Борис Патон посадил в Харькове дуб
03/28/2009 | Андрей ПЕЧЕНЕЖСКИЙ-младший
Борис Евгеньевич посадил на территории старого корпуса института на улице Чайковского маленький дуб – как будет расти это дерево, хочется надеяться – будет расти и уровень нашей науки.
http://kharkov.mycityua.com/city/2008/11/03/153637.html
http://kharkov.mycityua.com/city/2008/11/03/153637.html
Відповіді
2009.03.28 | Хома Брут
в променях слави УФТІ
Здесь работали такие великие ученые как, нобелевский лауреат, Лев Ландау и его ученики – Евгений Лившиц и Александр Ахиезер.Не кажучи вже про орфографію ЛіВшиц, не згадали Шубнікова, Лейпунського, Вальтера, Лазарєва, Ільмеха Ліфшиця та інших. Даремно - це знижує рівень повідомлення, редукуючи все до шаблонів.
2009.03.29 | вчeний з 70-х
Re: в променях слави УФТІ
Хома Брут пише:> Здесь работали такие великие ученые как, нобелевский лауреат, Лев Ландау и его ученики – Евгений Лившиц и Александр Ахиезер.
> Не кажучи вже про орфографію ЛіВшиц, не згадали Шубнікова, Лейпунського, Вальтера, Лазарєва, Ільмеха Ліфшиця та інших. Даремно - це знижує рівень повідомлення, редукуючи все до шаблонів.
Крім Ільмeха, знаю щe лишe про Шубнікова, що його вбило КГБ. А якою була доля інших?
Інакшe кажучин хіба міг Патон (а інформація, зрeштою, виходить від нього) згадувати "ворогів народа" (очeвидно ж, що усі, кого вбило КГБ, були ворогами народу).
2009.03.29 | Skapirus
Re: в променях слави УФТІ
вчeний з 70-х пише:> Крім Ільмeха, знаю щe лишe про Шубнікова, що його вбило КГБ. А якою була доля інших?
Не знаю, чи відповім на Ваше питання, але мені дуже сподобався випуск журналу "Природа", який вийшов минулого року, він був повністю присвячений 100-річчю з дня народження Ліфшиця, де крім того згадувалося, як він та його колеги потрабили в лещата системи. Також для відповіді на Ваше питання могли б бути корисними спогади Ахієзера, записані Юрієм Ранюком та надруковані в щорічнику "Наука і культура" (редакція знаходиться на Прорізній, зацікавлених людей там з радістю завжди приймуть, контакти тут - http://adresa.uaportal.com/orgdetails.php?oid=24627).
2009.03.30 | Хома Брут
Re: в променях слави УФТІ
вчeний з 70-х пише:> Крім Ільмeха, знаю щe лишe про Шубнікова, що його вбило КГБ. А якою була доля інших?
Про долю Шубнікова та інших дуже авторитетним виданням є Ю.В.Павленко, Ю.Н.Ранюк, Ю.А.Храмов. "Дело" УФТИ. 1935-1938. Киев: "Феникс", 1998. В певному сенсі справа починалась з Ланаду, і він, один з небагатьох, залишився живим завдяки рішучим діям (втеча до Москви) і вже там -- заходам Копиці.
Лейпунський був з перервами директором УФТІ. Тертя в інституті та подальші трагічні події почалися після його від"їзду у довготермінове відрядження в Кембрідж до Резерфорда. Після війни заснував інститут в Обнінську і там розробив рекатор-розмножувач на швидких нейтронах.
http://www.ihst.ru/projects/sohist/memory/weisberg1.pdf
http://www.ihst.ru/projects/sohist/papers/ne/2003/4/42-45.pdf
Вальтер, Лазарєв працювали в УФТІ. Обидва витратили багато сил і часу на "програму Курчатова". Лазарєв стажувався в Шубнікова до початку арештів, але не був присутнім в інституті під час "справи УФТІ" і мав намір працювати в Свердловську. Вже після "справи" знову попав до Харкова де фактично відродив фізику низьких температур. З його лабораторії вийшли організатори ФТІНТ-у та ДонФТІ.
http://vant.kipt.kharkov.ua/ARTICLE/VANT_2006_4/article_2006_4_3.pdf