04/18/2009 | ВК

http://www.vechirnij.kiev.ua/ua/18386/art/1239910744.html

17 квiтня 2009 року, п'ятниця
№51 (18386)

Академія наук підбила підсумки п’ятиріччя та окреслила актуальні завдання

Минулої середи загальні збори Академії наук України зібрали під одним дахом вітчизняну наукову спільноту. На збори приїхав і Президент України Віктор Ющенко. Він закликав наукових співробітників узяти активну участь у розроблянні національної стратегії виходу з кризи. Президент зазначив, що саме представники науки можуть дати об’єктивну професійну оцінку того, що відбувається нині, й окреслити шляхи подолання кризового стану. Особливо це стосується реформування енергетичного сектора та гуманітарної сфери. На думку очільника держави, криза є найкращим часом для впровадження реформ, з якого країна може вийти сильнішою. З Ющенком у своїй доповіді погодився президент Національної академії наук України Борис Патон. «Науковий та науково-технічний потенціал Академії має служити оновленню вітчизняної економіки. І для цього нам усім треба насамперед активніше працювати», – наголосив Борис Патон.


Утім, ще існують питання, що потребують розв’язання. Занепокоєння викликає зменшення (з 26% у 2004 році до 19% 2008 року) загального фінансування наукових установ та організацій НАНУ. Так, за підсумками минулого року Академію недофінансовано на 36 млн грн. А план фінансування НАНУ з Держбюджету на 2009 рік значно скорочено (на 11% порівняно з попереднім роком). Академія не в змозі задовольнити житлові потреби своїх працівників: протягом останніх п’яти років установа отримала лише 112 квартир.


Сьогодні в багатьох наукових установах склалась катастрофічна ситуація з молоддю. Незадовільною залишається й ситуація із захистом кандидатських і докторських дисертацій. Президент НАНУ також зауважив важливість інтеграції академічної науки й освіти. Вона передбачає розвиток наукової складової в університетах, а освітянської – в інститутах Академії наук. Борис Патон висловив сподівання, що це питання вирішиться на законодавчому рівні й Академія зможе побудувати власну систему магістерської підготовки за сучасними науковими напрямами. Ще одним напрямом розвитку є впровадження наукових розробок у промисловість. В Україні практично відсутня інноваційна структура, тому наукові розробки вчених у практичній площині – на підприємствах і заводах – використовуються недостатньо.


На загальних зборах Національної академії наук України відзначили праці науковців за 2008 рік. Найбільше «лаврів» здобули фізики. Золоту медаль імені Володимира Вернадського, що є найвищою відзнакою НАН України, отримали академік НАНУ Віктор Бар’яхтар за видатні досягнення в галузі теорії твердого тіла і статичної фізики, а також академік РАН Володимир Кадишевський за здобутки у сфері теорії елементарних частинок та квантової теорії поля. Крім того, 22 премії імені славетних учених України від різних відділень Академії (по 6 тис. грн. кожна) за цикли праць і монографії поділили між собою 58 українських науковців.

Сергій Спасокукоцький (фото)