Чому наш керманич приховав від громадськості свій жахливий вчинок - самовільне скасування рішень усіх методичних комісій стосовно підручників для 9 класу? Він лобіює недолугу АПН, а вдає із себе бездоганного лицаря. Крім того, він так і не розігнав ВНЗ (а має таку можливість), які не вчать, а лише штампують дипломи. Висновок - базікало та "стовп" системи.
2009.04.22 | З квітневих тез МОНу
Майже без коментарів
„Відповідно до ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРАГНЕНЬ України ГЛИБИННЕ реформування національної системи вищої освіти МАЄ БУТИ СПРЯМОВАНЕ НА РЕАЛІЗАЦІЮ ПОДАЛЬШИХ КРОКІВ З ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ НОРМ БОЛОНСЬКОГО ПРОЦЕСУ зі збереженням і розвитком традицій та найкращих досягнень української освіти, національної духовної культури.
Реформи, які сьогодні відбуваються у нашому освітньому просторі, підпорядковані ГОЛОВНІЙ МЕТІ — ПІДВИЩЕННЮ ЯКОСТІ ОСВІТИ”.
ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ = РЕАЛІЗАЦІЯ ПОДАЛЬШИХ КРОКІВ З ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ НОРМ БОЛОНСЬКОГО ПРОЦЕСУ ???
„Всеохопне тестування, нові принципи вступних випробовувань і зарахування до університетів, які впровадило міністерство у 2008 році на виконання Указу Президента України Віктора Ющенка від 4 липня 2005 року “Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні”, українська СПІЛЬНОТА оцінила як одну з НАЙУСПІШНІШИХ реформ за всю історію української освіти, як одне з ДЕСЯТИ найбільших досягнень України за роки після відновлення державної незалежності”.
Друге найбільше досягнення ?
……….
Десяте найбільше досягнення?
„Більш свідомим стало ставлення до здобуття вищої освіти абітурієнтів та їх батьків”.
Одиниця вимірювання зростання свідомості– один антіфройд?
„Для ефективного й організованого проведення вступної кампанії міністерство здійснило ВЕЛЕТЕНСЬКУ підготовчу роботу”
„Нібито й порушення особливого немає, але певний присмак зловживань від таких дій залишається”.
„У 2008 році, незважаючи на загальне зменшення контингенту випускників середньої школи, ми зберегли показники прийому до вищих навчальних закладів на рівні 2007 року.”
„Якщо орієнтуватися, наприклад, на Велику Британію, то у нас повинно бути близько 110 вищих навчальних закладів, тобто вдвічі менше, ніж є сьогодні”.
А чому ні на Польщу?
„При цьому МАЙЖЕ НІХТО з керівників таких вищих навчальних закладів навіть не замислюється над тим, що у більшості відокремлених структурних підрозділів студенти ніколи не бачили “живого” професора або доктора наук.”
А хто замислюється? Персонально. Невже ж пани Губернський та Андрущенко?
Чи можна вважати 90-річного професора „живим”?
„Або торкнемося такого ПАРАМЕТРА, як кількість академіків, що працюють у вищому навчальному закладі.
По-перше, ЯКБИ Ж ЦЕЙ ПОКАЗНИК БРАЛИ ЛИШЕ З ДЕРЖАВНИХ АКАДЕМІЙ, КІЛЬКІСТЬ ЯКИХ ТАКОЖ НЕВПИННО ЗБІЛЬШУЄТЬСЯ... Але його роздуває неміряна кількість усіляких інших академій; і хто скаже, які з них “першосортні”, а які “другосортні”?
І годі перевіряти дані щодо “академіків”! Тим більше, що багато з цих “академіків” по два, а то й по три рази у звітах записані саме як академіки. Колеги, МОН не жандармерія і перевіряти це не буде.
По-друге, чи цей “параметр” взагалі враховується і як саме враховується у рейтингування університетів у західному світі? АДЖЕ ТАМ ЧЛЕНСТВО В НАУКОВИХ АСОЦІАЦІЯХ Є ПРИРОДНИМ І НЕ РОЗГЛЯДАЄТЬСЯ ЯК ЕЛЕМЕНТ АТЕСТАЦІЇ НАУКОВЦЯ ЧИ ВИКЛАДАЧА. Та чи від нього так суттєво залежить якість освіти у вищому навчальному закладі?”
Чи не плутає пан міністр громадські наукові асоціації західного штибу з державними академіями?
„а також підтримувати об’єднання СЛАБКИХ університетів у більш ПОТУЖНІ навчальні заклади”
0 + 0 + 0 ….= 0
„Поза сумнівом, велику роль у становленні автономії університетів мають відіграти громадські інституції, зокрема наглядові ради. Ми визнаємо безумовне право вищого навчального закладу на самостійне формування наглядової ради. Проте аналіз складу таких рад засвідчив, що часто ВОНИ НАГАДУЮТЬ ПРЕЗИДІЮ ПАРТІЙНОГО З’ЇЗДУ, А НЕ ОРГАН, ЯКИЙ ОПІКУЄТЬСЯ ПРОБЛЕМАМИ ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ „
Чи є позитивним прикладом в цьому відношенні наглядова рада НКУТШ, яку очолює пан Литвин?
„На минулорічній підсумковій колегії відзначалося, що Переліки напрямів та спеціальностей підготовки бакалаврів і магістрів за своєю структурою і змістом НЕ ВІДПОВІДАЮТЬ ПОТРЕБАМ ВНУТРІШНЬОГО РИНКУ ПРАЦІ, НЕ КАЖУЧИ ВЖЕ ПРО МІЖНАРОДНІ СТАНДАРТИ”.
Які ж це міжнародні стандарти?
„УСПАДКОВАНА нами система ліцензування та акредитації не тільки не захищає споживача від неякісних освітніх послуг, але й сприяє практиці необ’єктивного ухвалення рішень як на етапі раннього розгляду ліцензійних та акредитаційних справ, так і після остаточного рішення ДАК. Дотепер проблемним залишається питання достовірності та об’єктивності висновків експертів через недостатнє знання ними нормативної бази, суб’єктивність під час ухвалення рішень, певну корпоративність стосунків із навчальними закладами, безкарність.”
Тобто так звані експерти не є експертами?
„Погіршення якості викладання фізики та математики в середній і вищій школах, скорочення і навіть зникнення курсу фундаментальної фізики в університетах значною мірою призвели до втрати суспільного престижу цих основоположних наук. Потрібно невідкладно виправляти ситуацію, бо це матиме негативні наслідки для інноваційного розвитку країни.
Кажучи про вкрай слабкі знання студентів із фізики та математики, не варто також забувати, що на фізико-математичних факультетах часто вчаться студенти, котрі не вступили на престижні нині спеціальності, особливо з економіки та права. Коли даємо оцінку якості шкільної фізико-математичної освіти, треба враховувати “відплив” тих, хто добре готувався до випробування з математики”.
Смешались в кучу кони, люди и залпы тысячи орудий.
„Сьогодні у вищих навчальних закладах системи МОН сформовано НАЙБІЛЬШ ШИРОКУ І ПОТУЖНУ МЕРЕЖУ АСПІРАНТУРИ І ДОКТОРАНТУРИ (68% від загальної чисельності у країні), де тільки за рахунок державного фінансування навчається 18 851 особа (рис. 3, 4)”.
Якій відсоток якісної наукової продукції виробляють вищі навчальні заклади системи МОН та як цей відсоток корелює з відсотком кандидатів та докторів наук, які готує ця НАЙБІЛЬШ ШИРОКА І ПОТУЖНА МЕРЕЖА АСПІРАНТУРИ І ДОКТОРАНТУРИ?
„У більшості вищих навчальних закладів не запроваджено рейтингової системи оцінки діяльності викладачів, не дотримуються норм чинного законодавства щодо їх конкурсного обрання. Не була запроваджена й оцінка діяльності викладачів студентством у форматі моніторингових соціологічних досліджень “викладач очима студентів”, як це було заплановано минулого року. Тому доручаю Департаменту вищої освіти спільно з Державною інспекцією навчальних закладів та Департаментом роботи з кадрами вищої школи та державної служби терміново вирішити ці питання”.
Які критерії рейтингової системи оцінки НАУКОВОЇ діяльності викладачів?
„Ректорам необхідно переглянути, хто керує кафедрами. Якщо завідувач кафедри не є активним, не є справжнім лідером, який дбає про розвиток наукового напряму, не створив колективу викладачів із високими цілями, а лише “за вислугу років” за інерцією номінально числиться з формулою “якось незручно” щодо його заміни, то така політика є згубною для студентів, для кафедри і, зрештою, для самого вищого навчального закладу”
А хто буде переглядати контингент самих ректорів, дуже поважних людей, як правило, похилого віку?
„Як відомо, тривалий час гострою проблемою для українських науковців є забезпечення доступу до паперових та електронних наукових видань, різноманітних баз даних. Ми вже приблизно 20 років тому майже перестали передплачувати західні журнали, виховавши ЦІЛЕ ПОКОЛІННЯ КАНДИДАТІВ НАУК, ЗНАЧНА ЧАСТИНА З ЯКИХ НЕ ТРИМАЛА В РУКАХ ЖОДНОГО СВІЖОГО АНГЛОМОВНОГО НАУКОВОГО ЧАСОПИСУ”.
А чому забули про докторів, які не тільки НЕ ТРИМАЛИ В РУКАХ ЖОДНОГО СВІЖОГО АНГЛОМОВНОГО НАУКОВОГО ЧАСОПИСУ, але й не читали своїх докторських дисертацій?
Відповіді
2009.04.22 | Інформаційний привід
Цинізм
Чому наш керманич приховав від громадськості свій жахливий вчинок - самовільне скасування рішень усіх методичних комісій стосовно підручників для 9 класу? Він лобіює недолугу АПН, а вдає із себе бездоганного лицаря. Крім того, він так і не розігнав ВНЗ (а має таку можливість), які не вчать, а лише штампують дипломи. Висновок - базікало та "стовп" системи.2009.04.22 | З квітневих тез МОНу
Майже без коментарів
„Відповідно до ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРАГНЕНЬ України ГЛИБИННЕ реформування національної системи вищої освіти МАЄ БУТИ СПРЯМОВАНЕ НА РЕАЛІЗАЦІЮ ПОДАЛЬШИХ КРОКІВ З ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ НОРМ БОЛОНСЬКОГО ПРОЦЕСУ зі збереженням і розвитком традицій та найкращих досягнень української освіти, національної духовної культури.Реформи, які сьогодні відбуваються у нашому освітньому просторі, підпорядковані ГОЛОВНІЙ МЕТІ — ПІДВИЩЕННЮ ЯКОСТІ ОСВІТИ”.
ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ = РЕАЛІЗАЦІЯ ПОДАЛЬШИХ КРОКІВ З ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ НОРМ БОЛОНСЬКОГО ПРОЦЕСУ ???
„Всеохопне тестування, нові принципи вступних випробовувань і зарахування до університетів, які впровадило міністерство у 2008 році на виконання Указу Президента України Віктора Ющенка від 4 липня 2005 року “Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні”, українська СПІЛЬНОТА оцінила як одну з НАЙУСПІШНІШИХ реформ за всю історію української освіти, як одне з ДЕСЯТИ найбільших досягнень України за роки після відновлення державної незалежності”.
Друге найбільше досягнення ?
……….
Десяте найбільше досягнення?
„Більш свідомим стало ставлення до здобуття вищої освіти абітурієнтів та їх батьків”.
Одиниця вимірювання зростання свідомості– один антіфройд?
„Для ефективного й організованого проведення вступної кампанії міністерство здійснило ВЕЛЕТЕНСЬКУ підготовчу роботу”
„Нібито й порушення особливого немає, але певний присмак зловживань від таких дій залишається”.
„У 2008 році, незважаючи на загальне зменшення контингенту випускників середньої школи, ми зберегли показники прийому до вищих навчальних закладів на рівні 2007 року.”
„Якщо орієнтуватися, наприклад, на Велику Британію, то у нас повинно бути близько 110 вищих навчальних закладів, тобто вдвічі менше, ніж є сьогодні”.
А чому ні на Польщу?
„При цьому МАЙЖЕ НІХТО з керівників таких вищих навчальних закладів навіть не замислюється над тим, що у більшості відокремлених структурних підрозділів студенти ніколи не бачили “живого” професора або доктора наук.”
А хто замислюється? Персонально. Невже ж пани Губернський та Андрущенко?
Чи можна вважати 90-річного професора „живим”?
„Або торкнемося такого ПАРАМЕТРА, як кількість академіків, що працюють у вищому навчальному закладі.
По-перше, ЯКБИ Ж ЦЕЙ ПОКАЗНИК БРАЛИ ЛИШЕ З ДЕРЖАВНИХ АКАДЕМІЙ, КІЛЬКІСТЬ ЯКИХ ТАКОЖ НЕВПИННО ЗБІЛЬШУЄТЬСЯ... Але його роздуває неміряна кількість усіляких інших академій; і хто скаже, які з них “першосортні”, а які “другосортні”?
І годі перевіряти дані щодо “академіків”! Тим більше, що багато з цих “академіків” по два, а то й по три рази у звітах записані саме як академіки. Колеги, МОН не жандармерія і перевіряти це не буде.
По-друге, чи цей “параметр” взагалі враховується і як саме враховується у рейтингування університетів у західному світі? АДЖЕ ТАМ ЧЛЕНСТВО В НАУКОВИХ АСОЦІАЦІЯХ Є ПРИРОДНИМ І НЕ РОЗГЛЯДАЄТЬСЯ ЯК ЕЛЕМЕНТ АТЕСТАЦІЇ НАУКОВЦЯ ЧИ ВИКЛАДАЧА. Та чи від нього так суттєво залежить якість освіти у вищому навчальному закладі?”
Чи не плутає пан міністр громадські наукові асоціації західного штибу з державними академіями?
„а також підтримувати об’єднання СЛАБКИХ університетів у більш ПОТУЖНІ навчальні заклади”
0 + 0 + 0 ….= 0
„Поза сумнівом, велику роль у становленні автономії університетів мають відіграти громадські інституції, зокрема наглядові ради. Ми визнаємо безумовне право вищого навчального закладу на самостійне формування наглядової ради. Проте аналіз складу таких рад засвідчив, що часто ВОНИ НАГАДУЮТЬ ПРЕЗИДІЮ ПАРТІЙНОГО З’ЇЗДУ, А НЕ ОРГАН, ЯКИЙ ОПІКУЄТЬСЯ ПРОБЛЕМАМИ ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ „
Чи є позитивним прикладом в цьому відношенні наглядова рада НКУТШ, яку очолює пан Литвин?
„На минулорічній підсумковій колегії відзначалося, що Переліки напрямів та спеціальностей підготовки бакалаврів і магістрів за своєю структурою і змістом НЕ ВІДПОВІДАЮТЬ ПОТРЕБАМ ВНУТРІШНЬОГО РИНКУ ПРАЦІ, НЕ КАЖУЧИ ВЖЕ ПРО МІЖНАРОДНІ СТАНДАРТИ”.
Які ж це міжнародні стандарти?
„УСПАДКОВАНА нами система ліцензування та акредитації не тільки не захищає споживача від неякісних освітніх послуг, але й сприяє практиці необ’єктивного ухвалення рішень як на етапі раннього розгляду ліцензійних та акредитаційних справ, так і після остаточного рішення ДАК. Дотепер проблемним залишається питання достовірності та об’єктивності висновків експертів через недостатнє знання ними нормативної бази, суб’єктивність під час ухвалення рішень, певну корпоративність стосунків із навчальними закладами, безкарність.”
Тобто так звані експерти не є експертами?
„Погіршення якості викладання фізики та математики в середній і вищій школах, скорочення і навіть зникнення курсу фундаментальної фізики в університетах значною мірою призвели до втрати суспільного престижу цих основоположних наук. Потрібно невідкладно виправляти ситуацію, бо це матиме негативні наслідки для інноваційного розвитку країни.
Кажучи про вкрай слабкі знання студентів із фізики та математики, не варто також забувати, що на фізико-математичних факультетах часто вчаться студенти, котрі не вступили на престижні нині спеціальності, особливо з економіки та права. Коли даємо оцінку якості шкільної фізико-математичної освіти, треба враховувати “відплив” тих, хто добре готувався до випробування з математики”.
Смешались в кучу кони, люди и залпы тысячи орудий.
„Сьогодні у вищих навчальних закладах системи МОН сформовано НАЙБІЛЬШ ШИРОКУ І ПОТУЖНУ МЕРЕЖУ АСПІРАНТУРИ І ДОКТОРАНТУРИ (68% від загальної чисельності у країні), де тільки за рахунок державного фінансування навчається 18 851 особа (рис. 3, 4)”.
Якій відсоток якісної наукової продукції виробляють вищі навчальні заклади системи МОН та як цей відсоток корелює з відсотком кандидатів та докторів наук, які готує ця НАЙБІЛЬШ ШИРОКА І ПОТУЖНА МЕРЕЖА АСПІРАНТУРИ І ДОКТОРАНТУРИ?
„У більшості вищих навчальних закладів не запроваджено рейтингової системи оцінки діяльності викладачів, не дотримуються норм чинного законодавства щодо їх конкурсного обрання. Не була запроваджена й оцінка діяльності викладачів студентством у форматі моніторингових соціологічних досліджень “викладач очима студентів”, як це було заплановано минулого року. Тому доручаю Департаменту вищої освіти спільно з Державною інспекцією навчальних закладів та Департаментом роботи з кадрами вищої школи та державної служби терміново вирішити ці питання”.
Які критерії рейтингової системи оцінки НАУКОВОЇ діяльності викладачів?
„Ректорам необхідно переглянути, хто керує кафедрами. Якщо завідувач кафедри не є активним, не є справжнім лідером, який дбає про розвиток наукового напряму, не створив колективу викладачів із високими цілями, а лише “за вислугу років” за інерцією номінально числиться з формулою “якось незручно” щодо його заміни, то така політика є згубною для студентів, для кафедри і, зрештою, для самого вищого навчального закладу”
А хто буде переглядати контингент самих ректорів, дуже поважних людей, як правило, похилого віку?
„Як відомо, тривалий час гострою проблемою для українських науковців є забезпечення доступу до паперових та електронних наукових видань, різноманітних баз даних. Ми вже приблизно 20 років тому майже перестали передплачувати західні журнали, виховавши ЦІЛЕ ПОКОЛІННЯ КАНДИДАТІВ НАУК, ЗНАЧНА ЧАСТИНА З ЯКИХ НЕ ТРИМАЛА В РУКАХ ЖОДНОГО СВІЖОГО АНГЛОМОВНОГО НАУКОВОГО ЧАСОПИСУ”.
А чому забули про докторів, які не тільки НЕ ТРИМАЛИ В РУКАХ ЖОДНОГО СВІЖОГО АНГЛОМОВНОГО НАУКОВОГО ЧАСОПИСУ, але й не читали своїх докторських дисертацій?
2009.04.22 | Iryna_
коротше цирк вульгаріс. сумно
2009.04.28 | thinker
Re: коротше цирк вульгаріс. сумно
... не все так вже і зле, процес пішов, а це основне...2009.04.22 | псевдоквази
Все точно! Ще кілька обертів старого вентилятора, от і все.