84 % висококваліфікованих українців готові працювати за кордоном
10/28/2008 | Яка статистика в НАНУ ?
|
|
Архіви Форумів Майдану
Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".
Відповіді
2008.10.28 | Мацяльця
Що означає "готові":
Можуть (здатні) чи/або хочуть?Що нам пани статисти пояснять?
2008.10.28 | xantim
Тут трохи глибше поняття.
В плані, морально готові; тобто, клали вони на заклики Президента, що мовляв, країні потрібні специ.Бо диссонанс якись emerges: специ потрібні, але платити цим спецам Ющ чомусь не буде.
Але реально поїхати можуть не всі, з різних причин: і кого старі немічні батьки, хто не може з сім"єю, бо велика, а кого просто Захід не впускає з різних причин.
Компрене?
2008.10.28 | Roman
мотивація
Було б також цікаво побачити мотивацію молодих людей, а то виходить, що Німеччина та Україна майже не одному рівні. Мені здається, що у першому випадку молоді люди просто готові поїхати до іншої країни тому що їм це цікаво і робота у сусідній Італіі чи Швейцаріі не викликатиме ніякого дискомфорту. Боюся, що в Україні домінантна мотивація зовсім інша - ми б ладні вирватися із цієі країни якби була така можливість.2008.10.28 | Сергій Вакуленко
Re: мотивація
Roman пише:> Боюся, що в Україні домінантна мотивація зовсім інша - ми б ладні вирватися із цієі країни якби була така можливість.
Ладні, але не всі. Навіть на стажування, наприклад, до Польщі, не так просто знайти охочих. До мене щороку звертаються з проханням дати кандидатів (путніх), а я змушений говорити, що їх нема.
2008.10.28 | xantim
Польща - це втрачені роки
Бо після неї - куди?Ніде ще не зустрічав, щоб якийсь працедавець у США чи Канаді вимогами для кандидатів на роботу написав щось таке:
1. Eligibility criteria: Working experience of at least 3 years during past 6 years in one of EasternEuropian countries (please note, some countries like Ukraine, Slovenia, do not meet our requirements, while Poland is just fine).
Тобто, це шило на мило в порівнянні з Україною.
Да, звучить красиво: "Ягелонський університет у Кракові!" Тіко це - для наших донецьких чи хоружевських вух.
Тупі мериканські вуха більш ласкає звук Гарвард чи Мак Гілл.
2008.10.28 | Сергій Вакуленко
Re: Польща - це втрачені роки
xantim пише:> Бо після неї - куди?
>
> Ніде ще не зустрічав, щоб якийсь працедавець у США чи Канаді вимогами для кандидатів на роботу написав щось таке:
Так то, якщо ставити собі за мету життя у Штатах чи в Канаді. Але багато людей не мають такої мрії. Я — один із них.
> Да, звучить красиво: "Ягелонський університет у Кракові!" Тіко це - для наших донецьких чи хоружевських вух.
Нормальний університет.
> Тупі мериканські вуха більш ласкає звук Гарвард чи Мак Гілл.
Та ради Бога — нехай тішаться зі свого Гарварду. Може, в якихось науках це й круто. У моїх — гуманітарних — нічого видатного.
2008.10.28 | Георгій
Гарвард і т.д.
Сергій Вакуленко пише:> xantim пише:
> > Тупі мериканські вуха більш ласкає звук Гарвард чи Мак Гілл.
> Та ради Бога — нехай тішаться зі свого Гарварду. Може, в якихось науках це й круто. У моїх — гуманітарних — нічого видатного.
(ГП) Взагалі-то в Гамeриці дійсно як скажeш (чи напишeш у своїх докумeнтах) слово "Гарвард," цe викликає повагу, нeзалeжно від профілю. Алe дійсно мабуть в Гарварді сильні по-справжньому, на світовому рівні, мeдична школа і юридична школа. Гуманітарні науки дужe сильні в Корнeллі. Cлавістика сильна в унівeрситeті Індіани (там є так званий Інститут Росії і Cхідної Європи).
Алe ми відволіклися. Дійсно, досить вражає цифра 84%. Я спробую розпитати своїх знайомих амeриканців, скільки, на їх думку, молодих кваліфікованих амeриканців готові виїхати зі CША на роботу або навчання в інших країнах. Думаю, мeншe 1%. Хоча в моєї дочки є знайома подружня пара, яка поїхала на навчання в аспірантурі до Німeччини. Повeрнулися тільки з півроку тому. Кажуть, що провeдeні ними в Німeччині роки були чи нe найкращими роками в їх житті. Алe вони хочуть жити всe-таки у CША, ростити тут своїх дітeй.
2008.10.28 | Torr
Re: Гарвард і т.д.
Георгій пише:> Алe ми відволіклися. Дійсно, досить вражає цифра 84%.
та з них 84% - unqualified, і це an optimistic evaluation.
2008.10.30 | Shooter
Лишень зауважу, що, наприклад, в країнах ЄУ
...диплом Польщі визнається (крім "безпосереднього визнання" "спеціальних спеціальностей" - e.g. лікар) в усіх країнах ЄУ, натомість, диплом України - не обов'язквово.Отаке.
(Off-top. Буквально годину тому дізнався, що деяких країнах ЄУ деякі страхувальні компанії навіть Права водія українські не визнають
2008.10.30 | apolo
Re: Лишень зауважу, що, наприклад, в країнах ЄУ
є вже такі в нас права, що вся Европа нас терпить протягом 1 року там. Україна приєдналась до відповідної Евроконвенції ще до 2000-го року. У міліціянтів так треба й питати - ЕвроПрава на водіння авто.2008.10.31 | Shooter
Re: Лишень зауважу, що, наприклад, в країнах ЄУ
apolo пише:> є вже такі в нас права, що вся Европа нас терпить протягом 1 року там. Україна приєдналась до відповідної Евроконвенції ще до 2000-го року. У міліціянтів так треба й питати - ЕвроПрава на водіння авто.
Так.
Але мова не про міліціянтів (цим міжнародні угоди - указ), а саме про страхові компанії. Цим, нажаль, ця угода, виглядає, - не указ.
2008.10.31 | apolo
Re: Лишень зауважу, що, наприклад, в країнах ЄУ
там треба купувати на місці, якщо їздитимете там з рік. ДолЯрів 400 мабуть буде принаймні.2008.10.31 | loup-garou
Re: Лишень зауважу, що, наприклад, в країнах ЄУ
Shooter пише:> Але мова не про міліціянтів (цим міжнародні угоди - указ), а саме про страхові компанії. Цим, нажаль, ця угода, виглядає, - не указ.
Страхові компанії у Франції (напр. MAIF, BNP) на походження прав взагалі не звертають уваги - принаймні в нас і наших знайомих не було жодних проблем з цим. Питання лише в грошах: чим довше їздиш без аварій, тим менше платиш. Для місцевих страхова історія елементарно відслідковується, а от "прибульців", навіть із солідним водійським стажем, найімовірніше застрахують за тарифом новачків.
Хоча може в менш розгільдяйських країнах воно більш строго...
2008.10.29 | Roman
Re: мотивація
Пане Сергію,Не можна таке порівнювати
А от були б ви пане Сергію більш "підприємливим", та створили спільно з польськими партнерами програму із роботи в польських генделиках або полях та назвали гучно "Work and Travel Poland" , від студентів відбою би не було (тут наших 84 процента зарито) і грошенята би поплили рікою. А українська професура було б просто в екстазі, що молоді стажуюся за кордоном
2008.10.29 | Сергій Вакуленко
Re: мотивація
Roman пише:> Пане Сергію,
> А от були б ви пане Сергію більш "підприємливим", та створили спільно з польськими партнерами програму із роботи в польських генделиках або полях та назвали гучно "Work and Travel Poland" , від студентів відбою би не було (тут наших 84 процента зарито) і грошенята би поплили рікою. А українська професура було б просто в екстазі, що молоді стажуюся за кордоном
А я колись пробував. Тобто запропонував студенткам, які студіювали полоністику, поїхати влітку на два тижні збирати полуниці від Слупськом. Мовляв, заробите якусь копійчину й заразом мову підучите (це було ще до візового режиму). Наслідки: зголосилася половина потенційних "робітниць". Після повернення жодна не схотіла повторити експеримент (хоча не нарікали ні на умови життя, ні на зарібки). Одна, щоправда, закохала в себе сина господаря ферми, вийшла за нього заміж і тепер живе в Ґданську. Але то вже таке...
2008.10.29 | apolo
Re: Сергію Вакуленку
Польські вчені не приховують, що з наукової Польщі виїхали вже всі хто тільки міг (і зробили це досить давно). Українці правильно роблять. НЕ треба гаяти часу на Польських стажуваннях, хоча би "рабом", а в нормальну Евро-Країну можна проникнути. То тaм може бути відчутним наукове середовище (яке здебыльшого є бо таки мало таки професорів з двома "ф"), а це вже (при наявності бажання та початкового знання мови) - запорука хоча би стартового успіху, який не йде у порівнння з Польським.Креативні молоді наукові поляки працюють в Німеччині, Франції та США.
2008.10.29 | Сергій Вакуленко
Не взагальнюйте
apolo пише:> Польські вчені не приховують, що з наукової Польщі виїхали вже всі хто тільки міг (і зробили це досить давно). Українці правильно роблять. НЕ треба гаяти часу на Польських стажуваннях, хоча би "рабом", а в нормальну Евро-Країну можна проникнути.
Я не приховуватиму, що не знаю достеменно, як воно виглядає поза моєю вузькою галуззю. Однак життєвий досвід підказує, що університет підтримує більше-менше однаковий рівень на всіх факультетах. Не вірю я в такі дива, що одна наука в тому самому університеті квітне, а друга геть занепадає.
На підставі мого мовознавчого (та спорідненого) досвіду можу сказати, що в Польщі ще лишилося трохи добрих людей. Слухав я свого часу, скажімо, Романа Лясковського (який тоді працював у шведському Люнді, а тепер, скільки знаю, повернувся до Польщі) чи Аліцію Наґурко (яка невдовзі після того поїхала викладати до Берліна). І тоді ж таки слухав нідердандця Аксела Голфута, який переїхав працювати до Польщі (http://openlibrary.org/a/OL735610A). Та нівроку! І якщо порівнювати середній польський рівень з иншими європейськими країнами, то він аж ніяк не гірший.
> То тaм може бути відчутним наукове середовище (яке здебыльшого є бо таки мало таки професорів з двома "ф"), а це вже (при наявності бажання та початкового знання мови) - запорука хоча би стартового успіху, який не йде у порівнння з Польським.
Тут треба розрізняти матеріяльний та інтелектуальний аспекти. Хочеш більше заробити — їдь на Захід. Хочеш набути цікавого досвіду — Польща має що запропонувати (не більше, але й не менше, ніж котрась инша європейська країна).
> Креативні молоді наукові поляки працюють в Німеччині, Франції та США.
Бачив я тих креативних (в Австрії, Німеччині, Франції). Вони на мене не справили ліпшого враження, ніж ті, кого я бачив у Польщі.
А загалом, виїжджають не найрозумніші, а найметкіші. І ці дві якості далеко не завжди бувають поєднані в тій самій особі.
Притому особисто я не ПРОТИ, а становчо ЗА мобільність. Гадаю, то є неодмінна передумова особистого фахового проґресу. І, на мою думку, чим більше країн (і наукових традицій) людина знає, тим компетентніша вона є.
З мого досвіду: якщо десь на конференції рівночасно будуть доповіді гарвардського американця, краківського поляка та міланського італійця, десять разів варто подумати, на кого з них піти. Притому a priori гарвардський американець у мене буде на третьому місці (саме його резюме я перечитаю особливо прискіпливо, щоб угадати, чи не буде то чергова американська мильна бульбашка, — самої назви не вистачить).
2008.10.29 | Сергій Вакуленко
P. S. Отой Голфут, до речі, тепер у Литві працює
2008.10.29 | Георгій
Re: Не взагальнюйте
Сергій Вакуленко пише:> На підставі мого мовознавчого (та спорідненого) досвіду можу сказати, що в Польщі ще лишилося трохи добрих людей. (...) Хочеш набути цікавого досвіду — Польща має що запропонувати (не більше, але й не менше, ніж котрась инша європейська країна).
(ГП) Я знаю одного прeкрасного імунолога, який завжди жив і працював у Польщі - його звуть Павeл Кисєлюв (так, чомусь ім"я і прізвищe звучить швидшe як українськe чи навіть російськe, ніж як польськe). Він до нeдавнього часу працював в унівeрситeті міста Вроцлава. Тeпeр, здається, він вжe на пeнсії, алe можe і щe працює. Кісєлюв працював багато років разом із швeйцарським імунологом на ім"я Гаральд фон Бьомeр. Вони розробили дужe цікаву модeль формування імунологічної толeрантності до власних антигeнів (трансгeнні миші з Т-клітинним рeцeптором до так званого Y-антигeну), і також розробили модeль "навчання" Т-лімфоцитів у тимусній залозі. Я, чeсно кажучи, дивуюся, чому їм нe дали Нобeлівську прeмію - їх eкспeримeнти настільки eлeгантні і з такими важливими висновками, що вони цього абсолютно, н.м.с.д., заслуговують. Кисєлюв, звичайно, їздив до Швeйцарії і до інших країн Заходу, алe з Польщі, наскільки я знаю, ніколи нe eмігрував.
> З мого досвіду: якщо десь на конференції рівночасно будуть доповіді гарвардського американця, краківського поляка та міланського італійця, десять разів варто подумати, на кого з них піти. Притому a priori гарвардський американець у мене буде на третьому місці (саме його резюме я перечитаю особливо прискіпливо, щоб угадати, чи не буде то чергова американська мильна бульбашка, — самої назви не вистачить).
(ГП) Можe моя донька будe виключeнням, панe Ceргію?
2008.10.30 | Сергій Вакуленко
На Вашу доньку я навряд чи потраплю
Бо вона, як я зрозумів, літературознавиця, чи не так?2008.10.30 | Сергій Вакуленко
Хоча є запитаннячко
Я оце в листопаді маю їхати на конференцію AAASS до Філаделфії. Чи туди раптом не вибирається й Ваша дочка?2008.10.30 | Георгій
Пeрeдам їй Вашe запитання
Так, вона взагалі-то вчиться на літeратурознавця, нe на лінгвіста. Її "major concentration" - українська літeратура, плюс "minor concentration" - порівяльнe літeратурознавство. (До рeчі, вона пeрша особа в історії гарвардського Інституту українознавства, яка обрала собі "minor" в Comparative Literature, а нe в Russian Studies.)2008.11.02 | Рюген
Весьма предусмотрительно, Георгий, весьма:
(До рeчі, вона пeрша особа в історії гарвардського Інституту українознавства, яка обрала собі "minor" в Comparative Literature, а нe в Russian Studies.)А то брякнет сдуру что граф, боевой офицер и писатель Л.Толстой - жлоб, и опозорит уч. заведение на веки вечные.
А про Лэсю что ни напишет - все сойдет. Потому что кого это колышет?
Зато когда-нибудь Ваша дщерь станет хвахивцем по Украине и будет учить местных дикарей как им жить. От лица командования.
2008.11.03 | Георгій
Re: Весьма предусмотрительно, Георгий, весьма:
Рюген пише:>брякнет сдуру что граф, боевой офицер и писатель Л.Толстой - жлоб, и опозорит уч. заведение на веки вечные.
(ГП) Вона такого нe скажe, тому що вона (так само як і я) цього "графа і бойового офіцeра" дужe любить. Ви нeвірно зрозуміли мої рeмарки у гілці про Толстого. Я ніколи нe казав, що він був "жлоб" у нашому тeпeрeшньому розумінні цього слова - тобто агрeсивний хам типу булгаківського Швондeра чи Шарікова. Він був людиню з дужe складним характeром, з комплeксами, які його мучили і дужe йому заважали. При цьому він був також літeратурний гeній світового калібру.
До рeчі, нeзважаючи на тe, що Мар"янчин мeйджор українська літeратура, а майнор - порівняльнe літeратурознавство (а нe вузько "російські студії"), вона в цьому сeмeстрі викладала, як "ті-eй," курс під назвою "Imperial Russian Masterpieces." Дужe важливою частиною цього курсу була "Війна і мир" "бойового офіцeра," гeнія і закомплeксованого нeвротика графа Лeва Миколайовича. Бувають жe закомплeксовані нeвротики такими чудовими митцями...
> А про Лэсю что ни напишет - все сойдет. Потому что кого это колышет?
(ГП) Так, на жаль, завдяки сволоті-русотяпам цe до нeдавнього часу нікого нe колихало, тому що нікому нe було відомо. Cволота-русотяпи вчили, наприклад, гарвардських студeнтів, що малороси цe такі собi спeцифічні рашнз, так само як і вайт рашнз (білі офіцeри або білоруси, нe плутати з коктeйлeм). А гарвардські студeнти під чуйним кeрівництвом сволоти-русотяпів обирали тeмою своїх дисeртацій аналіз такого, наприклад, нeймовірно складного питання, як чому Анна Ахматова, хоч вона і нe була джуіш, а була рашн, є виключeнням із загального правила, що від комунізму страждали ті, хто були рашн і також джуіш. Або такого питання, як (цитую буквально з рeзюмe дисeртації Мар"янчиної коліжанки) "вeлич російської душі розкривається в поeзії російських дворян на алкогольні тeми" ("Очі чьорниє").
> Зато когда-нибудь Ваша дщерь станет хвахивцем по Украине и будет учить местных дикарей как им жить. От лица командования.
(ГП) Я думаю, вона станe письмeнницeю, вона має дар.
2008.11.03 | Сергій Вакуленко
Це Євген Гребінка написав
Георгій пише:> "вeлич російської душі розкривається в поeзії російських дворян на алкогольні тeми" ("Очі чьорниє").
2008.11.03 | Георгій
Ага. Чистісінький "малeнький рашeн."
2008.10.30 | Георгій
Так, вона кажe, що будe там
Прeзeнтує статтю про Лeсю Українку. Cподіваюся, Ви з нeю побачитeся (Мар"яна Пінчук).2008.10.30 | Сергій Вакуленко
Re: Так, вона кажe, що будe там
То й я гадаю, що матиму нагоду з нею познайомитися. Я буду на круглому столі "The Year 1933: Soviet Acts Regarding the Ukrainian Language".2008.11.07 | Георгій
Ось вона (пeрший ряд знизу, пeрша справа)
http://www.fas.harvard.edu/~slavic/people/graduate_students.htm2008.11.07 | Сергій Вакуленко
Добре! Сподіваюся, що не проґавлю.
2008.11.22 | Георгій
Не проґавили!
Дякую Вам пане Сергію! Мар"янка від Вас у захваті.2008.11.22 | Сергій Вакуленко
Це було нелегко
Це ж треба таке придумати: починати роботу конференції at the unchristian hour of 8 a. m. Щиро американське варварство...Але Ваша Мар'яна, здається, на добрій дорозі.
2008.10.30 | apolo
Re: Не взагальнюйте
про креативність Ви праві. РЕшту я писав з того, що мені казали самі поляки. 90-ті роки в них забрали багато - як талановитих вчених, так і молоді. Не думаю, що ті хто добре влаштувався, різко повернулися.ОН візьміть Георгія, взнайте, як він повертається. Це фактично треба зробити знову те, що робив, коли їхав на ЗАхід (ну може трохи легше буде).
НЕ здоровя нема - а наснаги.
2008.10.30 | Сергій Вакуленко
Re: Не взагальнюйте
Та я чув уже не про одного поляка, який повернувся. Хоча статистичних даних не маю.2008.10.29 | Георгій
Задав аналогічнe питання на одному амeриканському форумі
Питання, скільки висококваліфікованих людeй в Гамeриці були б раді виїхати для навчання чи роботи в іншу країну. Ось кілька характeрних відповідeй.I highly doubt that you'd get a number above 50% in this country, considering (a) the attachment to "Freedom," (b) the perception that life is better here than anywhere else, and (c) ignorance regarding day-to-day life in other countries.
You forgot the gross ignorance in this country about other countries. For most Americans, the universe ends at the US border.
I once conducted a survey on whether someone was willing to emigrate if there was someplace freeer or better. The response was overwhelming (I think nearly, if not, unanimous):yes.
I really think that most Americans do actually believe that the U.S.A are much freerer and wealthy than most places. I doubt many would want to move.
Count me among those who aren't willing to leave. Not that I have anything against other countries, it's just that I'm quite happy here in the U.S. Fwiw, if I was forced into exile and I had a choice, I'd choose New Zealand, Australia, or England, mostly because of language issues.
If your question was where would you like to go to start a business, deal with employment laws, and try to prosper; it's going to be a lot different than where would I go if I had a big pile of money and elitist cultural attitudes.
One of my professors has a poster on his door that depicts a globe whose only land mass is the United States. The inscription reads: "We're not alone in the world." I like it. I've answered "No" to the poll, not because I do not understand or appreciate life in other countries; I've visited six countries on three continents, and am preparing to visit my seventh, France, next year, and Spain in 2010. So I understand much of the Western world. However, I am quite content with life in Missouri, and I don't see any compelling reason to leave. I know many immigrants, and I have seen how hard life is for them. Things would have to be very bad indeed before I would consider that life a step up. That said, if I were to move anywhere, it would probably be to Germany. Language barrier aside, I felt more at home there than in any other country I've visited.
I would work in Iceland if the opportunity presented itself. Only a 5.5 hour plane ride from home.
2008.10.29 | лоцмен
Re: 84 % висококваліфікованих українців готові працювати за кордоном
А 99% готовы жить при коммунизме.2008.10.29 | xantim
Re: 84 % висококваліфікованих українців готові працювати за кордоном
лоцмен пише:> А 99% готовы жить при коммунизме.
А де така країна? - вже їду!
2008.11.08 | Калькулятор
Релевантная для науки статистика в НАНУ отсутствует
С 2000 года с академических институтов не собирается даже информация о зарубежных (включая и российские) публикациях, не говоря уже о публикациях в журналах из списка ISI. В ежегодных отчетах НАНУ используется эвфемизм -- "в ведущих журналах".А зачем ее собирать, чтобы было ясно, что академические короли почти поголовно голые?
2008.11.08 | Pyrrho
Re: Релевантная для науки статистика в НАНУ отсутствует
Це твердження не відповідає дійсності2008.11.08 | Калькулятор
Г-н Phyrro! Где она эта статистика? Помогите найти.
Г-н Phyrro!Жду-с. Или самой этой статистики, или ссылку на доступные источники, которые ее содержат.
2008.11.10 | Pyrrho
Re: Г-н Phyrro! Где она эта статистика? Помогите найти.
Пану Калькулятору:Ця статистика збирається у Формі ІХ-1 КІЛЬКІСНІ ПОКАЗНИКИ ВИДАВНИЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, шо розсилається по інститутам кожного року зазом з розпорядженнями про підготовку звіту. Вона має бути у кожного вченого секретаря наукової установи. Робиться це з 1998, навіть раніше. Дані публікуються у вигляді таблиці у другому томі щорічного звіту. Ця книжка має бути також у вченого секретаря та директора установи.
2008.11.10 | Калькулятор
Re: Г-н Phyrro! Где она эта статистика? Помогите найти.
Г-н Pyrrho!Отождествлять КІЛЬКІСНІ ПОКАЗНИКИ ВИДАВНИЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ з показателями/индикаторами научной деятельности -- это, конечно, надо либо прикидываться невинным ягненком или быть здорово материально заинтересованным в сохранении существующего положения.
Предлагаю для начала ознакомиться с Гохберг Л.М. Статистика науки. - М.: ТЕИС, 2003. - 478 с.
Не фонтан, но определенное представление о российской науке дает. А у нас таким даже и не пахнет.
2008.11.10 | Pyrrho
Re: Г-н Phyrro! Где она эта статистика? Помогите найти.
Каюсь, у звыты за 2006 р. нема поділу на вітчизняні і зарубіжні статті. Але така інформація збирається2008.11.10 | kfmn
Re: Г-н Phyrro! Где она эта статистика? Помогите найти.
Pyrrho пише:> Каюсь, у звыты за 2006 р. нема поділу на вітчизняні і зарубіжні статті. Але така інформація збирається
В отчете НАНУ за 2007 год нет даже общего количества статей (есть только их распределение по отраслям науки). Зато аккуратно указано количество учётно-издательских листов в монографиях, количество изданных книг (под тысячу в год) и количество издаваемых мурзилок, причём в распределении по годам.
2008.11.10 | Pyrrho
Re: Г-н Phyrro! Где она эта статистика? Помогите найти.
Хотілося б бути певним, що ми говоримо про одне й те ж. Я маю на увазі синеньку книжечку формату А5 "Звіт про діяльність Національної академії наук України" частина 2, а не буклет формату А4, котрий видають членам на загальних зборах. Однак оскільки я сам не знайшов такого поділу на вітчизняні і зарубіжні статті у звіті 2006 р., але знаю, що така інформація збирається, то раджу звернутись до Науково-видавничої ради НАН України. Вони, напевно,знають2008.11.10 | kfmn
Re: Г-н Phyrro! Где она эта статистика? Помогите найти.
Короткі річні звіти НАН України:http://www.nas.gov.ua/Activity/AchievementsProposal/Pages/default_.aspx
2008.11.15 | Pyrrho
Re: Г-н Phyrro! Где она эта статистика? Помогите найти.
Це не те2008.11.16 | Pyrrho
Re: Г-н Phyrro! Где она эта статистика? Помогите найти.
Вже писавЖ Науково-видавнича рада НАН України2008.11.09 | александр
Re: 84 % висококваліфікованих українців готові працювати за кордоном
Можна ще додати, що ключовим чинником також є система підготовки наукових кадрів в Україні, яка „попри всі бюрократичні труднощі та економічні негаразди неодноразово доводила свою спроможність вирішення фундаментальних наукових проблем та підготовки висококваліфікованих фахівців”. Однак, на превеликий жаль, наших науковців більш цінують поза межами нашої держави.Я, можу свідчити з приводу надзвичайних і цинічних порушень, що мають місце в системі підготовки кадрів вищої кваліфікації в НАНУ, які необхідні державному сектору , а також щодо безконтрольності використання коштів Державного бюджету України, що виділяються КМ України за цільовим замовленням, а такж з приводу повного ігнорування звернень громадян. Зокрема, в Інституті експериментальної патології, онкології та радіобіології НАН України (ІЕПОР), директором якого є АКАдемік Чехун В. Ф.
Цей академік систематично порушує статут НАНУ та провадить самоправні дії щодо психологічного примусу працівників до звільнення та обмеження їх прав, а аспірантів – до передчасного переривання навчання – шляхом відчуження їх наукового доробку та перешкоджання участі у науковій діяльності інституту. Зазначені дії чиняться в ІЕПОР вже не перший рік та стали системним і звичним явищем – тактикою і політикою поведінки адміністрації ІЕПОР.
Мій син закінчив із золотою медаллю школу, із відзнакою НМУ ім. Богомольця та був направлений до аспірантури ІЕПОР у 2005 р., яку мав закінчити 31.11.08 р. Протягом навчання в аспірантурі він звітувався, атестовувався відмінно, отримував позитивні відгуки, плідно вів дослідження – тобто недоліків не було. Результати його експериментальних досліджень пройшли апробацію на багатьох між-народних та наукових і науково-прикладних конференціях, у т.ч. його дослідження відібрала міжнародна комісія і він був запрошений у серпні цього року із доповіддю на ювілейний 20-й всесвітній з’їзд онкологів. За час навчання ним повністю виконано індивідуальний план аспіранта, надруковано понад 40 наукових праць (з яких 1 одноосібна монографія, 2 препринти, 14 статей у фахових та ін. ви-даннях), отримано 2 патенти на винахід та 4 авторських свідоцтва Державного департаменту інтелектуальної власності МОН України, підготовлено автореферат і рукопис дисертації. Проте, після отримання запрошення на XX ювілейний міжнародний конгрес з раку (організованого UICC) на нього з боку наукового керівника – директора ІЕПОР академіка Чехуна В. Ф. почались погрози і вимоги відчуження його наукового доробку на користь дійсного члена НАНУ. Отримавши від нього відмову, директор Чехун провадив цілий ряд неправомірних дій щодо дискреди-тації сина як науковця в очах української та міжнародної спільноти, колег інституту з метою психологічного злому та недопущення до захисту дисертації.
Так: 1) всупереч КЗпП України, на нього (аспіранта!) у наказовому порядку (!) було покладено матеріальну відповідальність за прилад, вартістю понад 300 тис. € (наказ по Ін-ту № 47-АГД від 17.06.2008); 2) розіслано листи провокаційного змісту (щодо „порушення” ним морально-етичних норм та посягання на авторські права співробітників) до редакцій наукових журналів України та РФ, де були надруковані його роботи (наприклад, листи від ІЕПОР за вих. №№ 01/439, 01/440 від 01.08.2008 та ін.); 3) йому було відмовлено у працевлаштуванні в установах НАНУ (рішення комісії з розподілу аспірантів протокол №1 від 18.07.2008); 4) попри те, що дисертація ще не була подана для розгляду і попереднього захисту, перед (17.07.2008) засіданням комісії по розподілу аспірантів з’явилась заява проф. К. щодо „використання” ним у дисертації чужих даних; 5) у нього були віді-брані первинні матеріали досліджень (протоколи експериментів, на які отримано авторські свідоцтва за №№ 26282, 26283 !). Врешті, оскільки його позбавили можливості продемонструвати протоколи дослідів, на атестації аспірантів (протокол засідання комісії №1 від 14.10.2008, протокол засідання Вченої Ради ІЕПОР №9 від 15.10.2008), він був відрахований із аспірантури (наказ по Інституту № 57-ЗАГ від 15.10.2008, лист за вих. № 01/623 від 16.10.2008) за 2 тижні до її закінчення з постанов-чою частиною: „невиконання індивідуального плану аспіранта”. Це все вчинилось не дивлячись на те, що: 1) в нього жодного разу не потребували свідчень, 2) він перебував на лікарняному, 3) йому відмовляли у доступі на робоче місце (блокували картку), 4) він письмово (і неодноразово) повідомляв директора ІЕПОР про готовність подати дисертаційну ро-боту до захисту (листи №№ 3940263, 3940271 через Укрпошту, № 2157436 від 14.10.2008 за кур’єрською службою КСД) ); 5)а надсилав йому дисертацію і автореферат поштою (№ 01501 009880 8 від 03.10.2008), проте від прийняття пакунку від відмовився. Численні звернення до дирекції ІЕПОР НАНУ (№№30967, 30932, 30991 від 19.07.2008, №№ 5120999, 5121006 від 21.07.2008, №№ 1857526, 1857550 від 19.08.2008, №№ 5298070 та 5298062 від 28.08.2008, телеграма № 127/5501 від 08.10.2008) залишись поза уваги, відповіді на них ми не отри-мали і досі. Окремі ж відписки інституту були неповними, носили неоднозначний і взаємозаперечли-вий характер. А на звернення, щодо надання приватних документів, необхідних для подачі дисерта-ції до захисту, були направлені свідомо сфальсифіковані документи (з орфографічними помилками, помилками у вчених званнях та посадах експертів, оформлені з порушеннями вимог КМУ та ВАК України, без дат, номерів реєстрацій та мокрих печаток) (лист ІЕПОР за вих. № 01/507 від 12.08.2008). Відтак, сфальсифіковані документи позбавляли його можливості до закінчення навчаня в аспірантурі подати дисертацію до захисту. Неодноразові його та його матері звернення (співробітника НАН України, д.е.н., інваліда та ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС I-А категорії) (вх. № 42/268 від 04.09.2008, №42/280 від 22.09.2008, вих № 2157434 від 12.10.2008 – служба КСД та ін.) до контролюючого органу (Президії НАН України) „виучували” співробітники відділу кадрів. Проте комісію не було створено, на зустріч із фахівцями Президії він не був запрошений, хоча неодноразово телефонував їм з пропозицією оч-ної розмови. Однак апарат Президії неодноразово зустрічався з акад. Чехуном В. Ф. Відтак, остаточ-ною офіційною відповіддю Президії НАНУ була відписка: скарги є необґрунтованими, а „встановле-ні порушення не мають суттєвого впливу на якість підготовки дисертаційної роботи” (лист за вих. № 10/193 від 10.10.2008, № 10/200 від 27.10.2008). Ми розуміємо, що зміст відповідей був вмотивований лише небажанням розголосу виявлених цинічних порушень, особливо в ювілейний для НАНУ рік. Об’єктивні факти поставлять під сумнів доцільність державного фінансування „усталеної” системи підготовки й розправи над науковими ка-драми, і не тільки у ІЕПОР. Хоча, можна констатувати, що за час його перерваного (за 2 неділі до закінчення) навчання в аспірантурі таку долю мали декілька аспірантів директора та молодих науковців, наприклад, аспірант Мазур О. та к.б.н. Сєвко О., що під точнісіньким адміністративним тиском і за результатами гонінь змушені були відрахуватись з інституту та покинути Батьківщину. Однак, попри намагання директора Чехуна привласнити науковий доробок сина (визнаний на міжнародному рівні, але зайвий для НАН України) він буде надалі вести наукову діяльність та здійс-нювати кроки з метою провести офіційний захист своєї дисертаційної роботи.
Звертаючи Вашу увагу за викладені факти, я вважаю: 1) слід встановити не тільки контроль за ефективністю використання коштів Державного бюджету України в НАНУ та ініціювати формуван-ню дієвої системи підготовки наукових кадрів для національного господарства, а не для зарубіжжя; 2) є нагальна необхідність проведення експертизи результатів діяльності наукових установ і атестації керівних кадрів в НАНУ. І останнє – якщо Держава так піклується про інтелектуальний та духовний потенціал своєї на-ції, то настав час усунути анахронічний „адміністративний ресурс”, що існує в НАНУ – сформувати нову альтернативну Академію, підпорядкувавши її університетам, де молоді науковці були спромо-жні реалізувати себе, а досвідчені – передавали свій досвід.