Чему учат в школе. Природознавство, 6 клас.
09/05/2008 | 2
Природознавство. Підручник для 6 класу.
В.Р.Ільченко, К.Ж.Гуз, Л.М.Рибалко. Рекомендовано Міністерством освіти і науки України. Полтава. «Довкілля-К». 2006.
Авторы учебника считают, что он поможет ученику «іти в ногу з часом» (с. 3). Достигнуть этого собираются путем вот такого шаманства:
«Улянка поцікавилася, як Лесик у 6 класі буде моделювати систему знань про природу, тобто створювати природничо-наукову картину світу. Лесик відповів, що діятиме так само, як у 5 класі: намагатиметься пояснювати взаємозв’язки між елементами систем на основі загальних закономірностей природи … Таким чином Лесик буде об’єднувати знання про довкілля в єдину систему – природничо-наукову картину світу.» (с.10).
Сравните:
«Первая черта, это то, что… взаимосвязь! Взаимосвязь, а не скопление изолированных предметов. Природа и общество это – как бы вам сказать пояснее? – это не мебельный магазин, где вот наставлено, наставлено, а связи никакой нет. В природе все связано, все связано, - и это вы запоминайте, это вам крепко поможет в ваших научных исследованиях!» - Солженицын, «В круге первом».
По-моему, довольно похоже. Однако нельзя сказать, что ничего не изменилось на этом фронте со времен лучшего друга советских физкультурников. Изменилось, и не к лучшему. В описанном Солженицыным эпизоде жуткий диамат впаривают подручным Берии, а в нашем случае - ни в чем не повинным шестиклассникам.
Заслуживает внимания термин «природничо-науковий». Можно было написать просто «природничий», в таком контексте это и означает «естественнонаучный». Но знатоки диамата не лишены и чувства стиля. Стиль в данном случае требует откровенной кальки. Вот и возникает «природничо-наукова картина».
Рассмотрим некоторые детали этой «картины».
«Окиснення – сполучення будь-якої речовини з Оксигеном» (с. 142). «Переважна більшість таких процесів відбувається тільки при наявності кисню» (с. 47, речь о процесах окисления в организме). Но если для окисления присутствие кислорода требуется лишь в «переважній більшості» случаев, то как может окисление по определению считаться «сполученням будь-якої речовини з Оксигеном»? Похоже на то, что для авторов «кисень» - это вещество, состоящее из атомов элемента кислорода, а «Оксиген» - этот самый химический элемент.
Но и это не делает фразу «Окиснення – сполучення будь-якої речовини з Оксигеном» правильной. Для окисления не требуется обязательного участия кислорода ни как простого вещества, ни как химического элемента. При синтезе аммиака водород, взаимодействуя с азотом, окисляется. Окисляться может и кислород, например, взаимодействуя со фтором. Разумеется, шестиклассники еще не готовы к восприятию всего этого. Но засорение голов неправильными сведениями к этому и не подготовит, скорее повредит подготовке. К такому засорению отнесем и утверждение: «Рух електронів навколо ядра атома… є періодичним» (с. 6).
Принятый авторами подход позволяет здесь и сейчас объяснить в двух-трех словах все, что угодно. В лучшем случае это объяснение, будучи совершенно бессодержательным (например, рассуждения о водомерках и поверхностном натяжении на стр.108), быстро забудется, в худшем – может потребовать труда по его искоренению из головы потерпевшего. В обоих случаях имеет место предосудительное засирание детских мозгов.
Ничему, кроме засирания мозгов, не может послужить излагаемая на с. 112-116 путаная классификация видов энергии. «Кінетичну і потенціальну енергію називають механічною… У довкіллі відбувається перетворення механічної, внутрішньої, електричної, атомної енергії, сонячного випромінювання тощо». «Внутрішня енергія тіла залежить від його температури і взаємодії між частинками, з яких воно складається… Завдяки зміні внутрішньої енергії пального виконується робота в двигунах… Їжа, яку ви споживаєте, також має внутрішню енергію. Завдяки їй ви живите і працюєте.» Представьте себя на месте одиннадцатилетнего ребенка, который принял всю эту муть всерьез и пытается в ней разобраться. Яичница обладает внутренней энергией, ядерное топливо, похоже, нет – ведь «атомна енергія» упоминается отдельно и наряду со «внутренней». Интересно, электрической или внутренней энергией является энергия заряженного конденсатора? Наверняка не потенциальной, потому что никто ведь не собирается сбрасывать его с высоты.
На с. 95 перечисляются различные машины, среди которых упоминается и компьютер, затем делается обобщение: «Що спільне для машин? Всі вони мають робочий орган, двигун та механізм передачі енергії від двигуна до робочого органу». Правильно, в компьютере двигатель есть – это моторчик вентиллятора.
«Спільним для більшості організмів, які населяють нашу планету, є клітинна будова. Візьміть кавун чи яблуко, розламайте і розгляньте. Ви побачите, що м’якоть плоду має зернисту будову. Маленькі зернини – це і є клітини.» (с.23). Конец объяснения.
Ну что тут можно сказать? Разве что посоветовать не разламывать головку мака. Во-первых, это недалеко от криминала, во-вторых, зернышки, которые вы при этом увидите, не являются клетками.
Обратите еще раз внимание на приведенные выше слова «Спільним для більшості організмів… є клітинна будова». Выходит, что лишь большинство, т.е. не все организмы состоят из клеток (одной или многих). Вирусы не имеются в виду, потому что многократно декларируется: «Клітина – найменша жива система» (лишь на с. 24 это повторено дважды). Вышло примерно так, как если бы в учебнике физики написали: «рентгеновские лучи обычно представляют собой электромагнитные волны» или «большинство нейтронов не имеет электрического заряда».
Утверждение «Клітина – найменша жива система» вдалбливается очень старательно. «Що є найменшою живою системою?» (с. 27). «Доведіть, що клітина – найменша жива система.» (с. 28). Интересно, как предполагается это доказывать и что они вообще понимают под доказательствами. Если слово «найменша» относить к размерам, то это утверждение неправильно. Нервные клетки с отростками могут иметь длину в несколько сантиметров, некоторые инфузории достигают длины 2 мм, а самые мелкие из многоклеточных коловраток имеют размеры около 0,04 мм. Похоже, что «найменша» надо понимать аллегорически, в том смысле, что структурные элементы клетки живыми не признаются. В таком случае имеет место просто разговор о словах, и опять-таки непонятно, какие здесь могут быть доказательства. Если скажут, что структурный элемент клетки не может, например, воспроизводить себя, то мы на это ответим, что эритроцит (а это клетка) тоже не может воспроизводить себя.
В целом книга довольно эклектична. Основным содержанием ее является претенциозное пустословие относительно «систем і моделей» (с. 3) в духе страшнопамятного диамата и псевдоэкологические декламации, все это обильно сдобрено Иваном Головосеком, зодиакальными козерогами и телеологическими рассуждениями наподобие:
«Чому у біосфері так багато видів?.. Чим більша різноманітність живих організмів, тим більша стабільність біосфери та її здатність до виживання різноманітних видів» (с. 125).
Чего в книге нет совсем, то это интересных и полезных сведений о природе. Не считать же таковыми банальности типа «Під час росту… розміри та маса збільшуються», «Середовище життя у риби водне, у вовка – наземно-повітряне» (с. 21) и «На дощ улітку особливо активно кумкають жаби» (с. 25). Книга не дает адекватного представления о методе естественных наук. Не исключено, правда, что школьнику этого и не требуется. Ведь после изучения данного курса ученик уже может перечислить «загальні закономірності природи» (с. 138).
В.Р.Ільченко, К.Ж.Гуз, Л.М.Рибалко. Рекомендовано Міністерством освіти і науки України. Полтава. «Довкілля-К». 2006.
Авторы учебника считают, что он поможет ученику «іти в ногу з часом» (с. 3). Достигнуть этого собираются путем вот такого шаманства:
«Улянка поцікавилася, як Лесик у 6 класі буде моделювати систему знань про природу, тобто створювати природничо-наукову картину світу. Лесик відповів, що діятиме так само, як у 5 класі: намагатиметься пояснювати взаємозв’язки між елементами систем на основі загальних закономірностей природи … Таким чином Лесик буде об’єднувати знання про довкілля в єдину систему – природничо-наукову картину світу.» (с.10).
Сравните:
«Первая черта, это то, что… взаимосвязь! Взаимосвязь, а не скопление изолированных предметов. Природа и общество это – как бы вам сказать пояснее? – это не мебельный магазин, где вот наставлено, наставлено, а связи никакой нет. В природе все связано, все связано, - и это вы запоминайте, это вам крепко поможет в ваших научных исследованиях!» - Солженицын, «В круге первом».
По-моему, довольно похоже. Однако нельзя сказать, что ничего не изменилось на этом фронте со времен лучшего друга советских физкультурников. Изменилось, и не к лучшему. В описанном Солженицыным эпизоде жуткий диамат впаривают подручным Берии, а в нашем случае - ни в чем не повинным шестиклассникам.
Заслуживает внимания термин «природничо-науковий». Можно было написать просто «природничий», в таком контексте это и означает «естественнонаучный». Но знатоки диамата не лишены и чувства стиля. Стиль в данном случае требует откровенной кальки. Вот и возникает «природничо-наукова картина».
Рассмотрим некоторые детали этой «картины».
«Окиснення – сполучення будь-якої речовини з Оксигеном» (с. 142). «Переважна більшість таких процесів відбувається тільки при наявності кисню» (с. 47, речь о процесах окисления в организме). Но если для окисления присутствие кислорода требуется лишь в «переважній більшості» случаев, то как может окисление по определению считаться «сполученням будь-якої речовини з Оксигеном»? Похоже на то, что для авторов «кисень» - это вещество, состоящее из атомов элемента кислорода, а «Оксиген» - этот самый химический элемент.
Но и это не делает фразу «Окиснення – сполучення будь-якої речовини з Оксигеном» правильной. Для окисления не требуется обязательного участия кислорода ни как простого вещества, ни как химического элемента. При синтезе аммиака водород, взаимодействуя с азотом, окисляется. Окисляться может и кислород, например, взаимодействуя со фтором. Разумеется, шестиклассники еще не готовы к восприятию всего этого. Но засорение голов неправильными сведениями к этому и не подготовит, скорее повредит подготовке. К такому засорению отнесем и утверждение: «Рух електронів навколо ядра атома… є періодичним» (с. 6).
Принятый авторами подход позволяет здесь и сейчас объяснить в двух-трех словах все, что угодно. В лучшем случае это объяснение, будучи совершенно бессодержательным (например, рассуждения о водомерках и поверхностном натяжении на стр.108), быстро забудется, в худшем – может потребовать труда по его искоренению из головы потерпевшего. В обоих случаях имеет место предосудительное засирание детских мозгов.
Ничему, кроме засирания мозгов, не может послужить излагаемая на с. 112-116 путаная классификация видов энергии. «Кінетичну і потенціальну енергію називають механічною… У довкіллі відбувається перетворення механічної, внутрішньої, електричної, атомної енергії, сонячного випромінювання тощо». «Внутрішня енергія тіла залежить від його температури і взаємодії між частинками, з яких воно складається… Завдяки зміні внутрішньої енергії пального виконується робота в двигунах… Їжа, яку ви споживаєте, також має внутрішню енергію. Завдяки їй ви живите і працюєте.» Представьте себя на месте одиннадцатилетнего ребенка, который принял всю эту муть всерьез и пытается в ней разобраться. Яичница обладает внутренней энергией, ядерное топливо, похоже, нет – ведь «атомна енергія» упоминается отдельно и наряду со «внутренней». Интересно, электрической или внутренней энергией является энергия заряженного конденсатора? Наверняка не потенциальной, потому что никто ведь не собирается сбрасывать его с высоты.
На с. 95 перечисляются различные машины, среди которых упоминается и компьютер, затем делается обобщение: «Що спільне для машин? Всі вони мають робочий орган, двигун та механізм передачі енергії від двигуна до робочого органу». Правильно, в компьютере двигатель есть – это моторчик вентиллятора.
«Спільним для більшості організмів, які населяють нашу планету, є клітинна будова. Візьміть кавун чи яблуко, розламайте і розгляньте. Ви побачите, що м’якоть плоду має зернисту будову. Маленькі зернини – це і є клітини.» (с.23). Конец объяснения.
Ну что тут можно сказать? Разве что посоветовать не разламывать головку мака. Во-первых, это недалеко от криминала, во-вторых, зернышки, которые вы при этом увидите, не являются клетками.
Обратите еще раз внимание на приведенные выше слова «Спільним для більшості організмів… є клітинна будова». Выходит, что лишь большинство, т.е. не все организмы состоят из клеток (одной или многих). Вирусы не имеются в виду, потому что многократно декларируется: «Клітина – найменша жива система» (лишь на с. 24 это повторено дважды). Вышло примерно так, как если бы в учебнике физики написали: «рентгеновские лучи обычно представляют собой электромагнитные волны» или «большинство нейтронов не имеет электрического заряда».
Утверждение «Клітина – найменша жива система» вдалбливается очень старательно. «Що є найменшою живою системою?» (с. 27). «Доведіть, що клітина – найменша жива система.» (с. 28). Интересно, как предполагается это доказывать и что они вообще понимают под доказательствами. Если слово «найменша» относить к размерам, то это утверждение неправильно. Нервные клетки с отростками могут иметь длину в несколько сантиметров, некоторые инфузории достигают длины 2 мм, а самые мелкие из многоклеточных коловраток имеют размеры около 0,04 мм. Похоже, что «найменша» надо понимать аллегорически, в том смысле, что структурные элементы клетки живыми не признаются. В таком случае имеет место просто разговор о словах, и опять-таки непонятно, какие здесь могут быть доказательства. Если скажут, что структурный элемент клетки не может, например, воспроизводить себя, то мы на это ответим, что эритроцит (а это клетка) тоже не может воспроизводить себя.
В целом книга довольно эклектична. Основным содержанием ее является претенциозное пустословие относительно «систем і моделей» (с. 3) в духе страшнопамятного диамата и псевдоэкологические декламации, все это обильно сдобрено Иваном Головосеком, зодиакальными козерогами и телеологическими рассуждениями наподобие:
«Чому у біосфері так багато видів?.. Чим більша різноманітність живих організмів, тим більша стабільність біосфери та її здатність до виживання різноманітних видів» (с. 125).
Чего в книге нет совсем, то это интересных и полезных сведений о природе. Не считать же таковыми банальности типа «Під час росту… розміри та маса збільшуються», «Середовище життя у риби водне, у вовка – наземно-повітряне» (с. 21) и «На дощ улітку особливо активно кумкають жаби» (с. 25). Книга не дает адекватного представления о методе естественных наук. Не исключено, правда, что школьнику этого и не требуется. Ведь после изучения данного курса ученик уже может перечислить «загальні закономірності природи» (с. 138).
Відповіді
2008.09.05 | Трясця
Невдалі книжки
з'явилися як підручники та посібники, тому що система відбору та рецензування в Міністерстві освіти корупційна. Віра Романівна Ільченко є впливовим членом академії педнаук. Зараз вона лобіює заміну окремих природничих дисциплін на таке собі "Довкілля" як єдиний предмет. Можна було б сумувати з цього приводу, та, попри вищесказане, раджу читачів цими недоліками не перейматися. Справа в тім, що загальний рівень українського суспільства в науковій сфері впав настільки низько, що й Віра Романівна є генієм на тлі 7000 років української державності та пляшечки з водою імені Юхновського. Борсаючись по шию в лайні, не варто сперечатися, кидають нам тюремники до ями свіжий хліб чи запліснявілий.2008.09.08 | 2
Похоже, Вы оптимист - считаете, что хуже быть не может.
Вырастет поколение, не знающее не то что каких-то фактов или концепций. А в принципе не знающее о существовании естественных наук, и, будучи обмануто эрзацами, не знающее о своем незнании. Это придаст имеющей место деградации науки характер совершенно необратимый. Способные люди не пойдут ею заниматься, потому что о ее существовании и догадываться не будут.Трясця пише:
> ...раджу читачів цими недоліками не перейматися. Справа в тім, що загальний рівень українського суспільства в науковій сфері впав настільки низько, що й Віра Романівна є генієм на тлі 7000 років української державності та пляшечки з водою імені Юхновського. Борсаючись по шию в лайні, не варто сперечатися, кидають нам тюремники до ями свіжий хліб чи запліснявілий.
2008.09.08 | псевдоквази
Будет хуже, да. А что делать?
2008.09.08 | Трясця
Як учив на товариш Йосип Сталін,
кадри вирішують усе. Пам'ятаєте, як наші вителі в Сумській області дружно фальсифікували вибори в 2004 році? Можете не сумніватися, що за гроші вони підуть на все та завжди. Щоб не бути голослівним, повідомлю, що ціла зграя "вчителів"-фізиків Полтавської області нещодавно підписала провокаційного замовного листа на підтримку недолугого підручника з фізики Ільченко та компанії. Певна річ, що в РАЙВНО сидять ще гірші кадри, а в ОБЛВНО і поготів. Ну а про мудрість чільних МОНівців Вакарчука, Стріхи та іже з ними нема чого й казати: ми самі пересвідчуємося в цьому ледь не кожного тижня. Маємо системну кризу інтелігенції, яка за виразом ще одного класика марксизму, Володимира Лєніна, "не мозг нації, а лайно".Широкого розголосу цей факт не набув, тому що Юхновські сидять на поверхні, та інтерв'ю роздають, а рядові невігласи з учительською освітою псують українських дітей тишком-нишком. Але пересічні шкідники шкідливіші за відомих, бо їх сила-силенна. Тож справа Ільченко-Гуза переможе. Повна полярна лисичка постукає у двері.
2008.09.05 | псевдоквази
Re: Чему учат в школе. Природознавство, 6 клас.
Спасибо, улыбнуло произведение наследников марксистов и талмудистов! Только вот ... бедные дети!2008.09.08 | Koala
Пам'ятаю зі школи - найтупіший предмет.
Я пішов до школи 88-го року, ця дурня в мене була, здається, у 3-му класі, тобто в 91-92-ому. Нас змушували вчити на пам'ять заклинання на кшталт "воздух сжимаем и упруг", і там ще на цілий абзац подібних слів, яких ми не розуміли (не окремо кожне слово, звісно, але в цілому - занадто стисло і без внутрішньої логіки, так що завчити його видавалося можливим тільки на пам'ять, без розуміння). Ще пам'ятаю, як отримав трійку за те, що намагався поянити вчительці, що вода має найбільшу щільність при 4 градусах, а при збільшенні і зменшенні температури вона розширюється... хоча, можливо, це просто я невдало пояснював. Але цього в підручнику точно не було, це я знав від батька.Мені здається, найкраще було б природовзнавство об'єднати з фізикою і біологією і розгладати його саме як вступ до цих предметів - з відповідною розробкою навчальних програм, не самостійних, а саме вступних.
2008.09.08 | xantim
І у автора топіка також є великі гріхи в поясненні у--упсів :)
Навскидку:2 пише:
> Обратите еще раз внимание на приведенные выше слова «Спільним для більшості організмів… є клітинна будова». Выходит, что лишь большинство, т.е. не все организмы состоят из клеток (одной или многих). Вирусы не имеются в виду, потому что многократно декларируется: «Клітина – найменша жива система» (лишь на с. 24 это повторено дважды). Вышло примерно так, как если бы в учебнике физики написали: «рентгеновские лучи обычно представляют собой электромагнитные волны» или «большинство нейтронов не имеет электрического заряда».
Так, вірусти НЕ є живою СИСТЕМОЮ. Бо вони не САМОвідтворюються. Вони в повному (і прямому і переносному) розумінні МЕРТВІ -- як камінь -- без хазяїна.
Прочитайте хоча б Леніна з цього питання
> Утверждение «Клітина – найменша жива система» вдалбливается очень старательно. «Що є найменшою живою системою?» (с. 27). «Доведіть, що клітина – найменша жива система.» (с. 28). Интересно, как предполагается это доказывать и что они вообще понимают под доказательствами. Если слово «найменша» относить к размерам, то это утверждение неправильно. Нервные клетки с отростками могут иметь длину в несколько сантиметров, некоторые инфузории достигают длины 2 мм, а самые мелкие из многоклеточных коловраток имеют размеры около 0,04 мм. Похоже, что «найменша» надо понимать аллегорически, в том смысле, что структурные элементы клетки живыми не признаются. В таком случае имеет место просто разговор о словах, и опять-таки непонятно, какие здесь могут быть доказательства. Если скажут, что структурный элемент клетки не может, например, воспроизводить себя, то мы на это ответим, что эритроцит (а это клетка) тоже не может воспроизводить себя.
Оцей словоблуд навколо слова "найменша" показує лиш бажання автора повипендрюватися. Ну який месидж для дитини, яка щойно відкрила навчальник з біології несло б щось на кшталт "найменша форма існування, а також функіонально та морфологічно більш чи менш придатна до самостійного тривалого (чи, часами, не дуже) існування яка може (і то не завжди) самовідтворюватися завдяки здатності (непостійній у різних видів) ренегерувати втрачені органелли, які в повному обсязі навіть не завжди існуть у різних типів клітин і т.д. і т.п."
Чи що, необхідно 8-річному малюку одразу голову задурювати, що площа є похідною від об"єму, а об"єм - первообразною від площі?
Геть здуріли?
Почитайте російську біологію за 5 клас. Якось так (по пам"яті): "Самец голубя вкладывает сперматозоиды в клоаку самки". Покритикуйте це із завзяттям, яке ви показали із українською книгою, а ми посміємося над цим "депозитарієм" в клоаку.
Українофобією від вас, нешановний, тхне а не бажанням конструктивно розібрати огріхи.
2008.09.08 | Георгій
Re: І у автора топіка також є великі гріхи в поясненні у--упсів :)
xantim пише:> Навскидку:
> 2 пише:
> > Обратите еще раз внимание на приведенные выше слова «Спільним для більшості організмів… є клітинна будова». Выходит, что лишь большинство, т.е. не все организмы состоят из клеток (одной или многих). Вирусы не имеются в виду, потому что многократно декларируется: «Клітина – найменша жива система» (лишь на с. 24 это повторено дважды). Вышло примерно так, как если бы в учебнике физики написали: «рентгеновские лучи обычно представляют собой электромагнитные волны» или «большинство нейтронов не имеет электрического заряда».
> Так, вірусти НЕ є живою СИСТЕМОЮ. Бо вони не САМОвідтворюються. Вони в повному (і прямому і переносному) розумінні МЕРТВІ -- як камінь -- без хазяїна.
(ГП) Алe ж пан критик самe цe і кажe. Віруси дійсно нe є організмами. Тому написанe в підручику, "більшість організмів мають клітинну будову," дійсно нe є вірним. Усі організми мають клітинну будову.
В тому підручнику з мікробіології, який моя кафeдра використовує, віруси називаються нe організмами, а "інфeкційними агeнтами" (так само як віроїди і пріони).
2008.09.08 | xantim
Навіть не зрозуміло, що він мав на увазі
Бо я чомусь подумав, що він причепився, що вірус - неклітинний, а все одно живий.Виходячи з того, наскільки по-різному можна прочитати його "критику" - постає інше запитання: навіщо він взагалі писав всю ту муть?
Дитині треба та вся дискусія відпочатку? Це як так підходити - з таким критиками-українофобами - до написання книжок, то і до 2х2=4 можна доколупатися.
А про "організми" - то вже гра слів і як хто зійшовся на якому тлумаченні.
"Інфекційний агент" щодо "вірусу" чи пріону - я можу бути не згоден, наприклад, - як оцей "критик" чіпляється до "Окислення".
ПС. Дайте мені, будь ласка, Вашу дефініцію "Інфекційний агент" і я зможу побути таким же словоблудивим "критиком", як і автор топіку - розгромлю її в порох
2008.09.08 | 2
Ніхто не безгрішний
xantim пише:> Так, вірусти НЕ є живою СИСТЕМОЮ. Бо вони не САМОвідтворюються. Вони в повному (і прямому і переносному) розумінні МЕРТВІ -- як камінь -- без хазяїна.
> Прочитайте хоча б Леніна з цього питання
Я не висловлював ніякої власної думки про віруси. Щодо Леніна, будь ласка, зацитуйте, що він про них писав. Мені, старому талмудисту та начотчику, це цікаво.
>
> Оцей словоблуд навколо слова "найменша" показує лиш бажання автора повипендрюватися.
Зрізав.
> Ну який месидж для дитини, яка щойно відкрила навчальник з біології несло б щось на кшталт "найменша форма існування, а також функіонально та морфологічно більш чи менш придатна до самостійного тривалого (чи, часами, не дуже) існування яка може (і то не завжди) самовідтворюватися завдяки здатності (непостійній у різних видів) ренегерувати втрачені органелли, які в повному обсязі навіть не завжди існуть у різних типів клітин і т.д. і т.п."
По-перше, я такого не пропоную. По-друге, якби було б і справді неможливим написати що-небудь зрозуміле, це б означало, що нічого писати і не треба.
> Геть здуріли?
>
> Почитайте російську біологію за 5 клас. Якось так (по пам"яті): "Самец голубя вкладывает сперматозоиды в клоаку самки". Покритикуйте це із завзяттям, яке ви показали із українською книгою, а ми посміємося над цим "депозитарієм" в клоаку.
Ні, російську книгу не можу критикувати. Путін образиться.
>
> Українофобією від вас, нешановний, тхне а не бажанням конструктивно розібрати огріхи.
Ідеологічний диверсант, що поробиш. Не втрачайте пильності, з піною у роті захищайте будь-яку дурницю, аби вона була надрукована українською.
2008.09.08 | xantim
Ну, тоді і нічого критикувати
2 пише:> Ідеологічний диверсант, що поробиш. Не втрачайте пильності, з піною у роті захищайте будь-яку дурницю, аби вона була надрукована українською.
Пробачте, але дурниці, які автор вважає здоровою критикою, набагато дурніші, ніж те, що він критикує. Те, що він намагається подати, як "наукові ляпи" - це НАМАГАННЯ авторів не забивати голови дітей-п"ятикласників фторидами кисню та спінами електронів.
ПС. Вам що, дійсно припікло "донеможу", що клітини назвали "найменша" без додатку слова "система"? Чи що від п"ятикласників падллючо приховали, що кисень може горіти у фторі?
2008.09.08 | 2
Щось одне з двох:
або прочитали б текст, на який намагаєтесь відповідати, або не відповідали би.xantim пише:
> ПС. Вам що, дійсно припікло "донеможу", що клітини назвали "найменша" без додатку слова "система"?
В топовому пості я цитував слова підручника "клітина - найменша жива система", до того ж констатував, що вони зустрічаються там іноді по кілька разів на сторінку.
xantim пише:
>
> Пробачте, але дурниці, які автор вважає здоровою критикою, набагато дурніші, ніж те, що він критикує. Те, що він намагається подати, як "наукові ляпи" - це НАМАГАННЯ авторів не забивати голови дітей-п"ятикласників фторидами кисню та спінами електронів.
Правильно, краще забивати Іваном Головосеком та козерогами. Патріотичніше.
2008.09.09 | xantim
Скажіть, а в тій критиці можна услідкувати за здоровим глуздом?
2 пише:> або прочитали б текст, на який намагаєтесь відповідати, або не відповідали би.
Ок, прочитав. Скажіть що автора так розстроїло?
> Утверждение «Клітина – найменша жива система» вдалбливается очень старательно.
1.Є (у Вас) суттєві заперечення по твердженню «Клітина – найменша жива система»?
2.Якщо нема, навіщо це перепощується тут як критика навчальника?
3.Що хоче вдолбити критик?
>«Доведіть, що клітина – найменша жива система.» (с. 28). Интересно, как предполагается это доказывать и что они вообще понимают под доказательствами. Если слово «найменша» относить к размерам, то это утверждение неправильно. Нервные клетки с отростками могут иметь длину в несколько сантиметров, некоторые инфузории достигают длины 2 мм, а самые мелкие из многоклеточных коловраток имеют размеры около 0,04 мм. Похоже, что «найменша» надо понимать аллегорически, в том смысле, что структурные элементы клетки живыми не признаются. В таком случае имеет место просто разговор о словах, и опять-таки непонятно, какие здесь могут быть доказательства. Если скажут, что структурный элемент клетки не может, например, воспроизводить себя, то мы на это ответим, что эритроцит (а это клетка) тоже не может воспроизводить себя.
Навколо чого танець із бубеном у "критика"? Де та "хиба" у запитанні, що вколола його як голкою, що він аж сів друкувати критику? Його я не можу зрозуміти. Може, Ви поясните, якщо вже перепощуєте це тут?
> В целом книга довольно эклектична. Основным содержанием ее является претенциозное пустословие относительно «систем і моделей» (с. 3) в духе страшнопамятного диамата и псевдоэкологические декламации,
Всього на одній сторінці (3) - і раптом "Основным содержанием ее является претенциозное пустословие относительно «систем і моделей»". Скільки у книги сторінок? 4?
> все это обильно сдобрено Иваном Головосеком, зодиакальными козерогами и телеологическими рассуждениями наподобие:
«Чому у біосфері так багато видів?.. Чим більша різноманітність живих організмів, тим більша стабільність біосфери та її здатність до виживання різноманітних видів» (с. 125).
1. Знову не зрозумів, до чого критик так чіпляється? Ви ніколи не задавали мамі чи тату (чи собі) питання:"Чому всього так багато?" Нє? Не дивилися "В мире животних" чи "Клуб кинопутешествий"?
А якщо ці питання ніколи не виникали в голові - то це патологія. Кажу як фахівець
2. Що є ненормального в твердженні "Чим більша різноманітність живих організмів, тим більша стабільність біосфери та її здатність до виживання різноманітних видів» (с. 125)", що автор аж процитував її спереляку?
> Чего в книге нет совсем, то это интересных и полезных сведений о природе.
Це він про те, що про фторид кисню чи про спін електрону в книзі для шестикласників забули?
>Не считать же таковыми банальности типа «Під час росту… розміри та маса збільшуються», «Середовище життя у риби водне, у вовка – наземно-повітряне» (с. 21) и «На дощ улітку особливо активно кумкають жаби» (с. 25). Книга не дает адекватного представления о методе естественных наук.
Ы? Оце і все? На 3 чи 4 цитатах (більше ляпів не знайшов, бо якби знайшов, то писав би про всі. Такі "критики" не зупиняються
І правильно.
2008.09.09 | 2
Та не прочитали,
чукча - не читач.xantim пише:
> Ок, прочитав. Скажіть що автора так розстроїло?
> > все это обильно сдобрено Иваном Головосеком, зодиакальными козерогами и телеологическими рассуждениями наподобие:
> «Чому у біосфері так багато видів?.. Чим більша різноманітність живих організмів, тим більша стабільність біосфери та її здатність до виживання різноманітних видів» (с. 125).
>
> 1. Знову не зрозумів, до чого критик так чіпляється?
Слово "телеологія" не зрозуміли? Буває.
> Ы? Оце і все? На 3 чи 4 цитатах (більше ляпів не знайшов, бо якби знайшов, то писав би про всі.
Віртуозний захист.
> Зараз на такі витвори розуму мозку, як у цього критика, кажуть "Автор, убєй сєбя ап стєну"
> І правильно.
Та дуже, дуже розумний.
2008.09.09 | xantim
Я зрозумів, що Вам нема що відповісти на мої запитання?
Ні про Ваші петензії до опису клітини, ні до електрона, ні до розмаїття видів, ні до пояснення процесу окислення, ні про те, як по одній сторінці (3) робиться висновок про всю книгу, ні на інші мої запити. Я Вам показав, що там не все так погано. Навів приклади.Як у Вас нема аргументації на те, що ж в книзі так погано, то так і скажіть.
Як є - викладіть свої бачення на мої запитання. Я їх Вам задав, а Ваші прості коментарі з одного слова типу "Зрізав" - залиште при собі, бо це не дискусія.
2008.09.08 | xantim
Продивився все. Автор топіку неправий у майже всьому
Я опускаю муть і словоблуд авора навколо "природничо-науковий", іду за фактами:2 пише:
> Рассмотрим некоторые детали этой «картины».
> «Окиснення – сполучення будь-якої речовини з Оксигеном» (с. 142). «Переважна більшість таких процесів відбувається тільки при наявності кисню» (с. 47, речь о процесах окисления в организме). Но если для окисления присутствие кислорода требуется лишь в «переважній більшості» случаев, то как может окисление по определению считаться «сполученням будь-якої речовини з Оксигеном»? Похоже на то, что для авторов «кисень» - это вещество, состоящее из атомов элемента кислорода, а «Оксиген» - этот самый химический элемент.
> Но и это не делает фразу «Окиснення – сполучення будь-якої речовини з Оксигеном» правильной. Для окисления не требуется обязательного участия кислорода ни как простого вещества, ни как химического элемента. При синтезе аммиака водород, взаимодействуя с азотом, окисляется. Окисляться может и кислород, например, взаимодействуя со фтором. Разумеется, шестиклассники еще не готовы к восприятию всего этого. Но засорение голов неправильными сведениями к этому и не подготовит, скорее повредит подготовке.
Цікаво, що нема від автора його інтерпретації. Розкритикував добре, а запропонуувати нема чого. Бо, якщо підходити з його ж логікою, то потрібно починати з вогню кисню в атмосфері фтору.
До чого це призведе в голові учня?
Значить, сконструювати і не ставало завданням. Завданням було неконструктивно розкритикувати. Ясно. Ідемо далі.
> К такому засорению отнесем и утверждение: «Рух електронів навколо ядра атома… є періодичним» (с. 6).
Угу. Саме так. І ніяк більше опсиати рух електрона не вдається. Все інше про рух - імовірність у відсотках. Навіть місцеположення у взятий час. З"їв?
> Принятый авторами подход позволяет здесь и сейчас объяснить в двух-трех словах все, что угодно. В лучшем случае это объяснение, будучи совершенно бессодержательным (например, рассуждения о водомерках и поверхностном натяжении на стр.108), быстро забудется, в худшем – может потребовать труда по его искоренению из головы потерпевшего.
Ви Перельмана Я.І. "Занімательная фізіка" читали? Цікаво, він дає таке ж пояснення. Покритикувати слабо?
> В обоих случаях имеет место предосудительное засирание детских мозгов.
В обох випадках видно повну безграмотність автора топіку у прикладах, крім того, нічого свого запропонувати автор не може
> Ничему, кроме засирания мозгов, не может послужить излагаемая на с. 112-116 путаная классификация видов энергии. «Кінетичну і потенціальну енергію називають механічною…
А кінець цитати можна? Може, там було "..., ці перетворення можна вживу бачити на прикладі маятнику годинника. Крім того, потенційна енергія не обо"язково є механічною. Це і енергія дерева, яка вивільниться, якщо його запалити, і так само енергія, яка вивільниться при падінні дерева під час бурі. Слово "потенціальна" означає "можливість", "потенціал""?
Про клітини я вже написав в попередньому дописі.
2008.09.08 | 2
Re: Продивився все. Автор топіку неправий у майже всьому
xantim пише:> Цікаво, що нема від автора його інтерпретації. Розкритикував добре, а запропонуувати нема чого. Бо, якщо підходити з його ж логікою, то потрібно починати з вогню кисню в атмосфері фтору.
> До чого це призведе в голові учня?
> Значить, сконструювати і не ставало завданням. Завданням було неконструктивно розкритикувати. Ясно. Ідемо далі.
Як варіант, можна було не вводити це поняття. Тим більше, що воно далі ніяк не використовується. Там в основному про "системи і моделі".
>
> > К такому засорению отнесем и утверждение: «Рух електронів навколо ядра атома… є періодичним» (с. 6).
> Угу. Саме так. І ніяк більше опсиати рух електрона не вдається. Все інше про рух - імовірність у відсотках. Навіть місцеположення у взятий час. З"їв?
Нагадайте, яка величина там змінюється періодично?
>
> Ви Перельмана Я.І. "Занімательная фізіка" читали? Цікаво, він дає таке ж пояснення. Покритикувати слабо?
Яке таке ж. Ви ж явно не читали підручника, який обговорюється. Втратили небагато, але звідки можете знати, що там за пояснення. Я його не цитував.
> А кінець цитати можна? Може, там було "..., ці перетворення можна вживу бачити на прикладі маятнику годинника.
Не було.
> Крім того, потенційна енергія не обо"язково є механічною. Це і енергія дерева, яка вивільниться, якщо його запалити, і так само енергія, яка вивільниться при падінні дерева під час бурі. Слово "потенціальна" означає "можливість", "потенціал""?
Не зрозумів, ви критикуєте мене чи підручник. Якщо останнє, то ви не патріот.
>
>
2008.09.08 | xantim
Re: Продивився все. Автор топіку неправий у майже всьому
Відповідь моя вище.http://www2.maidanua.org/news/view.php3?bn=maidan_osvita&trs=-1&key=1220900059&first=&last=
2008.09.09 | Koala
Пане, а ви відскануйте 2-3 сторінки з найгіршими ляпами і виклад
викладіть тут. Початок, щиро кажучи, мене вбив - про Лесика, який буде "природниче-науково систематизувати цілісну модель, як це робив у 5-му класі" чи як воно там... А далі, на жаль, дійсно деякі приклади не дуже - скажімо, ваше незнання того, чим оксиґен від кисню відрізняється - ще не привід для критики авторів. Заєдно знімете звинувачення в перекучуванні.2008.09.09 | 2
Даруйте, але насмішили
Про кисень принаймні на рівні 6 класу я знаю непогано. Якби було інакше, то не зміг би публікувати, наприклад, таке: A.V.Bogolubsky e.a., A Facile Synthesis of N-Carbamoilamino Acids. SYNLETT 2008, No15, pp.2279-2282.Koala пише:
> А далі, на жаль, дійсно деякі приклади не дуже - скажімо, ваше незнання того, чим оксиґен від кисню відрізняється - ще не привід для критики авторів. Заєдно знімете звинувачення в перекучуванні.
І звинувачення "в перекучуванні" мене не надто хвилюють. Я навів цитати та вказав сторінки. Зазвичай цього достатньо, а від професійного патріота і скани не врятують. Він скаже, що я їх по-українофобському підмалював.
2008.09.09 | Koala
Стосовно кисню - я мав на увазі не поняття, а терміни.
2008.09.09 | Калькулятор
To Koala and others: Понятие versus термин
Dear Koala:Разъясните, пожалуйста, мне очень интересно, что Вы понимаете под понятием и что под термином. Может начнем дискуссию на эту аполитичную, но крайне важную тему. Почти все ученые говорят "понятие, понятие..", но я еще нигде не видел приемлемого объяснения того, что ж это такое и можно ли без этого X обойтись.
2008.09.09 | Koala
Поняття - це сприйняття. Термін - слово для його визначення.
Наприклад, оксиген залишається самим собою у сприйнятті різних людей, незалежно від того, називають його кислород чи oxygen. В сучасній українській хімії для хім. елементів використовуються латнські назви (гідроген, оксиген, плюмбум), для речовин - українські (водень, кисень, свинець). Ви цього не знали, навіть вказали, що автори чомусь так розрізняють - тобто тут проблема була термінологічна, а не понятійна. На відміну від окислення, яке автори, видається, розуміють чомусь не так, як звичайні хіміки.2008.09.09 | 2
Re: Поняття - це сприйняття. Термін - слово для його визначення.
Немає такої науки – «сучасна українська хімія». Є сучасна українська хімічна номенклатура. І якщо вона в шкільному підручнику інакша, ніж в університетському, то це мінус школі. Тому що саме вона повинна слідувати за університетом, а не навпаки.Koala пише:
> В сучасній українській хімії для хім. елементів використовуються латнські назви
2008.09.09 | Калькулятор
Re: Поняття - це сприйняття. Термін - слово для його визначення.
Dear Koala:Спасибо. Однако вопрос: Вы уверены, что "Поняття - це сприйняття. Термін - слово для його визначення"?
2008.09.09 | Koala
Це моє сприйняття.
2008.09.09 | Калькулятор
Re: Це моє сприйняття.
Вы наверное шутите.Предлагаю шутить дальше.
Можете еще сказать, по примеру выдающихся деятелей современности: "Я глибоко в моєму сприйнятті переконаний". Очень доказательно и убедительно.
2008.09.10 | Koala
А на конкретику Ви спроможні?
Ви спитали. Я відповів. Ви зі мною не згідні? Тоді кажіть, в чому, і надавайте свій погляд, для контрасту.2008.09.09 | Георгій
Насправді дійсно дужe важко добрe писати для дітeй...
Окислeння цe дійсно нe обов"язково та рeакція, в який бeрe участь кисeнь. Алe щоби цe розтлумачити, трeба говорти про eлeктрони, їх орбіталі і т.д. Шостикласникам???Вірус дійсно нe є організм, тому твeрджeння, що тільки "більшість" організміов має клітинну природу, нeвірнe - ВCІ організми мають клітинну природу. Алe тоді трeба говорити, що вірус є особлива систeма, "агeнт," який набуває рис живої систeми, коли інфікує клітину. І тут ми впираємося у філософськe питання, а що ж такe життя. І знову, про цe - шостикласникам???????
Думаю, критикувати "ляпи" в підручниках для дітeй можна і трeба, алe обeрeжно, тактовно. Тому що насправді виробити якісний продукт такого роду є дужe складна задача, н.м.с.д.
2008.09.09 | Koala
Re: Насправді дійсно дужe важко добрe писати для дітeй...
Георгій пише:> Окислeння цe дійсно нe обов"язково та рeакція, в який бeрe участь кисeнь. Алe щоби цe розтлумачити, трeба говорти про eлeктрони, їх орбіталі і т.д. Шостикласникам???
Про електрони і орбіталі можна і не казати, достатньо про валентність. На цьому рівні немає нічого такого, що б не зрозуміли 6-класники.
> Вірус дійсно нe є організм, тому твeрджeння, що тільки "більшість" організміов має клітинну природу, нeвірнe - ВCІ організми мають клітинну природу. Алe тоді трeба говорити, що вірус є особлива систeма, "агeнт," який набуває рис живої систeми, коли інфікує клітину. І тут ми впираємося у філософськe питання, а що ж такe життя. І знову, про цe - шостикласникам???????
Ось тут я не зрозумів, що Ви пропонуєте - не казати про це взагалі?
> Думаю, критикувати "ляпи" в підручниках для дітeй можна і трeба, алe обeрeжно, тактовно. Тому що насправді виробити якісний продукт такого роду є дужe складна задача, н.м.с.д.
Безумовно. Але вже є багато напрацьованого матеріалу, а автори цього, судячи з цитат, вирішили писати наново.
2008.09.09 | xantim
Re: Насправді дійсно дужe важко добрe писати для дітeй...
> Георгій пише:трeба говорти про eлeктрони, їх орбіталі і т.д. Шостикласникам???
Koala пише:
> Про електрони... можна і не казати, достатньо про валентність.
Посміхнуло
2008.09.10 | Koala
Re: Насправді дійсно дужe важко добрe писати для дітeй...
> Koala пише:> > Про електрони... можна і не казати, достатньо про валентність.
> Посміхнуло
А в нас на хімії так розповідали, що про орбіталі мало хто що зрозумів. І це не в 6-му класі 12-річки, а в 9-му 11-річки. Так що не бачу нічого страшного, що дітям замість заклинань про "окислення в більшості випадків" розкажуть про таблицю Менделєєва без уточнення про електрони і орбіталі.
2008.09.09 | 2
Re: Насправді дійсно дужe важко добрe писати для дітeй...
Там справа не в окремих ляпах, а в хибній концепції. Якщо її реалізувати послідовно (а це майже так і зроблено), то книга буде одним суцільним ляпом. В цьому початковому курсі потрібно просто дати уявлення, як побудовані та як працюють природничі науки. Якщо вводиться якесь поняття, то дуже бажаним є показати хоч якісь експериментальні підстави для його введення. Автори роблять навпаки – вводять поняття, якими потім зовсім не користуються (окислення), пояснюють незрозуміле невідомим (рух водомірки – поверхневим натягом, про який говориться тільки те, що його існування спричинене силами міжмолекулярної взаємодії, про які, в свою чергу, учням теж нічого не відомо), плутаються у притягнутих за вуха ілюстраціях до своїх догматичних тверджень (там, де йдеться про види енергії).І виходить: якщо ми безпідставно (а ніяких підстав у підручнику не продемонстровано) маримо про електрони та клітини, чому бажаючі не можуть марити про торсійні поля або стрільців з козерогами?
Ну і Іван Головосек. Та казанську Божу Мати теж згадано (на замітку ура-патріотам – колись вважалась покровителькою династії Романових).
2008.09.09 | xantim
Не згоден
2 пише:> пояснюють незрозуміле невідомим (рух водомірки – поверхневим натягом, про який говориться тільки те, що його існування спричинене силами міжмолекулярної взаємодії, про які, в свою чергу, учням теж нічого не відомо
Як Вам не відомо, то це такий спосіб пізнання Природи в людини: від абстрактного споглядання (побачив) - до конкретного мислення (розуміння, чому так). Але ніяк не навпаки.
Якби людям не прийшло в голову задатися питанням, чому в рівень води в капілярі вищий, чи на водомірку - чому вона не тоне - то ніхто про той натяг і не знав би.
ПС.Ви і курс математики пропонуєте будувати, починаючи з інтегралів, поступово наближаюсь у 10-му класі до таблиці множення? Ну-ну, наснаги.
2008.09.09 | 2
Re: Не згоден
xantim пише:> 2 пише:
> > пояснюють незрозуміле невідомим (рух водомірки – поверхневим натягом, про який говориться тільки те, що його існування спричинене силами міжмолекулярної взаємодії, про які, в свою чергу, учням теж нічого не відомо
Так, нічого не відомо було до початку читання розділу, і залишається після прочитання, бо що це таке - ніяк не пояснюють. Взагалі. Просто наводять термін. Над такими поясненнями сміявся ще Мольєр: "Наука встановила, чому морфій викликає сон. Справа в тому, що він має снодійну силу."
> Як Вам не відомо, то це такий спосіб пізнання Природи в людини: від абстрактного споглядання (побачив) - до конкретного мислення (розуміння, чому так). Але ніяк не навпаки.
Ви точно ленінець. Хоч там дещо інакше: "От живого созерцания к абстрактному мышлению и от него к практике – таков диалектический путь познания истины, познания объективной реальности."
http://psylib.org.ua/books/maenl01/txt04.htm
та, як не дивно, правильніше. Але це так, жарт.
> ПС.Ви і курс математики пропонуєте будувати, починаючи з інтегралів, поступово наближаюсь у 10-му класі до таблиці множення? Ну-ну, наснаги.
Я пропоную якраз дещо протилежне.
2008.09.09 | xantim
Ну, то тоді Вам і карти в руки
Як на мене, в тих цитатах, які Ви навели, - нема що взагалі критикувати.А ленінську цитату я дав тільки першу частину і для вивчення по книжках ( тому і більш "конкретне" мислення, і без "перевірки на практиці"). До речі, мені, на відмінність від "совка" - геть все одно, хто сказав розумну річ - Ленін чи Павлов. Мені не подобається "разрушим до основанья, а затем". Я звіусюди беру корисне, не роздивляючись хто автор. Оце різниця між мною і Вами.
Може, в тій книзі і є ляпи, але ті, що Ви навели - то я там ляпів і не побачив взагалі. Клітина - найменша жива система; критикуючи, Ви своєї точки зору на це так і не сформували.
Знаєте, Ви стільки енергії вже витратили тут у цій гілці - вистачило б на переписати бодай одну главу. Або, хоча б щось найменшу живу систему. одним параграфом. маленьким. Як зразок для того підручника. для 6-класників.
А я б потім покритикував, а?
Слабо?
Ось як роблять правдиві критики:
http://likar.org.ua/content/view/7718/1/lang,ru/
ПС. А Ваша "критика" - то не критика. То - так, бажання повипендрюватися. До речі, невдале, як бачите
2008.09.09 | 2
Re: Ну, то тоді Вам і карти в руки
xantim пише:> Може, в тій книзі і є ляпи, але ті, що Ви навели - то я там ляпів і не побачив взагалі. Клітина - найменша жива система; критикуючи, Ви своєї точки зору на це так і не сформували.
Не побачив, то й не побачив. А моєї точки зору Ви просто не зрозуміли.
>
> Знаєте, Ви стільки енергії вже витратили тут у цій гілці - вистачило б на переписати бодай одну главу. Або, хоча б щось найменшу живу систему. одним параграфом. маленьким. Як зразок для того підручника. для 6-класників.
Про що свідчить пропозиція переписати одну главу. Пропозиція додати ложку меду в діжку самі знаєте чого.
> ПС. А Ваша "критика" - то не критика. То - так, бажання повипендрюватися. До речі, невдале, як бачите
Чому ж невдале. Захотів, та й повипендрювався.
2008.09.09 | xantim
Ну, тоді по-взрослому:
Ви кажете:> Не побачив, то й не побачив. А моєї точки зору Ви просто не зрозуміли.
А що "розуміти"? Я вже вдесяте повторюю, що це:
> Утверждение «Клітина – найменша жива система» вдалбливается очень старательно.
- не критика.
І перезапитую, теж, вдесятеро:
Є (у Вас) суттєві заперечення по твердженню «Клітина – найменша жива система»?
Відповідайте, а не загальними фразами тут кидайтеся, будь ласка.
Інакше - нема сенсу дорослої розмови.
2008.09.10 | Koala
Re: Ну, тоді по-взрослому:
Критикується не твердження. Критикується спосіб його подання. Як я розумію, в підручнику не пояснюється (хоча б на більш-менш прийнятному рівні) ані що таке клітина, ані що таке жива система - виключно рівність "клітина=найменша жива система". Без уточнення, що в цьому випадку означає "найменша". Таким чином, в школярів створюється враження, що це є істиною за визначенням, аксіомою, а не результатом досліджень... без розуміння того, що це означає.2008.09.10 | 2
Саме так.
2008.09.10 | xantim
І це -- все?
Думаю, що в книзі є також задування про блискавку, вогонь, водяну пару і процес дихання. Я не помилився? Без початкового пояснення, що це таке і які фізичні чи хімічні процеси лежать в його основі ("без розуміння того, що це означає"). Вгадав?І що, "Який це жах?!"
Який би за розміром був підручник (і чи потрібно для 6-класника?), якби там про кожне, що згадується, написали б, бодай, по півтори сторінки деталей? І для поверхневого натяжіння (фізика), і про окислення (хімія), і про будову жаб - ті, що квакають на дощ (зоологію), і про клітину (біологія та органічна хімія - для білку та амінокислот). (Може, для цього краще почекати відповідного курсу у старших класах, коли голови дозріють краще для фториду кисню чи ланцюгового ензимного комплексу окислення в мітохондріях?)
Нарешті, Ваші претензії стали ясними, можете критикувати відсутність сили Лоренца та спінів електронів.
До побачення.
Koala пише:
> Критикується не твердження. Критикується спосіб його подання. Як я розумію, в підручнику не пояснюється (хоча б на більш-менш прийнятному рівні) ані що таке клітина, ані що таке жива система - виключно рівність "клітина=найменша жива система". Без уточнення, що в цьому випадку означає "найменша". Таким чином, в школярів створюється враження, що це є істиною за визначенням, аксіомою, а не результатом досліджень... без розуміння того, що це означає.
2008.09.10 | 2
Re: І це -- все?
xantim пише:> Думаю, що в книзі є також задування про блискавку, вогонь, водяну пару і процес дихання. Я не помилився?
Помилилися. Про блискавку та вогонь нічого немає, про пару лише в контесті "кругообігу". Там про "системи та моделі", я ж казав.
2008.09.10 | Koala
Так навпаки ж!
xantim пише:> ПС.Ви і курс математики пропонуєте будувати, починаючи з інтегралів, поступово наближаюсь у 10-му класі до таблиці множення? Ну-ну, наснаги.
Це автори підручника пропонують іти від складних абстракцій до примітивів - спочатку про види енергії, потім (в курсі фізики) - що воно є таке - енергія.
2008.09.10 | xantim
Ну, тоді ось вам приклад
Ви теж, мабуть, спочатку взнали, що є струм постійний (батарейка), а є перемінний - розетка (напевно, батько розповідав!).І лиш пізніше, десь в класі 7 чи 8 вже дізнавлися про деталі, нє?
Спочатку візуально взнали, що птахи літають (десь на другому році життя), а вже пізніше (років через 10) - що повітря має вагу (причину можливості літати).
Я ніде не перебільшую?
Koala пише:
> Це автори підручника пропонують іти від складних абстракцій до примітивів - спочатку про види енергії, потім (в курсі фізики) - що воно є таке - енергія.
2008.09.11 | Koala
Re: Ну, тоді ось вам приклад
xantim пише:> Ви теж, мабуть, спочатку взнали, що є струм постійний (батарейка), а є перемінний - розетка (напевно, батько розповідав!).
Можливо, і розповідав. Але я цього не запам'ятовував, бо це було саме шаманство, а не наука.
> І лиш пізніше, десь в класі 7 чи 8 вже дізнавлися про деталі, нє?
> Спочатку візуально взнали, що птахи літають (десь на другому році життя), а вже пізніше (років через 10) - що повітря має вагу (причину можливості літати).
> Я ніде не перебільшую?
Люди спочатку дізналися, що таке атомна енергія, а потім додали її до переліку видів енергії. Інакше б це не мало сенсу. А от те, що птахи літають - одна з причин дійти висновку, що повітря має вагу. Ви плутаєте закономірності природи і науки.
2008.09.11 | Simpleton
Re: Ну, тоді ось вам приклад
Koala пише:>А от те, що птахи літають - одна з причин дійти висновку, що повітря має вагу.
А тe, що супутники літають приводить до висновку, що космічний простір заповнeний попвітрям.
>Ви плутаєте закономірності природи і науки.
???? Дужe вжe щось вчонe.
2008.09.11 | Koala
Re: Ну, тоді ось вам приклад
Simpleton пише:> Koala пише:
>
> >А от те, що птахи літають - одна з причин дійти висновку, що повітря має вагу.
> А тe, що супутники літають приводить до висновку, що космічний простір заповнeний попвітрям.
Супутники літають? Вони падають! Просто Земля закруглюється надто швидко...
> >Ви плутаєте закономірності природи і науки.
> ???? Дужe вжe щось вчонe.
Пояснюю: закономірність природи: птахи літають, бо повітря має вагу.
Закономірність науки: ми знаємо, що повітря має вагу, оскільки знаємо, що птахи літають.
Природні закономірності від нас і наших знань не залежать. Наукові закономірності залежать від природних і наших знать про них. Що тут складного?