славістів. І в них кожен поцінований справедливо. Серед академіків, приміром, шанують Ярослава Ісаєвича, серед неакадеміків (чи напівакадеміків) — Василя Німчука, Павла Гриценка, Олександра Тараненка, Ярослава Дашкевича, Леоніда Ушкалова, Наталю Яковенко. На їхні книжки виходять рецензії за кордоном, і вони напевно є повноправними членами міжнародної наукової спільноти.
От тільки одно не збагну: як їхній доробок чи його брак впливає на розквіт чи руйнацію природничих наук?
2008.08.03 | Трясця
Самовбивство
І що ж виходить, панове, серед академіків один Ісаєвич у шані. До речі, в нього й рейтинг є, який пан Вакуленко зневажає. Ну то таке. А ось скажіть мені та решті завсідників форуму, чому ж, скажімо, Наталя Яковенко (яку я, до речі, дуже поважаю і читаю) - неакадемік, а Володимир Литвин - академік з історії? Щось ви, гуманітарії, невірно розставляєте суспільні акценти. Може тому, що не любите рейтинги?2008.08.04 | Сергій Вакуленко
Ні, не ми.
Трясця пише:> чому ж, скажімо, Наталя Яковенко (яку я, до речі, дуже поважаю і читаю) - неакадемік, а Володимир Литвин - академік з історії?
Академіків обирають академіки. З-поміж них гуманітаріїв така дрібка, що на цю величину можна не зважати. Решта — природничники. А вони — люди практичні, голосують за власну вигоду. В особі Литвина вони нюхом чують "свого".
2008.08.04 | Трясця
Ви, шановні
Знов "трішечки" прибріхуєте. Істориків обирають історики, філологів - філологи в своїх куріях. А потім їх ЗАТВЕРДЖУЮТЬ загальні збори. Литвина радісно обрали історики, а потім у нього не було шансів бути обраним загальними зборами, бо немає доробку, який чогось вартує. Тоді виступив Юхновський і благав, щоб Литвина обрали, що за це виступає Народний рух тощо. Його й обрали. Але без істориків обрати його було б неможливо.А от стосовно своїх - маєте рацію. Для академіків-істориків-колишніх компартійців та колишнього компартійця Юхновського Литвин - свій.
2008.08.04 | Сергій Вакуленко
Re: Ви, шановні
Трясця пише:> Знов "трішечки" прибріхуєте. Істориків обирають історики, філологів - філологи в своїх куріях.
Але обрані "в курії" — то ще не академіки, правда ж?
> Литвина радісно обрали історики,
Я цієї авантюри докладно не знаю, але підозрюю, що на істориків теж трохи "вплинули".
Зрештою, як на мене, то є позитивний момент. Що більше буде литвиноподібних окадеміків, то більше девальвуватиметься сам цей титул. Коли анекдотизм ситуації сягне межі, система завалиться. Инших шляхів її оновлення я не бачу.
> а потім у нього не було шансів бути обраним загальними зборами, бо немає доробку, який чогось вартує. Тоді виступив Юхновський і благав, щоб Литвина обрали, що за це виступає Народний рух тощо. Його й обрали.
"Благання", хоч би й Юхновського, — арґумент явно заслабкий. Чомусь мені здається, що Юхновський послужив тільки ширмою, а насправді всі потрібні домовленості були досягнуті заздалегідь.
> Але без істориків обрати його було б неможливо.
І без природничників так само.
> А от стосовно своїх - маєте рацію. Для академіків-істориків-колишніх компартійців та колишнього компартійця Юхновського Литвин - свій.
А є в нас академіки-не-колишні-компартійці?
Навіть ректор, мабуть, лише один (Ґудзяк). Хоча про всіх — не знаю...
2008.08.04 | Трясця
Пересмикувач звичайний
Пересмикуєте, пане Вакуленко, аж гай гуде. Отже,=========================
Але обрані "в курії" — то ще не академіки, правда ж?
Тобто "ваші" гуманітарії можуть обирати будь-яке лайно, але вони бідні овечки невинні, а решта повинна їх зупиняти? Де Вам логіку відбивали, в університеті?
==================================
> Литвина радісно обрали історики,
Я цієї авантюри докладно не знаю, але підозрюю, що на істориків теж трохи "вплинули".
Те, що вплинули, сумнівів немає, але голосували вони власними жадібними гуманітарними ручками.
=====================================
Зрештою, як на мене, то є позитивний момент. Що більше буде литвиноподібних окадеміків, то більше девальвуватиметься сам цей титул. Коли анекдотизм ситуації сягне межі, система завалиться. Инших шляхів її оновлення я не бачу.
Тоді не виправдовуйте академіків, бо втрачається логіка. Відсутність логіки міркувань - Ваша велика вада.
=========================
> а потім у нього не було шансів бути обраним загальними зборами, бо немає доробку, який чогось вартує. Тоді виступив Юхновський і благав, щоб Литвина обрали, що за це виступає Народний рух тощо. Його й обрали.
"Благання", хоч би й Юхновського, — арґумент явно заслабкий. Чомусь мені здається, що Юхновський послужив тільки ширмою, а насправді всі потрібні домовленості були досягнуті заздалегідь.
Не скажіть, там була дуже маленька перевага. Свідки кажуть, що Юхновський виграв всю партію.
=====================================
> Але без істориків обрати його було б неможливо.
І без природничників так само.
Ще раз. Обирають - лише в куріях. Затверджують загальними зборами. Так що провина на істориках. А те, що більшість природничих академіків - теж сміття, то це поза сумнівом.
=========================
> А от стосовно своїх - маєте рацію. Для академіків-істориків-колишніх компартійців та колишнього компартійця Юхновського Литвин - свій.
А є в нас академіки-не-колишні-компартійці?
Навіть ректор, мабуть, лише один (Ґудзяк). Хоча про всіх — не знаю...
1. Є такі академіки, але я не хочу наводити приклади, щоб не погіршити їхнє становище.
2. Знов немає логіки. Я кажу, що ВСІ вони свої, а Ви пручаєтеся, ухиляєтеся від прямої відповіді та відволікаєте від головного, порушуючи логіку суперечки.
2008.08.04 | Сергій Вакуленко
Re: Пересмикувач звичайний
Трясця пише:> Пересмикуєте, пане Вакуленко, аж гай гуде. Отже,
>
> =========================
> Але обрані "в курії" — то ще не академіки, правда ж?
>
>
> Тобто "ваші" гуманітарії можуть обирати будь-яке лайно, але вони бідні овечки невинні, а решта повинна їх зупиняти? Де Вам логіку відбивали, в університеті?
Оце, що Ви написали, ніяким побитом не випливає з моїх слів. "Тобто" тут ні до чого. То тільки природничники звикли надолужувати брак логічного зв'язку слівцем "тобто".
> ==================================
> Те, що вплинули, сумнівів немає, але голосували вони власними жадібними гуманітарними ручками.
Такими ж точнісінько масними ручками голосували й академіки-природничники.
> =====================================
>
> Зрештою, як на мене, то є позитивний момент. Що більше буде литвиноподібних окадеміків, то більше девальвуватиметься сам цей титул. Коли анекдотизм ситуації сягне межі, система завалиться. Инших шляхів її оновлення я не бачу.
>
> Тоді не виправдовуйте академіків, бо втрачається логіка. Відсутність логіки міркувань - Ваша велика вада.
Логіка якраз є. Тільки деяким природничникам Бог не дав клепки, щоб її збагнути. А логіка в тому, що структура не надається до реформування. За статутом академіки обирають академіків, і нема підстав сподіватися, що на місце старих прийдуть ліпші академіки, — радше навпаки. Отож, чим швидше цей процес добіжить кінця, тим краще. Коли всі бачитимуть несумісність понять "академік" і "наука" (а Литвин — чудовий приклад), тоді неминуче настануть зміни.
> Не скажіть, там була дуже маленька перевага. Свідки кажуть, що Юхновський виграв всю партію.
Може, той-таки Юхновський ще й присилував академіків зробити Литвина віце-президентом?
> 2. Знов немає логіки. Я кажу, що ВСІ вони свої, а Ви пручаєтеся, ухиляєтеся від прямої відповіді та відволікаєте від головного, порушуючи логіку суперечки.
Та логіка дуже проста: боротьба з гуманітаріями — це боротьба з вітряками. Їхній вплив на стан природничих наук вимірюється не знати яким знаком після коми. (Невже, наприклад, усунення Литвина призведе до розквіту фізики чи хімії?). Якщо хочете дати лад своїй науці, шукайте причин кризи деинде. А наразі самі собі створюєте мітичних ворогів, самі ж їх і поборюєте.
На захист гуманітаріїв скажу тільки, що їм принаймні не спадає на думку винуватити в своїх негараздах фізиків, хіміків, біологів чи математиків.
2008.08.01 | Трясця
Re: По-перше, в Польщі квітне україністика — супроти
Чудово свого часу про гуманітаріїв (митців) написав видатний (без лапок) український гуманітарій Подерв'янський у гуморесці "Митці" (інша , справжня, назва П..дець"). Раджу всім прочитати, як ці бовдури обговорюють ерогенні зони в жіночому організмі. Це навіть не пародія: довелося таке слухати й бачити на повному серйозі в нашому задовбаному телебаченні. Тільки вони вдавали, що їх цікавлять головні проблеми країни. Авжеж!2008.08.01 | Сергій Вакуленко
Ви про науку чи про попсу?
Якщо про попсу, Вам на форум «Культура».2008.08.01 | Трясця
Мовникам
Ті, хто спілкується з народом, а не тільки з власною родиною, знають, що новочасна народна мова центральної України - це різні варіанти суржику. І хто ж відобразив у художній формі з належною повагою наш рідний суржик, окрім Винниченка та Подерв'янського? За що вам гроші платять, пане Вакуленко?2008.08.01 | Сергій Вакуленко
Убивчий арґумент...
... полічити гроші у Вакуленковій кишені.Ви мабуть, гадаєте, що вони туди помилково потрапили — замість Вашої кишені?
2008.08.01 | Трясця
Re: Убивчий арґумент...
Вм хвора людина, пане Вакуленко. Недочуваєте, недобачаєте, перебріхуєте. Ваша кишеня мені до д..., а от на питання, яке я підняв, Ви відповідь не змогли дати. Ну то й добре, підтвердиди "високий" рейтинг вітчизняних шуманітаріїв.2008.08.02 | Сергій Вакуленко
Тоді охолоньте
Трясця пише:> Ваша кишеня мені до д...,
От і було б Вам про неї не згадувати.
> а от на питання, яке я підняв, Ви відповідь не змогли дати.
Яке саме? Хто суржик досліджує? Є кому й без мене. Я навіть давав колись формальну згоду бути науковим керівником (з українського боку) одного італійця, який отримав австрійську стипендію на дослідження цієї проблеми.
> Ну то й добре, підтвердиди "високий" рейтинг вітчизняних шуманітаріїв.
Рейтинґи — то мантра природничників. У гуманітаріїв заведено дивитися на якість публікованих текстів.
2008.07.30 | Рюген
Вы просто не в курсе:
В Россию все кто хотел и мог уехали довольно давно (я имею в в иду специалистов и преподавателей). Вообще считается, что около 40% украинской интеллектуальной эмиграции было направлено в Россию. Это, правда, не значит, что оттуда никто не едет дальше, за бугор. Но в целом, некоторые вузы, особенно в близких к Украине областях (Орловской, Курской, Воронежской, Белгородской) поднялись благодаря притоку хороших специалистов из Украины. А эмиграция сейчас ограничена одним фактором - стоимостью жилья. Если бы эта проблема была решена - на Украине уже не осталось бы пристойных специалистов непредпенсионного возраста - будьте уверены. Впрочем, это вопрос времени.2008.07.30 | Сергій Вакуленко
Re: Вы просто не в курсе:
Рюген пише:> некоторые вузы, особенно в близких к Украине областях (Орловской, Курской, Воронежской, Белгородской) поднялись благодаря притоку хороших специалистов из Украины.
Притому в Харкові повно студентів, що приїжджають до нас на навчання з перелічених поблизьких російських областей.
2008.07.31 | Рюген
Все может быть:
я знаю киевлян, которые получали высшее образование в украинских райцентрах.2008.07.29 | vsv
Re: Poland tackles science like a business
Ну если ориентироваться на то, что первый вариант аттестации Институтов в Польше прошел в 1997 году (если склероз меня не подводит), а доступ в ISI и базу ScienceDirect пошел с 2000 г., а ПАН где-то с 2002 г. стал ИФ и ИЦ предметом аттестации и фактором снижения налогов, то отстали мы пока лет на 15, если начнем шевелиться уже сейчас. Если учесть, что ситема финансирования ПАН на прямую из бюджета (не через Президиум ПАН) существует лет 7, и никаких внутренних академических грантов, да и КБН (комитет научных исследований) уже лет 5 как не имеет подобных грантов, а только КМ, по заказным проектам, либо международные, то нам пора бы шевелиться. Кстати там строго с возрастом, академик ПАН, в 70, уже не директор, работать имеет право. А просто профессор - в 70 - гуд бай. А кандидат в 65 - гудбай (это мужчины). Женщины на 5 лет раньше.А по поводу перебежек - не думаю, что это будет так массово, не так все там хорошо с уровнем зарплаты. Есть более приемлемые страны.
2008.07.29 | псевдоквази
Пока никаких шевелений не видно, увы!
2008.07.29 | Трясця
Re: Poland tackles science like a business
Заробітну платню поляки безумовно піднімуть найближчим часом через уніфікацію євроспільноти. Цього не уникнути. Той, хто втік до Польщі зараз, виграє, бо легше влаштуватися за відсутності китайців-індусів, котрі постукають у польські двері, як тільки відчують запах грошей. Росія теж піднімає заробітки науковців, бо треба кувати зброю. Залишимося ми на самоті з живою водою та мертвою наукою.2008.07.30 | vsv
Re: Poland tackles science like a business
Не надо быть таким оптимистом в этом вопросе, это я вам скажу, как человек, который 25 лет ведет совместные исследования с ПАН. Более того, я своих в аспирантуру туда не отправляю, лучше уж в Италию. И все по финансовым сображениям.2008.08.02 | сіда
Комітет по науці ВРУ співрацює з відповідним польським Комітетом
Комітет по науці ВРУ співрацює з відповідним польським Комітетом:"Народні депутати вважають, що пріоритетним напрямом діяльності Комітету є співпраця із зарубіжними країнами. У березні 2008 року відбулось спільне засідання членів Комітету та Комісії Сейму Республіки Польща з питань освіти, науки і молоді в галузі вищої освіти і науки. На засіданні були обговорені перспективи співробітництва Комітету та Комісії Сейму Республіки Польщі, а також стан співпраці між українськими та польськими університетами та діяльність Європейського Колегіуму польських і українських університетів."
див. у звіті http://portal.rada.gov.ua/rada/control/uk/publish/article/news_left?art_id=125940&cat_id=37486: