Відповіді

• 2008.11.27 | теж_вчоний

  „Патони завжди служили Батьківщині” -- Б.Патон. І ми знаємо, де

  ця батьківщина знаходиться:
  
  Д.Медведєв нагородив Б.Патона орденом "За заслуги перед Вітчизною" I ступеня.
  
  http://www.rbc.ua/ukr/newsline/2008/11/26/470557.shtml

• 2008.11.27 | Skapirus

  Читайте тут: (л)

  http://www.umoloda.kiev.ua/number/1298/116/45897/
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2008.11.27 | ники

    Re: Читайте тут: (л)

    Прочитала и прослезилась. КАК ПАТЕТИЧНО - Она и Патон "народилсь в один день". Так може в один день і знищити, якщо ще щось зосталось від НЕЇ

  • 2008.11.28 | Сергій

    Вчора по СТБ був на цю тему репортаж.

    На що зразу ж звернув увагу - заголовок був у стилі "НАНУ і Патону 90 років", і далі ні слова про НАНУ, а лише про супер-пупер вченого і прочая, прочая, Патона.

  • 2008.11.28 | Оксана ЧИТАНКА

    Re: Читайте тут: (л) А також тут про Легенду з 90–річним стажем

    http: //www.umoloda.kiev.ua/number/1299/169/45905/
    
    
    
    
    
    
    Легенда з 90–річним стажем
    За чудернацьким збігом обставин, Борис Євгенович Патон, незмінний президент Академії наук України ось уже 46 років поспіль, народився в один день з Академією — 27 листопада 1918–го. Така от «виправдана містичність», інакше кажучи — доля.
    
    Довгий час (втім, уже забутий далеко в історії час) заздрісники та недоброзичливці, яких вельми багато і не було, подейкували, що Борис Патон зобов’язаний своєю науковою славою та кар’єрою батькові, академіку Євгену Патону. Потім довгий час це твердження спростовували. Яблуко від яблуні...Це в хорошому смислі. Адже геніальність, як бачимо, передається іноді в спадок. Євген Патон був славетним мостобудівничим, його син став першовідкривачем у газоелектрозварюванні. Їх знає весь світ.
    
    Підбираючи матеріали до 90–річного ювілею Бориса Патона, ми розгубилися в морі його відкриттів, наукових піонерств, чеснот зрештою — це фігура багатогранна і надзвичайно плідна.
    
    
    
    «Шов Патона»
    Під керівництвом Бориса Патона в Інституті газоелектрозварювання було проведено плідні дослідження щодо нероз’ємного з’єднання металів і неметалів у різних умовах та середовищах, зокрема, наплавлення під флюсом. Власне, роботи почалися задовго до створення Інституту в 1953 році — ще під час Великої Вітчизняної війни.
    
    У 1942 році Борис Патон працював на танкобудівному заводі в Нижньому Тагілі, на Уралі, де застосував згадану технологію для зварювання броні на танках Т–34. (До слова, ця робота стала базою для кандидатської дисертації, яку Патон захистив у 1945–му). За роки війни загальна довжина «патонівського шову» склала шість тисяч кілометрів. У жодній іншій країні на той час автоматичне електрозварювання під флюсом не застосовувалося. Лише в останні роки війни за прикладом СРСР цей спосіб почали освоювати при виготовленні бронекорпусів танків та самохідних артилерійських установок у США.
    
    Зварка на нафтогонах і «валянки» з підігрівом
    У 60–х роках, коли Радянський Союз розгорнув гігантське будівництво нафтогонів із Сибіру в західні частини «імперії», саме Інститут Патона першим почав упроваджувати автоматичні методи зварювання труб замість «ручних». Що й казати, автоматична установка вельми прислужилася робітникам на 40–градусних сибірських морозах. За майже десятиліття завдяки Борисові Патону було впроваджено також виготовлення одягу та взуття з електропідігрівом для робітників Півночі та Сибіру.
    
    Метод автоматичного газоелектрозварювання застосовували також для з’єднання частин резервуарів для зберігання нафти, для кожухів доменних печей, висотних баштових конструкцій.
    
    Зварювальний апарат у відкритому космосі
    Перевірену в інших стратегічних галузях радянського «народного господарства» технологію Борис Патон «закинув» і в космос. Ще в 1969 році під його керівництвом було підготовлено експеримент зі зварювання в навколоземному космічному просторі. Цікавий дослід провів астронавт корабля «Союз–6» Кубасов завдяки створеній в Інституті Патона установці «Вулкан». Відтак відкрилася можливість для застосування зварювання металоконструкцій у відкритому космосі та проведення ремонтних робіт космічних станцій.
    
    У 1997 році подібні дослідження — зварювання, розрізання та напилювання у відкритому космосі — вже було проведено спільно з американськими вченими.
    
    Прибрати спайки!
    В останні десятиліття Борис Патон науково зацікавився електрозварюванням м’яких тканин. Набутий досвід почали застосовувати у клінічній хірургії. Завдяки розробленим за його участі апаратам у 90–х в Україні почали проводити відкриті та лапароскопічні операції на органах черевної порожнини, печінці, сечовому міхурі, ліквідовувати спайки маточних труб у жінок.
    
    Землю — «дітям у пробірці»
    Маловідомий факт. У 1983 році в Харкові створювали Інститут кріобіології та кріомедицини (де невдовзі з’явилася перша в Україні «дитина з пробірки» — дівчинка Катя, зараз їй 18 років). Утім займатися в Радянському Союзі новою технологією штучного запліднення було складно, позаяк більшість реактивів були розроблені на Заході й, відповідно, їх треба було викуповувати за тверду валюту. За тодішніми законами, НДІ не мали можливості проводити валютні операції, лише Академії наук було дозволено «мати долари». Отож фінансове забезпечення українських першопрохідців «непорочного зачаття» відбулося зі згоди та «благословення» Бориса Патона, керівника Академії.
    
    «Біла кістка»
    Родина Патонів має дворянське коріння. Дід Бориса Євгеновича по батьківській лінії, Оскар Петрович Патон, був свого часу консулом Російської імперії у Ніцці. «Нас у сім’ї було семеро — п’ять братів і дві сестри, — напише у своїх спогадах Євген Оскарович Патон. — Батько був вимогливим і особливо не терпів наших лінощів. Він змушував нас усіх говорити російською (хоч навколо було франкомовне середовище. — Ред.), та водночас наполіг, щоб ми досконало вивчали ще три мови — французьку, німецьку, англійську. За це я йому вдячний і через десятки років».
    
    Тенісний турнір — на 70–річний ювілей
    Борис Патон почав захоплюватися великим тенісом уже будучи не юнаком, приблизно з 70–х років. «З Борисом Євгеновичем я працюю вже 30 років, — розповідав одному з київських видань генеральний директор ЗАТ «Наука–спорт», що на Південному березі Криму, Анатолій Кржевін. — Мене завжди дивувало те, що така зайнята людина, він ніколи не спізнювався на тренування, а якщо змушений був затриматися — то обов’язково телефонував і попереджав». За словами пана Кржевіна, «в теніс Борис Євгенович грав відмінно». «Останній гейм він неодмінно присвячує улюбленій людині, але ніколи не каже, кому саме. Якщо хоче когось обіграти — то зробить це, не рахуючись із тим, скільки зусиль треба покласти на це, — веде далі тренер. — Свята та дні народження Бориса Євгеновича дуже часто ми відзначали просто на тенісному корті — накривали велетенський стіл і веселилися від душі». Одного разу, вже маючи за 70, Патон переніс значну травму — «погано» вийшов із води, катаючись на водних лижах. Тоді всі думали, що президент НАНУ вже не стане ні на лижі, ні на тенісний корт. Але він за короткий час відновив втрачену спортивну форму.
    
    Оксана ЧИТАНКА
    
    
    ДОВІДКА «УМ»
    Народився 1918 року в Києві, у родині професора Політехнічного інституту Євгена Патона. Закінчив цей же інститут у 1941 році. Працював інженером на заводах у Горькому, потім — в евакуації у Нижньому Тагілі на танкобудівному заводі. З 1953 року очолює Інститут електрозварювання, заснований його батьком.
    
    Борис Патон — видатний учений у галузі електрозварювання, металургії, організатор науки, державний діяч. З 1953 року — директор Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона. З 1962–го — президент Академії наук України. Лауреат Сталінської (1950) та Ленінської (1957) державних премій, Державної премії України (2004), Герой України (1998).
    
    Почесний президент Міжнародної інженерної академії, член академії Європи, дійсний член Російської академії наук, іноземний член Шведської королівської академії, Національнолї академії Індії.
    
    
    
    НАГОРОДА
    Президент РФ Дмитро Медведєв нагородив позавчора Бориса Патона орденом «За заслуги перед Вітчизною» І ступеня, повідомляє «Лєнта.ру». В офіційному обгрунтуванні вказано, що Борис Євгенович удостоєний ордена «за видатний внесок у світову науку, зміцнення наукових та культурних зв’язків між державами–учасниками СНД».
    
    Батьківщина не набагато відстала — учора Президент Віктор Ющенко підписав указ про відзначення Бориса Патона «за невтомне служіння вітчизняній науці» орденом Ярослава Мудрого I ступеня.
    
    Пан Патон раніше був удостоєний високих нагород Батьківщини — ордена Ярослава Мудрого V ступеня (1997) і V ступеня (2003). Слід сказати, що найвищий ступінь ордена князя Ярослава — перший. До слова, предстоятель УПЦ Московського патріархату Володимир Сабодан має «Ярослава» першого ступеня, а втім, і решти ступенів — теж. Дивно, що орденом V ступеня Леонід Кучма нагородив видатного академіка уже після того, як Борис Євгенович отримав найвищу відзнаку держави — звання Героя України.
    
    Загалом в орденському «арсеналі» Патона — дві радянські зірки Героя Соцпраці, чотири ордени Леніна, орден Трудового червоного прапора, Дружби народів, нагороди Болгарії, НДР, Білорусі, Грузії, Італії, Киргизії, Казахстану, Литви, Чехословаччини.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2008.11.28 | ba8

      Re: Читайте тут: (л) А також тут про Легенду з 90–річним стажем

      До всіх регалій не вистачає ще невеличкої лауреата Нобелівської премії...

• 2008.11.28 | Nn

  Welding-mania

  
  Я не заперечую важливості зварювання.
  Але це тільки один з багатьох технологічних процесів в промисловому виробництві, побудований до речі на наукових знаннях XIX сторіччя. Якщо я не правий, назвіть які відкриті фізикою в ХХ сторіччі явища та закони використовує ця „зварювальна наука”? Які в ній зроблені відкриття фундаментальних законів природи, які відкриті нові явища та процеси? Знову я не заперечую практичної важливості зварювання, але ж йдеться про академію НАУК, а не про інженерно-технологічний центр.
  Але після знайомства з ювілейними матеріалами складається враження, що в танках головне – це зварювання, в трубопровідах – теж зварювання, в медицині (???) – теж зварювання, в космічних ракетах – теж зварювання й так далі.
  Це ж якими нагородами потрібно відзначити тих, хто, наприклад, ці танки сконструював, виготовляв гармати для них, розробляв двигуни, боєприпаси, гіроскопи, знаходив сплави для броні, робив радіозв’язок тощо.
  Що танк без всього цього? Зварювана броньована шухляда.
  
  Дійсно якась зварювання-манія.
  
  Підсумок: Вся життя працював на зміцнення військової сили монстру на прізвище СРСР та його ВПК. Так що цілком виправдане нагородження російським орденом, тобто відзнакою країни, що вважає себе продовженням СРСР.
  
  Й як це Захід упорався без Патона?
  
  Й головне: А яких успіхів досягла АН СРСР = НАНУ під його керівництвом? Тільки не кажіть, що головний успіх – це те що її ще не ліквідували. Я маю на увазі наукові досягнення.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2008.11.28 | apolo

    Re: Welding-mania

    Думаю, що якраз з цим все в Інституті Електрозварювання ОК. Дисертацій фундаментальних там обмаль, і це не недолік. Практичні дисертації - головним чином (і ніколи вони не робилися швидко). А обєм проектів - теж мабуть найбільший на одного вченого у порівнянні з іншими інститутами НАНУ.
    
    Взагалі, чому нефундаментальнІ ДОСЯГНЕННЯ не є науковими ? Здаэться, що не лише колись, а особливо тепер якраз навпаки (та й закордоном тепер всі великі проекти мають бути лише з серйозним, грунтовним замахом на практику, а не просто наявними корисними загальними словами).
    
    Інша справа, що без фундаментальної науки не буде практичної науки й тому в цілому, фундаментальна наука більш основна з філософської точки зору. Це так. Але протиріччя цьому в Інституті Електрозварювання нема (адже величезна купа інститутів є лише фундаментальними і якраз їх показники досить важко відслідковувати бо ці установи значно бідніші у "проектному" сенсі).
    
    Навіть FP7 ці люди вміють виграти (єдиний в Україні)- а це досить немалі гроші, і виграші такого типу свідчать про значні практичні, корисні напрацювання, яким можна, знову таки, лише заздрити. Тут вже ніяка корупція не допоможе, нехай Shooter Вам скаже.
    
    Що в зварюванні не найкращі часи - так в нас скрізь вони не найкращі. Й Патон, якраз мабуть як директор інституту, напрацював хоча би організаційно , дуже дуже багато для свого інституту, й у такі дні це треба говорити чесно й обективно. НУ а якщо недопрацював він для фундаменталістів - то погані значить фундаменталісти, якщо не могли донести до Президента свої досягнення, щоби той спрямував і у їх сторону власні Орг. Здібності та спрямував більше грошей (не розуміє може він - то й можливо не дуже робить). Звичайно.
    
    НУ а взагалі те, як Патон допомагав тим, хто займається біологією та напр. мовами й всіи іншим - то приблизно така ж проблема... ТУт особливо він міг нічого не розуміти,але знову таки, не знайшлося значить тих , хто би грунтовно спонукав його до переосмислення його відношення до цих наук.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2008.11.28 | ники

      Re: Arxi-mania

      Не завжди людину за життя визнають Видатним, а тим паче, науковцем. Проте метою ПР-компанії є:
      1)сформування чіткого розуміння того, що НАНУ перебуває у скрутному становищі (не тому, що не має креативних здобутків), а оскільки ВСЕСВІТНІЙ кризис;
      2) для уникнення декструктивних тенденцій Керівництво мусить знайти спосіб, щоб переконати спільноту у тому, що здійснюється так, як передбачалось(а щоб вийти із апоптозу - заручитись підтримкою);
      3)для інформованості підлеглих, слід створити взаєморозуміння, яке повторюється у пропорції 1:35, оскільки лише 35% запам'ятовується із ІІІ разу;
      4) Письмовий комунікативний зв'язок менш ефктивний - 15% запам'zтовується із 3-тього разу;
      5) це робиться задля того, щоб радикально знизщити рівень витрат (це викид баласту з повітряної кулі). Тому скорочення кадрів будуть проводити швидко і рішуче вже за дві-три неділі опісля ювілейних подій (і скорочувати будуть не ЧЕЛЕНІВ і Коров, а пахарів)
      згорнути/розгорнути гілку відповідей

      • 2008.11.29 | nobel

        Re: Arxi-mania

        По-моему основные пахари в академии --- это члены-корреспонденты. Ведь академики в массе своей по старше. Есть исключения --- молодые доктора, а их очень мало. Значительная часть это пенсионеры-кандидаты, которые давно наукой не занимаются. И молодые кандидаты, главная цель которых что-то выбить из Президиума. Где вы видели среди пикетчиков Президиума хоть одного доктора или докторанта? В основном это кандидаты, которые почти ничего не сделали, а только требуют.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей

        • 2008.11.29 | apolo

          Re: Arxi-mania

          всяко бывает. я знаю пару таких шлангов, что к ним уже никто не достучится. Действительно кореспонденты, ни одного форума конечно не пропустят, и язык подвешен прокомментировать неизвесно самому что. Потом - домой, на дачу, и работать, работать, работать...
          згорнути/розгорнути гілку відповідей

          • 2008.11.29 | nobel

            Re: Arxi-mania

            Их фамилии?
            згорнути/розгорнути гілку відповідей

            • 2008.11.29 | Гість

              Re: Arxi-mania

              Мені здається неnobel (багато ваших коментарів прочитав), що ви як раз і відноситесь або до Президії або до коронованих-членів. Ми не в КГБ - їх прізвища? Навіщо воно вам, а може десь там глибоко в душі щось ще скребе? Сидіть собі тихенько, радійте за свої нобелівські здобуття, покоління вас оцінить!

            • 2008.11.29 | apolo

              Re: Arxi-mania

              мне не жалко, пусть получают на здоровье, и показывают что рядовые профессора по сравнению с ними дураки. Перезимуем как нибудь. Тем более сейчас и зарплаты то подняли, уже можно прокормиться Профессору - да даже и в Киеве.
              Не понимают просто шланги, что наука - это ж постоянно кипящее молоко в голове, надо думать (иногда) даже во сне, чтобы нормальное что-то написать. А они ждут конференцию, чтоб настебать чего-то за 5 дней (общих фраз для proceedings) и далее сканировать объявления - когда уже снова надо вылезать из норы и ходить здороваться.
              
              Если бы еще вузовскими были Членами-Корами - то там хоть лекциями можно оправдываться, а в НИИ то вообще аут - звонят и координируют - как там все делается. Одни организаторы.
              згорнути/розгорнути гілку відповідей

              • 2008.11.30 | nobel

                Re: Arxi-mania

                А в чем проблема? Если доктор иди на выборы. Раз не изберут, второй --- нет, а третий получится! Молодой еще, все впереди.
                згорнути/розгорнути гілку відповідей

                • 2008.11.30 | apolo

                  Re: Arxi-mania

                  nobel пише:
                  > А в чем проблема? Если доктор иди на выборы. Раз не изберут, второй --- нет, а третий получится! Молодой еще, все впереди.
                  
                  ну это да, хотя это и общие фразы тоже... А особенно учитывая, что раньше доля стипендии в общем доходе была типа 160/(500+160)=24% то сейчас єтот % сильно вырос (и только в последнее время, за счет роста зарплаты) чуток поуменьшился. По идее надо людей проектами кормить для голосований - раз уж вопрос стал таким финансовым по сравнению с тем, что было ранее. Это Никалаю Яновичу Азарову и Дмитрию ТАбачнику не надо делать, ведь они наверное последнему повышению стипендий поспособствовали. Все остальные должны стать Эйнштейнами или заботиться о голосующих (сейчас уже и ДИректора некоторые и далеко не с первого разу не проходят). Зависть наверное гложет некоторых.
                  згорнути/розгорнути гілку відповідей

                  • 2008.11.30 | nobel

                    Re: Arxi-mania

                    Ну, это было всегда. И во Французской академии, и в Русской (вспомните, как провалили Максима Горького), но все-таки никто из Нобелевских лауреатов провален не был. Пусть Вы на них не тянете, так и не печальтесь. Настоящему ученому это не важно. Пробуйте с юмором и не завидуйте. Вперед!