Душа та свідомість.
04/15/2002 | Рoман ShaRP
Пан Косарик заявив наступне:
> Тут все дуже просто. Означення душі я не давав і давати не буду, скільки не питайте. Це така сфера, де діяльність зі створення означень буде лише обігріванням Всесвіту. Але можу поставити знак рівности між душею і свідомістю.
З одного боку, я не пам*ятаю, аби хтось давав означення, що я його запитав ... але з іншого -- доведення не просто нетотожності, а навіть більшої незалежності душі і свідомості десь було у моїм житті ... але у нетрях свідомості -- загубилося. Допоможіть, якщо маєте чим -- або заперчте. Прохання аргументовано.
> Тут все дуже просто. Означення душі я не давав і давати не буду, скільки не питайте. Це така сфера, де діяльність зі створення означень буде лише обігріванням Всесвіту. Але можу поставити знак рівности між душею і свідомістю.
З одного боку, я не пам*ятаю, аби хтось давав означення, що я його запитав ... але з іншого -- доведення не просто нетотожності, а навіть більшої незалежності душі і свідомості десь було у моїм житті ... але у нетрях свідомості -- загубилося. Допоможіть, якщо маєте чим -- або заперчте. Прохання аргументовано.
Відповіді
2002.04.15 | SG
Душа, тіло... Хто як вважає?
Цікаво, як хто розуміє "духовну фізіологію" людини. Я розумію, що за Біблією є 3 частини людини, тіло, душа і дух. Тіло ясно, душа це нетілесна діяльність (включаючи свідомість), а дух це духовна частина, що пов"язує людину з Богом. Совість це перехідне почуття між душею і духом. Совість є як у віруючих, так і у невіруючих.Дух "живий" не у всіх, а тільки у віруючих в ІХ, тому що зв"язок з Богом вбив гріх. Душа є у всіх. Як тільки людина повірить ІХ, її дух відроджується і людина починає жити ДУХовним життям.
2002.04.15 | Георгій Пінчук
Re: Душа, тіло... Хто як вважає?
Вітання, пане SG!Ви пишете:
Цікаво, як хто розуміє "духовну фізіологію" людини. Я розумію, що за Біблією є 3 частини людини, тіло, душа і дух. Тіло ясно, душа це нетілесна діяльність (включаючи свідомість), а дух це духовна частина, що пов"язує людину з Богом. Совість це перехідне почуття між душею і духом. Совість є як у віруючих, так і у невіруючих.
(ГП)Я думаю, що біблійна "душа" (староєврейське "nephesh," грецьке "psyukheon" значає просто людину в цілому, її живу істоту, без ділення на тілесну і не-тілесну діяльність. Адам, після того, як Бог "вдихнув дихання життя в його ніздрі" (тобто завершив акт його творення, про механічні деталі якого пише не Біблія, а підручники з біології :) ), став "живою душею" (Буття 2:7). Ніде нема згадки, що Адам мав окремо душу і окремо тіло. Правда, дійсно, в Біблії можна зустріти такі вирази, як "душа істоти - в її крові," але тут, швидше всього, мається на увазі не якась спеціальна субстанція, а життєдіяльність (яка дійсно припиняється, коли людина або тварина губить кров). Також зустрічається вираз "вийде дух його" (напр., знаменитий Псалм 146:4), але там мова іде про оте саме "дихання життя," що його Бог вдихнув в Адама, тобто особлива енергія, яка відрізняє живу істоту від неживої. Ніде у Біблії мова не йде про окреме, свідоме існування душі того чи іншого індивіддума після його чи її фізичної смерті. Мертві, за Біблією, помирають повністю і "нічого не знають" (Еклезіяст 9:5). Вони "сплять у поросі земному" (Даниїла 12:2, Івана 11:11-14).
Дух "живий" не у всіх, а тільки у віруючих в ІХ, тому що зв"язок з Богом вбив гріх. Душа є у всіх. Як тільки людина повірить ІХ, її дух відроджується і людина починає жити ДУХовним життям.
2002.04.16 | Хлоя
Re: Душа та свідомість.
Романе, є ще таке уявлення про душу, якщо його прийняти,то Ваше питання відпадає саме по собі. Проте, воно не претендує на істину в останній інстанції."Откуда приходит в мир человеческая душа?
Есть много такого, о чем мы судить не можем. Есть много тайн, кото-рые рационально объяснить нельзя. Но когда вы говорите, что что-то дается при рождении, я не уверен, что это так. У нас нет догмата или специальной доктрины о том, откуда получает человек свою душу.
На этот счет существует несколько точек зрения. Я придерживаюсь следующей: с самого начала Бог создал единую душу человека, одну, только одну. Адам — это и есть все мы, одна душа, и когда новое тело появляется, то от этой единой души, как искра, отделяется некая личность, которая связывается с очередным телом. Как наш организм человеческий един, как все мы связаны кровно, связаны генетикой, все мы дети одного древа человечества и все мы ветви на этом древе, так и все духовные “Я” являются ветвями на древе единого человека Адама.
Но есть мнение, что душа человека творится каждый раз каким-то особым актом. Я не думаю так, потому что тогда она творилась бы чистой и безгрешной, а поскольку человек уже с детства наделен страстями, значит, он слишком тесно связан с общей душой человечества. И заметьте, сколько раз бывало в истории, когда в странах, отделенных друг от друга сотнями и тысячами верст, культурными перегородками, возникали аналогичные явления, аналогичные учения, сходные движения.
Мы все взаимосвязаны, и этим объясняется духовное и культурное единство человечества. Подобно тому, как первочеловек нес в своей генетической основе все человечество и тело каждого из нас является лишь ростком, лишь веточкой на целом древе человеческой жизни, так и здесь: эта душа пришла в мир от человеческого же рода, не сверху.
Существует поле, единое поле человечества — вот это и есть Адам. Адам — это не просто какой-то предок наш, а это все мы. Как говорил поэт Вячеслав Иванов, “когда ж поймут, что Кришна знал и Гаутама, по ужаснувшимся звездам когда ж прочтут сыны Адама, что в них единый жив Адам?” И у Вячеслава Иванова есть прекрасный образ: после падения Адам спит, и ему снится сон, в котором вся история человечества, с ее ужасами и драмами, и потом вдруг он просыпается, и он — один, один под сенью этого вечного древа. И в нем все мы..."
В такому випадку свідомість - це щось набагато індивідуальніше і приземленіше, аніж душа.
2002.04.16 | Георгій Пінчук
Re: Душа та свідомість.
Це дуже цікаво і глибоко, IMO. Дійсно, оте "дихання життя" (староєврейське ruah chaiim), що його Бог вдихнув в Адама, *одне* на всіх. Воно походить від Бога, воно Боже. Але суто семантично, те, що у перекладах Біблії часто звучить як "душа" (в оригіналі nephesh/ psyukheon), означає не те, про що говорить Ваша цитата, а *індивідуальне* життя. --ГП