Реорганізація НАНУ. Ідея.
02/03/2009 | cartes
Те, що НАНУ потребує реорганізації, заперечень не викликає. Проблема полягає в тому, щоб знайти оптимальний алгоритм, тобто такий, який був би сприйнятим академіками, науковцями і владою.
Я пропоную наступний варіант ідеї, за якою можна збудувати такий алгоритм.
1. З академії виокремлюються інститути за напрямками сучасної науки (фізики, математики, хімії, біолгії, .. до 20 на всю країну). Вони реорганізуються і фінансуються за "фундаментальним" алгоритмом з бюджету.
2. Рещта інститутів також може фінансуватися з бюджету (в руслі залучення до інноваційних проектів), але не не у традиційний спосіб. САме життя таких інститутів і має головним чином потрапити під реорганізацію.
Пропонується наступна формула реорганізації інститутів з п.2 (яких - тьма!):
Головним продуктом діяльності прикладних інститутів стають не технології і устаткування, а ФІРМИ, що працюватимуть на розроблених ними нових технологіях і новому устаткуванні. Саме під утворення таких фірм, їх об'єднань під інноваційні проекти, а також їхнє закріплення на ринку, і відбуватиметься державне фінансування. Замість совкового "внєдрєнія наукі в проізводство" має бути запровадження сучасних фрагментів у застарілий ринок.
Фінансування може бути і не безпосереднім, а у вигляді державних гарантій банкам, що видаватимуть кредити чи прийматимуть участь у виконанні інноваційних проектів.
Звичайно, що і алгоритм, і юридичне сопроводження мають бути ретельно проробленими. Але тільки на першому етапі! Адже, якщо система запрацює, то наступні кроки самі себе оприлюднять ..
Я пропоную наступний варіант ідеї, за якою можна збудувати такий алгоритм.
1. З академії виокремлюються інститути за напрямками сучасної науки (фізики, математики, хімії, біолгії, .. до 20 на всю країну). Вони реорганізуються і фінансуються за "фундаментальним" алгоритмом з бюджету.
2. Рещта інститутів також може фінансуватися з бюджету (в руслі залучення до інноваційних проектів), але не не у традиційний спосіб. САме життя таких інститутів і має головним чином потрапити під реорганізацію.
Пропонується наступна формула реорганізації інститутів з п.2 (яких - тьма!):
Головним продуктом діяльності прикладних інститутів стають не технології і устаткування, а ФІРМИ, що працюватимуть на розроблених ними нових технологіях і новому устаткуванні. Саме під утворення таких фірм, їх об'єднань під інноваційні проекти, а також їхнє закріплення на ринку, і відбуватиметься державне фінансування. Замість совкового "внєдрєнія наукі в проізводство" має бути запровадження сучасних фрагментів у застарілий ринок.
Фінансування може бути і не безпосереднім, а у вигляді державних гарантій банкам, що видаватимуть кредити чи прийматимуть участь у виконанні інноваційних проектів.
Звичайно, що і алгоритм, і юридичне сопроводження мають бути ретельно проробленими. Але тільки на першому етапі! Адже, якщо система запрацює, то наступні кроки самі себе оприлюднять ..
Відповіді
2009.02.03 | kfmn
Re: Реорганізація НАНУ. Ідея.
В одном и том же институте часть групп (лабораторий, отделов) может работать по фундаментальной тематике, другая -- по прикладной. Что в таком случае прикажете делать?2009.02.03 | cartes
Re: Реорганізація НАНУ. Ідея.
kfmn пише:> В одном и том же институте часть групп (лабораторий, отделов) может работать по фундаментальной тематике, другая -- по прикладной. Что в таком случае прикажете делать?
Видимо, у Вас речь идет о "фундаментальном" институте.
В таком случае я прикажу работать им и дальше по прикладной тематике, раз уж им за это платят деньги те, к кому они прикладываются.
В связи с этим, замечу, что в реорганизованной НАНУ фундаментальные институты обязательно будут заниматься прикладной тематикой. Хотя бы потому, что в этих институтах работают фундаментальные головы, которые могут помочь решить некоторые прикладные задачи своим прикладным коллегам, которым не хватает для этого фундаментальности. Но такое сотрудничество приобретет несколько иной характер, поскольку прикладные институты будут создавать живые технологии для живых фирм, а не для отчетов, как это часто бывает сейчас.
Кроме того, со временем прикладные институты станут несравненно богаче фундаментальных, поэтому можно ожидать, что они будут вытягивать из фундаментальных те кадры, которые предпочтут жить состоятельнее.
2009.02.03 | Георгій
Мeні здається, головна проблeма - як вирішити, хто кращий
Панe Карт, трeба ж об"єктивно іцінити роботу інститутів. А як цe зробити в рамках Вашого проeкту? Хто будe оцінювати, і дe гарантія об"єктивності?2009.02.03 | cartes
Re: Мeні здається, головна проблeма - як вирішити, хто кращий
Георгій пише:> Панe Карт, трeба ж об"єктивно іцінити роботу інститутів. А як цe зробити в рамках Вашого проeкту? Хто будe оцінювати, і дe гарантія об"єктивності?
Йдеться, мабуть, про критерії, за якими має відбуватися державне фінансування фундаментальної науки?
Мене ніколи не обходила проблема оцінювання ефективності наукової праці, тому те, що я запропоную, є імпровізацією, можливо що тривіальною. Я вважаю, що інститути мають проходити рейтингування (скажімо, раз на три роки) за, нехай такими, критеріями:
1. Кількість публікацій в провідних журналах світу (для мовознавців і літераторів, взагалі - гуманітаріїв, можливо, мають бути інші наголоси).
2. Кількість міжнародних наукових проектів, у яких приймають участь працівники інституту.
3. Кількість співробітників, що отримали запрошення в провідні наукові колективи світу для співпраці.
4. ..
штук 10-20.
Фінансування (на одного науковця) має бути пропорційним рейтингу, але не з великим діапазоном. Зважте на ту обставину, що по кожному розділу науки буде один інститут, отже, не буде конкуренції в межах одного розділу. Просто держава фінансуватиме певні розділи. А більш прискіплеве розподілення має відбуватися в межах самого інституту. Для того, щоб такий розподіл був більш-менш адекватним, розподільча комісія має бути обраною таємним голосуванням.
Ну, зрозуміло, що кількість співробітників в кожному інституті має бути визначеною на старті перетворень. Ось це питання є дуже нервовим!
Попри це, нмд, наслідки цього первинного розподілу на результаті наукової діяльності країни в цілому суттєво не позначаться.
2009.02.04 | Torr
Re: Мeні здається, головна проблeма - як вирішити, хто кращий
як гарно ви почали>в реорганизованной НАНУ фундаментальные институты обязательно будут заниматься прикладной тематикой.
а закінчили тим що треба поділить за якимись там ознаками.
А треба чесно заробляти - держава має доплачувати тільки тим хто спонсується з індастрі чи має власні комерційні прожекти.
Всім іншим Сорос подасть.
2009.02.04 | kfmn
Re: Мeні здається, головна проблeма - як вирішити, хто кращий
Torr пише:> А треба чесно заробляти - держава має доплачувати тільки тим хто спонсується з індастрі чи має власні комерційні прожекти.
> Всім іншим Сорос подасть.
При таком подходе останетесь сперва без фундаментальной науки, а лет через 15-20 и без прикладной.
2009.02.04 | Torr
Re: Мeні здається, головна проблeма - як вирішити, хто кращий
kfmn пише:> Torr пише:
>
> > А треба чесно заробляти - держава має доплачувати тільки тим хто спонсується з індастрі чи має власні комерційні прожекти.
> > Всім іншим Сорос подасть.
>
> При таком подходе останетесь сперва без фундаментальной науки, а лет через 15-20 и без прикладной.
це не моє - на цьому принципі базується іноваційна політика в Америці і Канаді. Лише промислові гіганти можуть проводить R&D, тому багато пошукових робіт проводять саме в універах.
2009.02.04 | cartes
Надто ми є різними ..
як за історичним шляхом, так і за ментальністю ..Ще зовсім не так давно Академія була у складі СовДепії, де першим номером йшов ВПК. Подивіться на наших академіків ..
Україна приречена на свій власний шлях. Тому слід міркувати, як можна запустити нашу систему, шоб вона поїхала ..
Нмд, слід пристойно фінансувати фундаментальну науку за всіма її розділами, а пріоритетні розділи визначити за такими параметрами, як кількість науковців, територія інституту, спорядження лабораторій і ін. В цілому витрати можуть і не збільшитися (порівняно з сьогоднішніми) за рахунок зменшення фінансування (можливо, в перспективі) прикладних інститутів.
Головне, що з території прикладних інститутів почнуть виходити новітні фірми (виробничі, аналітичні, консалтингові, з обслуговування і т.і.). Вони і створять (головним чином) той бізнесовий осередок, який вже не зможе жити без зв'язків з академією. В академію підуть гроші, а з академії в бізнес - кадри і технології.
2009.02.04 | cartes
Додатково ..
Ідея, яку я запропонував, якщо її втілити, посприяє перетворенню академії з установи, що є схожою на чемодан без ручки, на частину суспільного організму.Фундаментальна наука отримає достатнє фінансування, зменшиться значення адміністративної посади науковця, більшу вагу отримає його "ім'я".
Прикладні інститути почнуть випікати продукт, який буде ефективним на 100% - вони будуть на своїй території випікати фірми і випускати їх на ринок. Завдяки цьому значно пожвавиться політехнічне навчання у вузах і коледжах, адже інститути споживатимуть велику кількість спеціалістів. На ринку з'явиться попит на високі технології, тобто - фінансування проектів грошима бізнесу.
2009.02.05 | cartes
Не те мене дивує,
що тут не виникло жвавого обговорення (гіблоє мєсто!:) ), а те, що місцева публіка не знайома з порталом "Науковий парк «Київська політехніка»" http://spark.ntu-kpi.kiev.ua/about.Я теж був з ним незнайомим. Та от випадково натрапив на його і-адресу, переглядаючи останній номер ДТ (розділ "Наука").
А я дивувався, чому ідея випуску фірм, а не окремих технологій, вскочила лише в мою віддалену від бізнесу голову! Виявляється, вона (ідея) вже декілька років втілюється в КПІ. І хоча це є не зовсім те (я мав на увазі, по-перше, академію, а по-друге, масований штурм пост-радянського капіталізму, з прийняттям державної програми і необхідних законів), все ж таки приємно, що процес пішов.
Про Науковий парк
Науковий парк «Київська політехніка» створений на базі Національного технічного університету «Київський політехнічний інститут» відповідно Закону України №523- V від 22.12.06 «Про Науковий парк «Київська політехніка» з метою організації масової інноваційної діяльності, спрямованої на інтенсифікацію процесів розроблення, виробництва та впровадження високотехнологічної продукції на внутрішньому та зовнішньому ринках, підвищення надходжень до державного та місцевих бюджетів, прискорення інноваційного розвитку економіки України.
Науковий парк – договірне об'єднання суб'єктів господарювання, створене за принципом поєднання можливостей освіти, науки, виробництва і бізнесу шляхом координації виконання інноваційних проектів наукового парку його учасниками/ партнерами.
Функціонування Наукового парку має дати можливість створювати високоінтелектуальну продукцію, здійснювати науковий і кадровий супровід її промислового випуску та виведення на ринки. При цьому на практиці мають бути поєднані інтереси основних учасників інноваційного процесу від науки, освіти, виробництва та бізнесу.
Створення Наукового парку є загальнонаціональним проектом , унікальність якого полягає в тому, що він реалізується без будь-яких пільг і за умов відповідної державної політичної підтримки має здійснити прорив у інноваційному середовищі України на рівні кращих закордонних аналогів.
До складу Наукового парку входять підрозділи НТУУ «КПІ», наукові, виробничі, навчальні організації, технопарк „Київська політехніка”, бізнес-інкубатор „Київська політехніка”, що працюють у галузі високих технологій, а також консалтингові, юридичні, фінансові та інші суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють кадрове, правове, інвестиційне забезпечення і супровід інноваційної діяльності.
Запрошуємо Вас до співпраці !
Президент Наукового парку "Київська політехніка"
Згуровський Михайло Захарович