04/26/2002 | Скептик

Заборону на "віртуальну" дитячу порнографію знято
Wed Apr 17, 2:54 PM ET
Лінда Гринхауз, Нью Йорк Таймс

Вашингтон, 16 Квітня -

Підтверджуючи, що принципи свободи мовлення застосовуються в повній мірі в комп'ютерний вік, Верховний Суд сьогодні скасував положення федерального закону, що визнавав злочином створення, розповсюдження та володіння "віртуальною" дитячою порнографією, що використовувала комп'ютерні зображення молодих дорослих замість справжніх дітей.
Закон, Акт про запобігання дитячої порнографії 1996 р. "забороняє мовлення, яке не містить ніякого злочину та не створює ніяких жертв своїм виробництвом", - написав Суддя А.М.Кеннеді від імені більшості в останньому судовому рішенні на підтримку Першої Поправки.
Натомісь, каже він, "закон забороняє зорове зображення ідеї - що підлітки залучені до сексуальних відносин - що є фактом сучасного суспільства і було темою мистецтва та літератури впродовж століть."
Шість суддів погодились, що закон порушує Першу Поправку в усіх відношеннях, які суд розглянув в слуханні за поданням асоціації бізнесів дорослих розваг, що називає себе Коаліцією за свободу мовлення.
Сьомий суддя, С.Д.О'Коннор, погодилась, що уряд не може за конституцією визнати злочином показ дорослих, що мають молодий вигляд, як дітей, що зробило відношення голосів по цьому пункту рівним 7 до 2.
Але вона підтримала Головного Суддю В.Г.Ренквіста та Судді А.Скаліа в голосуванні на підтримку положення, що визнає злочином зображення, створені на комп'ютері, що дало рішення 6 голосами проти 3. Зростаючі можливості технологічної маніпуляції такими зображеннями, кажуть члени суда, що не погодились з таким рішенням, робить дуже легким для порнографістів уникнути відповідальності, стверджуючи, що їх матеріал не зображує справжніх дітей.
Головний Суддя В.Г.Ренквіста та Суддя А.Скаліа кажуть, що суд повинен був підтримати закон в цілому, давши йому звужену інтерпретацію, яка передбачала б його застосування тільки до "підробки" матеріалу, який було б "практично неможливо відрізнити" від справжньої дитячої порнографії, а не до фільмів Голівуду та інших форм масових розваг, що були в центрі уваги більшості.
Генеральний Прокурор Д.Ашкрофт сказав, що судове рішення зробить переслідування дитячої порнографії "незмірно більш важким", але Міністерство Юстиції буде намагатися зберегти діючі переслідування, шукаючи можливість застосувати замість відмінених статей, статті інших законів.
Висловлюючи думку більшості, Суддя Кеннеді сказав, що закон був неконституційно широким, настільки далекосяжним, що міг "заморозити" творчість з чисто мистецькою та літературною цінністю.
Оскільки Джульєті Шекспіра було тільки 13, каже судді Кеннеді, сучасні постановки "Ромео і Джульєти теоретично можуть підпадати під дію цього закону, так само як і лауреати Академічного призу, фільми "Трафік", та "Американська красуня", які зображують підлітків у відверто сексуальних позах.
Закон не обмежувався непристойністю - матеріалом, що при домінуючих суспільних стандартах не має ніякої виправдовуючої суспільної вартості - але більше стосувався "будь-якого зорового зображення", яке "є, або видається "зображенням підлітка в відверто сексуальній дії.'' В іншій частині, що відмінена сьогодні, закон визнавав злочином рекламу матеріалу "в такій манері, яка створює враження", що це справжня дитяча порнографія.
Закон визначає підлітків як тих, хто є молодшим за 18. Це було прийнято без значної публічної уваги як частина бюджетного заходу наприкінці сесії Конгресу 1996 р.
Оскільки закон передбачав кримінальне покарання до 15 років тюремного ув'язнення за перше порушення та до 30 за друге, Суддя Кеннеді говорить, що "мало хто з кінопродюсерів або книговидавців, або будь-яких інших "мовників" ризикне розповсюджувати зображення в або біля непевної сфери дій цього закону."
Далі, каже він, виправданість широти закону була недостатньою, оскільки "уряд показав не більше ніж віддалений зв'язок між мовленням, що може заохотити думки чи імпульси, та будь-яким результуючим знущанням над дітьми."
Уряд переконував, що матеріали, які видаються дитячою порнографією шкодять реальним дітям, підтримуючи ринок такої порнографії та заохочуючи тих, хто експлуатує дітей. "Сама лише тенденція мовлення заохочувати незаконні дії не є достатньою підставою для його заборони" - каже суддя.
Він майже сказав, що Конгрес визнав злочином думку. "Свободи Першої Поправки є в найбільшій небезпеці, коли уряд намагається контролювати думку або виправдовувати свої закони цією неприпустимою метою," - сказав суддя Кеннеді, - "Право думати є початком свободи, і мовлення має бути захищеним від уряду оскільки мовлення є початком думки."
Дело Ашкрофт проти Коаліції свободи мовлення, No. 00-795, було урядовим зверненням - фактично поданим в Листопаді 2000 р. за Генерального прокурора Жанет Рено - від керівництва Апеляційного Суду США до Дев'ятого Кола. Цей суд, у Сан-Франціско, визнав недійсним закон у цивільній справі, внесеній коаліцією позивачів, ніхто з яких насправді не переслідувався. Перед цим, три інші федераліні апеляційні суди підтримали закон в апеляціях, поданій кримінальними адвокатами.
Оскільки закон не вимагає доказів, що діти в порнографічних зображеннях були справжніми - фактично він поклав на захисників справу необхідність доводити, що зображення не були зображеннями справжніх дітей - Міністерство Юстиції стало спиратись на цей закон у веденні переслідувань.
Д.Г.Вестон, адвокат з Лос-Анжелесу, який був радником студій Голлівуду щодо їх потенційного підпадання під дію закону, сказав сьогодні, що рішення мало "величезну творчу цінність", оскільки закон породжував "широкі простори самоцензури" в кіноіндустрії.
Непевні моменти залишились, сказав м. Вестон, зауваживши, що позивачі не оспорили і суд не розглянув частину закону, яка забороняє комп'ютерні трансформації зображень, які змінюють зображення дітей так, що виглядають зайнятими сексом. Він сказав, що використання "тілесних дублерів" у фільмах, що показують актрис-підлітків у сексуальних ситуаціях, досі залишилося таким, що підлягає переслідуванню законом.
Багато штатів недавно прийняли закони ідентичні або подібні до Акту запобігання дитячої порнографії. Нью-Джерсі та 10 інших штатів відверто заборонили створену комп'ютерними засобами віртуальну дитячу порнографію законами, які зараз мають вважатися неконституційними.
Стивен Р.Шапиро, національний директор з права Американського союзу цивільних свобод, сказав, що рішення показало, що суди як і раніше, неприхильно сприймають "урядову позицію, що традиційні правила Першої Поправки мають бути "розбавлені" для Інтернету."
В 1997 р. суд скасував Акт комунікаційної пристойності, першу урядову спробу захистити дітей від доступу до порнографії в Інтернеті. Конгрес тоді пройняв звужену версію закону, Акт онлайнового захисту дітей, який зараз стоїть перед Верховним Судом у справі, що дебатувалась у листопаді, Ашкрофт проти Американського союзу цивільних свобод, No. 00-1293.
Точку зору Судді Кеннеді підтримали Судді П.Стівенс, Д.Г.Саутер, Р.Б.Гінсбург та С.Г.Врейєр. Суддя Кларенс Томас погодився, добавивши, що суд не виключає можливість підтримки більш вузько виписаного закону.
Головний Суддя Ренквіст, що не погодився з рішенням, визнав що закон, якщо його трактавати широко, був конституційно проблематичним, але він сказав, що більш візька інтерпретація була більш точною. "Ми не можемо тлумачити закон як такий, що забороняє кінопостановки трагедій Шекспіра, без будь-яких ознак - з тексту чи законодавчої історії - що такий результат був наміром законодавця" - каже він.