МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Литвин "заробив" наукою 414457 гр. - а кажуть, що грошей

04/01/2009 | Литвинофіл
НА НАУКУ НЕ ВИСТАЧАЄ!
От бачите, якщо розумна людина, то вона й багата. А ті, хто скиглять тут, -- дурні й заздрісники.

Правий пане Вакуленко, що ніякі кількісні показники результатів наукової діяльності не спроможні визначити величезній внесок в науку таких вчених як Литвин.

"доходи від наукової, викладацької, творчої діяльності, авторська винагорода (гонорар) - 414457,68 грн."

Новини » Повідомлення
01.04.2009 14:27 версія для друку
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин відповідно до вимог законодавства направив до Державної податкової адміністрації декларацію про доходи, зобов`язання фінансового характеру та майновий стан державного службовця за 2008 рік
(Прес-служба, Прес-секретар Голови Верховної Ради України)

Голова Верховної Ради України Володимир Литвин відповідно до вимог законодавства направив до Державної податкової адміністрації декларацію про доходи, зобов`язання фінансового характеру та майновий стан державного службовця за 2008 рік.

Відповідно до декларації, загальна сума сукупного доходу Голови Верховної Ради України та членів його сім`ї склала 688611,02 грн., (зокрема В.Литвина - 657337,68 грн., у тому числі заробітна плата - 242880,00 грн., доходи від наукової, викладацької, творчої діяльності, авторська винагорода (гонорар) - 414457,68 грн.; сукупний доход членів сім`ї - 31273,34 грн.).

Голова Верховної Ради України володіє земельною ділянкою загальною площею 4698 кв. метрів, квартирою (259,8 кв.м.) та гаражем (18 кв.м.), члени сім`ї володіють земельним паєм загальною площею 9,56 га, житловим будинком (елінг) загальною площею 339,3 кв. метрів та садовим (дачним) будинком загальною площею 277, 2 кв. метрів.

У володінні В.Литвина перебуває легковий автомобіль Toyota Land Cruiser (об`єм двигуна 5663 куб.см.), члени його сім`ї користуються легковим автомобілем Chrysler Pt. Cruiser (об`єм двигуна 2429 куб. см.).

У минулому році В.Литвин витратив на утримання майна, яке перебуває у його власності, 45000 грн., члени сім`ї - 23500 грн.

На рахунках В.Литвина у банках та інших фінансово-кредитних установах знаходяться 213129,13 грн., 53305,95 Євро та 73559,39 доларів США, на рахунках членів сім`ї - 321800,20 грн.

Відповіді

  • 2009.04.01 | Сергій Вакуленко

    Re: Литвин "заробив" наукою 414457 гр. - а кажуть, що грошей

    Литвинофіл пише:

    > Правий пане Вакуленко, що ніякі кількісні показники результатів наукової діяльності не спроможні визначити величезній внесок в науку таких вчених як Литвин.

    Вакуленко себе не зараховує ні до правих, ні до лівих. Що ж до Литвтна, то, якби йому залежало на статтях у реферованих журналах, можете не сумніватися: він би їх мав.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2009.04.01 | вчeний з 70-х

      Так спробував жe був мати, і пам'ятаєтe ту історію з плагіатом?

      Тож акадeмік вирішив: нащо иому та морока?

      І на сьогодні має:

      Литвин Володимир Михайлович 1 0 0,00 0 0

      http://nauka.in.ua/spaw2/uploads/files/NANUnewMemsUA.pdf
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2009.04.01 | Сергій Вакуленко

        Re: Так спробував жe був мати, і пам'ятаєтe ту історію з плагіатом?

        вчeний з 70-х пише:
        > Тож акадeмік вирішив: нащо иому та морока?

        Та морока справді ні на віщо нікому. Цей критерій дотепер у нас не працює. Натомість важать, наприклад, "підручники з ґрифом міністерства".

        Але, якби на зарубіжних публікаціях раптом стали наполягати, наші жучки, жуки та жучища швидко б до цієї вимоги пристосувалися.
    • 2009.04.01 | Дідусь

      Пане Вакуленко! Дозвольте з Вами не погодитися.

      Ви стверджуєте, „що ж до Литвина, то, якби йому залежало на статтях у реферованих журналах, можете не сумніватися: він би їх мав”.
      Мені щось здається, що в реферованих часописах з історії та права, де б спаситель України міг би друкувати під своїм прізвищем фахові статті, анонімними рецензентами є визнані науковці з міжнародною репутацією. Якщо я правий, то за гроші чи посади цих рецензентів купити неможливо. А іншого шляху у пана Литвина немає.
      Справа в тому, що в галузях, в яких цей ясновельможний пан є академіком, у нього немає наукових рабів спроможних створити щось пристойне. Тобто йому нічого підписувати своїм славетним іменем. Ті ж нечисленні профі, які в принципі могли б створити такі статті, на пана Литвина не працюють.
      Хиба я не правий?
      Для реферованих наукових часописів наш герой надто мала істота, щоб заради неї зніжувати свій авторитет.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2009.04.01 | Сергій Вакуленко

        Re: Пане Вакуленко! Дозвольте з Вами не погодитися.

        Дідусь пише:
        > Ви стверджуєте, „що ж до Литвина, то, якби йому залежало на статтях у реферованих журналах, можете не сумніватися: він би їх мав”.
        > Мені щось здається, що в реферованих часописах з історії та права, де б спаситель України міг би друкувати під своїм прізвищем фахові статті, анонімними рецензентами є визнані науковці з міжнародною репутацією. Якщо я правий, то за гроші чи посади цих рецензентів купити неможливо. А іншого шляху у пана Литвина немає.

        Та чому ж немає? Пан Литвин із його можливостями може мати "упривілейований" доступ до архівів. А новий архівний матеріял — головний козир історичної публікації. Звісно, він сам до архіву не пофатиґується, але когось туди спрямувати зможе. Потім – або оплата роботи, або співавторство (до речі, його грубі книжки переважно у співавторстві й видані).


        > Справа в тому, що в галузях, в яких цей ясновельможний пан є академіком, у нього немає наукових рабів спроможних створити щось пристойне.

        Думаю, раби знайшлися б. Питанння ціни.


        > Тобто йому нічого підписувати своїм славетним іменем. Ті ж нечисленні профі, які в принципі могли б створити такі статті, на пана Литвина не працюють.

        Не треба думати, що в західних часописах публікують тільки геніїв. І там різне добро трапляється.


        > Хиба я не правий?
        > Для реферованих наукових часописів наш герой надто мала істота, щоб заради неї зніжувати свій авторитет.

        Ви дуже ідеалістично дивитеся на Захід. Насправді там обмаль рецензентів, спроможних фахово оцінити статтю в ділянці української історії.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2009.04.01 | Трясця

          Re: Пане Вакуленко! Дозвольте з Вами не погодитися.

          Не те що в нас. От візьмімо пана Бебика. Його геніальні відкриття в галузі санскриту та арійців на Заході ніхто б не оцінив.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2009.04.01 | псевдоквази

            Бебик та інші...

            По-перше, Бебик не мільонер.
            По друге, всякі там арії... одна назва чого варта... зразу наводять на думку, чи нема тут якої неполіткоректності чи, не дай Б-г, отого, "анти..." та отого, на "н" та на "ф" та на "р" ... ой, страшно й вимовити такі слова. А з цим на Заході дуже суворо! А от якби який Бебик наліпив, що самі-розсамі в історії були не оті неполіткоректні арії, а зовсім навпаки - зовсім неарії, зате дуже політкоректні, то, може, і знайшов би яке визнання.
            Бажаєте прикладів? Та от почитайте хоча б про негритюд. То теж натурально "Бебик" ... тільки ніхто оте назвати цим ім"ям не наважується. Бо того, ... демократія, знаєте, того... з кулаками буває, і подекуди з дуже великими... а вчені звикли добре харчуватися, та ще й з бюджету і різних фондів на підтримку демократії.
            Я не про те, що Бебик написав не брєд - то таки чистий брєд - а про те, що сприйняття різного за темою, але однакового за інтенсивністю брєду буває зовсім різне на тому ж таки політкоректному Заході, а не тільки на відсталому Сході.
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2009.04.02 | Трясця

              Re: Бебик та інші...

              Якби інший бебик написав би те саме про семітів, негрів, індіанціа, китайців, він був би таким самим нікчемою та дурнем. Хай ВОНИ, ТАМ, вивчають та лають своїх бебиків. Наш Бебик не заслуговув би й на єдиний пост, якби його маячню не розмістили на офіційному сайті, якби його не підтримував Президент, якби гуманітарна філія НАНУ та решта державних академій не знаходилися б на тому ж рівні. "бебик" - це симптом.
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2009.04.02 | псевдоквази

                Re: Бебик та інші...

                Трясця пише:
                > Якби інший бебик написав би те саме про семітів, негрів, індіанціа, китайців, він був би таким самим нікчемою та дурнем. Хай ВОНИ, ТАМ, вивчають та лають своїх бебиків. Наш Бебик не заслуговув би й на єдиний пост, якби його маячню не розмістили на офіційному сайті, якби його не підтримував Президент, якби гуманітарна філія НАНУ та решта державних академій не знаходилися б на тому ж рівні. "бебик" - це симптом.

                Це все так. Тільки я про те, що і в них свої бебики, тобто і свої симптоми і не все так гарно, як нам часом здається після чергового спілкування з нашими бебиками і загострення наших симптомів.
                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                • 2009.04.02 | Трясця

                  Re: Бебик та інші...

                  А ці твердження не викликають у мене жодних заперечень. Згоден.
        • 2009.04.01 | Дідусь

          Re: Пане Вакуленко! Дозвольте з Вами не погодитися.

          << А новий архівний матеріял — головний козир історичної публікації>>.
          А обізнаність з сучасним станом розробки споріднених тем? А інтерпретація фактів, про які сповіщає новий архівний матеріял? А концепція? А методологія дослідження? А зв'язок з іншими проблемами? А науковий метод? А системне бачення? А логіка викладання? А фахова англійська мова? А перспективи нових досліджень?

          << Ви дуже ідеалістично дивитеся на Захід. Насправді там обмаль рецензентів, спроможних фахово оцінити статтю в ділянці української історії>>
          Ні, не дивлюсь ідеалістично -- там своїх псевдовчених теж хватає, але жодний з них ні уособлює науку в галузі, де він намагається працювати, й жодний не керує наукою на державному рівні.
          Ви, як я бачу, є прихованим прихильником „глибокого переконання” гаранта про унікальність його нації. Переконати „глибоко переконаних” неможливо.

          Але з цього переконання випливає, що справжні рецензенти, спроможні фахово оцінити статтю в ділянці української історії, економіки, права, мовознавства, педагогіки, філософії, психології та інших наук, існують лише в радіусі 100 км від хутору Хоружівка. Висновки наочні.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2009.04.01 | Сергій Вакуленко

            Re: Пане Вакуленко! Дозвольте з Вами не погодитися.

            Дідусь пише:
            > << А новий архівний матеріял — головний козир історичної публікації>>.
            > А обізнаність з сучасним станом розробки споріднених тем? А інтерпретація фактів, про які сповіщає новий архівний матеріял? А концепція? А методологія дослідження? А зв'язок з іншими проблемами? А науковий метод? А системне бачення? А логіка викладання? А фахова англійська мова? А перспективи нових досліджень?

            Невже Ви гадаєте, що то були б запитання до акад. Литвина В. М.?


            > << Ви дуже ідеалістично дивитеся на Захід. Насправді там обмаль рецензентів, спроможних фахово оцінити статтю в ділянці української історії>>
            > Ні, не дивлюсь ідеалістично -- там своїх псевдовчених теж хватає, але жодний з них ні уособлює науку в галузі, де він намагається працювати, й жодний не керує наукою на державному рівні.

            Не йдеться про псевдовчених. Ідеться просто про людей, компетентних в українській історії. На всенький Захід українознавчих журналів є лише два: Harvard Ukrainian Studies (тепер у кризі) та Journal of Ukrainian Studies (на який завжди дивилися поблажливо: друга ліґа).


            > Ви, як я бачу, є прихованим прихильником „глибокого переконання” гаранта про унікальність його нації. Переконати „глибоко переконаних” неможливо.

            Та воно всяка нація — унікальна. І напевно всі — неоднакові.


            > Але з цього переконання випливає, що справжні рецензенти, спроможні фахово оцінити статтю в ділянці української історії, економіки, права, мовознавства, педагогіки, філософії, психології та інших наук, існують лише в радіусі 100 км від хутору Хоружівка. Висновки наочні.

            Оці Ваші інвективи нічого не варті. Назвіть десяток західних науковців, фахівців з історії України, — тоді можна бути говорити предметно.

            А згадувати при кожній нагоді ні сіло, ні впало Хоружівку — то, як на мене, просто несмак. А властиво — брак нормальних арґументів. То все одно, як бити опонента тим доводом, що він рудий. Або лисий... Або в окулярах...

            На цьому рівні дискутувати не маю охоти.
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2009.04.02 | псевдоквази

              Все в точку! Хороший ответ.

              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2009.04.02 | Евгений Головаха

                Взгляд изнутри на „уникальность” укр. соц.-гум. „наук”

                “Те статьи, которые мы с вами печатаем, ни в одном западном журнале не напечатают, но это наш стандарт, это российская традиция, она больше располагает к творчеству, чем к дисциплине и отбору именно верифицированного материала”
                Одна из причин этой уникальности:
                “У нас академический журнал, единственный на Украине по социологии, и бывает очень трудно отказывать коллегам, которые порой хотят опубликовать плохую статью, которые к тебе относятся с большой теплотой и уважением, а у них еще есть аспиранты, которые иногда пишут еще более плохие статьи, которым тоже надо печататься и публиковаться в уважаемом журнале. На этой должности есть большие возможности нажить себе всякого рода врагов и недоброжелателей… Очень трудно отказывать своим же коллегам”.
                В социологии закончилось время бурь и натиска. Интервью с украинским социологом Евгением Головахой // http://polit.ru/science/2006/12/04/golovah.html.
                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                • 2009.04.02 | псевдоквази

                  Re: Взгляд изнутри на „уникальность” укр. соц.-гум. „наук”

                  Да с этим все понятно - "кругом свои люди, хоть и пи...ы" (это цитата из фильма "Два капитана - 2"), кто же с этим спорит! Но Сергей Вакуленко говорил совсем, совсем о другом. Внимательно почитайте, пожалуйста. Не надо подразумевать, читать между строками, додумывать и прочее, давайте придерживаться текста. А с тем, что наша наука, в т.ч. и гуманитарная (и даже, вероятно, В ОСОБЕННОСТИ) находится в известном состоянии ни я, ни, полагаю, Вакуленко, спорить и не будет, это и так лично мне давно ясно, да и ему. Но не так все хорошо и на Западе. Да и неадекватных приемов критики тоже не надо - и адекватных более чем достаточно.
            • 2009.04.02 | Трясця

              Погана відповідь

              Йдеться про кризу нашої науки як інституції. Хто про що, а я про педагогів. Педагогічної науки в Україні немає. Те, що вони захищають (в АПНУ, Інституті Драгоманова) із викладання фізики - випадковий набір слів. Тому не дивно, що в англомовних джерелах їх не друкують та ніколи не друкуватимуть. Я вважаю це ознакою неіснування нашої педнауки. Пан Вакуленко таку саме ситуацію для українознавства вважає цілком нормальною. Ось у чому проблема. Тому не варто чіплятися за дрібнички, як це робить пан Вакуленко стосовно пана Дідуся. Є вибір, або друкуватися на Заході, або залишитися на маргінесі. Не вважайте ці слова відмовою друкуватися українською в Україні. Я маю цілу низку саме таких публікацій. Але вони мають іншу мету: зберегти українську наукову термінологію, підвищувати освіту вчителів та допитливих учнів.
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2009.04.02 | Сергій Вакуленко

                Re: Погана відповідь

                Трясця пише:
                > Йдеться про кризу нашої науки як інституції. Хто про що, а я про педагогів. Педагогічної науки в Україні немає. Те, що вони захищають (в АПНУ, Інституті Драгоманова) із викладання фізики - випадковий набір слів. Тому не дивно, що в англомовних джерелах їх не друкують та ніколи не друкуватимуть.

                Я ніколи не читав західних праць із педагогіки (мені вистачило побіжного ознайомлення з совковими досягненнями в цій ділянці), однак знаю, що й на Заході "педагог" серед науковців — мало не лайливе слово.


                > Я вважаю це ознакою неіснування нашої педнауки.

                Як я розумію, Ви не є педагогом, правда ж? То чому Ви вважаєте себе досить компетентною особою, щоб поціновувати наукові досягнення педагогів? Читніть англомовні видання (джерела — то шось зовсім инше) — може й у них натрапите на випадковий набір слів...


                > Пан Вакуленко таку саме ситуацію для українознавства вважає цілком нормальною. Ось у чому проблема.

                Та проблема в тому, що наше українознавство ліпше від західного. Не тому, що воно аж таке добре, а тому що на Заході українознавство тільки зароджується. На ввесь європейський "старий" Захід є (а краще сказати — животіє) тільки одна кафедра україністики — та й то в колишньому НДР-івському Ґрайфсвальді (напевно не в найславнішому університеті). У Великій Британії спробували започаткувати з цього навчального року українські студії в Кеймбріджі, але від них до появи хоч чогось, схожого на справжню науку, — дистанція неозора. Якісь невеличкі осередки (кафедри і под.) є в Польщі (найцдавніші — у Варшаві та Кракові, але також і деинде), Чехії (Прага, Брно, Оломоуц), Австрії (Відень), Угорщині (Будапешт, Ніредьгаза), Румунії (Букурешть, Клуж), Словаччині (Пряшів). В Італії — тільки поодинокі дослідники, у Франції — тільки імміґранти з України. Трохи ліпша ситуація за океаном (де є Гарвардський і Канадський інститути українських студій), але й там кількість поважних науковців дуже невелика.


                > Тому не варто чіплятися за дрібнички, як це робить пан Вакуленко стосовно пана Дідуся. Є вибір, або друкуватися на Заході, або залишитися на маргінесі.

                Україністичним публікаціям на Заході (чи вже добрим, чи поганим) бракує однієї дрібнички: читачів.
                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                • 2009.04.02 | псевдоквази

                  Теж добра відповідь!

                • 2009.04.02 | Не читав, але засуджую!

                  Так почитайте Science and Education, наприклад.

                  <<Я ніколи не читав західних праць із педагогіки (мені вистачило побіжного ознайомлення з совковими досягненнями в цій ділянці), однак знаю, що й на Заході "педагог" серед науковців — мало не лайливе слово.>> ????
                  Не читав, але засуджую -- нічого не нагадує,
                  Так почитайте Science and Education, наприклад.
                  згорнути/розгорнути гілку відповідей
                  • 2009.04.02 | Сергій Вакуленко

                    Re: Так почитайте Science and Education, наприклад.

                    Не читав, але засуджую! пише:
                    > <<Я ніколи не читав західних праць із педагогіки (мені вистачило побіжного ознайомлення з совковими досягненнями в цій ділянці), однак знаю, що й на Заході "педагог" серед науковців — мало не лайливе слово.>> ????
                    > Не читав, але засуджую -- нічого не нагадує,

                    Не нагадує. Я тільки повторив те, що чув від західних колеґ.


                    > Так почитайте Science and Education, наприклад.

                    Не маю охоти. То не моя галузь.
                    згорнути/розгорнути гілку відповідей
                    • 2009.04.02 | Не читав, але засуджую!

                      Re: Так почитайте Science and Education, наприклад.

                      <<То не моя галузь>>
                      А що організація науки, зокрема академічної, наукознавство, правові засади науки це Ваші галузі?
                      згорнути/розгорнути гілку відповідей
                      • 2009.04.02 | Сергій Вакуленко

                        Re: Так почитайте Science and Education, наприклад.

                        Не читав, але засуджую! пише:
                        > <<То не моя галузь>>
                        > А що організація науки, зокрема академічної, наукознавство, правові засади науки це Ваші галузі?

                        А я ніколи й не корчив з себе фахівця з цих галузей. Щоправда, з деяких питань маю власну думку. Наприклад, шлях організації академічної науки мені бачиться в розпуску самої структури Академії наук.

                        Статус наукознавства як науки для мене залишається сумнівним. Не можу допетрати, який ця дисципліна має предмет.

                        Чи не найліпшою правовою основою для науки, можливо, була б анархія (жарт).
                • 2009.04.02 | Трясця

                  Хибна позиція - сумні наслідки

                  "Як я розумію, Ви не є педагогом, правда ж? То чому Ви вважаєте себе досить компетентною особою, щоб поціновувати наукові досягнення педагогів? Читніть англомовні видання (джерела — то шось зовсім инше) — може й у них натрапите на випадковий набір слів...".

                  Шановний пане Вакуленко, йдеться про педагогічні праці в царині фізики та споріднених дисциплін. Я читав і читаю як наші праці, так і закордонні. Наші - це набір слів, у кращому випадку. А в гіршому випадку є в нас і дослідження (разом з дітьми) впливу церковних дзвонів на мікробну флору. Натомість на Заході є два журнали Science and Education; тільки у галузі фізичної освіти є провідні журнали American Journal of Physics, Physics Teacher, European Journal of Physics, Physics Education. Я їх читаю і знаходжу багато цікавого та корисного. До речі, в цих журналах регулярно друкується автор російських підручників із фізики для школи та для вузів професор Євген Бутіков. І це правильно. А де наші чільні педагоги? Правильно, в ж...урналі "Фізика та астрономія в школі".
                  згорнути/розгорнути гілку відповідей
                  • 2009.04.02 | Сергій Вакуленко

                    Re: Хибна позиція - сумні наслідки

                    Трясця пише:
                    > "Як я розумію, Ви не є педагогом, правда ж? То чому Ви вважаєте себе досить компетентною особою, щоб поціновувати наукові досягнення педагогів? Читніть англомовні видання (джерела — то шось зовсім инше) — може й у них натрапите на випадковий набір слів...".
                    >
                    > Шановний пане Вакуленко, йдеться про педагогічні праці в царині фізики та споріднених дисциплін.

                    У нас ця дисципліна зветься трохи инакше: "методика викладання" (далі — додається назва будь-якої дисципліни: від фізики до філософії). Хоча ті, хто обороняє такого ґатунку дисертації, стають кандидатами/докторами педагогічних наук.


                    > Я читав і читаю як наші праці, так і закордонні. Наші - це набір слів, у кращому випадку. А в гіршому випадку є в нас і дослідження (разом з дітьми) впливу церковних дзвонів на мікробну флору. Натомість на Заході є два журнали Science and Education; тільки у галузі фізичної освіти є провідні журнали American Journal of Physics, Physics Teacher, European Journal of Physics, Physics Education. Я їх читаю і знаходжу багато цікавого та корисного. До речі, в цих журналах регулярно друкується автор російських підручників із фізики для школи та для вузів професор Євген Бутіков. І це правильно. А де наші чільні педагоги? Правильно, в ж...урналі "Фізика та астрономія в школі".

                    Про це сперечайтеся з иншими. Я в методиці викладання фізики цілковитий невіглас.

                    Притому не думайте, що я збираюся боронити наших педагогів. Вони на гуманітарних факультетах уже всіх дійняли множенням усіляких педагогік (від козацької до соціяльної), на які з подивугідною компетентністю вміють вибивати собі навчальні години. Та й кадри їхні ростуть, неначе на дріжджах. Те, що вони віщають, і на мою думку теж, — набір слів. Принаймні жодної користі від їхніх наук я не бачу. Та все-таки, не будучи фахівцем, я утримуюся від категоричних оцінок, а кажу тільки про власні враження.
                    згорнути/розгорнути гілку відповідей
                    • 2009.04.02 | вчeний з 70-х

                      Цій дискусії тисячі зо два років. Наскільки мeні відомо, щe

                      дрeвні римляни підмітили, що "Хто вміє - той робить; хто нe вміє - той вчить, як робити; ну а хто нe вміє і вчити - той розповідає, як трeба вчити". ;)
                      згорнути/розгорнути гілку відповідей
                      • 2009.04.02 | Трясця

                        Re: Цій дискусії тисячі зо два років. Наскільки мeні відомо, щe

                        Розв"язати питання дуже легко. Хай той, хто працює, частину часу витрачає на те, щоб учити. А тих, хто нічого не знає, гнати геть. Так зробили в Польщі. Чудово працює система. Не лякайтеся, мова йде тільки про викладачів ВНЗ. Учителі загальноосвітньої школи не зобов"язані бути науковцями, але й дисертації їм ні до чого.
  • 2009.04.01 | Обидно за гаранта

    Катастрофический упадок околонаучной деятельности гаранта


    Согласно налоговым декларациям, по графе «наукові праці, нагороди» в 2006 году гарантом заработано 504 873, 75 гривен, в 2007 – 172 242, 88 гривен, а в 2008 – 0,00 гривен.
    Чтобы это значило на фоне серьезных академических достижений в 2008 г. двуединого академика Литвина?
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2009.04.02 | ники

      Re: Катастрофический упадок околонаучной деятельности гаранта

      А то, что НАНУ отказалась прикармливать и вписывать в НДР.
      Видать дивидент с назначением на роль "Вице-" в 2006 году не принес в "казну" Президиума необходимых поступлений, назначений, прожектов и т.д.
      А выступления бессмертного на TV от имени Всея лишь раздражали.
      Возможно, одновременно с "выборами" (извените, продлением полномочий Б.Е.) спикера в НАНУ переизберут...


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".