Відвідування церкви і парафіяльне життя
04/12/2002 | Георгій Пінчук
Дорогі форумчани!
Хочу вас запитати:
(1) Наскільки важливим ви вважаєте регулярне відвідування церкви?
(2) Чи ви берете регулярну участь у житті ваших парафій (зборах, школах, благодійництві, місіонерській роботі тощо)?
Питання, звичайно, в першу чергу християнам, але не-християн також ласкаво прошу коментувати.
Вітаю,
--Георгій
Хочу вас запитати:
(1) Наскільки важливим ви вважаєте регулярне відвідування церкви?
(2) Чи ви берете регулярну участь у житті ваших парафій (зборах, школах, благодійництві, місіонерській роботі тощо)?
Питання, звичайно, в першу чергу християнам, але не-християн також ласкаво прошу коментувати.
Вітаю,
--Георгій
Відповіді
2002.04.13 | Mary
Re: Відвідування церкви і парафіяльне життя
> (1) Наскільки важливим ви вважаєте регулярне відвідування церкви?>
Для тих, що вважають себе активно-релігійними людьми IMHO воно необхідне.
> (2) Чи ви берете регулярну участь у житті ваших парафій (зборах, школах, благодійництві, місіонерській роботі тощо)?
>
Вже ні, але колись було таке.
2002.04.13 | Serhiy Hrysch
Відвідування церкви і парафіяльне життя
> Дорогі форумчани!
> Хочу вас запитати:
> (1) Наскільки важливим ви вважаєте регулярне відвідування церкви?
***** Дуже. Якби перші християни не збирались, то нічого не було б. Немає припису "відвідувати" церкву у Новому Заповіті, але є те, що перші християни збирались регулярно у неділю (а у суботу ходили в синагогу, спочатку, :)
Звичайно є страшна різниця між тими, хто:
* вважає, що Бог є, і тому ніби християнин :),
* вважає якесь направлення "правильним", але не має ні духовного, ні фізичного спілкування з іншими християнами,
* "відвідує" місцеву церкву по святам,
* "відвідує" місцеву церкву регулярно, і тим, хто
* є членом церкви.
Я вважаю, що перші два взагалі не християни.
> (2) Чи ви берете регулярну участь у житті ваших парафій (зборах, школах, благодійництві, місіонерській роботі тощо)?
***** Ні, я неорганізований. Ще не визначився, а прийдеться визначитись скоро. Але маю спілкування з іншими, "активними" християнами.
...Отут у Америці, люди визначаються у років 14 чи 15, а у нас гальмування.
2002.04.13 | Георгій Пінчук
Re: Відвідування церкви і парафіяльне життя
>> Немає припису "відвідувати" церкву у Новому Заповіті, але є те, що перші християни збирались регулярно у неділю (а у суботу ходили в синагогу, спочатку, :)(ГП) Ну, "припису" нема, але є дуже серйозна порада апостола Павла: "І уважаймо один за одним для заохоти до любові і добрих учинків. Не кидаймо збору свого, як то звичай у деяких, але заохочуймося, і тим більше, скільки більше ви бачите, що наближається день той" (Євр. 10:24,25).
>>Звичайно є страшна різниця між тими, хто:
* вважає, що Бог є, і тому ніби християнин :),
* вважає якесь направлення "правильним", але не має ні духовного, ні фізичного спілкування з іншими християнами,
* "відвідує" місцеву церкву по святам,
* "відвідує" місцеву церкву регулярно, і тим, хто
* є членом церкви.
Я вважаю, що перші два взагалі не християни.
(ГП) Знаєте, я б застерігся однозначно визначати, хто християнин, а хто ні... це не завжди просто. Але я також прийшов до висновку, що дуже важливо відвідувати ту чи іншу християнську церкву чи конгрегацію регулярно і щось в ній робити, а не тільки вважати себе таким, хто належить до такої-то чи іншої деномінації. Християнство - це ж не тільки особисті переконання людини, а й групова активність, служіння осередку одновірців і поширення християнської ідеології серед людей.
>>я неорганізований. Ще не визначився, а прийдеться визначитись скоро. Але маю спілкування з іншими, "активними" християнами.
(ГП) Я теж не дуже "організваний." З 1991-1998 рр. мешкав у Сіетлі - там велика українська громада і дві церкви. Моя родина і я відвідували православну церкву (УПЦ-США, член SCOBA). У 1998 р. ми пребралися на Південь США. Перші два роки життя тут я відвідував Церкву Христа (одна з церков протестантів-євангельників консервативного крила), але десь у середині 2000 року припинив - через деякі суто доктринальні розбіжності. Підтримую дружні зв'язки з моїми друзями і з сіетльської української православної церкви, і з моїми друзями зі старквільської Церкви Христа. Зараз дуже близько затоваришував з маленькою конгрегацією Свідків Єгови, вивчаю з ними Біблію 2 рази на тиждень по 20-30 хвилин, іноді (не регулярно) відвідую їх збори у Залі Царства і конференції.
>>...Отут у Америці, люди визначаються у років 14 чи 15, а у нас гальмування.
(ГП) То Ви теж у США... Знаєте, не завжди і тут визначаються просто й гладенько. Приятель моєї доньки виріс у римо-католицькій сім'ї, але як виповнилося йому 18 років, став готуватися до конфірмації, і розчарувався, не прийняв конфірмації. При цьому вважає себе християнином, цікавиться Біблією, намагається вести християнський спосіб життя, але щось йому в РКЦ не сподобалось. Одна моя дуже хороша приятелька народилася в родині Свідків Єгови, ходила по хатах з 3 рочків, була охрещена в 11 (надзвичайно рано для Свідків), а потім кинула їх конгрегацію. Вийшла заміж за невіруючого, потім розлучилася. Свідки відлучили її від своєї конгрегації ("disfellowship"). Але вона трохи згодом стала переживати, що зробила щось не те, і повернулася до своєї віри. Зараз одружена з одновірцем і виховує трьох дітей у традиції Свідків. Але й Ви маєте рацію, багато людей тут стають активними, діючими християнами в молодості. В Україні прошарок таких активно-діяльних віруючих поки що, мені здається, дуже маленький.