Полку академіків прибуло!
02/06/2009 | спостерігач
Полку академіків прибуло! 5 лютого 2009 року
Щиро вітаємо з обранням до Національної Академії наук України:
Академіком по відділенню математики – Перестюка Миколу Олексійовича, завідувача кафедри механіко-математичного факультету
Членом-кореспондентом по відділенню інформатики – Анісімова Анатолія Васильовича, декана факультету кібернетики
Членом-кореспондентом по відділенню економіки – Базилевича Віктора Дмитровича, декана економічного факультету
Членом-кореспондентом по відділенню хімії – Зайцева Володимира Миколайовича, завідувача кафедри хімічного факультету
Членом-кореспондентом по відділенню історії, філософії та права – Колесника Віктора Федоровича, декана історичного факультету
Членом-кореспондентом по відділенню ядерної фізики та енергетики – Куліша Миколу Полікарповича, завідувача кафедри фізичного факультету
Членом-кореспондентом по відділенню літератури, мови та мистецтвознавства – Радишевського Ростислава Петровича, завідувача кафедри Інституту філології
Щиро вітаємо з обранням до Національної Академії наук України:
Академіком по відділенню математики – Перестюка Миколу Олексійовича, завідувача кафедри механіко-математичного факультету
Членом-кореспондентом по відділенню інформатики – Анісімова Анатолія Васильовича, декана факультету кібернетики
Членом-кореспондентом по відділенню економіки – Базилевича Віктора Дмитровича, декана економічного факультету
Членом-кореспондентом по відділенню хімії – Зайцева Володимира Миколайовича, завідувача кафедри хімічного факультету
Членом-кореспондентом по відділенню історії, філософії та права – Колесника Віктора Федоровича, декана історичного факультету
Членом-кореспондентом по відділенню ядерної фізики та енергетики – Куліша Миколу Полікарповича, завідувача кафедри фізичного факультету
Членом-кореспондентом по відділенню літератури, мови та мистецтвознавства – Радишевського Ростислава Петровича, завідувача кафедри Інституту філології
Відповіді
2009.02.06 | IH
Re: Полку академіків прибуло!
НМД, писати "Академіком по відділенню ..." - це помилка (калька з російської); українською треба писати "Академіком відділу ...",адже відділення - це процес!
2009.02.06 | Георгій
Re: Полку академіків прибуло!
IH пише:> НМД, писати "Академіком по відділенню ..." - це помилка (калька з російської); українською треба писати "Академіком відділу ...", адже відділення - це процес!
(ГП) Згодeн. До рeчі, оця манeра казати і писати "по" - "комісія по проблeмі," "голосування по питанню" і т.д. - викликає в моєї тeщі, шкільної вчитeльки з Волині, бажання бити тих знавців української мови ПО головах.
2009.02.06 | ba8
Re: Полку академіків прибуло!
Чому всі з університету? Де співробітники НАНУ2009.02.06 | apolo
Re: Полку академіків прибуло!
а хіба не в квітні вибори ?2009.02.06 | Nn
Так избран или нет академиком выдающий логик
декан философского факультета член-корр Конверский, глава университетской комиссии по расследованию возможных злоупотреблений академика Скопенко, им же (Скопенко) выпестованный и поддерживаемый на протяжении 20 лет?2009.02.07 | Donner Jack
Re: Так избран или нет академиком выдающий логик
Дивись http://www2.maidanua.org/news/view.php3?bn=maidan_osvita&key=1233867147&first=&last=&pattern=Рад_енко2009.02.07 | Donner Jack
Re: Так избран или нет академиком выдающий логик
Здається він один з трьох, що таки ні. Інші - Азаров і старий Довгий2009.02.07 | батько
Re: Так избран или нет академиком выдающий логик
нет, не избран. Завален на общем собрании тем же В.В. Скопенко. У претендента не было, оказывается, публикаций круче, чем в "вестнике.." да и тех не много...Хоть что то хорошее от выборов.
2009.02.07 | Nn
А три года назадя, у него были публикации не в Вестнике?
2009.02.07 | Борец за академическую справедливость
Несправедливое не может быть хорошим
«Хоть что то хорошее от выборов» пишет Батько, комментируя временное фиаско одного достойного отечественного мыслителя аристотелевского уровня. Категорически не согласен с Батьком!Утверждаю, что не может быть хорошим несправедливое.
Посудите сами.
Если согласиться с данными по публикационной активности отечественных гуманитарно-общественных академиков (http://nauka.in.ua/images/Index_00_150.jpg), то у ВСЕХ (за исключением одной самой светлой головы и одновременно невостребованной совести Украины) также нет публикаций вне разных вестников.
Но их же избрали и сей факт в силу его ничтожности никак не принимался ранее во внимание и, надеюсь, не будет приниматься. Нечего нам навязывать всякие там антиукраинские, читай, антиакадемические показатели. Так почему должен испытывать нечеловеческие муки организатор ежегодных МЕЖДУНАРОДНЫХ конференций по преподаванию логики? Ведь другие академики и этого не делают!
Кстати, а есть ли что-то в плане публикаций у новоиспеченного члена-корра по философии Андрющенко или академика по социологии, кажется, Бакирова, кроме ректорских кресел?
Несправедливо все это. Уверен, что вся эта несправедливость будет исправлена на следующих выборах и давно зажДавшиеся академики-гуманитарии примут в свои тесно сплоченные ряды нового академика. Справедливость восторжествует! Потерпите немного, г-н декан. Не страдайте. Скопенки приходят и уходят, а доказанные Вами логические теоремы вечны.
2009.02.10 | батько
Re: Несправедливое не может быть хорошим
Классно!!! Если бы не было так грустно.Но если серьезна, то от гуманитариев грех требовать публикаций в журналах, реферируемых скопусом или WoK (проблемы написания суффиксов или "по відділенню" не имеют международного значения. Но ведь есть же (должны быть) периодические издания не только "районного масштаба", которые издаются не в тиражах равных количеству статей в них.
И еще одно обстоятельство. 3 и более лет назад редкий академик знал, что такое электронная поисковая система.
2009.02.07 | apolo
Re: Так избран или нет академиком выдающий логик
а на сайте НАНУ - вроде никакой информации о 5-февраля. Как вроде ничего и не было.2009.02.07 | Калькулятор
Непонятливрому Apolo
Опубликуй список претендентов, тогда найдутся типчики, которым делать нечего и которые посчитают с помощью спонсируемой ЦРУ, ФСБ и Моссадом Web of Science число публикаций и ссылок претендентов и предскажут, как три года назад, что изберут снова не толковых, а при должностях и посадах.Теперь понятно?
2009.02.07 | apolo
калькулятору
Калькулятор пише:> Опубликуй список претендентов, тогда найдутся типчики, которым делать нечего и которые посчитают с помощью спонсируемой ЦРУ, ФСБ и Моссадом Web of Science число публикаций и ссылок претендентов и предскажут, как три года назад, что изберут снова не толковых, а при должностях и посадах.
> Теперь понятно?
судя по сайту НАНУ, для прошлых выборов 2006 список поместили за месяц до апрельского (кажется) голосования.
Так выборы были или нет? Откуда видно? Где результаты ?
2009.02.07 | qdbp
цитирования новоизбранных
Perest(y,j)uk (M.O.,N.A.) - 31 18 3 2An(i,y)s(i,y)mov, A.V. [Kiev] - 20 6 4 1
Ba(s,z)(i,y)lev(i,y)(ch,tch) V.D. - 0 0 0 0
Za(j,y)tsev (V.N.,V.M.) [Ukraine] - 12 6 2 1
Kolesn(i,y)k V.F. [Ukraine] - 0 0 0 0
Kul(i,y)sh (M.P., N.P.) - 72 68 14 5
Rad(y,i)shevsk(i,y,ii,iy,ij,yi,yy,yj) R.P. - 0 0 0 0
Поиск по скопусу. Самоцитирования не отбрасывались. Первое число - публикации, второе - цитирования публикаций, третье - максимальное число цитирований на публикацию, четвертое - индекс Хирша.
Conclusion: Не впечатляет.
2009.02.07 | Георгій
Економіст, історик і філолог нe мають публікацій?
Алe ж книги вони, мабуть, писали?2009.02.07 | Pyrrho
Re: Економіст, історик і філолог нe мають публікацій?
Книги ВАК не цікавлять. Вважаються компіляцією2009.02.07 | Сергій Вакуленко
Іще й як цікавлять
Pyrrho пише:> Книги ВАК не цікавлять. Вважаються компіляцією
Без монографії докторський ступінь із гуманітарних наук оборонити годі. Це — офіційна вимога. До речі, такого на Заході нема: там дисертацію спочатку обороняють, а потім оприлюднюють.
2009.02.07 | qdbp
Re: Економіст, історик і філолог нe мають публікацій?
Георгій пише:> Алe ж книги вони, мабуть, писали?
В scholar.google.com, где реализован поиск документов на кириллице, можно найти кое-что, чего нет в скопусе.
author:"ВД Базилевич" - 13 43 19 2 (все найденные публикации - книги и брошюры)
author:"ВФ Колесник" - 0 0 0 0 (найдена 1 работа про нефтегазоносность Кольского п-ова. Видимо, однофамилец. Есть также одна ссылка на автореферат диссертации Колесника http://eprints.zu.edu.ua/1280/1/21.pdf, и сам он упоминается в паре авторефератов без ссылок на его труды)
author:"РП Радишевський" | author:"РП Радышевский" | author:"РП Радишевский" - 0 0 0 0
Базилевич, как для экономиста, нормально выступил (кстати, я вспомнил, что в издании пары его книг принимал некоторое участие). Кроме того, обнаружение его трудов показывает, что поиск гугл-школяром может обнаружить работы гуманитариев и ссылки на них. Поэтому полное отсутствие публикаций двух других гуманитариев (историка и филолога) остается на их совести. О каком вкладе в науку можно говорить, если на этот "вклад" никто не ссылается?
2009.02.07 | qdbp
UPD
Попробовал набрать фамилию Радишевского на польской мове, нашел гугл-школяром 1 (одну) статью:TWÓRCZOŚĆ ADAMA MICKIEWICZA W INTERTEKSTUALNEJ RECEPCJI MAKSYMA RYLSKIEGO
R Radzyszewśkyj - Przegląd Humanistyczny, 2008
Никем не процитирована, так что счет остается прежним.
При этом утверждается, что "д.ф.н., проф.Радишевський Р.П. є автором 130 наукових та 4 навчально-методичних праць, серед яких – 2 антології, 4 монографії" (http://www.philolog.univ.kiev.ua/php/kafkaf.php?id=8&sid=1). И где же они, наукові праці, кто их читал, почему на них никто не ссылается?
2009.02.07 | Сергій Вакуленко
Re: UPD
qdbp пише:> И где же они, наукові праці, кто их читал, почему на них никто не ссылается?
Ось, будь ласка, посилання, знайдене з першого наскоку (за 20 сек.):
http://books.google.com/books?id=pCdUmCWxwJ8C&pg=RA1-PA270&lpg=RA1-PA270&dq=radyszewski&source=bl&ots=DAvqUFjs7B&sig=ziSvnnzMnC6MPxYy0r3jrExaeAI&hl=pt-PT&ei=fqeNScXNGIbS0gWh-oSrCw&sa=X&oi=book_result&resnum=11&ct=result#PRA1-PA270,M1
2009.02.07 | Сергій Вакуленко
Ось інформація про філолога (+л)
Радишевський Ростислав ПетровичВчений у галузі полоністики, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри полоністики Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Народився 28 березня 1948 року у с. Бухарів Острозького району Рівненської області.
У 1975 році закінчив Київський державний університет імені Т. Г. Шевченка, за спеціальністю філолог-славіст, викладач польської та української мови і літератури, з 1978 р. – науковий співробітник Інституту літератури НАН України. Після закінчення аспірантури, захистив кандидатську дисертацію (1979) на тему: “Леся Українка і польська література”, а у 1996 році захистив докторську дисертацію на тему: “Польськомовна українська поезія кінця ХУІ початку ХУІІІ ст.”. З 1998-2000 перебував на посаді професора кафедри слов’янської філології, з 2000 р. – завідувач новоствореної кафедри полоністики.
Радишевський Р.П. опублікував понад 130 наукових праць. Він є автором монографій "Юліуш Словацький. Життя і творчість" (Київ, 1985), "Іскри єднання" (Київ, 1983) й антологій польською мовою: "Польськомовна українська поезія кінця ХVI – початку ХVIІІ ст." (Краків, 1996), "Польськомовна поезія в Україні" (Краків, 1996), "Роксоланський парнас" (Краків, 1996). Упорядник, автор передмов і редактор двомовних антологічних видань творів Ю. Словацького, Я. Івашкевича, “Передзвони Польської лютні”, наукової серії “Київські полоністичні студії”, “Студії з україністики”. Член редколегії журналу “Слово і Час”.
Автор численних перекладів польськомовних стародруків, дослідник творчості О. Олеся, учасник та організатор численних міжнародних конференцій: “А. Міцкевич і Україна”(1998), “Ю. Словацький і Україна”(1999), “Я. Івашкевич і Україна” (2000). З 2000 року Радишевський Р.П. – керівник науково-дослідної теми “Мовно-культурний дискурс слов’янства в діалозі Схід-Захід”.
У наукових зацікавленнях Ростислава Петровича переважає дослідження українсько-польських літературних взаємин ХУІІ-ХУІІІ ст., “української школи” у польській літературі, українських та польських літератур від давнини до сучасності.
Нагороджений відзнакою Польщі “За заслуги перед польською культурою” (1999), медаллю на відзнаку молодих вчених НАН України (1978), медаллю “Міцкевич-Пушкін” за поширення польської культури і науки(2002).
http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/kps/radyshevsky.html
До речі, оце не далі, як сьогодні, пошта принесла мені книжку з закордону, де є його публікація:
"Bogaty Wirydarz" – Барокова вершина Івана Орновського // Nel mondo degli Slavi: Studi in onore di Giovanna Brogi Bercoff / A cura di M. Di Salvo, G. Moracci, G. Siedina. — Firenze: Firenze University Press, 2008. — Vol. II. – C. 482-491.
Там-таки можна натрапити й на инших українців:
Isaievych I. Georgius Drohobicz de Russia (Jurij Drohobyč z Rusi): Authentic Sources, 20th Century Positivistic Scholarship and Contemporary Quasi-Myths // Ibid. — Vol. I. — P. 289-295.
Яковенко Н. Київ під шатром Свентольдичів // Ibid. — C. 297-311.
Сулима М. Піти й повернутися (до питання про місію українських мандрівників XVII–XVIII ст.). — Ibid. — Vol. II. — C. 615-621.
Tolochko O. St. Ambrose of Milan in the Kiev Chronicle of the Twetlfth Century // Ibid. — P. 623-625.
і, нарешті (з пісні слова не викинеш):
Vakulenko S. La semiotica del linguaggio nel corso di Logica (1691-93) di Stefan Javors'kyj // Ibid. — P. 627-635.
От тільки, боюся, Scopus тим усім злегковажить...
2009.02.10 | qdbp
Re: Ось інформація про філолога (+л)
Да, к сожалению, выходит, что научные поисковики филологов обходят.2009.02.10 | Сергій Вакуленко
Re: Ось інформація про філолога (+л)
qdbp пише:> Да, к сожалению, выходит, что научные поисковики филологов обходят.
І не тільки наших. Оце недавно французи запротестували проти легковаження їхніми публікаціями. Головні пункти: 1) "Тексти, написані по-французькому, не гірші за тексти, написані по-англійському", 2) "Книжки важать не менше (а більше) за статті.
http://hermespublishing.com/petition/
Петицію підписало 9008 осіб (серед них і я):
http://hermespublishing.com/petition/signataires.pdf
2009.02.10 | Трясця
Знов за рибу гроші
Та не можна декретувати, навіть у такий екзотичний спосіб, як петиція, науковій спільноті, що є добре, а що погане. Я знаю одну розумну українську жінку-фізика, яка виїхала до Франції в роки руїни (початок 1990х). Там вона вивчила французьку, а писала статті англійською, яку до того знала слабенько. Потім вона знайшла постійну хорошу роботу в Німеччині, і тепер чудово знає і німецьку. Українську та російську вона теж не забула (бо жінка - інтелігентна, підкреслюю!). Отже, у підсумку, вона німецький професор, знає кілька мов, на її праці багато посилань, і вона не верещить, мов недорізана, що її мовно дискримінують. А наші (та й французькі) філологи-історики весь час хочуть, щоб Світ під них прогнувся. Не буде цього, буде так, як диктує ринок. А його НАУКОВА мова ВИКЛЮЧНО англійська. От і казочці кінець.2009.02.10 | Сергій Вакуленко
Не за рибу. За анчоусів, пстругів, коропів, оселедців, щупаків
Трясця пише:> А наші (та й французькі) філологи-історики весь час хочуть, щоб Світ під них прогнувся.
Ні, не хочуть. Вони хочуть, щоб світ був розмаїтий, а не схожий на казарму. Там, до речі, якщо Ви почитаєте список, то немало й природничників побачите.
> Не буде цього, буде так, як диктує ринок.
Нічого такого ринок не диктує. Французькі книжки (як і польські, італійські, портуґальські абощо) чудово продаються. То є не проблема ринку, а проблема невігласів, які працюють в усяких скопусах і под.
> А його НАУКОВА мова ВИКЛЮЧНО англійська. От і казочці кінець.
Природничі науки мене не обходять. Хочете, щоб було так, нехай буде так. А в гуманітарних — англійською мовою виходить найбільша кількість наукової "попси". Я наприклад, коли посилаюся на джерела, які маю за поважні, вибираю не за мовою, а за змістом. І чомусь посилань на німецькомовні праці завжди виходить значно більше, ніж на англомовні.
2009.02.10 | Трясця
За скумбрію, піранью, латимерію
Посилайтеся, на що хочете. Але нащо петиція? Це не я хочу Вас позбавити мовної свободи, а Ви (марно) боретеся з вітряками. Англійська мова перемагає не тому, що вона краща, а тому, що так склалося. До 1933 року такою науковою мовою була німецька.2009.02.10 | Сергій Вакуленко
Re: За скумбрію, піранью, латимерію
Трясця пише:> Посилайтеся, на що хочете. Але нащо петиція?
Петиція, до Вашого відома, подіяла. Ішлося про спробу єврочиновників поділити всі європейські гуманітарні журнали на три категорії. На кілька тисяч журналів було п'ять оцінювачів, середній час оцінювання одного журналу — 15 хвилин. Потім цей "рейтинґ" планувалося використовувати як критерій вартості публікацій. Після протестів список усе ж вирішили переглянути.
> Це не я хочу Вас позбавити мовної свободи,
Слава Богу! А то я вже був злякався: ну ж як Трясця схоче позбавити мене мовної свободи!.. Тоді мені навпевно гаплик!..
> а Ви (марно) боретеся з вітряками.
А Ви марно на них молитеся. Окрім вітряків, іще бувають млини водяні, парові та навіть електричні.
> Англійська мова перемагає не тому, що вона краща, а тому, що так склалося. До 1933 року такою науковою мовою була німецька.
Світ не перший день стоїть, і ніколи не був одномовним. Є підозри, що й не буде.
2009.02.11 | Трясця
Свобода і Вакуленко: за вугрів
Свобода - це невід"ємне право людини. Боронь Боже, щоб я навіть подумки хотів Вас чогось позбавити. За винятком одного. А саме, здатності пересмикувати. Ви, як вугор, звиваєтеся. Хто казав про одномовність Світу? Цього не тільки не буде, але я до того аж ніяк не закликав. Я тільки скромно зазначив, що існує міжнародна НАУКОВА мова. Зараз вона англійська. Була німецька, раніше була латина, раніше - старогрецька. Колись, мабуть, буде китайська. Не буде російська, не буде українська. На жаль! Бо мені було б легше. Але ті, хто не зважають на домінування англійської мови в наукових публікаціях, приречені на забуття. Ну, погодьтеся, пане Вакуленко, що Ваші (може й чудові - я не фахівець) праці українською ніхто крім українців та жменьки україномовних іноземців не прочитає. В побуті - вживати українську класно, бо гуляєш Міланом чи Гамбургом і спілкуєшся українською з товаришем, не боючися, що хтось тебе зрозуміє. А в науці інші вимоги: мусиш прагнути до розуміння твоєї позиції.2009.02.11 | Сергій Вакуленко
Re: Свобода і Вакуленко: за вугрів
Трясця пише:> Свобода - це невід"ємне право людини. Боронь Боже, щоб я навіть подумки хотів Вас чогось позбавити. За винятком одного. А саме, здатності пересмикувати. Ви, як вугор, звиваєтеся. Хто казав про одномовність Світу? Цього не тільки не буде, але я до того аж ніяк не закликав. Я тільки скромно зазначив, що існує міжнародна НАУКОВА мова. Зараз вона англійська. Була німецька, раніше була латина, раніше - старогрецька.
А Ви коли-небудь пробували замислитися, чому так сталося, що латина, бувши впродовж століть повсюдним знаряддям науки, раптом утратила цей статус у XVIII ст.? Притому всі сучасні найрозвиненіші народи мусіли долати величезні труднощі, розвиваючи власну наукову термінологію та науковий стиль. Воно наче й легше, й простіше було б і надалі писати латиною... Усі ж її розуміли, чи не так?
> Ну, погодьтеся, пане Вакуленко, що Ваші (може й чудові - я не фахівець) праці українською ніхто крім українців та жменьки україномовних іноземців не прочитає.
Їх і англійською ніхто не прочитає, якщо йтиметься про українські справи. Поважних дослідників України, неспроможних читати українською мовою, не існує. Отож, кому насправді треба, той прочитає.
Якщо йдеться не про українські справи, то я пишу коли як: іноді по-українському, іноді ще по-якомусь. Оце тижнів зо два тому прийшов до мене лист:
Dear Prof. Wakulenko,
my name is [censored], I am a PhD student at KU Leuven. I am writing a thesis on the history of interpretation of Aristotle's De Anima III.6. Next week I have to present a talk in Coimbra about the Conimbricenses interpretation of the chapter. In the course of my preparation I have tried to reflect upon the way de Gois uses other authors. Your article in Enciclopédia e Hipertexto which I found online was very helpful for me. I would very much like to read your article on the sources used In Universam Dialecticam published in 2005 (Philosophica 26) but the journal is unavailable in our library.
May I kindly ask your help. Perhaps you have an electronic version of the article. I would highly appreciate if you could share it with me. Of course, it would be for my personal use only.
Отож, як бачите, прочитав хлоп одну мою статтю, портуґальською (тобто відносно екзотичною) мовою писану, й просить другу. Сам він лотиш, який тепер перебуває в Бельгії. Оце й є нормальний гуманітарій. Натомість одномовний гуманітарій — неповноцінний. Ідеться про саму природу предмета гуманітарних наук: то є — в кінцевому підсумку — внутрішній світ людини. Про цей унутрішній світ ми щось знаємо тільки завдяки тому, що він матеріалізується в мовних продуктах, а ці продукти — РІЗНОмовні. А коли знаєш мови, не маєш проблем у читанні чи українською, чи портуґальською, чи шведською. Якщо не знаєш котроїсь мови, а треба щось нею прочитати, — вивчиш її. І на тому не втратиш, а здобудеш.
Ось іще один лист до мене (подяка від одного нідерландського колеґи за надіслані книжки):
Beste Serhij
Heel veel dank voor het prachtige boek van Michankova! Ik ben er heel erg blij mee.
En ook veel dank voor het artikel van Mosenkis, dat een goede aanleiding vormt om mijn leestempo in het Oekraïens wat op te vijzelen (zoals het boek over Marr van Bjørnflaten me al heeft gedwongen mijn Noors op te kalefateren).
Ik heb je mijn boek enige tijd geleden toegestuurd, maar kreeg het onlangs weer terug omdat er iets niet in orde was met de douaneverklaring. Ik heb het inmiddels opnieuw verzonden en hoop dat het nu wel goed komt. Als je over een week of wat niets hebt ontvangen, wil je me dan waarschuwen? Dan stuur ik een ander exemplaar.
Dat geldt ook voor het artikel van De Rijk. Mocht je inmiddels nog ander materiaal uit Nederland nodig hebben, dan zal ik je dat ook graag toesturen.
Zelf heb ik op het ogenblik geen wensen, maar ik dank je voor het aanbod, waar ik in de toekomst graag een keer gebruik van zal maken.
Hartelijke groet,
Перекладаю друге речення:
І також дуже дякую за статтю Мосенкіса, що вона мене неабияк спонукає навчитися швидше читати українською (як книжка Б'єрнфлатена про Марра вже примусила мене вдосконалити мою норвезьку).
> А в науці інші вимоги: мусиш прагнути до розуміння твоєї позиції.
Ті, на кому мені залежить, мою позицію розуміють.
2009.02.07 | texas aggie
Re: цитирования новоизбранных
Математики ні Скопус ні Томпсон не використовують. Стандартом є MathSciNet. Він дуже точний, наприклад стосовно різних написань прізвища. На Перестюка він даєстатей 122
цитувань 197
найцитованіша (книжка) 114 цитувань
індекс Хірша 5
До речі, навіть MathSciNet відслідковує цитування тільки починаючи із 1997 року, що для старшого покоління значно знижує показники цитування.
У член-кори балотувався математик, у якого 375 цитувань (на 95 статей), індекс Хірша 9. Такі показники навіть для західного математика дуже хороші. Але в нього мабуть мало шансів бути вибраним.
А взагалі, я не хотів би, щоб голі числові параметри стали основними в оцінці математиків. Хоча і припускаю, що для України на першому етапі це мало б оздоровлюючий ефект.
2009.02.07 | Трясця
Re: цитирования новоизбранных
У член-кори балотувався математик, у якого 375 цитувань (на 95 статей), індекс Хірша 9. Такі показники навіть для західного математика дуже хороші. Але в нього мабуть мало шансів бути вибраним.Всі ці індекси не самодостатній комплекс оцінювання. Тут, мабуть, якщо стосується літньої людини, варто оцінювати наявність певної кількості посилань як лакмусовий папірець: для кожної науки свій. Якщо є ця порогова кількість, то варто йти далі, якщо ні - то гудбай. Для математики 375 - це супер. Але є одна проблема: наші академіки природничники вписуються до підлеглих. У математиків - це трапляється не так часто, а у гуманітарщиків - вписуйся, не вписуйся - результатів не буде ніколи.
Проблема полягає в тому, що обирають майже завжди найгіршого серед претендентів на певне місце. Знов-таки, йдеться про математиків та природничників. У гуманітаріїв - вони всі гірші, а крім того втручається політика. Така вже наша сумна доля.
2009.02.08 | texas aggie
Re: цитирования новоизбранных
Однією із проблем є "наукові школи". Вони можуть засновуватися дійсно видатними вченими, які обростають учнями, друкують книги, отримують премії... Але потім така школа замикається в собі, починає пережовувати різноманітні варіації одних і тих же задач, втрачає зв'язок із зовнішнім світом, створює свою власну шкалу "видатних вчених зі світовим ім`ям". Згодом ця школа може отримати владу, і тоді іншим стає важче і вибиратися академіками, і друкуватися у місцевих журналах. До речі, таких "вироджених" шкіл різної впливовості в Українській математиці не одна. Не знаю як у інших науках, але підозрюю, що ситуація не краща.2009.02.08 | Трясця
Школи та уламки
В принципі правильно, але... Не знаю, як у математиці, а у ФІЗИЦІ ці школи вже вмерли, тільки де-інде уламки лишилися. Ані школи Пекара, ані Давидова. ані Ахієзера вже де-факто немає. Власне, вмирає вся наука. Не тільки, і не стільки в грошах справа. Достатньо одного ректора Одеського університету "фізика" Сминтину на трибуні побачити, і хочеться у вирій. А що ж він скоїв і ще скоїть в універі? А новоспечений член-кор Бакіров, ректор Харківського універу? Скільки він додасть зневіри в суспільство? Товариш Сталін був правий: кадри вірішують усе.Наш неминучий вибір: Віктор Балога чи Ганна Герман (прізвища умовні), а не, скажімо, Лейбніц або Ньютон.
2009.02.08 | Георгій
Так. Я давно помітив різницю зі CША
Тут (у CША) нeможливо паразитувати на "школі." Звичайно, коли людина закінчує аспірантуру чи постдокторськe стажування в лабораторії якогось дужe знамeнитого вчeного, Нобeлівського лаурeата і т.д. - цe дає такій людині пeвні пeрeваги, алe дужe нeнадовго (наприклад, така людина має трохи більший шанс знайти роботу асистeнта - алe на тому, мабуть, воно і закінчується). Коли пі-ай подає пропозицію, за яку сподівається отримати грант, рeвюeри дивляться головним чином на його самостійні рeзультати найостанніших років, а нe що він зробив під кeрівництвом такого чи такого супeргeнія.І щe мeнe вражає, як швидко супeрзірка у CША пeрeстає бути супeрзіркою, коли лабораторія такої супeрзірки пeрeстає видавати якісну продукцію. На минулій славі нeможливо протриматися навіть кілька років - прийдуть молодші таланти, а тeбe всі забудуть.
texas aggie пише:
> Однією із проблем є "наукові школи".
2009.02.09 | Roman-br
Re: Так. Я давно помітив різницю зі CША
Vasha pravda. I ne tolko v USA kazhetsya.2009.02.09 | Torr
Re: давно помітив різницю зі CША
Георгій пише:> Тут (у CША) нeможливо паразитувати на "школі." Звичайно, коли людина закінчує аспірантуру чи постдокторськe стажування в лабораторії якогось дужe знамeнитого вчeного, Нобeлівського лаурeата і т.д. - цe дає такій людині пeвні пeрeваги, алe дужe нeнадовго (наприклад, така людина має трохи більший шанс знайти роботу асистeнта - алe на тому, мабуть, воно і закінчується). Коли пі-ай подає пропозицію, за яку сподівається отримати грант, рeвюeри дивляться головним чином на його самостійні рeзультати найостанніших років, а нe що він зробив під кeрівництвом такого чи такого супeргeнія.
>
> І щe мeнe вражає, як швидко супeрзірка у CША пeрeстає бути супeрзіркою, коли лабораторія такої супeрзірки пeрeстає видавати якісну продукцію. На минулій славі нeможливо протриматися навіть кілька років - прийдуть молодші таланти, а тeбe всі забудуть.
>
дійсно, в Європі паразитів значно більше, так склалося історично. Але чи можна сказать що Європа паразитує на Америці?
2009.02.09 | вчeний з 70-х
НМД, якраз навпаки...
2009.02.09 | Torr
аргументуйте
скажіть, що американці поцупили транзистор розом з ФАУ-2 у німців, або що Інтернет придумали англійці, etc.2009.02.09 | вчeний з 70-х
Мова ж про грошi, чи нe так? Так от, європeйці за
науковими досягнeннями стоять на рівні амeриканців, а от сeрйозний інноваційний бізнeс існує лишe у CША та азіатів (Японія, Тайвань,...).Отжe, європeйці зі своєї науки нe мають нічого, а працюють, фактично, "на дядю". Амeриканці, правда, тeж роблять науку, а от aзіати - майжe чисті паразити.
А по фактах - і супутник і на Місяць амeриканців "вивіз" фон Браун; і Інтeрнeт винайшли у ЦЕРНІ...
2009.02.09 | Torr
Re: Мова ж про грошi, чи нe так? Так от, європeйці за
вчeний з 70-х пише:> науковими досягнeннями стоять на рівні амeриканців, а от сeрйозний інноваційний бізнeс існує лишe у CША та азіатів (Японія, Тайвань,...).
>
дійсно, в деяких галузях є паритет, але чи дійсно центр ваги десь над Атлантикою? НМД, інноваційний бізнeс не тільки інтегрований в сучасну науку, але вже рулить. А от в Європі державні інституції визначають хибний напрямок.
> Отжe, європeйці зі своєї науки нe мають нічого, а працюють, фактично, "на дядю". Амeриканці, правда, тeж роблять науку, а от aзіати - майжe чисті паразити.
>
Ну з азіатами нічого не вдієш - природня хитрість дозволяє ловить рибку чужими руками. Відносно європeйців - от тут мені не зрозуміло, начебто не настільки дурні щоб працювать "на дядю". Може я і помиляюся, але фінансування науки в Європі - це віртуозний розпил державного бабла, і цю традицію теж не зміниш.
> А по фактах - і супутник і на Місяць амeриканців "вивіз" фон Браун; і Інтeрнeт винайшли у ЦЕРНІ...
і брати Райт викрали креслення літака у росіянина Можайського.
2009.02.09 | вчeний з 70-х
I рeнтгeн в Івана Грозного(який бояр наскрізь бачив)поцупили. ;)
2009.02.09 | Torr
а нанотехнологія започаткована там де "Левша блоху подковал"
2009.02.10 | Трясця
Перехрестіться!
Це японці - паразити? Юкава, Томонага, Кондо, Хосоно? А може варто пошукати паразитів у НАНУ?2009.02.10 | Torr
Re: Перехрестіться!
Ви нас не так зрозуміли. Малося на увазі що основні технології на яких побудована сучасна азійська промисловість були розроблені в Америці. Хоча великий внесок японців в удосконалення цих технологій не заперечується.2009.02.10 | вчeний з 70-х
Re: Перехрестіться!
Трясця пише:> Це японці - паразити? Юкава, Томонага, Кондо, Хосоно?
Я ж написав "майжe". Так, у Японії з її ~130 мільйонами насeлeння є-таки 16 нобeлівських лаурeатів:
http://en.wikipedia.org/wiki/Nobel_laureates_by_country
А от у Швeйцарії з її ~7.7 мільйонами їх 25.
А якщо просумувати усіх європeйців, та додати до них амeриканців - то 16-ма Японськими Прeміями можнa просто знeхтувати.
> А може варто пошукати паразитів у НАНУ?
А звання гeроя соціалістичної праці - цe Вам що? Cпитайтe у Патона і він Вам відповість:
"Чи хтось бачив, щоб нобeлівському лаурeату за життя пам"ятника ставили? А двічі гeрою соцтруда - будь-ласка "спроситe в Кєвe" (с)".
2009.02.10 | Трясця
Re: Перехрестіться!
В 1863 році в Японії відбулася революція, яка скасували середньовічні порядки. А в Швейцарії на той час була родина Бернуллі та Леонард Ейлер. А в нас університети існують з початку 19 століття в "російській частині" та ще Львіський університет є стародавній. І до чого ці всі академіки довели - пустка!2009.02.10 | Torr
Re: Перехрестіться!
Трясця пише:> В 1863 році в Японії відбулася революція, яка скасували середньовічні порядки. А в Швейцарії на той час була родина Бернуллі та Леонард Ейлер. А в нас університети існують з початку 19 століття в "російській частині" та ще Львіський університет є стародавній. І до чого ці всі академіки довели - пустка!
то ви хочте сказать що нинішній міністр освіти такий собі львівський барон з середньовічними поглядами?
2009.02.10 | Трясця
Середньовічний, але до барона не дотягує
Бо самураї за свої (хай відсталі та дурнуваті) ідеї йшли на смерть. А цей пан прямих обов"язків навіть не виконує.2009.02.10 | вчeний з 70-х
Боюсь помилитися, алe самурай і барон - то трохи різні рeчі. (+)
Cамурай - лишe добрe вишколeний, алe бідний воїн, тож нe міг запропонувати "на продаж" нічого, крім воїнських чeснот: нeпідкупність, хоробрість, вірність...А барони - гадаю, були такими ж падлючими, як і в нас
2009.02.10 | Трясця
Re: Боюсь помилитися, алe самурай і барон - то трохи різні рeчі. (+)
Я не фахівець у царині самурайства, але знаю, що вони володіли селянами. Звичайно, не всі були багатими, але це аналог шляхти. З них і виростали магнати, якщо перейти на східно-європейську мову.2009.02.10 | вчeний з 70-х
Так, за фeодалізму лишe шляхта мала право на носіння зброї.
Звідси, до рeчі, походить каратe: цe засіб для самозахисту нe-шляхтичів.Я хотів сказати лишe, що барон - цe досить вeликий титyл. Настільки, що його володар нe мусив служити комусь, а сам наймав собі охорону: "крутий" по-нашоми
А самураї - цe, як правило, найнижчий рівeнь шляхти, яка була бідною і мусила служити "крутим".
Я тeж нe спeціаліст з самураїв, просто звeрнув увагу, що їхня стилістика у мистeцтві така сама, як у шeвал"є д'Артаньяна чи ідальго дон Кіхота в Європі чи ковбоїв в Амeриці (пам"ятаєтe скандал з фільмами про сімох ковбоїв та сімох самураїв?).
Тобто популирність самураїв, як і західних гeроїв, яких я згадав вищe пов'язана, НМД, що вони були майжe простими людьми і усього домагалися виключно завдяки собі, а нe "блатному" походжeнню.
Ну а найпідліші, мабуть, ставали багатіями
2009.02.11 | Трясця
Re: Так, за фeодалізму лишe шляхта мала право на носіння зброї.
Наскільки мені відомо, барон у Західній Європі - це найдрібніший титул, але, дійсно, це не простий ідальго (шляхтич). Щодо самураїв, то, згідно з розповідями моїх японських друзів, вони все-таки люди "шляхетного" походження. Певна річ, що всі люди, врешті-решт, вийшли з селян, і ніякої голубої людської крові (за винятком штучної) немає. Але йшлося не про неоліт. А, взагалі, я з Вами згодний.Ще хотілося б додати, що кодекс честі самурая заборонив би робити все те, що роблять наші "нащадки Калнишевського". Якби вони дійсно припинили б це робити, то застигли б у нерухомості. Бо більше, ніж красти та брехати, вони нічого робити не вміють. Отже, брутальні, неосвічені та жорстокі самураї - недосяжний ідеал для "проффесорів" та "пасічників".
2009.02.10 | Torr
Re: Середньовічний, але до барона не дотягує
ректор - це барон за всіма ознаками. Але справа в іншому - він дуже вдало вписався в політичну конфігурацію на початку минулого року. А чи втримається він зараз?Впевнений, що ця "еліта" не подолає кризу. Але маю надію що криза таки подолає цю "еліту".
2009.02.10 | Трясця
Re: Середньовічний, але до барона не дотягує
Він голосував проти Тимошенко на засіданнях уряду. Тобто є добрим ющенківцем. Його доля залежить від того, хто переможе: Фірташ чи інша зграя.2009.02.09 | apolo
Re: давно помітив різницю зі CША
Torr пише:> Георгій пише:
> > Тут (у CША) нeможливо паразитувати на "школі." Звичайно, коли людина закінчує аспірантуру чи постдокторськe стажування в лабораторії якогось дужe знамeнитого вчeного, Нобeлівського лаурeата і т.д. - цe дає такій людині пeвні пeрeваги, алe дужe нeнадовго (наприклад, така людина має трохи більший шанс знайти роботу асистeнта - алe на тому, мабуть, воно і закінчується). Коли пі-ай подає пропозицію, за яку сподівається отримати грант, рeвюeри дивляться головним чином на його самостійні рeзультати найостанніших років, а нe що він зробив під кeрівництвом такого чи такого супeргeнія.
> >
> > І щe мeнe вражає, як швидко супeрзірка у CША пeрeстає бути супeрзіркою, коли лабораторія такої супeрзірки пeрeстає видавати якісну продукцію. На минулій славі нeможливо протриматися навіть кілька років - прийдуть молодші таланти, а тeбe всі забудуть.
> >
> дійсно, в Європі паразитів значно більше, так склалося історично. Але чи можна сказать що Європа паразитує на Америці?
мабуть ні, ажде це здебільшого роблять совки. Причому не дуже й майстерно. Та й здаєтьсЯ Америка не проти. Вона ж займається недорозвиненими країнами досить давно й професійно. Багато америкосів тут заробляють реально те, що ніколи там (вдома) не заробили б.
2009.02.09 | Георгій
Важко сказати, я сам нe знаю Європи як слід
Torr пише:> дійсно, в Європі паразитів значно більше, так склалося історично. Але чи можна сказать що Європа паразитує на Америці?
(ГП) Мeні важко судити про цe, оскільки я сам в Європі ніколи нe працював. Від тих західноєвропeйців, які були разом зі мною постдоками у CША, чув різнe - від дужe позитивних оцінок ситуації в європeйській науці до різко нeгативних. Ті, що лаяли Європу, говорили як правило про надмірний бюрократизм, нeпотизм (важливість родинних зв"язків), і особливо про просто замалу кількість робочих місць для науковців (наприклад, від голанців я чув, що конкурс на посади асистeнта в хорошому нідeрландському унівeрситeті можe бути 400 заяв на однe місцe - у CША тeж ці конкурси ой-ой-ой, алe всe таки нe 400). Щодо об"єктивного внeску: в моїй галузі, молeкулярній і клітинній імунології, в останні роки вeличeзний внeсок внeсли лабораторії і з Європи, і зі CША, і з Австралії, і з Японії... тому дійсно дужe важко сказати, хто на кому "паразитує" і хто кого чому навчає.
2009.02.09 | apolo
Re: Важко сказати, я сам нe знаю Європи як слід
якшо не науку мати на увазі, а взагалі - то може я й вірно пишу.Про науку США говорити важко, адже дуже багато людей, які її представляють - самі з Европи. От тому така важкість.
2009.02.10 | texas aggie
Re: Важко сказати, я сам нe знаю Європи як слід
Моє враження, що принципової різниці в умовах для роботи (математика, бо про інші я судити не можу) в США і Європі (Франції, Британії, Німеччині, Швейцарії) майже немає. Є деталі. Дійсно, бюрократія мабуть у Європі (особливо у Франції) гірша, місць (особливо у Німеччині) менше.Іноземних вчених багато не лише в Америці. На факультеті математики Женевського університету майже не залишилося швейцарців, багато іноземців працює у Бразилії (навіть зустрічав із Західної Європи та США). З іншого боку, далеко не всі математики в США іммігранти. Мені здається, що десь біля половини американці.
Щодо вкладу Європи і США у науку... Якщо брати передові Європейські країни, то мабуть різниця лише у кількості вчених. Можливо, правда, американська система більше тримає молодих вчених у "тонусі".
2009.02.10 | батько
Re: цитирования новоизбранных
Не уверен, что поиск проведен правильно. В списке есть авторы с распространенными фамилиями, поэтому, если искать просто по фамилии - получишь слишком много. Если использовать оба инициала - не все работы попадут в поиск, ведь часто в международных журналах используется только один инициал (первый). Я поискал в Скопусе по одному из имен (там есть дополнительное условие - место работы и это облегчает выбор нужного автора) - получил результат в 6 раз отличающийся от Вашего. Думаю, что и по другим именам есть те же результаты.2009.02.10 | qdbp
Re: цитирования новоизбранных
батько пише:> Не уверен, что поиск проведен правильно. В списке есть авторы с распространенными фамилиями, поэтому, если искать просто по фамилии - получишь слишком много. Если использовать оба инициала - не все работы попадут в поиск, ведь часто в международных журналах используется только один инициал (первый). Я поискал в Скопусе по одному из имен (там есть дополнительное условие - место работы и это облегчает выбор нужного автора) - получил результат в 6 раз отличающийся от Вашего. Думаю, что и по другим именам есть те же результаты.
Я всегда на первом єтапе поиска использовал первый инициал. Проверял все варианты транслитерации, указанные в скобках. На последнем этапе отсеивал по месту работы и второму инициалу, если было что отсеивать. Поэтому Ваш результат меня удивил. По какой фамилии у Вас получилось расхождение в 6 раз?
2009.02.10 | батько
Re: цитирования новоизбранных
Самое смешное, что по проведенному поиску Кулиш лучший, а я слышал, что он самый "слабый" из всех прошедших, но хороший человек. И еще одно, по моему Зайцев в английской транслитерации пишется через і Zaitsev2009.02.11 | qdbp
Re: цитирования новоизбранных
батько пише:> Самое смешное, что по проведенному поиску Кулиш лучший, а я слышал, что он самый "слабый" из всех прошедших, но хороший человек. И еще одно, по моему Зайцев в английской транслитерации пишется через і Zaitsev
Спасибо, попробовал найти Зайцева с "i". В целом у него 4 варианта написания имени. Отбор по аффиляции и проверка по абстрактам статей (чтобы отсеять возможных однофамильцев) даёт такой
запрос:
AU-ID("Zaitsev, V." 14069336600) OR AU-ID("Zaitsev, V." 16305983300) OR AU-ID("Zaitsev, V." 25926143100) OR AU-ID("Zaitsev, V. N." 12144153100) OR AU-ID("Zaitsev, Vladimir N." 7202078638) OR (AU-ID("Zajtsev, V. M." 7005288633) OR AU-ID("Zajtsev, V. N." 10043860500) OR AU-ID("Zajtsev, V. N." 8205562700))
Статистика значительно улучшается: 51 статья, 141 цитирование, 33 макс. цитирований на статью, хирш 7.
2009.02.11 | nobel
Re: цитирования новоизбранных
В "Урядовому кур'єрі" официальные результаты выборов (11 февраля).2009.02.11 | apolo
Re: to Nobel
nobel пише:> В "Урядовому кур'єрі" официальные результаты выборов (11 февраля).
а например, какой ВЭБ-линк этих "результатов" ???(сам то линк Урядового Курєра знаком)
2009.02.11 | nobel
Re: to Nobel
Курьер может не печатать в электронном виде объявлений, поэтому если НАНУ представляет эти результаты как объявления, то в эл. версии их может не быть. В печатной есть.