04/13/2009 | Трясця

Коли ми розмірковуємо про наші негаразди (наприклад, корупцію), то не завжди помічаємо, що вони закріплени майже на законодавчому рівні. Більше того, корумпована держава зробила їх неминучими та непоправними. Звертаю увагу громади на те, що директори загальноосвітніх шкіл мають право не викладати, тож і не викладають у більшості своїй. У (брехливій) Радянській Україні вони цього права все ж таки не мали.

Ректори ВНЗ здебільшого не викладають, академіки АПНУ не викладають. Розповсюдилася хибна практика, коли завідувач кафедрою - начальник (скажімо, академік) не викладає, а за нього викладають та роблять усю поточну канцелярську роботу. Натомість гроші за це отримує саме він. Звідси й шалені пенсії тощо. В (дуже поганій) Радянській Україні такого бардаку все ж таки не було.

В такий спосіб будь-який нездара може керувати освітніми закладами. Внаслідок цього освіта й занепала, про що тут неодноразово йшлося. Тобто криза освіти є системною. Байдуже, чи впроваджувати незалежне тестування, чи зберегти шкільні іспити як остаточну крапку. В будь-якому випадку все підлаштовано під інтереси начальства. Начальники та їхня влада - це і є український фурункул (дехто каже - "прорив").