Просте питання:
06/02/2009 | Shooter
(в розвиток теми тут: http://www2.maidanua.org/news/view.php3?bn=maidan_osvita&key=1243671632&first=1243961859&last=1242657016)
який би мав бути перший (другий, третій...) простий системний крок щодо реформування української науки?
Відповіді вітаються
який би мав бути перший (другий, третій...) простий системний крок щодо реформування української науки?
Відповіді вітаються
Відповіді
2009.06.02 | VV
Конкурсний розподіл коштів
із залученням іноземних вчених на принципах РП ЄС (30 % на першому етапі)2009.06.03 | Shooter
Так. Себто, створення незалежної ґрантової аґенції
З якісним peer review процесом.Причому, ця аґенція би мала стати головним розподільником державних коштів на фінансування наукових проектів.
2009.06.02 | Дідусь
Re: Просте питання:
Див. http://ukrnauka.org.ua/concept.htm2009.06.03 | Shooter
Дозволю собі зацитувати
По-перше, потрібно вибрати модель, за якою має відбуватися реформування. Спочатку варто скористатися досвідом реформування Польської АН, а через деякий час провести наступний етап вже на базі моделі CRNS.По-друге, необхідно всі державні академії в Україні, можливо за винятком Академії мистецтв, організаційно об’єднати в одну — НАН України. Існування науково-дослідних та науково-технічних установ фактично однакового профілю, але при різних академіях, які фінансуються з державного бюджету є абсолютно невиправданим. Потрібно розмежувати об’єднану НАНУ як підтримувану державою систему наукових установ та інститут дійсних членів і членів-кореспондентів як громадську організацію.
По-третє, необхідно організаційно розділити фундаментальні та прикладні дослідження в державі. У реформованої НАНУ необхідно залишити лише ті інститути (або їх частини, у випадку теперішніх добре відомих інститутів-монстрів), які можуть проводити (маючи фахівців високої кваліфікації та матеріальну базу) фундаментальні наукові дослідження на сучасному міжнародному рівні в галузі природничих наук (фізико-математичних, хімічних та біологічних наук), а також інститути зі сфери гуманітарних (включно з економікою) наук. З цією метою провести об’єктивне дослідження наукового доробку всіх інститутів, їх підрозділів та наукових працівників.
Всі інститути теперішніх НАНУ та інших державних академій із домінуванням прикладних досліджень (за винятком тих структурних підрозділів, які займаються також і фундаментальними дослідженнями) повинні бути передані у відповідні міністерства або стати самостійними госпрозрахунковими науковими організаціями.
По-четверте, необхідно переробити всі законодавчі і нормативно-правові акти та нормативні документи стосовно наукової діяльності з метою формулювання чітких та однозначних у застосуванні механізмів віднесення організацій до наукових, їх спеціалістів до наукових працівників, критеріїв оцінки результатів наукової діяльності, які можна було б перевірити.
2009.06.03 | ziggy_freud
мінімальні кроки
1) наведення містків між академічною наукою і ВНЗ. Їх роз*єднаність - це наша негативна специфіка. Дослідникам періодично викладати, викладачам - брати участь в дослідженнях. Більше залучати до реальної наукової роботи студентів.2) замінити "список публікацій у виданнях, затверджених ВАК" на міжнародні наукові видання і вітчизняні наукові видання. До останніх дещо поміняти критерії науковості. На видання "мурзілок" ідуть зусилля, варті кращого застосування.
3) скасувати практику спускання наукових тем згори. Бо тематику дослідження в цьому випадку визначає керівник надто широкого профіля, а вузьким фахівцям потім мучитись. Має бути як в людей. Тобто: згори - загальні рамки, на що йдуть гроші, знизу - конкретні грантові заявки.
2009.06.03 | Георгій
Згодeн з усім, алe стою на своєму
Ви всe вірно пишeтe, алe мeні здається, як я відповів п. Shooter в іншій гілці (про індeкси цитування), що всe-таки і пeрсоналії - важлива річ. Заміна кeрівництва НАНУ новим цe нe є просто "зміна ліжок."2009.06.03 | ziggy_freud
тут, на жаль, виходить парадокс.
керівництво організації, більшість якого складають адекватні в минулому люди, має замінити самих себе на прогресивне керівництво. При тому захоче зберегти свої привілеї, і (захоче чи нє) передасть наступникам свою корпоративну культуру. Знайдуть молодших, які займуть ті самі крісла і сидітимуть в них в тих самих позах. Починаючи з дітей і зятів старого керівництва.Георгій пише:
> Ви всe вірно пишeтe, алe мeні здається, як я відповів п. Shooter в іншій гілці (про індeкси цитування), що всe-таки і пeрсоналії - важлива річ. Заміна кeрівництва НАНУ новим цe нe є просто "зміна ліжок."
як психолог я погоджуюсь з важливістю персоналій. Але змушений констатувати, що деякі суспільні інституції аж надто добре справляються з завданням нівелювання особистості.
2009.06.03 | Torr
Shooter питає як сталінську шинель перешити у цивільне пальто
ну можна гудзики перешити, перекрасити, припандорить накладні кармани, і т.п.2009.06.03 | Георгій
То можe і можна? Всe-таки одяг? Ніж взагалі оголитися?
2009.06.03 | Shooter
Imho, доходити в старій шинельці, яка ось-ось розвалиться, -
...можна.Проте пошити з неї нову одежину - однозначно ні.
Хоча й, звісно, будь-яке, навіть наймодерніше пальто, матиме, у принципі, ті ж самі елементи, що і шинель - рукави, комір, ґудзики, кишені.
2009.06.03 | Torr
Re: Imho, доходити в старій шинельці, яка ось-ось розвалиться, -
Shooter пише:> ...можна.
>
> Проте пошити з неї нову одежину - однозначно ні.
>
> Хоча й, звісно, будь-яке, навіть наймодерніше пальто, матиме, у принципі, ті ж самі елементи, що і шинель - рукави, комір, ґудзики, кишені.
от і я кажу, можливо "удосконалить", але як до Європи у такому модерні?
Тому проявіть творчисть і зробіть хоч "викройку".
2009.06.07 | Рюген
По этому поводу классика гласит: (л)
Антология русской поэзииИван Крылов
ТРИШКИН КАФТАН
У Тришки на локтях кафтан продрался.
Что долго думать тут? Он за иглу принялся:
По четверти обрезал рукавов -
И локти заплатил. Кафтан опять готов;
Лишь на четверть голее руки стали.
Да что до этого печали?
Однако же смеется Тришке всяк,
А Тришка говорит: "Так я же не дурак
И ту беду поправлю:
Длиннее прежнего я рукава наставлю".
О, Тришка малый не простой!
Обрезал фалды он и полы,
Наставил рукава, и весел Тришка мой,
Хоть носит он кафтан такой,
Которого длиннее и камзолы.
_____
Таким же образом, видал я, иногда
Иные господа,
Запутавши дела, их поправляют,
Посмотришь: в Тришкином кафтане щеголяют.
2009.06.04 | krytuk
Re: мінімальні кроки
ziggy_freudмінімальні кроки
Згоден повністю. Можна лише доповнити: контрактна система роботи, як на Заході. Так, не буде пожиттєвого утримання, але той, хто працює, рано чи пізно отримає свій tenure. Ще - міжнародні комісії з розгляду аплікацій на гранти, прозора система грантів.
2009.06.04 | kfmn
Re: мінімальні кроки
Формально у нас и так контрактная система -- научный сотрудник любого ранга от мнс до гнс проходит периодическую аттестацию, по результатам которой может быть уволен.2009.06.03 | Dr.A.Cula
Проста відповідь!
Першим і головним кроком повинно бути - вигнати усіх хто старший 65 років з керівних посад НАНУ усіх рівнів і аж до Патона! І закріпити це законодавчо! В противному разі нема про що говорити.2009.06.03 | Shooter
Запропоноване є неефективним
2009.06.04 | Dr.A.Cula
Re: Запропоноване є неефективним
А ви хочете 1-ше, 2-ге, 3-е і т.д по пунктах? А хто його читатиме і розбиратиме з наших політиків?! Адже лише влада може реформувати НАНУ! А там ніхто з тими програмами розбиратись не буде. Перепасують своїм радникам, а ті викрутять в свою (академічну) користь. Треба бути реалістом!2009.06.04 | ziggy_freud
цирульник голить все населення містечка, крім самого себе
покажіть мені того, хто викрутить собі на шкоду. Значить, треба орієнтуватись на тих, кому вигідно, щоб в Україні була наука світового рівня. Запровадити для них додаткові стимули. Зокрема, знайти спосіб передати владу їм в якісь реальні терміни.сам по собі віковий ценз нічого не вирішує. 30-річний мудак поступово стає 40-річним мудаком. А потім 50-річним.
1) Цирульник голить все населення містечка, крім самого себе.
2) Ніхто, крім цирульника, не має дозволу на гоління.
Хто голить цирульника?
2009.06.04 | Dr.A.Cula
Re: цирульник голить все населення містечка, крім самого себе
Наука світового рівня буде вигідна лише потужній промисловості світового рівня! Де у нас ця потужна промисловість? Правильно, в жо....!2009.06.04 | ziggy_freud
хто не турбується про підготовку своїх фахівців,
буде наймати імпортних. З кожною технологією чи шматком заліза завозити бригаду, яка їх обслуговує та потихеньку навчає місцевих мавпувати себе. На рівні випускників ПТУ. А це обійдеться дорожче. Віддасть пару раз той же Пінчук чи Ахметов половину фонду зарплати "варягам", а потім може й замислиться.хоча той варіант, про який пан каже, теж є. І не тільки для промисловості...
Dr.A.Cula пише:
> Де у нас ця потужна промисловість? Правильно, в жо....!
2009.06.05 | Дідусь
Re: Запропоноване є неефективним
Чому? За кордоном ефективне, а у нас ні?2009.06.05 | Shooter
Re: Запропоноване є неефективним
Дідусь пише:> Чому? За кордоном ефективне, а у нас ні?
За кордоном в науці є достатньо людей старших, ніж 65.
2009.06.03 | Дедушка
Re: Проста відповідь!
Dr.A.Cula пише:> Першим і головним кроком повинно бути - вигнати усіх хто старший 65 років з керівних посад НАНУ усіх рівнів і аж до Патона! І закріпити це законодавчо! В противному разі нема про що говорити.
ну це не факт шо "син" академіка буде кращий за батька. За 3-4 роки дописувачі накопали такої "руди" гори. От якби цю руду в домну... але це я замріявся.
2009.06.04 | Dr.A.Cula
Re: Проста відповідь!
Звичайно не факт, але і син зістариться і в 65 років доведеться покинути годувальницю і можливо на його місце прийде хтось більш адекватний і енергійний. Здається що ці прості істини не розуміють лише в Україні і шукають свій унікальний шлях розвитку в нікуди.2009.06.04 | kfmn
... по-северо-корейски
Dr.A.Cula пише:> Звичайно не факт, але і син зістариться і в 65 років доведеться покинути годувальницю і можливо на його місце прийде хтось більш адекватний і енергійний.
Внук?
2009.06.04 | Dr.A.Cula
Re: ... по-северо-корейски
Внук якого-небуть академіка не піде в багадєльню під назвою НАНУ. Хіба що ізвращєнєц або несповна розуму2009.06.30 | thinker
Re: Проста відповідь!
Oce jedyne MUDRE riszennia!2009.06.05 | Shooter
Попередній підсумок
З кількох дописів, в т.ч. з могоІнфраструктура ("великі дорогі прилади"). Потрібно створення 6 "регіональних центрів". Які би надавали "платні послуги" для наукових інституцій.
Щодо НАНУ та академій. Всі академії, крім НАНУ, би мали отримати статус "learned societies". Структура НАНУ би мала бути оптимізована (це найслизькіший момент, нажаль). Введено дві "бюджетні форми": перша - повінстю "державне фінансування" - і "фіксовані зарплати" та "неможливість прибутку для інституту" (як правило, для неприкладних наук). Друга - дозвіл "заробляння на стороні" і, відповідно, прибутковости, можливість заохочення персоналу з "ґрантів".
Введена загальна вимога "кількісної та якісної" оцінки праці співробітників НАНУ (деталі - адаптовані для кожного інституту НАНУ).
Введена обов'язкова "посадова" вимога для м.н.с, н.с. та с.н.с. в НАНУ щодо к-сти/я-сти годин викладання у ВНЗах.
Плюс трішки фантастики:
Створення "наукових парків" (тільки де от гроші взяти...)
Збільшення держфінансування на науку.
Введення "податкових канікул" для новостворених "приватних прибуткових наукових інституцій".
Можливість відрахунку коштів від "бази оподаткування" засновника "неприбуткової приватної наукової інституції", реґресивне впродовж, скажімо, 15 років. При загальному обмеженні "податкових пільг" до 5-10% від "бази оподаткування".
***************
Критикуйте та доповнюйте
2009.06.05 | Shooter
Щодо інфраструктури - з МОНу
http://www.mon.gov.ua/main.php?query=newstmp/2009_1/19_05* створення спільних центрів користування унікального обладнання науково-навчальної лабораторної бази;
* оновлення матеріально-технічної бази наукових досліджень у провідних університетах за рахунок коштів, які виділені з бюджету на виконання завдань та заходів Державної цільової програми "Наука в університетах" (уже цього року буде надано перші 7 грантів обсягом у мільйон гривень кожен на виконання проектів у пріоритетних напрямах, причому понад 70% цих коштів має піти на закупівлю нового обладнання; надалі ми будемо цю практику продовжувати й нарощувати);
* раціональне використання фінансових ресурсів та пошук альтернативних джерел фінансування;
* внесення змін до існуючої Комплексної програми забезпечення і вищих навчальних закладів сучасними технічними засобами навчання з природничо-математичних і технологічних дисциплін;
* складання комплексних пропозицій на придбання наукоємного обладнання, проведення широкої інвентаризації існуючого унікального обладнання та визначення шляхів його подальшого використання і модернізації;
* можливо, створення централізованої структури (в рамках МОН) по закупівлі та постачанню науково-навчального обладнання;
* внесення змін до чинного законодавства стосовно незастосування тендерної процедури та звільнення від митної оплати при закупівлі наукового обладнання вищими навчальними закладами.
2009.06.05 | Shooter
Що виділяється на науку в Україні
На 2009 рік видатки загального фонду на науку в Державному бюджеті передбачаються в обсязі 3,26 млрд. грн., що становить 0,31 відсотка ВВП.***************
В "нормальних країнах" - біля 2%
в "найкращих" - 3%+
2009.06.05 | Трясця
Re: Що виділяється на науку в Україні
Прямої залежності немає. Порівняйте, хоча б наукові показники Росії та Польщі. Красти треба менше, а давати гроши розумним, а не знайомим, або спритникам.2009.06.05 | Shooter
Re: Що виділяється на науку в Україні
Трясця пише:> Прямої залежності немає. Порівняйте, хоча б наукові показники Росії та Польщі.
вірте мені - є
я десь мав графік для ЄУ-15. Ефективність економіки майже прямо пропорційно залежить від об'єму коштів, виділених на науку. Більше, ніж "ліберальність" - "соціалістичність" економіки.
> Красти треба менше, а давати гроши розумним, а не знайомим, або спритникам.
Це - так і без сумніву. Але при мізерному фінансуванні навіть при "найчеснішій" системі видатних результатів досягти важко.
2009.06.05 | Трясця
Re: Що виділяється на науку в Україні
Поясню, чому не спрацює. Хто зараз їздить на наукові конференції за кордон за державний рахунок? Правильно, начальство та академіки. А якщо вдвічі збільшити фінансування поїздок? Правильно, ті ж самі, тільки вдвічі частіше. А якщо в десять разів? Тоді вони відкличуть своїх дітей із бізнес-структур та влаштують їх до інститутів НАНУ, як було за совка. І їздитимуть ті самі та їхні діти.2009.06.05 | Shooter
Re: Що виділяється на науку в Україні
Трясця пише:> Поясню, чому не спрацює. Хто зараз їздить на наукові конференції за кордон за державний рахунок? Правильно, начальство та академіки. А якщо вдвічі збільшити фінансування поїздок? Правильно, ті ж самі, тільки вдвічі частіше. А якщо в десять разів? Тоді вони відкличуть своїх дітей із бізнес-структур та влаштують їх до інститутів НАНУ, як було за совка. І їздитимуть ті самі та їхні діти.
Адміністративні затрати, як правило, - 5-7% від загального бюджету.
Як Ви розумієте, це не так вже й принципово.
2009.06.06 | Iryna_
Re: Що виділяється на науку в Україні
Трясця пише:> Поясню, чому не спрацює. Хто зараз їздить на наукові конференції за кордон за державний рахунок? Правильно, начальство та академіки. А якщо вдвічі збільшити фінансування поїздок? Правильно, ті ж самі, тільки вдвічі частіше. А якщо в десять разів? Тоді вони відкличуть своїх дітей із бізнес-структур та влаштують їх до інститутів НАНУ, як було за совка. І їздитимуть ті самі та їхні діти.
і при цьому вони будуть так часто фігурувати на тих конференціях і смітити грошима, що організатори вирішать що в Україні гроші є і іншим гроші давати категорично не будуть
і ці інші взагалі нікуди поїхати не зможуть якщо не зможуть оплатити з кишені
2009.06.06 | kfmn
Re: Що виділяється на науку в Україні
В среднем (разброс в половину порядка) около миллиона долларов тратится на одну статью.2009.06.12 | Антон
Re: Просте питання:
Перший крок зроблений Президентом – створена Академія Екологічних Наук України, яка організується з метою екологізації всієї науки, сприяння інноваційному розвитку держави в умовах глобалізації; і яка, базуючись на засадах моральності та на нових сучасних вимогах і принципах має стати оазою для об’єднання, плекання й вирощування паростків справжньої науки. Б. Патон розуміє, що це – крах його українофобського клану, втрата монополії на науку та на незліченні незаслужені довічні пільги самоврядно-бездіяльної верхівки - тому й організував шалений спротив, здійнявши неймовірний галас, не гребуючи ніякими підступними кагебістсько-совковими методами із свого багаторазово апробованого за півстоліття арсеналу…А питання це дійсно просте і в той же час надзвичайно важливе для утвердження нашої держави, для її науково-технічного розвитку. І на нього було багато конструктивних відповідей. Ось, наприклад, одна із багаточисленних подібних публікацій на «Майдані» ще на початку 2006 р. стосовно необхідності реорганізації сьогоднішньої кланової корумпованої науки:
… «Для прискорення реорганізації необхідно:
реформувати управління наукою, зробити його державним, а не „самоврядним”,
одноособовим — для цього в першу чергу терміново ліквідувати патонівський релікт, відновити Державний комітет (чи міністерство) з науки та інтелектуальної власності, який би став координаційним центром, штабом управління наукою всіх академій, профільних товариств, об’єднань та інших громадських наукових організацій; провести інвентаризацію н/д інститутів та їх площ, а також всіх наукових надбань; через відродження духовності змінити світосприйняття фахівців, в основі якого повинна стояти зверхність принципів моральності, екологічної та духовної чистоти над економічною вигодою; трансформувати наукові заклади в н/д інститути, поєднавши науку з освітою та практикою; ліквідувати ділення науковців на класи, касти, клани, прирівняти в правах науковців різних академій, міністерств, науково-технічних товариств (для цього перш за все необхідно негайно ліквідувати довічні виплати та інші багаточисленні пільги за звання та членство); створити об’єктивну систему незалежної оцінки наукової праці, конкурсного відбору наукових тем, суперництва ідей та розробок; обмежити термін перебування на керівних наукових посадах — інше призводить до монополізації науки окремими вченими; вчитись відкривати й ростити таланти, давати спеціальні гранти для стажування в зарубіжних лабораторіях; звертати особливу увагу на дослідженнях в галузі біоінформаційних технологій, нових джерел енергії, охорони здоров’я, збереження довкілля; відновити державні замовлення на наукові розробки, надійно захистити авторські права; фінансувати наукові напрямки, а не усталені клани; змінити систему отримання наукового ступеню; нормою для справжньої науки повинен стати моральний кодекс та клятва науковця» …
Та, на жаль, справа до рішучих дій, до люстрації, заміни дійсних на справжніх не доходить. А тим часом недоторканий довічний ненажерливий «Борька слушает, да ест», вгризаючись уже в майбуття України…
2009.06.12 | texas aggie
Це був жарт?
Антон пише:> Перший крок зроблений Президентом – створена Академія Екологічних Наук України, яка організується з метою екологізації всієї науки, сприяння інноваційному розвитку держави в умовах глобалізації; і яка, базуючись на засадах моральності та на нових сучасних вимогах і принципах має стати оазою для об’єднання, плекання й вирощування паростків справжньої науки.
Що таке екологізація всієї науки? Ви дійсно вірите, що Академія Екологічних наук буде оазою і буде вирощувати паростки справжньої науки?
> … «Для прискорення реорганізації необхідно:
> реформувати управління наукою, зробити його державним, а не „самоврядним”,
> одноособовим — для цього в першу чергу терміново ліквідувати патонівський релікт, відновити Державний комітет (чи міністерство) з науки та інтелектуальної власності, який би став координаційним центром, штабом управління наукою всіх академій, профільних товариств, об’єднань та інших громадських наукових організацій;
Замість одного монстра сворити іншого?
>через відродження духовності змінити світосприйняття фахівців, в >основі якого повинна стояти зверхність принципів моральності, >екологічної та духовної чистоти над економічною вигодою;
Що це означає на практиці?
2009.06.12 | Стоеросов
Грядут перемены!!
Не будем анализировать маразматичность поста Антона. Она очевидна. Лучше глянем-ка в корень того, что хочет Антон (Президенту Ющенко все равно, он подписывает, что ему на стол положат). Итак, Антон хочет, чтобы власть в науке взяли люди из другого клана, то есть из его клана. Вот и вся тайна великая есть. В связи с этим прошу Антона сообщить, какие из академиков Экологической академии ли, Национальной академии ли, других Академий ли являются представителями его клана, а не «Борькиного», как по ами-кошонски величает клан Патона Антон. Какие светочи мысли, пера, пробирки, телескопа или прокатного стана, прийдя к власти и получая немалые деньги просто так, от щедрот Виктора Андреича, вопреки законам Украины, выведут нашу науку из прорыва в светлое будущее? Кто эти достойные во всех отношениях ученые мужи? Как прославились они в темные времена «патоновщины» в неусыпной борьбе с нею (наличие борьбы прокомментируйте, пожалуйста)? Чего нам следует ожидать в настоящее время и немного погодя?Для удобства Антона привожу список отцов-основателей
Адаменко О.М., Бондар О.І., Білорус О.Г., Гамор Ф.Д., Костишин С.С., Мінаєв О.А., Півняк Г.Г., Ситника К.М., Соловей В.В., Тарасенко В.С., Туниця Ю.Ю., Федоркін С.І., Філіпчук Г.Г., Щербак Ю.М.
2009.06.16 | Мирослав
Re: Просте питання:
Пане Стоеросов и т.п. «роси», закинуті в Україну для обслуговування клану (це з вашої термінології – дякую) Патона. Ваша реакція, культура і жаргон не дивує – адже ви, як і ваш благодійник, живете «по понятіям». Ви своїм виступом підтвердили й ще раз проілюстрували: як тільки хтось відважиться на справедливу критику патонівського релікту, чи появиться мудра пропозиція стосовно реорганізації науки України, тут же патонівські «сили швидкого реагування», «птенцы и шпаченята гнезда патонова» (вишколена режимниками ще в совкові часи й добре прикормлена за рахунок держави зграя зомбованих і впроваджених в усі державні структури опричників, навчених по команді лише «професійно» лаяти) завжди готові за одноособово узурповану Патоном монопольну ласку (звання, членство, премії, нагороди, надбавки і т.п.) перегризати горлянки патріотично налаштованим людям. А Б. Патон тим часом організує парламентські слухання й поставить, як завжди, все «з ніг на голову», звинувативши у всіх негараздах науки недостатнє фінансування, неспроможність недолугих співвітчизників піднятись до розуміння геніальних неперевершених плідних досягнень НАНУ і добиватиметься необхідністі залишення його НАНУ «единственной руководящей, направляющей и не за что не отвечающей силой» українського суспільства …Дякую також за наведений список шановних достойних людей. Ви їх, вочевидь, не знаєте – інакше не називали б прізвищ. А українці знають – саме таким людям, як Ю.М. Щербак, а не двозірковим українофобам, за все зроблене для України треба ставити прижиттєві пам’ятники. І саме вони зроблять все можливе для того, щоб наука України зайняла гідне місце в світі.
2009.06.16 | Стоеросов
У-у-у, какие мы злобные!
Какое великое открытие сделал господин Щербак, который, кстати, в отличие от вас, злобный глупый зверек, мне очень симпатичен? Какое великое открытие сделал каждый из этого списка отцов-основателей, от которых вы заходитесь в почти сексуальном восторге? И, наконец, откуда вы, сущеглупый зверек, ведаете, что я люблю Патона и Шпака? Мне вы и Антон омерзительны в своей антинародной, подлейшей позиции "свой -- значит хороший", но это не прибавляет мне любви и к тем господам. Но они полощёнее будут, более по-европейски выглядят, что-ли, поосторожнее в высказываниях. А то вы такую кучу глупостей в один присест навалили, что и в шапку не собрать-то, касатик. И не ройтесь в никах, в поисках зловредных, финно-угорских москалей. Это не конструктивно. За сим остаюсь ващим искренним недоброжелателем.2009.06.16 | Дідусь
Re: Просте питання:
Можна без квазіпатріотичної риторики та політики навести приклади наукових досягнень в екології цього діяча?2009.06.16 | щeрбакознавeць
Google scholar про такого діяча нічого нe знає; просто Google
знайшов чотири посилання:1). Щербак, Ю. М. Хроніка міста Ярополя [Текст] / Ю. М. Щербак ; худ. Б. П. Бублик. - Х. : Фоліо, 2008. - 256 с. - (Українська література).
2). Щербак , Ю. М. Чорнобиль [Текст] : докум. повість / Ю. М. Щербак . - К. : Дніпро, 1989 . - 223 с.
3). Щербак, Ю. М. Як на війні : повість та оповідання / Ю. Н. Щербак. - К. ....
4). Щербак, Ю. М. Знаки : роман. Оповідання / Ю. М. Щербак. - К. : Дніпро, 1984.
Отжe, акадeмік принаймні нe є нeписьмeнним. Щодо ж пам'ятника... Якщо Засуха й Чeрвонописький - гeрої України, то п. Щeрбак на цьому фоні бeз сумніву заслуговує на пам'ятника.
2009.06.16 | математик
Re: Google scholar про такого діяча нічого нe знає; просто Google
Щербак Ю.Н. Эпидемиология бешенства природного типа: автореферат на соиск. уч. ст. докт. мед. наук : спец. 14.00.30. «Эпидемиология» / – Киев. – 1982.