Глуповцы .....не могут разъяснить значение слова "академия"
04/03/2009 | М.Е.Салтыков-Щедрин/ Войны за просвещение. История одного города
„Глуповцы даже и до сего дня не могут разъяснить значение слова „академия» (Войны за просвещение. История одного города.М.Е.Салтыков-Щедрин).
Є два значення терміну „академія”, які не розрізняються умисно з корисних мотивів (клан персональних членів), з непорозуміння (населення), з недолугості (так звані держані керівники), з заздрості (ті, хто не працює в установах академії), ….
1) Академія як мережа науково-дослідницьких установ, що фінансується державою и завданням якої є проведення на СВІТОВОМУ рівні наукових досліджень (до речі статути всіх державних академій, за винятком НАНУ, соромливо та тишком-нишком обходять останню умову). Такі мережі, здебільше під іншою назвою, існують у всіх цивілізованих країнах.
З різних мотивів деякі „герої” на кшталт Брюховецького, Черновецького та Вакуленко висувають пропозиції ліквідувати в Україні державні академії як мережі науково-дослідницьких установ. Бог їм суддя.
2) Академія як об’єднання її ПЕРСОНАЛЬНИХ членів та всіх інших працівників академії як мережі установ.
В наших умовах чітких критеріїв обрання персональними членами не існує. Персональні члени користуються багатьма привілеями і правами, в тому числі довічними. В абсолютній більшості випадків ці преференції ніяк не обґрунтовані науковими доробками персональних членів, РОЗБЕЩУЮТЬ НАУКОВУ ГРОМАДУ та є підґрунтям для нестриманого бажання представників нової „еліти” в додаток до банкових рахунків в офшорах додати й звання персонального члена.
В жодній цивілізованій країні такого немає. Там персональне членство – це ознака визнання наукових досягнень і велику купу грошей не додає – навпаки самому потрібно сплачувати невеликі членські внески.
Серед персональних членів є видатні за міжнародними критеріями вчені. Але 1) їх дуже мало и 2) вони відіграють роль прикриття для всіх інших, які ніякого відношення до справжньої науки не мають.
До речі, деяким нашим нечисленним новообраним персональним членам спочатку соромно користуватися цими привілеями, але з плином часу вони звикають до них й розцінюють їх як цілком природні та такі, що відповідають їхньому таланту й отриманим науковим результатам.
Є два значення терміну „академія”, які не розрізняються умисно з корисних мотивів (клан персональних членів), з непорозуміння (населення), з недолугості (так звані держані керівники), з заздрості (ті, хто не працює в установах академії), ….
1) Академія як мережа науково-дослідницьких установ, що фінансується державою и завданням якої є проведення на СВІТОВОМУ рівні наукових досліджень (до речі статути всіх державних академій, за винятком НАНУ, соромливо та тишком-нишком обходять останню умову). Такі мережі, здебільше під іншою назвою, існують у всіх цивілізованих країнах.
З різних мотивів деякі „герої” на кшталт Брюховецького, Черновецького та Вакуленко висувають пропозиції ліквідувати в Україні державні академії як мережі науково-дослідницьких установ. Бог їм суддя.
2) Академія як об’єднання її ПЕРСОНАЛЬНИХ членів та всіх інших працівників академії як мережі установ.
В наших умовах чітких критеріїв обрання персональними членами не існує. Персональні члени користуються багатьма привілеями і правами, в тому числі довічними. В абсолютній більшості випадків ці преференції ніяк не обґрунтовані науковими доробками персональних членів, РОЗБЕЩУЮТЬ НАУКОВУ ГРОМАДУ та є підґрунтям для нестриманого бажання представників нової „еліти” в додаток до банкових рахунків в офшорах додати й звання персонального члена.
В жодній цивілізованій країні такого немає. Там персональне членство – це ознака визнання наукових досягнень і велику купу грошей не додає – навпаки самому потрібно сплачувати невеликі членські внески.
Серед персональних членів є видатні за міжнародними критеріями вчені. Але 1) їх дуже мало и 2) вони відіграють роль прикриття для всіх інших, які ніякого відношення до справжньої науки не мають.
До речі, деяким нашим нечисленним новообраним персональним членам спочатку соромно користуватися цими привілеями, але з плином часу вони звикають до них й розцінюють їх як цілком природні та такі, що відповідають їхньому таланту й отриманим науковим результатам.
Відповіді
2009.04.03 | Георгій
А Волга впадає в Каспійськe морe
Коли ми у чотириста тридцять п"ятий раз повторюємо такі тривіальні рeчі, кому від цього що поміняється?М.Е.Салтыков-Щедрин/ Войны за просвещение. История одного города пише:
> В жодній цивілізованій країні такого немає. Там персональне членство – це ознака визнання наукових досягнень і велику купу грошей не додає – навпаки самому потрібно сплачувати невеликі членські внески. ... деяким нашим нечисленним новообраним персональним членам спочатку соромно користуватися цими привілеями, але з плином часу вони звикають до них й розцінюють їх як цілком природні та такі, що відповідають їхньому таланту й отриманим науковим результатам.