Про ініціативу Міністра МОН
01/16/2009 | thinker
Re: Вакарчук пропонує механізм подолання "смуги мовного відчуження"
Перекласти (eng рус укр)
Міністер говорить:
"Є чимало традиційних форм для такого обміну: стажування, наукові семінари та конференції, спільні наукові дослідження. На мою думку, обмін взаємними тижневими чи двотижневими візитами відомих професорів із різних ділянок фізико-математичних, природничих та гуманітарних наук вигідно доповнить усталені форми академічного обміну. Лекції та семінари відомих "гостьових" професорів суттєво стимулюватимуть міжуніверситетську співпрацю",— зауважив Іван Вакарчук.
Про що ж йдеться і чи має така ініціатива майбутнє в українських політико-економічних реаліях?
Сама ідея є звичайно не нова і вона є актуальним станом науково-освітнього життя в США, а також в меншій мірі, в Зах. Європі... (маю на це теж власний кілька-річний досвід перебування в США та Зах. Європі). Але справа головно в тому, що там це повязане з реальною широкою науково-освітянською міграцією по країні, де є відповідно ліпші оферти праці, проживання тощо. І на це, є як відповідні фінансові гранти-фонди, а також відповідні вільно-доступні викладацькі позиції, які сприяють таким обмінам між відпоідними інститутціями.... Важливим є також те, що в багатьох західних чи американських науково-навчальних центрах ведуть такі с амі або подібні наукові дослідження, бо у них фактично немає науково-тематичної централізації, котру ми дістали у спадок від Совєцького Союзузу ще і він надалі у вигляді так званих "наукових шкіл" превалює над всією науково-освітньою системою в Україні... Коротше кажучи, у наших наукових центрах займаються такими проблемами і такими методами, де більше ніхто не займається, не тільки в Україні, а навіть в світі... (тут можна привести приклад наукової тематики і методики дослідження особисто міністра І. вакрчука, учня фізика, академіка-політика І. Юхновського, який створив свою власну школу дослідників , які його "власним методом" дослідження майже 70 років розробляють їхні "власні" наукові проблеми, про якф мало хто знає у світі, як про проблеми. так і про отримані результати...
Окрім того, у них є чудова житлово-гостьова база для приймання гостей з інших міст чи навіть, країн, що є вельми важливим для людей із солідними науковими і професорськими званнями чи титулами.... (а не "солідних" науково гостей, напевно, і не має сенсу запрошувати де небудь...)
Але НІЧОГО ТАКОГО НЕМАЄ У НАС В УКРАЇНІ... на жаль, ш ще довго, теж на жаль. не буде, через що
ця ініціатива, може й гарна..., але притягнута за вуха " з-за плоту", але не нашого, і має мало шансів бути ефективною чи результативною....
То ж проблему, якщо вона НАСПРАВДІ існує, потрібно вочевидь вирішувати іншими шляхами, більше адаптованими до наших реалій...
Перекласти (eng рус укр)
Міністер говорить:
"Є чимало традиційних форм для такого обміну: стажування, наукові семінари та конференції, спільні наукові дослідження. На мою думку, обмін взаємними тижневими чи двотижневими візитами відомих професорів із різних ділянок фізико-математичних, природничих та гуманітарних наук вигідно доповнить усталені форми академічного обміну. Лекції та семінари відомих "гостьових" професорів суттєво стимулюватимуть міжуніверситетську співпрацю",— зауважив Іван Вакарчук.
Про що ж йдеться і чи має така ініціатива майбутнє в українських політико-економічних реаліях?
Сама ідея є звичайно не нова і вона є актуальним станом науково-освітнього життя в США, а також в меншій мірі, в Зах. Європі... (маю на це теж власний кілька-річний досвід перебування в США та Зах. Європі). Але справа головно в тому, що там це повязане з реальною широкою науково-освітянською міграцією по країні, де є відповідно ліпші оферти праці, проживання тощо. І на це, є як відповідні фінансові гранти-фонди, а також відповідні вільно-доступні викладацькі позиції, які сприяють таким обмінам між відпоідними інститутціями.... Важливим є також те, що в багатьох західних чи американських науково-навчальних центрах ведуть такі с амі або подібні наукові дослідження, бо у них фактично немає науково-тематичної централізації, котру ми дістали у спадок від Совєцького Союзузу ще і він надалі у вигляді так званих "наукових шкіл" превалює над всією науково-освітньою системою в Україні... Коротше кажучи, у наших наукових центрах займаються такими проблемами і такими методами, де більше ніхто не займається, не тільки в Україні, а навіть в світі... (тут можна привести приклад наукової тематики і методики дослідження особисто міністра І. вакрчука, учня фізика, академіка-політика І. Юхновського, який створив свою власну школу дослідників , які його "власним методом" дослідження майже 70 років розробляють їхні "власні" наукові проблеми, про якф мало хто знає у світі, як про проблеми. так і про отримані результати...
Окрім того, у них є чудова житлово-гостьова база для приймання гостей з інших міст чи навіть, країн, що є вельми важливим для людей із солідними науковими і професорськими званнями чи титулами.... (а не "солідних" науково гостей, напевно, і не має сенсу запрошувати де небудь...)
Але НІЧОГО ТАКОГО НЕМАЄ У НАС В УКРАЇНІ... на жаль, ш ще довго, теж на жаль. не буде, через що
ця ініціатива, може й гарна..., але притягнута за вуха " з-за плоту", але не нашого, і має мало шансів бути ефективною чи результативною....
То ж проблему, якщо вона НАСПРАВДІ існує, потрібно вочевидь вирішувати іншими шляхами, більше адаптованими до наших реалій...